Постанова

від 15.02.2023 по справі 922/186/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року м. Харків Справа № 922/186/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників сторін:

позивача Гаврильченко Ю.О.;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахновщинське" (вх.№1291Х/1-43) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2022 (суддя Т.О. Пономаренко, повний текст додаткового рішення складено 04.11.2022) у справі №922/186/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармінг", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахновщинське", Харківська область, Сахновщиський район, с. Сугарівське,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2022 у справі №922/186/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахновщинське" про стягнення коштів задоволено.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 24.10.2022 у справі №922/186/22 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармінг" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахновщинське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармінг" витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахновщинське" з додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2022 у справі №922/186/22 та постановити нове, яким заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармінг" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково та стягнути з "Сахновщинське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармінг" витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 19500,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що наданий позивачем розрахунок виконаних робіт є очевидно завищеним та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На переконання апелянта дана справа не вимагала додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи, доказів протилежного не надано та з матеріалів справи не вбачається; розгляд справи було здійснено судом першої інстанції в чотири засідання, також не може свідчити про її складність, як того вимагає частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач зазначає, що вартість виконаних представником заявника робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не є співмірною зі складністю справи (як приклад - складання такого процесуального документу як заяви про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, що займає 1 сторінку аркушу, займала 2 години часу, або участь в судових засіданнях, які за твердженням позивача тривали всі виключно по три години, що суперечить дійсності та протоколам судових засідань).

Апелянт зазначає, що Радою адвокатів Харківської області у Рішенні №13/1/7 Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару від 21 липня 2021 року було оновлено рекомендовані ставки адвокатського гонорару, зокрема, розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 0,25 мінімальної заробітної плати; складання позовної заяви - від 1 мінімальної заробітної плати, участь у судовому розгляді справи - від 1 мінімальної заробітної плати, ведення справи - від 3 мінімальних заробітних плат + 1 мінімальна заробітна плата за судодень. А отже, на думку апелянта, розумним та обґрунтованим розміром витрат на оплату послуг адвоката в даній справі буде розмір 3 мінімальних заробітних плати (3 * 6500= 19 500 грн.) за ведення справи в суді першої інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2022 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахновщинське" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2022 у справі №922/186/22. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/186/22.

13.12.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/186/22.

22.12.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармінг" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 8342) та клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№ 8343). Позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Сахновщинське" про скасування додаткового рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2022 у справі № 922/186/22; за результатами апеляційного перегляду просить залишити без змін додаткове рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2022 у справі № 922/186/22 та покласти на відповідача витрати з надання професійної правової допомоги в Східному апеляційному господарському суді справи № 922/186/22 в межах судового провадження №1291Х.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що рішенням Ради адвокатів Харківської області рішення №13/17 від 21.07.2021 Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару в порядку інформаційного характеру рекомендована виключно мінімальна ставка адвокатського гонорару за ведення господарської справи в першій інстанції в розмірі від 3 (трьох) мінімальних заробітних плат, плюс 1 мінімальна заробітна плата за судодень (участь в судовому засіданні), що всупереч змісту цього ж рішення не відображена в наведеному відповідачем розрахунку розміру витрат на оплату послуг адвоката в даній справі на суму 19 500,00 грн. Відтак, рішенням Ради адвокатів Харківської області рішення №13/17 від 21.07.2021 рекомендована до врахування адвокатами лише найнижча ставка адвокатського гонорару за ведення господарської справи в першій інстанції в розмірі від 3 (трьох) мінімальних заробітних плат + 1 мінімальна заробітна плата за судодень і в жодному випадку не обмежує граничних розмірів ставок адвокатського гонорару, що визначається за погодженням клієнта та адвоката. На переконання представника позивача, заявлене відповідачем клопотання про зменшення судом розміру витрат на професійну правову допомогу взагалі не містить будь-яких належних та допустимих обґрунтувань в підтвердження тих обставин, що заявлений позивачем до стягнення розмір правової допомоги адвоката Гаврильченка Ю.О. має відповідати саме найнижчому розміру ставки адвокатського гонорару за ведення господарської справи в першій інстанції в розмірі 3 (трьох) мінімальних заробітних плат, рекомендованому рішенням Ради адвокатів Харківської області рішення №13/17 від 21.07.2021.

Позивач зазначає, що передбачена ним трьох годинна тривалість участі в судових засіданнях є такою, що визначена виключно з урахуванням висновків постанови ВС/КЦС у справі №641/7612/16-ц від 01.12.2021 та фактичних і дійсних реальних обставин тривалості підготовки адвоката до засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання з адреси місцезнаходження робочого місця адвоката та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Позивач зазначає, що оскаржуваним додатковим рішенням було частково задоволене клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, понесених позивачем на правову допомогу по справі, виключно за наслідками врахування належних та допустимих на переконання суду обґрунтувань самого відповідача в підтвердження обставин неспівмірності заявлених позивачем до стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зазначені обставини свідчать про відсутність порушеного права, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідача, що є достатньою самостійною правовою підставою для відхилення заявлених відповідачем апеляційних вимог про скасування рішення (додаткового) господарського суду Харківської області від 26.10.2022 у справі №922/186/22 та ухвалення нового рішення (додаткового) про стягнення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції у розмірі 19 500 грн. 00 коп. й цілковито спростовує виключно помилкові і вигадані твердження відповідача про допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, а також неповного з`ясування всіх фактичних обставин у господарській справі № 922/186/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2023 призначено апеляційну скаргу ТОВ "Сахновщинське" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2022 у справі №922/186/22 до розгляду на "15" лютого 2023 р. о 14:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні. Запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України Про електронний цифровий підпис та Закону України Про електронні довірчі послуги.

Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

В судове засідання 15.02.2023 з`явився представник позивача, який заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити додаткове рішення суду першої інстанції без змін. Крім того просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з`явився, свого повноважного представника не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутнього в судовому засідання представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфармінг" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахновщинське", в якій просить суд: стягнути з відповідача основний борг - 1 580 449,00 грн., проценти за користування чужими коштами - 100 672,44 грн., пеню - 70 275,86 грн., штраф - 474 134,70 грн., інфляційні втрати - 43 036,61 грн. та 3% річних - 12 080,70 грн. за Договором поставки сільськогосподарських машин №1085 від 09.09.2020.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахновщинське" про стягнення коштів задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахновщинське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармінг" основний борг за Договором поставки сільськогосподарських машин №1085 від 09.09.2020 у розмірі 1 580 449,00 грн., проценти за користування чужими коштами у розмірі 100 672,44 грн., пеню у розмірі 70 275,86 грн., штраф у розмірі 474 134,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 43 036,61 грн. та 3% річних у розмірі 12 080,70 грн., а також суму судового збору у розмірі 34 209,74 грн.

Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначено на 26 жовтня 2022 року. Сторонам надано строк протягом 5 днів для надання суду доказів понесених судових витрат.

07.10.2022 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№11460 від 07.10.2022) про надання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу у справі №922/186/22.

25.10.2022 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№12447 від 25.10.2022) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №922/186/22.

В той же день, через кабінет Електронного Суду від представника позивача надійшло заперечення (вх.№12527 від 25.10.2022) на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №922/186/22.

Ухвалюючи додаткове рішення про часткове задоволення заяви про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд першої інстанції вказав, що виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, а також враховуючи ціну позову та обсяг виконаних адвокатом робіт з огляду на тривалість судового розгляду та численність вчинених процесуальних дій адвокатом позивача, місцевий суд вважає за доцільне заяву представника позивача щодо вирішення питання про розподіл судових витрат задовольнити частково, а саме у розмірі 150 000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п.п.34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р. та п.268 рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Суди враховують, що в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві просив суд розподілити судові витрати та надав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 220 000,00 грн.

Судами встановлено, що правовідносини між позивачем та адвокатським Гаврильченко Юрієм Олексійовичем, на момент розгляду справи Господарським судом Харківської області підтверджуються договором про надання правової допомоги №13/01 від 13.01.2022, додатковою угодою б/н від 05.10.2022 до договору про надання правової допомоги №13/01 від 13.01.2022 та ордером Серії АХ №1087149 від 13.01.2022.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката представник позивача надав суду детальний опис виконаних та наданих адвокатом послуг при наданні правової допомоги у справі №922/186/22 від 06.10.2022 на загальну суму наданих послуг 200 000,00 грн., копію акту надання послуг б/н від 05.10.2022 на загальну суму 200 000,00 грн., копію рахунку-фактури №06/10 від 05.10.2022 на оплату послуг правової допомоги на суму 200 000,00 грн., копію платіжного доручення №7270 від 06.10.2022 з оплати гонорару за надання послуг правової допомоги на суму 200 000,00 грн., копію банківської виписки від 06.10.2021 по рахунку адвоката Гаврильченка Ю.О. щодо надходження оплати гонорару по справі №922/186/22 за договором про надання правової допомоги №13/01 від 13.01.2022.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що надані представником позивача документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Вищевказані докази підтверджують фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 200 000,00 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати: консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та в надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судова практика свідчить, що українські суди, здійснюючи розподіл витрат на послуги адвоката, керуються практикою Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015 p., "Гімадуліна та інші проти Україїш" від 10.12.2009р., "Двойних проти України" від 12.10.2006 p., "Меріт проти України" від 30.03.2004 p., "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 p. ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахновщинське", не погоджуючись з розміром витрат на оплату послуг адвоката позивача, надало заперечення на заяву позивача, в яких просить суд про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач вважає, що наданий позивачем розрахунок виконаних робіт є очевидно завищеним та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, в зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні клопотання позивача про стягнення судових витрат в частині стягнення з відповідача 180 500,00 гри. судових витрат.

На переконання відповідача дана справа не вимагала додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи, доказів протилежного не надано та з матеріалів справи не вбачається; розгляд справи було здійснено судом першої інстанції в чотири засідання, також не може свідчити про її складність, як того вимагає частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи, вартість виконаних представником заявника робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не є співмірною зі складністю справи (як приклад - складання такого процесуального документу як заяви про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, що займає 1 сторінку аркушу, займала 2 години часу, або участь в судових засіданнях, які за твердженням позивача тривали всі виключно по три години, що суперечить дійсності та протоколам судових засідань).

Відповідач також зазначив, що Радою адвокатів Харківської області у Рішенні №13/1/7 Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару від 21 липня 2021 року було оновлено рекомендовані ставки адвокатського гонорару, зокрема, розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 0,25 мінімальної заробітної плати; складання позовної заяви - від 1 мінімальної заробітної плати, участь у судовому розгляді справи - від 1 мінімальної заробітної плати, ведення справи - від 3 мінімальних заробітних плат + 1 мінімальна заробітна плата за судодень. А отже, на думку відповідача, розумним та обґрунтованим розміром витрат на оплату послуг адвоката в даній справі буде розмір 3 мінімальних заробітних плати (3 * 6500= 19 500 грн.) за ведення справи в суді першої інстанції.

В свою чергу представник позивача в запереченнях зазначив, що рішенням Ради адвокатів Харківської області рішення №13/17 від 21.07.2021 Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару в порядку інформаційного характеру рекомендована виключно мінімальна ставка адвокатського гонорару за ведення господарської справи в першій інстанції в розмірі від 3 (трьох) мінімальних заробітних плат, плюс 1 мінімальна заробітна плата за судодень (участь в судовому засіданні), що всупереч змісту цього ж рішення не відображена в наведеному відповідачем розрахунку розміру витрат на оплату послуг адвоката в даній справі на суму 19 500,00 грн. Відтак, рішенням Ради адвокатів Харківської області рішення №13/17 від 21.07.2021 рекомендована до врахування адвокатами лише найнижча ставка адвокатського гонорару за ведення господарської справи в першій інстанції в розмірі від 3 (трьох) мінімальних заробітних плат + 1 мінімальна заробітна плата за судодень і в жодному випадку не обмежує граничних розмірів ставок адвокатського гонорару, що визначається за погодженням клієнта та адвоката. На переконання представника позивача, заявлене відповідачем клопотання про зменшення судом розміру витрат на професійну правову допомогу взагалі не містить будь-яких належних та допустимих обґрунтувань в підтвердження тих обставин, що заявлений позивачем до стягнення розмір правової допомоги адвоката Гаврильченка Ю.О. має відповідати саме найнижчому розміру ставки адвокатського гонорару за ведення господарської справи в першій інстанції в розмірі 3 (трьох) мінімальних заробітних плат, рекомендованому рішенням Ради адвокатів Харківської області рішення № 13/17 від 21.07.2021.

Представник позивача наголошував, що передбачена ним трьох годинна тривалість участі в судових засіданнях є такою, що визначена виключно з урахуванням висновків постанови ВС/КЦС у справі № 641/7612/16-ц від 01.12.2021 та фактичних і дійсних реальних обставин тривалості підготовки адвоката до засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання з адреси місцезнаходження робочого місця адвоката та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

На думку представника позивача, заявлені до стягнення і понесені позивачем судові витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 200 000,00 грн. є цілком співмірними, зокрема, через складність справи та обсяги наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також ціною позову в 2 280 649,31 та значенням справи для позивача, оскільки наданий позивачу об`єм послуг з правової допомоги в першу чергу був зумовлений виключно з умисними та протиправними діями відповідача з цілковитого ігнорування власного обов`язку зі здійснення розрахунку за господарським договором поставки сільськогосподарських машин №1085 від 09.09.2020, зловживаннями процесуальними правами шляхом подачі неналежних та необґрунтованих заперечень проти позову, навмисного затягування тривалості судового розгляду шляхом систематичного ігнорування обов`язку зі взяття участі в призначених судових засідань, тощо.

Проаналізувавши подані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та заперечення відповідача, колегія суддів зазначає про таке.

Керуючись приписами ст.129 ГПК України, позивачем підтверджено правовий статус представника - адвоката, надано докази виконання робіт та оплати позивачем наданих послуг, прийнятих згідно з актом виконаних робіт за договором та факт понесених позивачем витрат у розмірі 200 000,00 грн.

Судова колегія вважає, що місцевий суд правомірно частково погодився з позицією відповідача та зазначає, що даний спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору поставки. У спорах такого характеру, за відсутності особливостей поставки товару у спірних правовідносинах, відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту поставки товару і його часткової оплати, судова практика є сталою.

Великої кількості документів, які б потребували значного часу для дослідження позовна заява не містить.

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Також, як вбачається з детального опису, представником позивача було витрачено 2 години часу на складання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, що займає 1 сторінку аркушу. Проте, на переконання судів обох інстанцій, вказане не відповідає критеріям співмірності.

Разом з цим, суди приймають до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01 серпня 2019 року по справі №915/237/18, відповідно до якої розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Також суд враховує обсяг виконаних адвокатом робіт з огляду на тривалість судового розгляду та численність вчинених процесуальних дій адвокатом, зокрема і участь у судових засіданнях.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 641/7612/16-ц від 01 грудня 2021 року дійшов висновку, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта, відтак, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі етапи представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Такі висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Разом з цим, суди враховують ціну позову, яка складає 2 280 649,31 грн. та є співмірною заявленому розміру витрат на правову допомогу адвоката позивача та, відповідно, значення цієї справи для позивача, що згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України є вагомим критерієм при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

З огляду на зазначене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, а також враховуючи ціну позову та обсяг виконаних адвокатом робіт з огляду на тривалість судового розгляду та численність вчинених процесуальних дій адвокатом позивача, суд вважає за доцільне заяву представника позивача щодо вирішення питання про розподіл судових витрат задовольнити частково, а саме у розмір 150 000,00 грн.

Разом з тим, позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: 1) детальний опис від 14.12.2022 наданих адвокатом послуг правової допомоги в межах судового провадження №1291X по справі № 922/186/22; 2) додаткову угоду від 15.12.2022 до Договору про надання правової допомоги №13/01 від 13.01.2022; 3) акт надання послуг б/н від 14.12.2022 в межах судового провадження №1291Х справі №922/186/22; 4) рахунок-фактуру №14/12 від 14.12.2022 на оплату послуг правової допомоги в межах судового провадження №1291X по справі №922/186/22.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармінг" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення з огляду на таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Суд також враховує, що в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в клопотання просить суд розподілити судові витрати та надав докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 30000,00 грн.

Судом встановлено, що правовідносини між позивачем та адвокатським Гаврильченко Юрієм Олексійовичем, на момент розгляду справи Східним апеляційним господарським судом підтверджуються договором про надання правової допомоги №13/01 від 13.01.2022, додатковою угодою б/н від 14.12.2022 до договору про надання правової допомоги №13/01 від 13.01.2022 та ордером Серії АХ №1009676 від 13.01.2022.

Додатковою угодою б/н від 14.12.2022 до договору про надання правової допомоги №13/01 від 13.01.2022 сторони погодили, що за надання Клієнту правової допомогу з ведення справи № 922/186/22 в Східному апеляційному господарському суді в межах судового провадження №1291X, відкритого за апеляційною скаргою відповідача ТОВ "Сахновщинське", код ЄДРПОУ 43690203, про скасування рішення (додатковою) господарською суду Харківської області від 26.10.2022 у справі №922/186/22 та ухвалення нового рішення (додаткового) про стягнення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції у розмірі 19 500 гри. 00 коп.. Клієнт не пізніше 20- ти робочих днів з моменту підписання Акту на дання послуг сплачує Адвокату, згідно виставленого рахунку- фактури. гонорар в сумі 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, ПДВ не передбачено.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката представник позивача надав суду детальний опис виконаних та наданих адвокатом послуг при наданні правової допомоги у справі №922/186/22 від 14.12.2022 на загальну суму наданих послуг 27000,00 грн., копію акту надання послуг б/н від 14.12.2022 на загальну суму 30 000,00 грн., копію рахунку-фактури №14/12 від 14.12.2022 на оплату послуг правової допомоги на суму 30 000,00 грн..

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині 2 ст.27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»;

- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись ЦК України;

- договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

- адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

- адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Так, ціна наданих адвокатом послуг узгоджена сторонами шляхом укладення Додаткової угоди б/н від 14.12.2022 до договору про надання правової допомоги №13/01 від 13.01.2022.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що надані представником позивача документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, судова колегія враховує, що згідно правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У відповідності до положень ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача фактично дублюють доводи заперечень відповідача на заяву позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. А відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача містить аналогічні доводи, як і викладені в запереченнях позивача на заяву позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

З огляду на зазначене, всі обставини справи в сукупності та наведені в цій постанови приписи законодавства, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, колегія суддів вважає за доцільне задовольнити частково заяву представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахновщинське" залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2022 у справі №922/186/22 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахновщинське" (Харківська область, Сахновщинський район, с.Сугарівське, код ЄДРПОУ 43690203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармінг" (м. Харків, вул.Матросова,1А, код ЄДРПОУ 39902478) витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10000,00 грн.

Видати наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 17.02.2023.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза

Суддя О.І. Терещенко