Постанова

від 15.02.2023 по справі 23/74

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року м. Харків Справа № 23/74(917/798/21)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників сторін:

позивача Ю.І. Юрченко(в режимі відеоконференції);

відповідача Й.Є. Гуйванюк (в режимі відеоконференції;);

першої третьої особи не з`явився;

другої третьої особи - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Повного товариства "Пентада Транс" (вх.№1283П/1-43) на рішення господарського суду Полтавської області від 13.10.2022 (суддя О.О. Ореховська, повний текст складено 24.10.2022) у справі №23/74(917/798/21)

за позовом Повного товариства "Пентада Транс" ТОВ "Пентада Групп" І Компанія, вул. Хвойки Вікентія, буд. 21, оф. 360, м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Енергетична митниця Держмитслужби, вул. Світлицького, 28-а, м. Київ,

2) Енергетична митниця в особі відокремленого підрозділу Державної митної служби України, вул. Саксаганського, 66, м. Київ,

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Повне товариство "Пентада Транс" ТОВ "Пентада Групп" І Компанія (далі - ПТ "Пентада Транс" ТОВ "Пентада Групп" І Компанія, позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх.№847/21 від 24.05.2021) до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - ПАТ "Укртатнафта", відповідач) про стягнення коштів в порядку зворотної вимоги (регресу) в розмірі 824 644,46 грн, 6927,01 грн пені, 1897,81 грн 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.10.2022 у справі №23/74(917/798/21) (О.О. Ореховська) в позові відмовлено повністю.

Повне товариство "Пентада Транс" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 13.10.2022 у справі №23/74(917/798/21) повністю та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Вказує про помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача коштів в порядку регресу, сплаченої позивачем, як гарантом, за вимогою Енергетичної митниці Держмитслужби № 1 від 19.04.2021 про сплату 824644,46 грн за гарантією №22-10820-00005-01-100321 від 10.03.2021, враховуючи те, що вимогу Енергетичної митниці Держмитслужби про настання гарантійного випадку № 1 від 19.04.2021 за фінансовою гарантією № 22-10820-00005-01- 100321 від 10.03.2021. яка покладена позивачем в основу його позовних вимог в межах даної справи, визнано протиправною та скасовано.

Апелянт зазначає, що в основу позовних вимог покладено не Вимогу Енергетичної митниці Держмитслужби, а невиконання Відповідачем своїх договірних зобов`язань, зокрема, визначених пунктами 2.1.1,2.1.2,2.1.5,2.1.7, 5.1 Договору.

Апелянт вважає, що скасування вказаної Вимоги жодним чином не вплинуло на виникнення обов`язку Відповідача перерахувати належну суму у розмірі необхідних митних платежів на рахунок НФП (Апелянта) згідно п. 2.1.7 Договору, оскільки має місце гарантійний випадок, як він визначений сторонами у Договорі, та Відповідачем було отримано від позивача копію Вимоги митного органу про сплату за фінансовою гарантією, що в сукупності є підставою для виникнення договірного зобов`язання у Відповідача.

28.11.2022 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №23/74(917/798/21) визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у справі №23/74(917/798/21) зокрема задоволено клопотання Повного товариства "Пентада Транс" про поновлення строку на подання апеляційної скарги, поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Повного товариства "Пентада Транс" на рішення господарського суду Полтавської області від 13.10.2022 у справі №23/74(917/798/21). Витребувано з господарського суду Полтавської області матеріали справи №23/74(917/798/21). Встановлено строк відповідачу та третім особам для подання відзиву на апеляційну скаргу. Призначено справу до розгляду на 25.01.2023 о 13:45 годині. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

13.12.2022 від ПАТ "Укртатнафта" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8071 ел.8966), в якому він вважає апеляційну скаргу безпідставно та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

14.12.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №23/74(917/798/21).

Від представника Повного товариства "Пентада Транс" адвоката Юрченка Ю.І. (вх.№632ел. 950 від 17.01.2023) надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 задоволено клопотання представника Повного товариства "Пентада Транс" адвоката Юрченка Ю.І. про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №23/74(917/798/21)

Від представника ПАТ "Укртатнафта" адвоката Й.Є.Гуйванюка (вх.№ 684 ел. 1019 від 18.01.2023) надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні зокрема Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 задоволено клопотання представника ПАТ "Укртатнафта" адвоката Й.Є.Гуйванюка про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №23/74(917/798/21). Доручено Автозаводському районному суду міста Кременчука Полтавської області (Першотравнева вулиця, 29/5, Кременчук, Полтавська область, 39600) забезпечити проведення відеоконференції у справі №23/74(917/798/21), розгляд якої відбудеться 25.01.2023 о 13:45 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 розгляд справи відкладено на 15.02.2023. Ухвалено проводити судове засідання у справі №23/74(917/798/21), за участю представника Повного товариства "Пентада Транс" адвоката Юрченка Юрія Івановича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та представника ПАТ "Укртатнафта" адвоката Й.Є.Гуйванюка в режимі відеоконференції в приміщенні Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області.

Доручено Автозаводському районному суду міста Кременчука Полтавської області (Першотравнева вулиця, 29/5, Кременчук, Полтавська область, 39600) забезпечити проведення відеоконференції у справі №23/74(917/798/21), розгляд якої відбудеться 15.02.2023 о 14:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132.

Треті особи не скористались своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу.

15.02.2023 від (вх.№1940ел. 3022) надійшли додаткові письмові пояснення, зокрема судові рішення у справі №910/18163/21. Просить суд врахувати обставини та факти, встановлені рішеннями Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 р. у справі № 910/18163/21 за позовом ПАТ Укртатнафта до ПТ Пентада Транс про визнання недійсним правочину, а саме фінансової гарантії №22-10820-00005-01-100321, та Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 р. у даній справі, якими в задоволенні позовних вимог ПАТ Укртатнафта відмовлено в повному обсязі.

В судовому засіданні 15.02.2023 представник позивача підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник відповідача заперечує про задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його в силі.

Треті особи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їй процесуальним правом не скористались та в судове засідання не з`явились, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю третіх осіб.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ПТ "Пентада Транс" ТОВ "Пентада Групп" І Компанія (позивач у справі) відповідно до Угоди про надання фінансових гарантій № 88 від 12.11.2019, укладеної з Державною фіскальною службою України, є незалежним фінансовим посередником (гарантом), уповноваженим видавати органам доходів і зборів України фінансові гарантії з метою забезпечення сплати митних платежів особам, відповідальними за їх сплату, в порядку та на умовах, визначеними Митним кодексом України

Так, як свідчать матеріали справи, 12.11.2019 між Державною фіскальною службою (за умовами Угоди - Бенефіціар) та ПТ "Пентада Транс" ТОВ "Пентада Групп" І Компанія" (за умовами Угоди - Гарант) було укладено Угоду про надання фінансових гарантій № 88 (далі - Угода) (а.с. 14-23 т. 1), якою регулюються відносини Гаранта та Бенефіціара (Центрального органу виконавчої влади, який регулює державну миту політику або, у визначених Угодою випадках, митниць ДФС) щодо забезпечення Гарантом, шляхом надання фінансових гарантій, виконання зобов"язань осіб (далі - Принципалів (у множині), Принципала (в однині)) зі сплати митних платежів, що передбачено застосовуваною митною процедурою та у визначений нею спосіб (п. 1 Угоди).

Сторонами визначено, що розмір одночасно діючих фінансових гарантій, наданих Гарантом Бенефіціару за цією Угодою, не може перевищувати 1 500 000 000,00грн (п. 2 Угоди).

Відповідно п. 3.9. Угоди Гарант зобов`язується безумовно сплатити суму митних платежів, визначених у Вимозі Бенефіціара (в особі митниці ДФС), впродовж трьох банківських днів з дня отримання Вимоги, за зазначеними у такій Вимозі реквізитами.

13.08.2020 між ПТ "Пентада Транс" ТОВ "Пентада Групп" І Компанія" (за умовами договору - Незалежний фінансовий посередник або скорочено НФП) та ПАТ "Укртатнафта" (відповідач у справі, за умовами договору - Принципал) укладено Договір про надання послуг з видачі фінансових гарантій № 22-1-0820 (далі - Договір) (а.с. 24-32 т. 1), який було укладено з метою забезпечення виконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, своїх зобов`язань, шляхом надання Незалежним фінансовим посередником (НФП) митним органам відповідних фінансових гарантій (п. 1.1 Договору).

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- Відповідно до умов цього Договору Незалежний фінансовий посередник за заповідною заявкою Принципала та у визначених чинним законодавством України випадках зобов`язується надати Фінансову гарантію, а Принципал зобов`язується оплатити надані НФП послуги у встановленому цим Договором порядку та неухильно дотримуватися докладених на Принципала за цим Договором зобов`язань (п . 1.3 Договору);

- Умови цього Договору передбачають надання Незалежним фінансовим посередником - індивідуальної (одноразової) Фінансової гарантії (п. 1.4 Договору);

- Фінансова гарантія за цим Договором надається на кожне окреме перевезення на підставі відповідної Заявки, яка є невід`ємною частиною даного Договору (Форма Заявки Додаток №; 1 до Договору ) (п. 1.5. Договору);

- Гарантійним випадком за наданого Фінансовою гарантією є факт порушення (невиконання чи неналежного виконання, недотримання встановлених вимог та процедур) Принципалом (його Клієнтами (пункт 1.7. цього Договору) зобов`язань, забезпечених Фінансовою гарантією, що випливають з митних процедур, у зв`язку з настанням якого Незалежний фінансовий посередник зобов`язується сплатити митному органу кошти в сумі митних платежів за відповідною Фінансовою гарантією (п. 1.8. Договору);

- До правовідносин, пов`язаних з наданням Фінансової гарантії та виконанням зобов`язань по ній за цим Договором, застосовуються норми Митного кодексу України, цивільного та господарського законодавства України, в частині, не врегульованій Митним кодексом України (п. 1.9. Договору);

- Принципал зобов`язується забезпечувати у встановлені терміни доставку товарів та вантажів, на які видана фінансова гарантія, у митницю призначення: без порушення їх цілісності, заміни номіналів та кісних характеристик (втрати товару) (п. 2.1.5. Договору);

- Принципал зобов`язується у разі порушення забезпечених Фінансовою гарантією зобов`язань та настання Гарантійного випадку: - протягом двох банківських днів з дня отримання від НФП копії Вимоги митного органу про сплату за фінансовою гарантією, перерахувати належну суму у розмірі необхідних митних платежів на рахунок НФП; - якщо відповідні кошти за Вимогою про сплату за Фінансовою гарантією вже були сплачені НФП митному органу у встановленому порядку, зазначена вище сплата суми митних платежів Принципалом вважається відшкодуванням збитків НФП (п. 2.1.7. Договору);

- Фінансова гарантія надається Незалежним фінансовим посередником Принципалу на підставі відповідної Заявки Принципала (Додаток № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною). Фінансова гарантія має бути надана в день подання Принципалом відповідної Заявки, за умови її подання за дві години до кінця доби (п. 3.1. Договору);

- У разі настання Гарантійного випадку НФП невідкладно надсилає Принципалу копію Вимоги митного органу про сплату за фінансовою гарантією (п. 3.5. Договору);

- Після отримання Вимоги Принципал перераховує НФП визначену суму коштів в порядку та у строки, визначені пунктом 2.1.7. цього Договору (п. 3.6. Договору);

- Розрахунок плати за надання послуг з видачі Фінансової гарантії проводиться на підставі Тарифів, погоджених Сторонами та вказаних в Додатку № 3 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною (п. 4.2. Договору);

- Принципал несе повну матеріальну відповідальність за зворотною вимогою (регрес) НФП або страхової компанії у розмірі суми сплачених НФП митних платежів на вимогу митного органу про таку сплату (п. 5.1. Договору);

- У разі порушення Принципалом умов пункту 2.1.7 цього Договору Принципал сплачує НФП, за вимогою останнього, пеню в розмірі 0,03 % від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний календарний день прострочення (п. 5.3. Договору);

- Цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін (п. 7.1. Договору);

- Цей Договір діє протягом одного року з моменту, визначеного у п. 7.1 цього Договору, але у будь-якому випадку, в частині розрахунків діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить іншу Сторону про намір припинити і дію Договору не пізніше, ніж за 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії цього Договору, Договір вважається автоматично продовженим (пролонгованим) на той самий строк та на аналогічних умовах (п. 7.2. Договору);

- Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 7.3. Договору).

Договір про надання послуг з видачі фінансових гарантій № 22-1-0820 від 13.08.2020 підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов Договору позивачем на підставі поданої відповідачем заявки від 10.03.2021 №16 (а.с. 31-33 т. 1) було надано індивідуальну фінансову гарантію №22-10820-00005-01-100321 (а.с. 34-35 т.1), як забезпечення виконання відповідачем зобов`язань, що випливають з митних процедур, за митною декларацією UA903120/2021/000213 (а.с. 36-37 т. 1).

Позивач зазначає, що згідно поданих документів переміщення вантажу/товару "Скраплений вуглеводневий газ" (надалі Товар) у кількості 2382,773 тонни здійснювалось морським видом транспортом з використанням танкеру "SEAGAS MAJOR" (9135793) (коносамент №21Е0062 від 16.02.2021) за маршрутом пункт пропуску "Одеський морський торговельний порт" митного поста "Південний" до відділу митного оформлення "Одеса" митного поста "Південний".

У відповідності до умов п. 2.1.5. Договору та вимог Митного кодексу України відповідач повинен був забезпечити доставку Товару до відділу митного оформлення "Одеса" митного поста "Південний" без зміни кількісних характеристик.

07.04.2021 Енергетичною митницею Держмитслужби було складено Акт про настання гарантійного випадку №1 (а.с. 38-39 т. 1), відповідно до якого Енергетична митниця Держмитслужби засвідчила, що Товар ("Суміш газів вуглеводневих скраплених (пропан-батан) з масовою часткою компонентів компонентів: пропану - 7,9 мас. %; ізо-бутану - 26,1 мас. %; н-бутану - 4,8 мас. %" код за УКТ ЗЕД 2711139700) у кількості 2 382 773 кг, який повинен був бути оформлений у митний режим декларантом ПАТ "Укртатнафта" або доставлений у митницю призначення Енергетична митниця Держмитслужби перевізником (відсутній) за маршрутом судно "SEAGAS MAJOR" - резервуари ТОВ "Укрлоудсистем" у строк до 18.03.2021 без змін його кількості, вартості і найменування, доставлений у митницю призначення не у повному обсязі. Кількість Товару, яка не заявлена до митного оформлення, становить 124,171 кг. Митна вартість товару становить 66 930,65 дол. США/ 1 853 831,82 грн. Сума податків та зборів (обов`язкових платежів), що повинні бути сплачені за митне оформлення цих товарів, складає 824 644,46 грн, з них акцизний податок - 378 231,75грн, податок на додану вартість - 446 412,71грн.

Зазначена сума митних платежів сплачена не була.

Енергетичною митницею Держмитслужби було направлено на адресу позивача Вимогу №1 від 19.04.2021 (надалі Вимога), відповідно до якої Бенефіціар (в особі Енергетичної митниці Держмитслужби) засвідчив, що Принципалом - ПАТ "Укртатнафта" не було сплачено митні платежі з настанням терміну їх сплати в сумі 824 644,46 грн, у зв`язку чим вимагав у позивача сплатити за фінансовою гарантією № 22-10820-00005-01-100321 від 10.03.2021 суму митних платежів в розмірі 824 644,46 грн (а.с. 40-41 т. 1).

У відповідності до п. 3.5 Договору позивач направив на адресу відповідача вимогу №17/01-10/01 від 19.04.2021 (у тому числі засобами електронного зв`язку), відповідно до якої позивач, у зв`язку з настання гарантійного випадку та виставленням Енергетичною митницею Держмитслужби вимоги за фінансовою гарантією № 22-10820-00005-01-100321 від 10.03.2021, просив відповідача у строк не пізніше 20.04.2021 виконати свої договірні зобов`язання та сплати на користь позивача кошти в сумі 824 644,46 грн для забезпечення сплати митному органу необхідних митних платежів за Вимогою митного органу № 1 від 19.04.2021 (а.с. 46-51 т. 1).

Зазначена вимога залишена відповідачем без виконання.

Позивач зазначає, що з метою своєчасного виконання зобов`язання за Вимогою митного органу №1 від 19.04.2021 за рахунок власних коштів здійснив перерахування 824 644,46 грн на єдиний казначейський рахунок Держмитслужби, на підтвердження чого надав платіжні доручення № 176 від 21.04.2021 на суму 446 412,71грн та №177 від 21.04.2021 на суму 378 231,75грн (а.с. 52-54 т. 1).

Листом за №76-1/181-13/1301 від 22.04.2021 Енергетична митниця Держмитслужби підтвердила позивачу, що зобов`язання останнього зі сплати митних платежів, забезпечене фінансовою гарантією, повністю виконане (а.с. 55 т. 1).

Позивачем на адресу відповідача направлялись листи за № 20/01-10/01 від 26.04.2021 та 21/01-10/01 від 30.04.2021 з проханням у найкоротший строк забезпечити виконання умов Договору № 22-1-0820 від 13.08.2020 в частині виконання зобов`язань по сплаті митних платежів за зворотною вимогою та перерахувати на рахунок позивача грошові кошти в сумі 824 644,46грн (а.с.56-63 т. 1), проте були залишені відповідачем без реагування.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача кошти в порядку зворотної вимоги (регресу) в сумі 824 644,46грн. Крім цього, на підставі умов Договору та приписів чинного законодавства позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 6 927,01грн пені та 1 897,81грн 3% річних.

В ході розгляду справи місцевим судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Енергетичної митниці Держмитслужби, третя особа: Повне товариство "Пентада Транс" ТОВ "Пентада Групп" І Компанія, про визнання протиправними та скасування акту та вимоги, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати акт Енергетичної митниці Держмитслужби про настання гарантійного випадку №1 від 7 квітня 2021 року;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Енергетичної митниці Держмитслужби №1 від 19 квітня 2021 року про сплату 824644,46 грн за гарантією №22-10820-00005-01-100321 від 10 березня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт митного органу про настання гарантійного випадку №1 від 07.04.2021 та вимога №1 від 19.04.2021 про сплату 824 644,46грн. ґрунтуються на недоведеності наявності встановлених Митним кодексом України обставин для складання акту про настання гарантійного випадку; відсутності підстав для складання та направлення вимоги про сплату митних платежів; порушенні порядку складання відповідачем акту про настання гарантійного випадку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі №440/15605/21 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Енергетичної митниці Держмитслужби, Енергетичної митниці (вул. Саксаганського, 66, м. Київ, 01032 ідентифікаційний код ВП 44029610) третя особа: Повне товариство "Пентада Транс" ТОВ "Пентада Групп" І Компанія про визнання протиправними та скасування акту та вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Енергетичної митниці Держмитслужби про настання гарантійного випадку № 1 від 19.04.2021 за фінансовою гарантією № 22-10820-00005-01-100321 від 10.03.2021. В решті позовних вимог відмовлено. Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 370,00 грн (а.с. 129-132 т. 2).

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі №440/15605/21 учасниками у справі не оскаржувалось та набрало законної сили 11.06.2022.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі №440/15605/21 має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що з огляду на те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі №440/15605/21 яке не оскаржувалось та набрало законної сили 11.06.2022, вимогу Енергетичної митниці Держмитслужби про настання гарантійного випадку №1 від 19.04.2021 за фінансовою гарантією №22-10820-00005-01-100321 від 10.03.2021, яка покладена позивачем в основу його позовних вимог в межах даної справи, визнано протиправною та скасовано, відсутні підстави для стягнення з відповідача в порядку регресу суми 824 644,46 грн, сплаченої позивачем, як гарантом, за вимогою Енергетичної митниці Держмитслужби №1 від 19.04.2021 про сплату 824644,46 грн за гарантією №22-10820-00005-01-100321 від 10.03.2021.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Повного товариства "Пентада Транс" ТОВ "Пентада Групп" І Компанія про стягнення з ПАТ "Укртатнафта" коштів в порядку зворотної вимоги (регресу) в розмірі 824644,46 грн, 6927,01 грн пені, 1897, 81 грн 3% річних не підлягають задоволенню.

Проте, судова колегія вважає помилковими такі висновки суду першої інстанції з огляду на таке.

Проаналізувавши умови договору про надання послуг з видачі фінансових гарантій судом встановлено, що до цих правовідносин слід застосовувати як норми цивільного законодавства України, на які посилається позивач, так і положення Митного кодексу України, які регулюють правовідносини, пов`язані з видачею фінансових гарантій.

Так, згідно з частиною третьою статті 7 Митного кодексу України цим кодексом визначаються засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги.

Відповідно до умов укладеного між сторонами Договору останній укладено з метою забезпечення виконання особою (ПАТ "Укртатнафта"), відповідальною за сплату митних платежів, своїх зобов`язань, шляхом надання Незалежним фінансовим посередником (ПТ "Пентада Транс" ТОВ "Пентада Групп" І Компанія) митним органам відповідних фінансових гарантій.

Приписами статті 305 Митного кодексу України встановлено загальні положення щодо забезпечення зобов`язань перед органами доходів і зборів, відповідно до яких виконання зобов`язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури.

Способами забезпечення сплати митних платежів згідно зі статтею 306 Митного кодексу України є, зокрема, фінансові гарантії.

Положеннями частин першої та третьої статті 307 Митного кодексу України визначено, що юридичні особи, які мають намір виступати гарантом забезпечення особою своїх зобов`язань перед митними органами України зі сплати митних платежів, уповноважуються на це і вносяться до реєстру гарантів у порядку, визначеному цим розділом.

Фінансова гарантія видається гарантом і надається митним органам особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Фінансова гарантія діє на всій митній території України.

Відповідно до частини першої статті 308 Митного кодексу України розмір фінансової гарантії визначається митним органом виходячи з суми митних платежів, що підлягає сплаті при випуску товарів для вільного обігу на митній території України або при вивезенні товарів за межі цієї території у митному режимі експорту.

Як визначено статтею 309 Митного кодексу України, забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у таких формах, зокрема як, надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа).

Фінансова гарантія може бути індивідуальною (одноразовою), багаторазовою та загальною.

Згідно приписів статті 310 Митного кодексу України у випадках, зазначених у цьому Кодексі, фінансові гарантії надаються органам доходів і зборів під час або до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму; фінансові гарантії надаються, зокрема, у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов`язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу органу доходів і зборів); фінансові гарантії надаються на суму митних платежів, нарахованих на товари, які декларуються за однією митною декларацією або заявляються до митного режиму транзиту за одним транспортним документом.

Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, згідно частини другої статті 311 Митного кодексу України є безвідкличним зобов`язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов`язань із сплати митних платежів.

Гарантом може виступати незалежний фінансовий посередник - юридична особа, створена у формі повного або командитного товариства (частина перша статті 314 Митного кодексу України).

Питання забезпечення виконання зобов`язань врегульовано також приписами Цивільного та Господарського кодексів України.

Так, згідно з частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

За приписами ст. 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами; за погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу; до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Згідно з ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

З огляду на викладене, ПТ "Пентада Транс" ТОВ "Пентада Групп" І Компанія, як незалежний фінансовий посередник (гарант), має право вимоги до ПАТ "Укртатнафта", як принципала за Договором про надання послуг з видачі фінансових гарантій № 22-1-0820 від 13.08.2020 у разі настання гарантійного випадку.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача в порядку регресу грошових коштів у розмірі 824 644,46грн, сплачених позивачем, як гарантом, на підставі вимоги митного органу № 1 від 19.04.2021 за гарантією №22-10820-00005-01-100321 від 10.03.2021 .

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що гарантія - це односторонній правочин, за яким гарант приймає на себе обов`язок сплатити бенефіціару на його вимогу певну грошову суму внаслідок невиконання боржником (принципалом) взятих на себе зобов`язань, забезпечених гарантією. Основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром. Отже підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань.

Враховуючи приписи ст.ст. 560, 563, 565 ЦК України, обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19).

Відповідно до ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Зобов`язання гаранта перед кредитором припиняються у разі, зокрема, закінчення строку дії гарантії (п. 2 ч. 1 ст. 568 ЦК України).

Отже при вирішенні судами спору про стягнення коштів за гарантією суди мають з`ясувати у першу чергу, (1) чи настав гарантійний випадок (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а також мають встановити, (2) чи відповідала пред`явлена кредитором (бенефіціаром) гаранту письмова вимога про сплату грошової суми або додані до неї документи умовам гарантії та (3) чи була подана ця вимога та додані до неї документи у межах строку дії гарантії (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №910/3500/19).

Тобто обов`язок гаранта є безумовним та не залежить від причин невиконання ним свого зобов`язання перед бенефіціаром, такі причини не мали б з`ясовуватись банком під час ухвалення рішення про виплату суми гарантії. Тому, визначаючи, чи відповідає вимога бенефіціара умовам гарантії, гарант не повинен вдаватись до аналізу відносин, які склались між бенефіціаром та принципалом і, відповідно, встановлювати, з чиєї вини відбулось порушення принципалом зобов`язання, чи було таке порушення вимушеним тощо. Натомість для виплати суми гарантії достатньо встановити, що таке порушення відбулось (08 червня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №910/9397/20.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 512 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до частини першої статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

З матеріалів справи вбачається, що з 11 по 12 березня 2021 року відбулося вивантаження Товару (переміщення в режимі внутрішнього транзиту).

За результатами переміщеннями був встановлений факт доставлення Товару до митниці призначення не в повному обсязі: кількість Товару, яку не було заявлено до митного оформлення, - 124,171 тонни, що підтверджується Генеральним актом, складеним 17.03.2021, Актом-повідомленням № 1 від 17.03.2021, Актом №1 від 17.03.2021 про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату, а також Актом заміру судових пустот до розвантаження Ullage report before discharging від 11.03.2021 № 7363-0026- 21, що складався за результатами проведення драфт сюрвея вимірювань (щодо замірів загальної кількості товару LPG -МІХ, що знаходився на судні "SEAGAS MAJOR"), та Актом заміру судових пустот після розвантаження Ullage report after discharging від 12.03.2021 №7363-0026-21, що складався за результатами проведення драфт сюрвея вимірювань кількості вивантаженого товару (щодо замірів загальної кількості вивантаженого з судна "SEAGAS MAJOR" товару LPG -МІХ) відповідно до укладеного Відповідачем договору з сюрвеєрською компанією ДП Інтертек Україна, які підтверджують, що на митнутериторію України на судні "SEAGAS MAJOR" на користь Відповідача було ввезено та вивантажено з нього кількість товару, що відповідає кількості заявленого товару за митною декларацією від 10.03.2021 № 11А903120/2021/000213 з урахуванням незначних похибок при вимірюванні, що в межах норми, а отже додатково підтверджується, що зміна кількісних показників Товару (доставлення не в повному обсязі) відбулася за результатами його вивантаження до резервуарів ТОВ Укрлоудсистем,тобто під час транспортування в режимі транзиту, а отже мало місце порушення митного режиму транзиту.

07.04.2021 Енергетичною митницею Держмитслужби було складено Акт про настання гарантійного випадку №1, відповідно до якого Енергетична митниця Держмитслужби також засвідчила, що Товар був доставлений у митницю призначення не в повному обсязі. Кількість Товару, яку не було заявлено до митного оформлення, - 124,171 тонни. Вартість цієї нестачі становить 66 930.65 дол. США/1 853 831,82 грн., відповідно, сума податків та зборів (обов`язкових платежів), що повинні бути сплачені за митне оформлення цих товарів (нестачі), складає 824 644,46 грн.

Оскільки відповідач вказану суму митних платежів не сплатив, жодних пояснень чи заперечень ні до Енергетичної митниці Держмитслужби, ні позивачу не подав, 19 квітня 2021 року Енергетична митниця Держмитслужби виставила позивачу як гаранту вимогу №1 (надалі Вимога).

Дана Вимога за формою відповідала додатку 2 до Угоди, в ній було вказано вчинене Принципалом (Позивачем) порушення не було сплачено митні платежі з настанням терміну їх сплати в сумі 824 644 грн. 46 коп., у додаток до Вимоги був доданий акт про настання гарантійного випадку за виданою фінансовою гарантією № 1 від 07.04.2021 за формою згідно з додатком 3 до Угоди.

Таким чином, внаслідок порушення відповідачем (Принципалом) забезпечених фінансовою гарантією зобов`язань (вимог до переміщення товару в режимі транзиту) у позивача як гаранта виник безумовний обов`язок сплатити належну суму митних платежів, визначених у Вимозі Енергетичної митниці Держмитслужби № 1 від 19.04.2021, отже, мав місце гарантійний випадок.

Невиконання обов`язку зі сплати митних платежів мало б для ПТ Пентада Транс наслідком призупинення дії Угоди в частині прийняття від гаранта фінансових гарантій, тобто призупинення його господарської діяльності (п.5 Угоди), відповідно, вказана сума була сплачена Апелянтом 21.04.2021 і така сплата за фінансовою гарантією відповідає умовам гарантії, а тому є підставою для виникнення зобов`язання відповідача відшкодувати вказану суму в порядку зворотньої вимоги (регресу), що підтверджується умовами Договору.

Безумовність обов`язку НФП як гаранта перед митними органами щодо сплати митних платежів за вимогою була підставою для визначення в Договорі обов`язку Принципала (Відповідача) сплатити дану суму митних платежів на користь НФП так само в обов`язковому порядку жодної умови чи підстави для несплати даної суми на користь позивача Договір не передбачає: єдиною підставою для виникнення даного обов`язку у Відповідача сторони Договору визнали настання гарантійного випадку (як він визначений Договором) та направлення позивачем відповідачу копії Вимоги митного органу. Жодних інших вимог для настання вказаного обов`язку відповідача, як і будь-яких підстав для виникнення права Відповідача на відмову від виконання даного обов`язку в Договорі сторони не передбачали. Не визначено підставою для невиконання даного обов`язку Відповідача і скасування вимоги митного органу в подальшому.

Таке скасування може бути підставою для пред`явлення відповідачем вимог до відповідної митниці, але не для припинення зобов`язання відповідача, що виникло на підставі Договору, оскільки підставою його виникнення є саме укладений сторонами Договір та визначені ним обставини, що існували на момент пред`явлення позивачем відповідачу вимоги щодо сплати митних платежів, а тому невиконання відповідачем своїх зобов`язань є порушенням умов Договору.

Відповідно до п.3.5 Договору позивач листом від 19.04.2021 № 17/01-10/01 направив на адресу відповідача, в тому числі засобами електронного зв`язку, копію Вимоги Енергетичної митниці Держмитслужби та повідомив його про необхідність виконання договірних зобов`язань та сплати вказаної суми на користь Апелянта для забезпечення сплати митному органу необхідних митних платежів.

У вказаний строк відповідач свої договірні зобов`язання не виконав.

Відповідно, з метою своєчасного виконання зобов`язання за Вимогою митного органу, позивач 21.04.2021 за рахунок власних коштів здійснив перерахування відповідної суми коштів на єдиний казначейський рахунок Держмитслужби.

26 та 30 квітня 2021 року листами № 20/01-10/01 та №21/01-10/01 позивач повторно звертався до Відповідача щодо необхідності виконання останнім своїх договірних зобов`язань та сплати коштів в розмірі 824 644 грн. 46 коп. на користь позивача, однак всі звернення відповідачем були проігноровані, що свідчить про порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань та правомірність заявлених позивачем позовних вимог, які є правомірними, ґрунтуються на умовах Договору та законодавства України, і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо помилковості висновків місцевого суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача в порядку регресу суми 824 644,46 грн. Сплаченої позивачем, як гарантом, за вимогою Енергетичної митниці Держмитслужби № 1 від 19.04.2021 про сплату 824644,46 грн за гарантією № 22-10820-00005-01-100321 від 10.03.2021, враховуючи те, що вимогу Енергетичної митниці Держмитслужби про настання гарантійного випадку № 1 від 19.04.2021 за фінансовою гарантією № 22-10820-00005-01- 100321 від 10.03.2021. яка покладена позивачем в основу його позовних вимог в межах даної справи, визнано протиправною та скасовано.

В основу позовних вимог позивачем було покладено не Вимогу Енергетичної митниці Держмитслужби, а порушення (невиконання) відповідачем своїх договірних зобов`язань, зокрема, визначених пунктами 2.1.1,2.1.2,2.1.5,2.1.7, 5.1 Договору.

Скасування вказаної Вимоги жодним не впливає на виникнення обов`язку відповідача перерахувати належну суму у розмірі необхідних митних платежів на рахунок НФП (позивача) згідно п. 2.1.7 Договору, оскільки, як вже було вказано вище, має місце гарантійний випадок, як він визначений сторонами у Договорі, та відповідачем було отримано від позивача копію Вимоги митного органу про сплату за фінансовою гарантією, що в сукупності є підставою для виникнення договірного зобов`язання у відповідача.

Встановлення Полтавським окружним адміністративним судом факту порушення Енергетичною митницею Держмитслужби порядку виставлення Вимоги ПТ ПЕНТАДА ТРАНС як гаранту в зв`язку з її виставленням до закінчення, на думку суду, встановленого Митним кодексом України 10-денного строку, стосується адміністративних правовідносин позивача як гаранта та митного органу, визначених Митним кодексом України та Угодою, однак Полтавським окружним адміністративним судом не досліджувалися господарські правовідносини позивача та відповідача та умови укладеного між ними Договору, а тому дане рішення Полтавського окружного адміністративного суду, на яке послався суд першої інстанції, не є преюдиційним щодо питання існування чи неіснування обов`язку відповідача відшкодувати позивачу суму в розмірі сплачених ним митних платежів. Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто тільки ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення і оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, не були предметом позову, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Відповідно, дане рішення Полтавського окружного адміністративного суду є преюдиційним щодо встановлення факту протиправності Вимоги Енергетичної митниці Держмитслужби, оскільки порушено тільки порядок її виставлення, що відображено в резолютивній частині рішення, однак воно не є преюдиційним щодо встановлення факту, чи було дотримано в повній мірі Відповідачем вимоги митного режиму транзиту, чи мало місце їх порушення, чи порушив Відповідач Договір, оскільки дані питання не були предметом тієї справи, однак вони є важливими для вирішення даної справи, тоді як суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не спростував жодним чином підтверджений доказами факт порушення відповідачем вимог митного режиму транзиту, виникнення безумовного обов`язку Апелянта сплатити митному органу кошти в сумі митних платежів при отриманні Вимоги, а отже і факт настання гарантійного випадку як він визначений Договором, та виникнення обов`язку відповідача перерахувати позивачу суму в розмірі сплачених ним митних платежів.

Колегія суддів зазначає, що відповідач порушив зобов`язання, забезпечені фінансовою гарантією, наданою позивачем, не доставивши Товар без зміни кількісних показників та не сплативши митні платежі з частини Товару, що не була доставлена в митницю призначення, що підтверджується поданими доказами, не перерахував суму таких платежів на користь позивача відповідно до пунктів 2.1.7, 3.6, 5.1 Договору ні протягом двох банківських днів з дати отримання копії Вимоги від позивача, ні після сплати коштів позивачем за Вимогою.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ч.1 даної статті Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що строк виконання зобов`язання відповідача перерахувати на рахунок позивача належну суму у розмірі митних платежів встановлений п.2.1.7 Договору - протягом двох банківських днів з дня отримання від НФП копії Вимоги митного органу, відповідач повинен був здійснити перерахування не пізніше 21 квітня 2021 року, однак своє зобов`язання не виконав.

Також ст.569 ЦК України встановлює, що гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Договір, укладений між позивачем та відповідачем, прямо передбачає обов`язок відповідача сплатити позивачу суму, перераховану ним митному органу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення 824644,46 грн. в порядку зворотної вимоги (регресу) обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім основної заборгованості, позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 22.04.2021 по 19.05.2021 у розмірі 1897, 81 грн.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН, колегія суддів дійшла висновку, що розрахунок є арифметично вірним.

Відтак вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 22.04.2021 по 19.05.2021 у розмірі 1897, 81 грн. підлягає задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 22.04.2021 по 19.05.2021 у розмірі 6927,01 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що у разі порушення Принципалом умов пункту 2.1.7 цього Договору Принципал сплачує НФП, за вимогою останнього, пеню в розмірі 0,03 % від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний календарний день прострочення.

Перевіривши вказаний позивачем пені за заявлений позивачем період, судова колегія вважає його правомірним, у зв`язку з чим вимога щодо стягнення пені за період з 22.04.2021 по 19.05.2021 у розмірі 6927,01 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що в силу наведених положень законодавства позивач має право вимагати від відповідача стягнення коштів в порядку зворотної вимоги (регресу) в розмірі 824 644,46 грн, 6927,01 грн пені, 1897,81 грн 3% річних.

Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення господарського суду Полтавської області від 13.10.2022 у справі №23/74(917/798/21) з прийняття нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Керуючись статтями 129, 269, п. 2 ч.1 ст.275, п.1, 3 ч.1 статті 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Повного товариства "Пентада Транс" ТОВ "Пентада Групп" І Компанія задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 13.10.2022 у справі №23/74(917/798/21) скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово- промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (вул. Свіштовська, буд. З, м. Кременчук, Полтавська обл., 39609, ідентифікаційний код: 00152307) на користь Повного товариства Пентада Транс Товариства з обмеженою відповідальністю Пентада Групи І Компанія (04080, місто Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 21, офіс 360, ідентифікаційний код: 36701373) кошти в порядку зворотної вимоги (регресу) в розмірі 824 644,46 грн., пеню в розмірі 6927,01 грн., 3% річних в розмірі 1897,81 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово- промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (вул. Свіштовська, буд. З, м. Кременчук, Полтавська обл., 39609, ідентифікаційний код: 00152307) на користь Повного товариства Пентада Транс Товариства з обмеженою відповідальністю Пентада Групи І Компанія (04080, місто Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 21, офіс 360, ідентифікаційний код: 36701373) 12502,04 грн. судового збору за подання позовної заяви та 18753,06 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 17.02.2023.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза

Суддя О.І. Терещенко