Постанова

від 07.02.2023 по справі 917/588/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м. Харків Справа № 917/588/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача Оніщенко А.Ю.

відповідача не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Сервіс Ойл" (вх.№1434П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.10.2022 у справі № 917/588/22 (повний текст якого складено суддею Білоусовим С.М. у приміщенні господарського суду Полтавської області),

за позовною заявою ТОВ "Техпромімпорт", вул. Академіка Богомольця, буд. 7/14, пр. 182, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 42569776

до ТОВ "Сервіс Ойл", вул. Небесної сотні, 9/17, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 38516938

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Техпромімпорт" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою № ВІ 1093032 від 17.06.2022 (вх. № 646/22 від 20.06.2022) до ТОВ "Сервіс Ойл" про стягнення заборгованості за договором поставки № 204 від 19.11.2021 у сумі 738 762,00 грн., 8 096,02 грн. - пені, 1 214,40 грн. - 3% річних, 11 820,19 грн. інфляційних втрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони перебували у договірних відносинах, проте, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором поставки № 204 від 19.11.2021 не виконав, грошові кошти не сплатив.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.10.2022 у справі № 917/588/22 позов задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (вул. Небесної сотні, 9/17, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 38516938) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромімпорт" (вул. Академіка Богомольця, буд. 7/14, пр. 182, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 42569776) заборгованість за договором поставки № 204 від 19.11.2021 у сумі 738 762,00 грн., 8 096,02 грн. - пені, 1 214,40 грн. - 3% річних, 11 820,19 грн. інфляційних втрат, 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 398,39 грн.

ТОВ "Сервіс Ойл" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову. Вирішити питання про стягнення з позивача на користь відповідача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених в апеляційній скарзі вимог відповідач вказує на те, що відповідач позбавлений можливості здійснити розрахунок за договором № 204 у зв`язку з обмеженнями введеними Постановою НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Вважає, що строк оплати за договором № 204 продовжений до скасування обмежень НБУ, і такі обставини для відповідача є форс-мажорними.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Сервіс Ойл" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.10.2022 у справі № 917/588/22. Встановлено позивачу строк для подання відзиву. З урахуванням ухвали Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2023, якою виправлено описку у п.3 резолютивної частини ухвали Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 шляхом призначення апеляційної скарги ТОВ "Сервіс Ойл" (вх.№1434П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.10.2022 у справі № 917/588/22 до розгляду на 07.02.2023.

29.12.2022 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка. Також, від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій останній просив стягнути з ТОВ "Сервіс Ойл" на користь ТОВ "Техпромімпорт" судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10000,00 грн.

В судове засідання, призначене на 07.02.2023, з`явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з`явився, натомість надіслав до апеляційного суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2021 між ТОВ "Техпромімпорт" (постачальник) та ТОВ "Сервіс Ойл" (покупець) було укладено Договір поставки № 204, за яким постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупцю Товар згідно зі Специфікаціями до Договору, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і своєчасно оплатити, цей Товар.

За умовами п. 1.2. Договору найменування, асортимент, кількість і ціна Товару вказуються в Специфікаціях до Договору. Специфікації підписуються обома Сторонами за цим Договором і є невід`ємною частиною Договору.

Ціна Товару розраховується на умовах поставки, вказаних у специфікаціях до цього Договору, і вказується в українських гривнях. Загальна сума Договору визначається сумами усіх специфікацій до цього Договору, підписаних обома сторонами (п.п. 3.1., 3.2. Договору).

Специфікацію № 1 до Договору поставки № 204 від 19.11.2021 сторони погодили найменування товару, його кількість, ціну, а також умови оплати та поставки товару, а саме:

-загальна вартість Товару становить 738 762,00 грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ 123 127,00 грн.;

-умови оплати 100% по факту поставки на протязі 30 банківських днів;

-термін поставки: 60 календарних днів з дати підписання поточної Специфікації з правом дострокової поставки;

-умови поставки - DDP( Інкотермс 2020), м. Полтава, вул. Серьогіна, 3а ( БХ ТОВ "Сервіс Ойл".

Пунктом 12.1 Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині гарантійних зобов"язань - до закінчення строку їх виконання. У разі відсутності письмової заяви однієї зі сторін про припинення дії цього Договору, поданої до моменту припинення дії Договору, останній вважається продовженим на один календарний рік. Кількість разів продовження дії цього Договору є необмеженою.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, а саме: 21.12.2021 поставив відповідачу визначений специфікацією товар на загальну суму 738 762,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за не виконав, у зв`язку з чим позивач 06.06.2022 за вих. № 54/06-2022 надіслав ТОВ "Сервіс Ойл" претензію № 2 у якій вимагав негайно сплатити заборгованість за договором поставки № 204 від 19.11.2021 у розмірі 738 762,00 грн.

ТОВ "Сервіс Ойл" надіслало позивачу відповідь на претензію від 13.06.2022 за № 14/542 якій повідомляв ТОВ "Техпромімпорт" про настання форс-мажорних обставин та звертав увагу, що зобов`язання за договором поставки № 204 від 19.11.2021 будуть виконані після завершення форс-мажорних обставин.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Сервіс Ойл" заборгованості за договором поставки № 204 від 19.11.2021 у сумі 738 762,00 грн., 8 096,02 грн. - пені, 1 214,40 грн. - 3% річних, 11 820,19 грн. інфляційних втрат.

Відповідач - ТОВ "Сервіс Ойл" у відзиві на позовну заяву, як і у апеляційній скарзі, проти позову заперечує, посилаючись на наступне.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 05:30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався.

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини. Зазначені обставини діють з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними і невідворотними.

Пунктом 15 постанови Правління Національного банку України "Про роботу банківської системи в період воєнного стану" № 18 від 24.02.2022 зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України.

Пунктом 5 постанови Правління Національного банку України "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18" пункт 15 викладено в такій редакції: "Зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім переказу коштів (за виключенням коштів у російських рублях та білоруських рублях) з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил У країни та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України".

Пунктом 6 постанови Правління Національного банку України № 44 від 08.03.2022 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18", пункт 15 викладено в такій редакції: "Зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України: 1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів; 2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.12.2021, засновником ТОВ "Сервіс Ойл" було ВАТ "Пуховичинафтопродукт", зареєстроване за адресою: Республіка Білорусь, Мінська область, Пуховицький район, м. Мар`їна Горка, вул. Октябрська, 62.

Крім того, відповідач посилається на ту обставину, що розділом 9 Договору поставки № 204 від 19.11.2021 сторони погодили про звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за Договором у разі настання форс-мажорних обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону України " Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму; диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Таким чином, відповідач стверджує, що не мав можливості виконати свої зобов`язання за Договором поставки у зв`язку з форс-мажорними обставинами, а саме:

- введенням на території України воєнного стану;

- забороною правлінням НБУ здійснювати банкам видаткові операції за рахунками резидентів Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь,

ТОВ "Сервіс Ойл" стверджує, що намагався перерахувати на рахунок ТОВ "Техпромімпорт" платіж в рахунок погашення заборгованості за Договором № 204, але його було відхилено, у зв`язку з обмеженнями введеними Правлінням НБУ "Про роботи банківської системи в період воєнного стану" № 18 від 24.02.2022 (зі змінами).

З огляду на викладені обставини, відповідач вважає, що позовні вимоги є передчасними та такими, що не підлягає задоволенню.

Позивач проти доводів відповідача заперечує, посилаючись на ті обставини, що строк виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 204 від 19.11.2021 в частині оплати товару настав до початку війни в Україні. За загальним правилом наявність форс-мажорних обставин не звільняють від обов`язку щодо виконання зобов`язання. Відповідач не зазнав дії форс-мажорних обставин за Договором. Якщо відповідач дійсно визнаний в установленому порядку та відповідно до закону особою, яка пов`язана із країною агресором, то така особа не може посилатися на дію форс-мажору.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, колегія суддів дійшла висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 738 762,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р22 від 21.12.2021 та видатковою накладною № 22 від 21.12.2021.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегією суддів встановлено, що порядок здійснення розрахунків за договором поставки № 204 від 19.11.2021 викладений в п. 4.2. Договору та Специфікації № 1 до нього, а саме: 100% по факту поставки на протязі 30 банківських днів.

Таким чином, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав, проте, станом на дату розгляду справи відсутні належні та допустимі докази сплати відповідачем заборгованості в розмірі 738 762,00 грн.

Стосовно заперечень відповідача з посиланням на форс-мажорні обставини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Договірні зобов`язання мають виконуватися належним чином, а одностороння відмова від зобов`язань не допускається.

Згідно ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан.

Загальним офіційним листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14, 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, підтвердивши, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Колегією суддів встановлено, що відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.12.2021 засновником ТОВ "Сервіс Ойл" було ВАТ "Пуховичинафтопродукт", зареєстроване в Республіці Білорусь.

Пунктом 15 постанови Правління Національного банку України "Про роботу банківської системи в період воєнного стану" № 18 від 24.02.2022 зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України.

Пунктом 5 постанови Правління Національного банку України "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18" пункт 15 викладено в такій редакції: "Зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім переказу коштів (за виключенням коштів у російських рублях та білоруських рублях) з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил У країни та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України".

Пунктом 6 постанови Правління Національного банку України № 44 від 08.03.2022 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18", пункт 15 викладено в такій редакції: "Зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України: 1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів; 2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів".

Проте, колегія суддів зазначає, що заборгованість відповідача в частині оплати товару за договором поставки № 204 від 19.11.2021 виникла ще до початку війни в Україні.

Пунктом 5.3 Договору дата поставки товару: дата отримання Товару покупцем і підписання сторонами відповідної витратної накладної на Товар.

За Специфікацією № 1 до договору умови оплати 100% по факту поставки на протязі 30 банківських днів.

Відповідно до видаткової накладної № 22 від 21.12.2021 позивач здійснив поставку товару 21.12.2021, а отже кінцевим строком оплати товару є 04.02.2022.

Таким чином, строк виконання зобов`язань по оплаті товару у ТОВ "Сервіс Ойл" настав до початку війни в Україні (24.02.2022).

В силу викладеного посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин, як на підставу відмови в задоволенні позову, є необґрунтованим.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ "Сервіс Ойл" 738 762,00 грн. основного боргу за договором поставки № 204 від 19.11.2021 підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 10.5. Договору сторони погодили, що за прострочення виконання зобов`язань з оплати Товару постачальник має право вимагати від покупця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, від суми заборгованості за поставлений Товар за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 8 096,02 грн. пені за період з 05.02.2022 по 23.02.2022 (до початку війни).

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Відповідні правові висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові КГС у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, за якою якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач заявив до стягнення 1 214,40 грн. 3% річних та 11 820,19 грн. інфляційних втрат.

Відповідач заперечень щодо сум здійснених позивачем нарахувань суду не надав.

Здійснивши за допомогою калькулятора "ЛІГА:ЗАКОН для всіх" перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову.

Стосовно доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що вони є тотожними доводам, які покладені відповідачем в обґрунтування відзиву на позов. Вказані доводи були проаналізовані як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції та їм надана відповідна правова оцінки, а мотиви їх відхилення зазначені вище.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правову допомогу, огляду на наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання розподілення між сторонами судових витрат.

Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 11 398,39 грн. слід покласти на відповідача.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача понесені витрати на правову допомогу в сумі 25 000,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, 03.06.2022 між ТОВ "Техпромімпорт" (клієнт) та Адвокатським бюро "Андрія Оніщенка" було укладено Договір про надання правової допомоги № 375/ТПІ за яким клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

За умовами Додаткової угоди № 2 (замовлення-завдання № 2) від 03.06.2022 за договором про надання правничої допомоги Адвокатське бюро приймає доручення клієнта надати правничу допомогу про стягнення з ТОВ "Сервіс Ойл" боргу та штрафних санкцій за Договором поставки № 204 від 19.11.2021, у зв`язку з цим: скласти і підгодовувати позовну заяву до суду згідно законодавства та забезпечувати представництво - участь адвоката у розгляді справи в господарському суді Полтавської області.

Для надання правової допомоги Клієнту, Адвокатське бюро призначило адвоката Оніщенка Андрія Юрійовича (п. 2 договору).

Пунктом 3 Договору сторони погодили, що загальна вартість послуг з правничої допомоги адвоката по справі не може перевищувати 25 000,00 грн.

У Розрахунку вартості № 2 робіт (надання послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги по справі від 15.06.2022 сторони погодили детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а саме:

-складання: позовної заяви, розрахунку позовних вимог, попереднього (орієнтованого) розрахунку, суми судових витрат згідно законодавства 17 367,00 грн.;

-підготовка копій відповідних документів до позовної заяви - 2 комплекти - 2 481,00 грн.;

-представництво інтересів позивача в суді 6 500,00 грн.

Відповідно до пункту 6 вказаного Розрахунку він є Актом виконаних робіт.

16.06.2022 платіжним дорученням № 568 клієнт перерахував Адвокатському бюро "Андрія Оніщенка" вартість послуг з правничої допомоги за договором № 375/ТПІ від 03.06.2022 в розмірі 25 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За приписами частини 5 та 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач жодних заперечень стосовно розміру заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надав.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, колегія суддів встановила, що розмір витрат на професійну правову допомогу є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Що стосується заявлених вимог про відшкодування судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заявлених до стягнення витрат, понесених під час розгляду справи № 917/588/22 в суді апеляційної інстанції, до заяви про розподіл судових витрат в порядку ст. 129 ГПК України апеляційному суду позивачем надано копії таких документів:

- ордер на надання правничої (правової) допомоги ВІ № 1111696;

- додаткової угоди № 4 до Договору про надання правової допомоги № 375/ТПІ

від 08.11.2022р. «ЗАМОВЛЕННЯ-ЗАВДАННЯ»;

- розрахунку вартості робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги по справі від 28.12.2022;

- рахунку № 4 від 08.11.2022;

- платіжного доручення № 636 від 08.11.2022 про оплату професійної правничої допомоги згідно договору на суму 10000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача у Східному апеляційному господарському суді представляв адвокат Оніщенко А.Ю. на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру.

Матеріалами справи також підтверджується надання адвокатом Оніщенко А.Ю. правової допомоги позивачу в апеляційному суді в обсязі, визначеному у розрахунку вартості робіт, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат для надання правничої допомоги по справі.

Як свідчать матеріали справи, Адвокатським бюро "Андрія Оніщенка" виставило позивачу рахунок 08.11.2022 за надання правової допомоги (адвокатських послуг) по справі № 917/588/22 в суді апеляційної інстанції на загальну суму 10000,00 грн.

Сторони погодили вартість послуги з правничої допомоги адвоката:

1) Вартість 1 (однієї) години професійної правничої допомоги адвоката, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду:

- складання відзив на апеляційну скаргу згідно вимог ГПК 2 600,00 грн. (1 мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб).

- підготовка відповідних документів: Заява про розподіл судових витрат, Клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції, та інші процесуальні документи по справі за необхідності згідно вимог ГПК, складає 2 600,00 грн. (1 мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб).

2) Вартість професійної правничої допомогу адвоката - гонорар адвоката за представництво в суді є фіксованим 6 700,00 грн. (1 мінімальна заробітна плата).

3) Сторони погодили, що загальна вартість послуги з правничої допомоги адвоката по справі не може перевищувати - 10 000,00 грн.

4. Сторони погодили, що Клієнт протягом 3 робочих днів з дня надання рахунку на оплату сплатить Адвокатському бюро загальну вартість послуг з правничої допомоги адвоката в сумі погодженій сторонами у Розрахунку вартості робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги по справі.

Детальний опис робіт (наданих послуг) зазначений у Розрахунку вартості робіт виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат від 28.11.2022 і складає 10 000,00 грн.

Розрахунок № 4 є актом виконаних робіт.

Платіжним дорученням № 636 від 08.11.2022 позивач сплатив правничу допомогу адвоката в сумі 10000,00 грн.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище та враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням ціни позову у справі, беручи до уваги доведеність позивачем, відповідно до вимог ст.74 ГПК України, надання йому послуг професійної правничої допомоги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та відповідно до ст. 129 ГПК України покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Крім того, від відповідача не заявлено письмового клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, а суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ОП КГС від 03.10.2019 у справі №922/445/19), колегія суду не вбачає підстав перегляду зазначеної позивачем суми витрат на правову допомогу.

Отже, оскільки позивач надав суду докази отримання ним правничої допомоги, довів витрачений час адвокатом Оніщенко А.Ю. на вирішення питань, які виникали при вирішенні даного спору, а даною постановою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТОВ "Сервіс Ойл" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.10.2022 у справі № 917/588/22 залишено без задоволення, то заяву позивача слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з покладенням на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Сервіс Ойл" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.10.2022 у справі № 917/588/22 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.10.2022 у справі № 917/588/22 залишити без змін.

Стягнути з ТОВ "Сервіс Ойл" (код ЄДРПОУ 38516938, 36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17) на користь ТОВ "Техпромімпорт" (код ЄДРПОУ 42569776, адреса 01024, м. Київ, печерський р-н, вул. Академіка Богомольця, буд 7/14, пр. 182) судові витрати на оплату послуг адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 15.02.23.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко