Рішення

від 13.02.2023 по справі 922/1942/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2023м. ХарківСправа № 922/1942/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області (56101, Миколаївська область, м. Баштанка, провулок Пожежний, буд. 3, ідентифікаційний код 02910048) в інтересах держави, в особі Баштанської міської ради (56101, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 38, ідентифікаційний код 04376469) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Груп Україна" (юридична адреса: 61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, поштова адреса: 01030, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 50Б, літера Г, офіс 10, ідентифікаційний код 38725993) про стягнення 6 132 559,13 грн. за участю представників учасників справи:

прокурора - Хряк О.О.

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Баштанської міської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Груп Україна" (відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за договором підряду № 172 від 31.05.2018 інфляційні втрати в розмірі 3 751 521,04 грн та 3% річних в розмірі 814 804,42 грн за прострочення повернення попередньої оплати, та за договором підряду № 174 від 06.06.2019 інфляційні втрати в розмірі 1 286 758,60 грн та 3% річних в розмірі 279 475,07 грн за прострочення повернення попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема посилаючись на прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення сплаченої позивачем суми попередньої оплати за вказаними вище договорами підряду, яку стягнуто за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2021 у справі № 915/696/21, яке набрало законної сили, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Груп Україна" на користь Баштанської міської ради 9 854 327,86 грн грошових коштів, сплачених у вигляді попередньої оплати за договором підряду № 172 від 31.05.2018 та 3 380 000,00 грн грошових коштів, сплачених у вигляді попередньої оплати за договором підряду № 174 від 06.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1942/22. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "28" листопада 2022 р. о 12:00. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 28.11.2022 судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 16.01.2023 о10:30год.

В підготовчому засіданні 16.01.2023 судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 30.01.2023 о09:30год.

В підготовчому засіданні 30.01.2023 судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.02.2023 о14:00год.

Прокурор в судовому засіданні 13.02.2023 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 13.02.2023 не з`явились, про час, дату та місце цього судового засідання повідомлені належним чином.

При цьому, на електронну адресу суду від позивача надійшло пояснення (вх.№15155 від 30.11.2022), в якому він підтримав позовні вимоги прокурора, просив позов задовольнити та розглянути справу без участі представника позивача.

Судом встановлено, що копію ухвали суду від 30.01.2023 надіслано за адресою місцезнаходження відповідача: 61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, яка вказана у позовній заяві позивачем та яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 6102271882954) не була вручена та 08.02.2023 повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Також, суд намагався повідомити відповідача про розгляд цієї справи телефонограмою 10.02.2023, проте за номером, який вказано позивачем у позовній заяві, телефонограма не була прийнята (не вірно набраний номер).

Крім того, суд звертає увагу, що копію ухвали суду від 31.10.2022 про відкриття провадження у справі було надіслано за адресою місцезнаходження відповідача: 61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, яка не була доставлена відповідачу та 09.11.2022 повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

З моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки, починається обрахунок строку, обумовленого ст. 165 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.

Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає про те, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 викладено правову позицію, зокрема що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Отож відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 24.11.2022, проте відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу суду від 30.01.2023 було вчасно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 31.01.2023 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/108652932.

05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивач зареєстрував «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "ухвала-повідомлення" від 30.01.2023 по справі № 922/1942/22 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано одержувачу Баштанській міській раді в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 30.01.2023 12:35.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отож, датою вручення позивачу ухвали Господарського суду Харківської області від 30.01.2023 у справі № 922/1942/22 є 30.01.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин та враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце цього судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю їх представників за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення прокурора, господарським судом встановлено наступне.

В рішенні Господарського суду Миколіївської області від 02.11.2021 у справі № 915/696/21, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного суду від 27.09.2022, судом встановлено, що 28.05.2021 виконувач обов`язків керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Баштанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Груп Україна", в якому просив суд:

1) стягнути з ТзОВ "Ювента-Груп Україна" на користь Баштанської міської ради грошові кошти, сплачені у вигляді попередньої оплати за договором підряду № 172 від 31.05.2018 в сумі 9 854 327, 86 грн.;

2) стягнути з ТзОВ "Ювента-Груп Україна" на користь Баштанської міської ради грошові кошти, сплачені у вигляді попередньої оплати за договором підряду № 174 від 06.06.2019 в сумі 3 380 000, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2021 позов задоволено.

В рішенні Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2021 судом встановлено також, що в обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що за результатами відкритих торгів 31.05.2018 між Баштанською міською радою та відповідачем ТзОВ "Ювента-Груп Україна" укладено договір підряду № 172.

Баштанською міської радою на виконання умов договору підряду від 31.05.2018 № 172 здійснено попередню оплату ТзОВ "Ювента-Груп Україна" у загальній сумі 9 854 327, 86 грн.

Додатковою угодою № 17 п. 2.1 договору викладено у новій редакції, якою вже не передбачалось виплати попередньої оплати та порядку її повернення.

Прокурор зазначає, що у зв`язку з коригуванням проектно-кошторисної документації щодо збільшення обсягу будівельних робіт Баштанською міською радою за наслідками переговорної процедури з ТзОВ "Ювента-Груп Україна" 06.06.2019 укладено договір підряду № 174 щодо закупівлі додаткових робіт з будівництва басейну для плавання збірного типу по вул. Героїв Небесної Сотні, 29а, м. Баштанка.

На виконання умов договору № 174 міською радою на підставі платіжних доручень № 1 від 14.11.2019 перераховано 338 000 грн. та 3 042 000 грн.

Таким чином, за обома договорами підряду № 172 та № 174 підрядник отримав попередню оплату, строк використання якої відповідно до вимог п.п. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.01.2014 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" та умов п. 9.8 договорів № 172 та № 174, минув в кінці грудня 2019 року.

Прокурор зазначає, що згідно довідки Баштанської міської ради від 08.04.2021 відповідачем частково виконано будівельні роботи на суму 15 612 923,04 грн. по договору підряду № 172 від 31.05.2018, які оплачено в повному обсязі.

Строк дії договору закінчився 31.12.2020 та не продовжувався, проте відповідачем в порушення умов п. 9.8 договору № 172 не надано документів, що підтверджують використання коштів попередньої оплати.

За договором підряду № 174 відповідачем взагалі роботи на об`єкті не виконувались та строк його дії також закінчився 31.12.2020, втім в порушення умов п. 9.8 договору № 174 не надано документів, що підтверджують використання коштів попередньої оплати.

Таким чином, в порушення умов договорів підряду № 172 та № 174 по закінченню тримісячного терміну використані суми авансу не підтверджені підрядником та замовнику не повернуті.

Прокурор вказує, що термін використання попередньої оплати до трьох місяців встановлений згідно постанови КМУ від 23.04.2014 № 117 (чинній на момент перерахування авансових платежів підряднику) та умов договорів.

З огляду на те, що у договорах підряду № 172 та № 174 сторони погодили обов`язок підрядника використати аванс протягом 3 місяців та надати підтвердження його використання шляхом оформлення актів виконаних робіт та довідок про вартість, то невиконання цього обов`язку створює підстави для повернення підрядником авансу.

Прокурор зазначає, що у 2020 році Баштанська міська рада звернулась до суду з позовом про зобов`язання ТОВ "Ювента-Груп Україна" надати підтверджуючі документи використання попередньої оплати.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020, відмовлено у задоволенні позову. Своє рішення суд обґрунтував тим, що сторонами узгоджено кінцевий строк виконання робіт 31.12.2020 та не передбачено прийняття конкретних робіт по етапах і складання актів виконаних робіт поетапно.

Прокурор вказує, що станом на 08.04.2021 ТОВ "Ювента-Груп Україна" акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 на підтвердження використання попередньої оплати за договорами підряду № 172 та № 174 не надало, попередню оплату не повернуло, що підтверджується листом Баштанської міської ради від 08.04.2021.

На думку, прокурора, зазначене і стало підставою для звернення до Господарського суду Миколаївської області із відповідним позовом до ТОВ "Ювента-Груп Україна" про стягнення грошових коштів, сплачені у вигляді попередньої оплати за договорами підряду у розмірі 13234327,86грн.

В рішенні Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2021 суд дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що в силу умов п. 9.8 договору № 172, № 174 та постанови КМУ від 23.04.2014 № 117, яку сторони прямо передбачили в договорі для врегулювання договірних відносин, підрядник зобов`язаний був протягом не більше трьох місяців та до закінчення поточного бюджетного періоду, повернути замовнику суму попередньої оплати.

Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів повернення підрядником замовнику сум попередньої оплати в розмірі 9 854 327,86 грн, яка перерахована за договором підряду № 172, та не містять доказів повернення підрядником замовнику сум попередньої оплати в розмірі 3 380 000,00 грн, яка перерахована за договором підряду № 174.

Враховуючи вказані обставини Господарським судом Миколаївської області позовні вимоги прокурора у справі № 915/696/21 задоволено повністю.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Прокурор стверджує, що станом на час звернення до суду з цим позовом - 12.10.2022, рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2021 у справі № 915/696/21 не виконано в повному обсязі.

Посилаючись на прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення сплаченої позивачем суми попередньої оплати за вказаними вище договорами підряду, яку стягнуто за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2021 у справі № 915/696/21, яке набрало законної сили, прокурор звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача на користь позивача за договором підряду № 172 від 31.05.2018 інфляційних втрат в розмірі 3 751 521,04 грн та 3% річних в розмірі 814 804,42 грн, та за договором підряду № 174 від 06.06.2019 інфляційних втрат в розмірі 1 286 758,60 грн та 3% річних в розмірі 279 475,07 грн, які нараховані станом на 30.09.2022

Відповідач у строк встановлений судом не надав до суду відзив на позовну заяву.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В розумінні ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст.625 ЦК визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі ч.2 ст.693 ЦК.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень ч.2 ст.625 ЦК.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Отже, наявність судових актів про стягнення заборгованості, у тому числі стосовно яких є ухвала про відстрочку або розстрочку виконання, про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду тощо, не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки на час розгляду справи № 922/1942/22, рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2021 у справі № 915/696/21 набрало законної сили і є чинним, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України вказане є підставою для звільнення прокурора від доказування обставин, встановлених під час розгляду вказаної справи.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено прокурором вірно, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за договором підряду № 172 від 31.05.2018 інфляційних втрат в розмірі 3 751 521,04 грн, 3% річних в розмірі 814 804,42 грн за прострочення повернення попередньої оплати та за договором підряду № 174 від 06.06.2019 інфляційних втрат в розмірі 1 286 758,60 грн, 3% річних в розмірі 279 475,07 грн за прострочення повернення попередньої оплати, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо порушень інтересів держави у даному спорі та підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття інтереси держави на даний час в законі не закріплене, проте таке визначення міститься в рішенні Конституційного суду України № З-рп/99 від 08.04.1999, згідно якого поняття інтереси держави є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор або його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, пунктом 3 вказаного Рішення суд в загальному, не пов`язуючи поняття з конкретними нормами, які підлягають тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих за захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Згідно ст. 142 Конституції України матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, і доходи місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Статтею 115 Бюджетного кодексу України визначено, що контроль за відповідністю бюджетному законодавству показників затверджених бюджетів, розпису бюджету, кошторисів бюджетних установ та інших документів, які використовуються у бюджетному процесі, здійснюється виконавчими органами міських рад - щодо бюджетів районів у містах, сіл, селищ чи міст районного значення, що входять до складу цих міст.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету фінансів та цін визначені ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування, зокрема, контролю за дотриманням зобов`язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018у справі №812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття інтереси держави на даний час в законі не закріплене, проте таке визначення міститься в рішенні Конституційного суду України № З-рп/99 від 08.04.1999, згідно якого поняття інтереси держави є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор або його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, пунктом 3 вказаного Рішення суд в загальному, не пов`язуючи поняття з конкретними нормами, які підлягають тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих за захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Згідно ст. 142 Конституції України матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, і доходи місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Статтею 115 Бюджетного кодексу України визначено, що контроль за відповідністю бюджетному законодавству показників затверджених бюджетів, розпису бюджету, кошторисів бюджетних установ та інших документів, які використовуються у бюджетному процесі, здійснюється виконавчими органами міських рад - щодо бюджетів районів у містах, сіл, селищ чи міст районного значення, що входять до складу цих міст.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету фінансів та цін визначені ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування, зокрема, контролю за дотриманням зобов`язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018у справі №812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень, своєчасному поверненні невикористаних бюджетних коштів (п.п. 4, 6, 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного Кодексу України (далі за текстом - БК України)).

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами підряду № 172 та № 174 щодо повернення суми попередньої оплати завдає шкоди інтересам держави шляхом порушення принципів рівності та справедливості настання однакових для всіх правових наслідків за невиконання договірних зобов`язань перед державою та суспільством, оскільки фінансування зазначених робіт здійснювалось за рахунок коштів субвенції з державного бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Несплата коштів до державного бюджету порушує державні інтереси, оскільки може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у тому числі захищених, створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів.

Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності щодо забезпечення повернення коштів до бюджету, які були зайво перераховані підряднику та дотриманні конституційного принципу рівності усіх перед Законом, що беззаперечно становить суспільний інтерес.

Необхідність захисту інтересів держави полягає у забезпеченні відновлення економічних та майнових інтересів держави у судовому порядку щодо надходжень коштів до бюджету, необхідних для реалізації функцій держави.

Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Згідно ст. 2 Бюджетного кодексу України органи, що контролюють справляння надходжень бюджету це органи державної влади, а також органи місцевого самоврядування, уповноважені здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів, інших надходжень бюджету.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, окрім іншого, належить здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету, здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов`язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності.

Таким чином, Баштанська міська рада є замовником виконання робіт по будівництву нового басейну для плавання, розпорядником коштів місцевого бюджету та субвенції з державного бюджету, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Проте, незважаючи на наявність в Баштанської міської ради контрольних повноважень за станом використання бюджетних коштів як розпорядника бюджетних коштів у даних правовідносинах, а також сторони за даними договорами підряду Баштанською міською радою заходи щодо звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми за договорами підряду не вжито, що надає право Баштанській окружній прокуратурі звернутися до суду з вказаним позовом.

З метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, 13.06.2022 та 06.09.2022 Баштанською окружною прокуратурою на адресу Баштанської міської ради скеровано запити про надання інформації про вжиті заходи щодо стягнення із ТОВ Ювента-Груп Україна за договором підряду № 172 від 31.05.2018 та договором підряду № 174 від 06.06.2019 інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості з повернення попередньої оплати (авансу) або причини невжиття заходів.

У своїх листах від 12.07.2022, 09.09.2022 Баштанська міська рада повідомила, що вживала заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення претензійних листів на адресу підрядника ТОВ Ювента-Груп Україна про добровільну сплату інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу, проте до суду з позовом про стягнення із ТОВ Ювента-Груп Україна коштів не зверталася у зв`язку з відсутністю фінансування на оплату судового збору за подачу позову.

Незважаючи на вжиті Баштанською міською радою заходи досудового врегулювання, спрямовані на добровільне виконання підрядником обов`язків за невиконання договірного зобов`язання, забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, такі заходи не призводять до відновлення порушеного права та інтересу і потребують здійснення захисту інтересів держави в суді.

Крім того, міська рада не вжила заходів до виділення асигнувань на сплату судового збору, що вимагає втручання органів прокуратури з метою забезпечення інтересів держави виникла у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків Баштанської міської ради щодо захисту інтересів держави при використанні бюджетних коштів.

Викладене свідчить про наявність підстав для представництва інтересів, держави в суді шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт не звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом на захист інтересів держави свідчить про те, що уповноважений суб`єкт владних повноважень неналежно виконує свої повноваження та наявність у прокурора обґрунтованих підстав для звернення до суду з позовом.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у повному обсязі на відповідача у розмірі 91 988,39 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129, 131-1 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 625, 610-612, Цивільного кодексу України та ст. 4, 20, 73-75, 77, 120, 129, 233, 236-240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Груп Україна" (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, ідентифікаційний код 38725993) на користь Баштанської міської ради (56101, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 38, ідентифікаційний код 04376469) за договором підряду № 172 від 31.05.2018 інфляційні втрати в розмірі 3 751 521,04 грн та 3% річних в розмірі 814 804,42 грн за прострочення повернення попередньої оплати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Груп Україна" (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, ідентифікаційний код 38725993) на користь Баштанської міської ради (56101, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 38, ідентифікаційний код 04376469) за договором підряду № 174 від 06.06.2019 інфляційні втрати в розмірі 1 286 758,60 грн та 3% річних в розмірі 279 475,07 грн за прострочення повернення попередньої оплати.

Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 91988,39 грн покласти на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента-Груп Україна" (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, ідентифікаційний код 38725993).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Груп Україна" (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, ідентифікаційний код 38725993) на користь Миколаївської обласної прокуратури (UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) судовий збір в розмірі 91988,39 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "17" лютого 2023 р.

СуддяІ.О. Чистякова