Рішення

від 10.02.2023 по справі 363/4352/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.02.2023 Справа № 363/4352/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Мацьовитій Я.В.,

за учасник позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

представника відповідачки ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив:

-визнати недійсними та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №214725, виданий 10 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1608 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221810100:01:285:0022;

-визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №214726, виданий 10 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0100 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221810100:01:283:0007.

Свої вимоги мотивував тим, що після смерті ОСОБА_5 нотаріусом видано свідоцтва про право на спадщину за законом його дітям - сину ОСОБА_1 на частини житлового будинок АДРЕСА_1 , частини земельної ділянки площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: АДРЕСА_1 та частини земельної ділянки площею 0,1608 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та дочці ОСОБА_3 на частину вказаного нерухомого майна відповідно.

30 жовтня 2007 року ОСОБА_3 подарувала належну їй 1/4 частину будинку, з відповідною частиною надвірних будівель ОСОБА_1 . Оскільки на момент укладання договору дарування частини будинку документи, що підтверджують право власності на земельні ділянки були в стадії переоформлення, пунктом 1.2. договору дарування частини житлового будинку передбачено, що земельна ділянка, на якій розташована подарована частина будинку з відповідною частиною надвірних будівель буде предметом окремого договору між сторонами після оформлення всіх необхідних документів.

Однак після отримання державних актів на землю виявилось, що в них невірно зазначені частки, що належать співвласникам по 1/2 частині, замість 3/4 частин у ОСОБА_1 та 1/4 частина у ОСОБА_3 , як визначено у свідоцтвах про право на спадщину, що стали підставою для видачі державних актів на право власності на землю. Зазначені обставини унеможливлюють оформлення документів, що підтверджують право власності позивача на 3/4 частин земельних ділянок.

Постановою Кабінету Міністрів України №581 від 31 серпня 2016 року «Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» територіальний орган Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру і Державного агентства земельних ресурсів - Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області ліквідовано як юридичну особу публічного права.

16 листопада 2020 року постановою Кабінету Міністрів України №1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» Головне управління Держгеокадастру у Київській області ліквідовано як юридичну особу публічного права, замість якого утворено Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області як структурний підрозділ апарату Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Проте в подальшому, постановою Кабінету Міністрів України №301 від 05 квітня 2021 року «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відмінено, а постанову Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» визнано такою, що втратила чинність.

Згідно додатку до постанови Кабінету Міністрів України №301 від 05 квітня 2021 року рішення про ліквідацію Головного управління Держгеокадастру у Київській області відміняється.

Як вбачається з п. 15 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333, Головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

В цьому зв`язку, ухвалою судового засідання від 23 листопада 2022 року Вишгородський відділ Головного управління Держгеокадастру в Київській області, який не є юридичною особою та стороною в цивільному процесі, замінено на належного відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Представник відповідачки ОСОБА_3 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_3 не є суб`єктом владних повноважень, який наділений владою вчинення дій з виправлення помилок, не наділена повноваженнями скасовувати акти на право власності на земельні ділянки, а тому до неї не може бути пред`явлено позовні вимоги і як висновок, вона не може бути відповідачем у даній справі, а тому позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача.

Крім того зазначив, що інші спадкоємці ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відмовились від належних їм часток у спадковому майні без зазначення особи, на користь якої відмовились. Відтак при оформленні спадщини не правильно визначено розмір часток спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а тому державні акти на право власності на земельні ділянки не підлягають визнанню недійсними та скасуванню на підставі доданих до позовної заяв свідоцтв на право на спадщину за законом.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спадкоємці за законом ОСОБА_5 - його дружина ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7 відмовилися від належної їм спадщини на користь ОСОБА_1 і це підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16.05.2005 року на житловий будинок та свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.05.2005 року на земельні ділянки, зі змісту яких вбачається, що на підставі статті 1261 ЦК України, спадкоємцем на три четвертих частини спадкового майна ОСОБА_5 є його син ОСОБА_1 у тому числі з урахуванням однієї другої частини майна, від якого відмовилися ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на його користь. Рішення суду, яким скасовані видані нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачем суду не надано, тобто відсутні підстави вказувати про неправильність розподілення нотаріусом часток у спадковому майні.

Крім того зазначив, що оскільки відповідачка незаконно набула у власність частину земельних ділянок, що належать позивачу вона є відповідачем у справі, коли позивач просить визнати недійсним документ, на підставі якого вона набула у власність частину земельної ділянки, що призведе до позбавлення її права власності на це майно та захисту порушених прав позивача.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що скасування судом документів, що підтверджують право власності або інше речове право на земельну ділянку, не припиняє існування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Відтак проти задоволення позовних вимог заперечив, оскільки скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі не призведе до скасування державної реєстрації речових прав в Реєстрі речових прав.

Позивач та його представник в суді просили про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник в суді проти задоволення позову заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідачка ОСОБА_3 право позивача на часини спірних земельних ділянок після смерті батька ОСОБА_5 не визнала, а видані державні акти про право власності на земельні ділянки вважала правомірними, які прав та інтересів позивача не порушують.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області у відзиві на позовну заяву просив про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується відповідним свідоцтвом серії № НОМЕР_1 виданим 18 вересня 2004 року.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме:

-житловий будинок АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,1000 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,1608 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 стали його діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які у встановлений ст. 1270 ЦК України строк подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5 немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи №785 від 28 вересня 2004 року, зокрема заявою його дружини ОСОБА_6 та дочки ОСОБА_7 , які відмовились від належної їм частки спадкового майна, що залишилося на день смерті ОСОБА_5 , на користь сина померлого - ОСОБА_1

16 травня 2005 року державний нотаріус Вишгородської районної державної нотаріальної контори, посвідчила, що на підставі ст. 1261 Цивільного Кодексу України спадкоємцем на три четвертих частини спадкового майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_1 , у тому числі з урахуванням однієї другої частини майна, від якого відмовилися ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на його користь, та видала ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; на частини земельної ділянки, розміром 0,1608 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території АДРЕСА_1 та на частини земельної ділянки, розміром 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована на території АДРЕСА_1 .

Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 травня 2005 року на іншу вказаного майна державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори видано на ім`я ОСОБА_3 .

Як вбачається з Витягу №7260071 від 17 травня 2005 року за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 травня 2005 року зареєстровано право власності на частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

30 жовтня 2007 року ОСОБА_3 відчужила на користь ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Шостаком В.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №7103, частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.2 вказаного договору дарувальник ствердила, що земельна ділянка на якій розташована вказана частина будинку, з відповідною частиною надвірних будівель, є її власністю буде предметом окремого договору між сторонами після оформлення всіх необхідних документів.

Як вбачається з Витягу №16752755 від 22 листопада 2007 року за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 30 жовтня 2007 року зареєстровано право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 травня 2005 року видано державі акти про право власності на земельні ділянки серії ЯГ №214725 та серії ЯГ №214726 площею 0,1608 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221810100:01:285:0022 та площею 0,0100 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221810100:01:283:0007, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Як вбачається із вказаних державних актів частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у спільній власності на вказані земельні ділянки становить по частині кожному.

З листа Відділом №1 Управління у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області №85/о/451-21 від 23 вересня 2021 року встановлено, що державні акти на право власна на земельні ділянки серія ЯГ №214725 та серія ЯГ №214726 виготовлені на підставі технічної документації із землеустрою розробленою суб`єктом господарювання Вишгородський районний відділ Київської регіональної філії Центр ДЗК. Помилка в частках земельних ділянок допущена розробником в технічній документації. Відповідно до п. 4.1 наказу Держкомзему від 22.06.2009 року №325 «Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою» зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 06.08.2009 року за № 735/16751, яка була чинна на час виготовлення державних актів, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускалося. На даний час виправити відомості в Державному земельному кадастрі можливо на підставі нової документації із землеустрою. Державні акти серія ЯГ №214725 та серія ЯГ №214726, що посвідчували виникнення права власності на земельні ділянки, виготовлені з помилками. В зв`язку з тим, що виправлення в державних актах не допускаються, державні акти серія ЯГ №214725 та серія ЯГ №214726 на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:01:285:0022 та 3221810100:01:283:0007 підлягають скасуванню.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право власності на землю гарантується.

Частинами 1-3 ст. 78 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 80 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суб`єктами права власності на землі приватної є громадяни та юридичні особи.

Як передбачено п. г) ч. 1 ст. 81 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частинами 1, 2, 4 ст. 86 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Суб`єктами права спільної власності на землю можуть бути громадяни та юридичні особи.

Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на землю.

Згідно п. в) ч. 1 ст. 87 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 90 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Як передбачено ч. 1 ст. 126 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 152 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

1)визнання прав;

2)відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

3)визнання угоди недійсною;

4)визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

5)відшкодування заподіяних збитків;

6)застосування інших, передбачених законом, способів.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 153 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 193 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.

Як передбачено вимогами ст. 202 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин:

1)книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

2)Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про землеустрій», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Статтею 28 Закону України «Про землеустрій», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

Згідно п. 1.1, п. 1.2 чинної на час виникнення спірних правовідносин Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року №43, право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом:

-на право власності на земельну ділянку;

-на право постійного користування земельною ділянкою.

Форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року №449.

Пунктом 2.9 вказаної Інструкції передбачено, що заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів здійснюється з використанням комп`ютерної техніки.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним у судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (ст. 386 ЦК України).

Судом встановлено, що після смерті батька ОСОБА_5 , свідоцтва про право власності на спадщину за законом на спірні земельні ділянки отримали його діти - позивач ОСОБА_1 на частини спадкового майна, та відповідачка ОСОБА_3 на частину спадкового майна.

Вказані обставини достатньо підтверджуються свідоцтвами про право на спадщину за законом від 16 травня 2005 року, виданими державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що зареєстровані в реєстрі за номерами 3641 та 3651, які є чинними та в передбаченому законом порядку не скасовані.

Таким чином підстав вважати, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у спадковому майні після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 є іншими, ніж визначено у вказаних свідоцтвах, судом не встановлено, а доводи сторони відповідача на вимогах Закону і обставинах справи не ґрунтуються.

Відтак позивач успадкував і має право на частини спірних земельних ділянок.

Разом з тим, при оформленні державних актів серії ЯГ №214725 та серії ЯГ №214726 допущено помилку у визначенні часток у спільній власності співвласників земельних ділянок, які не відповідають часткам, зазначеним у свідоцтвах про право на спадщину за законом від 16 травня 2005 року, які стали підставою для їх видачі, що також підтверджується листом Відділу №1 Управління у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області №85/о/451-21 від 23 вересня 2021 року.

Таким чином, оскаржувані державні акти порушують права власності позивача на спірні земельні ділянки та є незаконними, а тому мають бути скасовані в судовому порядку, коли обраний позивачем спосіб захисту є адекватним змісту його порушеного права.

Доводи сторони відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, на вимогах Закону не ґрунтуються та судом до уваги не приймаються.

Крім того, позивачем представлене документальне підтвердження понесених ним судових витрат на оплату судового збору, які згідно ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню на його користь з відповідачів.

Відтак судом встановлено порушене право позивача, яке підлягає захистові, а позов про це - задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №214725 виданий 10 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1608 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221810100:01:285:0022, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №214726 виданий 10 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0100 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221810100:01:283:0007, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 та Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн. з кожного.

Повне судове рішення складено 16 лютого 2023 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 27 січня 1999 року Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Головне управління Держгеокадастру у Київській області, код ЄДРПОУ 39817550, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Серпова, 3/14.

Суддя