Рішення

від 06.02.2023 по справі 386/726/22

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/726/22

Провадження № 2/386/33/23

РІШЕННЯ

Іменем України

06 лютого 2023 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Червоненка Д.В.

за участю: секретаря судового засідання - Максютенко О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідачів - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Голованівськ Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєвода Світлана Миколаївна, про усунення від права спадкування,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про усунення від права спадкування ОСОБА_4 , ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з із земельної ділянки за кадастровим номером 3521486000:51:000:1189 загальною площею 1,96 га, земельної ділянки за кадастровим номером 3521486000:51:000:1188 загальною площею 0,25 га, земельної ділянки за кадастровим номером 3521486000:02:000:9124 загальною площею 28,55 га, земельної ділянки за кадастровим номером 3521486000:02:000:19025 загальною площею 23,45 га, будинку загальною площею 24,0 кв.м., будинку загальною площею 32,0 кв.м., автомобіля марки «TOYOTA», автокрана марки ЗИЛ, корпоративних прав ТОВ «Перегонівка», корпоративних прав фермерського господарства «Ігнатенко В.В.». Спадкоємцями за законом є: син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_5 , яка 30 березня 2022 року написала заяву, якою відмовляється від спадщини на користь свого сина ОСОБА_4 . Позивач зазначив, що згідно ч. 1 ст. 1224 ЦК України, не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ. Осіб, які усуваються від права на спадкування, називають "негідними спадкоємцями". Прийняття рішення про усунення особи від права на спадкування стосується лише чітко визначеного випадку спадкового правонаступництва і не позбавляє цю особу права претендувати на спадщину після смерті інших спадкодавців. Негідних спадкоємців можна поділити на дві групи: особи, які не вправі спадкувати ні за заповітом, ні за законом (ч.ч. 1, 2 ст. 1224 Цивільного кодексу України). Підставами для усунення від спадкування цих осіб є позбавлення ними життя спадкодавця, будь-кого з можливих спадкоємців або вчинення замаху на їхнє життя. При цьому не має значення мета вчинення таких протиправних дій, так само як і наявність результату даних дій у вигляді сприяння злочинцю (собі або іншим спадкоємцям) в одержанні спадщини або збільшенні частки у ній. Тлумачення частини першої статті 1224 Цивільного кодексу України свідчить, що усунення від права на спадкування на підставі цієї норми права не пов`язується із обов`язковим притягненням особи до кримінальної відповідальності.

Позивач вказав, що відповідач ОСОБА_5 виїхала на постійне місце проживання до Республіки Польща, відповідно не виконувала свій обов`язок щодо піклування про власного батька, передбачений Конституцією України та Сімейним кодексом України. Перебуваючи у іншій країні, не приїжджала до батька, не спілкувалась з ним та не утримувала його. Через вищезазначені дії дочки ОСОБА_6 перебував у стані сильного нервового збудження, що призвело до його смерті, а тому відповідач ОСОБА_5 є негідним спадкоємцем та підлягає усуненню від права на спадкування на підставі ч. 1 ст. 1224 Цивільного кодексу України, а отже, ОСОБА_5 не мала права відмовлятися від прийняття спадщини на користь свого сина ОСОБА_7 .

Враховуючи вище викладене, просить усунути ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від права на спадкування після смерті ОСОБА_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.11.2022 року представником відповідача ОСОБА_5 адвокатом Висіцькою І.В., до суду було подано відзив на позовну заяву в якій вона зазначила, що відповідач категорично не погоджується з такими твердженнями позивача, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, з огляду на наступне, ОСОБА_5 не вчиняла жодного із зазначених у ч. 1 ст. 1224 УК України чи будь-якого іншого кримінально-караного діяння ні щодо спадкодавця, ні щодо будь-кого з можливих спадкоємців, окрім того, остання немає відкритих кримінальних проваджень, не було повідомлено про підозру, щодо ОСОБА_5 немає обвинувальних вироків суду, постанови про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав тощо. Позивачем до позовної заяви не було долучено жодного доказу, який би підтверджував факт здійснення відповідачем замаху на життя спадкодавця та/або позбавлення життя останнього, то позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

По-перше вказує, що ОСОБА_5 увесь час аж до смерті ОСОБА_6 мала з ним тісні та теплі відносини, постійно з ним спілкувалася по телефону, Skype та за допомогою інших каналів зв`язку, а тому абсолютно достовірно знає, що ОСОБА_6 хворів на коронавірусну хворобу (COVID-19) та причиною його смерті стало саме ускладнення від коронавірусної хвороби (COVID-19), а не хвилювання чи нервове напруження. Окрім того, відповідач увесь час, відколи захворів ОСОБА_6 на COVID-19, спілкувалася з лікуючим лікарем свого батька щодо стану його здоров`я та контролювала його лікування, а тому твердження Позивача про те, що ОСОБА_5 не піклувалася та не дбала про свого батька, не відповідають фактичним обставинам справи.

ОСОБА_6 перед своєю смертю, захворівши на коронавірусну хворобу (COVID-19), певний час лікувався у Багатопрофільному медичному закладі «АЦИНУС» та лікарні Святого Луки, а згодом у Комунальному некомерційному підприємстві «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради», де й помер.

З метою підтвердження цих фактів, представником Відповідача2 - адвокатом Висіцькою І.В. було направлено низку адвокатських запитів, зокрема, до Комунального закладу «Центральна міська лікарня м. Кіровограда», Багатопрофільного медичного закладу «АЦИНУС» та лікарня Святого Луки, Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» та Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області з проханням надати виписки, витяги, епікрізи з історії хвороби ОСОБА_6 , Лікарське свідоцтво про смерть та інші документи, в яких зазначена достовірна причина смерті.

По-друге, зазначає, що між померлим ОСОБА_6 та його донькою ОСОБА_5 були достатньо теплі та близькі відносини, останні постійно були на зв`язку один з одним та спілкувалися через усі доступні месенджери шляхом відеозв`язку. Тобто, незважаючи на від`їзд відповідача на тривале проживання до Польщі, ОСОБА_5 не переставала спілкуватися зі своїм батьком та підтримувала з ним родинні зв`язки. Померлий (як свідчать і додані до позовної заяви документи) був достатньо заможною людиною, - він був власником корпоративних прав у ТОВ «ПЕРЕГОНІВКА», ФГ «Ігнатенко В.В.», власником нерухомого майна, мав в оренді земельні ділянки тощо. Певний час батько ОСОБА_5 був народним депутатом України, а тому відповідно мав досить непогану пенсію. Зважаючи на досить стабільне та на високому рівні фінансове забезпечення, ОСОБА_6 не потребував за життя ні від ОСОБА_5 , ні від будь-кого іншого матеріальної допомоги (утримання). Однак, незважаючи на це, ОСОБА_5 все ж періодично дарувала ОСОБА_6 грошові кошти (на дні народження, інші свята) та й просто так за можливості передавала кошти, а тому твердження позивача про те, що остання не допомагала фінансово померлому, не відповідають дійсності.

ОСОБА_3 не надає доказів того, що померлий ОСОБА_6 дійсно потребував допомоги та утримання, і що таку допомогу та утримання спадкодавця здійснював замість ОСОБА_5 позивач.

Разом з тим, ОСОБА_6 за життя ніколи не звертався до ОСОБА_5 з проханням про допомогу, догляд та утримання, від чого остання, як стверджує позивач, ухилялась.

Щодо відмови від прийняття спадщини зазначає, що вона є безумовною і беззастережною. Зважаючи на те, що ОСОБА_5 є рідною донькою померлого ОСОБА_6 (що не заперечується і самим позивачем), та, відповідно, спадкоємцем першої черги за законом спадкодавця, той факт, що остання є «негідним спадкоємцем» не був доведений позивачем належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами, то остання, користуючись своїм правом, гарантованим їй ч. 2 ст. 1274 ЦК України, цілком правомірно протягом шестимісячного строку відмовилася від спадщини на користь свого сина - ОСОБА_4 .

У відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_3 адвокат Титикало Р.С., зазначив, що позивач не погоджується з доводами зазначеними у відзиві, оскільки ОСОБА_3 проживає в Україні та виконуючи свій моральний обов`язок як сина, досить часто навідував ОСОБА_6 , допомагав йому та спілкувався з ним, натомість батько ОСОБА_6 постійно згадував доньку, сумував за нею та дуже хотів спілкуватись з нею тісніше та бачити її частіше. Однак ОСОБА_5 майже не телефонувала батьку та не приїжджала до нього, через що останній перебував у постійному нервовому напруженні. Якби ОСОБА_6 не перебував у постійному стресі та нервовому напруженні відсоток смерті був би значно нижчий. Разом з цим, відповідач ОСОБА_5 знаючи про складний перебіг коронавірусної хвороби власного батька, не приїхала до нього жодного разу та не доглядала його коли останній цього потребував.

В запереченні представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Висіцька І.В. вказала, що відповідачі категорично не погоджуються з твердженнями позивача викладеними у відповіді на відзив, вважають їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Представник зазначила, що ОСОБА_5 повідомляє, що майже кожного дня спілкувалася з ОСОБА_6 по телефону та під час розмови батько повідомляв, що задоволений, що ОСОБА_5 у зв`язку з агресією російської федерації перебуває у безпеці в Республіці Польща, також неодноразово вказував на те, що його син ОСОБА_3 , який проживає в м. Київ, після початку неоголошеної війни боїться виходити з квартири та жодного разу його не провідав, допомоги не надавав. Окрім того, ОСОБА_3 жодного доказу лікування, піклування та допомоги батькові не надавав, що у свою чергу, підтверджує факт того, що його заяви про всебічну підтримку батька являються вигаданими та голослівними. Зазначила, що ОСОБА_5 достовірно знає, що її батько хворів на коронавірусну хворобу та причиною його смерті стало саме ускладнення від такої хвороби, а не хвилювання чи нервове напруження, а тому всі позовні вимоги ґрунтуються не на доказовій базі, а лише на власних переконаннях позивача.

В судове засідання позивач та його представник ОСОБА_1 не з`явились, в заяві від 25.01.2023 року останній просив провести судове засідання без їх участі.

Представник відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - адвокат Висіцька І.В.,у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченні, а тому просила відмовити у задоволенні позову у зв`язку із його недовченістю та необґрунтованістю.

Третя особа - приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєвода Світлана Миколаївна в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що був другом померлого ОСОБА_6 20 років, бачив його останній раз наприкінці 2021 року початку 2022 року, його стан був добрий, він був веселий, сам пересувався. У цей період вони разом їздили до музеїв. ОСОБА_6 був забезпечений та самодостатній, на дітей ніколи не жалівся, про сина ОСОБА_9 нічого не говорив, мав гарні відносини з донькою ОСОБА_10 , сумував за нею, гордився онуком ОСОБА_11 та сумував через те, що у нього інше прізвище, дітей він намагався не турбувати. Помер ОСОБА_12 від ускладнення коронавірусної хвороби, коли вони хотіли провідати його в лікарні, то сказали що не можна.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що відносини з померлим ОСОБА_6 були дружніми, давно знайомі, він йому допомагав, возив в лікарню. З донькою ОСОБА_6 він не знайомий, сина бачив на похованні. За останні пів року свого життя ОСОБА_6 почував себе нормально, але перед цим він лікувався, він возив його в лікарню «Святого Луки» в м. Кропивницький в 2020 році. Восени 2021 року у нього почав падати зір, то він відвіз його до лікарні у Вінницю, там його прооперували, все було нормально, але потім став хворіти. Взимку ОСОБА_6 хворів грипом, він знову відвіз його до лікарні у Кропивницький, днів п`ять той полікувався і захотів додому, він забрав його. Хотів лягти до лікарні в м. Київ, але почалась війна. Пізніше ОСОБА_6 знову захворів, лікувався вдома, а тоді він знову відвіз його до лікарні в м. Кропивницький, ІНФОРМАЦІЯ_2 останній помер. За дітей ОСОБА_6 недуже розповідав, говорив, що син мешкає в м. Київ, а донька працює та проживає в Польщі.

Допитана всудовому засіданнісвідок ОСОБА_14 суду пояснила,що знайомаз родиною,зокрема зпомерлим ОСОБА_6 15років,останні рокиспівмешкає зонуком ОСОБА_11 .Перед новимроком ОСОБА_6 захворів, 20 січня 2021 року вони з ОСОБА_11 хотіли приїхати провідати його, але він сказав не приїздити бо захворів на коронавірус. Покійний був матеріально забезпечений, ніякої допомоги не просив, пересувався самостійно, допомоги не потребував, спілкувався з донькою. Помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_5 не приїздила на поховання, бо почалась війна.

Заслухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини і дійшов наступного висновку.

Так, згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22 березня 2022 року, виданим виконавчим комітетом Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Після смерті останнього відкрилась спадщина на належне померлому нерухоме і рухоме майно, корпоративні та інші права, про що в позові вказує позивач та надає відповідні копії правовстановлюючих документів.

Згідно положень ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У відповідності до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261ЦК Українипередбачено,що впершу чергуправо наспадкування зазаконом маютьдіти спадкодавця,у томучислі зачатіза життяспадкодавця танароджені післяйого смерті,той зподружжя,який йогопережив,та батьки.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ч. 1 ст. 1265 ЦК України).

Відповідно до матеріалів спадкової справи №42/2022 від 30.03.2022 року, заведеної приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєводою С.М., спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , є син померлого - позивач у справі ОСОБА_3 , та донька померлого - відповідач у справі ОСОБА_5 ..

При цьому, у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк ОСОБА_5 відмовилась згідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України від спадщини, що залишилась після смерті батька, на користь свого сина ОСОБА_4 , який як онук померлого прийняв спадщину у відповідності до вимог ст.ст. 1269, 1270 ЦК України.

ОСОБА_3 у відповідностідо вимогст.ст.1269,1270ЦК Україниприйняв спадщину після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Правові підстави усунення спадкоємців від права на спадкування врегульовано статтею 1224 ЦК України.

Позивач у своєму позові як на підставу своїх вимог про усунення відповідачів від права на спадкування посилається на частину першу вказаної статті, якою встановлено, що не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Оскільки діяння, зазначені у ч. 1 ст. 1224 ЦК України є кримінально караними, то вони повинні бути підтверджені обвинувальним вироком суду або постановою про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, які є самостійною та достатньою підставою для усунення від права на спадкування.

За наявності постановлених у кримінальному судочинстві вказаних судових рішень, які набрали законної сили, особа, яка умисно позбавила життя спадкодавця, не має права на спадкування в силу закону.

Подібних висновків дійшов і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 14.04.2021 у справі №644/5164/16-ц, від 31.05.2022 у справі № 161/88/19.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 1224 ЦК України можуть бути усунені від спадкування лише ті особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя, що підтверджено обвинувальним вироком суду або постановою про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, які є самостійною та достатньою підставою для усунення від права на спадкування.

Надана суду медична документація свідчить, що причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 є ускладнення коронавірусної хвороби розвитком двобічної полі сегментної вірусної пневмонії на фоні хронічної ішемічної хвороби серця (лист КНП "ЦМЛ ""Кропивницької міської ради).

Під час розгляду справи судом не було встановлено, що ОСОБА_5 вчиняла будь-яке із зазначених у ч. 1 ст. 1224 ЦК України діяння щодо спадкодавця чи будь-кого з існуючих та можливих спадкоємців.

Стосовно ОСОБА_5 немає кримінальних проваджень, обвинувальних вироків суду чи постанови про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав по вказаним фактам.

Решта доводів позову про неналежне, на думку позивача, ставлення відповідача ОСОБА_5 до батька, свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшли і не є підставою для усунення відповідачів від права на спадкування відповідно до положень ч. 1 ст. 1224 ЦК України.

Таким чином, оскільки відсутні будь-які доказі на підтвердження обставин, зазначених в частині 1 статті 1224 ЦК України, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог та усунення відповідачів від права на спадкування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєвода Світлана Миколаївна, про усунення від права спадкування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлено 16.02.2022 року.

Суддя: Д. В. Червоненко