Ухвалавід 14.02.2023 по справі 646/7414/17ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/278/23 Справа № 646/7414/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
представника потерпілих ОСОБА_8
представника цивільного відповідача
УДКСУ ОСОБА_9
представника цивільного відповідача
ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10
обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12
захисника ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Дніпровського апеляційного суду матеріали кримінального провадження № 42016000000002964 за зміненою апеляційною скаргою прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_14 , за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , поданих в інтересах обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , та представника Державної казначейської служби України ОСОБА_16 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2021 року, яким:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Миролюбівка Нововоронцовського району Херсонської області, громадянина України, працюючого в ТОВ «УКРТРАНСОІЛ», розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
визнано винним та засуджено до покарання:
- за ч.3 ст.365 Кримінального кодексу України (далі- КК) у виді позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки та з позбавленням спеціального звання підполковника поліції;
- за ч.3 ст.186 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням спеціального звання підполковника поліції;
- за ч.4 ст.187 КК у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією всього належного йому майна та з позбавленням спеціального звання підполковника поліції.
На підставі ч.1 ст.70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено остаточне покарання ОСОБА_11 у виді позбавлення волі на строк 11 років з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки, з позбавленням спеціального звання підполковника поліції та із конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_11 обчислюється з моменту звернення вироку до виконання.
Зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_11 строк попереднього ув`язнення з 06.04.2017 року до 23.09.2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком ОСОБА_11 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.368 КК та виправдано за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, працюючого в ТОВ «УКРТРАНСОІЛ», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,-
визнано винуватим та засуджено до покарання:
- за ч.3 ст.365 КК у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки та з позбавленням спеціального звання майора поліції;
- за ч.3 ст.186 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням спеціального звання майора поліції;
- за ч.4 ст.187 КК у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією всього належного йому майна та з позбавленням спеціального звання майора поліції.
На підставі ч.1 ст.70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено остаточне покарання ОСОБА_12 у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки, з позбавленням спеціального звання майора поліції та із конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_12 обчислюється з моменту звернення вироку до виконання.
Зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_12 строк попереднього ув`язнення з 06.04.2017 року до 23.09.2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_7 - 22 610 721.60 гривень в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди та 100 000 гривень в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.
В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Позов ОСОБА_17 до ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_17 - 19 570 760.70 гривень в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди та 100 000 гривень в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.
В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішено відповідно до положень ст.100 та ст.124 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК).
В С Т А Н О В И Л А :
Оскаржуваним вироком ОСОБА_11 та ОСОБА_12 визнано винними у скоєнні кримінальних правопорушень за таких обставин.
Згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області №352о/с від 09.12.2016 року, обвинувачений ОСОБА_11 був призначений на керівну посаду начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровської області, має спеціальне звання підполковника поліції, обвинувачений ОСОБА_12 був призначений на посаду старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, має спеціальне звання майора поліції.
З 07.11.2015 року обвинувачений ОСОБА_11 займав посаду начальника сектору Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, обвинувачений ОСОБА_12 займав посаду старшого оперуповноваженого Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Згідно ст.18 Закону України «Про поліцію», обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , як атестовані співробітники правоохоронного органу, знаючи свої обов`язки, зобов`язані неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини, зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
При реалізації зазначених вище повноважень, згідно з вимогами ст.19 Конституції України, як службові особи органу виконавчої влади обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_18 зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, законами України та іншими діючими нормативно-правовими актами, у тому числі і актами МВС України. Незважаючи на викладене, обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 скоїли кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, 16.04.2016 року до чергової частини Дніпровського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровський області із заявою про скоєння крадіжки грошових коштів в особливо великих розмірах та ювелірних виробів звернулась свідок ОСОБА_19 та зазначила, що приблизно о 21.00 год. за місцем її мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_5 нею виявлено відсутність грошових коштів у розмірі 1 420 000 доларів США, 156 000 ЄВРО, золотих виробів з дорогоцінним камінням на загальну суму не менше 200 000 доларів США, які знаходились в неї на зберіганні та належали її подрузі, потерпілій ОСОБА_17 . Відомості внесено до ЄРДР за №12016040440001001 від 17.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Також 16.04.2016 року свідок ОСОБА_19 звернулась до поліції із заявою про зникнення свого чоловіка, потерпілого ОСОБА_20 , який 15.04.2016 року приблизно о 21.00 год. зник з місця мешкання за адресою: АДРЕСА_5 , поїхавши у невідомому напрямку на автомобілі ВАЗ-НІВА. Відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за №12016040440001002 від 17.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Після того, як свідок ОСОБА_19 повідомила потерпілу ОСОБА_17 про зникнення свого чоловіка, потерпілого ОСОБА_20 , разом з грошовими коштами та золотими ювелірними виробами, потерпіла ОСОБА_17 зв`язалась з правоохоронцями Дніпропетровської області з питанням щодо сприяння розшуку чоловіка подруги, потерпілого ОСОБА_20 , а також розшуку грошових коштів та золотих ювелірних виробів.
Подальший розшук грошових коштів та золотих ювелірних виробів організував заступник начальника відділу Дніпровського відділу поліції Дніпропетровської області, свідок ОСОБА_21 та доручив без належно оформлених до вимог Кримінального процесуального кодексу України документів займатися розшуком близьким до себе співробітникам карного розшуку, а саме - начальнику сектору Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_22 , матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якого виділені в окреме провадження, начальнику сектору Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській, обвинуваченому ОСОБА_11 , старшому оперуповноваженому Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, обвинуваченому ОСОБА_12 та оперуповноваженому Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_23 , матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якого виділені в окреме провадження, які у подальшому зустрілися зі свідком ОСОБА_19 з метою з`ясування обставин зникнення її чоловіка та майна.
Обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, явно виходячи за межі наданих владних та службових повноважень працівників поліції, перевищуючи свої владні та службові повноваження, 21.04.2016 року у денний час доби, діючи з корисливих мотивів, умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою власного збагачення та пошуку майна потерпілого ОСОБА_17 без належно оформлених до вимог Кримінального процесуального кодексу України документів, прибули з м.Дніпра до місця мешкання свідка ОСОБА_24 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_6 . В подальшому обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою групою осіб, незаконно проникли до домоволодіння свідка ОСОБА_24 , де у неї почали вимагати видати грошові кошти та золоті вироби, які на думку останніх могли залишити потерпілі ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . Обшукавши всі приміщення помешкання, а також прилеглу територію до нього, на підвісній шафі при вході в домоволодіння обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, знайшли мобільний телефон марки «Nokia-220 (Duos)» та мобільний телефон марки «Nokia-107 (Duos)», які були залишені потерпілими ОСОБА_25 та ОСОБА_20 на зберігання. Діючи відкрито, з метою викрадення чужого майна, обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, у присутності свідка ОСОБА_24 забрали вказані телефони та залишили місце скоєння кримінального правопорушення у невідомому напрямку, чим спричинили потерпілому ОСОБА_25 та ОСОБА_20 матеріальну шкоду.
Далі, діючи умисно та протиправно, явно виходячи за межі наданих прав та повноважень працівників поліції, обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та особи, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження, перевищуючи свої владні та службові повноваження 06.05.2016 року отримали інформацію стосовно місця перебування потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 . Діючі у групі за попередньою змовою, обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, приблизно о 15.30 год. 06.05.2016 року прибули з м.Дніпра в м.Павлоград Дніпропетровської області, встановили адресу орендованої потерпілим ОСОБА_20 квартири по АДРЕСА_7 , про що повідомили особу, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження. Після чого, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно та протиправно, явно виходячи за межі наданих владних та службових повноважень, перевищуючи свої владні та службові повноваження із застосуванням насильства обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, затримали та здійснили насильницькі дії із застосуванням кайданків до потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 на першому поверсі під`їзду будинку АДРЕСА_7 . Діючи із корисливих мотивів, спрямованих на незаконне збагачення, за відсутності ухвали суду на проведення обшуку із застосуванням фізичного насилля, обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, силоміць завели потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 у квартиру АДРЕСА_8 , до якої у подальшому прибула особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження, де під час погроз застосування зброї з боку обвинуваченого ОСОБА_11 змусили надати інформацію щодо місця знаходження викрадених грошових коштів та золотих ювелірних виробів. Після чого потерпілий ОСОБА_26 , реально сприймаючи вказані вище погрози, побоюючись за своє і брата життя, показав крісла, в яких зберігалися дві сумки з грошима та ювелірними виробами. Обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та особи, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження, забрали вказані сумки з викраденими потерпілим ОСОБА_20 грошовими коштами, а саме - 1 370 000 доларів США, 156 000 Євро та золотими ювелірними виробами з дорогоцінним камінням та інші предмети. Після чого, обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та особи, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження, видавши потерпілим ОСОБА_20 та ОСОБА_25 грошові кошти у сумі 50 000 доларів США, наказали їм невідкладно покинути територію Дніпропетровської області, присвоївши собі решту грошових коштів та золоті ювелірні вироби з дорогоцінним камінням.
Своїми протиправними діями обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та особи, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження, спричинили потерпілим ОСОБА_17 та ОСОБА_7 матеріальні збитки в особливо великому розмірі, а саме: 1 370 000 доларів США (по курсу НБУ 34 418 542.88 гривень), 156 000 Євро (по курсу НБУ 4 483 163.41 гривень), ювелірних виробів на суму 3 279 776 гривень, а всього на загальну суму 42 181 482.2 гривень, що є тяжкими наслідками.
Дії обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 кваліфіковані:
- за ч.3 ст.365 КК, як перевищення влади таслужбових повноважень працівникомправоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав таповноважень, яке супроводжувалося застосуванням насильства, погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів та болісними діями, за відсутності ознак катування, що спричинили тяжкі наслідки - за епізодом проведення 21.04.2016 року незаконного обшуку домоволодіння свідка ОСОБА_24 та вилучення мобільних телефонів потерпілих ОСОБА_25 та ОСОБА_20 та за епізодом 06.05.2016 року незаконного затримання, незаконного обшуку та незаконного вилучення грошей та ювелірних виробів у потерпілих ОСОБА_25 та ОСОБА_20 ;
- за ч.3 ст.186 КК, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло - за епізодом протиправного відкритого заволодіння 21.04.2016 року мобільними телефонами потерпілих ОСОБА_25 та ОСОБА_20 ;
- за ч.4 ст.187 КК, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосувати насильство небезпечне для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та спрямованому на заволодіння майном у особливо великих розмірах - за епізодом нападу 06.05.2016 року на потерпілих ОСОБА_25 , ОСОБА_20 та заволодіння майном потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_7 .
У цьому ж кримінальному провадженні органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_27 було пред`явлено обвинувачення в тому, що він, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення протиправним шляхом, обіймаючи посаду начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровської області, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, перебуваючи на службі, під час здійснення своїх повноважень, вирішив створити умови для вимагання неправомірної вигоди з потерпілої ОСОБА_17 за здійснення розшуку потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 . Так, обвинувачений ОСОБА_11 , обіймаючи вказану посаду, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, використовуючи свої службове становище та владні повноваження, під час здійснення своїх повноважень 03.06.2016 року приблизно о 13:10 год. зустрівся з потерпілою ОСОБА_17 поблизу адміністративної будівлі Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, площа Троїцька, 2-а. Під час бесіди з потерпілою ОСОБА_17 обвинувачений ОСОБА_11 створив умови для вимагання неправомірної вигоди, вказавши їй вимоги щодо необхідності передання йому грошових коштів спочатку у сумі 5000 гривень за здійснення розшуку потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 . На вимогу обвинуваченого ОСОБА_11 потерпіла ОСОБА_17 передала йому 5000 гривень. Продовжуючи свій злочинний намір на вимагання неправомірної вигоди, обвинувачений ОСОБА_11 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, використовуючи службове становище та владні повноваження, приблизно о 15:30 год. 16.06.2016 року у телефонній розмові з потерпілою ОСОБА_17 , повідомив про необхідність передання йому ще 20000 гривень для розшуку потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 . Далі, потерпіла ОСОБА_17 повідомила обвинуваченому ОСОБА_11 , що вказані гроші вона передасть йому через свого знайомого, свідка ОСОБА_28 . Цього ж дня, приблизно о 16:10 год. обвинувачений ОСОБА_11 зустрівся зі свідком ОСОБА_28 біля готелю «Спорт» на вул.Херсонській в м.Дніпрі, де він йому особисто передав обумовлені 20000 гривень. Обвинувачений ОСОБА_11 , продовжуючи свою злочинну діяльність, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, приблизно о 11:30 год. 08.07.2016 року у телефонній розмові із потерпілою ОСОБА_17 виказав їй вимогу, щоб вона ще передала 10000 гривень для розшуку потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 . Далі, потерпіла ОСОБА_17 повідомила обвинуваченому ОСОБА_11 , що вказані гроші вона передасть через свідка ОСОБА_28 . Цього ж дня, о 12:10 год. ОСОБА_11 зустрівся зі свідком ОСОБА_28 біля готелю «Спорт» на вул.Херсонській в м.Дніпрі, де він йому особисто передав обумовлені 10000 гривень. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_11 , створивши умови для вимагання, одержав від потерпілої ОСОБА_17 неправомірну вигоду в загальній сумі 35000 гривень.
Органом досудового розслідування вищенаведені дії ОСОБА_11 були кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК, як одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчиненнятакою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигодубудь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Натомість вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2021 року ОСОБА_11 було визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.368 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
В зміненій під час апеляційного розгляду 22 лютого 2022 року (том №23 а.с.165, 166-167) в порядку ст.403 КПК апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_14 просив змінити вирок в частині, що стосується порушення затримання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 без ухвали слідчого судді.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор вказував на те, що суд у мотивувальній частині вироку зробив висновок про порушення порядку затримання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 без ухвали слідчого судді, оскільки пройшов значний проміжок часу між вчиненням кримінального правопорушення і затриманням обвинувачених та відсутності потреби у органа досудового розслідування діяти саме таким чином. Зазначений висновок суду, на думку апелянта, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підлягає видаленню з мотивувальної частині вироку з наступних підстав.
Так, у мотивувальній частині рішень Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.04.2017 по справі №646/2603/17 та апеляційного суду Харківської області від 29.05.2017 по справі 646/2603/17 дана оцінка протоколам затримання в порядку ст.208 КПК обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_12 , тобто сторона захисту під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подала скарги щодо незаконного затримання та звільнення обвинувачених, проте обвинувачені звільнені з-під варти не були, як це передбачено ст.206 КПК, а на вказівку суду щодо проведення перевірки прокуратурою Харківської області щодо законності затримання вказаних обвинувачених в порядку ст. 208 КПК України, така перевірка була проведена, та на адресу суду було направлено лист, що під час проведення перевірки порушень встановлено не було. Окрім цього, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з часу саме затримання (06.04.2017) обвинувачених в порядку ст.208 КПК. У подальшому вказаний запобіжний захід ще неодноразово продовжувався за рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова та перевірявся апеляційним судом Харківської області під час досудового розслідування.
Також 04.10.2017 прокуратурою Дніпропетровської області за заявами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017040000001235 за ч.1 ст.365 КК, за №42017040000001237 за ч.1 ст.371 КК, №42017040000001238 за ч.1 ст.374 КК. 26.01.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_12 було внесено відомості за №42018040000000061 за ч.1 ст. 371 КК. Всі зазначені кримінальні провадження 06.09.2018 були об`єднані в одне кримінальне провадження №42017040000001235, під час розслідування якого було перевірено в тому числі і доводи ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо їх незаконного затримання в порядку ст.208 КПК. За наслідками досудового розслідування 31.03.2019 кримінальне провадження №42017040000001235 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК у зв`язку з відсутністю в діях слідчих прокуратури Харківської області та працівників УВБ в Дніпропетровській області кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.365, ч.1 ст.374, ч.1 ст.371 КК. Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2019 відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на постанову слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Дніпропетровської області від 31.03.2019 року про закриття кримінального провадження №42017040000001235. Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2019 апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду від 24.10.2019 - без змін. При цьому суди зазначили, що вимоги норм закону слідчим при винесені оскаржуваної постанови порушені не були, а прийняте ним рішення обґрунтовано належним чином, оскільки винесено за результатами здійснення досудового розслідування, в ході якого було проведено повну та всебічну перевірку фактів, які стосувалися обставин, викладених у заявах засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
З урахуванням вищенаведеного просив апеляційний суд змінити вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.09.2021 року щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та виключити з його мотивувальної частини посилання суду на порушення визначеного п.2 ч.1 ст.208 КПК порядку затримання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , без ухвали слідчого судді.
В інших апеляційних скаргах:
- представник Державної казначейської служби України ОСОБА_16 просить скасувати вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2021 року в частині стягнення з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_7 - 22 610 721,60 грн. в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди та 100 000 грн. в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди, а також на користь ОСОБА_17 - 19 570 760,70 грн. в рахунок відшкодування кримінальним правопорушенням майнової шкоди та 100 000 грн. в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.
Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цивільних позовів потерпілих в рамках кримінального провадження в повному обсязі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний, перелік яких охоплюється частиною 1 статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Виключно ці обставини є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
За відсутності підстав для застосування частини 1 статті 1176 ЦК України, відповідно до частини 6 статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами така шкода відшкодовується на загальних підставах, які передбачені нормами статей 1166-1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Проте, на думку апелянта, суд помилково дійшов висновку про необхідність відшкодування такої шкоди на підставі статей 1173-1174 ЦК України, тобто як шкоди, завданої органом державної влади, його посадовими та службовими особами. Разом з цим стверджує, що статтею 1174 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Посадовими особами, про яких йдеться в статті 1174 ЦК України, є не будь-які працівники державних органів та органів місцевого самоврядування, а лише ті, які віднесені до категорії посадових осіб, визначених Законом України "Про державну службу" та Законом України "Про місцеве самоврядування". На думку апелянт, на час скоєння злочину ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були співробітниками поліції, мали спеціальне звання, керувалися у свої роботі Законом України "Про Національну поліцію", але не підпадали під дію Закону України "Про державну службу".
Також апелянт вказує, що статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що держава відшкодовує шкоду, завдану рішеннями, діями або бездіяльністю органу, підрозділу поліції або поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень. Але під час подій, що мали місце 06 травня 2016 року, обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поводилися як злочинці, а не як представники органу влади в ходіреалізації своїх процесуальних повноважень, оскільки предметом кримінальної справи №646/7414/17 є кримінальні правопорушення, передбачені статтями 186-187 України, тобто грабіж та розбій, що не входить до кола повноважень поліцейських та інших посадових і службових осіб.
Крім того, звертає увагу апелянт і на відсутність у вироку мотивування в частині стягнення моральної шкоди, оскільки жодних розрахунків для визначення розміру моральної шкоди та доказів її заподіяння судом не наведено.
А також зазначає, що в результаті скоєного злочину обвинувачені збагатилися на загальну суму 42 181 482,00 грн. Вироком же суду конфісковано в дохід держави малоцінні особисті речі обвинувачених, грошові кошти на загальну суму близько 200 000 гривень та земельну ділянку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район. При цьому судом відмовлено в задоволені клопотання прокурора про призначення спеціальної конфіскації майна, придбаного за рахунок коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, поклавши таким чином тягар матеріальної відповідальності на Державний бюджет України, хоча нанесення матеріальної шкоди потерпілим відбувалося поза межами виконання своїх службових обов`язків обвинуваченими.
За встановлених судом фактичних обставин, на думку апелянта, засуджені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , будучи обізнаними про місце знаходження викраденого майна, з метою власного збагачення нанесли матеріальну шкоду потерпілим. Таким чином, дії засуджених ніяк не співпадають з виконанням ними своїх службових обов`язків, а у відповідності до ст.1177 ЦК України шкода має відшкодовуватись саме засудженими особами, а не державою, тому правові підстави для покладення матеріальної відповідальності на Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області та Державну казначейську службу України за наслідками вчинення засудженими злочину відсутні.
- захисники ОСОБА_13 і ОСОБА_15 просять вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.09.2021 року скасувати повністю, а кримінальне провадження №42016000000002964 від 20.10.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.3 ст.186, ч.4 ст.187, ч.3 ст.368 КК та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.3 ст.186, ч.4 ст.187 КК закрити на підставі п.3 ч. 1 ст.284 КПК.
Водночас сторона захисту просить відмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_17 та ОСОБА_7 до ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в повній мірі.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Червонозаводського районного суду м Харкова від 21.07.2017 року (справа № 646/2008/17, провадження № 1 кс/646/3657/17) на майно, яке належить ОСОБА_30 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 844 від 19.09.2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_31 та договору купівлі-продажу земельної ділянки № 84 від 19.09.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_31 , а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 , та земельну ділянку (кадастровий №1210100000:03:161:0010) за адресою: АДРЕСА_9 площею 0,0709 га.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/2175/17, провадження № 1-кс/646/1754/2017) від 24.03.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_32 , а саме на автомобіль Тойота Камри (д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 2016 року випуску).
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/2175/17, провадження № 1-кс/646/1758/2017) від 24.03.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_11 , а саме земельна ділянка кадастровий номер 3222480800:06:010:5264 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, селищна рада Вузівська.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/2175/17, провадження № 1-кс/646/1750/2017) від 24.03.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_33 , а саме квартира за адресою: АДРЕСА_10 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/2175/17, провадження № 1-кс/646/1913/2017) від 31.03.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_34 , а саме автомобіль БМВ 328і, д.н.з. НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , 2014 року випуску.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/2175/17, провадження № 1-кс/646/1913/2017) від 24.03.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_34 , а саме автомобіль БМВ 328і, д.н.з. НОМЕР_5 , НОМЕР_4 , 2014 року випуску.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/2175/17, провадження № 1-кс/646/1755/2017) від 24.03.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_35 , а саме автомобіль Ніссан Кашкай, д.н.з. НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , 2010 року випуску.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/2175/17, провадження № 1-кс/646/1751/2017) від 24.03.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_36 , а саме автомобіль Хюндай Асент, д.н.з. НОМЕР_8 , НОМЕР_9 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/2175/17, провадження № 1-кс/646/1757/2017) від 24.03.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_37 , а саме автомобіль Тойота Камрі, д.н.з. НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , 2008 року випуску.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/2175/17, провадження № 1-кс/646/2147/2017) від 24.04.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_38 , а саме автомобіль AUDIQ5, д.н.з. НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , 2013 року випуску.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/2175/17, провадження № 1-кс/646/1752/2017) від 24.03.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_35 , а саме земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:02:309:0016 за адресою: АДРЕСА_11 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/2175/17, провадження № 1-кс/646/2165/2017) від 14.04.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_35 , а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_11 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/2175/17, провадження № 1-кс/646/1756/2017) від 24.03.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_35 , а саме земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:02:309:0012 за адресою: АДРЕСА_11 та домоволодіння за адресою АДРЕСА_11 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/2175/17, провадження № 1-кс/646/2132/2017) від 13.04.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_22 , а саме квартира за адресою: АДРЕСА_12 .
Повернути вилучені під час обшуку грошові кошти, що належать ОСОБА_39 у розмірі - 5715 (п`ять тисяч сімсот п`ятнадцять) доларів США та 1670 (тисячу шістсот сімдесят) євро у відповідності до вимог ухвали слідчого судді Червнозаводського районного суду м. Харкова від 14 червня 2017 року.
Речі, документи, грошові цінності, що визнано речовими доказами - повернути власникам.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначають, що оскаржуваний вирок вважають незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, а кримінальне провадження підлягає закриттю через необ`єктивність та однобічність судового розгляду, порушення підслідності на досудовому розслідуванні, недопустимість зібраних в такий спосіб доказів та всього досудового розслідування.
Зазначають, що 20.10.2016 року після внесення відомостей за ст.187 КК (підслідність національної поліції, місце злочину - м. Павлоград Дніпропетровської області) до ЄРДР заступником Генерального прокурора ОСОБА_40 заступник начальника наглядового відділу ГПУ прокурор ОСОБА_41 копією своєї постанови доручив проводити досудове розслідування за заявою Зарянської, Зайця та ОСОБА_42 від 20.10.2016 року прокуратурі Харківської області.
Суд залишив поза увагою те, що ст.187 КК, яка була первісно зареєстрована у ГПУ 20.10.2016р. в ЄРДР, підслідна згідно ст.216 КПК Національній поліції, а не органам прокуратури. Даним обставинам судом належна оцінка надана не була, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та Конституції України.
Передумовою реалізації прокурором передбачених ч.5 ст.36 КПК повноважень має бути здійснення відповідним органом, визначеним у ст.216 КПК, досудового розслідування у кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування його неефективності. Разом із тим, в даному випадку кримінальне провадження, розпочате за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК, в порушення приписів ч.7 ст. 214 КПК, не передавалось з дотриманням правил підслідності слідчим органам Національної поліції для здійснення досудового розслідування. Тому передбачених ч.5 ст.36 КПК підстав доручати здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні іншому органу, ніж той, що прямо визначений у ст.216 КПК, у прокурора не було. Тому зазначена постанова суб`єктивна та передчасна, не передбачена нормами КПК України, тобто прокурор ОСОБА_41 , підписуючи таку постанову, діяв у позапроцесуальний спосіб.
Вказують апелянти й на те, що матеріали кримінального провадження та судового провадження не містять процесуального документа від ОСОБА_43 як особи, яка прийняла до свого провадження щодо надання повноважень в порядку ст.37 КПК прокурору ОСОБА_44 для зміни територіальної підслідності на м. Харків. Таким чином, заступник начальника відділу ГПУ ОСОБА_45 не набув процесуальних повноважень для визначення підслідності у даному кримінальному провадженні. А досудове розслідування у даному провадженні було незаконно доручено прокуратурі Харківської області на підставі ксерокопії постанови заступника начальника відділу ГПУ ОСОБА_46 про доручення проведення досудового розслідування слідчому управлінню прокуратури Харківської області від 20.10.2016 року. Втім, суд дійшов хибного висновку про не обов`язковість наявності оригіналу постанови прокурора ОСОБА_46 про доручення проведення досудового розслідування від 20.10.2016р. в матеріалах кримінального провадження, хоча на етапі відкриття матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення були відкриті матеріали у кількості 15 томів, зокрема, і фотокопія постанови від 20.10.2016 року, тобто, стороною обвинувачення не було відкрито оригінал даного документу.
Апелянти вважають, що складання у не передбачений кримінальним процесуальним законом дубліката процесуального рішення - це засіб прокурора уникнути виправдувального вироку. Так, стороною обвинувачення під час судового розгляду було надано другий примірник постанови про доручення проведення досудового розслідування слідчому управлінню прокуратури Харківської області за підписом заступника начальника відділу ОСОБА_45 від 20.10.2016р.
На думку захисту, прокуратурою задньою датою було створено другий примірник постанови, який не є дублікатом та не передбачений КПК України як такий, а при візуальному огляді вбачається, що підпис від імені прокурора ОСОБА_47 зроблено за допомогою факсимільного/технічного підпису, який не передбачено для підписання процесуальних документів органами прокуратури. У правому верхньому куті другого примірника постанови міститься запис «до К/П», тобто до кримінального провадження, але в матеріалах кримінального провадження ані постанова від 20.10.2016 року, ані її нібито другий примірник не містились, і не міститься копія другого примірника, що вказує на відсутність первісного дозвільного документу для прокуратури Харківської області, що б давало законні підстави для початку досудового розслідування відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Даний другий примірник постанови прокурора ОСОБА_46 від 20.10.2016р. зроблений після закінчення стадії досудового слідства, так як ГПУ (лист від 06.05.2019р.) та прокуратура Харківської області (лист від 15.11.2019р. №15/3-956-16) відповідними листами на адвокатські запити пояснили, що оригіналів постанов від 20.10.2016р. про доручення проведення досудового розслідування за підписом ОСОБА_47 не мають та про будь-які другі примірники невказано, з посиланням на те, що всі документи кримінального провадження знаходяться у Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області. Стороні захисту не відомо, де перебував цей другий примірник постанови ГПУ від 20.10.2016р., але достовірно відомо, що не в матеріалах кримінального провадження та не на його підставі прокуратура Харківської області проводила досудове розслідування щодо ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , а супровідний лист від 21.10.2016р. №17/7-901вих-16 за підписом заступника начальника ГСУ ГПУ ОСОБА_48 про направлення 1-го тому кримінального провадження до прокуратури Харківської області в його оригіналі відсутній в матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Наведене, на думку захисту, мало б процесуальним наслідком визнання судом недопустимими доказів, які зібрані не компетентним органом досудового розслідування, але суд розглянув обвинувальний акт, який складений та підписаний неуповноваженою особою неуповноваженої прокуратури Харківської області та ухвалив незаконний вирок.
Також апелянти звертають увагу, що всупереч вимогам КПК, не маючи оригіналу вищевказаної постанови прокурора ГПУ ОСОБА_46 від 20.10.2016р., заступником прокурора Харківської області ОСОБА_49 було винесено постанову про призначення групи прокурорів від 31.10.2016 року у кримінальному провадженні № 42016000000002964 від 20.10.2016 року. Постанова ж начальника першого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_50 від 29.11.2016 року про призначення слідчої групи (у тому числі слідчого ОСОБА_51 ) стосується іншого кримінального провадження, так як в описовій, мотивувальній та резолютивній її частинах тричі вказаний інший номер кримінального провадження - № 42016220000002964. Тобто прокуратура Харківської області не тільки незаконно розпочала досудове розслідування, але й призначила групу слідчих у іншому кримінальному провадженні. Натомість постанова прокуратури Харківської області про призначення слідчої групи у кримінальному провадженні № 42016000000002964 від 20.10.2016р. щодо ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в матеріалах провадження відсутня та в порядку ст.290 КПК стороні захисту не відкривалась. Тобто всі слідчі та процесуальні дії для подальшого обвинувачення ОСОБА_12 та ОСОБА_11 здійснювались як неуповноваженими працівниками прокуратури Харківської області, так і неуповноваженими працівниками оперативних підрозділів, так як отримували доручення саме від некомпетентних слідчих та прокурорів прокуратури Харківської області. А документи, які долучив прокурор, є похідними від перелічених та є недопустимими доказами у розумінні п.2 ч.3 ст.87 КПК, яка передбачає, що: «недопустимими є також докази, що були отриманні після початку кримінального провадження шляхом реалізації органом досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом».
Вказують адвокати і на те, що хоча судом у вироку й визнано незаконність затримання ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які проведені прокуратурою Харківської області без ухвал слідчих суддів в порушення вимог ч.1 ст.207, ст.208 КПК, але безпідставно не визнано як наслідок незаконність набуття статусів підозрюваних з моменту затримання, вручення повідомлення про підозру у затриманому стані, обрання запобіжного заходу у затриманому стані та недопустимість отриманих доказів у подальшому, починаючи із затримання, що не відповідає практики ЄСПЛ щодо застосування плодів отруєного дерева.
Посилаються апелянти також і на те, що повідомлення обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за всіма пунктами обвинувачення було проведено з грубими порушеннями КПК та Конституції України, у зв`язку з тим, що, по-перше, письмова підозра обвинуваченим була вручена у зв`язку з їх затриманням без ухвали слідчого судді. По-друге,щодо обох обвинувачених під час вручення письмової підозри було грубо порушено право на захист, оскільки підозру в особливо тяжкому злочині ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було вручено без участі захисника, хоча в письмових підозрах обвинувачених зазначено, що вони бажали мати своїх захисників, тобто ОСОБА_11 вимагав присутності захисника ОСОБА_52 , ОСОБА_12 вимагав присутності захисників ОСОБА_53 та ОСОБА_54 . По-третє,можливо якщо б слідчий ОСОБА_51 дійсно роз`яснив підозрюваним на той момент ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про їх права, передбачені КПК, а не обмежився врученной пам`яток, то ті права які там зазначені були належним чином забезпечені. Тобто, в даному випадку вказуємо на грубе порушення вимог ч. 2 ст. 276 КПК, тобто не роз`яснення прав підозрюваного та суті обвинувачення. По-четверте,окремо відносно обвинуваченого ОСОБА_11 існує порушення часу вчинення процесуальної дії, оскільки, як відображено у письмовому повідомленні про підозру, її було вручено 07.04.2017 року о 01 год. 22 хв., тобто, порушення процесуального закону всупереч вимогам ч. 4 ст. 223 КПК про заборону вчинення процесуальних дій в нічний час (з 22 год. до 06 години).
Крім того, сторона захисту вказує, що суд, розглядаючи версію слідства щодо визнання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 винними за ч.4 ст. 187 КК України, таких складових правопорушення, що свідчили б про скоєння злочину поза розумним сумнівом не встановив, однак зробив безпідставний висновок про винуватість обвинувачених.
Так, потерпілими у даному провадженні визначено ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 . Однак, безпосередньо потерпілими, щодо яких ніби-то вчинялись дії насильницького характеру з метою заволодіння коштами, були ОСОБА_26 та ОСОБА_25 також щодо упередженості показань потерпілих стороною захисту було заявлено на судовому слідстві, однак суд не надав належної оцінки цим доводам та відхилив їх, оскільки ніби-то засудження ОСОБА_20 за крадіжку було здійснено до винесення вироку у розглядаємій справі, а ОСОБА_25 взагалі не був засуджений. Однак, саме на цьому сторона захисту і наголошувала, що потерпілі були зацікавлені надавати необхідні свідчення, які б відповідали зібраним досудовим слідством доказам, а призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі ОСОБА_20 за тяжкий злочин тому підтвердження.
Крім того, сторона захисту вказувала, що ОСОБА_26 не б засуджений за вчинення іншого очевидного злочину, а саме носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК України). Це підтверджено матеріалами справи та показами окремих свідків, що місцезнаходження ОСОБА_20 було встановлено, коли його машину було зупинено, після чого він сховався, а в машині знайшли боєприпаси та зброю. Однак, згодом це провадження так і залишилось не завершеним.
Іншим доводом, якому не було надано оцінку судом, є той факт, що майно, яке було предметом злочину за ст. 187 КК, та яким ніби-то заволоділи обвинувачені, не належало ОСОБА_20 та ОСОБА_25 , однак злочин все одно було кваліфіковано як особливо тяжкий через суму заявленої шкоди, яка ані ОСОБА_20 , ані ОСОБА_25 не заявлялась.
Більш того, в обхід норм КПК, суд не надає оцінку допустимості як доказу висновку експерта №8989 від 19.12.2017 року, який було надано представником потерпілих як доказ завданої шкоди разом із вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, тобто доказ у даному кримінальному провадженні. Суд лише наводить довод, що оцінку вказаному висновку було надано в рамках справи по засудженню ОСОБА_20 за крадіжку, що відображено у зазначеному вироку. Однак, стороною захисту наголошувалось, що докази в рамках іншого кримінального провадження не мають наперед встановленої сили в рамках цього кримінального провадження та повинні бути досліджені на предмет допустимості. Зокрема, із вироку вбачається, що суд вважає вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2018 року та висновок експерта, наведений під час розгляду справи щодо обвинувачення ОСОБА_20 за крадіжку (ч. 5 ст. 185 КК), преюдиційним у даному кримінальному провадженні та таким, що встановлює наявність грошових коштів та ювелірних виробів, однак, у постанові від 26.01.2021 року у справі №127/25394/18 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду дійшов висновку, що докази, здобуті в рамках іншого кримінального провадження (до того ж, щодо іншої особи), з яким провадження щодо обвинуваченого не об`єднувалось та не виділялося з нього, є недопустимими та не можуть бути використані з метою доведення вини особи.
Так, 30.07.2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області своєю ухвалою задовольнив клопотання прокурора, надавши йому тимчасовий доступ до документів судової справи №646/7414/17,яка, нібито, знаходяться у володінні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, а саме: висновку товарознавчої експертизи №8989 від 19.12.2017 року ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» та вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.04.2018 року. Але справа № 646/7414/17знаходиться у володінні Павлоградського міськрайонного суду, а матеріали виїмки висновку товарознавчої експертизи №8989 від 19.12.2017 року ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» та вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.04.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_56 знаходились у матеріалах судової справи №175/4595/17-ц,яка знаходиться у провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.Таким чином, на думку апелянтів, вищевказаний висновок експерта був отриманий прокурором у не процесуальний спосіб. Разом з цим, в своєму вироку суд визнає недопустимим доказом висновок експерта №8988 від 18.12.2017 року ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» щодо вартості ювелірних виробів у даному кримінальному провадженні, оскільки даний висновок був отриманий з порушенням процедури, не у відповідності до норм КПК України. При цьому, суд відмітив, що він є аналогічним до того, що був долучений у матеріали судової справи за обвинуваченням ОСОБА_20 за ч.5 ст. 185 КК України. Таким чином, фактично висновки суду з цього питання є суперечливими, адже те, що суд мав змогу дослідити безпосередньо, визнано ним недопустимим доказом, а те, що судом фактично не досліджувалось, а було досліджено в іншому провадженні як доказ щодо обвинувачення іншої особи, було сприйнято як належний доказ у даному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення суд, на думку сторони захисту, лише цитує обвинувачення досудового органу та жодним чином не зазначає, якими доказами підтверджено розбійний напад із застосуванням зброї щодо ОСОБА_20 та ОСОБА_25 , зокрема, заволодіння коштами у сумі 1 420 000 доларів США, 156 000 євро, золотих виробів з дорогоцінним камінням на суму 200 000 доларів США. Крім того, жодним належним доказом не доведено взагалі наявність вищевказаних грошових коштів та ювелірних виробів, зокрема, їх приналежність іншим потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_17 . Кошти, які зазначали в податкових деклараціях ОСОБА_17 та ОСОБА_7 , як зароблені за останні десять років, є не доходами, а оборотними коштами їх фірм, і все одно менше сум, заявлених у цивільних позовах. Суд встановлює наявність подій, на які вказують потерпілі ОСОБА_57 та ОСОБА_25 , посилаючись на їх показання, однак жодного матеріального доказу, який би підтвердив надані потерпілими показання, у справі не зібрано. Не встановлено зброю, якою ніби-то погрожували обвинувачені, не встановлено грошові кошти, не встановлено ювелірні вироби. Не встановлено належними та допустимими доказами час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, коло осіб, наявність предмету злочину. На стадії досудового розслідування особи ОСОБА_26 та ОСОБА_25 були визнані потерпілими та протягом всього досудового розслідування та судового слідства брали участь саме як потерпілі. Однак, на думку захисту, вказані особи не мали право на визнання їх потерпілими, оскільки в диспозиції статті зазначено, що об`єктом посягання є життя та здоров`я особи, на яку здійснено напад, та зокрема щодо майна яке їй належить, однак майно, на яке ніби-то було здійснено посягання, не належало потерпілим ОСОБА_20 та ОСОБА_25 , тобто в цій частині судом зроблено не відповідний обставинам справи висновок.Крім того, сторона захисту зазначала, що ОСОБА_17 та ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні також статусу потерпілих не набули, адже останніми не доведено приналежність їм викрадених коштів, натомість іншим судовим рішенням (вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.04.2018 року відносно ОСОБА_20 ) вже встановлено винну особу за вчинення крадіжки та всі матеріальні збитки, понесені потерпілими у вказаному провадженні, також покладені на нього. Вимоги потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_7 до обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є безпідставними, оскільки грошовими коштами та ювелірними виробами заволодів ОСОБА_26 , що підтверджено зазначеним вироком суду. Ані ОСОБА_26 , ані ОСОБА_25 не набули у встановленому законом порядку прав власності на грошові кошти та ювелірні вироби, якими згідно вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.04.2018р. (справа № 175/4595/17) таємно заволодів ОСОБА_26 .
Також захист зауважує, що для встановлення вини ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за ч.3 ст. 186 КК України за стандартом «поза розумним сумнівом» судом повинно було бути достовірно встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наявність ознак у їх сукупності, натомість, суд розглядаючи версію слідства таких складових правопорушення, що свідчили б про скоєння злочину поза розумним сумнівом не встановив, однак, зробив безпідставний висновок про винуватість обвинувачених, фактично послався на докази, які є недопустимими, про що заявлено стороною захисту, а належної оцінки судом щодо доводів захисту не наведено. Крім цього, судом не встановлено речових доказів, які б могли підтвердити показання свідка ОСОБА_58 , показання якої є суперечливими. Так само судом достеменно не було встановлено, що саме обвинувачені скоїли вказаний злочин, оскільки телефони в них не були, доказів того, що вони в них були, також не встановлені, таким чином жодних речових доказів, що свідчили б про скоєння злочину саме ОСОБА_11 та ОСОБА_12 слідством не встановлено, як не встановлено і корисливого мотиву, що зокрема міг бути виражений у збуті або користуванні викраденим майном.
Що ж стосується доведеності вини ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за ч.3 ст.365 КК, то апелянти казують, що в матеріалах справи не зібрано належних доказів наявності кайданок у обвинувачених, як немає належних експертиз застосування кайданок до потерпілих. У вироку судом не оцінено жодного речового доказу, який міг би підтвердити надані потерпілими показання. Судом зроблено висновок про існування цих подій на підставі отриманих аналізів телефонних зв`язків, які є недопустимими доказами, але суд, ігноруючи це, все одно прийняв їх до уваги.
Захист вважає, що ОСОБА_11 не здійснював жодних дій, що виходять за межі його повноважень, зокрема, не проводив розшукових дій, що потребують попереднього погодження, або отримання ухвали слідчого судді. Зокрема, він здійснював практичну допомогу шляхом опитування осіб, що могли бачити або знати зниклу особу, відвідував можливі місця перебування (ресторани, казино, бані, приватний сектор для розшуку автомобіля, на якому зник ОСОБА_26 ).Так само досудовим розслідуванням належними і допустимим доказами не встановлено тяжкі наслідки, які є обов`язковою ознакою складу правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 365 КК. Відсутні в провадженні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_11 або ОСОБА_12 разом здійснювали насильницькі дії відносно ОСОБА_20 та ОСОБА_25 , здійснювали грабіж належного їм майна за місцем мешкання свідка ОСОБА_59 та зокрема, заволоділи грошовими коштами та ювелірними виробами на значну суму коштів, мобільними телефонами. На вказані події вказують лише покази потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 , свідка ОСОБА_24 , які за відсутності інших належних доказів не можуть ставитись в основу обвинувачення. Іншими словами, за відсутності належних доказів набуття обвинуваченими грошових коштів, ювелірних виробів, на які вказують потерпілі, відсутня й кваліфікаційна ознака завдання тяжких наслідків, а отже, відсутнй і склад кримінального правопорушення.
Дії ж ОСОБА_12 , на переконання захисту, взагалі в даному випадку не мали місце, оскільки розшуком ОСОБА_20 останній не займався.
Окремо апелянти зазначають, що за вказаними подіями ГУНП України в Дніпропетровській області було призначено службове розслідування за результатами якого прийнято наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_12 та ОСОБА_27 та застосування стягнення у вигляді звільнення зі служби. Вказаний наказ ГУ НПУ в Дніпропетровській області було оскаржено адміністративного суду, в результаті постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 року було поновлено на посаді ОСОБА_11 , а постановою Третього апеляційного адміністративною суду від 04.08.2021 року на посаді поновлено ОСОБА_12 .В своїх рішеннях суди дійшли висновку, що в діях останніх не доведено ознак порушення службової дисципліни, тобто останні діяли в спосіб, передбачений законодавством.Таким чином, в цій частині обвинувачення судом першої інстанції також зроблено висновки, що ні відповідають фактичним обставинам справи.
Крім того, як убачається з поданої апеляції, в протоколі затримання ОСОБА_12 містяться відомості про особистий обшук, під час якого було вилучено майно ОСОБА_12 . Перелічені речі та документи, які визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, були арештовані ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.05.2017 року, тобто через 39 днів після вилучення їх під час особистого обшуку ОСОБА_12 , а вилучений та визнаний речовим доказом пістолет ПМР НОМЕР_14 взагалі був придбаний пізніше, ніж інкриміновані обвинуваченим події, що підтверджується вилученим дозволом на придбання такої зброї. Також роздруківка з вилученої під час обшуку флешки була отримана у не процесуальний спосіб, адже огляд флеш-носіїв, а саме вміст інформації на цих флеш носіях не було зафіксовано в проколі слідчої дії, а дописка у протоколі не є належним оглядом вмісту флеш-носія, оскільки дозволяє сумніватись у тому, що там знаходилась саме ця інформація. Також, піддається сумніву, що саме за флеш-носій було вилучено у обвинуваченого, а який було оглянуто, адже його ідентифікуючі ознаки не визначені ані в протоколі затриманнята особистого обшуку, ані в протоколі огляду. Окрім цього, сторона захисту вбачає фальсифікації в діях органу досудового слідства, оскільки немає технічної можливості копіювати відомості про осіб з бази «Армор» на будь-який флеш-носій. Більш того, під час судового розгляду не було досліджено вказаний речовий доказ, як і вміст вилучених флеш-носіїв.
Під час затримання ОСОБА_11 вилучено майно, яке не має відношення до обставин, події кримінального правопорушення та не містять слідів злочину, не є знаряддям вчинення злочину, тобто їх вилучення в якості речових доказів є безпідставним і необгрунтованим. Вказані предмети були вилучені в результаті незаконних слідчих дій, незаконного затримання ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , не були досліджені безпосередньо судом та сторонами, а тому такі докази є недопустимими та повинні бути повернені власнику. Однак, судом на не встановлених у вироку підставах зроблено висновок про конфіскацію двох жіночих годинників DanielWellington, жіночого ланцюжка з металу жовтого кольору, жіночих сережок з металу жовтого кольору в коробочці для ювелірних виробів, які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 .При цьому, судом не наведено належних висновків та доводів щодо необхідності конфіскації такого майна, вказане майно не було оглянуто безпосередньо судом як доказ, не було предметом слідчих дій на досудовому слідстві та в суді. Тобто, судом достеменно не встановлено, що вказані предмети є або предметом злочину або набуті в результаті злочину, але суд дійшов необґрунтованих висновків та незаконно конфіскував вказане майно.
Також у вироку суду надана невірна оцінка клопотанню про повернення тимчасово вилученого майна, яке було вилучено під час обшуку 06.04.2017 року за адресою АДРЕСА_13 , що належить ОСОБА_39 , дядьку ОСОБА_27 .Від ОСОБА_39 надійшло клопотання про повернення всієї суми вилучених коштів, як особистих, що не мають відношення до кримінального провадження.Однак, не зважаючи на доводи ОСОБА_39 , вказані грошові кошти постановою слідчого від 13 травня 2017 року визнано речовими доказами.14 червня 2017 року ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова було задоволено скаргу ОСОБА_39 та зобов`язано слідчого з ОВС відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_51 повернути вилучені у ОСОБА_39 під час обшуку грошові кошти, а саме: 92 732 гри.; 38018 доларів США; 11775 евро. Згідно розписки, що міститься в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_39 було отримано: 32 303 долари США, 10 105 евро, 92 732 грн. Тобто, грошові кошти у розмірі меншому ніж було вилучено. Таки чином, на сьогодні слідчим не повернуто останньому грошові кошти у розмірі - 5715 доларів США та 1670 евро.Однак, суд вважає, що кошти, які не було повернуто, підлягають конфіскації в дохід держави, оскільки жодна особа не заявила на вказані кошти своїх прав, тому доля вказаних грошей вирішується відповідно ст. 100 КПК. Захист вважає такі висновки безпідставними, оскільки ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.06.2017 року було визнано право ОСОБА_39 на вказані кошти, і слідчий не може в даному випадку вирішувати, яка частина грошей кому належить, так само це не в компетенції суду, адже є судове рішення, яким встановлено інше.
Апелянти ще звертають увагу, що під час судового розгляду колегія суддів не визнавала в якості доказів рапорти оперуповноважених, однак у своєму вироку посилається на отримані в ході «незаконних слідчих» дій докази, а саме виконання окремого доручення слідчого від 31.03.2017 року, деталізацію та аналітичну довідку з`єднань та місця перебування абонентів (обвинувачених).Стороною захисту неодноразово заявлялись клопотання щодо недопустимості таких рапортів та довідок в якості доказів у даному кримінальному провадженні, однак суд не надав належної оцінки цим доводам та всупереч вимогам КПК посилається у вироку на такі відомості як докази вини обвинувачених. Судом не надано оцінки, в який спосіб та на підставі яких слідчих, розшукових дій було встановлено приналежність зазначених в цих довідках телефонних номерів обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , хоча жодний із зазначених в процесуальних документах номерів не був вилучений у обвинувачених, на них не посилались свідки у показах. Крім цього, долучений до матеріалів провадження рапорт разом із фото оперативників, які вказують на квартиру де ніби-то за завданням ОСОБА_64 вони встановили мобільний термінал, а саме квартира в АДРЕСА_7 , не можуть бути визнані належними та допустимими доказами.
Захист також зауважує, що докази, на які посилається суд, а саме інформація, отримана в результаті тимчасового доступу до мобільних операторів телефонних зв`язків обвинувачених, отримана у незаконний спосіб, крім того, отримана з невстановлених джерел, а тому не може вважатись достовірною та мати доказову інформацію, а інформація про телефони обвинувачених зафіксована у рапорті особи, що не була уповноважена на збір такої інформації. Стороною захисту було заявлено клопотання про недопустимість протоколів, складених в результаті тимчасового доступу до носіїв з інформацією про телефонні з`єднання обвинувачених, потерпілих, свідків, які не відповідають вимогам ст.ст.103-106 КПК.
Так само, на думку захисту, не можна вважати належними докази, що містяться на дисках в результаті тимчасового доступу до інформації телефонних з`єднань абонентів ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_11 , ОСОБА_65 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_66 , ОСОБА_7 за період часу з 14.04.2016 року по 16.05.2017 року, оскільки додаток до протоколів слідчих дій у вигляді диску з інформацією, отриманою у трьох різних компаній в різний час, запечатано не відповідним способом в один конверт. Однак, всупереч вказаним порушенням судом було допущено інформацію на вказаних дисках як доказову.
Неодноразово заявляла сторона захисту під час судового розгляду клопотання про визнання неналежними доказами протоколів пред`явлення впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , оскільки вони не відповідають вимогам ст. ст 103-106, 228 КПК, а під час проведення даних слідчих дій зі свідком ОСОБА_20 , ОСОБА_25 були залучені заінтересовані поняті зі сторони потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_17 , які не змогли пояснити, за яких обставин знайомі між собою особи випадково зустрілись біля будівлі прокуратури Харківської області та були випадково запрошені на слідчу дію одним і тим самим оперуповноваженим в різні дні, 26 січня 2017 року впізнання ОСОБА_20 , 30 січня 2017 року впізнання ОСОБА_25 .
Крім іншого, апелянтами зазначено про безпідставність задоволення судом цивільних позовів та відмови в скасуванні арештів, накладених як на майно обвинувачених, так і на майно третіх осіб, оскільки окрім неналежного доведення вини обвинувачених потерпілими не доведено належним чином розмір заявленої ними у цивільному позові шкоди, не доведено розмір та наявність предмету злочину, а саме грошових коштів та ювелірних виробів, а вимоги цивільних позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_17 повинні бути зверненні до тих осіб, що безпосередньо заволоділи їх майном, тобто до ОСОБА_20 та ОСОБА_25 . Судом також безпідставно не знято арешт із вказаного в апеляції майна та застосовано конфіскацію в цій частині, оскільки жодними належними та допустимими доказами не доведено, що вказане майно було придбано злочинним шляхом або за кошти, здобуті злочинним шляхом, не містить жодних ознак речового доказу, а тому підлягає поверненню, а арешт скасуванню.
Також захисники вказують, що протягом 2017-2021 років судове провадження та безпосередньо судове слідство здійснювали дві судові колегії, були неодноразово допитані всі свідки сторони обвинувачення та захисту, потерпілі, в матеріали провадження долучались документи та докази, отриманні через тимчасові доступи, але не було встановлено будь-яких речових доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_12 та ОСОБА_11 до інкримінованих злочинів, тобто вичерпані всі процесуальні інструменти для збору доказів, їх перевірки й оцінки та постановлення вироку. Підстав для нового судового розгляду вже третьою судовою колегією з урахуванням розумності строків сторона захисту не вбачає.
На апеляційні скарги сторони захисту, а також представника Державної казначейської служби України ОСОБА_16 , представником потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 подані заперечення, в яких наводяться аргументи на спростування доводів апеляційних скарги, просить залишити їх без задоволення, а вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2021 року, як законний та обґрунтований - без змін.
На апеляційну скаргу прокурора захисниками ОСОБА_13 та ОСОБА_15 подані заперечення, в яких вказується на безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог сторони обвинувачення.
У свою чергу представником ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 надано клопотання, в якому він просив задовольнити апеляційні скарги захисників ОСОБА_13 і ОСОБА_15 в інтересах обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , а також представника Державної казначейської служби України ОСОБА_16 щодо скасування вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2021 року в частині, яка стосується цивільного позову ОСОБА_17 і ОСОБА_7 , та відмовити у задоволенні цивільного позову в повному обсязі.
В судове засідання апеляційної інстанції потерпілі ОСОБА_17 , ОСОБА_26 та ОСОБА_25 не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомили, але їх неявка, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК, не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позицію сторін:
- прокурора ОСОБА_6 , який: підтримав повністю змінену в порядку ст.403 КПК апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_14 , але заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту та представника Державного казначейства України;
- представника потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , та самого потерпілого ОСОБА_7 які: підтримали змінену в порядку ст.403 КПК апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_14 , щодо зміни вироку в частині висновку суду стосовно порушення порядку затримання обвинувачених в порядку ст. 208 КПК України, але заперечували проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту та представника Державного казначейства України;
- обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , та їх захисника ОСОБА_13 , які: підтримали доводи апеляційних скарг сторони захисту та представника Державного казначейства України, але заперечували проти задоволення зміненої в порядку ст.403 КПК апеляційної скарги прокурора ОСОБА_14
- представника цивільного відповідача - УДКСУ ОСОБА_9 , який: підтримав апеляційну скаргу представника Державного казначейства України, а розгляд апеляційних скарг сторони обвинувачення та захисту залишив на розсуд суду;
- представника цивільного відповідача - ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , який: підтримав доводи апеляційних скарг сторони захисту та представника Державного казначейства України, але заперечував проти задоволення зміненої в порядку ст.403 КПК апеляційної скарги прокурора ОСОБА_14
перевіривши матеріали кримінального провадження, частково дослідивши докази та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Оскільки в зміненій прокурором в порядку ст.403 КПК апеляційній скарзі ставиться питання про зміну вироку лише в частині висновків суду стосовно порушення порядку затримання обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в порядку ст.208 КПК, а рішення суду відносно призначеного обвинуваченим покарання, а також стосовно виправдання обвинуваченого ОСОБА_11 за ч.3 ст.368 КК іншими апелянтами не оспорюються, тому апеляційним судом, з урахуванням положень ст.404 КПК, вирок суду першої інстанції в цій частині не перевіряється.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених п.10 ч.1 ст.7 та ст.17 КПК, є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.3 ст.186, ч.4 ст.187 ККпри обставинах, встановлених вироком суду, а також правова кваліфікація їх дій, основані на зібраних по справі та перевірених судом доказах, являються обґрунтованими та належним чином мотивованими.
Відповідно до положень статті 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно статей 85 та 86 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно ч.ч.1,4 ст.95 КПК показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.
На переконання колегії суддів апеляційного суду судовий розгляд у цій справі проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, котрі були б суттєвими і тягли за собою скасування вироку в цілому, у справі не допущено.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, журналів судових засідань та технічного запису судового розгляду, органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи, тому твердження в апеляційних скаргах про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.
З викладеними в апеляційній скарзі сторони захисту доводами про непричетність ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до вчинення інкримінованихїм злочинів колегія суддів погодитись не може. Ці заперечення проти обвинувачення детально розглядалися судом першої інстанції і спростовані наведеними у вироку доказами.
Як свідчать наявні у кримінальному провадженні докази, суд першої інстанції, попри невизнання своєї вини обвинуваченими та взагалі відмову обвинуваченого ОСОБА_12 надавати будь-які покази під час судового розгляду, цілком законно дійшов висновку, з яким повністю погоджується й колегія суддів, що вина ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в повному обсязі знайшла своє підтвердження сукупністю зібраних та досліджених в ході судового слідства доказів, а саме показаннями потерпілих, свідків, оприлюдненими і дослідженими матеріалами кримінального провадження.
Будь-яких підстав, які б викликали сумнів у наданих під час судового засідання поясненнях учасників судового провадження перевіркою матеріалів справи не виявлено. Оскільки наведені докази зібрані у встановленому законом порядку і узгоджуються між собою, підстав піддавати сумніву їх достовірність та допустимість колегія суддів не вбачає.
Так, вироком суду ОСОБА_11 та ОСОБА_12 визнано винними:
- за ч.3 ст.365 КК - у перевищенні влади та службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, яке супроводжувалося застосуванням насильства, погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів та болісними діями, за відсутності ознак катування, що спричинили тяжкі наслідки - за епізодом проведення 21.04.2016 року незаконного обшуку домоволодіння свідка ОСОБА_24 та вилучення мобільних телефонів потерпілих ОСОБА_25 та ОСОБА_20 та за епізодом 06.05.2016 року незаконного затримання, незаконного обшуку та незаконного вилучення грошей та ювелірних виробів у потерпілих ОСОБА_25 та ОСОБА_20 ;
- за ч.3 ст.186 КК - у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло - за епізодом протиправного відкритого заволодіння 21.04.2016 року мобільними телефонами потерпілих ОСОБА_25 та ОСОБА_20 ;
- за ч.4 ст.187 КК - нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та спрямованому на заволодіння майном у особливо великих розмірах - за епізодом нападу 06.05.2016 року на потерпілих ОСОБА_25 , ОСОБА_20 та заволодіння майном потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_7 .
Визнаючи обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 винним у скоєнні вищезазначенихкримінальних правопорушень, суд першої інстанції навів переконливі судження в обґрунтування цього висновку.
Зокрема, суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку покази потерпілого ОСОБА_20 , який пояснив суду, що 15 квітня 2016 року після святкування дня народження дружини, свідка ОСОБА_19 , ввечері він, переговоривши з братом, потерпілим ОСОБА_25 , якій повідомив про проблеми, забрав з домоволодіння гроші, що були передані на збереження дружині потерпілою ОСОБА_17 та були сховані в козлятнику в вигрібній ямі в пластикових відрах, та поїхав. ОСОБА_19 йому подзвонила та повідомила по телефону, що потерпіла ОСОБА_17 звернулась до поліції. В цей же день він виключив свій телефон та передав братові, щоб він його викинув. У брата є знайома, свідок ОСОБА_67 , у якої, як пізніше з`ясувалось брат залишив його телефон марки «Нокіа», яким він користувався до 15 квітня 2016 року. Забравши брата, вони направились в бік м.Запоріжжя. Наступного дня вони вирішили приїхати до м.Павлограда. В цьому місті вони спочатку винайняли квартиру на селищі «ПШС», в квартирі перерахували гроші - було 142 пачки по 100 штук, купюрами по 100 доларів США, та 156 тисяч Євро, купюрами по 500 євро, також на збереженні були коштовності з золота з камінням та без: комплекти прикрас, браслети. Користуючись послугами таксі, вони познайомились з водієм, свідком ОСОБА_68 Передбачаючи, що їх будуть шукати, вони винайняли ще одне помешкання по вул.Харківська м.Павлограда. Пізніше переїхали на орендовану квартиру по вул.Радянська в м.Павлограді. На місцевому ринку купили дві великі дорожні сумки, куди переклали гроші та коштовності, заховали ці дві сумки в кресла в квартирі по вул.Радянська м.Павлограда. Також придбали два нових мобільних телефони та нові сім-карти для зв`язку. З викрадених грошей він взяв п`ять пачок, загальною кількістю 50 тисяч доларів США. Перебуваючи в м.Павлограді, вони придбали новий автомобіль марки «Ауді», який оформили на свідка ОСОБА_69 , витративши 44 тис. доларів США. 5 травня 2016 року вони викликали таксі та стали виходити з квартири. При виході їх затримали троє невідомих чоловіків, заламали руки назад, надягнули кайданки. Після встановлення осіб, він може сказати, що це були обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_23 , матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якого виділені в окреме провадження. Ці особи стали вести їх до орендованої квартири, першим йшов брат з ОСОБА_23 , його вели обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Зайшовши в квартиру, ці чоловіки розвели їх по кімнатах: він залишився в кухні з обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_70 , а ОСОБА_25 перебував з обвинуваченим ОСОБА_12 в іншій кімнаті. ОСОБА_71 став ошукувати квартиру. Нападники стали питати про гроші. ОСОБА_71 став погрожувати, що брата почнуть «різати на шматки», а обвинувачений ОСОБА_11 дістав пістолет, схожий на Макарова не газовий, поклав поруч, сказав, що «не таких розколював». Він сказав, що віддасть гроші, щоб не торкали та відпустили брата. Гроші були заховані в кімнаті, де перебував брат. Коли його завели до цієї кімнати, він побачив брата та обвинуваченого ОСОБА_12 , він віддав одну з сумок. Обвинувачений ОСОБА_11 , переглянувши зміст сумки, став запитувати про коштовності. Він вказав на інше крісло та сказав, що там заховані ці речі. У обвинуваченого ОСОБА_11 задзвонив телефон, і він сказав, що «вони закінчують, якщо бажаєш, можеш піднятись». До квартири зайшов четвертий чоловік, це був ОСОБА_22 , матеріали про притягнення якого виділені в окреме провадження. Отримавши сумки з грошима та коштовностями, один з нападників, здається ОСОБА_71 , дістав п`ять пачок по 10000 доларів США та поклав поруч. Вони наказали їм виїхати за межі області та сховатись, на що дали годину. Вказані чоловіки забрали сумки з грошима та коштовностями. Він разом з братом за 10 хвилин зібрали свої речі та викликали таксиста ОСОБА_72 . Будучи наляканим, він попросив ОСОБА_69 разом з ним переночувати в його автомобілі на стоянці. Вранці вони заховали його автомобіль «Ніва» в селі, а самі поїхали у Черкаську область, зняли квартиру, де прожили тиждень, можливо 10 днів. Коли на придбаний ними автомобіль «Ауді» були зроблені документи, вони повернулись до м.Павлограда, забрали його та автомобіль «Нива». На блок-посту в Одеській області його зупинили та повідомили, що його автомобіль «Нива» перебуває у розшуку, та стали перевіряти цю інформацію, він скористався цим, відійшов на інший бік дороги, та втік з місця зупинки. В подальшому повернувся додому. За вчинення крадіжки грошей та коштовностей його було засуджено та звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. Автомобіль «Ауді» він повернув потерпілим. Під час проведення досудового розслідування він приймав участь в різних слідчих діях: впізнання за фотографіями, проведення слідчих експериментів за місцем його проживання, де ним були викрадені гроші, та за місцем розбійного нападу на нього та брата в м.Павлограді. Всі пояснення під час вказаних слідчих дій він надавав без будь-якого примусу, добровільно. Під час допиту впевнено стверджував, що впізнає обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які разом з іншими двома особами, скоїли на нього та брата 06.05.2016 року розбійний напад, забравши гроші та коштовності які належать потерпілим ОСОБА_17 та ОСОБА_7 . Ніяких тілесних ушкоджень при нападі вони не зазнали.
Зазначені покази повністю узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_25 , який підтвердив викладені потерпілим ОСОБА_20 обставини появи в м.Павлограді з грошима та коштовностями потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_7 , додав, що дійсно 15.04.2016 року мав розмову з братом ОСОБА_20 , в нього були на той час певні фінансові проблеми, проти грошей в нього не просив. Брат приїхав вночі та по дорозі до м.Павлограда вони разом заїхали до його знайомої свідка ОСОБА_67 , де він залишив мобільні телефони: свій і той, що брат наказав викинути з сім-картами, виключивши їх. В м.Павлограді на квартирі перерахували гроші: там було 1420 тис. доларів США, 156 тис. евро та коштовності. ОСОБА_26 повідомив, що гроші та коштовності належать подрузі його дружини, вказані речі вони переклали в сумки та заховали в світлі крісла в квартирі. До нападу брат придбав автомобіль «Ауді», вартість якого становила 41 тис євро. Пригадує, що разом з таксистом ОСОБА_68 міняли долари на гривні. Також він спілкувався зі свідком ОСОБА_67 , яка йому повідомила, що приходили поліцейські, робили у неї обшук, забрали ті мобільні телефони, які він залишив на збереженні, шукали гроші. 6 травня 2016 року, коли він разом з ОСОБА_20 виходили з орендованої квартири по АДРЕСА_14 між першим та другим поверхом їх скрутили обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_23 , матеріали про притягнення якого виділені в окреме провадження. Останній забрав ключі від орендованої квартири, були обізнані про наявність квартири. Перебуваючи всередині квартири, обвинувачений ОСОБА_11 та ОСОБА_23 стали ошукувати квартиру, лунали погрози від когось з них, до цього він побачив у обвинуваченого ОСОБА_11 пістолет. Також під час нападу він збоку побачив четверту особу - ОСОБА_22 , який зайшов до квартири. Нападники діяли злагоджено, йому здалось, що вони військові, старшим, на його думку, був обвинувачений ОСОБА_11 . Коли вони отримали сумки з грошима та коштовностями, ОСОБА_23 передав їм п`ять пачок з доларами США, нападники наказали їм покинути область. В цей день вони разом з ОСОБА_68 переночували у нього в автомобілі на стоянці, а вранці поїхали з міста. Під час проведення досудового розслідування з ним проводились слідчі дії, під час яких він впізнав особи обвинувачених: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , та інших нападників - ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , також він приймав участь в слідчому експерименті.
Дані свідчення підтверджуються й показами потерпілої ОСОБА_17 , яка під час допиту повідомила, що все життя займається підприємницькою діяльністю, накопичила значну суму грошових коштів, які спочатку зберігала в установах банку. Коли банки стали зачинятись та банкрутіти, вона стала знімати кошти та привозити на зберігання до своєї подруги, свідка ОСОБА_19 , остання тримає великих собак, тому сподівалась на належну охорону. Крім того в неї були коштовності: ювелірні вироби, кольє, каблучки, сережки, загалом на суму 200 тис. доларів США, які вона також передала на зберігання, є відповідні сертифікати. Її знайомий, потерпілий ОСОБА_7 після спілкування з нею тричі привозив свої гроші на збереження: спочатку 100 тис. доларів США, за тиждень до крадіжки ще 300 тис. доларів США. Загалом на збереження ОСОБА_19 з січня 2015 року до квітня 2016 року було передано 142 пачки по 100 купюр номіналом 100 доларів США, євро в пачках купюрами номіналом по 500 та коштовності в пакетах та пластикових упаковках. Вказані речі зберігались в двох пластмасових відрах в козлятнику. 15 квітня 2016 року вона подзвонила ОСОБА_19 , щоб привітати з днем народження, остання була схвильована. Вона приїхали до останньої, і та повідомила, що її чоловік, потерпілий ОСОБА_26 , забрав речі, які вона залишила на зберігання, та поїхав у невідомому напрямку. ОСОБА_19 поїхала до брата чоловіка, потерпілого ОСОБА_25 , до м.Синельникове з метою його розшуку. Вона в свою чергу подзвонила прокурору ОСОБА_73 , який порадив звернутись до поліції. ОСОБА_19 поїхала до поліції та написала заяву про зникнення чоловіка та крадіжку. Зі слів подруги, остання також 19 квітня 2016 року зустрічалась з прокурором ОСОБА_74 . Через деякий час ОСОБА_19 подзвонив обвинувачений ОСОБА_11 , і вони зустрілись, вона передала інформацію про зниклого чоловіка, телефони та де він може перебувати, зокрема зазначила про м.Павлоград, розповіла про викрадені гроші. На прохання обвинуваченого ОСОБА_11 подруга зателефонувала їй, і обвинувачений ОСОБА_11 по телефону повідомив, що він вирішує це питання. Також обвинувачений ОСОБА_11 запитав у ОСОБА_19 - чи буде вона (потерпіла) розраховуватись, бо він не буде цим займатись. Здзвонившись з обвинуваченим ОСОБА_11 , вона 27 травня 2016 року приїхала до відділу поліції за місцем роботи обвинуваченого, зайшла до його службового кабінету. В подальшому вона передала 5 тис. гривень обвинуваченому ОСОБА_11 для пошуку. Пізніше їй стало відомо, що потерпілі ОСОБА_26 та ОСОБА_25 придбали новий автомобіль, оформивши його на ОСОБА_69 , цю інформацію вона передала обвинуваченому ОСОБА_11 , він в свою чергу сказав, що поїде з трьома працівниками та перевірить цю інформацію. 16 червня 2016 року вона, подзвонивши знайомому, свідкові ОСОБА_28 , попросила його зустрітись з обвинуваченим ОСОБА_11 та передати йому гроші. Вони зустрілись, та ОСОБА_28 передав обвинуваченому ОСОБА_11 гроші. Після чого обвинувачений ОСОБА_11 поїхав до м.Павлограда, сусіди ОСОБА_69 повідомили, що він працює таксистом. Через деякий час були встановлені телефони ОСОБА_20 та ОСОБА_25 , і що вони перебувають в м.Умані. Вона передала дану інформацію обвинуваченому ОСОБА_11 8 липня 2016 року знайомий ОСОБА_28 після її дзвінка та прохання зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_11 та передав йому 10 тис. гривень. Обвинувачений ОСОБА_11 поїхав до м.Умані, їй передзвонив та сказав, що ОСОБА_26 та ОСОБА_25 вже поїхали. Через два дні передзвонив ОСОБА_26 та запитав - чи повернули працівники поліції грошові кошти. На наступний день він повернувся, зізнався у крадіжці, та розповів, що 6 травня 2016 року на нього з братом, коли вони орендували квартиру в м.Павлограді, напали, заламали руки, погрожували та забрали гроші, залишивши 50 тис. доларів США та наказавши поїхати з області. Вона знову зв`язалась з обвинуваченим ОСОБА_11 , який повідомив, що ОСОБА_20 вже займаються інші працівники поліції. Загальна сума, яку вона передала обвинуваченому ОСОБА_11 за пошуки складає 35 тис. гривень. Втративши довіру до правоохоронних органів, вона написала заяву до Генеральної прокуратури України, після чого стало відомо, що Харківська обласна прокуратура стала проводити розслідування за даним фактом. На даний час потерпілим ОСОБА_20 було відшкодовано 50 тис доларів США шляхом продажу автомобілів «Ауді» та «Ніва». Наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченим просить призначити реальне покарання.
Узгоджуються з іншими показами й свідчення потерпілого ОСОБА_7 про те, що з 1996 року займається підприємницькою діяльністю, підтримує дружні стосунки з потерпілою ОСОБА_17 . Коли розпочались проблеми з банками, поспілкувавшись з потерпілою, вирішив передати їй зароблені гроші на зберігання. В січні 2016 року він привіз ОСОБА_17 першу частину грошей - 100 тис. доларів США, потім приїздив ще, та передав на зберігання 200 тис. доларів США та двічі по 300 тис. доларів США. Загалом у ОСОБА_17 на збереженні було 900 тис. доларів США. Йому невідомо було - де саме зберігає ці грошові кошти потерпіла. 15 квітня 2016 року йому подзвонила ОСОБА_17 та повідомила, що гроші були викрадені, пояснивши, що чоловік ОСОБА_19 забрав гроші та зник. Він намагався знайти потерпілого ОСОБА_20 самостійно по номеру телефону, звернувся до «хакерів» через мережу «Інтернет». Отримав інформацію, що ОСОБА_26 спілкувався зі своїм братом. Вони розклеювали оголошення в м.Синельникове, намагались найти ОСОБА_20 та ОСОБА_25 . За грошову винагороду йому повідомили про переміщення ОСОБА_20 та ОСОБА_25 , їх телефони працювали в м.Умані. Також йому відомо, що потерпіла ОСОБА_17 звернулась до прокурора, який «прислав» поліцейського ОСОБА_75 , який займався розшуком грошей. ОСОБА_17 повідомляла йому, що передає гроші обвинуваченому ОСОБА_11 для пошуку зниклих. На початку липня 2016 року з`явився потерпілий ОСОБА_26 , який розповів про напад на нього поліцейських, коли вони перебували в м.Павлограді. З його слів на початку травня 2016 року троє осіб нападників, скрутили йому та братові руки, коли вони виходили з квартири, завели назад, де примусили віддати гроші та коштовності, тоді відпустили та надали 50 тис. доларів. У нього розпочались обшуки, вилучили товар, намагались залякати, щоб він більше не шукав свої гроші. Він звернувся до Генеральної прокуратури. При визначенні покарання у разі засудження обвинувачених сподівається на позбавлення волі.
Не суперечать вищенаведеним свідченням і пояснення свідка ОСОБА_19 про те, що потерпіла ОСОБА_17 , з якою вона підтримує дружні стосунки, зберігала у неї грошові кошти та ювелірні вироби. Ці кошти вони разом перерахували, вони були в пачках по 10 тис. купюрами по 100 доларів США та пачки купюрами по 500 евро. Зберігались вказані речі в козлятнику на території домоволодіння у вигрібній ямі. 15 квітня 2016 року після святкування її дня народження, коли всі роз`їхались, вийшовши на подвір`я, побачила, що у дворі був відсутній автомобіль її чоловіка, потерпілого ОСОБА_20 , не було чоловіка та грошей з коштовностями. Вона одразу зателефонувала чоловікові, якій вибачився та сказав, що зробив вибір, після слухавку не брав. Вона про це сповістила потерпілу ОСОБА_17 . Знаючи, що чоловік спілкувався з братом, потерпілим ОСОБА_25 , вона, знайшовши телефон, подзвонила йому і той сказав, що поверне ОСОБА_20 додому. Вона разом з дітьми поїхала до м.Синельникове шукати чоловіка. Не знайшовши ОСОБА_20 , о 10.00 годині наступного дня до них під`їхала потерпіла ОСОБА_17 , і вони разом поїхали до знайомого останньої, після вона звернулась до районного відділу поліції, де її опитали. 19 квітня 2016 року вона попала на прийом до прокурора ОСОБА_76 , розповіла про гроші, які привозила ОСОБА_17 . В цей же день приїхав обвинувачений ОСОБА_11 , який представився майором поліції та назвав своє ім`я та по батькові, посвідчення не надавав, сказав, що він буде займатися розшуком. Вона розповіла про гроші та коштовності, при цьому не зазначала точну суму, лише повідомила, що грошей було дуже багато. Обвинувачений ОСОБА_11 запитав про потерпілу ОСОБА_17 та просив з нею зустрітись. 1 травня вона набрала обвинуваченого ОСОБА_11 та повідомила, що її чоловік може перебувати в м.Павлограді, на що він попросив нікому не говорити про це, та запитав про розрахунок потерпілої ОСОБА_17 з ним. Періодично вони передзвонювались з обвинуваченим ОСОБА_11 . В липні подзвонив чоловік з невідомого номеру та запитав - чи повернуті поліцейськими гроші ОСОБА_17 , повідомив, що він в Одесі. Вони набрали обвинуваченого ОСОБА_11 і сповістили про це, на що останній сказав, що не приїде. Наступного дня приїхав чоловік ОСОБА_26 , потерпіла ОСОБА_17 та ОСОБА_7 . Чоловік розказав, що на них напали, дали грошів в розмірі 50 тис. доларів, щоб вони зникли з області. Чоловік та брат жили за ці гроші, витратили їх, ОСОБА_26 боявся повертатись додому. Їй відомо, що потерпіла ОСОБА_17 сама та через знайомого ОСОБА_28 передала більше 30 тис. гривень обвинуваченому ОСОБА_11 на пошуки чоловіка та грошей. В якості компенсації чоловік повернув автомобіль «Ауді», продав свій автомобіль та будинок, повернувши загалом 50 тис. доларів. При проведенні досудового розслідування вона приймала участь у слідчих діях, з нею проводився слідчий експеримент, вона впізнавала обвинуваченого ОСОБА_11 , на особу якого вказала і під час допиту в судовому засіданні. Вказані слідчі дії відбувались без будь-якого примусу чи погроз в присутності понятих.
Відповідають вищенаведеному і покази свідка ОСОБА_24 , яка в судовому засіданні пояснила, що більше 10 років підтримувала дружні стосунки з потерпілим ОСОБА_25 15 чи 16 квітня 2016 року приблизно після 22.00-23.00 години до неї додому за адресою: АДРЕСА_6 , - раптово приїхав ОСОБА_25 та запропонував поїхати розважитись, оскільки у нього з братом було два відра доларів. Вона не придала цьому значення, відмовилась. ОСОБА_25 залишив в будинку два звичайних мобільних телефони, знявши батареї, та пішов. На подвір`я вона не виходила, потерпілого ОСОБА_20 в той день не бачила. 21 квітня 2016 року приблизно після 17.00 години до неї за вказаною вище адресою приїхали троє співробітників поліції, серед яких були обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Вони стали питати про ОСОБА_25 та гроші, погрожувати. У обвинуваченого ОСОБА_11 під піджаком був пістолет, вона злякалась. Вони вивели двох дітей з будинку, а її завели до будинку та стали ошукувати оселю. Вона у всіх цих осіб просила показати будь-які документи на проведення обшуку, ніякої згоди на його проведення не надавала. Обвинувачений ОСОБА_11 віддавав накази, обвинувачений ОСОБА_12 та ОСОБА_23 ошукували. Вони знайшли на шафі телефони, які залишив ОСОБА_25 , та забрали їх. Ніяких документів вони не складали, понятих не запрошували, все тривало приблизно годину. Також забрали її телефон, перебуваючи в машині, переглянули вміст її телефону, а потім повернули, ОСОБА_23 залишив свій контактний номер телефону, після чого вони поїхали. Через деякий час подзвонив ОСОБА_25 , вона розказала йому про обшук про те, що його шукають з грошима. В травні вона ще двічі бачилась з ОСОБА_23 та ОСОБА_12 : один раз вони приїжджали за місцем її проживання та питали - чи приїздив ОСОБА_25 , інший раз - в м.Дніпрі в автомобілі Тойота Камрі сріблястого кольору, за кермом якого перебував обвинувачений ОСОБА_12 , а ОСОБА_23 показував роздруківку телефонних дзвінків та запитував про її спілкування по телефону з ОСОБА_25 , місце його перебування. При проведенні досудового розслідування вона приймала участь в слідчих діях добровільно, показання надавала без примусу чи погроз, при допиті в суді заявила, що впізнає двох з трьох осіб, що проводили обшук за місцем її проживання - обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з останнім вона потім ще двічі зустрічалась.
Також судом першої інстанції були допитані свідки, пояснення яких не спростовують вищевикладені покази і повністю узгоджуються між собою, а саме як убачається з показів свідка ОСОБА_77 , в квітні 2016 року йому зателефонувала знайома, потерпіла ОСОБА_17 , після чого вони разом зустрілись. Вона розказала про крадіжку грошей, тому він порадив написати заяву до районного відділу поліції. ОСОБА_17 взяла знайому, у якій зберігала гроші, та вони втрьох прибули до Дніпровського районного відділу поліції. Ця жінка написала заяву про крадіжку, він радив подати заяву про зникнення її чоловіка. Потім він телефонував прокурору ОСОБА_78 з проханням прийняти на прийом заявницю. ОСОБА_17 йому ще декілька разів телефонувала, скаржилась на неякісне проведення дізнання. Від прокурора ОСОБА_76 йому стало відомо, що пошуком грошей займались працівники карного розшуку Дніпровського місцевого відділу поліції ОСОБА_11 та інші. В середині травня після скарг ОСОБА_17 він, отримавши від ОСОБА_76 номер мобільного телефону, дзвонив обвинуваченому ОСОБА_11 , який повідомив загальну інформацію про те, що роботи по встановленню осіб ведуться, вживаються заходи. Наприкінці літа, можливо на початку осені, йому стало відомо від ОСОБА_17 про суму викрадених грошей - 1 500 000 доларів. Йому нічого невідомо про гроші, які були передані обвинуваченому ОСОБА_11 для пошуку.
Свідок ОСОБА_28 під час допиту показав, що на прохання знайомої, потерпілої ОСОБА_17 двічі біля готелю «Спорт» по вул.Щорса м.Дніпра передавав грошові кошти. ОСОБА_17 повідомила телефон цієї особи, яка забирала гроші, та вказувала яку саме суму, треба передати. Він за 20-30 хвилин по телефону домовлявся і на власному автомобілі приїздив на вказане місце. Перший раз зустріч відбулася 16.06.2016 року о 16.00 годині та він передав 20 тис. гривень купюрами по 200 гривень. Другий раз - 08.07.2016 року о 12.00 годині він передав 10 тис. гривень купюрами по 100 гривень. Потім вказані кошти ОСОБА_17 йому повертала. Особа, якій він передавав гроші на прохання ОСОБА_17 , був обвинувачений ОСОБА_11 . Для чого передавались кошти йому невідомо. На стадії досудового розслідування він приймав участь у впізнанні особи за фотознімками, ніякого примусу чи погроз під час цього не відбувалось. Під час допиту свідок вказав на обвинуваченого ОСОБА_11 , якому передавав грошові кошти.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_79 пояснив, що на момент інкримінованих подій в 2015 році працював керівником місцевої прокуратури. Йому відомо про відкриті кримінальні провадження за фактом зникнення ОСОБА_20 та зникнення грошей у потерпілої ОСОБА_19 . Він знайомий зі свідком ОСОБА_80 , який є його колегою. Він дійсно дзвонив йому, щоб він прийняв на особистому прийомі свідка ОСОБА_19 та цікавився ходом розшуку, мотивуючи наявністю знайомої, потерпілої ОСОБА_17 , з якою стались неприємності. Проводячи особистий прийом, він зустрівся з ОСОБА_19 , яка розповіла про зникнення чоловіка ОСОБА_20 з грошима, при цьому суму зниклих грошей не зазначала. З потерпілою ОСОБА_17 він не спілкувався. Будучи керівником прокуратури, здійснюючи загальне керівництво, він спілкувався за вказаними кримінальними провадженнями з начальником кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції та зі свідком ОСОБА_21 .. Від останнього дізнався, що пошуком зниклого займається обвинувачений ОСОБА_11 , інших задіяних осіб для пошуку ця особа не повідомляла. В подальшому йому стало відомо про наявність родичів зниклого у м.Синельникове та місце перебування автомобіля «Ниви». Він, як працівник прокуратури, участі в розгляді кримінальних проваджень за вказаним фактами не брав, процесуальним керівником не був, доручень не надавав.
Свідок ОСОБА_81 в судовому засіданні повідомив, що з 2013-2014 року є власником квартири АДРЕСА_15 . На час інкримінованих подій він здавав в оренду вказану оселю через оголошення в газеті «Безкоштовні оголошення». Єдине, що він пригадує, що в той час у нього винаймав оселю сивий чоловік у віці 40-60 років. Пізніше він надавав згоду на проведення слідчих дій у його квартирі.
В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_82 пояснив, що на час інкримінованих обвинуваченим подій в першій половині 2016 року він працював в місцевій прокуратурі та входив до групи процесуальних керівників в кримінальних провадженнях за фактом зникнення потерпілого ОСОБА_20 за ст.115 КК України та крадіжки грошей. В заяві про крадіжку грошей не була визначена сума. Старшим в групі прокурорів було визначено ОСОБА_83 . Проведенням негласних слідчо-розшукових заходів не займався, доручень ніяких не надавав. До складу слідчо-оперативної групи, що проводили первинні слідчі дії за даними фактами, увійшли чергові слідчі Дніпровського ВП, прізвищ яких він не пригадує. Подальша доля вказаних проваджень йому невідома, оскільки він перевівся з прокуратури, що здійснювала процесуальне керівництво в даних провадженнях.
Свідок ОСОБА_84 пояснив, що на квітень-травень 2016 року працював заступником кримінальної поліції Дніпровського ВП. На цей час до поліції надійшла заява про зникнення потерпілого ОСОБА_20 . Була відкрита справа «Розшук». Він здійснював розшукові заходи з цього приводу, перебував в с.Новоолександрівка, звідки зник ОСОБА_26 , опитував. Обвинувачений ОСОБА_11 займав вищестоящу посаду в органах поліції щодо безвісті зниклих осіб. З вказаним обвинуваченим спілкувався з приводу зникнення ОСОБА_20 , отримував вказівки по телефону, ніяких рапортів з цього приводу чи контролю не було. Не пригадує про проведення НСРД за вказаними фактами та про наявність перебування ОСОБА_20 в м.Павлограді.
Допитана свідок ОСОБА_85 показала, що раніше працювала в Дніпровському ВП, спочатку дільничним, пізніше слідчим. Перебуваючи в чергуванні в 2016 році в квітні, надійшло повідомлення про зникнення ОСОБА_20 , грошей та цінностей від ОСОБА_19 . Вона прибула на місце злочину, оглядала територію домоволодіння, обстановка не була порушена, спілкувалась з заявницею, остання розповіла, що ОСОБА_26 взяв документи та речі та поїхав. Вона внесла відомості за вказаними фактами до ЄРДР, в подальшому з квітня по серпень за цими двома кримінальними провадженнями вона була включена старшим слідчим до групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, потім передала провадження, оскільки поступила до магістратури. ОСОБА_19 розповіла про зникнення грошей та коштовностей, які передала їй на зберігання ОСОБА_17 , суму викрадених грошей не називала, була допитана за цим фактом. До групи слідчих увійшла слідча ОСОБА_86 . В порядку ст.40 КПК України вона надавала доручення на проведення певних розшукових дій оперативному підрозділу Дніпровського районного відділення поліції, до Дніпровського ВП (міського) ніяких доручень вона не направляла. У вказаних кримінальних провадженнях проводились допити свідків потерпілих, вона проводила досудове розслідування по мірі завантаженості. На її мобільний телефон дзвонив обвинувачений ОСОБА_11 , працівник карного розшуку, начальник відділу по розшуку безвісті пропалих осіб, та цікавився ходом проведення досудового розслідування, чи знайшли ОСОБА_20 . Вона стала ігнорувати його дзвінки. Від неї вимагало керівництво направити доручення саме на вказаний відділ поліції (Дніпровський ВП). Стало відомо, що був знайдений автомобіль потерпілого ОСОБА_20 в Одеській області, проте туди вона не виїжджала, туди їздила слідча ОСОБА_86 . Будь-які обшуку за місцем проведення проживання ОСОБА_24 вона не проводила та доручення на проведення такої слідчої дії не надавала, їй взагалі невідома така особа. Не пригадує про вилучення будь-яких мобільних телефонів у вказаних кримінальних провадженнях. В травні 2016 року вона не знала нічого про місце перебування ОСОБА_20 , ніяких слідчих дій в цей час в Павлограді в межах вказаних кримінальних проваджень не проводилось, затримання чи доручення на затримання ОСОБА_20 не надавалось. Спеціальні технічні підрозділи МВД для пошуку ОСОБА_20 не залучались.
Свідок ОСОБА_87 в суді розповів, що був старшим процесуальним керівником в кримінальному провадженні за фактом викрадення грошей та золотих виробів у ОСОБА_19 у великих розмірах. До групи прокурорів увійшов і прокурор ОСОБА_88 . Спочатку провадження було відкрито за ч.1 ст.185 КК України, в подальшому кваліфікація була змінена на ч.4 ст.185 КК України. Під час виконання своїх повноважень він спілкувався лише зі слідчим, з оперативними підрозділами, що здійснювали розшук, він не спілкувався. В межах вказаного кримінального провадження він не погоджував клопотань про проведення НСРД, доручень не надавав, було клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, яке надавала слідча ОСОБА_89 . За кримінальним провадженням було допитану ОСОБА_19 , родичів, проводився огляд місця події, в зібраних матеріалах фігурувала ще одна жінка, яка передала на зберігання гроші та коштовності ОСОБА_19 . Він, як процесуальний керівник, за фактом викрадення грошей і коштовностей у ОСОБА_19 не погоджував клопотань на проведення обшуків, не звертався з такими клопотаннями до суду, затримання ОСОБА_20 під час його роботи не відбулось. До кримінального провадження за фактом зникнення ОСОБА_20 не мав ніякого відношення.
Під час допиту свідок ОСОБА_90 пояснив, що працює оперативним співробітником управління ОТЗ ГУНП в Дніпропетровській області. 06 травня 2016 року від начальника відділу ОСОБА_91 він отримав завдання про встановлення мобільного терміналу в м.Павлограді, ініціатором якого був обвинувачений ОСОБА_11 . Отримавши інструктаж та получивши службовий автомобіль, він разом з іншим співробітником ОСОБА_92 виїхали до м.Павлограда. Хід проведення завдання контролював ОСОБА_91 . Здзвонившись з обвинуваченим ОСОБА_11 він отримав два номери мобільних терміналів, місце знаходження яких необхідно було встановити в м.Павлограді. Ці мобільні термінали працювали. Перший мобільний термінал був встановлений в квартирі АДРЕСА_16 . Він зателефонував ініціатору. Через 10-15 хвилин приїхав обвинувачений ОСОБА_11 на автомобіль марки «Кіа Спортейдж» синього кольору, який був одягнений в звичайний одяг. В автомобілі сиділи ще 2-3 чоловіка. Він показав на пластикові вікна квартири на 4 поверсі з кондиціонером, вказавши точну адресу. На що отримав відповідь від обвинуваченого, що «навряд чи ця квартира, бо в кватирі непоганий ремонт». Після вказаних дій він з ОСОБА_92 поїхали виконувати інше завдання. Робота іншого мобільного термінала була виявлена в старенькому автомобілі таксі марки «Ауді». Передзвонивши на номер обвинуваченого ОСОБА_11 , останній повідомив, що необхідно сфотографувати номер транспортного засобу та вислати йому. Що і було зроблено. Сам обвинувачений ОСОБА_11 не приїздив на місце встановлення іншого мобільного телефону. Під час виконання завдань він отримує усне розпорядження начальника, доступу до ухвал слідчих суддів про проведення НСРД він не має, рапортів чи протоколів за результатами проведень завдань він не складає. Під час проведення досудового розслідування з ним проводились слідчих дії, показання він надавав добровільно, без примусу чи погроз. В судовому засіданні вказав на особу обвинуваченого ОСОБА_11 , та повідомив, що саме ця особа була ініціатором встановлення мобільних терміналів в м.Паволограді.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що в 2016 році працював начальником карного розшуку Дніпровського міського ВП, обвинувачений ОСОБА_11 був його підлеглим, працював у секторі по розшуку безвісті зниклих осіб. Обвинувачений ОСОБА_12 , ОСОБА_23 були підлеглі ОСОБА_22 , всі разом працювали в Дніпровському міському ВП у карному розшуку у секторі по майновим злочинам, ОСОБА_22 займав на той час посаду начальника даного сектору. На той час йому, як начальнику, були підконтрольні 8 районних відділів. В Дніпровському районному ВП працювали два співробітника поліції в карному розшуку, один з яких ОСОБА_84 подзвонив та повідомив про безвісті зниклого потерпілого ОСОБА_20 на автомобілі «Жигулі» Також ОСОБА_84 повідомляв про зникнення грошей. Він доручив проведення розшуку обвинуваченому ОСОБА_11 та начальнику сектору ОСОБА_22 . Працівники карного розшуку Дніпровського районного ВП були підпорядковані обвинуваченому ОСОБА_11 . Через деякий час йому зателефонував прокурор ОСОБА_79 , просив посприяти в розшуку. Він звів обвинуваченого ОСОБА_11 та ОСОБА_76 , і вони працювали разом. Через півроку йому повідомили, що працівники поліції заволоділи грошима. За фактом зникнення ОСОБА_20 не було звернень до суду для отримання дозволу на проведення НСРД. Були невідкладні випадки, коли він звертався до генерала - начальника ГУНП в області з проханням надати дозвіл для проведення НСРД, який в подальшому легалізовувався в суді. Не виключає факту такого звернення за фактом зникнення ОСОБА_20 . В період інкримінованих обвинуваченим подій відбувалась реорганізації міліції в поліцію, тому не працювала «секретка». Йому нічого невідомо про залучення працівників управління ОТЗ в межах пошуку ОСОБА_20 . Не пригадує подій від 06.05.2016 року, з обвинуваченим ОСОБА_11 зустрічались в Кіровському районі за фактом виявленого вбивства. З обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_23 та ОСОБА_22 того дня не спілкувався, можливо зустрічались на оперативній нараді. У вказаний день вказані поліцейські офіційно зброю не отримували, обвинувачений ОСОБА_11 на той час користувався автомобілем марки «Кіа Спортейдж» синього кольору. Після вказаної дати обвинувачений ОСОБА_11 був відсутній на роботі два дні. Йому відомо, що ОСОБА_26 сам повернувся та повідомив про здійснений напад на нього працівниками поліції, які викрали гроші.
Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_94 повідомив, що під час інкримінованих подій він працював заступником начальника пошукового відділу управління ОТЗ ГУНП в Дніпропетровській області. Приблизно в травні 2016 року йому подзвонив начальник управління ОСОБА_91 та запитав - чи є у відділу будь-які завдання по встановленню мобільних терміналів по м.Павлограду. На той час було декілька ухвал на проведення НСРД по м.Павлограду, що він і повідомив останньому. У відповідь ОСОБА_91 сказав направити екіпаж до м.Павлограда для встановлення мобільних терміналів, які будуть надані ініціатором завдання на місці. Він провів інструктаж, підготував транспортний засіб на виїзд. В розмові з ОСОБА_91 він сповістив, що у нього відсутні документи для проведення НСРД, на що він повідомив, що «всю інформацію він бере на себе». Для виконання завдання до м.Павлограда виїхав екіпаж під керуванням співробітника ОСОБА_97 . За результатами виїзду він не отримував ніякого звіту, йому лише повідомлено, що робота виконана, виїзд був результативний. Зазвичай під час виконання НСРД на адресу управління надходить ухвала слідчого судді на проведення таких заходів, потім готується завдання та план проведення таких заходів, все проходить через «секретку», реєструється в канцелярії та надходить до них. Виконавець завдання ніяких документів проведення НСРД не отримує. В телефонному режимі доповідається - де саме знаходиться мобільний термінал. Був лише один випадок в його практиці, коли НСРД проводилось без ухвали слідчого судді. В даному випадку він не пригадує - наявність ухвали слідчого судді по встановленню саме тих мобільних терміналів, місцезнаходження яких встановлювалось екіпажем ОСОБА_97 .
Під час судового розгляду свідок ОСОБА_91 показав, що 06 травня 2016 року працював начальником управління ОТЗ, ОСОБА_94 був його заступником. Вказаний відділ займався моніторингом та пошуком мобільних телефонів, аналізом їх з`єднань. Всі дії по встановленню мобільних терміналів відбуваються на підстав ухвали суду. Цього дня він не надавав наказу та не погоджував виїзд екіпажу для встановлення мобільних терміналів за фактом зникнення ОСОБА_20 , йому невідома вказана особа, ухвала для проведення НСРД стосовно цього не надходила. ОСОБА_90 та ОСОБА_92 були підлеглими ОСОБА_99 . Він не спілкувався по мобільному телефону з ними, ніяких докладів щодо виконання завдань від вказаних осіб він в той день не отримував. Також у вказаний день по телефону не спілкувався з обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_100 в судовому засіданні пояснив, що в 2016 році працював заступником начальника Дніпровського районного ВП. Надійшла інформація про зникнення ОСОБА_20 на автомобілі «Нива» разом з грошима, сума яких не називалась. До його повноважень входило зокрема розшук безвісті зниклих осіб. На місце події виїжджала СОГ. Ним була відкрита оперативно-розшукова справа, опитувались особи, зокрема заявниця. ОСОБА_19 та потерпілу ОСОБА_17 бачив лише під час написання заяви до поліції. Оперативне супроводження кримінального провадження за фактом зникнення ОСОБА_20 здійснював їх підрозділ - сектор кримінальної поліції Дніпровського районного ВП. ОСОБА_101 був старшим розшукової групи, готував пакет документів, які складаються під час розшуку особи. Він особисто готував рапорт, в якому висловлював думку про доцільність встановлення радіоелектронних засобів зв`язку за фактом зникнення ОСОБА_20 , який напевно був адресований слідчому в кримінальному провадженні. Пригадує, що слідчим за фактом зникнення ОСОБА_20 була ОСОБА_86 , з якою він виїздив до Одеської області, де був зупинений автомобіль потерпілого ОСОБА_20 , проводили обшук в цьому транспортному засобі та його транспортування. В інших обшуках за вказаним фактом він не приймав участі. Пошуками зниклого ОСОБА_20 займався і вищестоящий орган, проте ніяких вказівок від них він не отримував. Пригадує, що разом з ОСОБА_20 зник його родич з м.Синельникове, раніше судимий. Участі в обшуку за місцем проживання свідка ОСОБА_24 він не приймав, інформації про перебування зниклого ОСОБА_20 в м.Павлограді у нього не було.
Свідок ОСОБА_103 під час допиту розповів, що більше чотирьох років таксує. В квітні 2016 року в селищі «ПШС» м.Павлограда до нього підійшли потерпілий ОСОБА_26 та ОСОБА_25 , замовили їх відвезти на селище «Хіммаш», у ОСОБА_104 була невелика сумка через плече. Через годину через службу таксі надійшов виклик від ОСОБА_20 та ОСОБА_25 , в той день він привіз їх спочатку назад до «ПШС», а потім відвіз до м.Синельникове. Так він познайомився з вказаними особам, які представились будівниками. Потерпілі стали дзвонити йому на мобільний телефон та викликати, користувались оператором мобільного зв`язку «МТС». В м.Павлограді ОСОБА_26 та ОСОБА_25 спочатку проживали на «ПШС», потім переїхали на вул.Радянська, де він їх забирав біля магазину «Малятко», пізніше - на вул.Полтавській, 69. На стоянці він побачив автомобіль потерпілих марки «Нива». Потерпілі казали, що загубили документи від транспортного засобу, тому не можуть на ньому їздити. За його послуги обвинувачені сплачували гривнями і одного разу дали йому 1 тис. доларів США на ремонт його автомобіля. Потім ОСОБА_26 запропонував йому оформити придбаний ними автомобіль на себе, за що пообіцяв сплатити 6 тис. доларів. Він погодився, і в автосалоні потерпілі обрали автомобіль марки «Ауді», оформили всі документи на нього та через установу банку сплатили його вартість у розмірі 43 тис. доларів США, які обміняли на гривні. Оскільки автомобіля не було в наявності та були певні помилки в документах, тому довелось його чекати. Одного разу він забрав ОСОБА_20 та ОСОБА_25 з вул.Радянської м.Павлограда, потерпілі були стривожені, при них була велика господарська сумка, тілесних ушкоджень на них він не побачив. Вони повідомили про наявність проблеми, цього дня вони разом переночували в машині. Після вказаних подій він допоміг орендувати квартири на АДРЕСА_17 . Коли він забрав новий автомобіль, він поставив його на стоянку, звідки його забрав ОСОБА_26 . Він зустрівся з ним ще один раз, коли оформлював довіреність на придбаний ним автомобіль на його знайомого.
Допитаний свідок ОСОБА_92 в суді повідомив, що на час інкримінованих обвинуваченим подій працював оперуповноваженим управління ОТЗ. Приблизно в 2016 році разом з іншим співробітником ОСОБА_105 отримали від керівництва управління наказ на встановлення мобільних терміналів в м.Павлограді. Отримавши дозвіл, вони на службовому автомобілі направились до м.Павлограда. ОСОБА_90 по мобільному телефону зв`язався з ініціатором завдання. Робота першого мобільного оператора була виявлена в 5-поверхівці по вул.Радянська м.Павлограда, про що було повідомлено ініціатора. До місця встановлення мобільного терміналу приїхав обвинувачений ОСОБА_11 на автомобілі темного кольору, в якому знаходилось ще дві-три людини. Всі були одягнені в цивільний одяг. ОСОБА_11 на вигляд - 35 років, фізично розвинений. Вони показали на вікна квартири, а він разом з обвинуваченим ОСОБА_11 піднялись на поверх до дверей квартири, в якій був встановлений мобільний термінал. Він бачив зброю у обвинуваченого ОСОБА_11 , у інших наявність зброї не може пригадати. Після цього спілкування, він разом з ОСОБА_105 поїхали виконувати наступне завдання, а обвинувачений разом з іншими залишились біля будинку по вул.Радянська м.Павлограда. Робота іншого мобільного термінала була виявлена в старенькому автомобілі з шашками таксі на виїзді з міста. ОСОБА_90 зателефонував ініціатору та передав встановлену інформацію. В цей день вони виконували лише два завдання по м.Павлограду, ініціатором яких був обвинувачений ОСОБА_11 . В подальшому з обвинуваченими не зустрічався. Особу обвинуваченого ОСОБА_11 бачив в метрі, добре запам`ятав. При проведенні досудового розслідування краще пригадував події, надавав показання добровільно, приймав участь у слідчих діях без примусу чи погроз.
Свідок ОСОБА_106 , будучи допитаним судом, показав, що був запрошений в якості понятого в січні-лютому 2017 року під час впізнання особи по фотознімкам. На вулиці підійшов співробітник поліції запросив його та знайомого бути понятим. Вони разом зайшли до службового приміщення, там був слідчий, особа, з якою проводилось впізнання. Ця особа довго вглядувалась у фотокартки, потім вказувала. В ході проведення цієї дії складався протокол, який був ним прочитаний, зауважень у нього не було, він нікуди не виходив під час вказаної слідчої дії, ніякого тиску на нього чи особу, яка впізнавала, не було. Ніхто з присутніх цьому чоловіку не підказував. До проведення впізнання його ніхто не просив бути понятим. З потерпілим ОСОБА_7 знайомий, в вересні 2017 року у нього не працював. Коли проводилось впізнання не був обізнаний, що ця слідча дія проводиться в кримінальному провадженні, де ОСОБА_7 є потерпілим, і протокол таких обставин не містив. Потерпіла ОСОБА_17 в 2019-2020 роках придбала компанію, де він був директором. Ніякої зацікавленості під час проведення впізнання він не мав.
Свідок ОСОБА_107 під час допиту повідомив, що разом з ОСОБА_108 в січні-лютому 2017 року був запрошений в якості понятого під час впізнання невідомою до цього особою по фотокарткам. Слідча дія відбувалась за участі понятих, особи, яка впізнавала, слідчого та співробітника, який їх запросив на цю дію. Ніхто з присутніх не впливав на особу, яка впізнавала, та не підказували. Останній вказав на фотокартки осіб, яких було більше двох. Після він ознайомився з протоколом та підписав його. Не заперечував ділових відносин з ОСОБА_108 , потерпілу ОСОБА_17 бачив під час інтерв`ю.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_109 повідомила, що взимку 4 роки тому була запрошена співробітником поліції в якості понятого до прокуратури в м.Харкові. Пригадує, що разом був запрошений інший понятий, в кабінеті знаходилась особа, якій були надані фотографії для впізнання, та ще дві особи. В ході проведення слідчої дії були складені документи, в яких вона поставила свій підпис. Ніяких погроз чи примусу, залякування під час вказаної дії не було. Не заперечує факту, що раніше зустрічалась з понятими ОСОБА_108 та ОСОБА_110 , оскільки працювали на одній території. Особисто потерпілого ОСОБА_7 не знає. Понятим була добровільно, ніхто до цього її не просив, не примушував та не зобов`язував.
Допитаний судом свідок ОСОБА_111 пояснив, що в 2016 році працював оперуповноваженим в секторі по розшуку безвісті зниклих осіб Дніпровського міського ВП, був підпорядкований обвинуваченому ОСОБА_11 . Обвинувачений ОСОБА_12 працював в іншому підрозділі вказаного відділу поліції. Йому відомо, що до Дніпровського районного ВП надійшла заява про зникнення ОСОБА_20 . Їх підрозділ поліції здійснював розшукові заходи. Наказ на проведення таких заходів він отримав від обвинуваченого ОСОБА_11 . Ніяких доручень від слідчого на проведення розшукових дій він не отримував. В своїй діяльності керується наказом, законом, кодексом. Разом з іншим співробітником їх відділу ОСОБА_112 , обвинуваченим ОСОБА_11 відпрацьовували різні адреси можливого перебування ОСОБА_20 , зокрема приїздили до м.Павлограду та м.Новомосковську. В них також була наявна інформація, що ОСОБА_26 зник разом з ОСОБА_25 . В них були в наявності їх фотографії. Вони опитували людей, намагались встановити місце перебування вказаних осіб. Всі звіти перед начальником він робив усно, ніяких рапортів щодо зробленої пошукової роботи не складав. Йому відомо, що обвинувачений ОСОБА_11 зустрічався з потерпілою ОСОБА_17 . В слідчих діях в кримінальному провадженні за фактом зникнення ОСОБА_113 ніякої участі не приймав, будь-яких доручень від слідчого до їх відділу не надходило. На той час обвинувачений ОСОБА_11 користувався автомобілем марки «Кіа Спортейдж» темно-синього кольору, в нього була наявна табельна зброя, проте отримувати її було непросто.
Свідок ОСОБА_114 під час допиту в судовому засіданні повідомив, що точної дати подій не пригадує, його було запрошено в якості понятого для проведення слідчої дії. Тривалий проміжок часу пройшов, тому всіх обставин не пригадує. Під час вказаної події він перебував в службовому приміщенні разом з іншими особами. Ніяких зауважень з його боку не було, тиск або погрози також були відсутні, він не знайомий з обвинуваченими та потерпілими.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_112 розповів, що в 2016 році працював оперуповноваженим у відділі поліції під керівництвом обвинуваченого ОСОБА_11 . Їх відділ займався пошуком безвісті зниклих громадян, контролював роботу в цьому напрямку 10 відділів поліції. Обвинувачений ОСОБА_116 працював оперуповноваженим в іншому відділі, ОСОБА_23 та ОСОБА_22 працювали поліцейськими, останній займав посаду начальника сектору. Після перегляду зведень на нараді у обвинуваченого ОСОБА_11 , останнім було поставлено завдання про здійснення розшукових заходів з приводу зникнення ОСОБА_20 . Разом з іншим оперуповноваженим ОСОБА_117 та обвинуваченим ОСОБА_11 відпрацьовувались можливі місця перебування зниклого в м.Синельникове, м.Новомосковську та м.Павлограді. Інформація про перебування ОСОБА_20 в м.Павлограді надійшла від обвинуваченого ОСОБА_11 . Опитували батьків зниклого, обвинувачений ОСОБА_11 надавав інформацію, яку він з напарником перевіряли, шукали свідків. Всі накази вони отримували усно, таким же чином і звітували. Ніяких доручень в межах розшуку ОСОБА_20 від інших посадових осіб не надходило. Всі дії в пошуку ОСОБА_20 координував начальник - обвинувачений ОСОБА_11 .
Таким чином, як убачається зі змісту оскаржуваного вироку, суд при його ухваленні взяв за основу показання потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_66 , ОСОБА_92 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_100 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_77 , ОСОБА_76 , ОСОБА_69 , ОСОБА_21 , ОСОБА_124 , ОСОБА_112 , а до пояснень свідків ОСОБА_94 , ОСОБА_91 , ОСОБА_81 , ОСОБА_28 віднісся критично, оскільки вони не були очевидцями подій та не змогли нічого повідомити про обставини проведення незаконних обшуків, затримання, відкритого заволодіння чужим майном і розбійного нападу.
На думку апеляційного суду, вищевикладені пояснення учасників кримінального провадження надані ними з дотриманням вимог чинного КПК України, є послідовними і повністю узгоджуються між собою та з фактичними обставинами справи, а суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що покази, які вони давали на досудовому слідстві та підтвердили в судовому засіданні, незмінні та правдиві, оскільки знаходяться у взаємозв`язку з іншими об`єктивними письмовими доказами по справі, дослідженими у судовому засіданні.
Під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що потерпілі або свідки, які були допитані судом під присягою, з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченихв інкримінованих злочинах, а також не виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення доказів у справі, які б викликали сумніви в їх достовірності. Наявні у справі докази відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності доказів.
Із матеріалів кримінального провадження істотних суперечностей, які б впливали на правильність установлення фактичних обставин провадження при скоєнні кримінальних правопорушень, у вищевикладених показаннях не вбачається, а деякі розбіжності в зазначених показах свідчать про індивідуальне сприйняття кожною особою подій, учасником яких вони були, і не впливають на висновок суду, до того ж, не можна в цій ситуації залишити поза увагою великий проміжок часу, який сплив від дати події та допиту останніх у суді. Тому колегія суддів не вбачає в діях суду першої інстанції будь-яких порушень законодавства під час відправлення ним правосуддя у даному кримінальному провадженні. Та обставина, що слідство і суд по-іншому оцінюють докази, зокрема, показання потерпілих, свідків, висновки експертиз, процесуальних документів за результатами проведених під час досудового розслідування слідчих дій та інших письмових доказів, порівняно з оцінкою їх обвинуваченими та їх захистом, не свідчить про необ`єктивність слідчих органів і суду, на що є посилання в поданій захисниками апеляції.
Також місцевий суд дослідив і взяв до уваги, у тому числі, такі докази:
- витяг з кримінального провадження №42016000000002964 від 20.10.2016 року, з якого до ЄРДР 20.10.2016 року заступником начальника відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_127 були внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч.4 ст.187 КК України за заявою ОСОБА_20 про вчинений стосовно нього розбійний напад, до якого можуть бути причетні працівники Національної поліції /т.м.д.р.1 а.п.1/;
- постанову заступника начальника наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 про те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було доручено 20.10.2016 року слідчому управлінню прокуратури Харківської області /т.19 а.п.180/;
- відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42016000000002964 від 20.10.2016 року, отриманими на виконання ухвали суду з Офісу Генерального прокурора 13.01.2021 року про те, що вказана вище постанова заступника начальника наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 про визначення підслідності за прокуратурою Харківської області була занесена до реєстру 21.10.2016 року /т.20 а.п.107-109/;
- витяг з кримінального провадження №42016000000002964 від 20.10.2016 року, який підтверджує факт проведення досудового розслідування за вказаною вище заявою ОСОБА_20 прокуратурою Харківської області /т.13 а.п.105/;
- рапорт слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Харківської області від 16.03.2017 року про виявлення під час досудового розслідування в межах кримінального провадження за заявою ОСОБА_20 за ч.4 ст.187 КК України ознак кримінального провадження, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, в діях працівників поліції, зокрема обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 /т.13 а.п.106/, що стало підставою для відкриття кримінального провадження №42017220000000224 згідно витягу з кримінального провадження /т.13 а.п.107/;
- постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 12.04.2017 року /т.13 а.п.112/, відповідно до якої кримінальні провадження за ч.4 ст.187 КК України та за ч.2 ст.365 КК України були об`єднані в одне провадження, що підтверджено зведеним витягом з кримінального провадження №42016000000002964 /т.13 а.п.191-192/;
- рапорт слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Харківської області від 22.06.2017 року про виявлення під час досудового розслідування в межах кримінального провадження за заявою ОСОБА_20 за ч.4 ст.187 КК України ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, в діях працівників поліції, зокрема обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 /т.16 а.п.126/, що стало підставою для відкриття кримінального провадження №42017220000000605 згідно витягу з кримінального провадження /т.16 а.п.127/;
- постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 22.06.2017 року, відповідно до якої кримінальні провадження за ч.4 ст.187 КК України, ч.2 ст.365 КК України та за ч.3 ст.186 КК України були об`єднані в одне провадження №42016000000002964 /т.16 а.п.112/;
- постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 21.07.2017 року, відповідно до якої під час розслідування кримінального провадження дії обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за фактом перевищення службових повноважень у зв`язку з наявністю тяжких наслідків були перекваліфіковані з ч.2 ст.365 на ч.3 ст.365 КК України /т.16 а.п.180/;
- рапортом слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Харківської області від 19.07.2017 року про виявлення під час досудового розслідування в межах кримінального провадження за заявою ОСОБА_20 за ч.4 ст.187 КК України ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в діях працівника поліції обвинуваченого ОСОБА_11 /т.16 а.п.166/, що стало підставою для відкриття кримінального провадження №42017220000000763 згідно витягу з кримінального провадження /т.16 а.п.167/;
- постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 21.07.2017 року, відповідно до якої кримінальні провадження за ч.3 ст.186 КК України, ч.4 ст.187 КК України, ч.3 ст.365 КК України та за ч.3 ст.368 КК України були об`єднані в одне провадження №42016000000002964 /т.16 а.п.176/;
- рапорт поліцейського щодо виконання доручення слідчого, згідно якого оперативним шляхом було встановлено причетних до розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 , зокрема особи ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який використовує мобільний номер оператора НОМЕР_15 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який використовує мобільний номер оператора НОМЕР_16 . Потерпіла ОСОБА_17 використовує номер мобільного телефону НОМЕР_17 /т.м.д.р.1 а.п.118-122/;
- матеріали виконання окремого доручення слідчого з ДВБ УВБ в Дніпропетровській області від 14.03.2017 року, згідно яких: дружина обвинуваченого ОСОБА_11 06.12.2016 року придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_10 - та 04.11.2016 року придбала автомобіль марки «Субару Легаси», державний номерний знак НОМЕР_18 ; батько обвинуваченого ОСОБА_12 19.09.2016 року придбав земельну ділянку та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_9 , мати обвинуваченого ОСОБА_12 19.08.2016 року придбала автомобіль марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, та зняла з обліку автомобіль марки «Toyota Camry», 2007 року випуску; обвинувачений ОСОБА_12 01.09.2016 року придбав пістолет травматичний ПМР УОС; обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проходять службу у відділі кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул. Троїцька площа, б.2а; обвинувачений ОСОБА_11 користується автомобілем марки «KIA SPORTAGE», державний номерний знак НОМЕР_19 , обвинувачений ОСОБА_12 користується автомобілем марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_10 . /т.м.д.р.3 а.п.256-297/.
- матеріали окремого доручення ДВБ УВБ в Дніпропетровській області, згідно яких на час інкримінованих подій обвинувачений ОСОБА_11 , підполковник поліції, працював начальником сектора (у складі відділу) Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, керував автомобілем марки «KIA SPORTAGE», державний номерний знак НОМЕР_19 , синього кольору, номер мобільного телефону НОМЕР_20 /т.м.д.р.2 а.п. НОМЕР_21 /; обвинувачений ОСОБА_12 , майор поліції, працював старшим оперуповноваженим Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, керував автомобілем марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер мобільного телефону НОМЕР_16 /т.м.д.р.2 а.п.123-155/. 16.04.2016 року до Дніпровського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області звернулась свідок ОСОБА_19 та повідомила про скоєння потерпілим ОСОБА_20 15.04.2016 року крадіжки майна за адресою: с.Новоолександрівка, вул.Набережна, 70, крім того, свідок ОСОБА_19 повідомила про зникнення потерпілого ОСОБА_20 , який 15.04.2016 року поїхав на автомобілі ВАЗ 2121 в невідомому напрямку, у зв`язку з чим були внесені відомості до ЄРДР та було розпочато досудове розслідування за даними фактами;
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 05.01.2017 року, відповідно до якого в приміщенні ПрАТ «Київстар» на підставі ухвали слідчого судді від 12.12.2016 року /т.м.д.р.1 а.п.157/ була отримана інформація про телефонні з`єднання потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , за номерами мобільного оператора «Київстар» в період часу з 14.04.2016 року по 08.12.2016 рік /т.м.д.р.1 а.п.158-161/;
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 05.01.2017 року, відповідно до якого в приміщенні ПрАТ «МТС «Україна» на підставі ухвали слідчого судді від 12.12.2016 року /т.м.д.р.1 а.п.163/ була отримана інформація про телефонні з`єднання свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_69 , ОСОБА_24 , потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_17 за номерами мобільного оператора «МТС» в період часу з 14.04.2016 року по 08.12.2016 рік /т.м.д.р.1 а.п.164-167/;
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 05.01.2017 року, відповідно до якого в приміщенні ТОВ «Лайфселл» на підставі ухвали слідчого судді від 12.12.2016 року /т.м.д.р.1 а.п.169/ була отримана інформація про телефонні з`єднання свідка ОСОБА_24 та потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_128 за номерами мобільного оператора «Лайф» в період часу з 14.04.2016 року по 08.12.2016 рік /т.м.д.р.1 а.п.169-172/;
-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.01.2017 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_26 серед запропонованих для впізнання фотографій, отриманих в результаті виконання доручення слідчого під час досудового розслідування, вказав на ті, на яких зображені обвинувачений ОСОБА_11 , пояснивши, що саме ця особа погрожувала йому застосуванням зброї: пістолета «ПМ», - 06.05.2016 року під час розбійного нападу на нього та брата в м.Павлограді, вважає його «старшим» серед нападників; та обвинувачений ОСОБА_12 , який знаходився в кімнаті, де були сховані гроші та розмовляв по телефону з іншою особою, матеріали щодо притягнення якої до кримінальної відповідальності виділені в окреме провадження /т.м.д.р.3 а.п.26-36/;
-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_25 під час слідчої дії вказав на фотографії, на яких зображені обвинувачений ОСОБА_11 , повідомивши про наявність зброї у цієї особи під час розбійного нападу 06.05.2016 року в м.Павлограді на нього та брата ОСОБА_20 , наставлянні цієї зброї на брата, виловлюванні погроз в адресу останнього; та обвинувачений ОСОБА_12 , який був в квартирі під час інкримінованих подій /т.м.д.р.3 а.п.37-47/;
-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2017 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_24 під час проведення досудового розслідування серед фотографій, що були запропоновані для впізнання, вказала на фотографії, на яких зображені обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зазначивши, що 21.04.2016 року до її помешкання по АДРЕСА_6 приїхали троє невідомих осіб, серед яких були вказані особи обвинувачених, провели обшук в її будинку, задавали питання про потерпілого ОСОБА_25 . Під час обшуку вони знайшли мобільні телефони, які до цього залишив потерпілий ОСОБА_25 , та вилучили їх без будь-якого дозволу. Особу ОСОБА_11 запам`ятала по зовнішньому вигляду, в нього був пістолет, який знаходився в кабурі під піджаком, вказана особа керувала діями інших двох осіб, які безпосередньо обшукували її домоволодіння, питала про потерпілого ОСОБА_25 : чи приїздив він, і де залишив гроші. Особу обвинуваченого ОСОБА_12 запам`ятала по ознакам зовнішності, цей чоловік перебував за кермом автомобіля марки «Тойота» темного кольору, під час обшуку перекопував город в пошуках грошей. Пізніше обвинуваченого ОСОБА_12 вона ще двічі бачила, коли він разом з особою, матеріали про притягнення якого до кримінальної відповільності виділені в окреме провадження, приїздив до неї додому та в м.Дніпрі /т.м.д.р.3 а.п.48-58/;
- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2017 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_17 під час слідчої дії вказала на фотознімок, на якому зображений обвинувачений ОСОБА_11 та пояснила, що з вказаною особою зустрілась в міськвідділу поліції в м.Дніпро, оскільки вказаний чоловік до цього декілька разів телефонував свідкові ОСОБА_129 з приводу викрадення її грошових коштів, які знаходились на території її домоволодіння /т.м.д.р.3 а.п.59-69/;
-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2017 року, відповідно до проведеної слідчої дії свідок ОСОБА_19 вказала на фотографію, на якій зображений обвинувачений ОСОБА_11 , та пояснила, що вказана особа після звернення її до правоохоронних органів з заявою про крадіжку грошей та дорогоцінностей 15.04.2016 року та зникнення її чоловіка, потерпілого ОСОБА_20 , приїздив до неї з міськвідділу поліції та, за його словами, займався пошуком зниклого /т.м.д.р.3 а.п.70-80/;
- протокол проведення слідчого експерименту від 15.02.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_26 за участі понятих за адресою свого проживання по АДРЕСА_5 розповів та показав про обставини вчинення ним крадіжки 15.04.2016 року грошових коштів у сумі 1420000 доларів США, 156000 ЄВРО, золотих виробів з коштовним камінням на загальну суму приблизно 200000 доларів США, які належать потерпілім ОСОБА_17 та ОСОБА_7 та зберігались на території вказаного домоволодіння в приміщенні козлятнику. На фототаблиці до протоколу фотографії, зроблені під час слідчої дії /т.м.д.р.3 а.п.147-173/;
- протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_19 від 15.02.2017 року, відповідно до якого вказаний учасник кримінального провадження надала аналогічні показання показанням потерпілого ОСОБА_20 . На території її проживання по АДРЕСА_5 вказаний свідок показала - де саме зберігались грошові кошти та ювелірні вироби потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_7 , які були викрадені 15.04.2016 року її чоловіком, потерпілим ОСОБА_20 /т.м.д.р.3 а.п.174-191/;
- протокол проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_20 від 15.02.2017 року, згідно якого під час вказаної слідчої дії потерпілий за участі понятих, статиста з письмового дозволу власника оселі, в якій відбувались інкриміновані обвинуваченим події 06.05.2016 року, розповів та показав, що ввечері вказаного дня (06.05.2016 року) він разом з потерпілим ОСОБА_25 намагались вийти з під`їзду будинку АДРЕСА_14 , і на першому поверсі на них було скоєно розбійний напад раніше невідомими особами чоловічої статті, яких було спочатку троє. Двоє чоловіків заламали йому руки назад на наклонили донизу головою, наділи кайданки, а третій скрутив руки назад його брату, потерпілому ОСОБА_25 . Після чого вони всі піднялись до квартири АДРЕСА_8 на 4 поверсі, яку вони винаймали, та зайшли всередину, де розвели по кімнатах. Він перебував в кухні, лежав обличчям донизу на підлозі, а один з нападників, як йому здається «старший», тримаючи пістолет та погрожуючи, запитав про гроші та коштовності. Потерпілий ОСОБА_25 перебував в іншій кімнаті. Побоюючись за своє життя та брата, він погодився віддати гроші та ювелірні вироби, оскільки третій нападник, який перебував з потерпілим ОСОБА_25 в іншій кімнаті, не міг найти гроші. Йому дозволили підвестись, в цей час «старший» з нападників відповів на телефонний дзвінок, і в квартиру зайшов четвертий нападник. Його завели до кімнати, де перебував брат з одним з нападників, та він показав на крісло, де була захована валіза з грошима. Один з нападників дістав сумку, після чого «старший» з нападників запитав про наявність коштовностей в цій сумці. Він показав на інше крісло, де була захована інша сумка з грошима та ювелірними виробами. Другий нападник перевернув крісло, дістав сумку та переконався в наявності цих речей. За наказом «старшого» другий нападник дістав п`ять пачок по 10000 доларів США та поклав на крісло. «Старший» з нападників сказав, щоб вони зникли з міста і цих грошей для цього вистачить. Нападники повернули документи, забрали всі гроші (за винятком залишених 50 000 доларів США та 46 000 доларів США, витрачених на придбання автомобіля «АУДІ»), коштовності та інші предмети - мисливський обріз, ліхтарик, бінокль, мисливські ножі, радіо, - та покинули квартиру, а він разом з потерпілим ОСОБА_25 залишились в квартирі. Через деякий час вони викликали таксиста за прізвищем « ОСОБА_130 » та залишили квартиру. На фотографіях, що додані до протоколу слідчої дії, зафіксовані обставини, встановлені під час слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_20 /т.м.д.р.3 а.п.192-218/;
- протокол проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_25 від 15.02.2017 року, відповідно до якого під час вказаної слідчої дії за місцем вчинення кримінального правопорушення вказаний учасник відтворив дії, обстановку та обставини вчиненого 06.05.2016 року на нього та його брата, потерпілого ОСОБА_20 , розбійного нападу. Так потерпілий показав, що у зв`язку з викраденням потерпілим ОСОБА_20 15.04.2016 року грошей та ювелірних виробів, вони знаходились в м.Павлограді, де винаймали квартиру АДРЕСА_15 . 06.05.2016 року ближче до вечора його та брата троє невідомих осіб чоловічої статті на першому поверсі в під`їзді за вищевказаною адресою затримали: заламали руки та надягли кайданки потерпілому ОСОБА_20 , йому - лише скрутили руки назад. Піднявшись на 4 поверх, той нападник, що вів його, забрав ключі від орендованої квартири, відкрив двері, і вони всі зайшли всередину. Двоє нападників відвели потерпілого ОСОБА_20 на кухню, а він разом з третім нападником зайшли до житлової кімнати, де цей чоловік став обшукувати приміщення. Через деякий час до цієї житлової кімнати зайшли вже троє осіб нападників з потерпілим ОСОБА_20 . Брат вказав на крісла, де були заховані гроші з коштовностями в сумках. Після отримання цих сумок, один з нападників дістав 5 пачок по 10 000 доларів США та поклав на крісло за вказівкою іншого нападника, який наказав братові та йому покинути місто, скориставшись цими грошима. Нападники повернули раніше забрані документи, забрали сумки з грошима та коштовностями, пішли, залишивши їх в квартирі. Вони зібрали всі свої речі та також покинули квартиру, викликавши таксиста за прізвищем « ОСОБА_130 ». На фотографіях, що додані до протоколу, зафіксовані обставини інкримінованих подій, встановлені під час слідчого експерименту /т.м.д.р.3 а.п.219-244/;
- протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_24 від 10.03.2017 року, згідно якого за адресою проживання останньої в присутності понятих була проведена слідча дія. Під час слідчого експерименту свідок показала, що 21.04.2016 року до її помешкання незаконно проникли три особи, які провели обшук кімнат та вилучили два мобільних телефони марки «Нокіа», що були залишені до цього в ніч з 15.04.2016 року на 16.04.2016 рік потерпілим ОСОБА_25 . На фотографіях, що додані до протоколу, зафіксований хід проведення слідчої дії /т.м.д.р.3 а.п.245-255/;
- протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 23.03.2017 року, згідно якого слідчим на стадії досудового розслідування було проведено огляд інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_131 та встановлено, що їй на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_10 /т.16 а.п.211/;
- ухвалу від 24.03.2017 року про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_10 , яка належить ОСОБА_132 /т.11 а.п.135-136/;
- постанову слідчого від 07.04.2017 року про визнання речовим доказом квартири за адресою: АДРЕСА_10 , - що належить на праві приватної власності ОСОБА_132 /т.16 а.п.212/;
- протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 23.03.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування було проведено огляд інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_11 та встановлено, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада, Бузівська (кадастровий номер 3222480800:06:010:5264 /т.16 а.п.213/;
- постанову слідчого від 07.04.2017 року про визнання речовим доказом земельної ділянки за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада, Бузівська (кадастровий номер 3222480800:06:010:5264) - що належить на праві приватної власності ОСОБА_11 /т.16 а.п.214/;
- ухвалу слідчого судді від 24.03.2017 року про накладення арешту на земельну ділянку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада, Бузівська що належить на праві приватної власності ОСОБА_11 /т.11 а.п.57-58/;
- протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 23.03.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування було проведено огляд інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_30 та встановлено, що йому на праві приватної власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 - та земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:161:0010 /т.16 а.п.215/;
- постанову слідчого від 07.04.2017 року про визнання речовим доказом домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 та земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:161:0010 - що належить на праві приватної власності ОСОБА_30 /т.16 а.п.216/;
-ухвалу від 24.03.2017 року про накладення арешту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 , яке належить на праві власності ОСОБА_30 /т.12 а.п.42-43/;
- ухвалу від 30.06.2017 року про скасування арешту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 , яке належить на праві власності ОСОБА_30 /т.12 а.п.46-48/;
- ухвалу від 21.07.2017 року про накладення арешту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 , яке належить на праві власності ОСОБА_30 /т.2 а.п.233-234, т.9 а.п.249-251/;
- протокол обшуку від 06.04.2017 року, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді /т.12. а.п.145-146/слідчим в присутності потерпілого ОСОБА_20 , понятих було проведено обшук автомобіля марки «Кіа Спортедж», державний номерний знак НОМЕР_19 . Під час обшуку було виявлено та вилучено блокнот синього кольору з записами, планшетку чорного кольору, один патрон, три зв`язки ключів, технічний паспорт на автомобіль «Кіа Спортедж», державний номерний знак НОМЕР_19 , водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_11 , спеціальний жетон №0050071 ДПН №002931. За результатами слідчої дії складено протокол та вилучено автомобіль, яким користувався обвинувачений ОСОБА_11 . Проведення обшуку було зафіксоване на відеокамеру. При перегляді додатку (диску) до протоколу обшуку були встановлені аналогічні обставини /т.12 а.п.147-152/;
- ухвалу від 07.04.2017 року про накладення арешту на майно, вилучене 06.04.2017 року під час обшуку автомобілю «Кіа Спортедж», державний номер НОМЕР_19 , а саме: спеціальний жетон №0050071 ДПН №002931, виданий 14.12.2016 року на ім`я ОСОБА_11 , начальника сектору ГУНП в Дніпропетровській області /т.12 а.п.124-125/;
-постанову слідчого про повернення тимчасово вилученого майна від 03.07.2017 року, відповідно до якої транспортний засіб «Кіа Спортедж», державний номер НОМЕР_19 , повернутий власнику ОСОБА_136 /т.16 а.п.177/;
- протокол обшуку від 06.04.2017 року, відповідно до якого слідчим за участі понятих на підставі ухвали слідчого судді /т.12 а.п.152-153/ був проведений обшук в робочих кабінетах обвинуваченого ОСОБА_11 №423 та обвинуваченого ОСОБА_12 №416 на четвертому поверсі Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, Троїцька площа, 2а. В кабінеті обвинуваченого ОСОБА_11 було виявлено та вилучено 5 аркушів з бухгалтерії щодо отриманого доходу обвинуваченим, чорнова декларація останнього на 1 арк., робочий зошит, в якому присутні записи про потерпілу ОСОБА_17 , ОСОБА_113 , ОСОБА_25 . В робочому кабінеті обвинуваченого ОСОБА_12 виявлена довідка щодо отриманих доходів останнім /т.12 а.п.154-157/;
- постанову про визначення речовими доказами від 15.06.2017 року, згідно якої вилучені в ході обшуку в робочих кабінетах, зокрема обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , речі та документи були визнанні речовими доказами, а саме: зошит в клітинку формату паперу А4 з синьою обкладинкою, перший аркуш декларації про майно, витрати і зобов`язання фінансового характеру на ім`я ОСОБА_11 ; довідка про доходи №63/32 від 22.01.2015 на ім`я ОСОБА_11 на суму 27668.84 грн.; довідка про доходи на ім`я ОСОБА_11 на суму 52643.84 грн.; витяг з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 16.03.2016 на ім`я ОСОБА_11 ; довідка про доходи на ім`я ОСОБА_11 на суму 12348 грн.; довідка про доходи №1145 від 30.01.2017 на ім`я ОСОБА_11 на суму 100847.03 грн.; довідка про доходи №1171 від 30.01.17 на ім`я ОСОБА_23 на суму 87045.45 грн.; довідка про доходи №1169 на ім`я ОСОБА_12 на суму 90817.41 грн. /т.16 а.п.250-258, т.17 а.п.1-83/;
-протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 17.06.2017 року, згідно якого слідчим були оглянуті вилучені під час обшуку адміністративної будівлі Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області речі та документи. Так, при огляді зошиту в клітинку, вилученого з кабінету обвинуваченого ОСОБА_11 на аркуші 9 маються рукописні записи кульковою ручкою «план работы на 15.06.2016», «067-423-14-64 - Заец», на аркуші 11 зі зворотної сторони маються рукописні записи кульковою ручкою «план работы на 01.07.2016» «1.Отработка Заболотного Гриши г.Синельниково», на аркуші 12 маються рукописні записи кулькою ручкою «план работы на 04.07.16» «2.Работа по б/п Заец-Заболотний-лагерь-г.Шахтное», на аркуші 15 зі зворотної сторони маються рукописні записи «план работы на 07.09.16» «3.Снятие б/п ОСОБА_137 » Під час вказаної слідчої дії також було оглянуто інші документи: перший аркуш декларації про майно, витрати і зобов`язання фінансового характеру на ім`я ОСОБА_11 ; 4 довідки про доходи на ім`я ОСОБА_11 ; витяг з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків на ім`я ОСОБА_11 ; довідка про доходи на ім`я ОСОБА_23 ; довідка про доходи на ім`я ОСОБА_12 /т.16 а.п.248-249/;
- протокол обшуку від 06.04.2017 року, згідно якого під час проведення досудового розслідування слідчим на підставі ухвали слідчого судді /т.12 а.п.167-169/ було проведено обшук за місцем проживання співмешканки обвинуваченого ОСОБА_11 . ОСОБА_138 за адресою: АДРЕСА_18 . В ході проведення обшуку були виявлені та вилучені ювелірні прикраси, які в подальшому були повернуті власникові ОСОБА_138 під розписку /т.12 а.п.170-176/;
- протокол обшуку від 06.04.2017 року, відповідно до якого під час проведення досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді /т.12.а.п.177-178/ був проведений обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено піджак чорного кольору в риску та брюки чорного кольору /т.12 а.п.179-183/;
- протокол обшуку від 06.04.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді /т.12.а.п.193-194/ був проведений обшук за місцем реєстрації вогнепальної зброї обвинуваченого ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_19 . В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти: 92732 гривень, 38018 доларів США, 11775 Євро; записи та мисливська рушниця марки «CIF-SAN» № НОМЕР_22 , мисливські патрони у кількості 25 штук. /т.12 а.п.195-200/;
- протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 07.04.2017 року, відповідно до якого слідчим було оглянуто вилучену в ході обшуку за місцем реєстрації зброї обвинуваченого ОСОБА_11 рушницю чорно-коричневого кольору «CIF-SAN» №122498 /т.16 а.п.204/;
- постанову слідчого від 07.04.2017 року про визнання речовим доказом мисливської рушниці чорно-коричневого кольору «CIF-SAN» №122498 /т.16 а.п.205/;
- ухвалу слідчого судді від 07.04.2017 року про накладення арешту на майно, вилучене 06.04.2017 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_19 , а саме: рушницю чорно-коричневого кольору марки «CIF-SAN» №122498, мисливські патрони у кількості 25 штук /т.12 а.п.126-127/;
- протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 13.05.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування було проведено огляд вилучених під час обшуку за місцем реєстрації зброї обвинуваченого ОСОБА_11 грошових коштів: пакет №1 -24732 гривень; пакет №2 - 68000 гривень; 38018 доларів США, 11775 Євро /т.16 а.п.217-220/;
- постанову слідчого від 13.05.2017 року про визнання в якості речових доказів грошових коштів: 24732 гривень; 68000 гривень; 38018 доларів США, 11775 Євро, - вилучених 06.04.2017 року за адресою: АДРЕСА_19 /т.16 а.п.221/;
- акти прийому-передачі майна на зберігання від 15.05.2017 року, відповідно до якого слідчий передав на відповідальне збереження до Харківського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» : пакет з грошовими коштами в сумі 92732 гривень, 38018 доларів США, 11775 євро; пакет з грошовими коштами в сумі 443 доларів США, 90 євро; пакет з грошовими коштами в сумі 14777 гривень та 32 доларів США /т.15 а.п.49-51/;
- ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14.06.2017 року, згідно якої були повернуті під час обшуку 06.04.2017 року за адресою: АДРЕСА_19 гр. ОСОБА_39 грошові кошти: 32303 доларів США, 10105 Євро, 92732 гривень /т.16 а.п.224/;
- розписку гр. ОСОБА_39 про отримання від слідчого грошових коштів за ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14.06.2017 року /т.16 а.п.225/;
- ухвалу від 07.04.2017 року про накладення арешту на майно, вилучене під час особистого обшуку обвинуваченого ОСОБА_11 , а саме: грошові кошти в сумі 4562 гривень, флеш носій 16 ГБ Transcend /т.12 а.п.128-129/;
- протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 23.03.2017 року, відповідно до якого слідчий провів огляд картки реєстрації транспортного засобу Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , vin НОМЕР_23 , 2016 року випуску, що на праві приватної власності належить ОСОБА_32 /т.16 а.п.209/;
- ухвалу від 24.03.2017 року про накладення арешту на автомобіль Тойота Камрі, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_32 /т.12 а.п.32-33/;
- протокол обшуку від 06.04.2017 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді /т.12.а.п136-137/ слідчим в присутності понятих, захисника було проведено обшук автомобіля марки «Тойота Камрі», державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час обшуку було виявлено та вилучено блокнот чорного кольору з записами, рішення Дніпропетровської міської ради. За результатами слідчої дії складено протокол та вилучено автомобіль, яким користувався обвинувачений ОСОБА_12 . Проведення обшуку було зафіксоване на відеокамеру. При перегляді додатку (диску) до протоколу обшуку були встановлені аналогічні обставини /т.12. а.п.138-144/;
- постанову слідчого від 07.04.2016 року про визнання речовим доказом автомобіль марки Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , vin НОМЕР_23 , 2016 року випуску, який належить ОСОБА_32 /т.16 а.п.210/;
- постанову слідчого про повернення тимчасово вилученого майна від 03.07.2017 року, відповідно до якої транспортний засіб Тойота Камрі, державний номерний знак НОМЕР_1 , повернутий власнику ОСОБА_32 та наданий дозвіл на користування /т.16 а.п.178-179/.
- протокол обшуку від 06.04.2017 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді /т.12.а.п.184-185/ під час проведення досудового розслідування в присутності понятих, захисника було проведено обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_4 . В ході обшуку були виявлені та вилучені: грошові кошти - 4 купюри номіналом по 500 гривень, 1 купюра номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 50 доларів США; заява до «Райфайзен Банк Аваль» №00665456 про підписання документів та надання інших послуг від 22.01.2016 загальною кількістю 6 арк. на ім`я ОСОБА_12 ; квитанція №180/1069-7 від 22.01.2016 на ім`я ОСОБА_12 , банківська картка «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_24 ; посвідчення Комітету по боротьбі з корупцією та організаційною злочинністю на ім`я ОСОБА_12 ; два жіночих годинника «Daniel Wellington», один з яких в металі жовтого кольору, серійний номер № НОМЕР_25 , другий годинник в металі білого кольору без серійного номеру з ремінцем синього та білого кольору; копія паспорту НОМЕР_26 на ім`я ОСОБА_12 ; договір на туристичне обслуговування від 15.02.2016 на 6 арк.; рахунок-фактура №0002 від 28.01.2017 на 3 арк.; квитанції №08К293752, №08К238438, №08К238479; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім`я ОСОБА_12 ; заява №262053069392 про відкриття рахунку № НОМЕР_27 на ім`я ОСОБА_12 , договір страхування №53052393816 на 8 арк.; наряд-замовлення №АМ08885 з товарним чеком №00449; квитанції ПриватБанк №0596-4927-1792-9961, №0596-4970-7936-0051, №0596-4910-2193-9334; ключі від автомобіля з емблемою «Тойота» серійний номер НОМЕР_28 ; закордонний паспорт НОМЕР_29 на ім`я ОСОБА_12 ; IPAD model A1600 Serial DLXNK3HPG5Y2, мобільний телефон Nokia C-3, мобільний телефон Iphone 6 IMEI /т.12. а.п. НОМЕР_30 /;
- протокол огляду предметів від 07.04.2017 року, відповідно до якого слідчим на стадії досудового розслідування були оглянуті вилучені в ході обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_12 речі та документи /т.16 а.п.208/. В подальшому вилучені в ході обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_12 грошові кошти - 4 купюри номіналом по 500 гривень, 1 купюра номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 50 доларів США, IPAD model A1600 Serial DLXNK3HPG5Y2, мобільний телефон Nokia C-3, мобільний телефон Iphone 6, - були повернуті його дружині ОСОБА_141 під розписку /т.12 а.п.134/;
- ухвалу від 16.05.2017 року про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене 06.04.2017 року в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: заяву до «Райфайзен Банк Аваль» №00665456 про підписання документів та надання інших послуг від 22.01.2016 загальною кількістю 6 арк. на ім`я ОСОБА_12 ; квитанцію №180/1069-7 від 22.01.2016 на ім`я ОСОБА_12 , банківську картку «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_24 ; посвідчення Комітету по боротьбі з корупцією та організаційною злочинністю на ім`я ОСОБА_12 ; два жіночих годинника «Daniel Wellington», один з яких в металі жовтого кольору, серійний номер № НОМЕР_25 , другий годинник в металі білого кольору без серійного номеру з ремінцем синього та білого кольору; копію паспорту НОМЕР_26 на ім`я ОСОБА_12 ; договір на туристичне обслуговування від 15.02.2016 на 6 арк.; рахунок-фактуру №0002 від 28.01.2017 на 3 арк.; квитанції №08К293752, №08К238438, №08К238479; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім`я ОСОБА_12 ; заяву №262053069392 про відкриття рахунку № НОМЕР_27 на ім`я ОСОБА_12 , договір страхування №53052393816 на 8 арк.; наряд-замовлення №АМ08885 з товарним чеком №00449; квитанції ПриватБанк №0596-4927-1792-9961, №0596-4970-7936-0051, №0596-4910-2193-9334; ключі від автомобіля з емблемою «Тойота» серійний номер НОМЕР_28 ; закордонний паспорт НОМЕР_29 на ім`я ОСОБА_12 ; IPAD model A1600 Serial DLXNK3HPG5Y2 /т.12 а.п.122-123/;
- протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 25.05.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування було проведено огляд вилучених під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_12 двох жіночих годинників «Daniel Wellington», один з яких в металі жовтого кольору, серійний номер № НОМЕР_25 , другий годинник в металі білого кольору без серійного номеру з ремінцем синього та білого кольору, жіночого ланцюжка з металу жовтого кольору, жіночих сережок з металу жовтого кольору в коробочці для ювелірних виробів /т.16 а.п.229/;
- постанову слідчого від 25.05.2017 року про визнання в якості речових доказів оглянутих двох жіночих годинників «Daniel Wellington», жіночого ланцюжка з металу жовтого кольору, жіночих сережок з металу жовтого кольору в коробочці для ювелірних виробів, які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_12 /т.16 а.п.230-231/;
- протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 25.05.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування було проведено огляд вилучених під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_12 , а саме: копії паспорту НОМЕР_26 на ім`я ОСОБА_12 ; договору на туристичне обслуговування від 15.02.2016 на 6 арк.; рахунка-фактури №0002 від 28.01.2017 на 3 арк.; квитанцій №08К293752, №08К238438, №08К238479; копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім`я ОСОБА_12 ; заяви №262053069392 про відкриття рахунку № НОМЕР_27 на ім`я ОСОБА_12 , договору страхування №53052393816 на 8 арк.; наряду-замовлення №АМ08885 з товарним чеком №00449; квитанцій ПриватБанк №0596-4927-1792-9961, №0596-4970-7936-0051, №0596-4910-2193-9334 /т.16 а.п.232/;
- протокол огляду речей і документів від 07.04.2017 року, відповідно до якого слідчим під час проведення досудового розслідування було оглянуто речі та документи вилучені під час затримання у обвинуваченого ОСОБА_12 , з флеш носія срібного кольору було зроблено роздруківку файлу з особистими даними потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 на 2 арк. /т.16 а.п.197-198/;
- роздруківку на потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 , в якій зазначені персональні дані вказаних осіб, дані щодо притягнення до відповідальності в 2016 році /т.16 а.п.199-200/;
- постанову слідчого від 07.04.2017 року про визнання в якості речових доказів речей та документів, вилучених під час затримання обвинуваченого ОСОБА_12 : сумки шкіряної на плече чорного кольору; дозволу на зброю на ім`я ОСОБА_12 № НОМЕР_31 ; картки-замісник №75; ключа чорного кольору у кількості 3 шт.; флеш носія чорного кольору; флеш носія срібного кольору; пістолету ПМР НОМЕР_14 із магазином до нього та набоями 9 мм (кулі гумові) кількості 4 шт.; довідки з банку «Аваль»; портмоне чорного кольору із водійським посвідченням на ім`я ОСОБА_12 ; портмоне чорного кольору із паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_12 та копії ІНН на ім`я ОСОБА_12 у кількості 2 шт.; чорного портмоне; грошові кошти: 1 купюра 2 долара США, 1 купюра 10 доларів США, 1 купюра 20 доларів США, 5 купюр по 500 гривень, 61 купюра по 200 гривень, 3 купюри по 20 гривень, 1 купюра 10 гривень, 1 купюра 5 гривень, 1 купюра 2 гривні; картки банку «Ренесанс Кредит» №5365; картки мобільного оператора Київстар без сім-картки № НОМЕР_32 ; газового балону дратівливої дії «ТЕРЕН 4М»; навушників білого кольору; мобільного телефону чорного кольору «NOMI» на 2 сім карти 1.IMEI: НОМЕР_33 та 2.IMEI: НОМЕР_34 із батареєю та сім картою оператора мобільного зв`язку Київстар № НОМЕР_35 ; мобільного телефону білого кольору «Samsung», IMEI: НОМЕР_36 із батареєю та сім картою оператора мобільного зв`язку Київстар № НОМЕР_35 ; зарядного пристрою (шнур із блоком живлення) чорного кольору; посвідчення працівника ГУ НП в Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_12 №ДНП 004669 із спеціальним жетоном № НОМЕР_37 /т.16 а.п.201-203/;
- ухвалу від 15.05.2017 року про накладення арешту на майно, вилучене під час особистого обшуку затриманої особи обвинуваченого ОСОБА_12 /т.12 а.п.130-131/
- протокол огляду предметів, які можуть мати значення речових доказів від 13.05.2017 року, згідно якого слідчим під час проведення досудового розслідування було проведено огляд вилучених під час затримання обвинуваченого ОСОБА_12 грошових коштів:14777 гривень та 32 долара США /т.16 а.п.226-227/;
- постанову слідчого від 13.05.2017 року про визнання в якості речових доказів грошових коштів: 14777 гривень та 32 долара США, - вилучених 06.04.2017 року під час затримання обвинуваченого ОСОБА_12 /т.16 а.п.228/;
- ухвалу від 27.04.2017 року про накладення арешту на майно, вилучене 06.04.2017 року під час обшуку гаражу за адресою: м.Дніпро, гаражний кооператив «Комунар», гараж № НОМЕР_38 , а саме: мобільний телефон Nokia 1650 IMEI352919/03/ НОМЕР_39 без сім-картки; мобільний телефон Samsung GT-E1175T IMEI НОМЕР_40 без сім-картки; мобільний телефон Nokia 1208 IMEI НОМЕР_41 ; сім карту «Life» № НОМЕР_42 червоного кольору; сім карту Life № НОМЕР_43 червоного кольору; сім карту «Київстар» № НОМЕР_44 ; карту пластикову «ПриватБанк» Універсальна № НОМЕР_45 ; адаптер пам`яті Kingston Micro SD чорного кольору; пластикову картку для сім-картки «Utel» № НОМЕР_46 ; пластикову картку для сім-картки «Київстар» № НОМЕР_47 ; пластикову картку для сім-картки «МТС» № НОМЕР_48 з надписом чорною ручкою « НОМЕР_49 »; пластикову картку для сім-картки «Київстар» № НОМЕР_50 ; пластикову картку для сім-картки «Київстар» № НОМЕР_51 ; ноутбук HP чорного кольору, модель ENVYm6; ноутбук HP чорного кольору, модель Pavilion g6 /т.12 а.п.132-133/;
- талоном-квитанція №133 від 12.07.2017 року про прийняття Основ`янським ВП ГУНП в Харківській області речових доказів: револьверу ПО №020531 чорного кольору із пластиковою рукояткою коричневого кольору, барабаном на 6 патронів, написами «Калібр 9 мм», «Україна», кобура, три патрони із красним маркуванням, написом «ТЕРЕН-3» 9 мм/380; рушниці чорно-коричневого кольору марки ARMSAN SILAN DS Phenoma кал.12, № НОМЕР_52 та чохлу до неї; мисливської рушниці чорно-коричневого кольору марки CIF-SAN №122498, пістолету ПМР НОМЕР_14 із магазином до нього та набоями 9 мм (кулі гумові) кількості 4 шт. /т.16 а.п.206-207/;
- положення про Дніпровський відділ поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 07.12.2016 року, відповідно до якого одним із завдань та функцій вказаного відділу є координація, у межах визначених законодавством України повноважень, діяльності підпорядкованих відділень поліції за напрямами організаційно-аналітичного, методичного та матеріально-технічного забезпечення. Відділ поліції координує та контролює діяльність підпорядкованих відділень поліції у межах повноважень, у встановленому порядку здійснює перевірки службової діяльності підпорядкованих відділень поліції, здійснює прийняття, реєстрацію заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, контролює цей напрям роботи у підпорядкованих відділеннях поліції відповідно до повноважень; розшукує осіб, зокрема які пропали безвісті та інших осіб у випадках, визначених законодавством, у межах повноважень організовує та здійснює оперативно-розшукову діяльність; у межах повноважень здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу, оброблення персональних даних, а також користується базами (банками) даних МВС і Національної поліції та бере участь у їх формуванні /т.15 а.п.107-110/;
- витяг з послужного списку ОСОБА_12 , отриманий на адвокатський запит, згідно якого обвинувачений з 2005 року працював в правоохоронних органах оперуповноваженим на різних посадах, на момент інкримінованих подій з 07.11.2015 року займав посаду старшого оперуповноваженого Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, в подальшому з 09.12.2016 року - старший оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області /т.1 а.п.217-218/;
- витяг з послужного списку ОСОБА_11 , отриманий на адвокатський запит, згідно якого обвинувачений з 1998 року працював в правоохоронних органах на різних посадах, на момент інкримінованих подій з 07.11.2015 року займав посаду начальника сектору Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, в подальшому з 09.12.2016 року - начальник сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області /т.1 а.п.226-228/;
- витяг з функціональних обов`язків начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 від 06.04.2017 року, згідно яких одним із завдань вказаної особи є узагальнення та аналіз стану пошукової роботи ВП ДВП ГУНП України в області; надає методичну та практичну допомогу з розшуку, зокрема безвісно зниклих осіб та безпосередньо приймає участь в оперативно-розшукових заходах спрямованих на розшук /т.16 а.п.181-183/;
- витяг з функціональних обов`язків старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 від 06.04.2017 року, відповідно до яких вказана особа займається вивченням оперативно-розшукових справ, які знаходяться в проваджені територіальних підрозділів карного розшуку, на контрольні та резонансні злочини заводить контрольно-наглядові справи; здійснює виїзди в ВП ДВП в цілях здійснення перевірок оперативно-розшукової діяльності територіальних підрозділів кримінальної поліції по вказаній ліній роботи, надання практичної допомоги в розкритті контрольних та резонансних злочинів; бере безпосередню участь у розкритті злочинів проти власності та надає практичну допомогу ВП ДВП в розкритті злочинів даної категорії /т.16 а.п.184-186/;
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.04.2017 року, згідно якого в ПрАТ «МТС Україна» під час проведення досудового розслідування було отримано тимчасовий доступ та вилучено копію інформації в електронному вигляді на диску про зв`язок мобільного телефону потерпілого ОСОБА_20 та за номерами мобільних телефонів НОМЕР_53 і НОМЕР_54 за період з 16.04.2016 року по 20.03.2017 рік /т.15 а.п.59-64/;
- протокол тимчасового доступу до речей та документів та здійснення їх виїмки від 22.06.2017 року, відповідно до якого в ПрАТ «Київстар» був наданий тимчасовий доступ та вилучено копію інформації в електронному вигляді на диску про зв`язок та телефони з`єднання абонентів, зокрема ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_66 , ОСОБА_7 за період часу з 14.04.2016 року по 16.05.2017 року /т.15 а.п.80-81/;
- протокол тимчасового доступу до речей і документів та здійснення їх виїмки від 22.06.2017 року, згідно якого в ПрАТ «МТС Україна» під час проведення досудового розслідування було отримано тимчасовий доступ та вилучено копію інформації в електронному вигляді на диску про зв`язок та телефони з`єднання абонентів, зокрема ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_69 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 за період часу з 14.04.2016 року по 16.05.2017 року /т.15 а.п.82-83/;
- протокол тимчасового доступу до речей і документів та здійснення їх виїмки від 21.06.2017 року, згідно якого в ТОВ «Лайфселл» під час проведення досудового розслідування було отримано тимчасовий доступ та вилучено копію інформації в електронному вигляді на диску про зв`язок та телефони з`єднання абонентів, зокрема ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_69 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 за період часу з 14.04.2016 року по 16.05.2017 року /т.15 а.п.84-86/;
- матеріали виконання окремого доручення слідчого від 31.03.2017 року, відповідно до якого управлінням оперативно-технічних заходів ГУНП в Харківській області на підставі деталізації телефонних з`єднань мобільних телефонів, якими користувались обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та особи, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , - під час інкримінованих подій було проведено аналіз з`єднань та місця перебування вказаних абонентів.
Так, 21.04.2016 року в період часу проведення обшуку за місцем проживання свідка ОСОБА_24 мобільні телефони, якими користувались обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження ( ОСОБА_23 ), працюють за однаковими адресами розташування базових станцій в Синельниківському районі, сел.Новоалександрівка, при цьому мають телефоні з`єднання в цей день між собою, а обвинувачений ОСОБА_11 о 21.04 годині спілкується з особою, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якого виділені в окреме провадження ( ОСОБА_22 ). В цей же день о 19.48 годині включається телефон потерпілого ОСОБА_20 в Синельниківському районі, сел.Новоалександрівка, який до цього 15.04.2016 був виключений. Крім того згідно аналітичної довідки /т.17 а.п.148/ наявне з`єднання мобільного телефону обвинуваченого ОСОБА_12 21.04.2016 року о 19.58 годині з телефоном дружини ОСОБА_141 ( НОМЕР_55 , номер який неодноразово вказаний дружиною при написанні заяв до суду 23.11.2017 року (т.1 а.п.153), при цьому телефон ОСОБА_12 перебуває в с.Новоалександрівка.
06.05.2016 року мобільні телефони обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та особи, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження ( ОСОБА_23 ), приблизно з 15.30 години працюють за однаковими адресами розташування базових станцій по вул.Соборна та вул. Центральної м.Павлограда. О 20.08 годині за вказаною адресою реєструється робота мобільного термінала, яким користується особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якого виділені в окреме провадження ( ОСОБА_22 ) При цьому 06.05.2016 року за мобільним терміналом обвинуваченого ОСОБА_11 мається 8 з`єднань з мобільним терміналом свідка ОСОБА_66 та два з`єднання в цей день зафіксовані між мобільними терміналами обвинуваченого ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_66 в м.Павлограді. Крім того 06.05.2016 року зареєстровані телефонні з`єднання обвинуваченого ОСОБА_11 по базових станціям мобільного зв`язку, знаходячись у м.Павлограді, з обвинуваченим ОСОБА_12 , особами, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження ( ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ). Також наявні два з`єднання мобільного терміналу обвинуваченого ОСОБА_12 06.05.2016 року з дружиною ОСОБА_141 ( НОМЕР_55 , номер який неодноразово вказаний дружиною при написанні заяв до суду 23.11.2017 року (т.1 а.п.153), при цьому одне із з`єднань о 20.14 годині вказаного дня, коли телефон обвинуваченого перебуває неподалік базової станції в м.Павлограді, по вул.Соборна, 115.
Також згідно проведеної аналітичної роботи з 19.04.2016 року обвинувачений ОСОБА_11 має 28 з`єднань з мобільним терміналом, яким користується свідок ОСОБА_19 , з 24.05.2016 року контактує з потерпілою ОСОБА_17 (більше 180 з`єднань). /т.17 а.п.130-248/;
- матеріали виконання окремого доручення слідчого від 30.08.2017 року /т.18 а.п.119-133/, згідно яких управлінням оперативно-технічних заходів ГУНП в Харківській області на підставі деталізації телефонних з`єднань мобільних телефонів, якими користувався обвинувачений ОСОБА_11 , потерпілі ОСОБА_17 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , свідки ОСОБА_28 , ОСОБА_24 . ОСОБА_19 , було проведено аналіз телефонних з`єднань та місця перебування під час інкримінованих подій.
06.05.2016 року в період часу з 15.00 до 20.00 години мобільні термінали потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 працювали за базовими станціями, що розташовані неподалік вул.Ганни Світличної (Радянська) в м.Павлограді та квартири, в якій на них було скоєно розбійний напад.
03.06.2016 року в період часу з 13.00 до 13.30 години мобільні термінали обвинуваченого ОСОБА_11 та потерпілої ОСОБА_17 працюють за однаковими адресами розташування базових станцій неподалік пл.Троїцька в м.Дніпрі, при цьому наявне з`єднання між вказаними абонентами о 13.02 годині.
16.06.2016 року в період часу з 15.15 до 16.00 години мобільний термінал обвинуваченого ОСОБА_11 працює в районі базової станції неподалік пл.Троїцька в м.Дніпрі, цього дня наявні телефонні з`єднання о 15.11 та 15.57 годині між обвинуваченим ОСОБА_11 та потерпілою ОСОБА_17 , при цьому у о 16.00 наявне телефонне з`єднання між потерпілою ОСОБА_17 та свідком ОСОБА_28 /т.17 а.п.205/
08.07.2016 року в період часу з 11.15 до 12.00 години обвинувачений ОСОБА_11 мав декілька з`єднань з мобільним терміналом потерпілої ОСОБА_17 , в цей же час остання мала розмову зі свідком ОСОБА_28
- протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів від 25.04.2017 року, відповідно до якого під час проведення досудового розслідування свідок ОСОБА_92 на місці вчинення кримінального правопорушення по вул.Радянська, б.77 м.Павлограда Дніпропетровської області розповів та показав про обставини від 06.05.2016 року у зв`язку з виконанням своїх службових обов`язків поліцейського за завданням керівництва з ініціатором проведення заходу оперативним співробітником карного розшуку, обвинуваченим ОСОБА_11 . Так в цей день він спільно з ОСОБА_90 на службовому автомобілі марки «Мазда» за вказівкою керівництва ОСОБА_142 та ОСОБА_143 виїхали до м.Павлограда для відпрацювання чотирьох напрямків роботи, по двох з яких ініціатором робіт був працівники поліції ОСОБА_11 , його номер мобільного телефону був отриманий ОСОБА_90 у керівників для контакту. До м.Павлограда виїхали в першій половині дня. Свідок ОСОБА_92 показав, що ОСОБА_90 спілкувався з обвинуваченим ОСОБА_11 , в телефонному режимі, обвинувачений коректував координати відпрацювання, надаючи актуальну інформацію про роботу мобільного термінала. Коли він з ОСОБА_90 встановили місце роботи мобільного терміналу, що розшукували, ОСОБА_90 повідомив про це обвинуваченого ОСОБА_11 , який приїхав до даного будинку в м.Павлоград на позашляховику синього кольору, в якому перебували ще декілька чоловіків. В його присутності ОСОБА_90 сказав та показав обвинуваченому ОСОБА_11 на вікна квартири на 4 поверсі, де працював мобільний термінал. До цього ними було встановлено, що мобільний термінал, який розшукували, працював на рогу квартир АДРЕСА_8 і АДРЕСА_20 з більшою вірогідністю в квартирі АДРЕСА_8 , про що було сповіщено обвинуваченого ОСОБА_11 приблизно о 15-16 годині. Після чого обвинувачений ОСОБА_11 незрозуміло чому сказав, що це можливо не те, що вони шукали, оскільки у квартирі повинні бути «безхатченки», а ця кватира була з гарним ремонтом. Обвинувчений ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_144 та йому, що вони можуть їхати далі. Вони поїхали виконувати інші завдання, зокрема де був ініціатором обвинувачений ОСОБА_11 , а останній залишився стояти біля вказаного будинку. На фотографіях, що додані до протоколу, зафіксований хід проведення слідчого експерименту та показання свідка ОСОБА_92 /т.15 а.п.111-120/;
- протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів від 25.04.2017 року, згідно якого під час проведення слідчої дії на стадії досудового розслідування свідок ОСОБА_92 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_21 , розповів та показав, що 06.05.2016 року після встановлення роботи мобільного терміналу по АДРЕСА_7 , він та ОСОБА_90 продовжуючи виконувати завдання, ініціатором якого був обвинувачений ОСОБА_11 на виїзді з Павлограду приїхали за вказаною вище адресою та встановили термінал, який працював у таксиста. Вони сфотографували це таксі (стара іномарка коричневого кольору - ауді). ОСОБА_90 зателефонував обвинуваченому ОСОБА_11 , проте останній повідомив, що він дуже зайнятий. Про результати відпрацювання ОСОБА_90 сповістив керівництву, від якого отримали команду повертатись до м.Дніпра. На фотографіях зафіксований хід проведення слідчої дії /т.15 а.п.121-127/;
- протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів від 25.04.2017 року, відповідно до якого під час проведення досудового розслідування свідок ОСОБА_90 на місці вчинення кримінального правопорушення розповів та показав про обставини, які мали місце 06.05.2016 року під час виконання завдань отриманих від начальника УОТМ ОСОБА_91 по чотирьом напрямкам, по двох з яких був ініціатором обвинувачений ОСОБА_11 , з яким він спілкувався в телефонному режимі, надавши показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_92 під час проведення з останнім слідчого експерименту за місцем встановлення роботи мобільного терміналу на рогу квартир АДРЕСА_8 та АДРЕСА_20 . На фотографіях, що додаються до протоколу, зафіксований хід проведення слідчої дії /т.15 а.п.128-137/;
- протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів від 25.04.2017 року, згідно якого під час проведення слідчої дії на стадії досудового розслідування свідок ОСОБА_90 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_21, показав, що 06.05.2016 року після встановлення роботи мобільного терміналу по АДРЕСА_7 , продовжуючи виконувати завдання, ініціатором якого був обвинувачений ОСОБА_11 встановили роботу мобільного терміналу, який працював у таксиста, про що сповістив обвинуваченого ОСОБА_11 . Останній повідомив, що дуже зайнятий та просив перекинути через Вайбер фото номера таксі. Він доповів про результати роботи керівництву та отримав команду повертатись до м.Дніпра. На фотографіях, що додаються до протоколу, зафіксований хід проведення слідчої дії /т.15 а.п.138-145/;
- матеріали, які характеризують ОСОБА_11 , наданими на виконання доручення слідчого адміністрацією ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)», де утримувався обвинувачений ОСОБА_11 на час застосування запобіжного заходу. Серед наданих копій листів, які стали підставою для стягнення за порушення режиму тримання та знайдені в речах обвинуваченого ОСОБА_11 є лист, в якому невідомий адресат повідомляє про спілкування з «Німцем», особа якого є свідком в кримінальному провадженні, який дослівно «все сделал и сказал УВБ правильно: помню, не помню, если выезжали, то только по заданию. Задания все уничтожены уже! ОСОБА_145 , которые выезжали в ОСОБА_146 , УВБ возили туда, чтобы они показали дом (который показали вам). На меня вышла через ОСОБА_147 , (потерпевшая ОСОБА_148 ) с ней буду вести переговоры. Только будет что-то конкретное, пиля приедет и будем советоваться. Я знаю, что они в гонении от всех и уже не хотят ничего…. Я и Лис» /т.15 а.п.157/;
- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.07.2017 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_28 серед запропонованих для впізнання фотокарток вказав на фотографію, на якій зображений обвинувачений ОСОБА_11 , повідомивши, що саме цій особі він 16.06.2016 року та 08.07.2016 року на прохання потерпілої ОСОБА_17 в м.Дніпро поблизу готелю «Спорт» передавав грошові кошти 20 тис. гривень та 10 гривень відповідно /т.16 а.п.28-38/;
- відповідь начальника УОТЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 06.04.2017 року на запит слідчого, згідно якої вказане управління повідомляє, що 06.05.2016 року до м.Павлограда для виконання НСРД №7 виїжджав екіпаж співробітників УОТЗ у складі о/у ОСОБА_92 та ОСОБА_97 . Матеріали проведення заходів зберігаються в УОТЗ терміном 10 днів, по закінченню їх зберігання матеріали були знищені. Відповідно Журналу вхідних цілком таємних та таємних документів управління кримінальної поліції ГУНП (оперативно-технічних заходів) у вказаний період УОТЗ проводились НСРД згідно ухвал та завдань, отриманих з Павлоградського ВП ГУНП від 06.04.2016 року та 27.04.2016 року. Додаток до відповіді - копія журналу, згідно якого 06.05.2016 року о 12.45 до м.Павлограду виїхав екіпаж ОСОБА_92 та повернувся о 21.00 годині /т.16 а.п.133-134/;
- відповідь начальника УКР ГУНП в Дніпропетровській області від 05.05.2017 року на запит слідчого, відповідно до якого поліцейськими сектору кримінальної поліції Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП в рамках кримінального провадження за фактом безвісного зникнення ОСОБА_20 за ч.1 ст.115 КК України 23.05.2016 року реєструвались завдання на проведення НСРД №7 та направлені до УОТЗ ГУНП. Перевіркою встановлено, що ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області була постановлена про надання дозволу за абонентськими номерами НОМЕР_56 та НОМЕР_57 , а також за IMEI: НОМЕР_58 . За фактом безвісного зникнення ОСОБА_20 заводилось ОРС категорії «Розшук» №20416009 від 18.04.2016. Матеріали з УОТЗ 06.07.2016 року були повернуті до Дніпровського РВП ДВП без виконання у зв`язку з відсутністю технічної можливості їх виконання /т.16 а.п.135-149/;
- копією висновку службового розслідування за фактом проведення негласних слідчих (розшукових) дій 06.05.2016 року працівниками УОТЗ ГУНП в Дніпропетровській області на території м.Павлограда, затвердженого 12.04.2017 року, отримана на запит слідчого, відповідно до якого було встановлено, що 06.05.2016 року о 12.45 годині на територію м.Павлограда для виконання негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст. 268 КПК України (установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу) виїжджали старші о/у управління ОСОБА_90 та ОСОБА_92 , інструктаж перед виїздом проведено заступником начальника ОСОБА_149 , дозвіл на виїзд надано начальником ОСОБА_91 . За повідомленням ОСОБА_151 з письмового дозволу ОСОБА_91 для проведення НСРД №7 по завданнях Павлоградського ВП було відправлено екіпаж у складі ОСОБА_66 та ОСОБА_92 в ході перебування вказаних осіб начальником управління ОСОБА_91 додатково було запропоновано відпрацювати завдання інших підрозділів, які надходили до управління останнім часом, за наявності інформації про те, що абоненти реєструються у м.Павлограді, для чого ОСОБА_91 було надано контакт одного з працівників Дніпровського ВП. ОСОБА_94 не перевірив за яким саме завданням начальником управління ОСОБА_91 було надано вказівку проводити заходи. В подальшому через декілька годин працівники екіпажу повідомили про встановлення місцезнаходження мобільного терміналу за одним із завдань та передачу вказаної інформації ініціатору. Опитаний ОСОБА_90 повідомив, що 06.05.2016 року у першій половині дня отримав вказівку від начальника управління ОСОБА_91 виїжджати до м.Павлограда для проведення заходу по встановленню місцезнаходження мобільних терміналів. Після чого він разом з ОСОБА_92 виїхали на виконання декількох завдань, деякі з них були від ініціатора на прізвище ОСОБА_152 . Від керівництва ОСОБА_90 отримав мобільний номер ОСОБА_64 для контакту та оперативного супроводження пошукових заходів. Після встановлення місцезнаходження одного з розшукуваних терміналів ОСОБА_105 було повідомлено ініціатора ОСОБА_64 про вірогідне місцезнаходження мобільного терміналу. Показавши ОСОБА_153 на вікно квартири, у якій ймовірно, знаходився розшукуваний мобільний термінал. Після цього екіпаж залишили цей район та поїхали виконувати інші завдання, а ОСОБА_152 залишився біля будинку, на який вони йому вказали. Через деякий час екіпажем було встановлено місцезнаходження ще одного мобільного терміналу, який знаходився у автомобілі таксі, ініціатором розшуку якого теж був ОСОБА_152 , та повідомлено останнього про це. Доповівши про результати проведення заходів ОСОБА_90 отримав від ОСОБА_91 вказівку повертатися до м.Дніпро /т.16 а.п.148-154/;
- матеріали виконання доручення слідчого з УКР ГУНП в Харківській області від 06.06.2017 року, відповідно до яких було встановлено, що за період з 14.04.2016 року по 16.04.2016 рік: потерпілий ОСОБА_26 використовував мобільний телефон марки Nokia 220 (Duos) IMEI НОМЕР_58 , в якому був мобільний номер НОМЕР_57 ; IMEI НОМЕР_59 , в якому був мобільний номер НОМЕР_60 ; потерпілий ОСОБА_25 використовував мобільний телефон марки Nokia 107 (Duos) IMEI НОМЕР_61 , в якому був мобільний номер НОМЕР_62 ; IMEI НОМЕР_63 , в якому був мобільний номер НОМЕР_64 . Вказані мобільні телефони були 15.04.2016 року вимкнені та залишені у ОСОБА_24 за місцем мешкання /т.16 а.п.160-165/;
- копії матеріалів кримінального провадження №12016040440001002 від 17.04.2016 року за фактом зникнення ОСОБА_20 , а саме: копією витягу з кримінального провадження, згідно якого органом досудового розслідування за фактом зникнення ОСОБА_20 є Дніпропетровське відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області /т.13. а.п.6/; копією доручення начальника СВ від 17.04.2016 року про проведення досудового розслідування за фактом зникнення ОСОБА_20 слідчому Дніпропетровського відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_154 /т.13 а.п.7/; копією повідомлення про початок досудового розслідування від 17.04.2016 року, відповідно до якого слідча ОСОБА_85 повідомляє керівнику Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_78 , начальнику Дніпропетровського відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_155 про початок досудового розслідування за фактом зникнення потерпілого ОСОБА_20 /т.13 а.п.8/; копією постанови начальника СВ від 17.04.2016 року про визначення групи слідчих в кримінальному провадженні за фактом зникнення ОСОБА_20 , куди увійшли слідчі ОСОБА_85 (старший групи), ОСОБА_86 /т.13 а.п.9-10/; копією постанови про групу прокурорів від 17.04.2016 року, відповідно до якого процесуальне керівництво в кримінальному провадженні за фактом зникнення ОСОБА_20 здійснюють прокурори Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_87 та ОСОБА_82 /т.13 а.п.11/; копією плану слідчих дій /т.13 а.п.12/; копією протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.04.2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_19 16.04.2016 року звернулась до Дніпропетровського відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про зникнення 15.04.2016 року потерпілого ОСОБА_20 , який поїхав на автомобілі «Ніва» з будинку за місцем проживання: с.Новоалександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, та не повернувся /т.13 а.п.13-14/; копією паспорту ОСОБА_20 /т.13 а.п.15/; копією добровільного дозволу свідка ОСОБА_19 від 16.04.2016 року на огляд її домоволодіння /т.13 а.п.16/; копією протоколу огляду місця події від 16.04.2016 року, згідно якого було оглянуто домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_20 , вилучена сорочка останнього /т.13 а.п.17-23/; копією протоколів допитів та письмові пояснення учасників кримінального провадження за фактом зникнення ОСОБА_20 , згідно яких слідчі ОСОБА_85 , ОСОБА_86 та поліцейські (оперуповноважені) Дніпропетровського ВП ОСОБА_156 , ОСОБА_157 отримували дані свідчення /т.13 а.п.25-28, 30-40, 57-58, 87-88, 91-99/; копією доручення слідчого оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій від 18.04.2016 року за фактом зникнення ОСОБА_20 , що направлено начальнику Дніпропетровського відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області /т.13 а.п.29/; копією клопотання слідчої ОСОБА_119 від 10.05.2016 року до слідчого судді Дніпропетровського районного суду про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні ЗАТ «МТС Україна» про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_57 , яким користувався ОСОБА_26 з 14.04.2016 року по 07.05.2016 рік та копія ухвали слідчого судді про задоволення вказаного клопотання слідчого про тимчасовий доступ від 10.05.2016 року /т.13 а.п.41-45/; копією клопотання слідчої ОСОБА_119 від 10.05.2016 року до слідчого судді Дніпропетровського районного суду про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні ПрАТ «Київстар» про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_60 , яким користувався ОСОБА_26 з 14.04.2016 року по 07.05.2016 рік та копія ухвали слідчого судді про задоволення вказаного клопотання слідчого про тимчасовий доступ від 10.05.2016 року /т.13 а.п.51-54/; копією клопотання слідчої ОСОБА_119 від 10.05.2016 року до слідчого судді Дніпропетровського районного суду про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні ПрАТ «Київстар» про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_62 , яким користувався ОСОБА_25 з 14.04.2016 року по 07.05.2016 рік та копія ухвали слідчого судді про задоволення вказаного клопотання слідчого про тимчасовий доступ від 10.05.2016 року /т.13 а.п.46-50/; копією клопотань слідчої ОСОБА_119 від 11.07.2016 року до слідчого судді Дніпропетровського районного суду про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні ЗАТ «МТС Україна» про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_65 , що перебуває у володінні ТОВ «Лайфсейф» про зв`язок абонентських номерів НОМЕР_66 та НОМЕР_67 , що перебуває у володінні ПрАТ «Київстар» про зв`язок абонентських номерів НОМЕР_68 , НОМЕР_69 , НОМЕР_70 , НОМЕР_71 , НОМЕР_72 , НОМЕР_73 , НОМЕР_74 , НОМЕР_75 , НОМЕР_76 , НОМЕР_77 , НОМЕР_78 , якими користувався ОСОБА_26 з 15.06.2016 року по 07.07.2016 рік /т.13 а.п.59-67/; копією клопотання слідчої ОСОБА_119 про накладення арешту на автомобіль потерпілого ОСОБА_20 від 08.07.2016 року та ухвали слідчого судді про задоволення вказаного клопотання /т.13 а.п.75-78/; копією рапорту поліцейського від 12.07.2016 року, клопотання слідчої ОСОБА_119 про дозвіл на проведення обшуку в автомобілі потерпілого ОСОБА_20 від 08.07.2016 року, ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку в автомобілі потерпілого ОСОБА_20 від 08.07.2016 року /т.13 а.п.70-74/; копією протоколу обшуку від 12.07.2016 року, відповідно до якого слідча ОСОБА_86 провела обшук в автомобілі потерпілого ОСОБА_20 на місці його зупинки на трасі М-05 Київ-Одеса в Одеській області на території СП-2 та виявила предмети схожі на гранату, пістолет та порох /т.13 а.п.79-84/; копією постанови прокурора від 14.07.2016 року про виділення матеріалів з кримінального провадження за фактом виявлення в автомобілі потерпілого ОСОБА_20 07.07.2016 року предметів схожих на гранату, пістолет та порох /т.13 а.п.68-69/; копією протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.07.2016 року, відповідно до якого слідча ОСОБА_86 провела дану слідчу дію в м.Одеса зі свідком ОСОБА_158 , який серед фотокарток вказав на фотографію, на якій зображений ОСОБА_26 та повідомив, що ця особа перебувала за кермом автомобіля «Ніва», який ним був зупинений 07.07.2016 року на трасі /т.13 а.п.89-90/; копією постанови про закриття кримінального провадження від 02.09.2016 року, згідно якої провадження за фактом зникнення ОСОБА_20 було закрито у зв`язку з відсутністю події злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, та появою ОСОБА_20 /т.13 а.п.100-101/;
- протокол огляду документів від 05.04.2017 року, відповідно до якого під час досудового розслідування слідчим було оглянуто усі документи, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12016040440001001 за ч.1 ст.185 КК України, відкритого 16.04.2016 року за заявою ОСОБА_19 за фактом вчинення 15.04.2016 року крадіжки за адресою: АДРЕСА_5 . При огляді застосовувались технічні засоби фіксації та зроблені електроні копії документів, які долучені до протоколу. Згідно зроблених копій досудове розслідування за вказаною заявою ОСОБА_19 проводилось Дніпропетровським відділенням Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, процесуальне керівництво здійснювали прокурори Дніпропетровської міської прокуратури №3. 16.04.2016 року ОСОБА_19 звернулась до поліції з заявою про вчинення крадіжки майна 15.04.2016 року о 21.30 годині її чоловіком ОСОБА_26 за адресою мешкання: АДРЕСА_5 . Доручення слідчого на проведення слідчих дій в межах даного кримінального провадження надавалось лише оперативному підрозділу Дніпропетровського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. Серед зроблених копій документів з кримінального провадження наявна копія паспорта з фотографією ОСОБА_20 , довідка з бази поліції «Армор» з фотографією ОСОБА_20 /т.15 а.п.13-48/;
- вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.04.2018 року, відповідно до якого потерпілого ОСОБА_20 було засуджено за ч.5 ст.185 КК України за фактом вчинення крадіжки 15.04.2016 року майна потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , а саме: грошових коштів у вигляді 1420000 доларів США (по курсу НБУ 36419648.80 гривень), 156000 Євро (по курсу НБУ4501961.10 гривень), ювелірних виробів на суму 3279776 гривень /т.10 а.п.12-17, т.21 а.п.146-151/
- копію висновку судово-товарознавчої експертизи №8989 від 19.12.2017 року, яка містить аналогічну інформацію щодо вартості ювелірних виробів, які належали ОСОБА_17 , та були викрадені під час нападу. Станом на час проведення експертизи середня ринкова вартість ювелірних виробів складала 3279776 гривень /т.21 а.п.152-157/;
- протокол огляду предметів від 19.07.2017 року, згідно якого під час досудового розслідування були оглянуті надіслані з Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області розсекречені матеріальні носії секретної інформації у кримінальному провадженні №12016040440001002 від 17.04.2016 року, а саме: клопотання слідчої СВ Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_86 від 18.05.2016 року про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу «Нокіа» та карток НОМЕР_56 та НОМЕР_57 , якими користувався ОСОБА_57 під час зникнення та постанови слідчої Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_86 від 14.07.2016 року про проведення негласної слідчої дії (розшукової) дії, яка полягає у спостереженні за місцем проживання потерпілого ОСОБА_25 в м.Синельникове /т.16 а.п.242-247/;
- висновок судово-товарознавчої експертизи від 22.08.2017 року, відповідно до якого середня ринкова вартість на 21.04.2016 року мобільного телефону торгової марки «Nokia» модель «220 Duos» складала 420 гривень; мобільного телефону торгової марки «Nokia» модель «107 Duos» складала 300 гривень /т.18 а.п.116-118/;
- виписки по рахунках потерпілої ОСОБА_17 з ПАОКБ «Правекс-Банк» за період з 01.11.2012 року по 07.11.2016 рік /т.18 а.п.137-176, т.м.д.р.1 а.п.70-85/;
- копії податкових декларацій платника єдиного податку ФОП та звітів ФОП потерпілого ОСОБА_7 /т.м.д.р.1 а.п.32-47/;
- «Інструкцією з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів», затвердженої наказом МВС України №3 ДСК від 05.01.2005 року, відповідно до якої на підрозділи карного розшуку покладається розшук (установлення) осіб, зокрема безвісно зниклих. Органи внутрішніх справ зобов`язані в межах своєї компетенції розглядати заяви, скарги і повідомлення громадян з питань розшукової роботи, виконувати розшукові завдання, орієнтування інших правоохоронних органів та вживати відповідних заходів реагування. Організація розшукової роботи покладається на керівників підрозділів карного розшуку, якими забезпечується: аналіз статистичної та іншої інформації, що характеризує стан розшукової роботи у відповідних підрозділах; контроль за станом розшукової роботи шляхом здійснення перевірок, вивчення оперативно-розшукових справ (надалі ОРС), розшукових справ (надалі РС), ведення справ контрольно-наглядового провадження (надалі СКНП), надання відповідним підрозділам методичної і практичної допомоги в організації розшукової роботи, розроблення й реалізація планів розшукових і оперативно-розшукових заходів з найбільш складних та актуальних справ, безпосередня участь працівників центрального апарату МВС України у здійсненні окремих розшукових заходів. Розшукову роботу підрозділів внутрішніх справ координує Департамент карного розшуку МВС України. Організація розшукової роботи покладається на керівників ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Протягом доби ОРС «Розшук» заводиться зокрема на безвісті зниклих разом з автомобільним транспортом осіб. Організаційне забезпечення початкових розшукових дій покладено на чергові частини органу внутрішніх справ. Питання розшуку і порядок його здійснення безвісті зниклих осіб висвітлений в пункті 8.1 вказаної інструкції. Згідно пункту 9.6 Інструкції у разі, якщо за фактом безвісно зникнення людини порушено кримінальну справу ОРС «розшук» закривається і водночас заводиться ОРС «Злочин», до якої долучається раніше зібрані матеріали;
- наказ МВД №1084/ДСК від 26.11.2012 року про затвердження змін до Інструкції з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів, відповідно до якого у зв`язку з набранням чинності КПК були внесені зміни до вказаної інструкції, при цьому оперативно-розшукову діяльність щодо розшуку осіб, в тому числі безвісно зниклих, продовжують здійснювати зокрема підрозділи карного розшуку;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.04.2017 року, згідно якого обвинуваченого ОСОБА_12 було затримано на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України в присутності понятих, захисника, при здійснені обшуку затриманої особи було виявлено: дозвіл на зброю на ім`я ОСОБА_12 ; картку замісник №75; 3 ключі чорного кольору; 2 флеш носія чорного та срібного кольорів; магазин пістолета, 4 набої 9 мм, пістолет ПМР № НОМЕР_14 ; довідку з банку «Аваль»; портмоне із водійським посвідченням на ім`я ОСОБА_12 ; портмоне із паспортом ОСОБА_12 із 2 копіями ІНН; чорне портмоне із грошовими коштами: 1 купюра 2 долара США, 1 купюра 10 доларів США, 1 купюра 20 доларів США, 5 купюр по 500 гривень, 61 купюра по 200 гривень, 3 купюри по 20 гривень, 1 купюра 10 гривень, 1 купюра 5 гривень, 1 купюра 2 гривні; картку банку «Ренесанс Кредит» №5365; картку без сім-картки Київстар НОМЕР_32 ; газовий балон «ТЕРЕН 4М»; навушники білого кольору; мобільний телефон «NOMI» чорного кольору; мобільний телефон білого кольору «Samsung»; зарядний пристрій чорного кольору; посвідчення працівника ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 №ДНП 004669 із спецжетоном №0049397 /т.13 а.п.136-141/. Вказана слідча дія фіксувалась на відеокамеру. При перегляді відеозапису затримання обвинуваченого ОСОБА_12 були встановлені аналогічні обставини;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.04.2017 року, згідно якого обвинуваченого ОСОБА_11 було затримано на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України в присутності понятих, захисника, при здійснені обшуку затриманої особи було виявлено грошові кошти в сумі 4562 гривень, флеш носій 16 ГБ /т.13 а.п.119-124/.
Крім того, в ході проведення досудового розслідування під час виконання доручень слідчого підрозділами поліції були встановлені номери мобільних терміналів, якими користувались на час подій обвинувачені; особи, матеріали про притягнення яких до кримінальної відповідальності виділені в окреме провадження ( ОСОБА_23 , ОСОБА_22 ); потерпілі ОСОБА_17 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 ; свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_90 , ОСОБА_92 , ОСОБА_103 , тощо.
Під час дослідження наданих стороною захисту письмових доказів на підтвердження придбання автомобіля марки «Тойота Камри», на який накладено арешт в межах кримінального провадження, ОСОБА_32 , матір`ю обвинуваченого ОСОБА_12 , було встановлено, що в договорі купівлі-продажу вказаного транспортного засобу станом на 13.08.2016 року в даних покупця « ОСОБА_32 » вказаний саме той номер мобільного телефону ( НОМЕР_16 ), що був встановлений в ході проведення досудового розслідування як такий, яким користувався обвинувачений ОСОБА_12 на час інкримінованих подій. Вказаний номер мобільного телефону згідно отриманої інформації від мобільних операторів з прив`язкою до базових станцій неподалік місць вчинення злочинів 21.04.2016 року (на час проведення незаконного обшуку у свідка ОСОБА_24 ) та 06.05.2016 року (на час проведення незаконного обшуку та розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 ) мав з`єднання з телефоном ОСОБА_141 , дружини обвинуваченого ОСОБА_12 , номер якого остання вказувала у поданих заявах до суду станом на 23.11.2017 року. Зазначене спростовує позицію обвинуваченого ОСОБА_12 про невикористання мобільного терміналу НОМЕР_16 раніше та доводить позицію сторони обвинувачення.
В подальшому в ході виконання ухвал слідчих суддів мобільними операторами зв`язку були надані тимчасові доступи до телефонних з`єднань вказаних вище учасників кримінального провадження в період з 14.04.2016 року по 08.12.2016 рік з вказівками базових станцій, що відображено в протоколах про тимчасовий доступ. Після проведеного аналізу відповідним підрозділом поліції отриманої інформації підтверджено, що 21.04.2016 року в період проведення обшуку за місцем проживання свідка ОСОБА_24 мобільні телефони, якими користувались обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження ( ОСОБА_23 ), працюють за однаковими адресами розташування базових станцій в Синельниківському районі в сел.Новоалександрівка, при цьому мають телефоні з`єднання між собою в цей день. В цей же день після проведеного незаконного обшуку включається телефон потерпілого ОСОБА_20 також в Синельниківському районі в сел.Новоалександрівка, який до цього 15.04.2016 року був виключений, що підтверджує показання свідка ОСОБА_24 та спростовує покази обвинуваченого ОСОБА_11 та позицію обвинуваченого ОСОБА_12 щодо непричетності до пошуків обвинуваченого ОСОБА_12 та іншої особи, матеріали про притягнення якої до кримінальної відповідальності виділені в окреме провадження. 06.05.2016 року мобільні телефони обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та особи, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якої виділені в окреме провадження ( ОСОБА_23 ), вдень працюють за однаковими адресами розташування базових станцій по вул.Соборна та вул. Центральної м.Павлограда. ввечері за вказаною адресою реєструється робота мобільного термінала, яким користується особа, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності якого виділені в окреме провадження ( ОСОБА_22 ) При цьому в цей день за мобільним терміналом обвинуваченого ОСОБА_11 мається 8 з`єднань з мобільним терміналом свідка ОСОБА_66 та два з`єднання в цей день зафіксовані між мобільними терміналами обвинуваченого ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_66 в м.Павлограді. Крім того 06.05.2016 року зареєстровані телефонні з`єднання обвинуваченого ОСОБА_11 по базових станціям мобільного зв`язку, знаходячись у м.Павлограді, з обвинуваченим ОСОБА_12 , та особами, матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності яких виділені в окреме провадження ( ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ). 06.05.2016 року в період часу з 15.00 до 20.00 години мобільні термінали потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_25 працювали за базовими станціями, що розташовані неподалік квартири, в якій на них було скоєно розбійний напад по вул.Ганни Світличної (Радянська) в м.Павлограді. Проведений аналіз в сукупності підтверджує показання потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , свідків ОСОБА_66 , ОСОБА_92 , та спростовує показання обвинуваченого ОСОБА_11 та доводить причетність до нападу на потерпілих обвинуваченого ОСОБА_12 .
Отже, що стосується зазначених судом доказів у їх сукупності, колегія суддів не сумнівається в їх належності та допустимості, вважає такі докази достатніми для доведеності вини ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих їм кримінально-протиправних діянь, а тому не вбачає підстав визнати наведені у вироку висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Оскільки наведені докази зібрані у встановленому законом порядку та узгоджуються між собою, не містять суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх достовірності.
На думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у зазначених вище злочинах відповідає доказам, які були предметом дослідження в судовому засіданні та які суд поклав в основу обвинувального вироку, проявів упередження щодо обвинувачених, як з боку слідчих органів, так і з боку суду першої інстанції вивченням матеріалів провадження не виявлено. Під час досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з`ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, проведені необхідні експертизи, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи, тому колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність доказів вини, як ОСОБА_11 , так і ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих злочинів є безпідставними.
Доводи ж апеляціної скарги захисту про те, що деякі обставини справи всебічно не досліджені, є необгрунтованими, оскільки на підставах тих доказів, які були предметом перевірки в судових засіданнях, з достатньою повнотою досліджені обставини зазначених у вироку кримінальних правопорушень.
Зазначені докази винуватості ОСОБА_11 і ОСОБА_12 є належними, достовірними, допустимими, достатніми та такими, що не суперечать Конституції та нормам КПК України. До того ж, колегія суддів критично оцінює позиції обвинувачених, спрямовані на заперечення причетності до інкримінованих їм злочинів, до того ж, з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_12 відмовився від дачі будь-яких показів під час судового та апеляційного розгляду, і розцінює це як спосіб захисту останніх, а поведінку їх в судовому засіданні - як захисно-установчу в суб`єктивно складній несприятливій для них судово-слідчій ситуації з метою уникнути покарання за скоєні ними кримінальні правопорушення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні органами досудового розслідування здобуті беззаперечні докази, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_11 і ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.3 ст. 186, ч.4 ст. 187 КК, а тому вважати, що останніх необґрунтовано засуджено за вказані кримінально-протиправні дії, немає підстав. На підтвердження такої своєї позиції суд першої інстанції навів досить обґрунтовані і вмотивовані, на думку колегії суддів, висновки, які в повному обсязі спростовують вищезазначену лінію, побудовану стороною захисту для уникнення обвинуваченими покарання за скоєні кримінальні правопорушення.
Що ж стосується позиції сторони захисту щодо визнання неналежними та недопустимими певних доказів, покладених органом досудового розслідування в основу обвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з урахуванням до того ж доктрини «плодів отруйного дерева» (frnit of the poisonous tree), сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Валицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», а також порушень під час проведення окремих слідчих дій та інших процесуальних дій загальних засад верховенства права та законності, порядку фіксування окремих слідчих дій та вимог до їх проведення, апеляційний суд зауважує, що ці заперечення проти пред`явленого звинувачення, які тотожні й доводам, викладеним в апеляційній скарзі, були ретельно досліджені судом першої інстанції та на них надано належним чином мотивовану і обґрунтовану відповідь..
Вирішуючи питання про допустимість зазначених доказів, колегія суддів цілком погоджується з висновком суду першої інстанції, і також не вбачає підстав для визнання зазначених стороною захисту доказів недопустимими з огляду на наступне.
По-перше, сторона захисту оспорює порядок проведення досудового розслідування, предметної та територіальної підслідності, посилаючись на відсутність будь-яких повноважень у заступника начальника наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 , який своєю постановою від 20.10.2016 року доручив проведення досудового розслідування прокуратурі Харківської області, відсутність роцессуального рішення про визначення вказаної особи процесуальним керівником в роцесс кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР, та проведення досудового розслідування некомпетентним органом, відсутність роцессуального рішення про визначення слідчих в провадженні.
Апеляційним переглядом встановлено, що суд першої інстанції ретельно перевірив під час судового розгляду зазначені обставини, в результаті чого дійшов вірного висновку про законність підстав проведення досудового розслідування прокуратурою Харківської області.
Так, 12.10.2016 року Генеральною прокуратурою України було отримано заяву про злочин від потерпілого ОСОБА_20 та свідка ОСОБА_19 , в яких вони повідомили про вчинений розбійний напад на ОСОБА_20 та ОСОБА_25 , вчинений ймовірно працівниками поліції спільно з прокурором м.Дніпропетровська /т.м.д.р.1 а.п.4-13/.
Також до Генеральної прокуратури України 12.10.2016 року звернулись потерпілі ОСОБА_17 та ОСОБА_7 , в заявах зазначили аналогічні обставини вчинення розбійного нападу з вказівкою на причетність до цього працівників правоохоронних органів. /т.м.д.р.1 а.п.144-148 та а.п.152-155/. Вказані заяви в подальшому були направлені до прокуратури Харківської області.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення за вказаними заявами до ЄРДР було внесено прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_127 відповідно до витягу 20.10.2016 року о 17.51 годині /т.м.д.р.1 а.п.1/.
Оскільки згідно з вимогами ч.4 ст.216 КПК в редакції, чинній на момент інкримінованих подій, слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів вчинених зокрема працівником правоохоронного органу, а відповідно до п.1 Перехідних положень КПК України до дня введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, - щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу, в заяві про злочин йшлося про ймовірну причетність до цього працівників правоохоронних органів Дніпропетровської області, відсутність на час подій державного бюро розслідувань, наявність повноважень здійснювати досудове розслідування у слідчих органів прокуратури, постановою заступника начальника наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 від 20.10.2016 року /т.м.д.р.1 а.п.15, т.19 а.п.180/ здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було доручено слідчому управлінню прокуратури Харківської області.
25.10.2016 року кримінальне провадження за заявою ОСОБА_20 та ОСОБА_19 за ч.4 ст.187 КК надійшло до прокуратури Харківської області /т.м.д.р.1 а.п.2/.
27.10.2016 року начальник першого слідчого відділу Прокуратури Харківської області доручив проведення досудового розслідування за вказаною заявою старшому слідчому першого слідчого відділу Прокуратури Харківської області ОСОБА_161
31.10.2016 року постановою заступника прокурора Харківської області була призначена група прокурорів, які під час проведення досудового розслідування здійснювали процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні /т.м.д.р.1 а.п.19/, а постановою начальника першого слідчого відділу прокуратури Харківської області від 29.11.2016 року призначено слідчу групу в складі слідчих ОСОБА_161 та ОСОБА_51 /т.м.д.р.1 а.п.20/.
На виконання ухвали суду про тимчасовий доступ з Офісу Генерального прокурора 13.01.2021 року були отримані відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42016000000002964 від 20.10.2016 року за заявою потерпілого ОСОБА_20 /т.20 а.п.107-109/. Так, згідно наданої інформації реєстрація провадження в ЄРДР відбулась 20.10.2016 року о 18.03 годині, користувачем зазначений « ОСОБА_43 ». Також є відмітка про визначення підслідності та передачу до прокуратури Харківської області 21.10.2016 року, користувачем зазначений « ОСОБА_41 », є відмітки про призначення групи прокурорів та слідчих в даному кримінальному провадженні. На час внесення даних в ЄРДР за заявою ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , станом на 20.10.2016 року ОСОБА_43 займав посаду заступника Генерального прокурора України.
Відповідно до п.2 ч.2 розділу ІІ «Положення про порядок ведення ЄРДР» (надалі Положення), затверджений Наказом ГПУ № 139 від 06.04.2016 року в редакції на час вказаних подій, саме керівник прокуратури, органу досудового розслідування після перевірки внесених до Реєстру відомостей реєструє кримінальне провадження. У Реєстрі автоматично фіксується дата обліку інформації та присвоюється номер кримінального провадження. Факт реєстрації кримінального правопорушення (провадження) настає з моменту підтвердження керівником прокуратури або органу досудового розслідування таких відомостей.
Таким чином, 20.10.2016 року прокурор Генеральної прокуратури України ОСОБА_41 о 17.51 годині вносить дані про вчинений злочин за заявою ОСОБА_20 та ОСОБА_19 до ЄРДР, а заступник Генерального прокурора України ОСОБА_43 (керівник в розумінні Положення) перевіряє внесені дані та реєструє кримінальне провадження о 18.03 годині цього ж дня.
З огляду на вищевикладене посилання захисту на відсутність процесуального рішення про визначення процесуального статусу прокурора ОСОБА_46 в даному кримінальному провадженні до складення ним постанови про доручення проведення досудового розслідуванні, у зв`язку з чим проведення подальшого досудового розслідування є порушенням процедури отримання доказів, є хибними, оскільки вказана посадова особа з самого початку, отримавши повідомлення про злочин, внесла відомості у відповідності до вимог ст.214 КПК до ЄРДР та відповідно до частини 7 цієї статті передала наявні у нього матеріали до прокуратури Харківської області та доручила проведення досудового розслідування, оскільки в заяві про злочин були посилання на причетність до цього правоохоронців з Дніпропетровської області.
Доводи захисників на ч.5 ст.36 КПК при визначенні територіальної підслідності прокурором ОСОБА_127 також є безпідставними, оскільки за заявою потерпілого ОСОБА_20 про злочин в Генеральній прокуратурі України, куди надійшло це повідомлення, досудове розслідування не здійснювалось, як і не здійснювалось в іншому органі досудового розслідування до цього, тому ефективність проведення досудового розслідування не оцінювалась і це не було обставиною, що впливала на визначення підслідності.
Не знайшли свого підтвердження й доводи сторони захисту про порушення процедури отримання доказів через відсутність в кримінальному провадженні оригіналу постанови прокурора ОСОБА_46 про визначення підслідності, що, на думку апелянтів, є наслідком визнання отриманих в подальшому доказів недопустимими, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявна фотокопія постанови ОСОБА_46 , а в подальшому в ході проведення судового слідства прокурором був наданий другий примірник вказаної постанови ОСОБА_46 , а також в результаті виконання ухвали суду про тимчасовий доступ та отримання з Офісу Генерального прокурора України повного витягу з ЄРДР був встановлений факт внесення даних до реєстру про визначення підслідності саме прокурором ОСОБА_164 .
Також захист посилався на невизначення групи слідчих у кримінальному провадженні за фактом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_20 , оскільки в постанові про призначення слідчої групи від 29.11.2016 року вказаний інший, відмінний номер кримінального провадження. Втім дані ствердження, на думку колегії суддів, є неспроможними, позаяк постановою начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області від 29.11.2016 року /т.м.д.р.1 а.п.20/ в кримінальному провадженні за ч.4 ст.187 КК за фактом розбійного нападу на ОСОБА_20 , до якого можуть бути причетні правоохоронці, була призначена група слідчих у складі ОСОБА_161 та ОСОБА_51 . Дана постанова згідно отриманої інформації з Офісу Генерального прокурора України наявна в ЄРДР, запис №8, а звичайна технічна помилка в номері кримінального провадження під час складання даної постанови не є підставою для визнання доказу недопустимим, а за відсутності підстав для констатування порушень порядку проведення досудового розслідування, предметної та територіальної підслідності, відсутні й підстави для сумніву в об`єктивності письмових доказів, зібраних стороною обвинувачення, які були досліджені судом.
Також суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для того, щоб визнати спроможними доводи апеляції захисту про недопустимість протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілими ОСОБА_20 від 26.01.2017 року та ОСОБА_25 від 30.01.2017 року з тих підстав, що під час вказаної дії були запрошені поняті, які знайомі з потерпілими ОСОБА_17 та ОСОБА_7 , а тому є зацікавленими особами, оскільки вказані обставини не можуть свідчити про зацікавленість, враховуючи також, і те, що останні обвинуваченого бачили вперше, до того ж, статтею 223 КПК чітко визначено перелік осіб, які не можуть бути понятими, до яких зазначені апелянтами свідки не входять, тож зазначені докази, на думку колегії суддів, отримані в порядку, визначеному КПК України.
Допитані поняті ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_109 та ОСОБА_114 , які були запрошені для проведення впізнання, підтвердили свою присутність на слідчій дії, законність її проведення, відсутність будь-яких зауважень у них. Вказані особи понятих показали, що на момент проведення впізнань вони не знали осіб, з якими проводились слідчі дії, вони були необізнані з учасниками кримінального провадження, в межах якого проводилось впізнання, наявності в цьому провадженні потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_7 . Будь-якої заінтересованості в результатах кримінального провадження не виявляли.
З урахуванням викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що у матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б надавали підстави визнати зазначені в апеляції сторони захисту процесуальні документи недопустимими доказами.
Разом з цим колегія суддів погоджується з доводами зміненої апеляційної скарги прокурора стосовно безпідставності висновку суду першої інстанції щодо порушення порядку затримання обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в порядку ст.208 КПК, виходячи з наступного.
Так, під час судового розгляду місцевий суд перевірив позицію сторони захисту про незаконність затримання обвинувачених без ухвали слідчого судді 06.04.2017 року на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України та дійшов висновку про наявність порушення порядку затримання цих осіб без ухвали слідчого судді, оскільки пройшов значний проміжок часу між вчиненням кримінального правопорушення та затриманням обвинувачених, і потреби діяти саме таким чином у органа досудового розслідування не було.
З метою перевірки доводів, викладених прокурором в апеляційній скарзі, апеляційним судом були досліджені процесуальні документи, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме постанову заступника начальника першого наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_46 від 20 жовтня 2016 року про доручення проведення досудового розслідування (Т.1(9), а.п. 15); доручення начальника першого слідчого відділу прокуратури області старшого радника юстиції ОСОБА_166 від 27 жовтня 2016 роки старшому слідчому першого слідчого відділу прокуратури Харківської області молодшому раднику юстиції ОСОБА_161 про проведення досудового розслідування (Т.1(9), а.п.16); постанову заступника прокурора Харківської області старшого радника юстиції ОСОБА_168 від 31 жовтня 2016 року про призначення групи прокурорів (Т.1(9), а.п. 19); постанову начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області старшого радника юстиції ОСОБА_166 від 29 листопада 2016 року про призначення слідчої групи (Т.1(9), а.п. 20); протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.04.2017 року, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_12 було затримано на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України в присутності понятих, захисника(Т.13, а.п.136-141); протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.04.2017 року, згідно з яким обвинуваченого ОСОБА_11 було затримано на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України в присутності понятих, захисника (Т.13 а.п.119-123).
Окрім того, на підтвердження законності затримання обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_12 в порядку ст.208 КПК, прокурором ОСОБА_6 суду апеляційної інстанції були надані копії постанов про закриття кримінальних проваджень № 42018040000001131, №42019220000000070, №42018040000001104 та №42019220000000247, які були розпочаті за заявами ОСОБА_27 та ОСОБА_12 , які набрали законної сили.
Таким чином, дослідивши вищезазначені докази, перевіривши матеріали кримінального провадження, а також письмові документи, долучені під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення, апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Так, у мотивувальній частині рішень Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.04.2017 року по справі №646/2603/17 та апеляційного суду Харківської області від 29.05.2017 року по справі 646/2603/17 була надана оцінка протоколам затримання в порядку ст.208 КПК України обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_12 , тобто сторона захисту під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подала скарги щодо незаконного затримання та звільнення обвинувачених, проте обвинувачені звільнені з-під варти не були, як це передбачено ст.206 КПК України, а на вказівку суду щодо проведення перевірки прокуратурою Харківської області щодо законності затримання вказаних обвинувачених в порядку ст. 208 КПК України така перевірка була проведена та на адресу суду було направлено лист, з якого витікає, що під час проведення перевірки порушень встановлено не було. Окрім цього, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з часу саме затримання, тобто з 06.04.2017 року, обвинувачених в порядку ст.208 КПК України. У подальшому, вказаний запобіжний захід ще неодноразово продовжувався за рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова та перевірявся апеляційним судом Харківської області під час досудового розслідування.
Крім того, 04.10.2017 року прокуратурою Дніпропетровської області за заявами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017040000001235 за ст. 365 ч.1 КК України, за №42017040000001237 за ст. 371 ч.1 КК України, №42017040000001238 за ст. 374 ч.1 КК України. 26.01.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_12 було внесено відомості за №42018040000000061 за ст.371 ч.1 КК України. Зазначені кримінальні провадження 06.09.2018 року були об`єднані в одне кримінальне провадження №42017040000001235, під час розслідування якого були перевірені в тому числі і доводи ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо їх незаконного затримання в порядку ст. 208 КПК України. За наслідками досудового розслідування 31.03.2019 року кримінальне провадження №42017040000001235 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК у зв`язку з відсутністю в діях слідчих прокуратури Харківської області та працівників УВБ в Дніпропетровській області кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 374, ч.1 ст. 371 КК.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2019 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на постанову слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Дніпропетровської області від 31.03.2019 року про закриття кримінального провадження №42017040000001235 (справа №201/9213/19, провадження №1-кс/201/5883/2019). Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2019 апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду від 24.10.2019 про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_15 на постанову про закриття кримінального провадження №№42017040000001235 від 31.03.2019 року без змін (справа №201/9213/19, провадження №11-сс/803/1653/19).
При цьому суди обох інстанцій зазначили, що вимоги норм закону слідчим при винесені оскаржуваної постанови порушені не були, а прийняте ним рішення обґрунтовано належним чином, оскільки винесено за результатами здійснення досудового розслідування, в ході якого було проведено повну та всебічну перевірку фактів, які стосувалися обставин, викладених у заявах обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Крім того, суди обох інстанцій вказали, що відповідно до п. 2 ч.2 ст.207 та п.2 ч.1 ст.208 КПК законним затриманням вважається затримання особи, яка затримана безпосередньо після вчинення злочину та під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні. Тобто вказана норма не регламентує час затримання. А оскільки на той час були об`єктивні дані вважати, що обвинуваченні ОСОБА_29 і ОСОБА_12 , ОСОБА_169 та ОСОБА_23 будуть переховуватися від органу досудового розслідування, було констатовано, що орган досудового розслідування (слідчий) діяв відповідно до КПК України, а затримання ОСОБА_29 та ОСОБА_12 здійснено на законних підставах.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що посилання місцевого суду на порушення порядку затримання обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_12 в порядку ст..208 КПК, без ухвали слідчого судді, оскільки пройшов значний проміжок часу між вчиненням кримінального правопорушення і затриманням обвинувачених та відсутності потреби у органа досудового розслідування діяти саме таким чином, є хибним та таким, що суперечить матеріалам кримінального провадження та не ґрунтується на нормах кримінального процесуального закону.
Отже, виходячи з об`єктивних даних, наявних в матеріалах кримінального провадження, а також з урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що все вищенаведене у повному обсязі спростовує апеляційні доводи сторони захисту про відсутність доказів винуватості ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в інкримінованих їм злочинах та про непричетність останніх до вказаних кримінально-протиправних діянь, а тому й немає підстав піддавати сумніву вірний по суті висновок суду першої інстанції про визнання обвинувачених винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 365, ч.3 ст. 186, ч.4 ст. 187 КК.
Крім того, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного вироку було належним чином вирішено долю речових доказів відповідно до ст.. 100 КПК, а саме ухвалено : квартиру за адресою: АДРЕСА_10 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_132 , - після набрання вироком законної сили залишити останній по приналежності; земельну ділянку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада, Бузівська (кадастровий номер 3222480800:06:010:5264), що належить на праві приватної власності ОСОБА_11 , - після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 та земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:161:0010, що належить на праві приватної власності ОСОБА_30 - після набрання вироком законної сили залишити останньому по приналежності; зошит в клітинку формату паперу А4 з синьою обкладинкою; перший аркуш декларації про майно, витрати і зобов`язання фінансового характеру на ім`я ОСОБА_11 ; довідку про доходи №63/32 від 22.01.2015 на ім`я ОСОБА_11 ; довідку про доходи на ім`я ОСОБА_11 на суму 52643.84 грн.; витяг з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 16.03.2016 на ім`я ОСОБА_11 ; довідку про доходи на ім`я ОСОБА_11 на суму 12348 грн.; довідку про доходи №1145 від 30.01.2017 на ім`я ОСОБА_11 на суму 100847.03 грн.; довідку про доходи №1169 на ім`я ОСОБА_12 на суму 90817.41 грн., які долучені до матеріалів кримінального провадження, - після набрання вироком законної сили зберігати в матеріалах кримінального провадження; мисливську рушницю чорно-коричневого кольору «CIF-SAN» №122498, передану на збереження до Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області, - після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави; грошові кошти 5715 доларів США та 1670 євро, вилучені за адресою реєстрації зброї ОСОБА_11 за виключенням повернутих власникові ОСОБА_39 (32303 доларів США, 10105 Євро, 92732 гривень), які передані на відповідальне збереження до Харківського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», - після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави; автомобіль марки Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , vin НОМЕР_23 , 2016 року випуску, який належить ОСОБА_32 та переданий їй у користування, - після набрання вироком законної сили залишити останній по приналежності; два жіночих годинника «Daniel Wellington», жіночий ланцюжок з металу жовтого кольору, жіночі сережки з металу жовтого кольору в коробочці для ювелірних виробів, які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 , - після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави; речі та документи, вилучені під час затримання обвинуваченого ОСОБА_12 : флеш носій чорного кольору; флеш носій срібного кольору; пістолет ПМР НОМЕР_14 із магазином до нього та набоями 9 мм (кулі гумові) кількості 4 шт.; газовий балон дратівливої дії «ТЕРЕН 4М»; мобільний телефон чорного кольору «NOMI» на 2 сім карти із батареєю та сім картою оператора мобільного зв`язку Київстар № НОМЕР_35 ; мобільний телефон білого кольору «Samsung» із батареєю та сім картою оператора мобільного зв`язку Київстар № НОМЕР_35 , зарядний пристрій чорного кольору, навушники білого кольору, сумку шкіряну на плече чорного кольору, чорне портмоне, - після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави; грошові кошти 14777 гривень та 32 долара США, вилучені під час затримання обвинуваченого ОСОБА_12 та передані на відповідальне збереження до Харківського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», - після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави; речі та документи, вилучені під час затримання обвинуваченого ОСОБА_12 : довідку з банку «Аваль»; дозвіл на зброю на ім`я ОСОБА_12 № НОМЕР_31 ; картку-замісник №75; ключ чорного кольору у кількості 3 шт.; портмоне чорного кольору із водійським посвідченням на ім`я ОСОБА_12 ; портмоне чорного кольору із паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_12 та копії ІНН на ім`я ОСОБА_12 у кількості 2 шт.; картку банку «Ренесанс Кредит» №5365; - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_12 ; посвідчення працівника ГУ НП в Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_12 №ДНП 004669 із спеціальним жетоном № НОМЕР_37 - після набрання вироком законної сили знищити.
Також суд зазначив, що після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню арешт транспортного засобу марки «Тойота Камрі», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_32 , та квартири АДРЕСА_22 , що належить ОСОБА_132 , накладені ухвалами слідчого судді від 24.03.2017 року в даному провадженні, та арешт домоволодіння та земельної ділянки: АДРЕСА_9 , що належить ОСОБА_30 , накладений ухвалою слідчого судді від 21.07.2017 року в даному провадженні.
З приводу вимоги сторони захисту про повернення ОСОБА_39 решти грошових коштів, що були вилучені під час обшуку за місцем реєстрації зброї обвинуваченого ОСОБА_11 та визнані речовим доказом, у зв`язку з наявністю ухвали слідчого судді від 14.06.2017 року, то суд визнав її безпідставною, оскільки ухвалою слідчого судді були задоволені вимоги ОСОБА_39 в межах доведення ним прав на вилучені грошові кошти та повернуто 32303 доларів США, 10105 Євро, 92732 гривень. Решта ж грошових коштів, як зазначив суд, є речовим доказом, жодна особа не заявила на вказані кошти своїх прав, тому доля вказаних грошей вирішується відповідно ст.100 КПК.
Стосовно інших накладених арештів на майно, які не були предметом дослідження суду, місцевий суд зазначив, що з матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були виділені в окремі кримінальні провадження матеріали про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_23 та ОСОБА_22 , стороною обвинувачення суду не надавались ухвали про накладення арешту та підстави накладення такого арешту, а тому суд не вирішує питання у відповідності вимог ст.174 КПК стосовно іншого заарештованого майна.
Отже вирок суду першої інстанції в частині вирішення долі речових доказів цілком відповідає вимогам ст.374 КПК, тому вимоги апеляційної скарги сторони захисту в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення, а питання, які виникають з приводу даних обставин, можливо вирішити в порядку виконання вироку, який регламентується розділом VІІІ Кримінального процесуального кодексу.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги представника цивільного відповідача - Державної казначейської служби України ОСОБА_16 , колегія суддів вважає їх обґрунтованими виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_171 , в інтересах позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_17 було подано цивільні позови про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (том №2 а.с.14-20, 22-28). В обґрунтування яких, посилаючись на положення ст.1174, ч.2 ст.1177, ч.1 ст.1190 Цивільного кодексу України (далі- ЦК), ч.3 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", п.п.1,3,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4 (з подальшими змінами та доповненнями)" представник зазначав, що своїми незаконними діями, зазначеними в обвинувальному акті, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , матеріали щодо яких про притягнення до кримінальної відповідальності виділені в окреме провадження, будучи представниками органів державної влади та працюючи в Дніпровському відділі поліції ГУНП в Дніпропетровській області, діяли від її імені, з перевищенням меж своїх службових повноважень заподіяли ОСОБА_7 матеріальні збитки та моральну шкоду, яка виразилася у втраті можливості ним придбати та користуватися благами за рахунок власних заощаджень, вести звичайний образ життя, а тому він зневірився у добропорядності представників правоохоронних органів, став відчувати невпевненість у майбутньому, у зв`язку з чим вказаний негативний настрій призвів до погіршення його повноцінної життєдіяльності, стосунків з оточуючими та викликав появу негативних психологічних переживань, тобто спричинив моральні страждання. Крім того, внаслідок незаконних дій вказаних осіб ОСОБА_17 також втратила належне їй майно, що призвело до неможливості його подальшого використання для власних потреб, підрив в її очах авторитету органів державної влади, а саме Національної поліції, викликаний діями відповідачів, відчуття незахищеності перед їх свавіллям та викликало негативні психосоматичні та психоемоційні зміни, обумовило порушення фізичної та психоемоційної сфер існування особистості, що перешкоджає її активної та повноцінної життєдіяльності, а також викликає появу негативних психологічних переживань, тобто спричинило моральні страждання. Тому, на переконання представника позивачів, з урахуванням вищевикладених обставин, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої діями вказаних працівників поліції повинно здійснюватися за рахунок ГУНП в Дніпропетровській області, держави та коштів Державного бюджету України.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи цивільні позови ОСОБА_7 і ОСОБА_17 та стягуючи з Державного бюджету України, в особі Державної казначейської служби України, зокрема, на користь ОСОБА_7 - 22 610 721, 60 гривень в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди та 100 000 гривень в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди, та на користь ОСОБА_17 - 19 570 760, 70 гривень в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди та 100 000 гривень в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди, посилався на положення ст.56 Конституції України, ст.ст.23, 1174, 1176 ЦК, Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2001 від 03.01.2001 року, п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.89 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" та у вироку зазначив, що шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою на підставі ст.1174 ЦК. Оскільки, як зазначено у вироку, встановлену вину обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.186, ч.3 ст.365 КК, які на момент їх вчинення займали посади та працювали в Дніпропетровському відділі поліції ГУНП в Дніпропетровській області, мали спеціальні звання підполковника поліції та майора поліції відповідно, а також встановлено наявність і розмір шкоди, та відповідно причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, тому суд першої інстанції стягнув матеріальну та моральну шкоду на користь потерпілих за рахунок Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України, оскільки обвинувачені на момент вчинення злочинів були службовими особами правоохоронних органів України.
Натомість, апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.1176 ЦК шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до ст.1, ч.1-1 ст. 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.
У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.
Згідно ст. 2 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04.03.1996 року № 6/5/3/41 даний Закон встановлює випадки, умови та порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ), "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"( 3341-12 ) та іншими актами законодавства, поновлення порушених у зв`язку з цим трудових, службових, пенсійних, житлових, інших особистих і майнових прав, а також визначає органи, на які покладається вчинення дій по забезпеченню відшкодування шкоди, завданої громадянинові, та пов`язані з цим обов`язки зазначених органів.
Дійсно, матеріалами справи встановлено, що обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , будучи працівниками правоохоронного органу, вчинили дії щодо незаконного обшуку домоволодіння свідка ОСОБА_24 , незаконного затримання, незаконного обшуку та незаконного вилучення грошей та ювелірних виробів у потерпілих ОСОБА_25 та ОСОБА_20 , які, хоча і належали потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_17 , однак вказані особи, а саме- ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , не пред`являли до обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 цивільні позови у кримінальному провадженні щодо відшкодування шкоди.
При цьому, вироком колегії суддів Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2018 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_26 за ч.5 ст.185 КК (том №21 а.с.153-158) встановлено, що саме обвинуваченим ОСОБА_26 було вчинено таємне викрадення чужого майна в особливо великому розмірі, а саме грошових коштів, що належать потерпілим ОСОБА_17 та ОСОБА_7 , які знаходилися на зберіганні у ОСОБА_19 в розмірі 1 420 000 доларів США (по курсу НБУ 36419648,8 гривень), 156 000 Євро (по курсу НБУ 4 501 961,1 гривень), ювелірних виробів на суму 3 279 776 гривень, а всього на загальну суму 44 201 385,9 гривень. Однак, в цьому кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_17 цивільні позови про відшкодування шкоди з обвинуваченого ОСОБА_26 не заявлялися.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини, апеляційний суд не вбачає наявності визначених законом підстав для відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням за цивільними позовами ОСОБА_7 та ОСОБА_17 у даному кримінальному провадженні за рахунок Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно ст.41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (з протоколами) № 475/97-ВР від 17.07.1997 року потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_17 мають право на справедливу сатисфакцію саме від ОСОБА_26 , безпосередніми діями якого потерпілим було завдано матеріальної шкоди, шляхом незаконного вилучення з їх володіння грошових коштів та ювелірних виробів.
Водночас, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходить з наступного.
Статтею 23 ЦК встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Як убачається з роз`яснень, що містяться в п.31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 02 липня 2004 року № 13, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями Цивільного кодексу України та роз`ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, від 27 лютого 2009 року № 1) від 31 березня 1995 року № 4 (далі Постанова).
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).
При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях ЄСПЛ, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Тома проти Люксембургу» (2001 рік), «Калок проти Франції» (2000 рік) та «Недбала проти Польщі» (2000 рік) ЄСПЛ дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.
Відповідно до ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже, на переконання апеляційного суду, враховуючи конкретні обставини справи, характер і обсяг фізичних та душевних страждань потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_17 , які були завдані неправомірними діями обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , виходячи із засад розумності та виваженості, позовні вимоги потерпілих в частині відшкодування завданої їм моральної шкоди, слід задовольнити частково і стягнути з кожного з обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на користь потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_17 по 10 000 гривень, з кожного, в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.
В іншій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок або ухвалу.
Згідно з п.3 ч.1 ст.408 КПК суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що апеляційна скарга захисників ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , яка подана в інтересах обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , є безпідставною та задоволенню не підлягає, змінена апеляційна скарга прокурора ОСОБА_14 та апеляційна скарга представника цивільного відповідача - Державної казначейської служби України ОСОБА_16 підлягають повному задоволенню, а вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2021 року підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408 та 418, 419 КПК, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , яка подана в інтересах обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , - залишити без задоволення.
Змінену апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_14 та апеляційну скаргу представника цивільного відповідача - Державної казначейської служби України ОСОБА_16 - задовольнити.
Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2021 року щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч.3 ст.365, ч.3 ст.186, ч.4 ст.187 КК - змінити, виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на порушення порядку затримання 06.04.2017 року обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК, без ухвали слідчого судді.
Цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_17 до ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_17 по 10 000 гривень, з кожного, в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди. У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її оголошення, але на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
СУДДІ :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
| Суд | Дніпровський апеляційний суд |
| Дата ухвалення рішення | 14.02.2023 |
| Оприлюднено | 20.02.2023 |
| Номер документу | 109054790 |
| Судочинство | Кримінальне |
| Категорія | Злочини проти власності Розбій |
Судовий реєстр по справі —646/7414/17
Ухвала від 06.11.2024
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Головін В. О.
Ухвала від 05.11.2024
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Головін В. О.
Ухвала від 23.10.2024
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Головін В. О.
'/%3e%3cpath d='M13.07 23.33c-.52 0-.43-.19-.61-.69l-1.53-5.01 11.74-6.96' fill='%23c8daea'/%3e%3cpath d='M13.07 23.33c.4 0 .57-.18.8-.4.14-.13.85-.83 2.13-2.07l-2.66-1.61' fill='%23a9c9dd'/%3e%3cpath d='M13.34 19.25c3.87 2.86 6.02 4.45 6.45 4.77.73.4 1.26.19 1.45-.68.26-1.24 2.36-11.14 2.62-12.37.27-1.08-.41-1.57-1.11-1.25-1.54.59-13.87 5.35-15.42 5.94-1.05.43-1.04 1.01-.19 1.27.27.09 1.59.5 3.96 1.24 5.49-3.47 8.54-5.39 9.15-5.78.44-.26.83-.12.51.17' fill='url(%23b)'/%3e%3c/svg%3e){kind=small}
 --%3e%3c!DOCTYPE svg PUBLIC '-//W3C//DTD SVG 1.1//EN' 'http://www.w3.org/Graphics/SVG/1.1/DTD/svg11.dtd'%3e%3csvg version='1.1' id='US_UK_Download_on_the' xmlns='http://www.w3.org/2000/svg' xmlns:xlink='http://www.w3.org/1999/xlink' x='0px' y='0px' width='135px' height='40px' viewBox='0 0 135 40' enable-background='new 0 0 135 40' xml:space='preserve'%3e%3cg%3e %3cpath fill='%23A6A6A6' d='M130.197%2c40H4.729C2.122%2c40%2c0%2c37.872%2c0%2c35.267V4.726C0%2c2.12%2c2.122%2c0%2c4.729%2c0h125.468 C132.803%2c0%2c135%2c2.12%2c135%2c4.726v30.541C135%2c37.872%2c132.803%2c40%2c130.197%2c40L130.197%2c40z'/%3e %3cpath d='M134.032%2c35.268c0%2c2.116-1.714%2c3.83-3.834%2c3.83H4.729c-2.119%2c0-3.839-1.714-3.839-3.83V4.725 c0-2.115%2c1.72-3.835%2c3.839-3.835h125.468c2.121%2c0%2c3.834%2c1.72%2c3.834%2c3.835L134.032%2c35.268L134.032%2c35.268z'/%3e %3cg%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M30.128%2c19.784c-0.029-3.223%2c2.639-4.791%2c2.761-4.864c-1.511-2.203-3.853-2.504-4.676-2.528 c-1.967-0.207-3.875%2c1.177-4.877%2c1.177c-1.022%2c0-2.565-1.157-4.228-1.123c-2.14%2c0.033-4.142%2c1.272-5.24%2c3.196 c-2.266%2c3.923-0.576%2c9.688%2c1.595%2c12.859c1.086%2c1.553%2c2.355%2c3.287%2c4.016%2c3.226c1.625-0.067%2c2.232-1.036%2c4.193-1.036 c1.943%2c0%2c2.513%2c1.036%2c4.207%2c0.997c1.744-0.028%2c2.842-1.56%2c3.89-3.127c1.255-1.78%2c1.759-3.533%2c1.779-3.623 C33.507%2c24.924%2c30.161%2c23.647%2c30.128%2c19.784z'/%3e %3cpath fill='white' d='M26.928%2c10.306c0.874-1.093%2c1.472-2.58%2c1.306-4.089c-1.265%2c0.056-2.847%2c0.875-3.758%2c1.944 c-0.806%2c0.942-1.526%2c2.486-1.34%2c3.938C24.557%2c12.205%2c26.016%2c11.382%2c26.928%2c10.306z'/%3e %3c/g%3e %3c/g%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M53.645%2c31.504h-2.271l-1.244-3.909h-4.324l-1.185%2c3.909h-2.211l4.284-13.308h2.646L53.645%2c31.504z M49.755%2c25.955L48.63%2c22.48c-0.119-0.355-0.342-1.191-0.671-2.507h-0.04c-0.131%2c0.566-0.342%2c1.402-0.632%2c2.507l-1.105%2c3.475 H49.755z'/%3e %3cpath fill='white' d='M64.662%2c26.588c0%2c1.632-0.441%2c2.922-1.323%2c3.869c-0.79%2c0.843-1.771%2c1.264-2.942%2c1.264 c-1.264%2c0-2.172-0.454-2.725-1.362h-0.04v5.055h-2.132V25.067c0-1.026-0.027-2.079-0.079-3.159h1.875l0.119%2c1.521h0.04 c0.711-1.146%2c1.79-1.718%2c3.238-1.718c1.132%2c0%2c2.077%2c0.447%2c2.833%2c1.342C64.284%2c23.949%2c64.662%2c25.127%2c64.662%2c26.588z M62.49%2c26.666 c0-0.934-0.21-1.704-0.632-2.31c-0.461-0.632-1.08-0.948-1.856-0.948c-0.526%2c0-1.004%2c0.176-1.431%2c0.523 c-0.428%2c0.35-0.708%2c0.807-0.839%2c1.373c-0.066%2c0.264-0.099%2c0.48-0.099%2c0.65v1.6c0%2c0.698%2c0.214%2c1.287%2c0.642%2c1.768 s0.984%2c0.721%2c1.668%2c0.721c0.803%2c0%2c1.428-0.31%2c1.875-0.928C62.266%2c28.496%2c62.49%2c27.68%2c62.49%2c26.666z'/%3e %3cpath fill='white' d='M75.699%2c26.588c0%2c1.632-0.441%2c2.922-1.324%2c3.869c-0.789%2c0.843-1.77%2c1.264-2.941%2c1.264 c-1.264%2c0-2.172-0.454-2.724-1.362H68.67v5.055h-2.132V25.067c0-1.026-0.027-2.079-0.079-3.159h1.875l0.119%2c1.521h0.04 c0.71-1.146%2c1.789-1.718%2c3.238-1.718c1.131%2c0%2c2.076%2c0.447%2c2.834%2c1.342C75.32%2c23.949%2c75.699%2c25.127%2c75.699%2c26.588z M73.527%2c26.666 c0-0.934-0.211-1.704-0.633-2.31c-0.461-0.632-1.078-0.948-1.855-0.948c-0.527%2c0-1.004%2c0.176-1.432%2c0.523 c-0.428%2c0.35-0.707%2c0.807-0.838%2c1.373c-0.065%2c0.264-0.099%2c0.48-0.099%2c0.65v1.6c0%2c0.698%2c0.214%2c1.287%2c0.64%2c1.768 c0.428%2c0.48%2c0.984%2c0.721%2c1.67%2c0.721c0.803%2c0%2c1.428-0.31%2c1.875-0.928C73.303%2c28.496%2c73.527%2c27.68%2c73.527%2c26.666z'/%3e %3cpath fill='white' d='M88.039%2c27.772c0%2c1.132-0.393%2c2.053-1.182%2c2.764c-0.867%2c0.777-2.074%2c1.165-3.625%2c1.165 c-1.432%2c0-2.58-0.276-3.449-0.829l0.494-1.777c0.936%2c0.566%2c1.963%2c0.85%2c3.082%2c0.85c0.803%2c0%2c1.428-0.182%2c1.877-0.544 c0.447-0.362%2c0.67-0.848%2c0.67-1.454c0-0.54-0.184-0.995-0.553-1.364c-0.367-0.369-0.98-0.712-1.836-1.029 c-2.33-0.869-3.494-2.142-3.494-3.816c0-1.094%2c0.408-1.991%2c1.225-2.689c0.814-0.699%2c1.9-1.048%2c3.258-1.048 c1.211%2c0%2c2.217%2c0.211%2c3.02%2c0.632l-0.533%2c1.738c-0.75-0.408-1.598-0.612-2.547-0.612c-0.75%2c0-1.336%2c0.185-1.756%2c0.553 c-0.355%2c0.329-0.533%2c0.73-0.533%2c1.205c0%2c0.526%2c0.203%2c0.961%2c0.611%2c1.303c0.355%2c0.316%2c1%2c0.658%2c1.936%2c1.027 c1.145%2c0.461%2c1.986%2c1%2c2.527%2c1.618C87.77%2c26.081%2c88.039%2c26.852%2c88.039%2c27.772z'/%3e %3cpath fill='white' d='M95.088%2c23.508h-2.35v4.659c0%2c1.185%2c0.414%2c1.777%2c1.244%2c1.777c0.381%2c0%2c0.697-0.033%2c0.947-0.099l0.059%2c1.619 c-0.42%2c0.157-0.973%2c0.236-1.658%2c0.236c-0.842%2c0-1.5-0.257-1.975-0.77c-0.473-0.514-0.711-1.376-0.711-2.587v-4.837h-1.4v-1.6h1.4 v-1.757l2.094-0.632v2.389h2.35V23.508z'/%3e %3cpath fill='white' d='M105.691%2c26.627c0%2c1.475-0.422%2c2.686-1.264%2c3.633c-0.883%2c0.975-2.055%2c1.461-3.516%2c1.461 c-1.408%2c0-2.529-0.467-3.365-1.401s-1.254-2.113-1.254-3.534c0-1.487%2c0.43-2.705%2c1.293-3.652c0.861-0.948%2c2.023-1.422%2c3.484-1.422 c1.408%2c0%2c2.541%2c0.467%2c3.396%2c1.402C105.283%2c24.021%2c105.691%2c25.192%2c105.691%2c26.627z M103.479%2c26.696 c0-0.885-0.189-1.644-0.572-2.277c-0.447-0.766-1.086-1.148-1.914-1.148c-0.857%2c0-1.508%2c0.383-1.955%2c1.148 c-0.383%2c0.634-0.572%2c1.405-0.572%2c2.317c0%2c0.885%2c0.189%2c1.644%2c0.572%2c2.276c0.461%2c0.766%2c1.105%2c1.148%2c1.936%2c1.148 c0.814%2c0%2c1.453-0.39%2c1.914-1.168C103.281%2c28.347%2c103.479%2c27.58%2c103.479%2c26.696z'/%3e %3cpath fill='white' d='M112.621%2c23.783c-0.211-0.039-0.436-0.059-0.672-0.059c-0.75%2c0-1.33%2c0.283-1.738%2c0.85 c-0.355%2c0.5-0.533%2c1.132-0.533%2c1.895v5.035h-2.131l0.02-6.574c0-1.106-0.027-2.113-0.08-3.021h1.857l0.078%2c1.836h0.059 c0.225-0.631%2c0.58-1.139%2c1.066-1.52c0.475-0.343%2c0.988-0.514%2c1.541-0.514c0.197%2c0%2c0.375%2c0.014%2c0.533%2c0.039V23.783z'/%3e %3cpath fill='white' d='M122.156%2c26.252c0%2c0.382-0.025%2c0.704-0.078%2c0.967h-6.396c0.025%2c0.948%2c0.334%2c1.673%2c0.928%2c2.173 c0.539%2c0.447%2c1.236%2c0.671%2c2.092%2c0.671c0.947%2c0%2c1.811-0.151%2c2.588-0.454l0.334%2c1.48c-0.908%2c0.396-1.98%2c0.593-3.217%2c0.593 c-1.488%2c0-2.656-0.438-3.506-1.313c-0.848-0.875-1.273-2.05-1.273-3.524c0-1.447%2c0.395-2.652%2c1.186-3.613 c0.828-1.026%2c1.947-1.539%2c3.355-1.539c1.383%2c0%2c2.43%2c0.513%2c3.141%2c1.539C121.873%2c24.047%2c122.156%2c25.055%2c122.156%2c26.252z M120.123%2c25.699c0.014-0.632-0.125-1.178-0.414-1.639c-0.369-0.593-0.936-0.889-1.699-0.889c-0.697%2c0-1.264%2c0.289-1.697%2c0.869 c-0.355%2c0.461-0.566%2c1.014-0.631%2c1.658H120.123z'/%3e %3c/g%3e %3cg%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M49.05%2c10.009c0%2c1.177-0.353%2c2.063-1.058%2c2.658c-0.653%2c0.549-1.581%2c0.824-2.783%2c0.824 c-0.596%2c0-1.106-0.026-1.533-0.078V6.982c0.557-0.09%2c1.157-0.136%2c1.805-0.136c1.145%2c0%2c2.008%2c0.249%2c2.59%2c0.747 C48.723%2c8.156%2c49.05%2c8.961%2c49.05%2c10.009z M47.945%2c10.038c0-0.763-0.202-1.348-0.606-1.756c-0.404-0.407-0.994-0.611-1.771-0.611 c-0.33%2c0-0.611%2c0.022-0.844%2c0.068v4.889c0.129%2c0.02%2c0.365%2c0.029%2c0.708%2c0.029c0.802%2c0%2c1.421-0.223%2c1.857-0.669 S47.945%2c10.892%2c47.945%2c10.038z'/%3e %3cpath fill='white' d='M54.909%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.009%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.692%2c0-1.243-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.712-0.698 c0.692%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.669%2c0.688C54.708%2c9.757%2c54.909%2c10.333%2c54.909%2c11.037z M53.822%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.22-0.376-0.533-0.564-0.94-0.564c-0.421%2c0-0.741%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.714-0.191%2c0.94-0.574 C53.725%2c11.882%2c53.822%2c11.506%2c53.822%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M62.765%2c8.719l-1.475%2c4.714h-0.96l-0.611-2.047c-0.155-0.511-0.281-1.019-0.379-1.523h-0.019 c-0.091%2c0.518-0.217%2c1.025-0.379%2c1.523l-0.649%2c2.047h-0.971l-1.387-4.714h1.077l0.533%2c2.241c0.129%2c0.53%2c0.235%2c1.035%2c0.32%2c1.513 h0.019c0.078-0.394%2c0.207-0.896%2c0.389-1.503l0.669-2.25h0.854l0.641%2c2.202c0.155%2c0.537%2c0.281%2c1.054%2c0.378%2c1.552h0.029 c0.071-0.485%2c0.178-1.002%2c0.32-1.552l0.572-2.202H62.765z'/%3e %3cpath fill='white' d='M68.198%2c13.433H67.15v-2.7c0-0.832-0.316-1.248-0.95-1.248c-0.311%2c0-0.562%2c0.114-0.757%2c0.343 c-0.193%2c0.229-0.291%2c0.499-0.291%2c0.808v2.796h-1.048v-3.366c0-0.414-0.013-0.863-0.038-1.349h0.921l0.049%2c0.737h0.029 c0.122-0.229%2c0.304-0.418%2c0.543-0.569c0.284-0.176%2c0.602-0.265%2c0.95-0.265c0.44%2c0%2c0.806%2c0.142%2c1.097%2c0.427 c0.362%2c0.349%2c0.543%2c0.87%2c0.543%2c1.562V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M71.088%2c13.433h-1.047V6.556h1.047V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M77.258%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.01%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.693%2c0-1.244-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.711-0.698 c0.693%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.67%2c0.688C77.057%2c9.757%2c77.258%2c10.333%2c77.258%2c11.037z M76.17%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.219-0.376-0.533-0.564-0.939-0.564c-0.422%2c0-0.742%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.713-0.191%2c0.939-0.574 C76.074%2c11.882%2c76.17%2c11.506%2c76.17%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M82.33%2c13.433h-0.941l-0.078-0.543h-0.029c-0.322%2c0.433-0.781%2c0.65-1.377%2c0.65 c-0.445%2c0-0.805-0.143-1.076-0.427c-0.246-0.258-0.369-0.579-0.369-0.96c0-0.576%2c0.24-1.015%2c0.723-1.319 c0.482-0.304%2c1.16-0.453%2c2.033-0.446V10.3c0-0.621-0.326-0.931-0.979-0.931c-0.465%2c0-0.875%2c0.117-1.229%2c0.349l-0.213-0.688 c0.438-0.271%2c0.979-0.407%2c1.617-0.407c1.232%2c0%2c1.85%2c0.65%2c1.85%2c1.95v1.736C82.262%2c12.78%2c82.285%2c13.155%2c82.33%2c13.433z M81.242%2c11.813v-0.727c-1.156-0.02-1.734%2c0.297-1.734%2c0.95c0%2c0.246%2c0.066%2c0.43%2c0.201%2c0.553c0.135%2c0.123%2c0.307%2c0.184%2c0.512%2c0.184 c0.23%2c0%2c0.445-0.073%2c0.641-0.218c0.197-0.146%2c0.318-0.331%2c0.363-0.558C81.236%2c11.946%2c81.242%2c11.884%2c81.242%2c11.813z'/%3e %3cpath fill='white' d='M88.285%2c13.433h-0.93l-0.049-0.757h-0.029c-0.297%2c0.576-0.803%2c0.864-1.514%2c0.864 c-0.568%2c0-1.041-0.223-1.416-0.669s-0.562-1.025-0.562-1.736c0-0.763%2c0.203-1.381%2c0.611-1.853c0.395-0.44%2c0.879-0.66%2c1.455-0.66 c0.633%2c0%2c1.076%2c0.213%2c1.328%2c0.64h0.02V6.556h1.049v5.607C88.248%2c12.622%2c88.26%2c13.045%2c88.285%2c13.433z M87.199%2c11.445v-0.786 c0-0.136-0.01-0.246-0.029-0.33c-0.059-0.252-0.186-0.464-0.379-0.635c-0.195-0.171-0.43-0.257-0.701-0.257 c-0.391%2c0-0.697%2c0.155-0.922%2c0.466c-0.223%2c0.311-0.336%2c0.708-0.336%2c1.193c0%2c0.466%2c0.107%2c0.844%2c0.322%2c1.135 c0.227%2c0.31%2c0.533%2c0.465%2c0.916%2c0.465c0.344%2c0%2c0.619-0.129%2c0.828-0.388C87.1%2c12.069%2c87.199%2c11.781%2c87.199%2c11.445z'/%3e %3cpath fill='white' d='M97.248%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.008%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.691%2c0-1.242-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.713-0.698 c0.691%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.668%2c0.688C97.047%2c9.757%2c97.248%2c10.333%2c97.248%2c11.037z M96.162%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.221-0.376-0.533-0.564-0.941-0.564c-0.42%2c0-0.74%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.715-0.191%2c0.941-0.574 C96.064%2c11.882%2c96.162%2c11.506%2c96.162%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M102.883%2c13.433h-1.047v-2.7c0-0.832-0.316-1.248-0.951-1.248c-0.311%2c0-0.562%2c0.114-0.756%2c0.343 s-0.291%2c0.499-0.291%2c0.808v2.796h-1.049v-3.366c0-0.414-0.012-0.863-0.037-1.349h0.92l0.049%2c0.737h0.029 c0.123-0.229%2c0.305-0.418%2c0.543-0.569c0.285-0.176%2c0.602-0.265%2c0.951-0.265c0.439%2c0%2c0.805%2c0.142%2c1.096%2c0.427 c0.363%2c0.349%2c0.543%2c0.87%2c0.543%2c1.562V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M109.936%2c9.504h-1.154v2.29c0%2c0.582%2c0.205%2c0.873%2c0.611%2c0.873c0.188%2c0%2c0.344-0.016%2c0.467-0.049 l0.027%2c0.795c-0.207%2c0.078-0.479%2c0.117-0.814%2c0.117c-0.414%2c0-0.736-0.126-0.969-0.378c-0.234-0.252-0.35-0.676-0.35-1.271V9.504 h-0.689V8.719h0.689V7.855l1.027-0.31v1.173h1.154V9.504z'/%3e %3cpath fill='white' d='M115.484%2c13.433h-1.049v-2.68c0-0.845-0.316-1.268-0.949-1.268c-0.486%2c0-0.818%2c0.245-1%2c0.735 c-0.031%2c0.103-0.049%2c0.229-0.049%2c0.377v2.835h-1.047V6.556h1.047v2.841h0.02c0.33-0.517%2c0.803-0.775%2c1.416-0.775 c0.434%2c0%2c0.793%2c0.142%2c1.078%2c0.427c0.355%2c0.355%2c0.533%2c0.883%2c0.533%2c1.581V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M121.207%2c10.853c0%2c0.188-0.014%2c0.346-0.039%2c0.475h-3.143c0.014%2c0.466%2c0.164%2c0.821%2c0.455%2c1.067 c0.266%2c0.22%2c0.609%2c0.33%2c1.029%2c0.33c0.465%2c0%2c0.889-0.074%2c1.271-0.223l0.164%2c0.728c-0.447%2c0.194-0.973%2c0.291-1.582%2c0.291 c-0.73%2c0-1.305-0.215-1.721-0.645c-0.418-0.43-0.625-1.007-0.625-1.731c0-0.711%2c0.193-1.303%2c0.582-1.775 c0.406-0.504%2c0.955-0.756%2c1.648-0.756c0.678%2c0%2c1.193%2c0.252%2c1.541%2c0.756C121.068%2c9.77%2c121.207%2c10.265%2c121.207%2c10.853z M120.207%2c10.582c0.008-0.311-0.061-0.579-0.203-0.805c-0.182-0.291-0.459-0.437-0.834-0.437c-0.342%2c0-0.621%2c0.142-0.834%2c0.427 c-0.174%2c0.227-0.277%2c0.498-0.311%2c0.815H120.207z'/%3e %3c/g%3e %3c/g%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e){kind=small}
' spreadMethod='pad' id='linearGradient50'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300a0ff' offset='0' id='stop52' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300a1ff' offset='0.0066' id='stop54' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300beff' offset='0.2601' id='stop56' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300d2ff' offset='0.5122' id='stop58' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300dfff' offset='0.7604' id='stop60' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300e3ff' offset='1' id='stop62' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='43.8344' y1='171.9986' x2='19.637501' y2='171.9986' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient68'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ffe000' offset='0' id='stop70' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ffbd00' offset='0.4087' id='stop72' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:orange' offset='0.7754' id='stop74' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ff9c00' offset='1' id='stop76' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='34.827' y1='169.7039' x2='12.0687' y2='146.9456' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient82'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ff3a44' offset='0' id='stop84' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23c31162' offset='1' id='stop86' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='17.2973' y1='191.82381' x2='27.4599' y2='181.6613' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient92'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2332a071' offset='0' id='stop94' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%232da771' offset='0.0685' id='stop96' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2315cf74' offset='0.4762' id='stop98' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2306e775' offset='0.8009' id='stop100' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300f076' offset='1' id='stop102' /%3e%3c/linearGradient%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath110'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path112' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask114'%3e%3cg id='g116'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath110)' id='g118'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.2%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path120' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath126'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path128' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath130'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path132' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern134'%3e%3cg id='g136' /%3e%3cg id='g138'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath130)' id='g140'%3e%3cg id='g142'%3e%3cpath d='M 29.625%2c20.695 18.012%2c14.098 C 17.363%2c13.727 16.781%2c13.754 16.406%2c14.09 l -0.058%2c-0.063 0.058%2c-0.058 c 0.375%2c-0.336 0.957%2c-0.36 1.606%2c0.011 l 11.687%2c6.641 -0.074%2c0.074 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path144' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath158'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path160' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask162'%3e%3cg id='g164'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath158)' id='g166'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.12000002%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path168' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath174'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path176' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath178'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path180' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern182'%3e%3cg id='g184' /%3e%3cg id='g186'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath178)' id='g188'%3e%3cg id='g190'%3e%3cpath d='m 16.348%2c14.145 c -0.235%2c0.246 -0.371%2c0.628 -0.371%2c1.125 l 0%2c-0.118 c 0%2c-0.496 0.136%2c-0.879 0.371%2c-1.125 l 0.058%2c0.063 -0.058%2c0.055 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path192' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath206'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path208' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask210'%3e%3cg id='g212'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath206)' id='g214'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.12000002%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path216' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath222'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path224' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath226'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path228' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern230'%3e%3cg id='g232' /%3e%3cg id='g234'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath226)' id='g236'%3e%3cg id='g238'%3e%3cpath d='m 33.613%2c22.961 -3.988%2c-2.266 0.074%2c-0.074 3.914%2c2.223 c 0.559%2c0.316 0.836%2c0.734 0.836%2c1.156 -0.047%2c-0.379 -0.332%2c-0.75 -0.836%2c-1.039 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path240' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath254'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path256' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask258'%3e%3cg id='g260'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath254)' id='g262'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.25%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path264' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath270'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path272' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath274'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path276' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern278'%3e%3cg id='g280' /%3e%3cg id='g282'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath274)' id='g284'%3e%3cg id='g286'%3e%3cpath d='m 18.012%2c33.902 15.601%2c-8.863 c 0.508%2c-0.289 0.789%2c-0.66 0.836%2c-1.039 0%2c0.418 -0.277%2c0.836 -0.836%2c1.156 L 18.012%2c34.02 c -1.117%2c0.632 -2.035%2c0.105 -2.035%2c-1.176 l 0%2c-0.114 c 0%2c1.278 0.918%2c1.805 2.035%2c1.172 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path288' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3c/defs%3e%3csodipodi:namedview pagecolor='white' bordercolor='%23666666' borderopacity='1' objecttolerance='10' gridtolerance='10' guidetolerance='10' inkscape:pageopacity='0' inkscape:pageshadow='2' inkscape:window-width='1366' inkscape:window-height='705' id='namedview4' showgrid='false' inkscape:zoom='7.6276974' inkscape:cx='93.965168' inkscape:cy='29.61582' inkscape:window-x='-8' inkscape:window-y='-8' inkscape:window-maximized='1' inkscape:current-layer='g10' /%3e%3cg id='g10' inkscape:groupmode='layer' inkscape:label='google-play-badge' transform='matrix(1.25%2c0%2c0%2c-1.25%2c-9.4247625%2c49.85025)'%3e%3cg id='g12' transform='matrix(1.0023923%2c0%2c0%2c0.99072975%2c-0.29664807%2c0)'%3e%3cpath d='M 112%2c8 12%2c8 C 9.801%2c8 8%2c9.801 8%2c12 l 0%2c24 c 0%2c2.199 1.801%2c4 4%2c4 l 100%2c0 c 2.199%2c0 4%2c-1.801 4%2c-4 l 0%2c-24 c 0%2c-2.199 -1.801%2c-4 -4%2c-4 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path14' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cpath d='m 112%2c39.359 c 1.852%2c0 3.359%2c-1.507 3.359%2c-3.359 l 0%2c-24 c 0%2c-1.852 -1.507%2c-3.359 -3.359%2c-3.359 l -100%2c0 c -1.852%2c0 -3.359%2c1.507 -3.359%2c3.359 l 0%2c24 c 0%2c1.852 1.507%2c3.359 3.359%2c3.359 l 100%2c0 M 112%2c40 12%2c40 C 9.801%2c40 8%2c38.199 8%2c36 L 8%2c12 C 8%2c9.801 9.801%2c8 12%2c8 l 100%2c0 c 2.199%2c0 4%2c1.801 4%2c4 l 0%2c24 c 0%2c2.199 -1.801%2c4 -4%2c4 z' style='fill:%23a6a6a6%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path16' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cg id='g18' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 45.934%2c16.195 c 0%2c0.668 -0.2%2c1.203 -0.594%2c1.602 -0.453%2c0.473 -1.043%2c0.711 -1.766%2c0.711 -0.691%2c0 -1.281%2c-0.242 -1.765%2c-0.719 -0.485%2c-0.484 -0.727%2c-1.078 -0.727%2c-1.789 0%2c-0.711 0.242%2c-1.305 0.727%2c-1.785 0.484%2c-0.481 1.074%2c-0.723 1.765%2c-0.723 0.344%2c0 0.672%2c0.071 0.985%2c0.203 0.312%2c0.133 0.566%2c0.313 0.75%2c0.535 l -0.418%2c0.422 c -0.321%2c-0.379 -0.758%2c-0.566 -1.317%2c-0.566 -0.504%2c0 -0.941%2c0.176 -1.312%2c0.531 -0.367%2c0.356 -0.551%2c0.817 -0.551%2c1.383 0%2c0.566 0.184%2c1.031 0.551%2c1.387 0.371%2c0.351 0.808%2c0.531 1.312%2c0.531 0.535%2c0 0.985%2c-0.18 1.34%2c-0.535 0.234%2c-0.235 0.367%2c-0.559 0.402%2c-0.973 l -1.742%2c0 0%2c-0.578 2.324%2c0 c 0.028%2c0.125 0.036%2c0.246 0.036%2c0.363 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path20' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g22' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 49.621%2c14.191 -2.183%2c0 0%2c1.52 1.968%2c0 0%2c0.578 -1.968%2c0 0%2c1.52 2.183%2c0 0%2c0.589 -2.801%2c0 0%2c-4.796 2.801%2c0 0%2c0.589 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path24' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g26' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 52.223%2c18.398 -0.618%2c0 0%2c-4.207 -1.339%2c0 0%2c-0.589 3.297%2c0 0%2c0.589 -1.34%2c0 0%2c4.207 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path28' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g30' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 55.949%2c18.398 0%2c-4.796 0.617%2c0 0%2c4.796 -0.617%2c0 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path32' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g34' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 59.301%2c18.398 -0.613%2c0 0%2c-4.207 -1.344%2c0 0%2c-0.589 3.301%2c0 0%2c0.589 -1.344%2c0 0%2c4.207 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path36' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g38' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 66.887%2c17.781 c -0.473%2c0.485 -1.059%2c0.727 -1.758%2c0.727 -0.703%2c0 -1.289%2c-0.242 -1.762%2c-0.727 C 62.895%2c17.297 62.66%2c16.703 62.66%2c16 c 0%2c-0.703 0.235%2c-1.297 0.707%2c-1.781 0.473%2c-0.485 1.059%2c-0.727 1.762%2c-0.727 0.695%2c0 1.281%2c0.242 1.754%2c0.731 0.476%2c0.488 0.711%2c1.078 0.711%2c1.777 0%2c0.703 -0.235%2c1.297 -0.707%2c1.781 z m -3.063%2c-0.402 c 0.356%2c0.359 0.789%2c0.539 1.305%2c0.539 0.512%2c0 0.949%2c-0.18 1.301%2c-0.539 0.355%2c-0.359 0.535%2c-0.82 0.535%2c-1.379 0%2c-0.559 -0.18%2c-1.02 -0.535%2c-1.379 -0.352%2c-0.359 -0.789%2c-0.539 -1.301%2c-0.539 -0.516%2c0 -0.949%2c0.18 -1.305%2c0.539 -0.355%2c0.359 -0.535%2c0.82 -0.535%2c1.379 0%2c0.559 0.18%2c1.02 0.535%2c1.379 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path40' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g42' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 68.461%2c18.398 0%2c-4.796 0.75%2c0 2.332%2c3.73 0.027%2c0 -0.027%2c-0.922 0%2c-2.808 0.617%2c0 0%2c4.796 -0.644%2c0 -2.442%2c-3.914 -0.027%2c0 0.027%2c0.926 0%2c2.988 -0.613%2c0 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path44' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cpath d='m 62.508%2c22.598 c -1.879%2c0 -3.414%2c-1.43 -3.414%2c-3.403 0%2c-1.957 1.535%2c-3.402 3.414%2c-3.402 1.883%2c0 3.418%2c1.445 3.418%2c3.402 0%2c1.973 -1.535%2c3.403 -3.418%2c3.403 z m 0%2c-5.465 c -1.031%2c0 -1.918%2c0.851 -1.918%2c2.062 0%2c1.227 0.887%2c2.063 1.918%2c2.063 1.031%2c0 1.922%2c-0.836 1.922%2c-2.063 0%2c-1.211 -0.891%2c-2.062 -1.922%2c-2.062 z m -7.449%2c5.465 c -1.883%2c0 -3.414%2c-1.43 -3.414%2c-3.403 0%2c-1.957 1.531%2c-3.402 3.414%2c-3.402 1.882%2c0 3.414%2c1.445 3.414%2c3.402 0%2c1.973 -1.532%2c3.403 -3.414%2c3.403 z m 0%2c-5.465 c -1.032%2c0 -1.922%2c0.851 -1.922%2c2.062 0%2c1.227 0.89%2c2.063 1.922%2c2.063 1.031%2c0 1.918%2c-0.836 1.918%2c-2.063 0%2c-1.211 -0.887%2c-2.062 -1.918%2c-2.062 z m -8.864%2c4.422 0%2c-1.446 3.453%2c0 c -0.101%2c-0.808 -0.371%2c-1.402 -0.785%2c-1.816 -0.504%2c-0.5 -1.289%2c-1.055 -2.668%2c-1.055 -2.125%2c0 -3.789%2c1.715 -3.789%2c3.84 0%2c2.125 1.664%2c3.84 3.789%2c3.84 1.149%2c0 1.985%2c-0.449 2.602%2c-1.031 l 1.019%2c1.019 c -0.863%2c0.824 -2.011%2c1.457 -3.621%2c1.457 -2.914%2c0 -5.363%2c-2.371 -5.363%2c-5.285 0%2c-2.914 2.449%2c-5.285 5.363%2c-5.285 1.575%2c0 2.758%2c0.516 3.688%2c1.484 0.953%2c0.953 1.25%2c2.293 1.25%2c3.375 0%2c0.336 -0.028%2c0.645 -0.078%2c0.903 l -4.86%2c0 z m 36.246%2c-1.121 c -0.281%2c0.761 -1.148%2c2.164 -2.914%2c2.164 -1.75%2c0 -3.207%2c-1.379 -3.207%2c-3.403 0%2c-1.906 1.442%2c-3.402 3.375%2c-3.402 1.563%2c0 2.465%2c0.953 2.836%2c1.508 l -1.16%2c0.773 c -0.387%2c-0.566 -0.914%2c-0.941 -1.676%2c-0.941 -0.757%2c0 -1.3%2c0.347 -1.648%2c1.031 l 4.551%2c1.883 -0.157%2c0.387 z m -4.64%2c-1.133 c -0.039%2c1.312 1.019%2c1.984 1.777%2c1.984 0.594%2c0 1.098%2c-0.297 1.266%2c-0.722 L 77.801%2c19.301 Z M 74.102%2c16 l 1.496%2c0 0%2c10 -1.496%2c0 0%2c-10 z m -2.45%2c5.84 -0.05%2c0 c -0.336%2c0.398 -0.977%2c0.758 -1.789%2c0.758 -1.704%2c0 -3.262%2c-1.496 -3.262%2c-3.414 0%2c-1.907 1.558%2c-3.391 3.262%2c-3.391 0.812%2c0 1.453%2c0.363 1.789%2c0.773 l 0.05%2c0 0%2c-0.488 c 0%2c-1.301 -0.695%2c-2 -1.816%2c-2 -0.914%2c0 -1.481%2c0.66 -1.715%2c1.215 L 66.82%2c14.75 c 0.375%2c-0.902 1.368%2c-2.012 3.016%2c-2.012 1.754%2c0 3.234%2c1.032 3.234%2c3.543 l 0%2c6.11 -1.418%2c0 0%2c-0.551 z m -1.711%2c-4.707 c -1.031%2c0 -1.894%2c0.863 -1.894%2c2.051 0%2c1.199 0.863%2c2.074 1.894%2c2.074 1.016%2c0 1.817%2c-0.875 1.817%2c-2.074 0%2c-1.188 -0.801%2c-2.051 -1.817%2c-2.051 z M 89.445%2c26 l -3.578%2c0 0%2c-10 1.492%2c0 0%2c3.789 2.086%2c0 c 1.657%2c0 3.282%2c1.199 3.282%2c3.106 0%2c1.906 -1.629%2c3.105 -3.282%2c3.105 z m 0.039%2c-4.82 -2.125%2c0 0%2c3.429 2.125%2c0 c 1.114%2c0 1.75%2c-0.925 1.75%2c-1.714 0%2c-0.774 -0.636%2c-1.715 -1.75%2c-1.715 z m 9.223%2c1.437 c -1.078%2c0 -2.199%2c-0.476 -2.66%2c-1.531 l 1.324%2c-0.555 c 0.285%2c0.555 0.809%2c0.735 1.363%2c0.735 0.774%2c0 1.559%2c-0.465 1.571%2c-1.286 l 0%2c-0.105 c -0.27%2c0.156 -0.848%2c0.387 -1.559%2c0.387 -1.426%2c0 -2.879%2c-0.785 -2.879%2c-2.25 0%2c-1.34 1.168%2c-2.203 2.481%2c-2.203 1.004%2c0 1.558%2c0.453 1.906%2c0.98 l 0.051%2c0 0%2c-0.773 1.441%2c0 0%2c3.836 c 0%2c1.773 -1.324%2c2.765 -3.039%2c2.765 z m -0.18%2c-5.48 c -0.488%2c0 -1.168%2c0.242 -1.168%2c0.847 0%2c0.774 0.848%2c1.071 1.582%2c1.071 0.657%2c0 0.965%2c-0.145 1.364%2c-0.336 -0.117%2c-0.926 -0.914%2c-1.582 -1.778%2c-1.582 z m 8.469%2c5.261 -1.715%2c-4.335 -0.051%2c0 -1.773%2c4.335 -1.609%2c0 2.664%2c-6.058 -1.52%2c-3.371 1.559%2c0 4.105%2c9.429 -1.66%2c0 z M 93.547%2c16 l 1.496%2c0 0%2c10 -1.496%2c0 0%2c-10 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path46' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cg id='g48'%3e%3cpath d='M 16.348%2c33.969 C 16.113%2c33.723 15.977%2c33.34 15.977%2c32.844 l 0%2c-17.692 c 0%2c-0.496 0.136%2c-0.879 0.371%2c-1.125 l 0.058%2c-0.054 9.914%2c9.91 0%2c0.234 -9.914%2c9.91 -0.058%2c-0.058 z' style='fill:url(%23linearGradient50)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path64' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g66'%3e%3cpath d='m 29.621%2c20.578 -3.301%2c3.305 0%2c0.234 3.305%2c3.305 0.074%2c-0.043 3.914%2c-2.227 c 1.117%2c-0.632 1.117%2c-1.672 0%2c-2.308 l -3.914%2c-2.223 -0.078%2c-0.043 z' style='fill:url(%23linearGradient68)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path78' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g80'%3e%3cpath d='M 29.699%2c20.621 26.32%2c24 16.348%2c14.027 c 0.371%2c-0.39 0.976%2c-0.437 1.664%2c-0.047 l 11.687%2c6.641' style='fill:url(%23linearGradient82)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path88' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g90'%3e%3cpath d='M 29.699%2c27.379 18.012%2c34.02 c -0.688%2c0.386 -1.293%2c0.339 -1.664%2c-0.051 L 26.32%2c24 l 3.379%2c3.379 z' style='fill:url(%23linearGradient92)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path104' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g106'%3e%3cg id='g108' /%3e%3cg id='g122' mask='url(%23mask114)'%3e%3cg id='g124' /%3e%3cg id='g146'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath126)' id='g148'%3e%3cg id='g150'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern134)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path152' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g154'%3e%3cg id='g156' /%3e%3cg id='g170' mask='url(%23mask162)'%3e%3cg id='g172' /%3e%3cg id='g194'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath174)' id='g196'%3e%3cg id='g198'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern182)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path200' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g202'%3e%3cg id='g204' /%3e%3cg id='g218' mask='url(%23mask210)'%3e%3cg id='g220' /%3e%3cg id='g242'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath222)' id='g244'%3e%3cg id='g246'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern230)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path248' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g250'%3e%3cg id='g252' /%3e%3cg id='g266' mask='url(%23mask258)'%3e%3cg id='g268' /%3e%3cg id='g290'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath270)' id='g292'%3e%3cg id='g294'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern278)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path296' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e){kind=small}
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні