Рішення

від 07.02.2023 по справі 160/15577/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року Справа № 160/15577/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за Департаменту молоді і спорту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, код ЄДРПОУ 38530968) до Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, код ЄДРПОУ 40477689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговіий дім "Н`ю-лайн" про визнання протиправним та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2022 року Департамент молоді і спорту Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби та Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Торговіий дім Н`ю-лайн, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 вимоги щодо усунення порушень законодавства Східного офісу Держаудитслужби від 15.09.2022 №040415-15/5471- 2022 в частині вимог щодо притягнення, у порядку встановленому законодавством, до відповідальності працівників установи, якими допущено порушення та відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ з підстав відсутності порушень позивачем законодавства та винесення оскаржуваної вимоги з порушенням вимог закону щодо змісту, оскільки вона є неконкретизованою.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Східним офісом Держаудитслужби на підставі наказу про призначення перевірки закупівлі від 15.07.2022 року № 182 проведено перевірку закупівлі процедури ІD:UA -2021-07-23-008670-b, здійснену департаментом за період з 23.07.2021 року по 31.12.2021 року та зроблені висновки.

Департаментом проведено процедуру закупівлі і за результатами електронної системи публічних закупівель Prozorro визначено переможця - ТОВ «ТД «Н`ю-лайн» з найменшою вартістю за 1 комплект та укладено договір з переможцем.

Позивач не погоджується з висновком відповідача, де зазначено про не підтвердження первинними документами окремих статей витрат виробничих калькуляцій їх виробничої собівартості. На думку позивача, не коректним є висновок співставлення фактично придбаної сировини та матеріалів для виробництва мультифункціональних спортивних майданчиків та виробничих калькуляцій їх виробничої собівартості, оскільки департамент не обходить собівартість спортивних майданчиків, які були поставлені ТОВ «ТД «Н`ю-лайн», тому що єдина вартість товару, яку контролює замовник закупівлі (позивач) - це вартість товару, яку учасник пропонує в ході процедури відкритих торгів (тендерна пропозиція). Таким чином, собівартість поставленого Департаменту товару не може дорівнювати ціні його реалізації, а різниця між цини цінами, не є шкодою (збитками) позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року відкрито провадження за правилами загальногопозовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 25 жовтня 2022 року 11-30.

В подальшому розгляд справи відкладено на 10.11.2022 року, 24.11.2022 року та 06.12.2022 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 рокупродовжено строк підготовчого провадження у справі № 160/15577/22 на 30 днів, судове засідання 22 грудня 2022 року об 11 год. 00 хв.

В подальшому розгляд справи перенесено на 16 січня 2023 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/15577/22 та розпочати розгляд справи по суті, судове засідання перенесено на 31.01.2023 року.

В подальшому розгляд справи перенесено на 07.02.2023 року.

04 листопада 2022 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.

Офісом проведено перевірку закупівлі процедури ІD: UA-2021-07-23-008670-b. Результати перевірки закупівлі зафіксовано в акті перевірки закупівлі від 19.08.2022 року № 040415-20/2 та пред`явлено департаменту обов`язкову до виконання вимогу щодо усунення порушень законодавства від 15.09.2022 року № 040415-15/5451.

В наслідок не підтвердження первинними документами окремих статей витрат виробничих калькуляцій , постачальником ТОВ «Торгівельний дім «Н`ю-лайн» безпідставно завищено виробничу собівартість мультифункціональних спортивних майданчиків на загальну суму 1 037609,09 грн, що є порушенням ч.ч. 1, 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» тощо, у частині визначення первісної вартості запасів, що виготовляються власними силами підприємства та визначається їх виробнича собівартість.

Внаслідок вищезазначених порушень, які тривають на момент перевірки, Департаменту завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 1037609,09 грн. Порушення виявлені шляхом співставлення фактично придбаної сировини та матеріалів для виробництва мультифункціональних спортивних майданчиків та виробничих калькуляцій їх виробничої собівартості, про що детально зазначено у довідці зустрічної звірки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Департамент молоді та спорту Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснює діяльність на підставі положення про департамент молоді та спорту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації № Р-830/0/3-21 від 01.10.2021 року «Про затвердження положення про Департамент молоді і спорту Дніпропетровської обласної державної адміністрації».

Східним офісом Держаудитслужби на підставі наказу про призначення перевірки закупівлі від 15.07.2022 року №182 проведено перевірку закупівлі процедури ID:UA-2021-07-23-008670-b, за результатами якої складено акт від 19.08.2022 року № 040415-20/2.

Закупівля процедури ID:UA-2021-07-23-008670-b здійснена департаментом у період з 23.07.2021 року по 31.12.2021 року.

Перевіркою Держаудитслужби встановлено порушення, зокрема, прийняття та оплата завищеної вартості (мультифункціональних спортивних майданчиків) на суму 1037,61 тис. грн з ПДВ, а саме: внаслідок непідтвердження первинними документами окремих статей витрат виробничих калькуляцій постачальником ТОВ «Торгівельний дім «Н`ю-лайн» безпідставно завищено виробничу собівартість мультифункціональних спортивних майданчиків на загальну суму 1 037 609,09 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 19.08.2022 року № 040415-20/2 департаментом молоді та спорту надано до Східного офісу Держаудитслужби заперечення, за результатами розгляду яких останнім направлено до позивача висновок від 15.09.2022 року, де зазначено, що Східний офіс вимагає:

1) розглянути результати проведеної перевірки та питання щодо притягнення, у порядку встановленому законодавством, до відповідальності працівників установи, якими допущено порушення;

2) відповідно до норм статей 193, 199, 216-229 Господарського кодексу України та статей 22, 611, 629 Цивільного кодексу України забезпечити відшкодування шкоди (збитків) заподіяних установі на загальну суму 1037609, 09 грн внаслідок прийняття та оплати завищеної вартості мультифункціональних спортивних майданчиків, постачальником яких є ТОВ «Торгівельний дім «Н`ю-лайн». У випадку не можливості забезпечити відшкодування збитків у вищезгаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ.

Листом від 16.09.2022 року № 46/0/245-22 Східний офіс Держаудислужби повідомив позивача , що інформацію про вжиті заходи з усунення виявлених порушень і недоліків разом з завіреними копіями первинних документів, розпорядчих та інших документів надавати на адресу Східного офісу Держаудитслужби в термін до 07.10.2022 року, та і в подальшому інформацію надавати до 20 числа кожного місяця до повного усунення порушень.

Не погоджуючись з прийнятим висновком в частині вимог про притягнення, у порядку встановленому законодавством, до відповідальності працівників установи, якими допущено порушення та відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин та релевантні їм джерела права.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби» до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі - Порядок № 550), інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункти 16, 23 пункту 6 Положення № 43).

Відповідно до пункту 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Предметом розгляду є правомірність вимоги з питань про притягнення, у порядку встановленому законодавством, до відповідальності працівників установи, якими допущено порушення та відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ.

Судом встановлено, що департаментом молоді і спорту Дніпропетровської облдержадміністрації проведено процедура закупівлі ID: UA-2021-07-23-008670-b за ДК 021:2015:37440000-4: Інвентар для фітнесу (мультифункціональні спортивні майданчики), за результатами якої електронною системою публічних закупівель Prozorro визначено переможця - ТОВ «ТД «Н`Ю-ЛАЙН» з найменшою вартістю за 1 комплект - 477 090,00 грн. на загальну кількість 251 комплект та загальною вартістю 119 749,59 тис.гривень.

За результатами проведеної процедури закупівлі Департаментом укладений договір з переможцем ТОВ «ТД «Н`Ю-ЛАЙН» 23.09.2021 №78-с-21.

Відповідно до п. 6.2.5 договору №78-с-21 зазначено, що замовник має право: у будь-який час перевірити хід поставки та якість товару, не втручаюсь в господарську діяльність постачальника.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що порушення виявлені під час проведення зустрічної звірки, шляхом співставлення фактично придбаної сировини та матеріалів для виробництва мультифункціональних спортивних майданчиків та виробничих калькуляцій їх виробничої собівартості. Внаслідок не підтвердження первинними документами окремих статей витрат виробничих калькуляцій, постачальником ТОВ «Торгівельний дім «Н`Ю-ЛАЙН» безпідставно завищено виробничу собівартість мультифункціональних спортивних майданчиків на суму 1037, 61 грнз ПДВ.

Суд звертає увагу, що умовами договору не передбачений обов`язок замовника нести відповідальність за свого контрагента ТОВ «Торгівельний дім «Н`Ю-ЛАЙН», а тим більше за діяльність контрагента свого контрагента - постачальника сипучих будівельних матеріалів, які, можливо, не в повній мірі чи з порушенням чинного законодавства ведуть бухгалтерський облік власних запасів та витрат.

Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 року №996-ХIV підприємство самостійно визначає облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообігу.

Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що відповідне завдання реалізується компетентним органом через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (частина друга статті 2 Закону), а відповідна функція полягає у здійсненні фінансового контролю, зокрема, за усуненням виявлених недоліків і порушень (абз.7 пункту 1 частини першої статті 8 Закону).

Аналіз норм пункту 1 частини першої статті 8 Закону свідчить про те, що суб`єктами виконання положень цього пункту є суб`єкти, визначені у статті 2 Закону, зокрема, підконтрольні установи.

Водночас, суб`єктом вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та суб`єктом притягнення до відповідальності винних осіб, що пунктом 3 частини першої статті 8 Закону віднесено до основних функцій контролюючого органу, є власне контролюючий орган.

Функція вжиття контролюючим органом заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства є похідною (вторинною) функцією порівняно із функцією контролю, в тому разі, якщо вона передбачає надання підконтрольній установі в порядку закону можливості належного реагування на вимогу компетентного органу. Однак, саме така процедура (надання обов`язкової можливості самостійно усунути порушення законодавства) Законом не передбачена, тобто вона може або мати місце, або контролюючий орган може одразу вжити самостійно заходів для усунення порушень.

З метою виконання окреслених Законом завдань і функцій контролюючий орган в силу положень статті 10 Закону, наділений правами, зокрема, пред`являти підконтрольним суб`єктам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 7 частини першої статті 10), порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пункт 8 частини першої статті 10), звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10 частини першої статті 10), при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13 частини першої статті 10).

З огляду на предмет і метод правового регулювання адміністративного права, зазначені права контролюючого органу є одночасно і його обов`язками (правообов`язками), які не лише можуть бути, а і повинні бути реалізованими за наявності визначених законом підстав, у визначений законом спосіб та у визначеній законом формі.

Так, непред`явлення контролюючим органом «законної вимоги» у разі дійсного встановлення ним порушень законодавства підконтрольним суб`єктом, зокрема, визначення у встановленому порядку розміру заподіяних збитків, може мати наслідком юридичну відповідальність посадових осіб самого контролюючого органу.

В силу положень статей 2, 10, 11 Закону, а також підпунктів 5, 15 пункту 5 Положення про державну фінансову інспекцію (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №310, далі - Положення) правообов`язком в описаному вище значенні є і проведення за наявності законних підстав ревізій контролюючим органом, і пред`явлення керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 15 пункту 5 Положення).

Закон №2939 розрізняє два види ревізій: планові виїзні і позапланові виїзні.

За змістом статті 4 Закону ревізія є формою інспектування і полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (далі - Порядок), акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Вимоги до форми і змісту акта ревізії детально регламентовані у пунктах 35-44 Порядку проведеня інспектування, зокрема, він повинен містити наряду із обов`язковими реквізитами (підписи посадових осіб об`єкта контролю, візи ревізора) опис виявлених порушень законодавства (пункт 35 Порядку).

З огляду на вказані норми, акт ревізії не є документом, що створює правові наслідки для суб`єкта інспектування, але документом, що фіксує певні факти і обставини, які можуть стати підставою для «законної вимоги» контролюючого органу на адресу підконтрольного суб`єкту або для здійснення цим органом самостійно заходів до усунення виявлених порушень законодавства шляхом звернення до суду в інтересах держави (пункт 8 або 10 частини першої статті 10 Закону). Про це також свідчать положення пункту 42 Положення щодо того, що якщо протягом 5 робочих днів після повернення органу державного фінансового контролю акта ревізії заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то орган державного фінансового контролю має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії.

Відповідно до пункту 46 Порядку, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

З аналізу наведених положень законодавства висновується, що «законна вимога» контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

З урахуванням того, що суб`єкти владних повноважень можуть приймати управлінські рішення двох видів: нормативно-правові та акти індивідуальної дії, які рівною мірою можуть бути предметом адміністративного судового розгляду, обов`язкове до виконання рішення компетентного органу (спірна вимога) повинне підпадати під одну з двох вказаних категорій рішень.

Доводи відповідача щодо неможливості оскарження такого роду рішення до адміністративного суду із посиланням на встановлений законодавством судовий порядок стягнення збитків за позовом контролюючого органу є безпідставними, як самі по собі, так і з огляду на з`ясовану в ході здійсненого законодавчого аналізу правову природу письмової вимоги контролюючого органу, можна констатувати, що вона безумовно породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак, вона наділена рисами правового акту індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт, може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

При цьому, «законність» письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату.

Обґрунтованість, в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Суд зазначає, що з огляду на зазначене вище, з метою дотримання завдань і основних засад адміністративного судочинства суди, які розглядали справу і наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, об`єктивно мали право перевірити обгрунтованість доводів Корпорації щодо дотримання відповідачем законності при прийнятті спірної вимоги, а також обгрунтованість доводів контролюючого органу щодо того, чи породжує спірна вимога права і обов`язки Корпорації.

Аналізуючи посилання відповідача на позицію Верховного Суду України, викладену у його постанові від 20 лютого 2018 року у справі №822/2087/17, суд зазначає, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов`язки для підконтрольної установи.

З проведеного вище аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень, як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги, як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу (зокрема стягнення збитків у судовому порядку - на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону №2939, з чим кореспондується абз.4 пункту 50 Порядку) жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

У даній справі, зміст спірної вимоги, яка, як встановлено вище, є індивідуально-правовим актом, і тому породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб «забезпечити відшкодування збитків», встановлених контролюючим органом. Додатково про обов`язковий характер даної вимоги свідчить застереження в ній про те, що її невиконання є підставою для звернення до суду в інтересах держави.

За таких умов суд зазначає, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене, в світлі обов`язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги, як акту індивідуальної дії.

Ураховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту добровільного виконання вимоги щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства стягуються примусово з підконтрольного об`єкта в судовому порядку і правильність обчислення таких збитків має перевірятися саме судом, який розглядає позов про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною, Верховний Суд уважає, що вимога щодо притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено заподіяння збитків, без підтвердження їх правомірності та суми (розміру), є передчасною.

Аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 826/5854/15.

Суд звертає увагу, що позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Торгівельний дім "Н`ю-Лайн" про стягнення з товариства на користь департаменту матеріальну шкоду (збитки) у вигляді зайво сплачених коштів в розмірі 1027826,50 грн та пеню за порушення строку поставки товару в розмірі 44 369,37 грн. Тому, поки не доведена вина позивача чи третіх осіб та не доведено розмір причинено збитки чи ні, вимагати від позивача притягнення до відповідальності працівників установи є безпідставним.

З огляду на такі обставини суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель визначеним шляхом, як у вимозі, у даному випадку є неконкретизованим та не пропорційним.

Критерій "пропорційності" передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Оскаржуваний пункт вимоги не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога в частині вимог щодо притягнення, у порядку встановленому законодавством, до відповідальності працівників установи, якими допущено порушення та відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ, може призвести до безпідставного порушення прав працівників установи.

Враховуючи вищенаведене, суд зробив висновок, що вимога в частині припису щодо притягнення, у порядку встановленому законодавством, до відповідальності працівників установи, якими допущено порушення та відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ, за встановлених обставин, є необґрунтованою.

Частиною 2статті 2 КАС Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач, встановлюючи п. 1 вимоги у висновку Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 15.09.2022 № 040415-15/5471-2022, діяв поза межами повноважень та спосіб, що визначенихКонституцієюта законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації.

За вказаних обставин, висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі щодо визнання протиправним та скасувати пункт 1 вимоги щодо усунення порушень законодавства Східного офісу Держаудитслужби від 15.09.2022 №040415-15/5471- 2022 в частині вимог щодо притягнення, у порядку встановленому законодавством, до відповідальності працівників установи, якими допущено порушення, та відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз (ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Департаменту молоді і спорту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, код ЄДРПОУ 38530968) до Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, код ЄДРПОУ 40477689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговіий дім "Н`ю-лайн" (49094, м. Дніпро, вул. мандриківська, 44, код ЄДРПОУ 32140051) - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 вимоги «щодо усунення порушень законодавства» Східного офісу Держаудитслужби від 15.09.2022 №040415-15/5471- 2022 в частині вимог щодо притягнення, у порядку встановленому законодавством, до відповідальності працівників установи, якими допущено порушення, та відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16 лютого 2023 року.

Суддя С.В. Ніколайчук