Ухвала

від 17.02.2023 по справі 160/2990/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

17 лютого 2023 р.Справа №160/2990/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/2990/23 за позовом ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними та нечинними окремих положень індивідуального акта,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 16.02.2023 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

До позовної заяви позивачем долучено заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення дії пунктів 1, 2, п.п.3.1 пункту 3, пунктів 5,6,9 рішення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 09 лютого 2023 року № 1042--42/VІII «Про припинення в результаті реорганізації комунальних підприємств шляхом приєднання» в частинах: - «припинити в результаті реорганізації: комунальне підприємство «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101)» (пункт 1), - «встановити, що комунальне підприємство «Управляюча компанія «Жилкомсеріс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40494091) є правонаступником усіх прав та обов`язків комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101)» (пункт 2), - «утворити комісію з припинення в результаті реорганізації комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101) шляхом приєднання до комунального підприємства «Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40494091) та затвердити її склад згідно з Додатком 1 до даного рішення» (п.п.3.1. пункту 3), - «затвердити Положення про комісії з припинення в результаті реорганізації комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101)... шляхом приєднання до комунального підприємства «Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40494091) згідно з Додатком 3 до даного рішення» (пункт 5), - «установити що до комісій, визначених пунктом 3 цього рішення, переходять повноваження щодо здійснення їх управління справами юридичної особи, керівництва діяльністю на весь період реорганізації» (пункт 6), - «встановити строк для заявлення кредиторами своїх вимог до комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101) ..., протягом двох місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи» (пункт 9), до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що вказане рішення відповідача в частині припинення в результаті реорганізації комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101), стосується трудових і майнових прав та інтересів позивача як директора вказаного підприємства, винесене з грубими порушеннями Регламенту Вільногірської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області VIII скликання, затвердженого рішенням Вільногірської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 28.10.2021 року № 492-19/VIII, а тому підлягає визнанню недійсним. Крім зазначеного суттєвого процедурного порушення, відповідачем також порушені норми трудового законодавства України, а саме в порушення ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» відповідач як власник підприємства не надав первинній профспілкової організації комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області не пізніше як за три місяця до намічуваних звільнень інформацію про причини наступних звільнень, кількість та категорії працівників, яких це може стосуватися, про термін проведення звільнень та інше. Таким чином, позивач вважає, що є обґрунтовані підстави для скасування судом вищевказаного рішення відповідача, а його виконання у певний час з моменту відкриття провадження за позовом у справі та до ухвалення судом рішення і до набрання рішенням законної сили, унеможливить поновлення порушених прав або інтересів позивача у подальшому.

Суддя, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, а також позовної заяви, зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з вимогами ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду. Також суд вважає за необхідне відмітити, що приймаючи ухвалу про вжиття заходів по забезпеченню позову, суд повинен враховувати, що прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У заяві про забезпечення позову заявник вказує, що рішення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 09 лютого 2023 року № 1042-42/VIII «Про припинення в результаті реорганізації комунальних підприємств шляхом приєднання» прийнято з грубими порушеннями процедури його прийняття, виконання якого ускладнить ефективний захист (поновлення) прав позивача, що судом розцінюється як твердження про очевидну протиправність оскаржуваного рішення.

Разом з цим, суд наголошує, що в «очевидності» ознак протиправності спірного рішення та порушення прав позивача, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Твердження заявника про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, що при розгляді даної заяви про забезпечення позову є неприпустимим і виходить за межі цього правового інституту.

Суд зауважує, що заходи забезпечення позову повинні обиратися з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.

Крім того, суд зауважує, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, з яких позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку підстави, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, для забезпечення даного позову - відсутні, відтак заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 44, 72-77, 150-154, 246, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Калугіна