Рішення

від 19.04.2023 по справі 160/2990/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року Справа № 160/2990/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними та нечинними окремих положень індивідуального акта,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та нечинними: пункти 1, 2, п.п.3.1 пункту 3, пункти 5, 6, 9 рішення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 09 лютого 2023 року № 1042-42/VIII Про припинення в результаті реорганізації комунальних підприємств шляхом приєднання в частинах:

- припинити в результаті реорганізації: комунальне підприємство Теплосервіс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101) (пункт 1);

- встановити, що комунальне підприємство Управляюча компанія Жилкомсеріс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40494091) є правонаступником усіх прав та обов`язків комунального підприємства Теплосервіс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101) (пункт 2),;

- утворити комісію з припинення в результаті реорганізації комунального підприємства Теплосервіс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101) шляхом приєднання до комунального підприємства Управляюча компанія Жилкомсервіс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40494091) та затвердити її склад згідно з Додатком 1 до даного рішення (п.п.3.1. пункту 3);

- затвердити Положення про комісії з припинення в результаті реорганізації комунального підприємства Теплосервіс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101) шляхом приєднання до комунального підприємства Управляюча компанія Жилкомсервіс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40494091) згідно з Додатком 3 до даного рішення (пункт 5);

- установити що до комісій, визначених пунктом 3 цього рішення, переходять повноваження щодо здійснення їх управління справами юридичної особи, керівництва діяльністю на весь період реорганізації (пункт 6);

- встановити строк для заявлення кредиторами своїх вимог до комунального підприємства Теплосервіс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101), протягом двох місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (пункт 9).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження, та повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказане рішення в частині, що стосується Комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області винесене з грубими порушеннями Регламенту Вільногірської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області VIII скликання, затвердженого рішенням Вільногірської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 28.10.2021 року № 492-19/УІІІ, а тому підлягає визнанню недійсним. Зокрема, відповідачем порушено порядок оприлюднення спірного рішення, адже, тільки 08.02.2023 внесено зміни до розпорядження голови міської ради щодо доповнення порядку денного питанням про припинення комунального підприємства «Теплосервіс». Крім того, зазначене позбавило депутатські комісії та інших спеціалістів виконавчих органів ради ознайомитись та погодити або відхилити пропозицію.

Також, позивач вважає, що відповідачем порушені норми трудового законодавства України, а саме: в порушення ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» відповідач, як власник підприємства не надав первинній профспілкової організації комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, не пізніше як за три місяця до намічуваних звільнень, інформацію про причини наступних звільнень, кількість та категорії працівників, яких це може стосуватися, про термін проведення звільнень та інше.

Також позивач зазначає, що спірним рішенням зачіпаються її трудові і майнові права та інтереси, як директора вказаного підприємства, яким вона керує на підставі контракту від 01.09.2016 року (якій діє до 15.07.2024 року), оскільки відповідно до пункту 6 оскаржуваного рішення, її повноваження як керівника комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області перейшли до комісії, яка здійснює керівництво підприємством на весь час періоду його реорганізації.

У відзиві на позов, рада зазначила, що оскаржуване рішення прийнято Вільногірською міською радою Дніпропетровської області у спосіб, визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», шляхом реалізації своїх повноважень власника та засновника комунального підприємства. Зокрема, зазначає, що рада є власником комунального підприємства «Теплосервіс», розпорядчі акти Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, її виконавчого комітету, міського голови є обов`язковими для виконання, КП «Теплосервіс» є підзвітним та підконтрольним Вільногірській міській раді Дніпропетровської області, тому відповідач реалізуючи свої права засновника та власника КП «Теплосервіс», та маючи на меті забезпечення інтересів громади, ефективного використання бюджетних коштів та збільшення надходжень до бюджету, оптимізації роботи комунальних підприємств, направленої на підвищення ефективності її діяльності та використання комунального майна, прийняла відповідне рішення про реорганізацію комунальних підприємств. Також відповідач заперечує щодо доводів позивача про порушення її трудових прав та прав як директора підприємства. Відповідач зазначає, що звільнення працівників підприємства ще не відбувається, а позивач як директор, увійшла до складу ліквідаційної комісії. Щодо порушення процедури прийняття спірного рішення, відповідач зазначає, що незначні дефекти при прийнятті рішення не плинули на його правомірність, а тому не можуть бути підставою для його скасування, тим більше, що секретарем ради проєкт рішення надісланий всім депутатам ради на електронні пошти за день до голосування, а голови постійних комісії завізували своє погодження з проєктом. Крім того, відповідач вказує, що розпорядження міського голови від 08.02.2023 №№ р-31/0/3-23 від 08.02.2023 року про внесення змін до розпорядження міського голови № р-24/0/3-23, не є рішенням про скликання сесії міської ради, а тому, до нього не повинна застосовуватися процедура повідомлення про питання, які передбачається винести на розгляд Ради не пізніше як за 10 днів до дня пленарного засідання Ради.

У відповіді на відзив, позивач не погодився з доводами відповідача, заначив, що заперечення відповідача проти позову викладені у відзиві на позовну заяву є надуманими та безпідставними, а тому вказані доводи відповідача проти позову, не спростовують обґрунтованість позовних вимог. Позивач посилається на п.1 ст.22 Регламенту, в якому зазначено, що рішення про скликання чергової сесії доводиться до відома депутатів та населення не пізніше як за 10 днів до дати проведення пленарного засідання ради із зазначенням дати, часу, місця проведення пленарного засідання та питань. які передбачається винести на розгляд Ради. Невиконання вимог регламенту щодо строків оприлюднення рішень, строків ознайомлення депутатів з рішеннями, призвело до того, що не було можливості та часу завчасно отримати проекти рішень і розібратися у їх змісті.

Також позивач посилається на неправильні відомості, наведені у листі управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 07.02.2023 року №2023/229, як ініціатора розгляду питання про припинення комунальних підприємств, щодо витрат на оплату праці з нарахуваннями.

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач вказує на дотримання норм Регламенту при прийнятті оскаржуваного рішення, наявність доказів про погодження постійними депутатськими комісіями проєкту рішення та посилається на законодавчі обмеження щодо оприлюднення рішення органів місцевого самоврядування під час дії воєнного стану.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

30 січня 2023 року Вільногірський міський голова видав розпорядження № р-24/0/3- 23 «Про скликання пленарного засідання сорок другої чергової сесії Вільногірської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області». Відповідно до пункту 2 вказаного розпорядження, зазначене пленарне засідання призначено на 09 лютого 2023 року о 14.15 год. в приміщенні залу засідань виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (II поверх).

Пунктом 3 вказаного рішення визначений перелік питань, які передбачається внести на розгляд сесії.

08 лютого 2023 року Вільногірський міський голова видав розпорядження № р- 31/0/3-23 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 30 січня 2023 року № р-24/0/3-23 «Про скликання пленарного засідання сорок другої чергової сесії Вільногірської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області восьмого скликання», яким зобов`язано внести зміни до розпорядження міського голови від 30 січня 2023 року № р-24/0/3-23 «Про скликання пленарного засідання сорок другої чергової сесії Вільногірської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області восьмого скликання», а саме доповнити пункт 3 підпунктом: « 3.47. Про припинення в результаті реорганізації комунальних підприємств шляхом приєднання».

Підставою таких змін є лист заступника начальника управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області Олега Шевчука від 07.02.2023 року № 2023/229 «Про розгляд питання на засіданні сесії Вільногірської міської ради Дніпропетровської області «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання».

У вказаному листі наводяться підстави припинення, зокрема Комунального підприємства «Теплосервіс» та зазначено, що станом на 01.02.2023 для задоволення потреб мешканців, установ та організацій громади у галузі житлово-комунального господарства існують Комунальне підприємство «Теплосервіс» Вільногірської міської ради, Комунальне підприємство «Енергоефект» Вільногірської міської ради, Комунальне підприємство «Управляюча компанія «Житлосервіс» Вільногірської міської ради. Однією із найбільш статей витрат цих комунальних підприємств є витрати на оплату праці та витрати на оплату праці адміністративного персоналу. У результаті проведеної реорганізації шляхом приєднання до Комунального підприємства «Житлосервіс» пропонується створити дві нові ділянки без власного адміністративного персоналу, та централізувати обслуговування дільниць підприємства після реорганізації ремонтним персоналом. Проведення реорганізації дозволить скоротити чисельність адміністративного персоналу підприємств на 8 шт.од., загальну чисельність на 13,35 шт.од., витрати на оплату праці адміністративного персоналу на 252365,52 грн щомісячно, забезпечить річну економію витрат на плату праці з нарахуваннями у розмірі 6119535,86 грн.

09 лютого 2023 року Вільногірською міською радою Дніпропетровської області на пленарному засіданні сорок другої чергової сесії, було прийнято рішення №1042-42/VШ «Про припинення в результаті реорганізації комунальних підприємств шляхом приєднання», відповідно до якого міська рада вирішила:

1.Припинити в результаті реорганізації: комунальне підприємство «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101), комунальне підприємство «Енергоефект» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 38861965), шляхом приєднання до комунального підприємства «Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40494091).

2.Встановити, що комунальне підприємство «Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірськоїміськоїради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40494091), є правонаступником усіх прав та обов`язків комунального підприємства«Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101) та комунального підприємства «Енергоефект» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 38861965).

3.Утворити:

3.1.Комісію з припинення в результаті реорганізації комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101) шляхом приєднання до комунального підприємства «Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40494091) та затвердити її склад згідно з Додатком 1 до даного рішення.

3.2.Комісію з припинення в результаті реорганізації комунального підприємства «Енергоефект» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 38861965) шляхом приєднання до комунального підприємства «Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40494091) та затвердити її склад згідно з Додатком 2 до даного рішення.

4.Офіційною адресою місця знаходження та роботи комісій, визначених пунктом З цього рішення, є: Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Вільногірськ, вул.ім.В.В.Варена, буд.15, індекс: 51700.

5.Затвердити Положення про комісії з припинення в результаті реорганізації комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101), комунального підприємства «Енергоефект» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 38861965), шляхом приєднання до комунального підприємства «Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40494091)» згідно з Додатком 3 до даного рішення.

6.Установити, що до комісій, визначених пунктом 3 цього рішення, переходять повноваження щодо здійснення їх управління справами юридичної особи, керівництва діяльністю на весь період реорганізації.

7.Комісіям, визначеним пунктом 3 цього рішення, підготувати передавальні акти та подати їх на затвердження Вільногірській міській раді Дніпропетровської області згідно чинного законодавства.

8.Голові комісій, визначених пунктом 3 цього рішення, Івану БУРЯКУ:

-протягом трьох робочих днів з дати прийняття даного рішення письмово повідомити державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення комунальних підприємств шляхом приєднання;

- забезпечити в порядку, встановленому законодавством, попередження та звільнення працівників комунальних підприємств, що припиняються, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України;

-вжити усіх необхідних заходів, пов`язаних з реорганізацією комунальних підприємств, що припиняються, в порядку, установленому чинним законодавством України;

-після закінчення процедури реорганізації, подати державному реєстраторові документи, необхідні для проведення державної реєстрації припинення в результаті приєднання юридичної особи.

9.Встановити строк для заявлення кредиторами своїх вимог до комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489101), комунального підприємства «Енергоефект» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 38861965), протягом двох місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

10.Директору комунального підприємства «Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області підготовити та подати на затвердження Вільногірської міської ради Дніпропетровської області зміни до статуту комунального підприємства «Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області.

11.Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради-начальника управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області Дмитра Волощука.

Отже, прийняття такого рішення в частині, що стосується Комунального підприємства «Теплосервіс» позивач вважає неправомірним, а саме рішення сесії в цій частині протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов`язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Частиною першою статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом частини другої статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року (ратифікована Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР) органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції та вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною першою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

У відповідності до статті 45 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

За приписами статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Відповідно до положень статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Частиною одинадцятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності " передбачено що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Частиною четвертою статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Частиною 10 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» У період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання".

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Станом на час прийняття спірного рішення, дія воєнного стану на території України не закінчилась, та тримає досі.

Позивач у позові зазначає про порушення процедури прийняття спірного рішення щодо неоприлюднення його змісту, згідно вимог Закону України Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Проте, враховуючи законодавчі обмеження щодо оприлюднення актів органів місцевого самоврядування під час дії воєнного стану, такі доводи позивача суд вважає хибними.

Відповідно до п. 1 ст.22 Регламенту Вільногірської міської ради (надалі Регламент), затвердженого рішенням Вільногірської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області VIII скликання 28 жовтня 2021 року № 492-19ЛТІІ чергові сесії скликаються міським головою, як правило, раз на місяць, відповідно до плану роботи Ради. Рішення про скликання чергової сесії доводиться до відома депутатів та населення не пізніше як за 10 днів до дати проведення пленарного засідання ради із зазначенням дати, часу, місця проведення пленарного засідання та питань, які передбачається винести на розгляд Ради

Відповідно до статті 23 Регламенту, порядок денний сесії Ради формує міський голова відповідно до:

Затвердженого плану роботи Ради.

1.2. Пропозицій секретаря Ради.

1.3. Пропозицій депутатських фракцій, постійних комісій, депутатів.

1.4. Пропозицій виконавчого комітету, керівників виконавчих органів Ради.

1.5. Пропозицій, внесених у порядку місцевих ініціатив, громадських слухань, петицій.

1.6. Пропозицій посадових осіб підприємств, організацій, установ Вільногірської міської територіальної громади.

2. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами цього Регламенту.

Статтею 24 Регламенту унормовано, що пропозиції міському голові щодо питань на розгляд Ради можуть вносити суб`єкти, визначені законодавством.

Ініціатором розгляду питань Радою; можуть бути: міський голова, секретар Ради, постійні комісії Ради, тимчасові контрольні комісії Ради, депутати Ради, виконавчий комітет Ради, староста, загальні збори Громадян.

Заступники міського голови, посадові особи органів місцевого самоврядування Громади, керівники комунальних підприємств Ради інші юридичні та фізичні особи можуть ініціювати розгляд питань Радою шляхом надання відповідного звернення міському голові.

3. Підставою для розгляду питання в Раді, залежно від того, хто із суб`єктів є ініціатором, можуть бути:

3.1. Розпорядження міського голови, або його доручення у формі резолюції на відповідному зверненні.

3.2. Звернення постійної комісії Ради з наданням витягу з протоколу її засідання, на якому прийнято рішення щодо внесення питання на розгляд Ради.

3.3. Письмове звернення депутата (депутатів).

3.4. Письмове звернення депутатської групи, фракції, підписане її керівниками.

3.5. Письмове звернення старости.

3.6. Рішення виконавчого комітету Ради про внесення питання на розгляд Ради.

3.7. Протокол проведених загальних зборів громадян, на яких прийнято рішення про місцеву ініціативу.

3.8. Рішення (резолюції) громадських слухань.

4. До вищезазначених документів додаються проекти рішень, оформлені у встановленому Регламентом порядку.

Стаття 25 Регламенту передбачає, що підготовку питань та проектів рішень, що вноситься на розгляд Ради забезпечує секретар Ради (п.1).

2.Проект рішення, що планується внести на розгляд Ради, погоджений (завізований) керівниками та спеціалістами виконавчих органів, подається міському голові після відповідної реєстрації у виконавчому комітеті Ради, не пізніше, як за 11 (одинадцять) робочих днів до початку пленарного засідання сесії. Після отримання відповідної резолюції міського голови такий проект рішення передається секретарю Ради, який здійснює його, оприлюднення та подальше опрацювання постійними комісіями Ради у встановленому порядку.

3. Разом з проектом рішення міському голові подається службова записка (лист), яка повинна містити:

3.1. Опис проблем, для вирішення яких підготовлено проект рішення,

3.2. Правове обгрунтування необхідності прийняття рішення (з посиланням на конкретні положення законодавства, нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проект рішення).

3.3 Додатки (якщо вони є), що візуються працівником, який створив документ.

3.4 Фінансово-економічне обґрунтовування та пропозиції щодо джерел покриття витрат, у випадку внесення проекту рішення, що передбачає матеріальні чи інші витрати міського бюджету.

4. При розробці проекту рішення автор повинен провести аналіз проекту щодо наявності будь-яких суперечностей з раніше прийнятими актами з цього питання. Якщо проект рішення, що пропонується прийняти, виключає чи змінює дію рішення, що було прийнято раніше, проект рішення має містити пункт про зміну попереднього рішення чи визнання попереднього рішення таким, що втратило чинність.

5. Рішення Ради не може прийматися Радою без обговорення та висновків постійних комісій Ради та погоджень юридичного відділу, відповідних заступників міського голови та секретаря Ради, щодо можливості його розгляду на пленарному засіданні Ради.

Позивач вважає, що відповідачем порушено положення статті 22 Регламенту щодо своєчасного подання пропозицій щодо винесення на розгляд ради питання, зокрема, пропозицію щодо винесення питання про припинення Комунального підприємства «Теплосервіс» внесено 08.02.2023, а спірне рішення прийнято 09.02.2023, отже з пропуском 10 денного строку, передбаченого статтею 22 Регламенту.

У постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі №260/63/19, прийнятої у подібних правовідносинах, Верховний Суд наголошував на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту, при цьому звертав увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Як зазначив Верховний Суд у цій справі, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Як вбачається зі змісту зворотнього аркушу спірного рішення, його погодили представники профільних постійних комісій без зауважень.

(При цьому судом враховано, що представником постійної комісії з питань міського господарства, промисловості, енергетики, транспорту, зв`язку, архітектури та будівництва проєкт рішення погоджено 10.02.2023, тобто після прийняття спірного рішення).

Зазначене також підтверджується протоколами засідання постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, бюджету, фінансів, розвитку підприємництва, побутового та торгівельного розвитку населення від 08.02.2023, постійної комісії з питань депутатської діяльності, етики, регламенту, законності, регуляторної політики, місцевого самоврядування, взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи від 09.02.2023, постійної комісії з питань міського господарства, промисловості, енергетики, транспорту, зв`язку, архітектури та будівництва від 09.02.2023.

Крім того, про проєкт рішення депутати міської ради були повідомлені шляхом направлення 08.02.2023 проєкту на їх електроні адреси, про що свідчать надані до відзиву копії знімків (скріншотів) екрану. Враховуючи, що позивач є депутатом міської ради, зазначену вище обставину позивач не оспорює.

Тож, встановлені судом обставини свідчать, що незважаючи на те, що питання щодо припинення Комунального підприємства «Теплосервіс» було внесено на розгляд сесії за 1 (одну) добу до пленарного засідання, відповідачем дотримані основні та важливі процедурні моменти щодо його прийняття: розпорядження №р-31/0/3-23 від 08.02.2023 про внесення змін до розпорядження міського голови від 30.01.2023 №р-24/0/3-23 було предметом розгляду профільних постійних комісій, та яке погоджено представниками комісій без зауважень, депутати міської ради ознайомились із текстом проєкту рішення до пленарного засідання, за вказане рішення проголосувало більшість депутатів на сесії.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 400/4409/21, Верховний Суд зауважив, що виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Верховний Суд також наголосив, що, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Також необхідно звернути увагу на поняття надмірного формалізму, який відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 27 листопада 2019 року у справі № 826/15257/15, від 25 березня 2020 року у справі № 805/4508/16-а, від 20 травня 2020 року у справі № 809/1031/16, від 31 березня 2021 року у справі № 620/2520/20, від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17, від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21 та від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, слід розуміти як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.

Поняття «пуризм» (надмірний формалізм) було введено у правовий обіг ЄСПЛ.

Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (заява № 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

Отже, «правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.

Тож, недоліки на які посилається позивач при прийнятті спірного рішення сесії не призвели до прийняття неправомірного рішення та не тягнуть за собою наслідків у вигляді його скасування. На думку суду, за відсутності таких дефектів спірне рішення сесії також було би прийнято.

Щодо доцільності прийняття спірного рішення.

Статутом комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 36489101) (затвердженим рішенням Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 30.11.2021р. №577-21/УШ) визначено, що комунальне підприємство «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі -- «Підприсмство») є комунальним унітарним підприємством, створеним відповідно до рішення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 16 липня 2009 № 1267-73/У на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади м.Вільногірська (п.1.1.).

Власником Підприємства є Вільногірська міська територіальна громада, в особі Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (п.1.2.).

Вищим органом управління Підприємством с Вільногірська міська рада Дніпропетровської області (п.4.2.).

Розпорядчі акти Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, її виконавчого комітету, міського голови є обов`язковими для виконання (п.8.1.). Підприємство є підзвітним та підконтрольним Вільногірській міській раді Дніпропетровської області.

Припинення діяльності підприємства здійснюється відповідно до закону (п. 10.1).

Згідно статті 169 Цивільного кодексу України, територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом. - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання (ст. 106 ЦК України).

Положеннями статті 78 Господарського кодексу України визначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини 1 ст. 57 Господарського кодексу України, установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом

Як встановлено судом, заступник начальника управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_2 звернувся до міського голови з листом від 07.02.2023 року № 2023/229 «Про розгляд питання на засіданні сесії Вільногірської міської ради Дніпропетровської області «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання».

У вказаному листі наводяться підстави припинення Комунального підприємства «Теплосервіс», які обумовлені економічною недоцільністю перебування на утримані ради трьох схожих за предметом діяльності комунальних підприємств та наведені цифрові показними щодо витрат на їх утримання.

Тобто, Рада, реалізуючи свої права органу управління, засновника та власника підприємства вирішила, з метою економічної необхідності, ефективного використання бюджетних коштів, збільшення надходжень до бюджету та оптимізації комунального господарства громади, розпорядитись майном (комунальним підприємством) на свій розсуд шляхом припинення підприємства в результаті реорганізації.

Таке право засновнику підприємства та його власнику надано Статутом підприємства та нормами чинного законодавства.

Тому, суд не погоджується з доводами позивача щодо прийняття радою рішення за межами своїх повноважень або щодо відсутності обгрунтованих підстав для його прийняття.

Щодо порушення трудових прав позивача.

Позивач зазначає, що відповідачем в порушення ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не надано первинній профспілкової організації комунального підприємства «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, не пізніше як за три місяця до намічуваних звільнень, інформацію про причини наступних звільнень, кількість та категорії працівників, яких це може стосуватися, про термін проведення звільнень та інше.

Так, відповідно до постанови Дніпропетровського обласного комітету профспілок працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення від 29.04.2014 року № 37 «Про створення первинної організації КП «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області», у Комунальному підприємстві «Теплосервіс» створено профспілкову організацію.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Разом з тим, як зазначалось, пунктом 8 спірного рішення, голові комісій, визначених пунктом 3 цього рішення, ОСОБА_3 наказано: забезпечити в порядку, встановленому законодавством, попередження та звільнення працівників комунальних підприємств, що припиняються, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Тобто, голову ліквідаційної комісії комунального підприємства «Теплосервіс» зобов`язано вжити заходів у відповідності до вимог чинного законодавства щодо вивільнення працівників підприємства у майбутньому.

Часовий проміжок часу, протягом якого голову ліквідкомісії зобов`язано вжити такі заходи в спірному рішенні не встановлено, тому доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не знайшли свого відображення в матеріалах справи та є передчасними, оскільки право трудового колективу на працю ще не порушено, а звільнення працівників Комунального підприємства «Теплосервіс» може розпочатись не за три місяці, а пізніше, та вирішення цього питання буде входити до дискреційних повноважень ліквідаційної комісії.

Щодо порушення умов контракту, укладеного між позивачем та КП «Теплосервіс».

01.09.2016 між Вільногріською міською радою Дніпропетровської області (керівник) та ОСОБА_1 (підприємство) укладено контракт, який є особливою формою трудового договору та на його підставі складаються трудові відносини між ними. Контрактом передбачені права та обов`язки сторін, умови оплати праці та соціально-побутове забезпечення, умови внесення змін до контракту, розірвання контракту.

Так, пунктом 4.3.11 контракту передбачено, що контракт припиняться з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Судом встановлено право відповідача, як засновника та органу управління майном підприємства приймати рішення щодо припинення Комунального підприємства «Теплосервіс» за наявності на те обґрунтованих підстав.

Однак, станом на час розгляду справи доказів розірвання контракту між позивачем та відповідачем в матеріалах справи не має.

Тому, твердження позивача про порушення його трудових прав є передчасними, оскільки фактичного розірвання контракту ще не відбулось, позивач увійшла до комісії з ліквідації Комунального підприємства «Теплосервіс», а тому вивільнення працівників та, відповідно, і позивача відбудеться в майбутньому.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.

Жодних доказів або аргументів, які б свідчили про реальне порушення трудових прав або законних інтересів позивача з боку відповідача, судом не встановлено.

Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Враховуючи наведені висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, судові витрати понесені позивачем під час розгляду справи розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними та нечинними окремих положень індивідуального акта - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 19.04.2023.

Суддя Н.Є. Калугіна