Рішення

від 16.02.2023 по справі 380/17928/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/17928/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» (Позивач/ТОВ «МЕССЕМ») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (Відповідач-1), Державної податкової служби України (Відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7301669/40358596 від 06 вересня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 01 серпня 2022 року на суму 168672,11 грн в тому числі ПДВ 28112,02 грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «МЕССЕМ» (ЄДРПОУ 40358596) податкову накладну № 3 від 01 серпня 2022 року на суму 168672,11 грн в тому числі ПДВ 28112,02 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7301670/40358596 від 06 вересня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 03 серпня 2022 року на суму 190000,20 грн в тому числі ПДВ 31666,70 грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «МЕССЕМ» (ЄДРПОУ 40358596) податкову накладну № 5 від 03 серпня 2022 року на суму 190000,20 грн в тому числі ПДВ 31666,70 грн;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі також Комісія) №№ 7301669/40358596, 7301670/40358596 від 06 вересня 2022 року (далі також оскаржувані рішення) про відмову у реєстрації податкових накладних № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ТОВ «МЕССЕМ» надало контролюючому органу всі необхідні документи, які засвідчують підстави для реєстрації спірних податкових накладних та підтверджують реальність здійснених господарських операцій, а тому контролюючий орган не мав правових підстав для відмови у реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі.

Щодо податкової накладної № 3 від 01 серпня 2022 року позивач вказує, що 01 серпня 2022 року ТОВ «МЕССЕМ» відвантажило ТОВ «Агорінвест Холдинг Старовірівка» згідно з умовами договору № 02/02-2022 від 10 лютого 2022 року поліпшувач ґрунту (рідка бакова суміш) кількістю 44,95 т. на суму 170810,18 грн. Станом на 01 серпня 2022 року у ТОВ «МЕССЕМ» обліковувався залишок коштів від передоплати від ТОВ «Агорінвест Холдинг Старовірівка» на суму 2138,07 грн. У зв`язку з цим податкову накладну № 3 від 01 серпня 2022 року було виписано за першою подією на різницю суми відвантаження за видатковою накладною № 35 та передоплати. Товаросупровідні документи не виписувалися. Товар придбаний у постачальника ТОВ «Агрохім Групп» за договором № 1 від 08 лютого 2022 року.

Щодо податкової накладної № 5 від 03 серпня 2022 року позивач вказує, що , що 03 серпня 2022 року ТОВ «МЕССЕМ» відвантажило ТОВ «Агорінвест Холдинг Старовірівка» згідно з умовами договору № 02/02-2022 від 10 лютого 2022 року поліпшувач ґрунту (рідка бакова суміш) кількістю 50,00 т. на суму 190000,20 грн. Відповідно до вимог податкового законодавства 22 серпня 2022 року ТОВ «МЕССЕМ» направило на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкову накладну № 5 від 03 серпня 2022 року на суму 190000,20 грн. Товаросупровідні документи не виписувалися. Товар придбаний у постачальника ТОВ «Агрохім Групп» за договором № 1 від 08 лютого 2022 року.

Позивач зазначає, що стверджуючи про ненадання ТОВ «МЕССЕМ» первинних документів, контролюючий орган не підкреслив в оскаржуваних рішеннях, яких саме документів ним не надано. Зауважує, що в рішеннях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних контролюючий орган не навів вичерпного переліку документів, які належить подати платнику податків. Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації спірних податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу.

Також позивач відзначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Позивач стверджує, що оскаржувані рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів. Відтак такі рішення є формальними та об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

Позивач уважає, що ефективним способом захисту його порушених прав буде зобов`язання відповідача-2 зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідачів викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідачі вказують, що відповідно до пункту 4.1 договору № 02/02-2022 від 10 лютого 2022 року Товар відвантажується на адресу Покупця (ТОВ «Агорінвест Холдинг Старовірівка») автомобільним транспортом Покупця з адреси: Харківська обл., Нововодолазький район, с. Староверівка, вул. Красноградська, 50. Позивачем не надано документів про право власності (оренди) на приміщення за адресою Харківська обл., Нововодолазький район, с. Староверівка, вул. Красноградська, 50, з якої здійснювалася поставка Товару. Також позивачем не надано, зокрема, первинних документів щодо закупівлі та зберігання необхідних ТМЦ, доручення на отримання Товару. Відповідачі звертають увагу на факт різниці суми вартості Товару, поставленого ТОВ «Агрохім Групп», та сумою, сплаченою позивачем відповідно до платіжних доручень, долучених до позовної заяви. Також зазначають, що долучений позивачем до матеріалів справи перелік документів не відповідає переліку документів, наданих контролюючому органу разом із поясненнями на підтвердження господарських операцій та є значно розширеним. Долучені позивачем до позовної заяви документи не були предметом дослідження Комісією, а тому вони не можуть бути визнані належним доказом. Отже, відповідачі вважають, що долучені позивачем докази відповідно до статті 73 КАС України є неналежними.

Додатково відповідачі зазначають, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути питання щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі.

У зв`язку з цим просять суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 19 грудня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 16 лютого 2023 року в задоволенні клопотання представника відповідача-1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» (постачальник (продавець)) було складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 01 серпня 2022 року (отримувач (покупець) ТОВ «Агроінвест Холдинг Старовірівка») на суму 168672,11 грн в тому числі ПДВ 28112,02 грн та № 5 від 03 серпня 2022 року (отримувач (покупець) ТОВ «Агроінвест Холдинг Старовірівка») на суму 190000,20 грн в тому числі ПДВ на суму 31666,70 грн.

Відповідно до квитанції від 12 серпня 2022 року податкову накладну № 3 від 01 серпня 2022 року прийнято, реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 01.08.2022 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2702 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції від 22 серпня 2022 року податкову накладну № 5 від 03 серпня 2022 року прийнято, реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 03.08.2022 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2702 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою подальшої реєстрації податкових накладних № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач до контролюючого органу подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з поясненнями та документами, що підтверджують факт здійснення господарської операції, а саме:

договір поставки № 02/02-2022 від 10 лютого 2022 року;

специфікацію № 4 від 29 липня 2022 року (додаток до договору поставки № 02/02-2022 від 10 лютого 2022 року;

рахунок-фактуру № СФ-000012 від 20 липня 2022 року;

видаткову накладну № РН-0000035 від 01 серпня 2022 року;

видаткову накладну № РН-0000037 від 03 серпня 2022 року;

виписки по рахунку за 21 липня 2022 року, 01 серпня 2022 року, 02 серпня 2022 року та 22 серпня 2022 року;

договір поставки № 1 від 08 лютого 2022 року;

специфікацію № 4 від 29 липня 2022 року (додаток до договору поставки № 1 від 08 лютого 2022 року);

рахунок-фактуру № СФ-0000009 від 20 липня 2022 року;

платіжне доручення № 1869 від 21 липня 2022 року;

видаткову накладну № РН-0000024 від 01 серпня 2022 року;

видаткову накладну № РН-0000026 від 03 серпня 2022 року;

експертний висновок № УТЕ-1220 від 30 вересня 2019 року.

06 вересня 2022 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної податкової служби у Львівській області прийнято рішення № 7301669/40358596 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 01 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.

06 вересня 2022 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної податкової служби у Львівській області прийнято рішення № 7301670/40358596 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 03 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.

08 вересня 2022 року позивач подав до Державної податкової служби України скарги №№ 1, 2 на рішення Комісії №№ 7301669/40358596, 7301670/40358596 від 06 вересня 2022 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 21 вересня 2022 року №№ 45684/40358596/2, 45685/40358596/2 залишено скарги без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня без змін.

Уважаючи рішення Комісії №№ 7301669/40358596, 7301670/40358596 від 06 вересня 2022 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка: 1) правомірності рішень Комісії №№ 7301669/40358596, 7301670/40358596 від 06 вересня 2022 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) наявності підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У силу вимог підпунктів «а» та «б» підпункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно із абзацами першим-третім пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Як установлено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом першим пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За змістом абзацу десятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Необхідно зазначити, що згідно із підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 року № 378) (далі Порядок № 1246).

За змістом абзацу першого пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 13-14 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно із пунктом 17 Порядку № 1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій наведений в Додатку 3 до Порядку № 1165.

Пунктом 1 зазначеного Додатку передбачено такий критерій ризиковості здійснення операцій як: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановив суд вище підставою для зупинення реєстрації податкових накладних № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2702 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).

Проте на підтвердження обставин щодо відсутності у таблиці даних платника податку на додану вартість кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2702, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та перевищення або рівності обсягу постачання величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання доказів відповідачами суду не надано, як і не наведено будь-яких мотивів, які б дозволяли дійти таких висновків.

Якою саме була величина залишку обсягу придбання товару та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена, відповідач-1 не обґрунтував та належними і допустимими доказами під час розгляду справи не підтвердив. А відповідно до вимог підпункту 2 пункту 11 Порядку на контролюючий орган покладений обов`язок не лише зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування критерію (критеріїв) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а й розрахованого показника за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд відзначає, що у постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Таким чином, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

У свою чергу не визначення контролюючим органом переліку документів, які необхідно надати, призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Так, у квитанціях від 12 серпня 2022 року та від 22 серпня 2022 року контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація спірних податкових накладних стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам, які встановлені пунктом 11 Порядку № 1165.

На переконання суду, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції. Вказане призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких реєстрація податкових накладних.

З огляду на викладене у сукупності суд уважає, що контролюючий орган безпідставно зупинив реєстрацію податкових накладних № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року ТОВ «МЕССЕМ» у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі Порядок № 520) прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520).

За змістом пункту Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

Саме тому форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку № 520 чітко встановлює, що «документи, які не надано» необхідно підкреслити. А отже контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків.

Відповідно до абзацу першого пункту 6, пункту 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Під час розгляду справи суд встановив, що з метою подальшої реєстрації податкових накладних № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач до контролюючого органу подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з поясненнями та документами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, а саме: договір поставки № 02/02-2022 від 10 лютого 2022 року; специфікацію № 4 від 29 липня 2022 року (додаток до договору поставки № 02/02-2022 від 10 лютого 2022 року; рахунок-фактуру № СФ-000012 від 20 липня 2022 року; видаткову накладну № РН-0000035 від 01 серпня 2022 року; видаткову накладну № РН-0000037 від 03 серпня 2022 року; виписки по рахунку за 21 липня 2022 року, 01 серпня 2022 року, 02 серпня 2022 року та 22 серпня 2022 року; договір поставки № 1 від 08 лютого 2022 року; специфікацію № 4 від 29 липня 2022 року (додаток до договору поставки № 1 від 08 лютого 2022 року); рахунок-фактуру № СФ-0000009 від 20 липня 2022 року; платіжне доручення № 1869 від 21 липня 2022 року; видаткову накладну № РН-0000024 від 01 серпня 2022 року; видаткову накладну № РН-0000026 від 03 серпня 2022 року; експертний висновок № УТЕ-1220 від 30 вересня 2019 року.

Проте надані платником податків документи, контролюючий орган не взяв до уваги та оскаржуваними рішеннями відмовив позивачу у реєстрації спірних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому як свідчить зміст указаних рішень, підставою для їх прийняття слугувало ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.

У відзиві на позовну заяву відповідачі покликаються на ненадання позивачем документів про право власності (оренди) на приміщення за адресою Харківська обл., Нововодолазький район, с. Староверівка, вул. Красноградська, 50, з якої здійснювалася поставка Товару, первинних документів щодо закупівлі та зберігання необхідних ТМЦ, доручення на отримання Товару.

Такі доводи відповідачів суд оцінює критично, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. Контролюючим органом у квитанціях від 12 серпня 2022 року та від 22 серпня 2022 року про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не вказано про необхідність долучення саме вказаних документів. Відтак позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем-1 в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме конкретно документи та на підтвердження яких обставин позивачу необхідно подати.

Водночас суд наголошує, що предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. При розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено судом, податкові накладні № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року складені позивачем у зв`язку із настанням першої події постачання товарів відповідно до умов договору поставки № 02/02-2022 від 10 лютого 2022 року, що підтверджується підписаними сторонами цього договору видатковою накладною № РН-0000035 від 01 серпня 2022 року та видатковою накладною № РН-0000037 від 03 серпня 2022 року. Товар (поліпшувач ґрунту (рідка бакова суміш) ТОВ «МЕССЕМ» придбало у постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім Групп» згідно з умовами договору поставки № 1 від 08 лютого 2022 року, що підтверджується підписаними сторонами цього договору видатковою накладною № РН-0000024 від 01 серпня 2022 року та видатковою накладною № РН-0000026 від 03 серпня 2022 року. У поясненні щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, позивач вказав, що товаросупровідні документи на товар не виписувалися. За таких обставин суд уважає, що позивач надав Комісії усі документи, які повною мірою підтверджують обставини, зазначені у спірних податкових накладних, які складено за фактом першої події дати постачання товарів.

При цьому суд звертає увагу відповідачів на те, що суд досліджує лише ті документи, які були надані контролюючому органу разом з поясненням щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, та перелічені судом вище.

У цьому аспекті суд також зауважує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Указана позиція підтримана Верховним Судом також і в постановах від 28 червня 2022 року у справі № 380/9411/21 та від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача-1 про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, суд не може оминути й те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття таких рішень, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Адже контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не вказав яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Крім того, контролюючий орган жодним чином не вказав, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваного рішення.

Суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Беручи до уваги те, що оскаржувані рішення контролюючого органу є правовими актами індивідуальної дії, суд констатує невідповідність таких рішень критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначне трактування, які, у свою чергу, перешкоджають платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач-1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача та не навів обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень, якими відмовлено позивачу у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також беручи до уваги те, що такі документи були надані контролюючому органу разом з поясненнями щодо реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, суд доходить висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин оскаржувані рішення Комісії №№ 7301669/40358596, 7301670/40358596 від 06 вересня 2022 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, не відповідають критеріям, які визначені у частині 2 статті 2 КАС України та в контексті яких суд має надавати оцінку оскаржуваним рішенням, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а тому їх належить визнати протиправними та скасувати.

Отже, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року суд зазначає таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.

В той же час суд зауважує, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

За приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (в редакції від 21 квітня 2021 року) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд не встановив.

За змістом частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою ефективного відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 3 від 01 серпня 2022 року та № 5 від 03 серпня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх подання на реєстрацію.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд враховує наступне.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 4962,00 грн та витрат на правничу допомогу, які будуть представлені у строки, передбачені КАС України.

17 січня 2023 року представник позивача подала до суду клопотання про стягнення судових витрат, в якому просить суд вирішити питання про стягнення судових витрат у розмірі 9462,00 грн, з яких: 4962,00 грн судовий збір; 4500,00 грн витрати на правничу допомогу.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів висловив заперечення щодо клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якому вказує, що позивачем належним чином не обґрунтовано суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданим адвокатом послугам та відповідно співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на правничу допомогу.

Щодо сплаченого судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до правил абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 4962,00 грн, що підтверджується квитанцією № 08-1615816/1/С від 08 грудня 2022 року. Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань кожного з суб`єктів владних повноважень, які виступають відповідачами у справі, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» належить стягнути по 2481,00 грн сплаченого судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує таке.

Правове регулювання витрат на професійну правничу допомогу містить стаття 134 КАС України.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин другої-п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених норм права вказує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у цій справі представник позивача надала суду такі докази:

1. Ордер серії ВС № 1176414 від 15 липня 2022 року.

2. Договір № 15/07/22 про надання правової допомоги від 15 липня 2022 року (далі Договір), укладений між адвокатом Майстришин Світланою Романівною (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» (Клієнт).

3. Акт № 5 від 10 січня 2023 року наданих послуг/виконаних робіт згідно з Договором № 15/07/22 про надання правової допомоги від 15 липня 2022 року відповідно до якого вартість правничої допомоги складає 4500,00 грн.

4. Платіжну інструкцію № 2007 від 17 жовтня 2022 року про сплату ТОВ «МЕССЕМ» 4500,00 грн за надання правничої допомоги у цій справі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, з аналізу статті 134 КАС України, випливає, що, крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в тому числі неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині п`ятій цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Відповідно до частин дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, згідно з практикою якого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За таких обставин суд зазначає, що ця адміністративна справа згідно з положеннями статей 4, 12 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Так, предмет спору у цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Також суд враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій (в тому числі Верховного Суду) з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці цього адміністративного позову.

Тобто, з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, а заявлена до відшкодування сума витрат на її підготовку у розмірі 4500,00 грн є значно завищеною.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), а також беручи до уваги заперечення представника відповідачів щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, суд уважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідачів понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» (вул. Зелена, 301Д, м. Львів, 79066) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 06 вересня 2022 року № 7301669/40358596 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 01 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від № 3 від 01 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 06 вересня 2022 року № 7301670/40358596 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 03 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від № 5 від 03 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» (вул. Зелена, 301Д, м. Львів, 79066, код ЄДРПОУ 40358596) 2481,00 грн сплаченого судового збору та 1000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» (вул. Зелена, 301Д, м. Львів, 79066, код ЄДРПОУ 40358596) 2481,00 грн сплаченого судового збору та 1000,00 грн витрат на правничу допомогу.

В стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 16 лютого 2023 року.

Суддя Клименко О.М.