УХВАЛА
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа №380/17928/22
адміністративне провадження № К/990/43093/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення дій,
У С Т А Н О В И В :
Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається як на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з причин, що не залежали від його волі (повернення своєчасно поданої апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору внаслідок відсутності фінансування), так і на залишення апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали обставин повторного звернення із апеляційною скаргою у найкоротші строки після повернення первинної скарги та сплати судового збору. Також вказує, що через впровадження воєнного стану відповідач не міг вчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.
Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просило: 1) визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.09.2022 №7301669/40358596 та №7301670/40358596 про відмову в реєстрації податкових накладних від 01.08.2022 №3 на суму 168672,11 грн., в тому числі ПДВ 28112,02 грн. та від 03.08.2022 №5 на суму 190000,20 грн., в тому числі ПДВ 31666,70 грн.; 2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені позивачем податкові накладні від 01.08.2022 №3 та від 03.08.2022 №5.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 позов задоволено. Повний текст зазначеного судового рішення був складений цього ж дня.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, 20.03.2023 податковий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору; ухвалою цього ж суду від 22.05.2023 продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на п`ятнадцять днів.
Ухвалою від 09.06.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд, не знайшовши підстав для задоволення чергового клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, повернув останню скаржнику у зв`язку із несплатою судового збору.
22.09.2023 контролюючий орган повторно подав апеляційну скаргу, порушивши, при цьому, питання поновлення строку апеляційного оскарження.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.11.2023, визнавши неповажними вказані відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали навести інші поважні підстави пропуску строку звернення. В подальшому строк на усунення недоліків апеляційної скарги продовжувався на десять днів відповідно до ухвали від 15.11.2023.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався, серед іншого, положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали від 01.11.2023 контролюючий орган подав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтував тими ж обставинами (повернення первинної своєчасної поданої апеляційної скарги у зв`язку із несплатою судового збору; чергове звернення з апеляційною скаргою у межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення), яким вже надавалась оцінка в ухвалі суду від 01.11.2023.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у його задоволенні та у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 22.11.2023.
При цьому по суті вказав, що з повторною апеляційною скаргою до суду відповідач звернувся лише 22.09.2023, тобто більше ніж через три місяці після повернення вперше поданої апеляційної скарги, що є невиправдано тривалим строком для звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою.
Визнав, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останніх тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження судового рішення. Також, за висновком суду, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу. В даному випадку скаржник не зазначив, які конкретні обставини зробили неможливим вчасне звернення із апеляційною скаргою.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Восьмий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 22.11.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У Х В А Л И В :
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення дій.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Гончарова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2023 |
Оприлюднено | 26.12.2023 |
Номер документу | 115877793 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Клименко Оксана Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні