Постанова

від 16.02.2023 по справі 810/2373/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 810/2373/16

адміністративне провадження № К/9901/39756/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гончарової І.А., Васильєвої І.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 у справі №810/2373/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Компанія «Ельба» до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року Публічне акціонерне товариство «Компанія «Ельба» (далі - ПАТ «Компанія «Ельба», товариство, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2017 була замінена в порядку правонаступництва на Києво-Святошинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київської області від 14.04.2016 №0002491501 за формою «Р», яким донараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1 471 932,00 грн. та 735 966,00 грн. штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ПАТ «Компанія «Ельба» зазначило, що камеральна перевірка, за результатом якої складений акт від 30.03.2016 №130/10-07-15-01/31826636 та прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 14.04.2016 №0002491501, була проведена не у спосіб, встановлений законодавством. Так, на думку позивача, зафіксовані в тексті акта камеральної перевірки від 30.03.2016 порушення товариством норм податкового законодавства, могли бути встановлені виключно в ході проведення документальної перевірки, призначеної і реалізованої в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Також позивач послався на безпідставність висновку податкового органу про наявність підстав для включення ПАТ «Компанія «Ельба» до складу задекларованих за звітний період березень 2015 року податкових зобов`язань суми податку на додану вартість 806 947,97 грн. по господарських операціях із контрагентом-покупцем (ТОВ «Агросейв»), оскільки на момент проведення камеральної перевірки зазначена сума була виключена позивачем зі складу податкових зобов`язань, а ТОВ «Агросейв» зі складу податкового кредиту. З огляду на все наведене позивач просив результати спірної перевірки у вигляді податкового повідомлення-рішення від 14.04.2016 №0002491501 визнати протиправними і скасувати.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017, позов задоволений повністю.

Приймаючи такі рішення, суди попередніх інстанцій, проаналізувавши положення Податкового кодексу України, Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165, дійшли висновків, що при проведенні камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень 2015 року, що оформлена актом від 30.03.2016 №130/10-07-15-01/31826636, податковий орган діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством. Зокрема, суд першої інстанції встановив, а суд апеляційної інстанції погодився з ним, що камеральна перевірка була здійснена відповідачем з порушенням встановленого законодавцем граничного строку її проведення та без урахування обставини подання Товариством розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 21.12.2015 №46 до податкової накладної №38 від 05.03.2015, згідно з яким сума податку на додану вартість 806 947,97 грн. по операціях із покупцем ТОВ «Агросейв» була виключена позивачем зі складу податкових зобов`язань. Крім того, наведені у тексті акта камеральної перевірки висновки про заниження ПАТ «Компанія «Ельба» сум податкових зобов`язань по господарських операціях з іншими контрагентами-покупцями суд першої інстанції визнав необґрунтованими, позаяк такі висновки податковий орган мав сформувати виключно за результатами проведення документальної перевірки.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Києво-Святошинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на неврахування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору тієї обставин, що за результатами проведеної камеральної перевірки встановлено порушення товариством норм п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті невідображення останнім у складі задекларованих за звітний період березень 2015 року податкових зобов`язань з податку на додану вартість загальної суми податку в розмірі 1 354 639,00 грн., з них: по операціях з ТДВ «ТХОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 3376929) у розмірі 430 844,99 грн., по операціях з ТОВ «КРАТОС-АГРО» (код ЄДРПОУ 34049803) у розмірі 116 846,04 грн., по операціях з ТОВ «Агросейв» (код ЄДРПОУ 37606187) у розмірі 806 947,97 грн., згідно з сумами податку на додану вартість по податкових накладних, які зареєстровані Акціонерним товариством. Також скаржник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції не надали належну правову оцінку поясненням відповідача, що надавались під час судового засідання, зокрема в частині порушення стосовно порушення відносно директора ПАТ «Компанія «Ельба» ОСОБА_1 кримінального провадження №32015110080000000057 за ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Позивач правом на подання письмових заперечень на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому, касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.

Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Судами встановлено, що 20.04.2015 ПАТ «Компанія «Ельба» подала за місцем обліку податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період березень 2015 року, що прийнята та зареєстрована контролюючим органом за №9073574273.

30.03.2016 Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ПАТ «Компанія «Ельба» з податку на додану вартість за звітний період березень 2015 року. За результатами такої перевірки складений акт №130/10-07-15-01/31826636 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ «Компанія «Ельба» за березень 2015 року.

На підставі цього акта перевірки Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2016 №0002491501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 207 898 грн., з них за основним платежем - 1 471 932 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 735 966,00 грн.

Підставою для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали висновки, податкового органу про порушення товариством вимог норм п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України. А саме посадовою особою Інспекції встановлено заниження останнім суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету, на суму 1 471 932 грн. та про заниження товариством податкових зобов`язань за березень 2015 року по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями: ТДВ «ТХОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 3376929) на суму податку на додану вартість - 430 844,99 грн.; ТОВ «КРАТОС-АГРО» (код ЄДРПОУ 34049803) на суму податку на додану вартість - 116 846,04 грн.; ТОВ «Агросейв» (код ЄДРПОУ 37606187) на суму податку на додану вартість - 806 947,97 грн., які підтверджені податковими накладними, зареєстрованими ПАТ Компанії «Ельба» в Єдиному реєстрі податкових накладних (перелік яких наведено на стор. 3 акта камеральної перевірки). Також товариством неправомірно зменшено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 117 293 грн., від`ємним значенням, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. До таких висновків податковий орган дійшов за результатами здійснення автоматизованих зіставлень даних податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року, разом із додатком 5 до неї, із інформацією наявною в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо зареєстрованих ПАТ Компанії «Ельба» податкових накладних за звітний період березень 2015 року.

Суди також встановили, що ПАТ Компанії «Ельба» склало та зареєструвало 29.12.2015 в Єдиному реєстрі податкових накладних (тобто, ще до моменту проведення описаної вище камеральної перевірки) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №46 від 21.12.2015 до податкової накладної №38 від 05.03.2015, відповідно до якого зменшило обсяг поставок та відповідно суму податку на додану вартість у розмірі 806 947,97 грн. по операціях із контрагентом-покупцем ТОВ «Агросейв» за період березень 2015 року.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), який застосовується в редакції, чинній на момент таких правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

За змістом положень абзаців 1 і 2 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Нормами пункту 76.1 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2 статті 86 ПК України).

За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов`язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням-рішенням. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Крім того, особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість визначені Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - Методичні рекомендації), що затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165.

Так, згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 розд. ІІІ Методичних рекомендацій встановлено, що податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;

3.1.1.2. перевірка логічного зв`язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

У складі декларації з ПДВ подаються додатки. У рядках декларації зазначено код додатка, який подається у разі заповнення даних відповідних рядків. Так, додаток Д1- подається у разі заповнення рядка/рядків 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3; додаток Д2 - рядка 22; додаток Д3 - рядка 23; додаток Д4 - рядка 23.1; додаток Д5 - рядка/рядків 1, 10, 14.1, 15; додаток Д6 - рядка/рядків 3, 4, 5, службове поле 10; додаток Д7 - рядка/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків).

За наявності вказаних додатків обов`язковим є безпосереднє співставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації;

3.1.1.3. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме:

рядка 21.1 - значенню рядка 20.2,

рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).

Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.

За змістом пп. 3.1.2 п. 3.1 розд. ІІІ Методичних рекомендацій у разі встановлення арифметичних та/або логічних помилок такі дані враховуються при проведенні камеральних (електронних) перевірок.

Під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об`єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов`язань з податку, збору, обов`язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під методологічною (логічною) помилкою, у свою чергу, слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов`язання з того чи іншого податку, збору (обов`язкового платежу).

При цьому, п. 3.1.3 п. 3.1 розд. ІІІ Методичних рекомендацій передбачено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться, зокрема зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ № 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Наведене положення Методичних рекомендацій кореспондується із нормою абзацу 16 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яким закріплено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Водночас процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого контролюючий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

У свою чергу, відповідно до норм підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За змістом положень статей 77 і 78 ПК України на відміну від камеральної перевірки, документальна перевірка потребує наявності наказу про її призначення та обов`язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, пред`явлення направлення на перевірку.

При цьому, у відповідності до положень підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податку має право, крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналіз наведених норм (чинних на час проведення спірної перевірки) підтверджує висновок про те, що податковий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Водночас, якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення платником податків податкового законодавства (зокрема, за наслідками здійсненого співставлення даних податкової звітності платника із даними, наявними в Єдиному реєстрі податкових накладних), то податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку такого платника. Так як питання достовірності відображених платником податків у поданій ним податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування відповідним податком, перевіряється шляхом комплексного дослідження податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів, - тобто в ході вже документальної перевірки, в порядку передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Встановлені судом першої інстанції у ході розгляду цієї справи обставини свідчать, про те, що камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період березень 2015 року, що була подана ним до контролюючого органу 20.04.2015; за наслідком проведення зазначеної камеральної перевірки податкової звітності Васильківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області зробила висновок про недостовірність та неповноту задекларованого ПАТ «Компанія «Ельба» у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року показника «податкові зобов`язання» у зв`язку із виявленням розбіжностей такої (з урахуванням додатку 5) із даними про зареєстровані товариством в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

З урахуванням встановлених у справі обставин суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що у випадку встановлення під час камеральної перевірки розбіжностей між даними податкової декларації позивача та даними Єдиного реєстру податкових накладних (що саме і мало місце у спірній ситуації) податковий орган мав вчинити дії з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Натомість визначаючи товариству спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість за результатами проведеної 30.03.2016 камеральної перевірки відповідач порушив спосіб реалізації владних управлінських функцій. Оскільки зафіксовані в тексті акта камеральної перевірки випадки розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податковій декларації платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних, не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість, як вже було констатовано Судом вище по тексту цієї постанови, є предметом саме документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

За наведеного Суд вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що у даному випадку Васильківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, здійснюючи дослідження достовірності та повноти декларування позивачем податкового зобов`язання за звітний період березень 2015 року за наслідком автоматизованого зіставлення даних податкової звітності з даними Єдиного реєстру податкових накладних, вийшла за межі предмету камеральної перевірки, та, що внаслідок недоведеності податковим органом складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, наведені у тексті акта від 30.03.2016 №130/10-07-15-01/31826636 висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства, є необгрунтованими. Як наслідок вказаний акт камеральної перевірки є доказом, здобутим з порушенням норм Податкового кодексу України, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Відповідно, прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не є правомірними.

Таким чином, зважаючи на обставини даної справи, висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог товариства ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.

Що ж до доводів касаційної скарги, то останні за наведених у цій постанові мотивів не є такими, що можуть вплинути на суть прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а отже й слугувати підставою для їх скасування.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359, 360 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 у справі №810/2373/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.А. Васильєва