Ухвала

від 13.02.2023 по справі 760/14550/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-з/760/59/23

Справа № 760/14550/22

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

13 лютого 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді

Зуєвич Л.Л., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про поділ спільного майна подружжя

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

14.10.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 14.10.2022, за підписом представника позивача - адвоката Трофімова Б.В. (діє на підставі ордеру), в якій він просить суд:

-здійснити поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме: майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 у складі проекту «Будівництво офісно-житлового комплексу з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_4 »;

-здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , ІІ черга будівництва, в об`єкті: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення на АДРЕСА_6 »;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину майнових прав квартири АДРЕСА_3 у складі проекту «Будівництво офісно-житлового комплексу з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_4 »;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину майнових прав квартири АДРЕСА_5 , ІІ черга будівництва в об`єкті: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення на АДРЕСА_6 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2022 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично справу передано судді по реєстру 17.10.2022.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на такий запит надійшла 24.10.2022.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28.10.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Заява про забезпечення позову та її обґрунтування

31.01.2023 до суду надійшла заява, датована 31.01.2023, за підписом представника позивача - адвоката Трофімова Б.В., в якій він просить суд:

- Накласти арешт на майнові права на квартиру АДРЕСА_7 на третьому поверсі в житловому буднику №2 у складі проекту «Будівництво офісно-житлового комплексу з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_8 »;

- Накласти арешт на майнові права на квартиру АДРЕСА_5 , II черга будівництва, в об`єкті: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально - побутового призначення на АДРЕСА_6 »;

- Заборонити АТ «ЗНВКІФ «ФЕНІКС» (код за ЄДРПОУ 41810329; 01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 5, н.п. №2 в літ. А, кім. 3), або будь-якій інший юридичній особі, яка діє від імені, в інтересах та за рахунок АТ «ЗНВКІФ» ФЕНІКС», вчиняти дії щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_7 на третьому поверсі в житловому буднику № 2 у складі проекту «Будівництво офісно-житлового комплексу з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_8 » без письмової згоди ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

- Заборонити ПАТ «ХК «Київміськбуд» (код за ЄДРПОУ 23527052; 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6) вчиняти дії щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , II черга будівництва, в об`єкті: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально - побутового призначення на АДРЕСА_6 » без письмової згоди ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному судді від 08.02.2023 для розгляду заяви про забезпечення позову визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Заявник вказує, що предметом позову є поділ майнових прав та визнання частки майнових прав на квартиру АДРЕСА_7 на третьому поверсі в житловому буднику № 2 у складі проекту «Будівництво офісно-житлового комплексу з об`єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_4 » (попередній договір № 6699/СТ2/168 від 07.06.2019 укладений між відповідачем та АТ «ЗНВКІФ «Фенікс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А. С. (зареєстрований в реєстрі за № 2166, додаток -1) та майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , II черга будівництва, в об`єкті: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально - побутового призначення на АДРЕСА_6 » (попередній договір купівлі-продажу квартири від 02.12.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. зареєстрований в реєстрі за № 9101, додаток - 2), які придбані у період перебування у шлюбі.

В заяві звертається увага на те, що за змістом листа ТОВ «КУА «Будкепітал» № 230822-1 від 23.08.2022 згідно з умовами договору № 6699/СТ2/168 від 07.06.2019 здійснено повну оплату у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок АТ "ЗНВКІФ "ФЕНІКС" в інтересах якого діє ТОВ «КУА «БУДКЕПІТАЛ» у сумі 1 283 799,59 грн; а за змістом листом ПАТ «ХК «Київміськбуд» № 1479/0/2-22 від 16.09.2022 згідно з умовами договору купівлі-продажу квартири від 02.12.2018 здійснено оплату на загальну суму 694 165,28 грн.

Також, заявником зауважується, що заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 02.12.2022 у справі № 760/14551/22 вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15.12.2012 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з держаним Центром розвитку сім`ї, актовий запис № 3280. Таке рішення набрало законної сили.

Заявник наголошує, що у зв`язку з викладеним, з моменту набрання законної сили відповідного рішення відповідач має право змінювати, доповнювати та розривати попередній договір № 6699/СТ2/168 від 07.06.2019 укладений між відповідачем та АТ «ЗНВКІФ «Фенікс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С., зареєстрований в реєстрі за №2166 та попередній договір купівлі-продажу квартири від 02.12.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. зареєстрований в реєстрі за № 9101 без згоди позивача.

Підсумовується, що оскільки позивач і відповідач на дату звернення до суду з цією заявою не перебувають у шлюбі, а майно (майнові права) щодо якого виник спір набуте у шлюбі і є спільною сумісною власністю, може бути відчужене, без згоди позивача, є ризик унеможливити виконання рішення суду та поновити право позивача.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд враховує, що згідно з ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення, у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Способи забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

За змістом ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 №756/2609/20 (провадження № 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою:

«Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Згідно з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 640/17361/20 необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Згідно з ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Судове рішення не може грунтуватися на припущеннях.

У справі, що розглядається між сторонами виник спір про поділ майна подружжя.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову у даній справі заявник не вказав конкретних обставин, які свідчать про те, що незастосування визначених позивачем заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про поділ майна подружжя та не підтвердив таких обставин належними й допустимими доказами.

Крім того, наразі з матеріалів справи не вбачається, що вимоги щодо застосування запропонованих позивачем заходів забезпечення позову, зокрема, в частині заборони АТ «ЗНВКІФ «ФЕНІКС» та ПАТ «ХК «Київміськбуд», які не є учасниками даного спору, вчиняти дії щодо майнових прав на спірні квартири, є співмірними та домірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи наведене, наразі суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

За змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 158, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Л. Л. Зуєвич