Постанова

від 09.02.2023 по справі 907/75/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2023 р. Справа №907/75/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Костерева О.А.

розглянувши апеляційну скаргу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Іршавської міської ради №0754-5377 від 11.11.2022

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2022 (повний текст ухвали складено 10.11.22, суддя Ремецькі О.Ф)

у справі № 907/75/22

за позовом Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Іршавської міської ради, м. Іршава

до відповідача Національного природного парку «Зачарований край», с. Ільниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , с. Ільниця

про стягнення 338178,00 грн шкоди,

представники сторін не з`явились

3 лютого 2022 прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Іршавської міської ради з позовною заявою до Національного природного парку (далі НПП) «Зачарований край» про стягнення 338178,00 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок проведення незаконної рубки деревини.

Ухвалою місцевого господарського суду від 05.07.2022 р. до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1

4 жовтня 2022 року представник відповідача надіслав суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі. Як на підставу для зупинення провадження у даній справі, відповідач вказує на те, що в провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальна справа №308/9748/22 за обвинуваченням працівника Національного природного парку «Закарпатський Край» ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України; потерпілою стороною у вказаній справі є Іршавська міська рада.

Відповідач, з покликанням на ст. 47 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища», п. 7 ч. З ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, вважає, що кримінальна справа № 308/9748/22 безпосередньо пов`язана з господарською справою № 907/75/22, позаяк вирішення кримінальної справи впливатиме на висновок господарського суду про наявність або відсутність юридичних фактів у даній справі.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що результат розгляду справи №308/9748/22 може вплинути на виявлення обставин та фактів, що не можуть бути встановлені у даному процесі. Відтак, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2022 провадження у справі №907/75/22 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №308/9748/22 за обвинуваченням інспектора з охорони природо-заповідного фонду Ільницького лісництва НПП «Зачарований Край» Лазорки А.А. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України.

Не погодившись із постановленою ухвалою місцевого господарського суду, Хустська окружна прокуратура Закарпатської області оскаржила таку в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі, як на підставу для скасування вказаної ухвали місцевого господарського суду, прокурор покликається на таке:

-для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України;

- порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу. Факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов`язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу. Відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев;

-прокурор вказує, що подані ним докази у даній справі, надають господарському суду можливість встановити чи мала у спірних правовідносинах місце протиправна поведінка НПП «Зачарований край», розмір завданої шкоди навколишньому природному середовищу, причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, а також наявність чи відсутність вини державного підприємства у спричиненні збитків. Натомість, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не вказав, які саме обставини та факти не можуть бути з`ясовані та встановлені у справі № 907/75/22, обмежившись лише висновком про подібність справ № 308/9748/22 та № 907/75/22.

Відповідач своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу та жодних пояснень не подав.

Третя особа ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву, в якій заперечує доводи прокурора, наведені в апеляційній скарзі, з наступних підстав:

- станом на момент подання вказаних письмових пояснень кримінальна справа № 308/9748/22 за матеріалами кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань зa № 62021140050000087 від 03.06.2021 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 KK України, перебуває на розгляді в Іршавському районному суді. Вказана справа N308/9748/22 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, перебуває на етапі розгляду; обвинувальний вирок, який би набрав законної сили відсутній. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Таким чином, встановлені в ході судового розгляду справи № 308/9748/22 факти щодо наявності чи відсутності вини у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, який перебуває у трудових відносинах з відповідачем можуть мати преюдиційне значення для вирішення спору у даній справі, оскільки підтвердять чи спростують наявність підстав для стягнення шкоди;

- з огляду на перелічені обставини, третя особа вважає, що вказані вище справи пов`язані, а результат розгляду кримінальної справи N308/9748/22 має значення для розгляду даної справи, відтак місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про доцільність зупинення провадження у справі № 907/75/22 до набрання законної сили рішенням у справі № 308/9748/22.

Процесуальний хід розгляду даної справи відображено в ухвалах Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022, від 05.12.2022 та від 22.12.2022.

В дане судове засідання сторони участі уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи на вказані в їх процесуальних документах електронні та поштові адреси, сторони мали можливість надати усі необхідні пояснення та аргументи щодо суті спору, участь в судовому засіданні сторін обов`язковою не визнавалась, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Іршавської міської ради з позовом до Національного природного парку «Зачарований край» про стягнення 338178,00 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок проведення незаконної рубки деревини.

Предметом спору в даній справі №907/75/22 є стягнення шкоди у розмірі 338178,00 грн., завданої працівником відповідача і порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

4 жовтня 2022 року представник відповідача надіслав суду клопотання про зупинення провадження у справі № 907/75/22 до набрання законної сили рішенням у справі №308/9748/22 за обвинуваченням інспектора з охорони природо-заповідного фонду Ільницького лісництва НПП «Зачарований Край» Лазорки А.А. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України.

Відповідач у своєму клопотанні про зупинення провадження у справі вказує на те, що шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, у відповідності до ст. 47 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища», п. 7 ч. З ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, підлягає стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних територіальних громад, на території яких вчинено правопорушення для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

З урахуванням наведеного, відповідач стверджує, що справа №907/75/22 безпосередньо пов`язана зі справою № 308/9748/22, оскільки вирішення кримінальної справи впливатиме на висновок суду про наявність або відсутність юридичних фактів у господарській справі.

В ході розгляду справи судом встановлено, що у провадженні Іршавського районного суду Закарпатської області знаходяться матеріали кримінальної справи №308/9748/22 за обвинуваченням інспектора з охорони природо-заповідного фонду Ільницького лісництва НПП «Зачарований Край» Лазорки А.А. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України.

Станом на день судового засідання кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що встановлені в ході судового розгляду справи №308/9748/22 факти щодо наявності чи відсутності вини у діях інспектора з охорони природо-заповідного фонду Ільницького лісництва НПП «Зачарований Край» Лазорки А.А., який перебував у трудових відносинах з відповідачем, можуть мати преюдиційне значення для вирішення спору у даній справі, оскільки підтвердять чи спростують наявність підстав для стягнення шкоди. Відтак вказані справи пов`язані, а результат розгляду справи №308/9748/22 має значення для розгляду даної справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Отже, суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі №907/297/22 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили рішенням у справі №308/9748/22, за обвинуваченням інспектора з охорони природо-заповідного фонду Ільницького лісництва НПП «Зачарований Край» Лазорки А.А. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України за вимогами статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановлені ухвали (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 904/4233/18).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 ГПК України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19).

Колегія суддів звертає увагу на те, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як було зазначено вище, предметом позову у даній справі є стягнення 338178,00 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Тобто, предметом доказування у справі є встановлення факту порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища та стягнення з нього завданої шкоди.

Водночас, у провадженні Іршавського районного суду Закарпатської знаходяться матеріали кримінальної справи №308/9748/22, за обвинуваченням за обвинуваченням інспектора з охорони природо-заповідного фонду Ільницького лісництва НПП «Зачарований Край» Лазорки А.А. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України.

Станом на день судового засідання кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зупиняючи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України провадження у справі №907/75/22, суд першої інстанції не навів конкретних обставин (фактів), встановлення яких має суттєве значення для вирішення цього спору і які не можуть бути встановлені у межах даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, а також не обґрунтував в чому полягає неможливість встановлення факту наявності або відсутності підстав для стягнення заподіяних збитків державі в особі Іршавської міської ради Закарпатської області в розмірі 338178,00 грн, завданих порушенням відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовищ.

Разом з тим, положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України містять визначення обставин, за наявності яких, зупинення провадження у справі не допускається. Так, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи №907/75/22, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості вимог відповідно до викладених у позові обставин.

Під час постановлення оскаржуваної ухвали суд дійшов висновку, що результат розгляду справи №308/9748/22 може вплинути на виявлення обставин та фактів, що не можуть бути встановлені у даному процесі, розгляд цієї справи об`єктивно неможливий до вирішення справи №308/9748/22.

Водночас, суд апеляційної інстанції бере до уваги доводи скаржника про те, що порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

З огляду на викладене, зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду кримінальної справи №308/9748/22 за обвинуваченням інспектора з охорони природо-заповідного фонду Ільницького лісництва НПП «Зачарований Край» Лазорки А.А. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України, жодним чином не вплине на встановлення обставин та фактів у даному процесі.

Крім того, необхідно зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі необхідно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

Як зазначалось вище за приписами ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду справ Європейським судом з прав людини.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Національним судам належить організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 29.03.2006 у справі "Скордіно проти Італії", від 08.06.2006 у справі "Сюрмелі проти Німеччини"). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 910/23396/16, від 20.12.2019 у справі № 910/759/19, від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 09.07.2020 у справі № 910/1667/19, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі №912/872/18 та від 21.02.2019 у справі № 910/974/18.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у цій справі є таким, що зроблений з порушенням п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 2, п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, чим спростовуються доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали суду.

Відповідно до ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення судом норм процесуального права; неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Беручи до уваги зазначене вище, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Питання розподілу судових витрат буде вирішено судом першої інстанції після розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 280-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Іршавської міської ради №0754-5377 від 11.11.2022 задоволити.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2022 у справі № 907/75/22 скасувати.

Справу № 907/75/22 направити до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду.

Господарському суду Закарпатської області здійснити розподіл судових витрат після розгляду справи по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 20.02.2023.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік