Рішення

від 09.02.2023 по справі 904/2931/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2023м. ДніпроСправа № 904/2931/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Дробота А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Фізичної особи-підприємця Коваленко Мирослави Сергіївни (м. Дніпро)

до Колективного підприємства "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" (м. Дніпро),

Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (м. Дніпро)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Коваленко Сергій Олексійович (м. Чернігів)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Ганна Вікторівна (м. Дніпро)

про визнання недійсним правочину та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи-1: Коваленко С.О.;

від третьої особи-2: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Коваленко Мирослава Сергіївна звернулась з позовною заявою до Колективного підприємства "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство", Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Коваленко Сергій Олексійович, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Ганна Вікторівна, в якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна №1 від 13.09.2016, за яким Колективне підприємство "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" (код ЄДРПОУ 23070173) передало, як частку до статутного капіталу, у власність Дніпропетровській обласній організації Українського товариства мисливців і рибалок (код ЄДРПОУ 03928286) об`єкт нерухомого майна з реєстраційним №322713812101 (частина приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1 по вул. Троїцькій, 19А у м. Дніпро загальною площею 362,5кв.м);

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31361854 від 13.09.2016 Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Ганни Вікторівни з одночасним припиненням права власності Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (код ЄДРПОУ 03928286) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним №322713812101 (частина приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1 по вул. Троїцькій, 19А у м. Дніпро загальною площею 362,5кв.м).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач-1 після виникнення у нього зобов`язання зі сплати грошових коштів у межах виконавчого провадження, під час існування арешту, здійснив відчуження майна на підставі очевидно безвідплатного правочину у формі передавального акту від 13.09.2016 на користь свого засновника відповідача-2. Позивач вважає, що даний правочин порушує майнові інтереси останнього та направлений відповідачем-1 на уникнення виконання судового рішення у справі №904/1058/16 про стягнення з відповідача-1 грошових коштів, оскільки іншого майна, окрім відчуженого за спірним правочином, відповідач-1 не мав.

При цьому Фізична особа-підприємець Коваленко Мирослава Сергіївна разом з позовною заявою подала клопотання про витребування доказів, в якому просить:

- в порядку підготовки справи до розгляду витребувати від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40392181, 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75) завірену копію реєстраційної справи №322713812101 (частина приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1 по вул. Троїцькій, 19А у м. Дніпро загальною площею 362,5кв.м).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2022 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Коваленко Мирослави Сергіївни залишено без руху на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

14.09.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до змісту якої позивачем надано уточнену позовну заяву з повним найменуванням сторін у справі, а саме позивача та третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2022 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Коваленко Мирослави Сергіївни залишено без руху на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

26.09.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до змісту якої позивачем надано докази сплати судового збору та усунуто недоліки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 25.10.2022.

18.10.2022 третя особа-1 подала до канцелярії суду письмові пояснення по справі. В своїх поясненнях зазначає, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити з підстав викладених у позові. Додатково просить задовольнити клопотання позивача про витребування доказів. В обґрунтування неможливості отримання позивачем копії реєстраційної справи надає копію відповіді департаменту адміністративних послуг ДМР від 17.10.2022.

18.10.2022 позивач подав до канцелярії суду електронними засобами зв`язку заяву, в якій просить провести підготовче засідання у справі за відсутності позивача та його представника.

18.10.2022 третя особа-1 подала до канцелярії суду клопотання, в якому просить суд провести підготовче засідання у справі за її відсутності.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 відкладено підготовче засідання на 15.11.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 задоволено клопотання позивача про витребування доказів від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40392181, 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75).

11.11.2022 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 надав наступні докази:

- засвідчену у встановленому порядку паперову копію всієї реєстраційної справи №322713812101 (з паперової форми чи із сканованих документів, що знаходяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації речового права) щодо державної реєстрації речового права на частину приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1, загальною площею 362,5кв.м, розташованих за адресою: Дніпропетровська обл., м, Дніпро, вулиця Троїцька, будинок 19А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 322713812101.

14.11.2022 позивач звернувся з клопотанням про відкладення (перенесення) розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження, яке було подано до канцелярії суду через систему "Електронний суд" 12.11.2022.

14.11.2022 третя особа-1 звернулась з клопотанням про відкладення (перенесення) розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження, яке було подано до канцелярії суду через систему "Електронний суд" 14.11.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.11.2022.

23.11.2022 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

23.11.2022 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від позивача надійшла заява про зміну предмета позову. В обґрунтування заяви зазначає, що в пункті першому прохальної частини позову позивач просить визнати недійсним передавальний акт від 13.09.2016, відповідно до якого від відповідача-1 до відповідача-2 перейшло право власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним №322713812101. Як зазначає позивач, після дослідження реєстраційної справи стало відомо, що зазначений об`єкт нерухомого майна перейшов до відповідача-2 не за передавальним актом, а за актом приймання-передачі нерухомого майна №1 від 13.09.2016, у зв`язку з чим позивач просить змінити пункт 1 прохальної частини позову, виклавши його в новій редакції:

- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна №1 від 13.09.2016, за яким Колективне підприємство "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" (код ЄДРПОУ 23070173) передало, як частку до статутного капіталу, у власність Дніпропетровській обласній організації Українського товариства мисливців і рибалок (код ЄДРПОУ 03928286) об`єкт нерухомого майна з реєстраційним №322713812101 (частина приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1 по вул. Троїцькій, 19А у м. Дніпро загальною площею 362,5кв.м).

25.11.2022 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання учасникам судового процесу заяви про зміну предмета позову та додаткових пояснень.

25.11.2022 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Коваленко Мирослави Сергіївни про забезпечення позову.

28.11.2022 позивач звернувся із заявою про проведення засідання за його відсутності, яке також було подано до канцелярії суду через систему "Електронний суд" 26.11.2022.

28.11.2022 третя особа-1 звернулась з заявою про проведення засідання за її відсутності, яке також було подано до канцелярії суду через систему "Електронний суд" 28.11.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 відкладено підготовче засідання на 13.12.2022 у зв`язку з неявкою сторін.

08.12.2022 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

09.12.2022 третя особа-1 звернулась з клопотанням про проведення підготовчого засідання за її відсутності та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 прийнято заяву позивача про зміну предмета позову та відкладено підготовче засідання на 22.12.2022 у зв`язку з неявкою сторін.

21.12.22 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від третьої особи-1 надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за її відсутності та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в засіданні на 12.01.2023.

11.01.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без особистої участі позивача, яка була подана через систему "Електронний суд" 10.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 відкладено розгляд справи по суті на 26.01.2023.

У судове засідання 26.01.2023 сторони і третя особа-2 не забезпечили явку своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 відкладено розгляд справи по суті на 09.02.2023.

Відповідачі відзив на позов не надали, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

З приводу дотримання прав відповідачів під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Ухвали суду від 28.09.2022, 25.10.2022, 15.11.2023, 13.12.2022, 22.12.2022, 26.01.2023 направлялися на адресу відповідачів, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 31.

Однак, поштові конверти з ухвалами суду від 28.09.2022, 15.11.2023, 13.12.2022, 22.12.2022, були повернуті працівниками поштового зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 199-207 том 1, а.с. 8-17, 42-61 том 2).

Відповідно до частин 3 та 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч. 5 ст. 242 ГПК України).

Частиною 11 статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 180 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачами поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з її неотриманням адресатами, залежав від волевиявлення самих адресатів, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатами пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самих одержувачів кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідачів, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку і її повернення до суду "за закінченням терміну зберігання", суд дійшов висновку, що останнім днем строку для подання відзиву на позов необхідно вважати 06.12.2022, оскільки 21.11.2022 - день проставлення поштової відмітки про причину повернення конвертів, якими направлялись відповідачам ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за якою було зобов`язано надати відповідачів відзиви на позов.

Станом на 09.02.2023 відповідачі відзиви на позов не надали.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи.

У судове засідання 09.02.2023 відповідачі, явку повноважних представників не забезпечили, відзиву на позов не надали.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність відповідачів про судовий розгляд справи, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 09.02.2023 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи-1, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Посилаючись на обставини, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2016 у справі №904/1058/16 та ухвалами суду від 06.09.2021 і 07.06.2022 у цій же справі, позивач зазначає, що рішенням стягнуто з Колективного підприємства "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" на користь Фізичної особи-підприємця Коваленка Сергія Олексійовича 72000,00грн - основного боргу, 3340,59грн - 3% річних, 37640,10грн - інфляційних втрат, 9904,82грн - пені, 1843,28грн - судового збору.

07.09.2016 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2016 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 видано наказ.

09.09.2016 Бабушкінським відділом державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження №5228593.

Постановою Бабушкінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 09.09.2016 накладено арешт на все майно КП "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" (а.с. 12 том 1).

13.07.2018 виконавчий лист повернуто стягувачу згідно з п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

При перевірці виконавчого провадження було виявлено, що матеріали виконавчого провадження №52218593 з примусового виконання наказу № 904/1058/16 від 07.09.2016 було втрачено.

22.07.2021 Шевченківський відділ ДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату даного виконавчого документа.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 заяву Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату наказу від 09.06.2021 у справі №904/1058/16 - задоволено. Видано дублікат наказу №904/1058/16 від 07.09.2016 виданого Господарським судом у Дніпропетровської області про стягнення з Колективного підприємства "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" на користь Фізичної особи-підприємця Коваленка Сергія Олексійовича основного боргу у сумі 72000грн, 3% річних - 3334,68грн, інфляційні втрати - 37640,10грн, пеню - 9899,90грн, судовий збір за подання позовної заяви - 1843,12грн.

27.10.2021 постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) накладено арешт на усе майно КП "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" (а.с. 13 том 1).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2022 заяву Коваленка Сергія Олексійовича б/н від 31.05.2022 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №904/1058/16 - задоволено. Замінено стягувача - Фізичну особу-підприємця Коваленко Сергія Олексійовича на його правонаступника Фізичну особу-підприємця Коваленко Мирославу Сергіївну за наказом від 07.09.2016, виданим на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2016 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі №904/1058/16.

Із реєстраційної справи №322713812101 щодо частини приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1 за адресою: м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 19А вбачається наступне.

06.05.1997 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Резерв" та Колективним підприємством "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" укладено договір купівлі-продажу приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Олійник С.В., за реєстровим №1080 (а.с. 25-26 том 1).

Відповідно до п. 1 зазначеного договору, КП "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" придбало частину приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1, загальною площею 362,5кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Красна, буд. 19.

Згідно із листом КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" №2890 від 20.03.2014 (а.с. 34 том 1) в інвентаризаційній справі містяться відомості про право власності за КП "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство", яке зареєстровано та записано в реєстрову книгу №Р-5 за реєстровим №68.

В подальшому 25.03.2014 відповідачем-1 проведено державну реєстрацію права власності на частину приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1, загальною площею 362,5кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Красна, буд. 19 в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується відповідним витягом №19529778 від 25.03.2014 (а.с. 53 том 1).

Також, в матеріалах реєстраційної справи міститься протокол загальних зборів трудового колективу КП "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" №1 від 09.09.2016 відповідно до змісту якого було прийнято рішення передати засновнику нежитлове приміщення, а саме частину приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1, загальною площею 362,5кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Червона, буд. 19, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 322713812101.

13.09.2016 між Дніпропетровською обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок (далі - відповідач-2) та Колективним підприємством "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" (далі - відповідач-1) укладено акт приймання-передачі №1 відповідно до змісту якого відповідач-1 передав відповідачу-2, як частку до статутного капіталу нерухоме майно, а саме частину приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1, загальною площею 362,5кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Червона, буд. 19, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 322713812101 (а.с. 177 том 1).

Відповідно до листа Департаменту по роботі з активами головного архітектурно-планувального управління ДМР №7/20-186 від 22.05.2017 про надання інформації щодо адресації спірне майно знаходиться за адресою: вул. Троїцька, 19А (а.с. 167 том 1).

13.09.2016 державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Ганною Валеріївною прийнято рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень №31361854 та проведено державну реєстрацію права власності на підставі акту приймання-передачі №1 від 13.09.2016 за Дніпропетровською обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок на частину приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1, загальною площею 362,5кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Червона, буд. 19, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 322713812101, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №88616560 (а.с. 162 том 1).

Позивач вважає, що дії відповідачів щодо укладання акту приймання-передачі №1 від 13.09.2016 порушує майнові інтереси позивача та направлені відповідачем-1 на уникнення виконання судового рішення у справі №904/1058/16 про стягнення з останнього грошових коштів, оскільки іншого майна, окрім відчуженого за спірним правочином, відповідач-1 не має.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення акту приймання-передачі №1 від 13.09.2016, наявність чи відсутність підстав для визнання його недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав з одночасним припиненням права власності.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину. Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Цілком очевидно, що акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду (складеного капіталу) є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на нерухоме майно.

Отже, такий двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 12.06.2019 у справі № 927/352/18 та у постанові від 11.09.2018 у справі № 918/1377/16.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спірний акт приймання-передачі №1 від 13.09.2016 є правочином.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі №3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що «оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Водночас словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку.

Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)».

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №369/11268/16-ц зроблено висновок, що «позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.07.2019 у справі №405/1820/17 зазначено, що «однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18 зроблено висновок, що «однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17 зроблено висновок, що з конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи Колективне підприємство «Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство», зловживаючи своїми правами передбаченими ЦК України, з метою уникнення цивільної відповідальності та перешкоджання виконанню судового рішення про стягнення з нього грошового боргу шляхом реалізації належного йому майна, під час існування арешту, накладеного відповідно до постанови від 09.09.2016 у ВП №52218593, здійснило відчуження належного йому нерухомого майна шляхом укладення з відповідачем-2 акту приймання-передачі №1 від 13.09.2016, чим, фактично, спричинили збитки позивачу на суму стягнення в розмірі 124717,80грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що такі дії відповідача-1 були спрямовані на уникнення цивільної відповідальності та перешкоджання виконанню судового рішення у справі №904/1058/16 про стягнення з нього грошового боргу.

З огляду на викладене є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна №1 від 13.09.2016, за яким Колективне підприємство "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" (код ЄДРПОУ 23070173) передало, як частку до статутного капіталу, у власність Дніпропетровській обласній організації Українського товариства мисливців і рибалок (код ЄДРПОУ 03928286) об`єкт нерухомого майна з реєстраційним №322713812101 (частина приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1 по вул. Троїцькій, 19А у м. Дніпро загальною площею 362,5кв.м)

Щодо протиправності рішення державного реєстратора суд вважає за необхідне зазначити, що сама по собі державна реєстрація права власності на нерухоме майно за відповідачем-2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (без наявності правочину) не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 24.01.2020 у справі №910/10987/18.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 20.05.2020 у справі №911/1902/19.

В свою чергу наявність зареєстрованого права власності, перешкоджатиме належному виконанню судового рішення у справі №904/1058/16.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на момент внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) та частини 4 статті 15 вказаного Закону (в редакції станом на момент внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно) державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Статтею 24 Закону визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Законом України від 05.12.2019 № 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1 - 3 частини 3 статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону № 1952-IV у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19.

Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачі не скористалися своїм правом на надання заперечень проти позову, вимоги позивача належними та допустимими доказами не спростували.

Таким чином, з урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів і стягненню на користь позивача підлягають 4962,00грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця Коваленко Мирослави Сергіївни до Колективного підприємства "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство", Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Коваленко Сергій Олексійович, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Ганна Вікторівна про визнання недійсним правочину та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна №1 від 13.09.2016, за яким Колективне підприємство "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" (код ЄДРПОУ 23070173) передало, як частку до статутного капіталу, у власність Дніпропетровській обласній організації Українського товариства мисливців і рибалок (код ЄДРПОУ 03928286) об`єкт нерухомого майна з реєстраційним №322713812101 (частина приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1 по вул. Троїцькій, 19А у м. Дніпро загальною площею 362,5кв.м).

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31361854 від 13.09.2016 Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Ганни Вікторівни з одночасним припиненням права власності Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (код ЄДРПОУ 03928286) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним №322713812101 (частина приміщень першого поверху та підвалу будинку Б-1 по вул. Троїцькій, 19А у м. Дніпро загальною площею 362,5кв.м).

Стягнути з Колективного підприємства "Дніпропетровське мисливсько-рибальське господарство" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 31, ідентифікаційний код 23070173) на користь Фізичної особи-підприємця Коваленко Мирослави Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2481,00грн - частину витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 31, ідентифікаційний код 03928286) на користь Фізичної особи-підприємця Коваленко Мирослави Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2481,00грн - частину витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 20.02.2023.

Суддя В.О. Татарчук