Рішення

від 09.02.2023 по справі 912/1707/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 рокуСправа № 912/1707/21

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1707/21

за позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, вул. В.Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), вул. Героїв АТО, 92 м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50103

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач", вул. Мурманська, 9, м. Кропивницький, 25491

про стягнення 5 671 921,50 грн

Представники

від прокуратури - Мороз В.С. посвідчення №058784 від 17.12.20;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Виноградова Л.Г. адвокат, посвідчення №106 від 29.09.20, ордер серія КР №148804 від 29.06.21;

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - Держекоінспекція) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач" (далі - ТОВ "Кіровоградпостач", відповідач) про стягнення 5 671 921,50 грн шкоди, заподіяної внаслідок забруднення ґрунтів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що за результатами проведеної Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу перевірки дотримання законодавства відповідачем, встановлено забруднення земель внаслідок діяльності ТОВ "Кіровоградпостач", чим нанесено державі матеріальну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою від 14.06.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 06.07.2021 о 10:30 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

В підготовчому засіданні 06.07.2021 суд оголосив перерву на 25.08.2021 о 10:30 год, про що постановив протокольну ухвалу.

09.07.2021 відповідач подав суду відзив на позов з запереченнями позовних вимог з таким підстав. Вчинення процесуальних дій по вул. Мурманській 7а в м. Кропивницькому 09.04.2019 є процесуальним порушенням. Доданий до позову витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №42018121010000173 свідчить, що досудове слідство станом на 10-11.04.2019 здійснювалось за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 204 КК України. Можливість використання відібраних зразків, як доказу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, не доведено. Станом на 24.06.2019 (дату внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 239 КК України) екологічною інспекцією протокол про виявлене порушення вимог природоохоронного законодавства не складався. Відбір ґрунтів проводився на земельних ділянках, що не є територіями прилеглими до ТОВ "Кіровоградпостач", що вбачається з акта відбору ґрунтів від 11.04.2019. Відповідачем зазначено зауваження щодо інформації внесеної до акта відбору проб. Відповідач вказує на обставини встановлені Ленінським районним судом м. Кіровограда у рішенні від 29.09.2020 по справі №405/5302/20 (провадження № 2-а/405/119/20), а також на обставини встановлені Господарським судом Кіровоградської області в ухвалі від 10.03.2020 у справі №912/3685/19. Також розрахунок розміру шкоди, що доданий до позову, не містить дати його складання та такий розрахунок проведено на підставі листа відділу у Кропивницькому районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 381/113-19 від 04.06.2019, а не витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель.

20.07.2021 Кіровоградська обласна прокуратура подала суду відповідь на відзив з запереченнями викладених відповідачем обставин.

22.07.2021 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив.

25.08.2021 в підготовчому засіданні суд оголосив перерву на 30.08.2021 об 11:00 год.

28.08.2021 Держекоінспекція подала суду відповідь на відзив, де виклала свої доводи на заперечення відповідача та підтримала позов прокурора.

Ухвалою від 30.08.2021 суд зупинив провадження у справі № 912/1707/21 до розгляду Верховним Судом справи № 405/5302/20 (2-а/405/119/20) та набранням рішенням у ній законної сили.

30.08.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову про залишення без задоволення касаційної скарги заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, залишення без змін ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 405/5302/20 (2-а/405/119/20).

Враховуючи перебування судді Господарського суду Кіровоградської області ОСОБА_1. на військовій службі у військових формуваннях по мобілізації та його увільнення від роботи з 27.04.2022 на період проходження військової служби, згідно наказу голови суду № 40-к від 27.04.2022, що унеможливлює участь судді ОСОБА_1 у розгляді справи № 912/1707/21 та може мати наслідком порушення розумного строку розгляду зазначеної справи, за розпорядженням керівника апарату господарського суду № 87 від 22.11.2022 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/1707/21, за результатами якого справу призначено судді Кабаковій В.Г.

Ухвалою від 28.11.2022 суд поновив провадження у справі № 912/1707/21, прийняв справу № 912/1707/21 до свого провадження (суддя Кабакова В.Г.) та призначив підготовче засідання на 21.12.2022 об 11:00 год.

02.12.2022 відповідач подав суду заперечення на відповідь.

12.12.2022 через систему "Електронний суд" Держекоінспекція подала суду заяву про розгляд справи без участі представника.

В підготовчому засіданні 21.12.2022 прокурор та представник відповідача не заперечили проти закриття підготовчого провадження та призначення справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 21.12.2022 суд закрив підготовче провадження у справі № 912/1707/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.01.2023 о 14:00 год.

17.01.2023 суд розпочав розгляд справи по суті. Відповідач подав суду копію листа ГУ ДФС у Кіровоградській області №2514/10/11-97-03-03-03 від 17.09.2021. Прокурор не заперечив проти долучення до справи поданого листа. Суд долучив до справи поданий відповідачем лист.

В судовому засіданні 17.01.2023 суд оголосив перерву на 01.02.2023 о 09:30 год.

В судовому засіданні 01.02.2023 досліджено докази у справі, оголошено перерву до 09.02.2023, витребувано пояснення.

В засіданні 09.02.2023 прокурор та відповідач надали витребувані документи, прокурором заявлено усне клопотання про виклик для допиту свідків, однак судом протокольною ухвалою відмовлено в його задоволенні через недотримання порядку подання заяв свідків в підготовчому засіданні.

Прокурор та відповідач підтримали раніше оголошені позиції. Позивач в засідання не прибув, повідомлений належним чином, судом враховано раніше подане клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, господарський суд встановив наступні обставини.

У позові заступником керівника Кіровоградської обласної прокуратури зазначено такі обставини. Слідчим управлінням Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018121010000173, розпочатому 29.11.2018 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 239 КК України. На підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2019 проведено обшук території, по вулиці Мурманській 9 м. Кропивницький, на якій розміщені виробничі потужності ТОВ "Кіровоградпостач". Зазначену слідчу (розшукову) дію слідчим проведено із застосуванням відеозаписувальних технічних засобів на огородженій парканом території, на якій розміщено контрольно-пропускний пункт, адміністративну будівлю, ряд промислових будівель, пакувальних цехів та складських приміщень.

На даній території під час проведення обшуку виявлено відкриту каналізацію, з якої за допомогою шлангу здійснювалася перекачка рідини, яка у подальшому зливалася за територію підприємства. У ході проведення зазначеної слідчої дії відібрано зразки вищезазначеної речовини у кількості 3 штук, які опечатані згідно із вимогами кримінального процесуального законодавства України.

У подальшому, на підставі листа ГУ ДФС у Кіровоградські області №6570/10/11-28-23-02-03 від 10.04.2019 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області 11.04.2019 проведено обстеження земельної ділянки 3510100000:07:045:0001, прилеглої до території ТОВ "Кіровоградпостач" та встановлено, що на зазначеній земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001 наявний факт розливу невстановленої хімічної речовини від паркану ТОВ "Кіровоградпостач" на земельну ділянку вздовж залізничного полотна.

Під час обстеження робочим засобом вимірювальної техніки - металевою рулеткою (свідоцтво про повірку від 14.08.2018, чинне до 14.08.2019) проведено заміри площ забруднених земельних ділянок, а саме: ділянка № 1 - 2400 кв.м, ділянка №2 - 220 кв.м, ділянка №3 - 210 кв.м, ділянка №4 - 510 кв.м, ділянка №5 - 140 кв.м.

Також інспекторами відібрано проби ґрунтів на забруднених земельних ділянках та фонову пробу ґрунту.

За результатами обстеження Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області складено Акт обстеження територій від 11.04.2019 з планом-схемою, на якій відображено розташування та площу забруднених земельних ділянок.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001, на якій виявлено забруднення, площею 271,1174 га та має цільове призначення: для обслуговування об`єктів та служб залізниць.

Держекоінспекцією розраховано розмір шкоди, яка заподіяна в результаті забруднення земельної ділянки, нітратами, хлоридами, амонієм, органічними речовинами та нафтопродуктами на території, прилеглій до ТОВ "Кіровоградпостач" по вул. Мурманська, 9 у м. Кропивницький, що становить 5 723 445 грн. За висновком експерта № 2270/2516-2519/19-23 від 24.12.2019 загальний розмір шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001, прилеглої до території ТОВ "Кіровоградпостач", складає 5 671 921,50 грн.

З підстав викладеного, та оскільки Держекоінспекцією повідомлено про недостатність фінансування та відсутність коштів для сплати судового збору, заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Кіровоградпостач" шкоди, заподіяної внаслідок забруднення ґрунтів в розмірі 5 671 921,50 грн.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі від 08.04.1999 № 3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (РЖ V. Ргапсе) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

Водночас Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Відтак, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Звернення прокурора до суду з даним позовом, спрямоване на задоволення суспільної потреби відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання стягнення шкоди, завданої засміченням земельних ресурсів, що підриває матеріальну і фінансову основу органів державної влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Крім того, відповідно до вимог ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Відповідно до ст. 5 цього ж Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми, прокурор може заявити позов у інтересах держави, тобто в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган державної влади або місцевого самоврядування, покликаний захищати ці інтереси (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Ненадходження цих коштів до Державного та місцевого бюджетів перешкоджає державі у здійсненні нею зобов`язань щодо відновлення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки держави.

Засмічення та псування земель порушує інтереси держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини. Тому, в даному випадку наявний як держаний, так і суспільний інтерес.

Постановою Кабінету Міністрів України №802 від 09.09.2020 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції, у тому числі й Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області, та утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції, у тому числі й Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпровська та Кіровоградська області).

Наказом Державної екологічної інспекції України від 22.12.2020 № 503 "Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)" передбачено Державній екологічній інспекції Придніпровського округу забезпечити здійснення покладених на неї функцій і повноважень на відповідних територіях відповідно до Положення (п. 2 Наказу).

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі -Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Разом із цим заступником керівника Кіровоградської обласної прокуратури встановлено, що за наявності факту порушення інтересів держави у сфері довкілля Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), до компетенції якої віднесено повноваження контролю за використанням та охороною природних ресурсів, неналежно здійснює їх захист та не вживає достатніх заходів до примусового зобов`язання відповідача відшкодовувати шкоди, заподіяної забрудненням земельної ділянки, обмежившись наразі лише скеруванням 08.07.2020 порушнику претензії про відшкодування такої шкоди та 02.10.2020 листа до прокуратури про представництво інтересів держави у суді, мотивуючи його відсутністю коштів на сплату судового збору.

У листі №4-0/2903 від 01.10.2020 Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернулась до Прокуратури Кіровоградської області з проханням подати позов до суду про стягнення збитків в сумі 5671921,50 грн з ТОВ "Кіровоградпостач" у зв`язку з недостатнім фінансування та відсутністю у Держекоінспекції коштів для сплати судового збору для звернення до суду з позовом.

З урахуванням наведеного, з позовом у цій справі заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звертається до суду, діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), як контролюючого органу в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Також, згідно п-п. 10, 11 розділу II Положення, Держекоінспекція округу розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції та вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка, проте, є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 903/129/18 (постанова від 15.10.2019), зробила обґрунтований висновок про те, що "...незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини".

Також Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 у справі № 360/4969/21 дійшов схожого висновку.

За результатами розгляду справи №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 висловила правову позицію щодо підстав звернення прокурора до суду та зробила такі правові висновки.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

До того ж, згідно з правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постанові від 06.07.2021 у справі № 922/3025/20, закріплений обов`язок держави забезпечувати екологічну безпеку і підтримувати екологічну рівновагу на території України у взаємозв`язку з закріпленим в законі принципом щодо обов`язковості додержання встановлених екологічних правил при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності дає підстави для висновку про наявність прямого державного інтересу у забезпеченні реалізації зазначених положень. З метою мінімізації ризиків та зменшення негативних наслідків від недотримання зазначених положень, державні органи повинні діяти у найкоротші строки, оскільки порушення вимог екологічної безпеки може призвести до некерованих незворотних наслідків.

Кіровоградська обласна прокуратура листом №15/1-16 від 14.01.2021 повідомила Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) відповідно до вимог ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір представляти інтереси держави у суді (а.с. 169-170 т.1).

У відповіді на вказаний лист Прокуратури Держекоінспекція не надала інформацію про вжиті нею заходи представницького характеру щодо відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У даному випадку Держекоінспекція обізнана про порушення інтересів держави внаслідок забруднення земельної ділянки.

Однак Держекоінспекція, всупереч покладених на неї законодавством повноважень у передбаченому законом порядку належних, своєчасних та ефективних заходів спрямованих на захист та відновлення порушених інтересів держави не вживала, а тільки обмежилась листом №4-0/2903 від 01.10.2020 (а.с 23-24 т.1) з повідомленням прокурора про те, що в інспекції відсутні в достатній кількості кошти для сплати судового збору, та запропоновано прокурору звернутися до суду з відповідним позовом.

Даним листом Держекоінспекція підтвердила, що усвідомлює порушення інтересів держави, проте, маючи відповідні повноваження, свідомо їх захист не здійснює через відсутність коштів для сплати судового збору.

В той час, безпідставне зволікання позивача зі стягненням відповідних коштів з відповідача не сприяє своєчасному наповненню бюджету та створює загрозу державним інтересам у цій сфері.

Наведені обставини, а також той факт, що уповноваженим органом - Держекоінспекцією, неналежним чином здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, є підставою для звернення Прокурора з даним позовом до суду.

Отже сам факт незвернення до суду Держекоінспекції з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, що захист інтересів держави у спірних правовідносинах здійснювався неефективно без вжиття всіх можливих заходів та використання повного кола повноважень визначених законом, а вжиті заходи не спрямовані на реальний захист порушених інтересів держави, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, що узгоджується з вимогами постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено у пункті 79 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Як встановлено матеріалами справи, прокурором надана можливість уповноваженому органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо відшкодування збитків завданих державі, зокрема, шляхом самостійного вчинення дій для відновлення порушених прав та інтересів держави, однак жодних дій, направлених на звернення до суду не вжито.

Вказане свідчить про нездійснення Держекоінспекцією повноважень по захисту державних інтересів, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та наявність підстав для представництва інтересів.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, її вина; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Крім цього, відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ЗУ "Про охорону земель", а також ЗК України.

Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

Статтею 35 ЗУ "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України та проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 20.01.2021 та постанови про закриття кримінального провадження в частині окремого епізоду від 26.05.2020 ГУ ДФС у Кіровоградській області - 29.11.2018 зареєстровано кримінальне провадження № 42018121010000173 за ч. 3 ст. 191 КК України відносно службових осіб ТОВ "Кіровоградпостач". 01.02.2019 зареєстровано досудове розслідування № 32019120010000007 за ч. 3 ст. 212 КК України відносно службових осіб ТОВ "Кіровоградпостач". 15.05.2019 зареєстровано досудове розслідування № 32019120010000031 за ч. 2 ст. 204 КК України відносно службових осіб ТОВ "Кіровоградпостач". 24.06.2019 зареєстровано досудове розслідування № 32019120010000041 за ч. 1 ст. 239 КК України відносно службових осіб ТОВ "Кіровоградпостач".

В подальшому винесено постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань № 42018121010000173 з № 32019120010000007 - 29.03.2019 та № 42018121010000173 з № 32019120010000031, № 32019120010000041 - 01.07.2019, з присвоєнням єдиного номеру № 42018121010000173.

09.04.2019 СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області складено протокол обшуку (а.с. 56-107 т. 1) у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні № 42018121010000173, де серед іншого зазначено таке. Обшуком встановлено, що обшукується ряд будівель та прилегла територія, розташовані за адресою: м. Кропивницький, смт Нове, вул. Мурманська, буд. 9, які являються. Вказана територія являється податковою адресою ТОВ "Кіровоградпостач" (код ЄРПОУ 37168244). В ході обшуку у дальнього паркану з правої сторони відносно входу на територію виявлено відкриту каналізацію, з якої за допомогою шлангу здійснюється перекачка невідомої речовини, яка зливається за територію підприємства та стікає в бік міста Кропивницького. Зразки вказаної речовини відбираються у скляні ємності об`ємом у кількості 3 штуки, які опечатуються бирками 1, 2, 3 на яких ставляться відповідні написи та підписи учасників слідчої дії.

З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2019 ГУ ДФС у Кіровоградській області прийнято постанову про залучення спеціалістів в рамках кримінального провадження за якою залучено державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Погребняка С.І. та Носаля В.Г. в якості спеціалістів при проведенні процесуальних та слідчих дій по кримінальному провадженню № 42018121010000173.

05.07.2019 Прокуратурою Кіровоградської області прийнято постанову про визначення підслідності якою визначено підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 32019120010000041 від 26.06.2019 за ч. 1 ст. 239 КК України за СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області (а.с 319-320 т. 1).

Вказане спростовує доводи відповідача про здійснення досудового розслідування не уповноваженими на те особами, порушення підслідності та недопустимість доказів.

З підстав викладеного суд дійшов висновку, що залучення фахівців Держекоінспекції у кримінальному провадженні № 42018121010000173 здійснено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України у зв`язку із встановленими в ході обшуку 09.04.2019 обставинами зливання речовини за територію ТОВ "Кіровоградпостач". Відтак докази отримані в досудовому розслідуванні кримінального провадження № 42018121010000173 уповноваженими на те особами.

Як встановлено судом, Господарський суд Кіровоградської області 10.03.2020 у справі №912/3685/19 за позовом ТОВ "Кіровоградпостач" (позивач) до Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (відповідач) про захист ділової репутації, постановив ухвалу про затвердження мирової угоди укладеної між сторонами, за умовами якої відповідач погоджується, що Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області 11.04.2019 не проводила перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач" в розумінні вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а проводила обстеження земельної ділянки прилеглої до території ТОВ "Кіровоградпостач" на вимогу Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 10.04.2019 р. за № 6570/10/11-28-23-02-03.

З акта обстеження територій, приміщень, устаткування, обладнання складеного Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 11.04.2019 (а.с. 27 т.1) вбачається, що проведено обстеження земельної ділянки 3510100000:07:045:0001, прилеглої до території ТОВ "Кіровоградпостач" (вул. Мурманська, 9, м. Кропивницький). За результатами обстеження виявлено факт розливу невстановленої хімічної речовини від паркану ТОВ "Кіровоградпостач" на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001, яка розташована за межами підприємства вздовж залізничного полотна. Проведено заміри площ забруднених земельних ділянок.

Держекоінспекцією 11.04.2019 складено акт відбору проб ґрунтів №05-19 (а.с. 28-29 т. 1), де зазначено, що виконано відбір проб ґрунтів на території прилеглої території біля вул. Мурманська, 9 смт. Нове м. Кропивницький, вздовж залізничної колії, даною територією користується ТОВ "Кіровоградпостач", витік речовини з різким запахом починається від межі території підприємства ТОВ "Кіровоградпостач". У п. 4 акта відображено відомості щодо відібраних проб з шести земельних ділянок, в т.ч. і умовно чистої земельної ділянки №6 (фонова проба) за 50 м від забрудненої ділянки згідно план-схеми. У акті зазначено додаток №1 (план-схема відбору проб ґрунтів).

З плану-схеми до акта відбору проб ґрунтів від 11.04.2019 (а.с. 30 т. 1) вбачається позначення забруднених земельних ділянок, меж земельних ділянок та місця відбору фонової проби.

Враховуючи предмет спору, на позивача покладено обов`язок доведення належними доказами факту забруднення відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001.

Однак згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 07.12.2020 (а.с. 159-160 т. 1) правокористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001 на праві постійного користування земельною ділянкою є Одеська залізниця. Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування об`єктів і служб залізниць.

Прокурором та Держекоінспекцією доказів користування ТОВ "Кіровоградпостач" земельною ділянкою з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001 суду не подано. Доказів укладення ТОВ "Кіровоградпостач" з Укрзалізницею угод на користування вказаною земельною ділянкою чи її утримання також не надано. В акті обстеження та акті відбору проб працівниками Держекоінспекції зазначено, що ділянка прилегла до території ТОВ "Кіровоградпостач", проте доказів використання цієї земельної ділянки саме відповідачем і лише відповідачем, а не будь ким, так як така ділянка не знаходиться на території ТОВ "Кіровоградпостач", матеріали справи не містять. Також з акта обстеження від 11.04.2019 не вбачається, що виявлене забруднення земельної ділянки вчинено саме відповідачем чи лиш відповідачем, а не іншими особами.

Регіональна філія "Одеська залізниця" на запит заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури у листі №Н31-02/2 від 06.01.2021 повідомила, що у період з 01.01.2019 по 31.12.2020 в межах ділянки з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001 в частині, що розміщена біля вул. Мурманської в м. Кропивницький транспортних подій або аварій, внаслідок яких відбувся розлив (витік) будь-яких видів вантажів не зареєстровано (а.с. 163 т. 1).

Однак надана відповідь Регіональної філії "Одеська залізниця" не може бути доказом вчинення відповідного забруднення земельної ділянки ТОВ "Кіровоградпостач".

З плану-схеми відбору проб ґрунтів вбачається, що забруднені земельні ділянки, а саме №2-5, прилеглі до інших підприємств, а не до ТОВ "Кіровоградпостач". Тому підстави забруднення відповідних земельних ділянок саме ТОВ "Кіровоградпостач" прокурором та позивачем не доведені.

З висновку експерта КНДІСЕ за результатами проведення судової експертизи спиртовмісних сумішей № 12807/19-34/15087/19-34 від 17.05.2019 вбачається таке. У розділі висновку "Вступ" вказано "... до інституту надійшов об`єкт дослідження - один пакет, в якому міститься одна скляна пляшка ємністю 0,5 л, яка заповнена рідиною в кількості близько 0,5 л, опечатаний биркою з пояснювальними написами та підписами понятих і слідчого - вилученою 09.04.2019 під час проведення обшуку приміщення на території виробничих потужностей ТОВ "Кіровоградпостач", за адресою: м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Мурманська, буд. 9, як зразок рідини з шахти каналізаційного люку". У розділі висновку "Дослідження Зовнішній огляд та опис об`єкта дослідження" вказано "Горловина пляшки закрита гвинтовим ковпачком та опечатана биркою, яку виконано друкованим та рукописним текстом барвником синього кольору з підписом всіх учасників слідчої дії та пояснювальними написами: "Пакет №1, рідина вилучена з каналізації 09.04.2019 під час проведення обшуку за адресою:м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Мурманська, буд. 9".

Експертами висновлено, що надана на дослідження рідина є забрудненою водою яка містить незначну кількість етилового спирту (2,54 % об.), етилацетат (близько 0,92%), нафтопродукти (мінеральні оливи), солі жорсткості (СаСІ2) та інші забруднення неорганічної та органічної природи. За складом наданий зразок рідини не відповідає ДСТУ на будь які рідини промислового виробництва у тому числі на спиртовмісні рідини - горілки та спирт етиловий. За своїм складом наданий на дослідження зразок рідини може відповідати стічним водам промислового або побутового характеру.

Разом з тим з протоколу Держекоінспекції №05-19 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 25.04.2019 (а.с. 32-33 т. 1), про який зазначає експерт Черкаського відділення КНДІСЕ у висновку за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 2270/2516-2519/19-23 від 24.12.2019 (а.с. 118-125 т. 1), вбачається перевищення концентрацій показників ґрунту на забруднених земельних ділянках порівняно з фоновими пробами, а саме:

- по ділянці №1 (площа 2400 кв.м): нафтопродукти - 1300 мг/кг порівняно з фоном 320 мг/кг; органічні речовини - 342 мг/кг; амоній обмінний - 147,4 мг/кг порівняно з фоном 23,97 мг/кг; хлориди - 531,8 мг/кг порівняно з фоном 35,5 мг/кг; нітрати - 18 мг/кг порівняно з фоном 16 мг/кг;

- по ділянці №2 (площа 220 кв.м): нафтопродукти - 1000 мг/кг порівняно з фоном 320 мг/кг; органічні речовини - 314 мг/кг; амоній обмінний - 126,7 мг/кг порівняно з фоном 23,97 мг/кг; хлориди - 425,4 мг/кг порівняно з фоном 35,5 мг/кг; нітрати - 20 мг/кг порівняно з фоном 16 мг/кг;

- по ділянці №3 (площа 210 кв.м): нафтопродукти - 680 мг/кг порівняно з фоном 320 мг/кг; органічні речовини - 334 мг/кг; амоній обмінний - 72,01 мг/кг порівняно з фоном 23,97 мг/кг; хлориди - 265,9 мг/кг порівняно з фоном 35,5 мг/кг; нітрати - 97 мг/кг порівняно з фоном 16 мг/кг;

- по ділянці №4 (площа 510 кв.м): нафтопродукти - 660 мг/кг порівняно з фоном 320 мг/кг; органічні речовини - 240 мг/кг; амоній обмінний - 53,53 мг/кг порівняно з фоном 23,97 мг/кг; хлориди - 230,4 мг/кг порівняно з фоном 35,5 мг/кг; нітрати - 95 мг/кг порівняно з фоном 16 мг/кг;

- по ділянці №5 (площа 140 кв.м): нафтопродукти - 530 мг/кг порівняно з фоном 320 мг/кг; органічні речовини - 162 мг/кг; амоній обмінний - 41,71 мг/кг порівняно з фоном 23,97 мг/кг; хлориди - 195 мг/кг порівняно з фоном 35,5 мг/кг; нітрати - 18 мг/кг порівняно з фоном 16 мг/кг.

Аналізуючи зазначені експертами у висновку № 12807/19-34/15087/19-34 від 17.05.2019 та Держекоінспекцією у протоколі №05-19 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 25.04.2019 показники забруднення земельних ділянок та їх види, суд дійшов висновку, що прокурором та позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що наявне забруднення на земельній ділянці, відображене в протоколі №05-19, утворилось в результаті витоку рідини, що була предметом дослідження експертами у висновку № 12807/19-34/15087/19-34 від 17.05.2019. Не надано доказів на підтвердження того, що виток речовини з таким складом призвів до утворення в ґрунті забруднення зазначеного в протоколі Держекоінспекції №05-19 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 25.04.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 ГПК України).

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відтак суд дійшов висновку, що прокурором та позивачем не доведено неправомірність поведінки ТОВ "Кіровоградпостач", його вини у спричинених збитках в заявленому розмірі, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою ТОВ "Кіровоградпостач" та заподіяною шкодою.

Окрім того Держекоінспекцією на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 № 171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 № 149) здійснено розрахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельних ділянок розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001 загальною площею 271,0772 га на суму 5 723 445,00 грн.

Також за висновком експерта № 2270/2516-2519/19-23 від 24.12.2019 (а.с. 118-125 т. 1), за результатами проведених досліджень проб ґрунтів, виконаних відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001, прилеглої до території TOB "Кіровоградпостач", виявлено перевищення концентрацій показників ґрунту порівняно з фоновими пробами, а саме: нафтопродуктів, органічних речовин, амонію обмінного, хлоридів, нітратів. Розмір шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:07:045:0001, прилеглої до території ТОВ "Кіровоградпостач", складає 5671921,50 грн.

Так, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища 04.04.2007 № 149), затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика у редакції наказу № 149).

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності (пункт 1.2 Методики у редакції наказу № 149).

Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п. 1.3 Методики у редакції наказу № 149).

У розділі 2 Методики наведено такі визначення:

забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (п. 4.7. Методики у редакції наказу № 149).

Однак з матеріалів справи вбачається, що для розрахунку розміру шкоди як Держекоінспекцією так і експертом ЧВ КНДІСЕ використано відомості з листа № 381/113-19 від 04.06.2019 відділу у Кропивницькому районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Суд вказує, що вказаний лист Держгеокадастру не є довідкою про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, тому не є належним для здійснення розрахунків розміру шкоди від забруднення земель в порядку Методики.

Також відділ у Кропивницькому районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі № 381/113-19 від 04.06.2019 зазначив, що відповідно до вимог статті 20 Закону України "Про оцінку земель" (із змінами) та пункту 21 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (із змінами), дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви, на безоплатній основі.

При цьому, Законом України "Про адміністративні послуги" та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523-р "Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг" передбачено надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виключно через центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.

Також, передбачена можливість on-line замовлення такого витягу за допомогою публічної кадастрової карти через офіційний вебсайт Держгеокадастру.

Однак відповідного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 3510100000:07:045:0001 не замовлено. Тому для обчислення розрахунків розміру шкоди від забруднення земель згідно Методики використано неналежні докази.

Окрім того, розрахунок розміру шкоди складений державними інспекторами з ОНПС у Кіровоградській області (а.с. 35-37 т. 1) не містить дати його складання, тому унеможливлює встановлення дотримання строку складання такого розрахунку визначеного п. 4.2. Методики.

Більше того висновок експерта № 2270/2516-2519/19-23 (а.с. 118-125 т. 1) складено 24.12.2019, тобто поза межами шестимісячного строку.

З підстав викладеного прокурором та позивачем не доведено розмір заявленої шкоди.

Відтак прокурором та позивачем не доведено повного складу цивільного правопорушення, а саме наявність протиправної поведінки відповідача, в задоволенні позову про стягнення збитків слід відмовити.

Відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Кіровоградську обласну прокуратуру.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі (oblprokuratura@kir.gp.gov.ua), позивачу через систему "Електронний суд", відповідачу (kiev@khimrtzerv.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1).

Повне рішення складено 20.02.2023.

Суддя В.Г. Кабакова