Постанова

від 15.02.2023 по справі 910/12187/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 910/12187/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - Гончаренка М.Д.,

відповідача 1 - Суботи М.В.,

відповідача 2 - не з`явились,

третьої особи - Мазуренка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 (головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Алданова С.О.)

у справі №910/12187/20

за позовом ОСОБА_2

до 1. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

2. Державного реєстратора Лугіної Марії Сергіївни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ,

про визнання протиправними дії в частині припинення юридичної особи та зобов`язання внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві Управління державної реєстрації та державного реєстратора Лугіної М.С. про визнання протиправними дій в частині припинення юридичної особи та зобов`язання внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання та проведення засідання Громадської організації "Всеукраїнська авіаційна організація "АОПА-Україна" (далі - ГО "ВАО "АОПА-Україна"), на яких було прийнято рішення про припинення юридичної особи. Позивач також вказує, що подання документів про припинення юридичної особи було здійснено особами, які не мали права приймати відповідне рішення.

1.3.Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача 1 - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві Управління державної реєстрації на Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.28.04.2004 було зареєстровано ГО "ВАО "АОПА-Україна", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Громадська організація створена на підставі рішення установчих зборів ГО "ВАО "АОПА-Україна", протоколу №1 від 03.02.2004.

2.2.Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 17.06.2015 у справі №462/8533/13-ц, частково скасованим рішенням Апеляційного суду Львівської області від 22.05.2017, визнано недійсним рішення ради асоціації, оформлене протоколом №3 від 28.10.2011 (про звільнення з посади виконавчого директора ОСОБА_3 ), визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів Асоціації, оформлене протоколом №2 від 29.11.2011 (щодо обрання ОСОБА_1 членом ради та президентом асоціації). При цьому, судом відмовлено в задоволенні вимог про скасування записів про внесення змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо ГО "ВАО "АОПА-Україна" (код ЄДРПОУ: 26548402; місцезнаходження: 79022, м. Львів, вул. Виговського, 29а), а саме: державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 17.02.2012 року №10731050002009430: інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 17.02.2012 №10731070003009430: зміна місцезнаходження, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 10.07.2012 №14151070004027095: зміна видів діяльності; підтвердження відомостей про юридичну особу від 29.04.2013 №14151060005027095: зміна додаткової інформації; підтвердження відомостей про юридичну особу від 20.05.2014 №14151060006027095: зміна додаткової інформації; державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 09.09.2014 №14151050007027095: інші зміни.

2.3.26.06.2017 загальними зборами ГО "ВАО "АОПА-Україна" винесено рішення у формі протоколу про припинення діяльності організації шляхом ліквідації; призначено ліквідатором (головою ліквідаційної комісії) ГО "ВАО "АОПА-Україна" Хазана Геннадія Едуардовича; надано кредиторам два місяці з дня публікації в бюлетені для пред`явлення своїх вимог до ГО "ВАО "АОПА-Україна".

2.4.27.06.2017 уповноваженою особою від Асоціації Кісіль І.Д. (на підставі виданого головою асоціації Хазаном Г.Е. доручення) державному реєстратору надано документи для проведення реєстраційної дії внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення ГО "ВАО "АОПА-Україна".

2.5.Державний реєстратор на підставі поданих документів для здійснення реєстраційної дії щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації вніс записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців: Хазан Геннадій Едуардович - голова комісії з припинення або ліквідатор; юридична особа в процесі припинення - з 30.06.2017; запис про визначення засновниками (учасниками) юридичної особи строку для заявлення кредиторами своїх вимог - 02.09.2017.

2.6.Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №813/4163/17 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 скасовано, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов`язано державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області Власову Галину Юріївну скасувати запис про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо ГО "ВАО "АОПА-Україна" (код ЄДРПОУ 26548402, місцезнаходження: 79022, м. Львів, вул. Виговського, 29-а), а саме в графі "Прізвище, ім`я, по-батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи" - скасувати запис про те, що Хазан Геннадій Едуардович - голова комісії з припинення або ліквідатор. Зобов`язано державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області Власову Галину Юріївну скасувати запис про перебування юридичної особи в процесі припинення - 30.06.2017. Зобов`язано державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області Власову Галину Юріївну скасувати запис про визначення засновниками (учасниками) юридичної особи строку для заявлення кредиторами своїх вимог - 02.09.2017.

2.7.Листом від 19.02.2019 №30375/0/1-18 Головне територіальне управління юстиції у Львівській області скерувало постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №813/4163/17 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві за місцезнаходженням ГО "ВАО "АОПА-Україна" та реєстраційної справи.

2.8.Відповідно до листа від 05.03.2019 №3327/3-19 Головного територіального управління юстиції у місті Києві Управління державної реєстрації Міністерства юстиції України постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №813/4163/17 направлена до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, як до належного відповідача.

2.9.10.04.2018 представник ГО "ВАО "АОПА-Україна" Мазуренко І.О. (за довіреністю від 29.03.2018, виданою головою ліквідаційної комісії Хазан Г.Е.) подав до Головного територіального управління юстиції у місті Києві пакет документів (заява, довідка з архівної установи) про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті ліквідації відповідно до пункту 13 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

2.10.Листом від 05.05.2018 №1160 ГО "ВАО "АОПА-Україна" повідомлено, що за результатами розгляду поданих документів відповідно до пункту 4 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та керуючись пунктом 8 Розділу II Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5, 05.05.2018 прийнято рішення про зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті ліквідації ГО "ВАО "АОПА-Україна", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

2.11.У повідомленні про зупинення розгляду документів зазначено, що подані Голіусовим В.А. для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті ліквідації ГО "ВАО "АОПА-Україна" (код ЄДРПОУ- 26548402), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі пункту 4 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", з огляду на невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі. Керуючись частиною третьою статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення, а саме до 19.05.2018.

2.12.Надалі, на адресу ГО "ВАО "АОПА-Україна" надійшов інший лист від 21.05.2018 №1160, згідно з яким за результатами розгляду поданих документів відповідно до пункту 1 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", пункту 14 розділу II Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5, 21.05.2018 прийнято рішення про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті ліквідації ГО "ВАО "АОПА-Україна", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

2.13.Відповідно до змісту згаданого рішення головний спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві - державний реєстратор Лугіна Марія Сергіївна, під час розгляду документів щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації ГО "ВАО "АОПА-Україна", які надійшли за підписом уповноваженої особи Мазуренка І.О., 12.04.2018 встановила, що документи відповідають частині 12 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у зв`язку з чим вирішено здійснити державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 28.04.2021 у справі №910/12187/20 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та державного реєстратора Лугіної Марії Сергіївни про визнання протиправними дій в частині припинення юридичної особи та зобов`язання внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи відмовив повністю.

3.2.Судове рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач не довів порушення на час прийняття державним реєстратором Лугіною Марією Сергіївною рішення від 21.05.2018 про державну реєстрацію припинення в результаті ліквідації ГО "ВАО "АОПА-Україна" вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Суд зазначив, що на момент подання представником Мазуренко І. О. (за виданою головою ліквідаційної комісії Хазан Г.Е. довіреністю від 29.03.2018) заяви від 10.04.2018 про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті ліквідації судове рішення в справі №813/4163/17, яким зокрема зобов`язано скасувати запис про те, що Хазан Геннадій Едуардович є головою комісії з припинення або ліквідатором, ще не було прийнято, а судовим рішенням у справі №462/8533/13-ц відмовлено в задоволенні вимог про скасування записів про внесення змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ГО "ВАО "АОПА-Україна" щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 17.02.2012 року №10731050002009430: інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; від 17.02.2012 № 10731070003009430: зміна місцезнаходження, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

3.3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/12187/20 скасував частково; прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково; зобов`язав Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) - державного реєстратора Лугіну М.С. внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ГО "ВАО "АОПА-Україна"; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/12187/20 залишив без змін.

3.4.Верховний Суд постановою від 18.05.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 у справі №910/12187/20 скасував. Справу №910/12187/20 передав на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

3.5.При новому розгляді Північний апеляційний господарський суд постановою від 03.11.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/12187/20 скасував частково. Прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково. Зобов`язав Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) - державного реєстратора Лугіну Марію Сергіївну внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ГО "ВАО "АОПА-Україна". В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/12187/20 залишив без змін.

3.6.Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вимоги про зобов`язання внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, апеляційний суд врахувавши, що Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.11.2018 у справі №813/4163/17, зокрема, скасував запис про те, що Хазан Геннадій Едуардович є головою комісії з припинення або ліквідатором, а заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи від 10.04.2018 подано представником Мазуренко І. О. (за довіреністю від 29.03.2018, виданою головою ліквідаційної комісії Хазан Г.Е.), тобто за довіреністю особи, яка вже не є головою комісії з припинення або ліквідатором, та з огляду на те, що судове рішення є обов`язковим до виконання, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині відміни державної реєстрації припинення юридичної особи ГО "ВАО "АОПА-Україна" підлягають задоволенню.

3.7.При цьому, суд зазначив, що позовна вимога про зобов`язання внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є ефективним способом захисту для поновлення порушеного права позивача.

4.Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування

4.1.Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі №910/12187/20 в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в частині задоволених позовних вимог, в решті рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 залишити без змін.

4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, від 11.08.2020 у справі №904/1966/19, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, щодо застосування статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

4.3. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2022, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/12187/20 залишити в силі.

4.5.Підставою касаційного оскарження визначив пункти 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме: судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, щодо застосування статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування статті 269 ГПК України.

4.6.Доводи скаржників зводяться до того, що реєстраційна дія щодо припинення юридичної особи ГО "ВАО "АОПА-Україна" проведена державним реєстратором Лугіною М.С. відповідно до вимог законодавства.

4.7.При цьому, заявлені позивачем вимоги, зокрема щодо зобов`язання внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, є неналежним способом захисту, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Належним способом захисту буде вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, задоволення якої можливе лише у разі встановлення протиправності дій державного реєстратора при проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи.

4.8.Апеляційний суд не врахував, що спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР, адже згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій.

4.9.Крім цього, Хазан Г.Е. стверджує, що, посилаючись в оскаржуваній постанові на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №813/4163/17, апеляційний суд фактично вийшов за межі доводів апеляційної скарги, в якій позивач не посилався на обставини щодо прийняття останньої.

4.10.Апеляційний суд не врахував, що на момент подання відповідних документів державному реєстратору вищенаведена постанова ще не була прийнята, з огляду на що його висновок про те, що Мазуренко І.О. діяв за довіреністю особи, яка вже не є головою комісії з припинення або ліквідатором, не відповідає фактичним обставинам справи.

4.11.Хазан Г.Е. також звертає увагу на те, що вийшовши за межі апеляційної скарги позивача та застосувавши принцип "jura novit curia" (суд знає законі), відповідно до якого, на думку суду апеляційної інстанції, суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо обґрунтованості/необґрунтованості позовних вимог, апеляційний суд порушив принцип диспозитивності, визначений статтею 14 ГПК України.

5.Позиція Верховного Суду

Щодо вимоги визнати протиправними дії державного реєстратора в частині припинення юридичної особи

5.1.Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

5.2.Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.3.Відповідно до частин першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5.4.Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

5.5.Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

5.6.У підпунктах 11.82 - 11.85 постанови від 09.02.2022 у справі №910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

5.7.Порушення права (інтересу) пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Прийняття судом рішення покликане усунути цю невизначеність, відновити порушене право, створити можливість для реалізації інтересу.

5.8.Отже, кожна особа має право в порядку, встановленому процесуальним законом, звернутися до суду, зокрема господарського, за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи, інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, що визначений законом або договором, а якщо закон або договір ефективного способу захисту не визначають - суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

5.9.Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

5.10.Верховний Суд зазначає, що правовий спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права/охоронювані законом інтереси. Правові спори виникають внаслідок порушення суб`єктивних прав/інтересів у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб`єктивних прав.

5.11.Однією з позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії відповідача в частині припинення юридичної особи ГО "ВАО "АОПА-Україна" в результаті ліквідації, оскільки вони не відповідають нормам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

5.12.Проте, Верховний Суд вважає, що такого способу захисту права як визнання протиправними дій державного реєстратора щодо реєстрації припинення юридичної особи не передбачено законом як самостійного способу захисту. Задоволення такої вимоги не призведе до поновлення прав позивача, оскільки не буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, не будуть нівельовані негативні наслідки порушення його прав. По суті така вимога спрямована на встановлення в резолютивній частині судового рішення обставини, яка підлягає доведенню в спорі за зверненням позивача способом, встановленим законом, тобто у разі пред`явлення вимоги, яка імперативно призведе до поновлення особи позивача в правах.

5.13.З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заявлена у справі вимога про визнання дії державного реєстратора в частині припинення юридичної особи протиправними не підлягає розгляду по суті, і як наслідок задоволенню, оскільки задоволення вимоги позивача у такому вигляді не може призвести до реального захисту його прав та охоронюваних законом інтересів.

Щодо вимоги про зобов`язання державного реєстратора внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи

5.14.Зі змісту позовної заяви вбачається, що вимога про зобов`язання державного реєстратора внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є прямо похідною від вимоги про визнання протиправними дій державного реєстратора, оскільки протиправність дій останнього, які, на думку позивача, полягають у нездійсненні державним реєстратором перевірки правомірності рішення уповноваженого органу юридичної особи про зміни, які вносяться до ЄДР, та достовірності поданих для проведення державної реєстрації документів, є підставою для спонукання державного реєстратора внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

5.15.При цьому, оскільки ця вимога заявлена саме до державного реєстратора, а не до юридичної особи, яка припинилась, та, як вважає позивач, лежить в площині саме протиправних дій державного реєстратора, вказана вимога повинна розглядатись судом саме як похідна від вимоги про визнання дій протиправними.

5.16.Проте, колегія суддів вважає, що якщо розглядати вказану вимогу, як самостійну, а не похідну від вимоги про визнання протиправними дій державного реєстратора, необхідно врахувати таке.

5.17.Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

5.18.Отже, якщо особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, то виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (див. пункт 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 8.02.2022 у справі №209/3085/20).

5.19.Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 58 постанови від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц та пункті 23 постанови від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

5.20.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 зазначила, що спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР.

5.21.Згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій. Тому належному способу захисту прав та інтересів відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

5.22.Унесення державним реєстратором до ЄДР запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є виконанням судового рішення про задоволення відповідної позовної вимоги. Натомість згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи будь-яким державним реєстратором.

5.23.З наведеного вбачається, що належним способом у даних правовідносинах є позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи будь-яким державним реєстратором.

5.24.Проте, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вимоги про зобов`язання внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи з огляду на те, що така вимога є ефективним способом захисту для поновлення порушеного права позивача, апеляційний суд безпідставно не врахував висновки Великої Палата Верховного Суду, викладені у наведеній постанові, а тому дійшов помилково висновку про задоволення позову в цій частині. При цьому, суд апеляційної інстанції не зазначив, з яких підстав ним прийнято рішення про необхідність відступити від наведеного висновку Верховного Суду з даного питання.

5.25.Задовольняючи позовну вимогу про зобов`язання державного реєстратора внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, апеляційний суд не встановив протиправності дій державного виконавця при здійсненні дії щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, що могло б бути підставою для прийняття рішення про її відміну. Суд апеляційної інстанції в цій частині погодився з висновками суду першої інстанції про те, що при проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи державний реєстратор дотримався вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", що в свою чергу свідчить про суперечливість висновків апеляційного суду.

5.26.Також підставою задоволення вказаної позовної вимоги суд апеляційної інстанції зазначив наявність постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №813/4163/17, якою державного реєстратора зобов`язано скасувати запис про те, що Хазан Г.Е. є головою комісії з припинення або ліквідатором.

5.27.Проте, скаржники слушно вказують, що у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 (позивач) не посилався на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №813/4163/17, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, і всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд визнав необґрунтованими.

5.28.Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

5.29.Відповідно до частини четвертої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5.30.Отже, єдиною підставою для виходу за межі доводів апеляційної скарги є порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5.31.Проте, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції не зазначив про порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, що давало б йому підстави вийти за межі апеляційної скарги.

5.32.Крім того, взявши до уваги, що заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи від 10.04.2018 подано представником Мазуренко І.О. (за довіреністю від 29.03.2018, виданою головою ліквідаційної комісії Хазан Г.Е.), тобто за довіреністю особи, яка вже не є головою комісії з припинення або ліквідатором, апеляційний суд не врахував, що на час подання відповідних документів державному реєстратору 10.04.2018, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №813/4163/17, якою скасовано запис про те, що Хазан Г.Е. є головою комісії з припинення або ліквідатором, ще не була прийнята. Вказане свідчить про те, що висновок апеляційного суду про те, що Мазуренко І.О. діяв за довіреністю особи, яка вже не є головою комісії з припинення або ліквідатором, не відповідають фактичним обставинам справи.

5.33.Вийшовши за межі апеляційної скарги позивача, апеляційний суд послався на застосування принципу "jura novit curia" (суд знає закон), відповідно до якого, на думку суду апеляційної інстанції, суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо обґрунтованості/необґрунтованості позовних вимог.

5.34.Проте, колегія суддів вважає такі висновки апеляційного суду помилковими з огляду на наступне.

5.35.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 зазначила, що "у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

5.36.Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

5.37.Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia".

5.38.Проте, цей принцип не може порушувати принцип диспозитивної, визначений статтею 14 ГПК України.

5.39.Так, саме на позивача покладено обов`язок у позовній заяві, а в подальшому на скаржника в апеляційній скарзі викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, під час розгляду справи повинен надати правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, і не застосовує самостійно для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуальному права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, якщо позивач не обґрунтовує ними свої вимоги з наданням відповідних доказів і застосування цих норм призводить до зміни предмета позову або вибраного способу захисту прав та інтересів.

5.40.Тобто, виходячи з принципу "jura novit curia" ("суд знає закон"), під час розгляду справи суд дійсно повинен надати правильну правову кваліфікацій відносинам сторін, яка проте не може бути застосована судом для вирішення спору по суті за відсутності відповідного клопотання позивача у справі, оскільки інший підхід суду порушуватиме принцип диспозитивності судового процесу та правомірні очікування як позивача (який звертається саме з певним чином обґрунтованою в правовому аспекті вимогою), так і відповідача (який, заперечуючи проти позову, наводить доводи саме щодо тих підстав та обґрунтувань, які наводяться позивачем у справі).

5.41.Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції порушив принцип диспозитивності, адже фактично вийшов за межі вимог апеляційної скарги, при цьому не зазначив наявність підстав для такого виходу, визначених частиною четвертою статті 269 ГПК України.

5.42.Підсумовуючи, колегія суддів вважає, що цей спір стосується не стільки правомірності дій суб`єкта владних повноважень щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, скільки корпоративного інтересу, а саме права учасника припиненої юридичної особи (позивача) як особи, яка має право корпоративного управління ГО "ВАО "АОПА-Україна", порушеного, на її думку, державним реєстратором фактом протиправного внесення до ЄДР суб`єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

5.43.На підтримку висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, що спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР, колегія суддів виснує, що стверджуючи про незаконність державної реєстрації припинення юридичної особи, особа має доводити обставини незаконності саме рішення юридичної особи про припинення останньої. Втім позивачем не оскаржено висновків апеляційного суду, які не ґрунтуються на обставинах незаконності прийняття рішення, відповідного вчиненій реєстраційній дії. Натомість вони ґрунтуються, як зазначено вище у цій постанові, на тій лише обставині, що заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи від 10.04.2018 подано представником Мазуренко І.О. (за довіреністю від 29.03.2018, виданою головою ліквідаційної комісії Хазан Г.Е.), тобто за довіреністю особи, яка вже не є головою комісії з припинення або ліквідатором, при тому, що на час подання відповідних документів державному реєстратору 10.04.2018, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №813/4163/17, якою скасовано запис про те, що Хазан Г.Е. є головою комісії з припинення або ліквідатором, ще не була прийнята. Вказане свідчить про те, що висновок апеляційного суду не ґрунтується на незаконності рішення про припинення юридичної особи, а ґрунтується лише на відсутності повноважень повіреного подати пакет документів на вчинення дії про припинення юридичної особи.

5.44.Підсумовуючи, колегія суддів відзначає, що суд апеляційної інстанції (1)не встановив порушення в діях відповідача щодо державної реєстрації припинення юридичної особи ГО "ВАО "АОПА-Україна" норм діючого законодавства (висновки апеляційного суду щодо цього позивачем не оспорені); (2)не встановив обставин незаконності прийняття рішень щодо припинення юридичної особи ГО "ВАО "АОПА-Україна", а виходив лише з факту прийняття рішення Восьмим апеляційним адміністративним судом від 15.11.2018 у справі №813/4163/17, яке (про що зазначено вище у цій постанові) було прийнято після здійснення відповідної реєстраційної дії; (3) задовольнив позовну вимогу як похідну від тієї, яка не призводить до ефективного захисту способом державного імперативного примусу, та у спосіб, який не відповідає способу захисту права у спірних правовідносинах.

Щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права

5.45.Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

5.46.Суд апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, залучив ОСОБА_1 до участі в справі, як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

5.47.Безумовним наслідком залучення судом апеляційної інстанції до участі у справі особи, про права, обов`язки та (або) інтереси якої прийнято рішення у справі, є скасування оскаржуваного судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №909/68/18, від 26.01.2021 у справі № 917/2212/19, від 07.09.2021 у справі №922/2370/20, від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, від 06.10.2020 у справі №910/21451/16, від 03.12.2020 у справі №908/3338/19, від 10.04.2019 №9/189/2011/5003 тощо.

5.48.Проте, в порушення вимог 4 частини третьої статті 277 ГПК України суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції частково, залишивши його в силі, в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправними дій щодо припинення юридичної особи, що також є порушенням норм процесуального права.

5.49.З огляду на це, Суд зазначає, що прийняття судом першої інстанції рішення про права, інтереси та обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі, є однією з небагатьох безумовних підстав для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини третьої статті 277 ГПК України та ухвалення нового судового рішення.

5.50.Суд бере до уваги й те, що відповідно до частини другої статті 236 Господарського процесуального кодексу України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

5.51.Встановивши зазначені в постанові вище порушення, з огляду на вимоги пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України, Суд вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, з мотивів, викладених у цій постанові.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до частин першої-третьої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо таке порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

6.2.За результатами касаційного перегляду Суд вирішив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

7. Розподіл судових витрат

7.1.Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з тим, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в сумі 9924 грн та на користь ОСОБА_1 в сумі 8408 грн.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційні скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі №910/12187/20 скасувати.

3.Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Державного реєстратора Лугіної Марії Сергіївни про визнання протиправними дії та зобов`язання внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи відмовити повністю.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на ОСОБА_2 .

4.Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м. Київ, провулок Музейний, буд. 2-Д; код ЄДРПОУ 43315602) 9924 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн судового збору за подачу касаційної скарги.

5.Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 8408 (вісім тисяч чотириста вісім) грн судового збору за подачу касаційної скарги

6.Доручити видачу відповідних наказів у справі №910/12187/20 Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законно сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді Г.О. Вронська

Л.В. Стратієнко