Постанова

від 15.02.2023 по справі 314/2713/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 15.02.2023 Справа № 314/2713/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний№314/2713/22 Головуючийу 1інстанції Кононенко І.О.

Провадження № 22-ц/807/402/23 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Кухаря С.В.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 листопада 2022 року у справі за позовом Заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Приазовської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2022 року Заступник керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Приазовської селищної ради звернувся до суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

В заяві просив суд накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 2324584800:02:004:0784, яка розташована за адресою: Запорізька область, Приазовський район, Приморсько-Посадська сільська рада, реєстраційний номер нерухомого майна 1581551223245 та заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України, код ЄДРПОУ 44245840, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації ОСОБА_1 чи будь-яким іншим особам будь-яких документів дозвільного характеру щодо об`єктів будівництва, які розташовані на вищевказаній земельній ділянці, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішення органів місцевого самоврядування на підставі чого вперше безпідставно відчужена спірна земельна ділянка не приймалося.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 листопада 2022 року заяву Заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 2324584800:02:004;0784, яка розташована за адресою: Запорізька область Приазовський район, Приморсько-Посадська сільська рада, реєстраційний номер нерухомого майна-1581551223245.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, Заступник керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про забезпечення позову щодо заборони вчинення дій Державній інспекції архітектури та містобудування України та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 листопада 2022 року частково задоволено заяву заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області у цивільній справі №314/2713/22 про забезпечення позову та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а в частині заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України вчинення дій -відмовлено.

Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не конкретизовано та недостатньо обґрунтовано мотиви встановлення заборон в аспекті можливого виконання судового рішення по суті справи.

Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, у тому числі, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Отже, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів особи (осіб) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Забудова земельних ділянок здійснюється з урахуванням положень ст.ст. 26, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом отримання дозвільних документів на будівництво, реєстрація яких проводиться Державною інспекцією архітектури та містобудування України.

Згідно з п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

У свою чергу, зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат о підставою для оформлення права власності на нього (ч. 9 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

На законодавчому рівні закріплено деклараційний принцип у сфері містобудування, тому замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у дозвільних документах на будівництво.

З огляду на вищевикладене, на час розгляду справи ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки з кадастровим номером 2324584800:02:004:0784, необмежений жодним чином на забудову указаної земельної ділянки об`єктами нерухомості.

У свою чергу, будівництво та оформлення ОСОБА_1 права власності на новозбудований об`єкт нерухомості, його подальше відчуження на користь третіх осіб, фактично унеможливить повернення спірної земельної ділянки у первісному стані з огляду на положення ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, тим самим зведе нанівець зусилля суду та прокурора по розгляду вказаної справи.

За таких обставин повне поновлення інтересів держави буде можливим лише при пред`явленні позовів до наступних власників нерухомості або тимчасових споруд, які нестимуть надмірний тягар відповідальності за незаконну забудову, здійснену ОСОБА_1 .

Тобто будуть позбавлені права власності, внаслідок незаконних дій, вчинених не з їхньої вини, що суперечить принципу пропорційності втручання у мирне володіння своїм майном.

Наведене об`єктивно доводить наявність у ОСОБА_1 реальної можливості здійснення забудови земельної ділянки, відчуження збудованого/розміщеного майна, та дозволяє зробити обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони іншим особам вчинення дій щодо реєстрації документів дозвільного характеру на об`єкти будівництва може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у цій справі.

Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Аналогічну правову позицію підтримано Верховним Судом у постанові від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17.

Зокрема, Верховний Суд у вказаній справі конкретизував положення процесуальних норм щодо підстав для вжиття заходів забезпечення позову та вказав, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином,умовою застосуваннязаходів дозабезпечення позовує достатньообґрунтоване припущеннясуду,що невжиттятаких заходівможе утруднитичи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог позивача, у тому числі, через зникнення, зменшення кількості або погіршення якості майна, його відчуження на користь третіх осіб, тощо. При цьому, суд має встановити безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову.

Натомість судом, безпідставно не взято до уваги вказані вимоги законодавства та правову позицію Верховного суду, а підставою для відмови у задоволенні заяви вказано недостатність аргументації мотивів встановлення заборон в аспекті можливого виконання судового рішення по суті справи.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України (в чинній на даний час редакції), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340, Державна інспекція архітектури та містобудування України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основним завданням Державної інспекції архітектури та містобудування України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, архітекторами та іншими проектувальниками, підрядниками, експертами, експертними організаціями та відповідальними виконавцями робіт, інженерами-консультантами, власниками будівель та лінійних споруд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами Державної інспекції архітектури та містобудування України, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, під час провадження ними містобудівної діяльності.

Таким чином, на цей час повноваження на здійснення реєстрації документів дозвільного характеру щодо об`єктів будівництва покладено на Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

У зв`язкуз викладеним,на цейчас існуєнеобхідність вжитизаходи дозабезпечення позову,передбачені ст.150ЦПК Україниу виглядізаборони Державнійінспекції архітектурита містобудуванняУкраїни вчинятипевні діїщодо предметаспору,а саме:заборони вчинення дій щодо реєстрації документів дозвільного характеру на об`єкти будівництва, а судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні вимоги про забезпечення позову щодо заборони вчинення дій.

За таких обставин, ухвалу суду першої інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, а тому у відповідності до положень п. 4 ч. 3, п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК вона підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні вимог про забезпечення позову щодо заборони вчинення дій Державній інспекції архітектури та містобудування України з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині. В іншій частині ухвала суду підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.379,381,382,384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області задовольнити.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 листопада 2022 року у цій справі скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про забезпечення позову щодо заборони вчинення дій Державній інспекції архітектури та містобудування України та прийняти в цій частині постанову наступного змісту.

Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України, код ЄДРПОУ 44245840, місцезнаходження юридичної адреси: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26 (боржник) вчиняти будь-які дії щодо реєстрації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) чи будь-яким іншим особам будь-яких документів дозвільного характеру щодо об`єктів будівництва, які розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 2324584800:02:004:0784, яка розташована за адресою: Запорізька область, Приазовський район, Приморсько-Посадська сільська рада, реєстраційний номер нерухомого майна 1581551223245 (стягувач: Запорізька обласна прокуратура в особі Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973, адреса тимчасової дислокації: вул. Залізнична, 17, м. Запоріжжя,

В іншій частині ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 листопада 2022 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 лютого 2023 року.

Головуючий

Судді: