Рішення

від 07.11.2023 по справі 314/2713/22

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/2713/22

Провадження № 2/314/157/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючий суддя Кононенко І.О., секретар судового засідання Билименко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №314/2713/22 за позовом заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Приазовської селищної ради (ЄДРПОУ 20527198, місцезнаходження:Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Приазовське, вул. Покровська, 31) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2

( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

за участю прокурора Лисенко І.С.

ВСТАНОВИВ:

01.11.2022 року заступник керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області звернувся до суду в інтересах держави в особі Приазовської селищної ради з позовом, в якому просили визнати причини пропуску строку позовної давності поважними, поновити строк позовної давності для звернення з даним позовом та витребувати на користь (у власність) Приазовської об`єднаної територіальної громади в особі Приазовської селищної ради:земельної ділянки площею 0,05 га, кадастровий номер 2324584800:02:004:0784 реєстраційний номер нерухомого майна 1581551223245, номер запису про право власності 26717214, яка розташована за адресою: Запорізька область, Приазовський район, Приморсько-Посадська сільська рада, з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та стягнути судовий збір у розмірі 3721,50 грн.

Позов обґрунтовано тим, що Мелітопольською окружною прокуратурою Запорізької області було встановлено факт незаконного набуття права власності на земельну ділянку за підробленими документами, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 2324584800:02:004:0784, площею 0,05 га, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, перебуває у приватній власності ОСОБА_1 після купівлі продажу від ОСОБА_2 , державна реєстрація даної земельної ділянки вперше була проведена 24.11.2017 року, право власності зареєстровано за на підставі виданого 20.02.1995 року Приморсько-Посадською сільською радою Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЗП №037852 згідно рішення №10 сесії Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району від 04.05.1995 року. В подальшому, 16.06.2018 року, на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Чудською О.О., реєстраційний №2240, ОСОБА_2 відчужила спірну земельну ділянку відповідачу ОСОБА_1 , однак, дослідженням наданої Державним архівом Запорізької області інформації листом від 12.09.2022 року було встановлено щодо вищезазначеного рішення № 10 сесії Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району від 04.05.1995 року відсутнє засідання сесії та виконавчого комітету 04.05.1995, останні не відбувались,фактично спірна земельна ділянка у порядку встановленому законом не виділялась, крім того, Мелітопольська районна державна адміністрація листом від 28.12.2021 року повідомила про відсутність технічної документації по Державному акту на право власності на землю серії І-ЗП № 037852, а Приазовська селищна рада листом від 24.01.2022 року повідомила, що книга Державних актів Приморсько-Посадської сільської ради до селищної ради не передавалась, тому за фактом підробки Державного акту на право власності на землю серії І-ЗП №037852 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування у приватного нотаріуса Чудської О.О. вилучили Державний акт на право власності на землю серії І-ЗП №037852, та висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-21/14745-ДД від 24.12.2021 року встановлено, що він виготовлений за допомогою кольорового струменевого принтеру, тобто не є оригіналом документа, а є фотокопією, яка виготовлена з використанням технічного засобу - принтеру.

Таким чином, набуття права власності у ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 2324584800:02:004:0784 було всупереч порядку визначеного законом, й ця земельна ділянка відчужена відповідачеві, володіння якого є протиправним, так як рішення компетентним органом про надання у власність не приймалось, державний акт, що посвідчує право власності на земельну ділянку є підробленим, а тому спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2324584800:02:004:0784, площею 0,05 га, яка незаконно вибула із власності територіальної громади та на даний час перебуває у приватній власності ОСОБА_1 - підлягає витребуванню.Крім того прокурор зазначив, що державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку у Державному земельному кадастрі проведена 24.11.2017року, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.06.2018 року. Про отримання ОСОБА_1 у приватну власність спірної земельної ділянки на підставі підробленого документа прокурору стало відомо в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за №42020080000000090, а саме після отримання 17.01.2022 року висновку експерта №СЕ-19/108-21/14745-ДД, Приазовській селищній раді до отримання листа із Мелітопольської окружної прокуратури від 20.01.2022 року не було відомо про набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку за підробленими документами, а тому прокурор вважає, що строк позовної давності пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Відповідач надаввідзив ,заперечення напозов якогозводяться дотого,що можливобула технічнапомилка приформуванні державногоакту,крім тогопрокурору необхідно буловитребувати рішенняПриморсько-Посадськоїселищної радита технічнудокументацію такнигу записівдержавного акту,вилучений таекспертами дослідженийакт можебути неоригіналом,а йогокопією,відсутні відомості проособу що виготовила технічнудокументацію, прокуроромпропущено строкпозовної даностібез поважнихпричин,тому необхіднозастосувати строкпозовної давності,оскільки уземельному кадастрітака інформаціязареєстрована з2017року , доступдо якогоу прокуроране булообмежено,крім тогоу 2018році знову здійсненореєстрацію упублічному реєстрі,відсутні йпідстави дляздійснення представництвау прокурораінтересів держави,оскільки згіднолиста Приазовськоїселищної ради останньою непланується вжиття заходів реагування, крім того незрозуміла комунікація прокурора і з Приморсько-Посадоською селищною радою, що підтверджується ухвалою Запорізького господарського суду від 25.11.2022 року.У судове засідання представник відповідача повторно не з`явився, з підстав гуманітарної діяльності, про те на думку суду належних доказів того, що не може бути присутнім саме в конкретний час не надав, сама по собі належність до гуманітарної діяльності не звільняє від обов`язку бути присутнім у судовому засіданні без будь якого обмеження часу, інших причин не наведено, тому суд розглянув справи за наявними матеріалами.В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, просив поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк звернення із позовною заяву до суду, також звернув увагу на те, що належних та допустимих доказів суду сторона відповідача в обґрунтування підстав свого відзиву не надала. Приазовська селищна рада надала до суду заяву про підтримання позовних вимог прокурора та просила розглянути справу за її відсутності.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищевикладене, а також, те, що учасниками які не з`явились в судове засідання не доведено поважності причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Суд, заслухавши прокурора оглянувши відзив сторони відповідача, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженими в судовому засіданні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.06.2018 року відділом у Приазовському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до Державного земельного кадастру внесено земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва площею 0,0500га, з кадастровим номером 2324584800:02:004:0784, яка розташована на території Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району Запорізької області. Документом, який є підставою для виникнення права власності у ОСОБА_4 на земельну ділянку зазначено - рішення сесії Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району Запорізької області №10 від 04.05.1995 року, а документом, що посвідчує право зазначено Державний акт від 20.02.1995 І-ЗП №037852.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.06.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Чудською О.О., реєстровий номер 2240, в інтересах якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_5 продав за ціною 39000 грн. земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,0500га, кадастровий номер 2324584800:02:004:0784, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Приазовський район, Приморсько-Посадська сільська рада.

Зазначена інформація внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №314009468 від 02.11.2022 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки (серія та номер 2240) від 16.06.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Чудською О.О., наразі зареєстровано право власності за ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 0,05га, кадастровий номер 2324584800:02:004:0784, за адресою: Запорізька область, Приазовський район, Приморсько-Посадська сільська рада.

Дослідженням наданої Державним архівом Запорізької області інформації листом від 12.09.2022 року було встановлено, що вищезазначене рішення № 10 сесії Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району від 04.05.1995 року відсутнє, засідання сесії та виконавчого комітету 04.05.1995 не відбувались. Тобто фактично спірна земельна ділянка у порядку встановленого законом не виділялась.

Листом №2570/01-28 від 28.12.2021 року Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області повідомила ВП №2 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області про те, що в районній держадміністрації відсутня інформація щодо передачі технічної документації по складанню у тому числі державного акту на право приватної власності на землю І-ЗП №037852 від 20.02.1995 року до відділу земельних ресурсів Приазовської районної держадміністрації.

У кримінальному провадженні №42020080000000090, відомості про яке внесені до ЄРДР 06.05.2021 року на підставі повідомлення про заволодіння невідомими особами земельними ділянками, які розташовані на території Приазовського району Запорізької області, шляхом підроблення офіційних документів, в ході досудового розслідування вилучено у тому числі Державний акт на право приватної власності на землю І-ЗП №037852 від 20.02.1995 року та експертом Запорізьким НДЕКЦ проведена судово-технічна експертиза даного документа за №СЕ-19/108-21/14745-ДД від 24.12.2021 року, згідно висновку якої: «Бланк (фонове зображення захисної сітки, графи бланку з лицьового та зворотного боків) державного акту на право приватної власності на землю І-ЗП №037852 виготовлений за допомогою плоского офсетного способу друку, зображення серійного номеру І-ЗП №037852 нанесені за допомогою високого способу друку. Зображення відбитків печатки в державному акті направо приватної власності на землю І-ЗП №037852 нанесені за допомогою струменевого способу друку з використанням знакодрукуючого пристрою (кольорового струменевого принтеру).

Крім того, судом встановлено, що рішенням №8 першої сесії 8 скликання Ботіївської сільської ради Приазовського району Запорізької області від 22.12.2016 припинено юридичну особу Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району Запорізької області шляхом реорганізації, з метою створення Ботіївської сільської об`єднаної територіальної громади, та згідно пункту 14 рішення Ботіївська сільська рада є правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та зобов`язань Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району Запорізької області.

Рішенням №7 першої сесії 8 скликання Приазовської селищної ради від 26.11.2020 року реорганізовано Добрівську сільську раду, Ботіївську сільську раду, Богданівську сільську раду, Дмитрівську сільську раду Мелітопольського району Запорізької області, шляхом приєднання до Приазовської селищної ради Приазовської селищної об`єднаної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області.

Листом №0162/01-20 від 21.01.2022 року Приазовська селищна рада повідомила Мелітопольську окружну прокуратуру, що про порушення законодавства та отримання особами на підставі неіснуючих рішень сесії Приморсько-Посадської сільської ради земельної ділянки з кадастровим номером 2324584800:02:004:0784 у приватну власність та подальшого її відчуження селищній раді стало відомо - 20.01.2022 року, тобто після отримання листа Мелітопольської окружної прокуратури, і радою не планується вжиття заходів реагування цивільно-правового характеру, у тому числі подачі позову до суду про витребування спірної земельної ділянки.

Також, 24.01.2022 року Приазовська селищна рада повідомила поліцію про те, що книга записів держактів Приморсько-Посадської сільської ради з 20.02.1995 по 20.12.1995 не передавалася.

19.09.2022 року Приазовська селищна рада повідомила Мелітопольську окружну прокуратуру, що не має можливості звернутися до суду із позовом, не заперечує щодо звернення із відповідною заявою прокуратурою.

25.10.2022 року Мелітопольська окружна прокуратура листом №55-2449 вих22 повідомила Приазовську селищну раду про виявлення підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Приазовської селищної ради та пред`явлення до суду позову.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 317 та частини першої статті 319 ЦК України власнику належить, зокрема, право на власний розсуд розпоряджатися своїм майном.

Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (частина п`ята статті 60 вказаного Закону).

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п`ята статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Виключно на пленарних засіданнях сільської ради відповідно до закону приймаються рішення щодо відчуження комунального майна та вирішуються питання регулювання земельних відносин (пункти 30 і 34 статті 26 вказаного Закону).

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що саме Приазовська селищна рада є уповноваженим органом який повинен вживати заходів реагування цивільно-правового характеру щодо усунення правопорушень законодавства, виявлених при незаконному вибутті з комунальної власності земельної ділянки.

Статтею 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до пункту 37 постанови Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Згідно п. п. 38, 39, 43 вказаної постанови, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Судом встановлено бездіяльність Приазовської селищної ради, а саме невжиття заходів щодо вжиття заходів по поверненню спірної земельної ділянки у комунальну власність, зокрема шляхом звернення з позовом до суду, що підтверджується вищезазначеним листом селищної ради, у зв`язку з чим представництво інтересів держави в суді у даній справі здійснюється прокурором.

Отже, у спірних правовідносинах повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками як об`єктами права комунальної власності належали Приморсько-Посадській сільській раді.На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що набуття у власність відповідачами спірної земельної ділянки відбулось з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки фактично відсутні рішення про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,05га розташованої на території сільської ради.

Відповідач ж звертаючи увагу на відсутність у прокурора правовстановлюючих документів та інших документів які доводять правомірність набуття у власність (акти, технічна документація, книга записів держактів) помилково вважає , що саме прокурор повинен надати такі документи, оскільки навпаки прокурор навів обставини, за яким такі документи не виносилися, доводячи їх відсутність наданими доказами, тобто саме відповідач повинен був надати відповідні документи та у разі необхідності клопотати про здійснення експертизи тощо.

У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №362/44/17 зроблено висновок, що «відсутність спрямованого на відчуження майна рішення відповідного органу місцевого самоврядування (зокрема, його підроблення) означає, що власник волю на відчуження не виявляв.До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02 липня 2020 року у справі № 461/7082/16-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 464/231/17, від 27 жовтня 2020 року у справі № 465/2018/17, від 15 березня 2023 року у справі №725/1824/20.

При цьому, надаючи оцінку доводам сторін , суд звертає увагу що прокурор вказуючи зокрема , що такого рішення органу місцевого самоврядування взагалі не було , і відповідачем це не спростовано належними та допустимими доказами, прокурором наведено вищезазначені докази на обґрунтування таких обставин, тоді як відповідачем зазначено лише припущення зокрема щодо технічної помилки і можливої наявності доказів належного набуття права власності , проте будь-яких доказів на спростування доказів прокурора суду не надано.

Враховуючи, що право власності на спірну земельну ділянку площею 0,05га ОСОБА_2 набув на підставі рішення Приморсько-Посадської сільської ради №10 від 04.05.1995, яке не виносилося , тобто Приморсько-Посадська сільська рада від імені територіальної громади не вчинила дій щодо розпорядження комунальним майном на підставі та у спосіб, передбачені законом, а тому суд приходить до переконання, що спірна земельна ділянка вибула з володіння зазначеної територіальної громади без вираження її волі. Більше того, судом звернуто увагу на дату рішення та акту державної власності (рішення прийнято пізніше ніж видано акт), доводи про можливу технічну помилку в даному випадку не можуть бути прийняті до уваги за відсутності рішень суду про встановлення відповідного факту, наприклад юридичного факту про належність документу відповідачу із зазначенням про таку помилку при формуванні документа тощо, проте таких належних доказів суду не надано.

Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 11 лютого 2015 року у справі № 6-1цс15, відповідно до вимог статей 330 і 388 ЦК України право власності презюмується і не припиняється із втратою законним власником цього майна. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України є неефективними.

Велика Палата Верховного Суду (за змістом її позицій в постановах від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 23 листопада 2021 року к справі 359/3373/16-ц) зокрема зазначала, що особи, яким були відчужені земельні ділянки рішенням, проявивши розумну обачність, не могли не знати про незаконність набуття ними цих земельних ділянок,тому ці особи не можуть вважатися такими, які покладалися на легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу , що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону, при цьому останні не набувають права власності на спірні земельні ділянки, недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння , майном. Натомість таке заволодіння є порушенням мирного володіння інших осіб. Отже, витребування майна від недобросовісного набувача не є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц).

Суд вважає обґрунтованими доводи позовної заяви про те, що пред`явлення даної позовної заяви Мелітопольською окружною прокуратурою спрямовано на захист інтересів держави, оскільки протиправне утримання відповідачем земельної ділянки суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України, що призводить до порушення інтересів держави. Подання даного позову викликане винятково здійсненням заходів щодо захисту порушених інтересів держави та спрямоване на відновлення порушених інтересів держави, так як предметом позову є земельна ділянка комунальної власності.

За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання поставленого прокурором про поновлення строку позовної давності та клопотань представників про застосування строку позовної давності суд приходить до наступних висновків.Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 зроблено висновок, що якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Згідно листа Приазовської селищної ради №0162/01-20 від 21.01.2022 року, про порушення законодавства та отримання особами на підставі неіснуючих рішень сесії Приморсько-Посадської сільської ради земельної ділянки з кадастровим номером 2324584800:02:004:0784 у приватну власність та подальшого її відчуження, селищній раді стало відомо лише 20.01.2022 року, тобто після отримання листа з Мелітопольської окружної прокуратури. Як зазначено в позовній заяві, про порушення права прокурор довідався після отримання висновку експерта №СЕ-19/108-21/14745-ДД від 24.12.2021 року, що є слушним, оскільки саме на підставі даного висновку було зроблено вищезазначений висновок щодо Державного акту на право приватної власності на землю І-ЗП №037852 від 20.12.1995 року, який використано для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 , у зв`язку із чим суд вважає, що саме з 17.01.2022 року почав спливати строк позовної давності і на час звернення до суду не сплив.На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору з відповідача суму 3721,50 грн. згідно платіжного доручення № 13243 від 11.10.2022 та платіжного доручення №13242 від 11.10.2022.

Керуючись ст.ст. 76-80, 259, 263-265 , 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати причини пропуску строку позовної давності поважними, поновити строк позовної давності для звернення з даним позовом.

Позов заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Приазовської селищної ради (ЄДРПОУ 20527198, місцезнаходження: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Приазовське, вул. Покровська, 31) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь (у власність) Приазовської об`єднаної територіальної громади в особі Приазовської селищної ради

( місцезнаходження Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Приазовське, вул. Покровська, 31) земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 2324584800:02:004:0784, яка розташована за адресою: Запорізька область, Приазовський район, Приморсько-Посадська сільська рада, реєстраційний номер нерухомого майна 1581551223245, номер запису про право власності 26717214.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909973, адреса : 72319, вул. Байбулатова, 22, м. Мелітополь, Запорізька область, тимчасова адреса дислокації : 69002, вул. Залізнична, 17, м. Запоріжжя, розрахунковий рахунок UA43820172034318000100000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету : 2800 ) судовий збір у розмірі 3721(три тисячі сімсот двадцять одна) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

07.11.2023