Рішення

від 16.02.2023 по справі 357/7939/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/7939/22

Провадження № 2/357/258/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 лютого 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

за участю секретаря Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: Товариство садівників і городників «Першотравневець», Відділ державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним і скасування рішення, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Білоцерківської міської ради Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа: Товариство садівників і городників «Першотравневець» про визнання протиправним і скасування рішення, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі, посилаючись на наступні обставини.

В січні 2022 року, позивач по справі, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, а саме: визнати протиправними та неправомірними дії Білоцерківської міської ради Київської області та скасувати рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 4566-81-VII від 31.10.2019 року, яким незаконно передано у власність третій особі земельну ділянку, кадастровий № 3210300000:06:035:0091, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для колективного садівництва в Товаристві садівників і городників «Першотравневець». Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області в особі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:06:035:0091 шляхом виключення запису з Державного земельного кадастру.

04 травня 2022 року Київським окружним адміністративним судом винесена ухвала про відмову відкритті провадження з підстав порушення правил предметної юрисдикції. Судом надані роз`яснення позивачу, що розгляд даної справи належить до юрисдикції місцевого загального суду за правилами підсудності, визначеними ЦПК України.

Київський окружний адміністративний суд зазначив, що пред`явлений позов жодним чином не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування Білоцерківської міської ради Київської області.

Таким чином, спір у справі, що розглядається, стосується права власності на земельну ділянку фізичної особи, яке зареєстроване у встановленому законом порядку, тобто цивільного права, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного права.

Суть та обґрунтування заявлених вимог.

З квітня 1991 року, ОСОБА_1 , позивач по справі, є членом Товариства садівників і городників «Першотравневець» Білоцерківської міської спілки товариства садівників і городників і йому було виділено земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,0309 га для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 , в підтвердження чого йому було видано Членську книжку садівника з 1991 року.

З 1991 року, позивач по справі, сплачував відповідні внески, приймав активну участь у діяльності садівництва, користувався і користується земельною ділянкою № НОМЕР_1 , площею 0,0309 га, дану земельну ділянку обробляє, утримує в належному стані та збирає вражай щороку, в тому числі і у 2021 році та по даний час. Рішення про виключення із членів ТСГ «Першотравневець» гр. ОСОБА_1 не приймалось.

З 2014 року, позивач по справі, з метою приватизувати виділену йому земельну ділянку, в зв`язку з чим неодноразово звертався до органу місцевого самоврядування, Білоцерківської міської ради, із клопотанням (заявою) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації, але з різних формальних причин йому було відмовлено.

Так, 18.12.2014 року рішенням постійної комісії з питань ефективного використання земель всіх форм власності Білоцерківської міської ради, позивачу по справі, було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки у власність в зв`язку з тим, що садове товариство «Першотравневець» не зареєстроване в ЄДР, як юридична особа.

Хоча, товариство садівників і городників «Першотравневець» Білоцерківської міської спілки товариства садівників і городників зареєстроване з 2013 року, код ЄДРПОУ 38905078, тому, дана відмова є незаконною.

19.02.2015 року рішенням постійної комісії з питань ефективного використання земель всіх форм власності Білоцерківської міської ради, позивачу по справі, після повторного звернення, було знову відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки у власність в зв`язку з невідповідністю ч. 6 ст.118 Земельного кодексу України.

Такі відмови є безпідставними, протиправними та такими, що порушують права на отримання безоплатно земельної ділянки.

Тобто, Земельним кодексом України передбачені вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

03.08.2020 року у відповіді № П-1696 за підписом заступника міського голови на його заяву датовану 14.07.2020 року, зазначено, що у Білоцерківській міській раді відсутня інформація фактичного (постійного) користування вищезгаданою земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 , але це не відповідає дійсності.

Позивач по справі почав звертатися до органу місцевого самоврядування із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації ще з 2014 року.

В зв`язку з вищевикладеним, Позивач був змушений звернутись за правовою допомогою.

Так, у відповідь на адвокатський запит від 19.10.2021 року № 19/10/21-01, Білоцерківська міська рада Київської області повідомила, що земельна ділянка № НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,0309 га сформована з кадастровим номером 3210300000:06:035:0091, площею 0,1089 га та передана у власність третій особі, і додала відповідне рішення.

Вказану відповідь отримано 01.11.2021 року, таким чином йому стало відомо, що земельна ділянка, якою він користуюся понад 30 років під № НОМЕР_1 , площею 0,0309 га для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 в товаристві садівників і городників «Першотравневець» приватизована іншою особою, про що є відповідне рішення Білоцерківської міської ради за № 5132-91-VII від 27.02.2020 року.

В зв`язку з чим, на офіційному сайті Білоцерківської міської ради було виявлено, що земельна ділянка передана у власність третій особі - ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням Білоцерківської міської ради від 31.10.2019 року № 4566- 81-VIІ, яке і підлягає скасуванню.

Для з`ясування питання, яким чином земельна ділянка, якою він користується вже понад 30 років, перейшла у власність сторонній особі, були направлені адвокатські запити, а саме: 21.10.2021 року на адресу голови ТСГ «Першотравневець», було направлено адвокатський запит № 21/10/21-01 з проханням надати належним чином завірені копії документів серед яких і «1. Довідку про те, що гр. ОСОБА_1 , користується земельною ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,0309 га в АДРЕСА_1 з 1991 року є членом товариства садівників і городників «Першотравневець» Білоцерківської міської спілки товариства садівників і городників».

У відповідь на вказаний запит, зазначену вимогу було проігноровано. Крім того, головою товариства було надано неправдиву інформацію: відповідь на адвокатський запит від 04.11.2021 року, зокрема, в самій відповіді вказано, що гр. ОСОБА_1 не є членом цього товариства, але в той же час до цієї ж відповіді додано перелік членів товариства, серед яких наявне прізвище ОСОБА_3 . Більш того, у вказаній відповіді голова товариства повідомляє, що було перенумеровано земельні ділянки.

В зв`язку з чим, було направлено наступний адвокатський запит 22.11.2021 року № 22/11/21-02, в якому намагались з`ясувати питання, щодо яких було надано неправдиву інформацію, та в якому голові товариства було наголошено та вказано про надання ним неправдивої інформації у його відповіді, та попереджено голову товариства про відповідальність. Вказаний запит товариством садівників і городників «Першотравневець» було отримано, ще 23.11.2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення, але його було взагалі проігноровано та відповіді не надано.

Також, 22.11.2021 року було направлено адвокатський запит № 22/11/21-01 на адресу Третьої особи -1, на який було надано відповідь, що запитувані у запиті документи та документація із землеустрою на земельні ділянки, зазначені у запиті, не обліковуються.

Вважає, що вказане рішення міської ради від 31.10.2019 року № 4566-81-VII є необґрунтованим, протиправним та таким, що прийнято із порушенням норм діючого законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, з викладеного випливає, що земельну ділянку виділену гр. ОСОБА_1 в садовому товаристві членом якого він є, було передано у власність третій особі протиправним рішенням Білоцерківської міської ради від 31.10.2019 року № 4566-81-VII, хоча саме гр. ОСОБА_1 мав та має беззаперечне право на приватизацію вказаної земельної ділянки.

Просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 4566-81-VII від 31.10.2019 року, яким незаконно передано у власність третій особі земельну ділянку, кадастровий №3210300000:06:035:0091, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для колективного садівництва в Товаристві садівників і городників «Першотравневець». Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:06:035:0091, площею 0,1089 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:06:035:0091, шляхом виключення запису з Державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Київській області та стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений ним судовий збір ( а. с. 1-8 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022 року ( а. с. 36 ) головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 07 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у даній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 26.09.2022 року ( а. с. 41-42 ).

03 жовтня 2022 року за вх. № 35326 судом отримано відзив на позовну заяву від Головного управління Держгеокадастру у Київській області ( а. с.62-64 ).

12 жовтня 2022 року за вх. № 36276 судом отримано від позивача заяву про зміну предмету позову, в якому вказував на те, що у зв`язку з тим, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровими номерами 3210300000:06:035:0091 скасована в ДЗК та припинила своє існуванням результаті реєстрації земельної ділянка з кадастровим номером 3210300000:06:035:0101, площею 2014 га, вважає за доцільним змінити предмет позову, а прохальну частину викласти у наступній редакції: визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 4566-81-VII від 31.10.2019 року, яким незаконно передано у власність третій особі земельну ділянку, кадастровий №3210300000:06:035:0091, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для колективного садівництва в Товаристві садівників і городників «Першотравневець». Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 210300000:06:035:0101, площею 0,2014 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:06:035:0101, шляхом виключення запису з Державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Київській області та стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір ( а. с. 70-71 ).

13 жовтня 2022 року за вх. № 36476 судом через електронний суд отримано відзив на позовну заяву від Білоцерківської міської ради Київської області, яка підписана представником Голуб Владиславом Олеговичем ( а. с. 75-79 ).

Ухвалою суду від 13 жовтня 2022 року залучено в якості третьої особи Відділ державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області ( а. с. 105-107 ).

18 жовтня 2022 року за вх. № 36870 судом отримано відзив на позовну заяву від Білоцерківської міської ради Київської області, яка підписана міським головою Диким Геннадієм ( а. с. 111-114 ).

Ухвалою суду від 06 грудня 2022 року витребувано у товариства садівників і городників «Першотравневець» та Відділі державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області документи ( а. с. 144-147 ).

Ухвалою суду від 06 грудня 2022 року зарито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.01.223 року( а. с. 148-150 ).

09 січня 2023 року за вх. № 343 судом отримано від Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області витребувану інформацію на виконання ухвали суду від 06.12.2022 року ( а. с. 159, 160-174 ).

Ухвала суду від 06.12.2022 року в частині витребування документів у товариства садівників і городників «Першотравневець» не виконана, поштовий конверт з відповідною ухвалою повернувся на адресу суду, причина повернення вказана працівниками пошти, як адресат відсутній за вказаною адресою ( а. с.157 ).

09 січня 2023 року судове засідання було відкладено на 26.01.2023 року ( а. с. 176 ) у зв`язку з заявою представника позивача адвоката Лебедовської Л.Ю. ( а. с. 175 ).

26 січня 2023 року розгляд справи було відкладено на 16.02.2023 року у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в Київській області ( а. с. 184 ).

В судове засідання 16.02.2023 року позивач не з`явився, представником позивача адвокатом Лебедовською Л.Ю. надано заяву, яка отримана судом 24.01.2023 року за вх.№ 2829, в якій просила справу розглядати без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі ( а. с. 182 ).

Відповідач Білоцерківська міська рада Київської області в судове засідання свого представника не направила, звертаючись до суду з відзивом 13.10.2022 року, представник Білоцерківської міської ради Голуб В.О. в прохальній частині просив слухати справу без представника міської ради ( а. с. 78 ).

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Київській області в судове засідання свого представника не направило, про дату, часта місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення. Вручено уповноваженій особі Шумовій 06.02.2023 року.

Третя особа Управління адміністративних послуг БМР Київської області в судове засідання свого представника не направило, 30.01.2023 року за вх. № 3948 судом отримано заяву, якій просили розглядати справу без участі представника Відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради.

Третя особа Товариство садівників і городників «Першотравневець» в судове засідання свого представника не направило, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку, але на адресу суду повернувся поштовий конверт, де працівниками пошти причина повернення вказана, як адресат відсутній за вказаною адресою.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно ( ч. 5 ст. 128 ЦПК України ).

Відповідно до ч. 10 ст. 128 Ц України судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їхньою діяльністю.

Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом. ( ч. 10 ст. 130 ЦПК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів ( ч. 3 ст. 211 ЦПК України ).

Оскільки учасники справи були належним чином повідомленими, деякі надали заяви по розгляд справи у їх відсутність, суд вважає можливим здійснити судовий розгляд за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів, так як наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін ( представника сторони ), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справ не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Так, звертаючись до суду 12 жовтня 2022 року з заявою про зміну предмету позову, позивач ОСОБА_1 вказував на те, що у зв`язку з тим, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровими номерами 3210300000:06:035:0091 скасована в ДЗК та припинила своє існуванням результаті реєстрації земельної ділянка з кадастровим номером 3210300000:06:035:0101, площею 2014 га, просив визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 4566-81-VII від 31.10.2019 року, яким незаконно передано у власність третій особі земельну ділянку, кадастровий №3210300000:06:035:0091, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для колективного садівництва в Товаристві садівників і городників «Першотравневець», скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 210300000:06:035:0101, площею 0,2014 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:06:035:0101, шляхом виключення запису з Державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Таким чином, спір у справі, що розглядається, стосується права власності на земельну ділянку фізичної особи, яке зареєстроване у встановленому законом порядку, тобто цивільного права, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного права.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 184/2470/13 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 826/631/15, постанові Верховного Суду від 31.10.2019 № 817/1800/16.

З матеріалів справи вбачається, що з квітня 1991 року, ОСОБА_1 , є членом Товариства садівників «Першотравневець», розмір садової ділянки становить 0,0309 га, ділянка № НОМЕР_1 , про що зазначено в членській книжці з 1991 року, яка була додана позивачем до позовної заяви ( а. с. 11-15 ).

З вказаної членської книжки вбачається, що в 1991 році та в 2011-2014 роках позивачем здійснено декілька сплат членських взносів.

18 грудня 2014 року рішенням Білоцерківської міської ради № 1356-67-VІ, позивачу по справі, було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки у власність в зв`язку з тим, що садове товариство «Першотравневець» не зареєстроване в ЄДР, як юридична особа ( а. с.18).

19 лютого 2015 року рішенням Білоцерківської міської ради № 1408-72-VІ, ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки у власність в зв`язку з невідповідністю ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.

27 лютого 2020 року рішенням Білоцерківської міської ради № 5132-91-VІІ ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки у власність, ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0309 га для колективного садівництва в товаристві садівників і городників «Першотравневець» у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка сформована за кадастровим номером: 3210300000:06:035:0091, площею 0,01089 га та передана у власність третій особі ( а. с. 24 ).

Рішенням Білоцерківської міської ради від 31.10.2019 року № 4566-81-VII, затверджено проект землеустрою щодо відведень земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 з цільовим призначенням 01.06. для колективного садівництва в товаристві садівників і городників «Першотравневць» Білоцерківської міської ради, ділянка № НОМЕР_2 , площею 0,1089 га ( а. с. 31 ).

Позивач звертаючись до суду з вищевказаними вимогами, вважає, що земельну ділянку виділену йому в садовому товаристві членом якого він є, було передано у власність третій особі протиправним рішенням Білоцерківської міської ради від 31.10.2019 року № 4566-81-VII, так як саме він мав та має беззаперечне право на приватизацію вказаної земельної ділянки.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Отже, особа може скористатись не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який здатен захистити інтереси власника суб`єктивного права та припинити їх порушення на майбутнє або усунути загрозу його порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

У постанові від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду вказала на те, що захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

За змістом пункту «г» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з приписами частини першої статті 116 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 ЗК України).

За змістом частини першої статті 374 ЦК України та статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

У частині першій статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (пункт б статті 81 ЗК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 118 ЗК розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія).

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини десята, одинадцята статті 118 ЗК).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 дійсно звертався до відповідача міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме для ведення садівництва в АДРЕСА_2 НОМЕР_1 , площею 0,0309 га, однак останньому було в цьому відмовлено відповідно до рішення Білоцерківської міської ради за № 1356-67-VI від 18.12.2014 року, яке не було оскаржено з боку останнього в судовому порядку.

Крім того, позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме для ведення садівництва в АДРЕСА_1 , площею 0,0309 га і рішенням Білоцерківської міської ради за № 1408-72-VI від 19.02.2015 року, яке також не було оскаржене останнім в судовому прядку.

Як вбачається з відповіді Білоцерківської міської ради від 25.10.2022 року за № 3861/01-14, земельна ділянка № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0309 сформована з кадастровим номером: 3210300000:06::035:0091, площею 0,1089 га та в результаті об`єднання має новоутворений кадастровий номер: 3210300000:06:035:0101 та площу 0,2014 га і згідно відомостей державного земельного кадастру розташована за адресою: АДРЕСА_3 ( а. с. 23 ).

Зазначене, слугувало підставою у відмові в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, рішення Білоцерківської міської ради від 27.02.2020 року за № 5132-91- VII ( а. с. 24 ).

З відповіді товариства садівників і городників «Першотравневець» від 04.11.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 не є та ніколи не був членом товариства садівників і городників «Першотравневець» Білоцерківської міської спілки товариства садівників і городників, земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,0309 га за ним не рахується. Згідно інформації, земельна ділянка № НОМЕР_1 має кадастровий номер: 3210300000:06:026:0280 та загальну площу 0,0482, згідно Єдиного державного реєстру речових прав про нерухоме майно та їх обтяжень право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210300000:06:026:0280 належить члену БМСТСГ ОСОБА_4 (а. с. 27 ).

Вказане підтверджується рішенням Білоцерківської міської ради від 27 серпня 2020 року за № 5805-101-VII, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5 з цільовим призначенням 01.06. для колективного садівництва в товаристві садівників і городників «Першотрвневець» Білоцерківської міської спілки товариства садівників і городників, ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,0482 га та передано вказану земельну ділянку комунальної власності у власність ОСОБА_5 . Кадастровий номер: 3210300000:06:026:0280 ( а. с. 170 ).

Реєстрація права власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_4 підтверджується наявною в матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.01.2023 року (а. с. 171 ).

З Виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство садівників і городників «Першотравневець» Білоцерківської міської спілки товариства садівників і городників було зареєстровано 18.09.2013 року та керівником вказаної юридичної особи значиться ОСОБА_6 ( а. с. 28 ).

Так, згідно договорів купівлі-продажу від 15.09.2021 року ( а. с. 160-161, 162-163 ), ОСОБА_7 придбала у власність у ОСОБА_2 та ОСОБА_8 земельні ділянки, площею 0,1089 га, ділянка № НОМЕР_2 та площею 0,0925 га, ділянка № НОМЕР_3 , що розташовані за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, «Першотравневець» товариство садівників і городників» Білоцерківської міської спілки садівників і городників.

Вищевказані земельні ділянки № НОМЕР_3 , площею 0,0925 га та № НОМЕР_2 , площею 0,1089 га були передані у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_8 на підставі рішень Білоцерківської міської ради від 31.10.2019 року за № 4563-81-VII та за № 4566-81-VII, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведень земельних ділянок вказаним громадянам з цільовим призначенням 01.06. для колективного садівництва в товаристві садівників і городників «Першотравневць» Білоцерківської міської ради ( а. с. 119, 164 ).

15 вересня 2021 року ОСОБА_7 звернулася до компетентних органів з заявою про об`єднання в одну земельну ділянку вищевказаних земельних ділянок ( а. с. 167 ).

Отже, звертаючись до суду з вищевказаними вимогами, позивач у позові зазначав, що земельну ділянку, яка була йому виділена в садовому товаристві членом якого він є, було передано у власність протиправним рішенням Білоцерківської міської ради від 31.10.2019 року за № 4566-81-VII.

Однак, з боку позивача не було надано суду жодного належного та допустимого доказу, що земельна ділянка, яка вищевказаним рішенням Білоцерківської міської ради передана у власність ОСОБА_2 , раніше була йому виділена.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій ( ч. 4 ст.12 ЦПК України ).

Як зазначено вище, позивачу рішеннями Білоцерківської міської ради було відмовлено про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме для ведення садівництва в АДРЕСА_2 НОМЕР_1 , площею 0,0309 га., в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме для ведення садівництва в АДРЕСА_1 , площею 0,0309 га, такі відмови останнім не було оскаржено в судовому порядку у відповідності до вимог ст. 118 ЗК України.

Так, у позовній заяві позивач вказує, що такі відмови є безпідставними та не законними, однак доказів зазначеному позивачем не надано ( відсутність судового рішення, яким були б встановлені вказані обставини).

До того ж, з оскаржуваного позивачем рішення Білоцерківської міської ради від 31.10.2019 року за № 4566-81-VII вбачається, що ОСОБА_2 була передана у власність ділянка № НОМЕР_2 , площею 0,1089 га, а не ділянка № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0309 га.

Крім того, позивачем не було надано належних доказів протиправності та неправомірності з боку міської ради при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином рішення Білоцерківської міської ради від 31 жовтня 2019 року № 4566- 81-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність громадянці ОСОБА_2 » прийняте відповідно до вимог діючого законодавства та відповідно порушень в зворотному під час розгляду справи судом не було встановлено, а позивачем таких доказів в свою чергу не було надано, що відповідно свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Крім того, визнання протиправним та скасування рішення міської ради, згідно з яким спірна земельна ділянка вибула з постійного користування позивача, про що останній зазначав у позові та наданий дозвіл іншій особі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, то такий обраний позивачем спосіб захисту не забезпечить ефективного захисту його прав як землекористувача спірної земельної ділянки, оскільки задоволення таких вимог не призведе до повернення земельної ділянки у постійне користування позивача.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові ВС КЦС від 22.08.2022 року у справі №597/977/21.

Тому, з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 4566-81-VII від 31.10.2019 року, яким передано у власність земельну ділянку, кадастровий №3210300000:06:035:0091, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для колективного садівництва в Товаристві садівників і городників «Першотравневець» є такими, що не підлягають задоволенню.

Також, не підлягають задоволенню і вимоги позивача в частині скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 210300000:06:035:0101, площею 0,2014 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:06:035:0101, шляхом виключення запису з Державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Київській області, оскільки така вимога, по-перше, має похідний характер від заявленої вимоги про визнання недійсним та скасування оспорюваного рішення міської ради, а по-друге, згідно з пунктами 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Зазначене узгоджується з правовими висновкам, викладеними Верховним Судом у постановах від 04 листопада 2020 року у справі № 910/7648/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19.

У вищевказаних постановах Верховного Суду зазначено, що з 16 січня 2020 року законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про державну реєстрацію права, а отже, обраний позивачем спосіб судового захисту шляхом про скасування запису від 11 листопада 2016 року № 17480983 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку не ґрунтується на вимогах закону, і навіть у разі задоволення такої вимоги, не міг би забезпечити відновлення порушеного права позивача.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з врахуванням досліджених обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають до задоволення в повному обсязі.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача. У разі відмови в позові - на позивача.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 984,80 грн., що підтверджується квитанцією від 03.09.2022 року ( а. с. 9 ).

Оскільки позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України не підлягають і стягненню на користь позивача судові витрати понесені при зверненні до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 88, 120, 152 ЗК України, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 128, 130, 131, 141, 187, 211, 247, 263-265, 273, 353-355 ЦПК України, п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: Товариство садівників і городників «Першотравневець», Відділ державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним і скасування рішення, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий МВ № 2 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 31.01.1997 року, ІПН: НОМЕР_5 );

Відповідач: Білоцерківська міська рада Київської області ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15, ЄДРПОУ: 26376300);

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Київській області ( адреса місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, ЄДРПОУ: 39817550 );

Третя особа: Товариство садівників і городників «Першотравневець» ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2, кім. 201, ЄДРПОУ: 38905078 );

Третя особа: Відділ державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області ( адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. Олександрійський, 94, ЄДРПОУ: 04055009 ).

Повний текст судового рішення складено 16 лютого 2023 року.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов