Рішення

від 17.02.2023 по справі 140/7772/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/7772/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МПТ-Україна» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МПТ-Україна» (далі ТОВ «МПТ-Україна», позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.12.2022, просить: визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.09.2021 №52527 щодо включення ТОВ «МПТ-Україна» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків; зобов`язати ГУ ДПС у Волинській області виключити ТОВ «МПТ-Україна» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.09.2021 Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС у Волинській області) прийнято рішення №52527 про відповідність ТОВ «МПТ-Україна» (ТОВ «Маріус Плюс») пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, підставою прийняття якого слугувала наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що свідчить про ймовірність уникнення платником податку на додану вартість свого податкового обов`язку.

Позивач не погоджується із рішенням від 21.09.2021 №52527 та зазначає, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи. Крім того, для розгляду питання відповідності чи не відповідності підприємства хоча б одному критерію ризиковості платника податку, відповідач мав отримати податкову накладну/розрахунок коригування, подані позивачем для реєстрації, та встановити, що вони не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, і лише після цього позивач підлягає перевірці щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку. В той же час, відповідач розглянув питання відповідності/відповідності платника податку ТОВ «МПТ-Україна» критеріям ризиковості з порушенням процедури прийняття такого рішення. Також зазначає, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 поновлено ТОВ «МПТ-Україна» строк звернення до суду із цим позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 заяву ТОВ «МПТ-Україна» про забезпечення позову задоволено, зупинено дію рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 21.09.2021 №52527 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав. В обґрунтування такої позиції вказав, що згідно даних з ЄДРПОУ 30.09.2022 позивач змінив назву з ТОВ «Маріус Плюс» на ТОВ «МПТ-Україна». За результатами проведеного аналізу господарської діяльності ТОВ «Маріус Плюс» встановлено, що підприємство здійснює реєстрацію податкових накладних на реалізацію транспортних засобів, при цьому, податковий кредит формується за рахунок декларування імпорту транспортних засобів.

Так, за даними ІТС «Податковий блок встановлено, що ТОВ «Маріус Плюс» з червня по серпень 2021 року - імпортовано з Естонії 816 транспортних засобів. Згідно даних СЕА ПДВ з 01.01.2021 по 31.08.2021 ТОВ «Маріус Плюс» задекларовано реєстрацію митних декларацій в кількості 640 одиниць на суму операцій 11233,8 тис.грн. Згідно бази ЄРПН встановлено, що ТОВ «Маріус Плюс» за період з 01.01.2021 по 31.08.2021 виписано 1 податкову накладну, реалізовано автозапчастини на загальну суму ПДВ 167 тис.грн. Разом з тим, за даними ЄДР ТЗ МВС України з 01.01.2021 - 31.08.2021 проведено державну реєстрацію 389 транспортних засобів, продавцем яких виступало ТОВ «Маріус Плюс». Водночас згідно бази ЄРПН за період 01.01.2021 по 31.07.2021 відсутня реєстрація ТОВ «Маріус Плюс» податкових накладних на реалізацію транспортних засобів. Згідно даних податкової звітності у 2021 році прослідковується значне накопичення залишків ТМЦ - транспортних засобів та нарощення від`ємного значення платником податків, а саме: за березень 2021 року задекларовано залишок від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 0,1 тис.грн., за квітень 2021 року - 0,2 тис.грн., за травень 2021 року - 0,5 тис.грн., за червень 2021 року - 2477,4 тис.грн., за липень 2021 року - 6270,5 тис.грн. Згідно відомостей про об`єкти оподаткування у ТОВ «Маріус Плюс» наявний офіс за адресою: м.Луцьк, вул.Рівненська,76А, автостоянка за адресою: Волинська обл., Луцький рн., м.Луцьк, вул.Єршова,6, СТО з технічного обслуговування ТЗ за адресою: Україна, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Лідавська,4.

З огляду на вказане Комісією ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення від 21.09.2021 №52527 про відповідність ТОВ «МПТ-Україна» пункту 8 Критеріїв ризикованості платника податку; у графі «податкова інформація» зазначено наступне: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції».

Також зазначає, що пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165), визначено алгоритм дій платника податку у разі незгоди з рішенням комісії регіонального рівня про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості шляхом надання контролюючому органу доказів на спростування наявної у базах ДПС податкової інформації, та перелік документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Однак контролюючому органу не було подано доказів та документальних підтверджень на спростування ризиковості здійснення господарської операції.

Крім того, вказує, що повноваження ДПС України щодо прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «МПТ-Україна» (код ЄДРПОУ 44089051) зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якого, зокрема, є: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний); 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 торгівля іншими автотранспортними засобами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, як встановлено судом та не є спірним у даній справі, 17.08.2022 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (код ЄДРПОУ 44089051) - зміну найменування юридичної особи з ТОВ «Маріус Плюс» на ТОВ «МПТ-Україна», що також піжтвержується зазначеним вище Витягом.

21.09.2021 Комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення №52527 про відповідність платника податків ТОВ «Маріус Плюс» критеріям ризиковості платника податку; підстава п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку, при цьому, графа «Податкова інформація» заповнена наступним чином: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що свідчить про ймовірність уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку».

Позивач, вважаючи спірне рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстраціяподаткової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена впорядкута на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Як передбачено пунктом 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених упункті 3цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстріподаткову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складеноподаткову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»,«Про електронні довірчі послуги»таПорядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком таПорядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (пункт 26 Порядку № 1165).

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

«8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.»

Додатком № 4 до Порядку № 1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні від 21.09.2021 №52527 не зазначено на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №».

Також в оскаржуваному рішенні від 21.09.2021 №52527 зазначено про відповідність ТОВ «Маріус Плюс» (найменування позивача до зміни назви на ТОВ «МПТ-Україна») критеріям ризиковості платника податку; підстава пункт 8 Критеріїв ризикованості платника податку. При цьому графа «Податкова інформація», яка заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у вказаному рішенні відповідачем заповнена наступним чином: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що свідчить про ймовірність уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку».

Згідно з додатком 4 до Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Однак, в оскаржуваному рішенні відповідачем у графі «Податкова інформація» не розшифровано, яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття такого рішення. Відтак вказане рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З аналізу положень Порядку №1165 слідує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20 та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.

Як вбачається з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 20.09.2021 №161, спірне рішення про відповідність товариства пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку було прийняте у зв`язку з надходженням службового листа управління податкового аудиту від 17.09.2021 №177/03-20-05-07-04 щодо результатів проведеного аналізу ТОВ «Маріус Плюс».

Разом з тим, право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком № 1165 не передбачено. При цьому відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Отже, розгляд комісією регіонального рівня питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку всупереч передбаченому Порядком №1165 алгоритму дозволяє стверджувати, що контролюючий орган діє не в порядку, передбаченому законом, що є порушенням приписів частини другоїстатті 19 Конституції України.

У цій справі відповідач не надав доказів дотримання ним зазначеного алгоритму та не вказав, подання яких податкових накладних (їх дата, номер та інші реквізити для ідентифікації), які не відповідають ознакам безумовної реєстрації, передували перевірці позивача на відповідність критеріям ризиковості платника податку та не надав доказів зупинення цих податкових накладних.

Також комісія регіонального рівня прийняття спірного рішення обґрунтувала наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Відповідно до пункту61.1 статті 61 ПК Україниподатковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно достаті 39 цього Кодексу(підпункт62.1 статті 62 ПК України).

Згідно з пунктом71.1 статті 71 ПК Україниінформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями72,73 ПК України.

Відповідно достатті 74 ПК Україниподаткова інформація, зібрана відповідно до цьогоКодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначенимпідпунктом 41.1.1пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначенимпідпунктом 41.1.2пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно допункту 41.2статті 41 цього Кодексу.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Підпунктом20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК Українипередбачено, що контролюючі органи мають право: здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Разом з тим, відповідач не надав суду жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії і який слугував підставою для прийняття спірного рішення (в протоколі засідання Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 20.09.2021 №161 є лише посилання на службовий лист управління податкового аудиту від 17.09.2021 №177/03-20-05-07-04 щодо результатів проведеного аналізу ТОВ «Маріус Плюс»). Суду такий лист не був наданий. У той же час ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження інформації, яка вказує на умови і обставини (факти), визначені додатком 1 до Порядку №1165, дає підстави для висновку про необґрунтованість рішення та недоведеність висновків, покладених в його основу.

Відповідно до вимог частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розглядуваному випадку відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача щодо дотримання процедури прийняття спірного рішення та не навів обґрунтованих мотивів законності його прийняття.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, які ґрунтуються на належних, допустимих та достатніх доказах.

Спірне рішення відповідача не відповідає вимогамстатті 2 КАС Українищодо дотримання процедури його прийняття, обґрунтованості та вмотивованості.

За приписами частини третьоїстатті 245 КАС Україниу разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За змістом пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відтак з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи з наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 21.09.2021 №52527 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Маріус Плюс» критеріям ризиковості платника, зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити ТОВ «МПТ-Україна» з переліку ризикових платників податку на додану вартість.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач згідно з квитанціями від 30.11.2022 №ПН5659 та №ПН5661 сплатив судовий збір узагальній сумі 4962,00 грн, тобто як за дві немайнові вимоги.

Однак, у даній справі заявлено вимогу немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 21.09.2021 №52527 та похідну вимогу зобов`язального характеру щодо виключення позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість.

Тому, позивачу за подання даного позову слід було сплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий у розмірі 2481,00 грн.. Решта суми судового збору може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 243-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 вересня 2021 року №52527 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріус Плюс» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МПТ-Україна» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МПТ-Україна» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 76А, ідентифікаційний код 44089051) судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. О. Андрусенко