Постанова

від 26.09.2023 по справі 140/7772/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/7772/22 пров. № А/857/5102/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року, ухвалене суддею Андрусенко О.О. у м.Луцьку Волинської області за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі №140/7772/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ-УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2022 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МПТ-УКРАЇНА" звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.09.2021 №52527 щодо включення ТОВ «МПТ-Україна» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків; зобов`язати ГУ ДПС у Волинській області виключити ТОВ «МПТ-Україна» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено. Здійснено розподіл понесених позивачем витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. За наслідками скасування рішення суду скаржник просить ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податків слугувала податкова інформація, яка стала відома за проведеним аналізом інформації, що міститься в інформаційній системі «Податковий блок», даних ЄРПН та податкової звітності. Зазначає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

При цьому зауважує, що п.6 Порядку №1165 визначено, що Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку. Здійснення такого моніторингу є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтвердженні первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податку. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що її слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що ТОВ «МПТ-Україна» (ЄДРПОУ 44089051) зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якого, зокрема, є: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний); 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 торгівля іншими автотранспортними засобами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, як встановлено судом та не є спірним у даній справі, 17.08.2022 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (код ЄДРПОУ 44089051) - зміну найменування юридичної особи з ТОВ «Маріус Плюс» на ТОВ «МПТ-Україна», що також підтверджується зазначеним вище Витягом.

21.09.2021 Комісією Головного управління ДПС у Волинській області прийнято рішення №52527 про відповідність платника податків ТОВ «Маріус Плюс» критеріям ризиковості платника податку; підстава п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку; «Податкова інформація: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що свідчить про ймовірність уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку».

Позивач, вважаючи рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових Головного управління ДПС у Волинській області №52527 від 21.09.2021 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріус Плюс» критеріям ризиковості платника податку протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми визначають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абз.7-19 п.6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладені у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

За визначенням, наведеним в статті 41 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. 62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Визначення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу дає стаття 71 ПК України. Так, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: 72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.1. що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків; 72.1.5. за наслідками податкового контролю.

Під час вирішення спорів такої категорії, суд повинен досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення комісії, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу. Це узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив виключно з того, що згідно протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 20.09.2021 №161 спірне рішення про відповідність товариства пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку було прийняте у зв`язку з надходженням службового листа управління податкового аудиту від 17.09.2021 №177/03-20-05-07-04 щодо результатів проведеного аналізу ТОВ «Маріус Плюс». Разом з тим, право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком № 1165 не передбачено. При цьому відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

В даному випадку, підставою для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку слугувало встановлення за даними ІТС «Податковий блок» інформації про те, що ТОВ «Маріус Плюс» з червня по серпень 2021 року - імпортовано з Естонії 816 транспортних засобів. Згідно даних СЕА ПДВ з 01.01.2021 по 31.08.2021 ТОВ «Маріус Плюс» задекларовано реєстрацію митних декларацій в кількості 640 одиниць на суму операцій 11233,8 тис. грн. Згідно бази ЄРПН встановлено, що ТОВ «Маріус Плюс» за період з 01.01.2021 по 31.08.2021 виписано 1 податкову накладну, реалізовано автозапчастини на загальну суму ПДВ 167 тис. грн. Разом з тим, за даними ЄДР ТЗ МВС України з 01.01.2021 - 31.08.2021 проведено державну реєстрацію 389 транспортних засобів, продавцем яких виступало ТОВ «Маріус Плюс». Водночас згідно бази ЄРПН за період 01.01.2021 по 31.07.2021 відсутня реєстрація ТОВ «Маріус Плюс» податкових накладних на реалізацію транспортних засобів. Згідно даних податкової звітності у 2021 році прослідковується значне накопичення залишків ТМЦ - транспортних засобів та нарощення від`ємного значення платником податків, а саме: за березень 2021 року задекларовано залишок від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 0,1 тис. грн, за квітень 2021 року - 0,2 тис. грн, за травень 2021 року - 0,5 тис. грн, за червень 2021 року - 2477,4 тис. грн, за липень 2021 року - 6270,5 тис. грн. Згідно відомостей про об`єкти оподаткування у ТОВ «Маріус Плюс» наявний офіс за адресою: м.Луцьк, вул.Рівненська,76А, автостоянка за адресою: Волинська обл., Луцький р-н., м.Луцьк, вул.Єршова,6, СТО з технічного обслуговування ТЗ за адресою: Україна, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Лідавська,4.

Отже, за результатами опрацювання наявної податкової інформації комісія прийняла рішення від 21.09.2021 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки обґрунтованими, оскільки позивач не спростував фактів, які були підставою для віднесення його до переліку ризикових платників.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять також інформації про те, що позивач не скористався правом ініціювати розгляд контролюючим органом питання про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку із наданням доказів на спростування відповідність ТОВ «Маріус Плюс» критеріям ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Так, віднесення Комісією позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому відповідність Критеріям ризиковості має бути спростовано платником шляхом подання на вимогу контролюючого органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, і лише ненадання платником письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4пункту 13 цього Порядку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, відповідно до змісту спірного рішення, відповідач керувався пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку № 1 до Порядку № 1165, та зазначив про наявність у контролюючого органу наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних / розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку (пункт 6 Порядку № 1165).

При цьому дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних ДПС податкової інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Одним зі способів здійснення таких дій є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Отже, контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

У випадку ініціювання платником процедури спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості обов`язок такого спростування покладений на самого платника, який надсилає до контролюючого органу через електронний кабінет інформацію та копії відповідних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Водночас комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Посилання відповідача у спірному рішенні на наявність у його розпорядженні податкової інформації, відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а тому приймається судом апеляційної інстанції у якості достатнього обґрунтування оскаржуваного рішення.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що з врахуванням положень пункту 6 Порядку № 1165 та ч. 1 ст. 77 КАС України, у разі оскарження платником податку рішення Комісії регіонального рівня про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості в судовому порядку, саме на позивача покладено обов`язок спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості, шляхом подання до суду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Однак, позивачем не надано доказів, які б спростовували наявну у контролюючого органу податкову інформацію в базах ДПС, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 вересня 2021 року про відповідність Приватного підприємства ТзОВ «Маріус Плюс» критеріям ризиковості платника податку є законним та обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст.139 КАС України.

Оскільки ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року Головному управлінню ДПС у Волинській області відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі №140/7772/22 та на момент ухвалення судового рішення вказаним скаржником доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі на відповідні реквізити не надано, сума судового збору в розмірі 3721,50 грн підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Волинській області.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі №140/7772/22 - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ-УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (ЄДРПОУ 44106679) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн 50 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний