Рішення

від 16.02.2023 по справі 160/18336/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року Справа № 160/18336/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Ріплей» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ріплей» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210193/2, прийняте 20.09.2022 Львівською митницею.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ріплей» до митного контролю та оформлення за ЕМД № UA 209140/2022/097976 від 19.09.2022 р. заявлено партію товару № 2 на рівні 9, 3397 дол. США/кг із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору), імпортовану за контрактом на поставку № від 09.10.2020 року № 1310 з компанією «МеdB Co., Ltd».

При поданні декларацій на підтвердження митної вартості декларантом надано всі необхідні документи відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товару за ціною контракту.

Однак, митницею за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210193/2 від 20.09.2022 року, за яким митна вартість товару № 2 скоригована в сторону збільшення в 1,8 рази до 17,0100 дол. США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості - резервного.

Позивач не погоджується із винесеним рішеннямта зазначає про те, що ним було визначено митну вартість товарів, пред`явлених до митного оформлення, відповідно до вимог ст. 53 МК України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ріплей» залишено без руху та надано час протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

29 грудня 2022 року від представника Львівської митниці до суду засобами електронного зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією № UA 209140/2022/097976 від 19.09.2022 р. (далі - МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено наступне: серед поданих документів відсутній контракт купівлі-продажу № 1310 від 09.10.2020, що унеможливює визначення договірних відносин між сторонами; відсутній договір на перевезення вантажу; встановлено розбіжності щодо відомостей внесених у СМR, де місце розвантаження вантажу зазначено Гданськ, а в рахунку на транспорт Косаково. Також відсутні документи щодо вартості транспортування на даній ділянці; в рахунках на транспорт відсутні відомості щодо навантаження та перевантаження в порту. Всі сукупно зазначені відомості свідчать про можливість існування іншого рахунку на перевезення.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості (зокрема щодо всіх складових транспортних витрат), визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Представник відповідача вказує, що на вимогу декларантом надіслано: проформу-інвойс та платіжне доручення. Інших документів згідно вимоги не надано. Переклади документів відсутні.

У платіжному дорученні №26 від 19.07.2022, яке додатково досилалося митному органу, відсутні відмітки банку.

З аналізу п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України слідує, що у випадку якщо на момент здійснення митного оформлення ціна поставленого товару сплачена, то надання до митного оформлення платіжного документа, що стосується оцінюваного товару є обов`язковим.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ (у Львівській митниці наявна інформація, щодо вартості товару становить на рівні: 2,28 дол. США за кг).

Представник відповідача зазначає, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МКУ) та метод 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст.62 МКУ) та метод 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2r (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-УІ розділ III.

Вказує, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД

№ UA209170/2022/054070 від 19.07.2022, рівень митної вартості становить 17,01 дол.США/кг. Коригування не здійснювалось. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Отже, Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210193/2 від 20.09.2022. Відповідно до якого митним органом було кореговано ціну товару «Косметичні препарати, засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою» за резервним методом. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA209170/2022/054070 від 19.07.2022. Відповідно до цієї декларації під номером 2 ввозився схожий товар «Косметичні препарати або засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою», код згідно УКТ ЗЕД 3304990000. При цьому митна вартість товару під №2 згідно МД № UA209170/2022/054070 від 19.07.2022 була заявлена за основним методом відповідно до графи 43 МД - код МВВ 1, а отже митна вартість по даному товару не коригувалась та не оскаржувалась.

Сума донарахованих митних платежів за рішенням №UА209000/2022/210193/2 від 20.09.2022 - 60759,38 грн.

Крім того, представник відповідача вказує, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/21093/2/2 від 20.09.2022 року у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також митний орган вказав митні декларації, які слугували джерелом інформації, зокрема зазначено: «У Львівській митниці наявна інформація щодо вартості даного товару, яка становить на рівні 17,01 дол.США за кг. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA 209170/2022/054070 від 19.07.2022».

Таким чином, документи, що були подані до митного оформлення, містили розбіжності, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості. А необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

З урахуванням наведеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

09 січня 2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позицію, викладену у позовній заяві та зазначено, що відповідач у відзиві звертає увагу лише на питання того, чому було зроблене коригування, при цьому не надає жодних відомостей щодо того, як воно було зроблено, механізм обрання джерела цінової інформації та дотримання послідовності застосування методів визначення митної вартості.

Щодо складових митної вартості, представник позивача вказує, що митна вартість товару позивача включає в себе лише 2 складові - ціну товару та витрати на транспортування, що підтверджено відомостями оскаржуваного рішення та відсутністю відмови у митному оформленні через незаявлення інших складових. Відповідачу надані документи, що повністю підтверджують ціну та її оплату, а також вартість послуг перевізника.

Стосовно числового значення митної вартості зазначає, що п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України встановлений імперативний припис, за яким рішення про коригування митної вартості має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, однак оскаржуване рішення та відзив не містить обґрунтування числового значення 17, 0100 долари США/кг (спосіб формування, складові).

Як вказано в оскаржуваному рішенні та відзиві, визначена митна вартість товару позивача ґрунтується на раніше визначеній митній вартості за митною декларацією № UА209170/2022/054070 на рівні 17, 0100 дол. США/кг, за якою оформлено 4 товари, при цьому відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано, який з товарів був обраний для порівняння, що не дає змогу переконатись у правомірності обрання джерела цінової інформації.

Проведеними математичними обчисленнями спростовується твердження відповідача, рівень митної вартості 17, 0100 долари США/кг не був визнаний митним органом щодо товарів у митній декларації № UА209170/2022/054070, через що вказана митна вартість є довільною, джерело її походження невідоме.

Щодо порушення відповідачем вимог ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України, представник позивача зазначає, що відзив не містить обґрунтування неможливості застосування інших другорядних методів визначення митної вартості, окрім останнього резервного.

Порівняння наявних відомостей щодо митної декларації № UА209170/2022/054070 із митною декларацією позивача свідчить про те, що наявна в матеріалах справи інформація за своїм обсягом не підтверджує правомірність обрання джерела цінової інформації.

Позивач придбав товар у виробника, в той час як імпортер за митною декларацією № UА209170/2022/054070 придбав товару у посередника, що очевидно зумовлює торгову посередницьку надбавку та призводить до збільшення ціни товару та митної вартості. Митницею не надано пояснень того, чому під час коригування митної вартості не була використана митна вартість товарів, придбаних у виробника. Якщо відповідачем використано в якості джерела відомості про товар № 2 з митної декларації № UА209170/2022/054070, то обсяги ввезення не є співставними, так як вага товару позивача 5 227,41 кг, а товару № 2 - 9,55 кг.

Звертає увагу, що відповідачем не надано суду інформацію про те, який з 4 оформлених за митною декларацією № UА209170/2022/054070 товарів використаний в якості джерела цінової інформації, вказівка позивача на товар № 2 є припущенням.

Оформлені за митною декларацією № UА209170/2022/054070 товари надійшли на умовах поставки СРТ, які є економічно невигідними для імпортера (покупця) товару в порівнянні із умовами FОВ позивача, з огляду на розподіл витрат за Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати.

Стосовно порушення відповідачем вимог послідовності застосування методів визначення митної вартості ( ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України) представник позивача наголошує, що відповідачем не надано жодного доказу того, що в АСМО "Інспектор" Держмитслужби відсутня інформація про митні оформлення ідентичних та аналогічних (подібних) товарів.

Наявне в оскаржуваному рішенні твердження про відсутність у митного органу інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів означає, що позивач є першою особою в Україні за всі часи незалежності, яка ввезла товар «косметика» за кодом УКТЗЕД 3304990С в митному режимі імпорту, що очевидно суперечить здоровому глузду.

Зазначення в оскаржуваному рішенні вказаного твердження зроблене для штучного переходу до останнього резервного методу визначення митної вартості і протиправного уникнення виконання імперативних вимог ч. 7 ст. 59 та ч. 7 ст. 60 Митного кодексу України щодо використання найменшої митної вартості.

Позивачем оскаржуються рішення митних органів про коригування митної вартості в декількох інших справах, під час провадження в яких до матеріалів справи митними органами долучені витяги з бази даних митниці, які містять відомості про митні оформлення аналогічних (подібних) товарів.

В процесі збирання доказів у справі № 160/16960/22 (суддя Турлакова Н.В.) у відповідь на адвокатський запит від 03.11.22 із листом Львівської митниці від 16.11.22 № 7.4-1-15/8/22319 отримані 2 витяги з модуля «Рівень цін по ЦБД» АСМО «Інспектор» з інформацією про митні оформлення найдорожчих та найдешевших товарів за кодом УКТЗЕД 3304990000 із ціною в доларах за кг.

Витяг щодо найдешевших товарів містить відомості про 100 випадків оформлення товарів із ціною від 12,0098 дол. США/кг (№ UА500050/2022/652) до 12,1320 дол. США/кг № UА100340/2022/509198), тобто, на 35% нижче від вказаної у рішенні ціни 17,0100 дол. США/кг.

В матеріалах справи № 160/8460/22 (суддя Сліпець Н.Є.) наявні надані Дніпровською митницею відомості з модуля «Рівень цін по ЦБД» АСМО «Інспектор» Держмитслужби відомості про раніше здійснені митні оформлення аналогічних (подібних) товарів за кодом УКТ ЗЕД 3304990000 із рівнем митної вартості нижче 17,0100 дол. США/кг, які виготовлені в Республіці Корея. Вказані відомості спростовують твердження відповідача про відсутність в розпорядженні відомостей про аналогічні (подібні) товари, так як будь-які товари із однаковими кодами УКТЗЕД на рівні 10 знаків є за своїми описом та функціональним визначенням безумовно подібними.

Представник позивача також вказує, що ані оскаржуване рішення, ані відзив відповідача не містять причин невизнання відомостей експортної митної декларації Республіки Корея від 13.07.22 № 41594-22-201773Х, в якій містяться відомості про вартість товару, кількість, одержувача, інвойс, які повністю співпадають із вказаними у митній декларації № UА209140/2022/097976.

26 січня 2023 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено, що митна декларація від 04.07.2022 року №UА305160/2022/33238 міститься у витягу з АСМО «Інспектор» за критерієм «100 найдешевших (кг)», водночас, на вимогу адвоката було надано також витяг з АСМО "Інспектор" за критерієм "100 найдорожчих (кг)", в якому найбільший рівень митної вартості за вказаними параметрами становив 1648,735527 долари США/кг.

Звертає увагу на те, що при здійсненні вибірки не було застосовано параметр "Країна походження", який має важливе значення при здійсненні пошуку інформації щодо рівня митної вартості аналогічних (подібних) товарів.

Водночас, відповідно до статті 60 МК України під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

З урахуванням наведеного, аргумент представника позивача про те, що товари із однаковими кодами УКТ ЗЕД на рівні товарної підпозиції (10 знаків) за УКТ ЗЕД є аналогічними (подібними) не заслуговує на увагу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріплей», код ЄДРПОУ 37807341, зареєстроване в якості юридичної особи.

19.09.2022 року ТОВ «Ріплей» для митного оформлення була подана митна декларація №UA209140/2022/097976 на товар, що надійшов на підставі зовнішньоекономічного контракту від 09.10.2020 року №1310, укладеного між позивачем та компанією «МеdB Co., Ltd» (Республіка Корея), на умовах поставки FOB, KR Busan, із зазначенням ціни товару на рівні 9,3397 дол.США/кг.

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом (за ціною договору), який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надано: зовнішньоекономічний контракт від 09.10.20 № 1310; рахунок (інвойс) від 12.07.22 № MedB/RL-202207-12; банківське платіжне доручення від 19.07.22 № 26; митну декларацію країни відправлення від 13.07.22 № 41594-22-201773Х; рахунки перевізника від 24.08.22 № 737 та від 15.09.22 № 881; довідку перевізника від 15.09.22 № 1509/1.

20 вересня 2022 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2022/210193/2 із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товару - резервного, за яким митна вартість товару № 2 скоригована в сторону збільшення в 1,8 рази до 17, 0100 долари США/кг.

У зв`язку з незгодою з вказаним рішенням прийнятим відповідачем позивачем в порядку ч.7 ст.55 МКУ подана нова митна декларація №UA209140/2022/098366, за якою товар випущений у вільний обіг за збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 60 759,38 грн.

Позивач не погоджується з рішенням про коригування митної вартості, просить визнати його протиправним та скасувати, посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, визначені ст.53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами ст.ст.52, 53 МК України.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу Українивстановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МКУ визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч. 2ст. 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу Українипередбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті відповідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з ч.1ст.53 Митного кодексу Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу.

Зокрема,статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першоїстатті 57 цього Кодексу.

В силу частин 1-3статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4 цього Кодексуабо до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимогстатті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч.3ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Як вже було зазначено судом, разом з митною декларацією на підтвердження митної вартості товарів декларантом були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 09.10.20 № 1310; рахунок (інвойс) від 12.07.22 № MedB/RL-202207-12; банківське платіжне доручення від 19.07.22 № 26; митну декларацію країни відправлення від 13.07.22 № 41594-22-201773Х; рахунки перевізника від 24.08.22 № 737 та від 15.09.22 № 881; довідку перевізника від 15.09.22 № 1509/1.

Зазначені документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових частин митної вартості та ціни, що була фактично сплачена за товари та методу її визначення згідно з положеннями ст.58 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-\Т "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Таким чином, факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах №21-262а 12 від 11.09.2012 року та №21-91а12 від 29.05.2012 року.

Щодо доводів митниці, що включення у вартість партії товарів витрат по доставці не підтверджено, суд зазначає про таке.

Місце поставки відповідно до Інкотермс 2010: - FOB - Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника до порта Busan (Korea). (п.2.1 контракту).

Ціна товару включає в себе вартість продукту (продукції) тари (палет), упаковки та/або термоусадочної упаковки, вартість робіт пов`язаних, з упаковкою Товару, маркуванням, навантаженням та доставкою Товару в місце поставки, якщо інше не узгоджено між сторонами. (п.4.3. Контракту).

Суд вказує, що у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Згідно з пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Під час здійснення митного оформлення товарів відповідачу було надане платіжне доручення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 19.07.22 № 26, за яким експортеру товару було сплачено вказану у інвойсі від 12.07.22 № MedB/RL-202207-12 суму 11017, 46 доларів США.

У наданій відповідачу експортній митній декларації Республіки Корея від 13.07.22 № 41594-22-201773Х містяться відомості: вартість товару, кількість, одержувача, інвойс, які повністю співпадають із вказаними у митній декларації № UА209140/2022/097976.

Відповідачу також були надані документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товару (рахунки перевізника від 24.08.22 № 737 та від 15.09.22 № 881, довідка перевізника від 15.09.22 № 1509/1) в розмірі 59 560, 00 грн. відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

При цьому, суд враховує, що за приписами п.п. 7, 9 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України відповідач, у випадку сумнівів у справжності вказаних документів, може в порядку пост-митного контролю та шляхом проведення документальної перевірки звернутися до перевізника ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» (ІКЮО 32900867) з метою перевірки автентичності поданих документів.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що в процесі збирання доказів у справі № 160/16960/22 у відповідь на адвокатський запит від 03.11.2022 р. із листом Львівської митниці від 16.11.22 № 7.4-1-15/8/22319 отримані 2 витяги з модуля «Рівень цін по ЦБД» АСМО «Інспектор» з інформацією про митні оформлення найдорожчих та найдешевших товарів за кодом УКТЗЕД 3304990000 із ціною в доларах за кг.

Витяг щодо найдешевших товарів містить відомості про 100 випадків оформлення товарів із ціною від 12,0098 дол. США/кг (№ UА500050/2022/652) до 12,1320 дол. США/кг № UА100340/2022/509198), тобто, на 35% нижче від вказаної у рішенні ціни 17,0100 дол. США/кг.

В матеріалах справи № 160/8460/22 наявні надані Дніпровською митницею відомості з модуля «Рівень цін по ЦБД» АСМО «Інспектор» Держмитслужби відомості про раніше здійснені митні оформлення аналогічних (подібних) товарів за кодом УКТ ЗЕД 3304990000 із рівнем митної вартості нижче 17,0100 дол. США/кг, які виготовлені в Республіці Корея:

- МД № UА110160/2021/17319, країна походження Республіка Корея, митна вартість - 5,5200 $/кг;

- МД № UА110160/2021/17243, країна походження Республіка Корея, митна вартість - 5,7241 $/кг;

- МД № UА807200/2021/11046, країна походження Республіка Корея, митна вартість - 7,8700 $/кг;

- МД № UА110160/2021/17251, країна походження Республіка Корея, митна вартість - 9,1404 $/кг;

- МД № UА100380/2021/32236, країна походження Республіка Корея, митна вартість - 9,4136 $/кг;

- МД № UА100320/2021/249668, країна походження Республіка Корея, митна вартість - 10,0214 $/кг;

- МД № UА100390/2021/120967, країна походження Республіка Корея, митна вартість - 10,1340 $/кг;

- МД № UА500070/2021/200221, країна походження Республіка Корея, митна вартість - 12,1619 $/кг;

- МД № UА500070/2021/200222, країна походження Республіка Корея, митна вартість - 12,1619 $/кг;

Вказані відомості спростовують твердження відповідача про відсутність в розпорядженні відомостей про аналогічні (подібні) товари, так як будь-які товари із однаковими кодами УКТЗЕД на рівні 10 знаків є за своїми описом та функціональним визначенням безумовно подібними.

Крім того, порівняння наявних відомостей щодо митної декларації № UА209170/2022/054070 із митною декларацією позивача свідчить про те, що наявна в матеріалах справи інформація за своїм обсягом не підтверджує правомірність обрання джерела цінової інформації:

- МД № UА209140/2022/097976: умови поставки СРТ Одеса; відомості не надані відповідачем; вид зовнішньоекономічного контракту не прямий (код 4100, продавець товару не є його виробником);

- МД № UА209170/2022/054070: умови поставки FОВ Бусан; заявлені транспортні витрати 59560,00 грн.; вид зовнішньоекономічного контракту прямий (код 4104, продавець товару є його виробником).

Так, позивач придбав товар у виробника, в той час як імпортер за митною декларацією № UА209170/2022/054070 придбав товару у посередника, що зумовлює торгову посередницьку надбавку та призводить до збільшення ціни товару та митної вартості.

Митницею не надано пояснень того, чому під час коригування митної вартості не було використана митна вартість товарів, придбаних у виробника.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари позивачем.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Так, Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 N 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018р.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.

З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, дозволяють провести обчислення митної вартості.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В оскаржуваному рішенні митницею наведено лише номер та дату ЕМД, на підставі якої здійснено коригування, проте, оскаржуване рішення не містить конкретизації, який саме товар завозився за наведеною митною декларацією, і в рішенні відсутня інформація, що за цією декларацією відбулось митне оформлення такого ж самого товару.

При цьому, в рішенні не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами, не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, вагу одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведена торгова марка, технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива.

Вказане свідчить про недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, наслідком чого є скасування рішення про коригування митної вартості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваного рішення носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.

З урахуванням наведеного вище, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення.

З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судові витрати у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст.139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210193/2 від 20.09.2022 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ріплей» (код ЄДРПОУ 37807341) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник