Постанова

від 15.02.2023 по справі 480/1151/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 р.Справа № 480/1151/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи "Шосткінська виправна колонія (№ 66)" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2021, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 07.06.20 року по справі № 480/1151/21

за позовом Державної установи "Шосткінська виправна колонія (№ 66)"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державна установа "Шосткінська виправна колонія (№ 66)" (далі - позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), у якому просила суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 12.10.2020 № 00003460704 на суму 97 022, 50 грн та № 00003440704 на суму 3 570 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам. Відповідно до акту перевірки доходи спеціального фонду за 2017 рік становлять 1 176 275,01 грн. У січні 2017 року доходи, відображені у звітності позивачем, становлять 603 235, 10 грн, а не 634 990, 89 грн, як зазначено відповідачем. Ця сума складається з 50% доходів в сумі 208 652, 90 грн, які нараховані на заробітну плату засуджених відповідно до вимог Закону 2475-VІІІ від 03.07.2018 року та самої заробітної плати засуджених у розмірі 394582,20 грн. Відповідачем ці обставини до уваги не взято, а використано лише узагальнені відомості про доходи з головної книги. Відповідно до ст. 196 п. 196.1.6 ПК виплата у грошовій чи натуральній формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат) не є об`єктом оподаткування ПДВ. Заробітна плата працівників не є складовою при обчисленні доходу установи. Такі доходи протягом 12 календарних місяців не перевищили 1 000 000 грн, а тому реєстрація платником ПДВ не здійснювалась. При визначенні розміру податкового зобов`язання за період з 01.01.2017 до 01.09.2020 відповідачем безпідставно включено до доходів позивача заробітну плату засуджених у розмірі 394 582, 20 грн.

Відповідно до Постанови КМУ № 253 від 22.04.1999 одним з джерел фінансування ДКВС України є доходи від використання праці засуджених, які складають 50% нарахувань на їх заробітну плату. Такі доходи не можуть бути об`єктом оподаткування як бюджетні надходження і повинні виключатися із розрахунку обсягу доходу (обсягу постачання).

Відповідно до ст. 197 п.п. 197.1.7 ПК України операції з харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які утримуються в установах пенітенціарної системи, звільняються від оподаткування ПДВ. Такі доходи у вигляді відрахувань з заробітної плати засуджених за надані послуги, харчування та забезпечення майном не повинні враховуватися при обчисленні доходу позивача, який підлягає оподаткуванню, а тому дохід установи за 12 календарних місяців не перевищив 1 000 000 грн і обов`язку реєструватися платником ПДВ у позивача не виникло.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що при перевірці Головним управлінням ДПС у Сумській області не враховано всі дані обліку, а використано лише відомості з головної книги, яка є узагальнюючою інформацією, а в первинних документах при виставленні рахунку контрагенту зазначено, що це заробітна плата та 50% нарахувань на заробітну плату. Оскільки виплати у грошовій формі заробітної плати не підлягають оподаткуванню, тому суму 402 170, 40 грн було неправомірно включено до отриманих доходів. Також, відповідно до договору про надання робочої сили позивач за роботи, виконані спецконтингентом, виставляє рахунок за використання робочої сили з урахуванням заробітної плати спецконтингенту та доходів від його працевлаштування у розмірі 50%, який сплачується Замовником на його розрахунковий рахунок. Оскільки джерелами забезпечення діяльності позивача є бюджетні асигнування та доходи від працевикористання засуджених у розмірі 50% нарахувань на заробітну плату засуджених, тому заробітна плата не є складовою частиною при обчисленні об`єму доходів установи, а тому суму 394 582, 20 грн було неправомірно включено до отриманих доходів.

Також зазначає, що послуги з харчування, у тому числі приготування їжі; забезпечення одягом, білизною, взуттям та постільними речами; користування кімнатами тривалих побачень; постачання продуктів харчування і предметів першої необхідності; послуги, пов`язані з виготовленням, вирощуванням та реалізацією продукції виробничих майстерень та підсобних господарств у розумінні п.п. 197.1.7 ст. 197 ПКУ є операціями, що надаються особам, які утримуються в установах пенітенціарної системи та звільнені від оподаткування.

Представник відповідача надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 30.06.2000 року ДУ "Шосткинська виправна колонія (№ 66)" включена до реєстру неприбуткових організацій з ознакою неприбутковості: 0031 - бюджетні установи.

За період з 01.01.2017 року до 01.09.2020 року ДУ "Шосткинська виправна колонія (№66)" не була зареєстрована платником ПДВ.

На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Сумській області від 02.09.2020 року № 1121 та від 02.09.2020 року № 1120, відповідно до наказу від 31.08.2020 року № 908, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року до 01.09.2020 року, дотримання єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року до 01.09.2020 року.

За наслідками перевірки складено акт №556/18-28-07-04-18/08565084/57 від 17.09.2020 року, яким встановлено отримання позивачем доходу, що перевищує 1 млн. грн від операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за період з січня до листопада 2017 року, у зв`язку з чим у нього виник обов`язок зареєструватися платником ПДВ, шляхом подання заяви у строк не пізніше 10.12.2020 року, який ДУ "Шосткинська виправна колонія (№66)" не було виконано (т. 1 а.с. 14-68).

12.10.2020 року винесено податкові повідомлення-рішення: №00003460704 про збільшення зобов`язання з податку на додану вартість на 77 618 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19 404,50 грн; № 00003440704 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 570 грн (т. 1 а.с. 80-83).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам колегія суддів зазначає таке.

За період з 01.01.2017 року до 01.09.2020 року ДУ "Шосткинська виправна колонія (№66)" не була зареєстрована платником ПДВ.

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтями 183 розділу V ПК України та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 №1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.181 п. 181.1 ПК України у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

За приписами ст. 185 п. 185.1 п.п. а, б ПК України, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, повинна подати до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ (далі - заява). Така заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій понад 1млн. грн (пункти 183.1 та 183.2 статті 183 ПК України).

Будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, і, у випадках та порядку, передбаченими статтями 180 - 183 ПК України, не подала до органу державної податкової служби Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 3.10 статті 183 ПК України).

Позивач обґрунтовує вимоги апеляційної скарги безпідставним віднесенням відповідачем частини отриманих доходів до доходу, який враховується для визначення обов`язку зареєструватися платником ПДВ та зазначає, що частина отриманих ним коштів є заробітною платою засуджених, а тому відповідно до вимог ст. 196 п. 196.1.6 ПК України вони виплачені у межах операції, що не є об`єктом оподаткування. Факт надходження коштів у зазначених розмірах не заперечує.

Порядок залучення засуджених до праці врегульовано, зокрема, ст. 118 ч. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України. Відповідно до редакції цієї норми, яка була чинною до 27.08.2018 року передбачалось залучення засуджених до оплачуваної праці як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за строковим трудовим договором, що укладається між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором), за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції. Відповідно до редакції, яка набула чинності з 28.08.2018 року, праця засуджених здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг. Такі договори погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання.

Судовим розглядом встановлено, що 03.01.2017 між Шосткинською виправною колонією Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№66) та ДП "Підприємство Шосткинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№66) укладено договір, за яким позивач на замовлення надавав необхідну кількість працівників з числа засуджених. За умовами п. 3 цього договору оплата виконаних засудженими робіт здійснюється замовником на рахунок позивача. Рахунок на оплату виконаних робіт виставляється виконавцем (позивачем) з урахуванням заробітної плати засуджених та 50% від заробітної плати засуджених, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 653 від 22.04.1999 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби ( далі - Постанова № 653) (т. 1 а.с. 101).

Відповідно до п. 7 Постанови № 653 джерелами фінансування Державної кримінально-виконавчої служби є бюджетні асигнування та доходи від працевикористання засуджених. Доходи від працевикористання засуджених складаються з нарахувань на їх заробітну плату у розмірі 50 відсотків і відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг).

Як правомірно враховано судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів укладення договорів безпосередньо між засудженими та ДП "Підприємство Шосткинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№66) або іншими суб`єктами господарювання. Вказаним договором передбачена сплата коштів за надання працівників для виконання робіт. Заробітна плата засуджених у даному випадку використовується як розрахункова величина для визначення загальної вартості наданих позивачем послуг.

Відповідно до ст. 1 ч. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Оплата, яка здійснювалась за договором між позивачем та підприємством Шосткинської виправної колонії, не відповідає наведеному визначенню заробітної плати, оскільки кошти виплачувались не безпосередньо засудженим за виконану роботу, а позивачу за договором про надання працівників. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача, що кошти виплачувались у межах операції з виплати заробітної плати, яка не є об`єктом оподаткування, а тому не підлягають врахуванню для цілей, визначених п. 181.1 ст. 181 ПК України.

Щодо доводів апелянта про те, що у 2017 році частину доходів отримано як відрахування з заробітної плати засуджених за їх утримання, харчування, надання у користування кімнат для побачень, а такі операції звільнені від оподаткування, тому отримані доходи не повинні враховуватися для цілей п. 181.1 ст. 181 ПК України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 197 п. 197.1 п.п. ґ ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які утримуються в установах пенітенціарної системи, а саме: харчування, у тому числі приготування їжі; забезпечення одягом, білизною, взуттям та постільними речами; користування кімнатами тривалих побачень; послуги поштового та телефонно-телеграфного зв`язку; постачання продуктів харчування і предметів першої необхідності; ремонт взуття та одягу; додаткове медичне обслуговування; банно-пральні послуги; прокат кіно- та відеофільмів, культурно-освітні заходи.

Відповідно до ст. 201 п.п. 201.1. 201.3 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

З наведених норм вбачається, що у кожному випадку виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну, у тому числі і при здійсненні операцій, що звільнені від оподаткування.

Перелік операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість визначений у ст. 196 ПК України.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, позивач безпідставно відносив зазначені операції надання послуг та майна засудженим до неоподатковуваних. За таких обставин, незважаючи на відсутність обов`язку сплати ПДВ у таких операціях, доходи отримані від них, мають враховуватися для цілей, передбачених ст. 181 п. 181.1 ПК України.

Колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції про те, що оскільки у листопаді 2017 року загальна сума від здійснення позивачем операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, сукупно перевищила 1 000 000 грн, тому у позивача виник обов`язок подати заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість не пізніше 10 грудня 2017 року.

За таких обставин, у зв`язку з виникненням обов`язку зареєструватися платником податку у позивача також виник обов`язок ведення та подання звітності за податку на додану у порядку та строки, встановлені законодавством.

Відповідно до ст. 183 п. 183.10 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку та не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

На підстави викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 12.10.2020 №00003460704 про збільшення зобов`язання з податку на додану вартість на 77 618 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19 404, 50 грн; № 00003440704 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 570 грн.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обгрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи "Шосткінська виправна колонія (№ 66)" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 по справі № 480/1151/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. КурилоСудді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 20.02.2023 року