Постанова

від 20.02.2023 по справі 440/1849/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Н.І. Слободянюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 р. Справа № 440/1849/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "ЛАКІ ДЕСТЕНІ" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2022, по справі № 440/1849/22

за позовом Фермерського господарства "ЛАКІ ДЕСТЕНІ"

до Державної податкової служби України третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН"

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ФГ «Лакі Дестені» звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від № 3409435/42987132 від 23.11.2021, яким відмовлено ФГ «Лакі Дестені» у реєстрації податкової накладної № 2 від 18.10.2021, № 3409434/42987132 від 23.11.2021, яким відмовлено ФГ «Лакі Дестені» у реєстрації податкової накладної № 3 від 19.10.2021.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2022 позовні вимоги залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції щодо ненадання платником податків необхідного переліку первинних документів.

Відповідач, надавши відзив на апеляційну скаргу, зазначав про необхідність виходу з письмового провадження та розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участі сторін.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи, що в силу п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи, зважаючи на відсутність необхідності їх виклику для надання пояснень з огляду на обставини справи, підстав для апеляційного розгляду справи у судовому засіданні суд не вбачає.

Крім того, колегія суддів зауважує, що із матеріалів апеляційної скарги та клопотання апелянта не встановлено обставин, які б потребували розгляду справи у відкритому судовому засіданні із викликом сторін.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, ФГ «Лакі Дестені» направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 18.10.2021, № 3 від 19.10.2021.

Відповідно до квитанцій від 10.11.2021 документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК № 2 від 18.10.2021, № 3 від 19.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ФГ «Лакі Дестені» направлено до податкового органу повідомлення від 15.11.2021 з поясненнями та копіями документів щодо податкових накладних № 2 від 18.10.2021, № 3 від 19.10.2021, реєстрацію яких зупинено.

Рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 3409435/42987132, № 3409434/42987132 від 23.11.2021 відмовлено у реєстрації податкових накладних № 2 від 18.10.2021, № 3 від 19.10.2021 з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури /інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме: не надано копій первинних складських документів щодо підтвердження зберігання урожаю сільськогосподарських культур 2020 року; відповідно до наданої платником копії статистичної звітності обсяг вирощеної кукурудзи не відповідає обсягам реалізованої, при цьому згідно інформаційних баз даних ДПС платником не задекларовані власні чи орендовані складські об`єкти нерухомості.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями відповідача звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача прийняте на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Відповідно до п.п. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щ одо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п.п. 3-5 Порядку № 1165 податкова накладна, яка не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).

Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Так, підставою для відмови в реєстрації податкових накладних № 2 від 18.10.2021, № 3 від 19.10.2021 стали висновки податкового органу щодо не надання позивачем копій первинних складських документів щодо підтвердження зберігання урожаю сільськогосподарських культур 2020 та твердження про те, що відповідно до наданої платником копії статистичної звітності обсяг вирощеної кукурудзи не відповідає обсягам реалізованої, при цьому згідно інформаційних баз даних ДПС платником не задекларовані власні чи орендовані складські об`єкти нерухомості.

Втім, колегія суддів не вважає вказані обставини такими, що перешкоджають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наданих позивачем податкових накладних № 2 від 18.10.2021, № 3 від 19.10.2021, з огляду на наступне.

Як встановлено судовим розглядом, позивач здійснював господарські операції з СГП «НІБУЛОН»

на підставі договору поставки від 10.08.2021 № 3513/2021, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах , узгоджених з покупцем і вказаних у договорі та в додатках до договору, а покупець зобов`язується здійснити приймання та оплату товару.

Додатками до договору узгоджено поставку кукурудзи кількістю 50,52 т. та 47,32 т. терміном поставки до 18.10.2021.

На виконання вимог зазначеного договору здійснено поставку товару, про що складено рахунок- фактуру № 2 від 18.10.2021, видаткову накладну № 2 від 18.10.2021, товарно-транспортну накладну № 547535 від 18.10.2021 на перевезення кукурудзи масою брутто 38,66 т. (маса нетто 24,96 т.) із пункту навантаження: с. Келебердівка, Полтавська область в пункт розвантаження: с-ще Покровське, Решетилівський район; товарно-транспортну накладну № 547536 від 18.10.2021 на перевезення кукурудзи масою брутто 37,84 т. (маса нетто 24,16 т.) із пункту навантаження: с. Келебердівка, Полтавська область в пункт розвантаження: с-ще Покровське, Решетилівський район; товарно-транспортну накладну № 547537 від 18.10.2021 на перевезення кукурудзи масою брутто 40,88 т. (маса нетто 25,56 т.) із пункту навантаження: с. Келебердівка, Полтавська область в пункт розвантаження: с-ще Покровське, Решетилівський район; товарно-транспортну накладну № 547538 від 18.10.2021 на перевезення кукурудзи масою брутто 38,48 т (маса нетто -23,16 т) із пункту навантаження: с. Келебердівка, Полтавська область в пункт розвантаження: с-ще Покровське, Решетилівський район; платіжне доручення № 90423 від 26.10.2021 на суму 585426,57 грн.

За наслідками вказаної операції складено податкову накладну № 2 від 18.10.2021 на суму 667386,29 грн., в т.ч. ПДВ 81959,72 грн., яку направлено до податкового органу для реєстрації.

Також додатком до договору поставки між сторонами узгоджено поставку кукурудзи кількістю 50,70 т. вартістю 343045,00 грн. терміном до 19.10.2021.

На виконання вимог зазначеного договору здійснено поставку товару, про що складено рахунок- фактуру № 3 від 19.10.2021, видаткову накладну № 3 від 19.10.2021, товарно-транспортну накладну № 533774 від 19.10.2021 на перевезення кукурудзи масою брутто 40,34 т. (маса нетто 24,94 т.) із пункту навантаження: с. Келебердівка, Полтавська область в пункт розвантаження: с-ще Покровське, Решетилівський район; товарно-транспортну накладну № 547539 від 19.10.2021 на перевезення кукурудзи масою брутто 39,52 т. (маса нето 25,76 т.) із пункту навантаження: с. Келебердівка, Полтавська область в пункт розвантаження: с-ще Покровське, Решетилівський район; платіжне доручення № 5371 від 28.10.2021 на суму 300916,67 грн.

За наслідками вказаної операції складено податкову накладну № 3 від 19.10.2021 на суму 343045,00 грн., в т.ч. ПДВ 42128,33 грн., яку направлено до податкового органу для реєстрації.

Зауваження до первинних документів, наданих позивачем, у податкового органу були відсутні.

Слід зазначити, що предметом доказування при вирішенні питання про скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної є обставини щодо подання достатніх документів, які в подальшому свідчать про можливість зареєструвати податкову накладну. Тобто, позивач має довести, що ним було подано документи, достатні для реєстрації податкової накладної.

Так, позивачем направлено контролюючому органу повідомлення від 15.11.2021 про надання пояснень та копій документів до податкових накладних № 2 від 18.10.2021, № 3 від 19.10.2021 для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Реєстрі.

У той же час, встановлюючи критерії оцінки ступеня ризиків, відповідачем не враховано надані документи на усунення вказаних ризиків.

Як свідчить зміст оскаржуваних рішень відмова у реєстрації податкових накладних обґрунтована відсутністю складських документів щодо підтвердження зберігання урожаю сільськогосподарських культур.

У свою чергу, позивач не заперечує, що документи стосовно зберігання поставленої продукції ним не подавались.

Більш того, позивач вказував на відсутність у нього власних чи орендованих складських приміщень для зберігання врожаю, що також підтверджується відомостями з Державного реєстра речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Разом з тим, позивач звертав увагу, що кукурудза, яка була поставлена ТОВ СП «Нібулон» на підставі договору поставки від 10.08.2021 № 3513/2021, за наслідками чого виписано податкові накладні № 2 від 18.10.2021, № 3 від 19.10.2021, була врожаю 2021 та поставлялась замовнику у жовтні 2021 одразу після збору, чим і обумовлена відсутність потреби у зберіганні у складських приміщеннях, а отже і ненадання документів на підтвердження таких обставин.

При цьому, судом першої інстанції підтверджено, що загальна маса кукурудзи - нетто (97,84 т.), що зазначена в товарно-транспортних накладних від 18.10.2021 № №547535-547538, відповідає масі, вказаній у видатковій накладній № 2 від 18.10.2021, а загальна маса кукурудзи - нетто (50,70 т.), що зазначена в товарно-транспортних накладних від 19.10.2021 № 533774, 547539, відповідає масі, вказаній у видатковій накладній № 3 від 19.10.2021, характеристика кукурудзи згідно змісту товарно-транспортних накладних не суперечить характеристиці кукурудзи, що зазначена в умовах договору, отже за наслідком вказаних господарських операцій у власність ТОВ СП «Нібулон» перейшла кукурудза саме за договором поставки № 3513/2021 від 10.08.2021.

Стосовно посилань на те, що платником податків після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючому органу надано документи щодо врожаю кукурудзи 2020 року, замість необхідних 2021 року, колегія суддів звертає увагу, що ДПС у квитанціях не конкретизовано, які саме документи позивач мав надати, а після отримання наданих позивачем документів, податковим органом не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Судова колегія вважає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Більше того, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Відтак, вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної вимогах правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.

Натомість платником податків надано до податкового органу та до суду первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій, за наслідками яких було виписано відповідні податкові накладні, що були дослідження в суді апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

В даному випадку відповідачами обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних.

Таким чином, податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржувані рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є неправомірними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Разом з цим, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірних податкових накладних, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкових накладних немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію таких.

За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ФГ «Лакі Дестені» № 2 від 18.10.2021, № 3 від 19.10.2021 датою її подання.

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Стосовно розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 ст. 132 КАС України відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції надано договір про надання правничої допомоги № 03-26/01/22 від 26.01.2022; детальний опис робіт (наданих послуг) від 31.01.2022, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 31.01.2022 згідно з договором № 03-26/01/22 від 26.01.2022, рахунок № 07/22 від 26.01.2022, платіжне доручення № 57 від 28.01.2022, виписка з рахунку від 31.01.2022.

Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 31.01.2022 адвокатом надано позивачу наступні послуги в межах укладеного договору:

- попередньо опрацьовано матеріали надані клієнтом, підготовлено правову позицію по справі, надано додатковий перелік документів, необхідних для подання позову до суду 2 год.;

- підготовлено позовну заяву, обговорено позовну заяву з клієнтом та внесено виправлення, доповнення за бажанням клієнта 10 год.;

- здійснено пошук та вивчення законодавчих та нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ, у тому числі останньої судової практики Верховного Суду 2 год.;

- усні консультації, роз`яснення, узгодження позиції по справі, обговорення ходу ведення справи з клієнтом 1 год.

За умовами договору про надання правничої допомоги № 03-26/01/22 від 26.01.2022 розмір гонорару за 1 годину роботи встановлено на рівні 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати, але не більше 12000 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, виходячи із загального часу роботи адвоката 15 год., розмір компенсації витрат становить 12000 грн.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, аналізуючи зміст наданих позивачу послуг, зазначених у акті приймання-передачі послуг від 31.01.2022, слід вказати, що такі послуги як попереднє опрацювання матеріалів, наданих клієнтом, підготовка правової позиції по справі, надання додаткового переліку документів, необхідних для подання позову до суду, обговорення позовної заяви з клієнтом та внесення виправлень, доповнень за бажанням клієнта, підготовка позовної заяви, здійснення пошуку та вивчення законодавчих та нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ, у тому числі останньої судової практики Верховного Суду, за своїм змістом є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складення адміністративного позову, до якого входить аналіз та вивчення документів, з урахуванням яких вони складаються, тобто у даному випадку складання позовної заяви, з огляду на що окреме їх виділення є необґрунтованим.

Стосовно таких послуг, як усні консультації, роз`яснення, узгодження позиції по справі, обговорення ходу ведення справи з клієнтом, слід застосовувати принцип необхідності та дійсності наданих послуг із урахуванням юридичного результату для сторони, що досягнутий внаслідок таких послуг.

Отже, в контексті здійснення представництва інтересів позивача у даній справі, реальним результатом, який відображено у акті приймання-передачі послуг від 31.01.2022, стало складання позовної заяви.

Також, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 01-09/05/22 від 09.05.2022; детальний опис робіт (наданих послуг) від 18.05.2022, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 31.01.2022 згідно з договором № 01-09/05/22 від 09.05.2022, рахунок № 07/22 від 09.05.2022, платіжне доручення № 67 від 16.05.2022, виписка з рахунку від 17.05.2022.

Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 18.05.2022 адвокатом надано позивачу наступні послуги в межах укладеного договору:

- попередньо опрацьовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2022, підготовлено правову позицію щодо можливості оскарження рішення, враховуючи судову практику в даній категорії 1 год.;

- підготовлено апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2022, обговорено апеляційну скаргу з клієнтом та внесено виправлення, доповнення за бажанням клієнта 6 год.;

- здійснено пошук та вивчення законодавчих та нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ, у тому числі останньої судової практики Верховного Суду 2 год.;

- надано роз`яснення, узгоджено позиції по справі, обговорено хід ведення справи з клієнтом 1 год.

Дослідивши зміст перелічених послуг колегія суддів вказує, що попереднє опрацювання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2022, підготовка правової позиції щодо можливості оскарження рішення, враховуючи судову практику в даній категорії, обговорення апеляційної скарги з клієнтом та внесення виправлень, доповнень за бажанням клієнта, здійснення пошуку та вивчення законодавчих та нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ, у тому числі останньої судової практики Верховного Суду по суті є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2022.

Крім того, оцінюючи послуги щодо роз`яснення, узгодження позиції по справі, обговорення ходу ведення справи з клієнтом в контексті отриманого правового результату для сторони, колегія суддів виходить з того, що позивачем не обґрунтовано, який саме результат, окрім складання апеляційної скарги, ним було отримано при цьому.

Таким чином, враховуючи зміст акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 31.01.2022, результатом представництва інтересів позивача у суді апеляційної інстанції стало складання апеляційної скарги.

При цьому, надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування позивачем суми витрачених коштів на складання позовної заяви та апеляційної скарги критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що виходячи зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, враховуючи суть спірних правовідносин, беручи до уваги, що предметом спору є питання реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 81959,72 грн. та 42128,33 грн., колегія суддів доходить висновку проте, що співмірним розміром витрат на правничу допомогу є 6000 грн., отриману у ході розгляду справи у суді першої інстанції, та 3000 грн. у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає частково обґрунтованими вимоги позивача щодо відшкодування витрат за отримані послуги у загальному розмірі 9000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про стягнення на користь позивача солідарно з Головного управління ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Також, при зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4962 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 58 від 28.01.2022. Крім того, при зверненні до суду апеляційної інстанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7443 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 68 від 16.05.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, стягненню на користь ФГ «Лакі Дестені» солідарно з Головного управління ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України підлягає сплачений позивачем судовий збір в сумі 12405 грн.

Відповідно ст. 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "ЛАКІ ДЕСТЕНІ" - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2022 по справі № 440/1849/22 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Фермерського господарства "ЛАКІ ДЕСТЕНІ" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від № 3409435/42987132 від 23.11.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 18.10.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Фермерським господарством "ЛАКІ ДЕСТЕНІ", № 2 від 18.10.2021 датою подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області № 3409434/42987132 від 23.11.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 19.10.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Фермерським господарством "ЛАКІ ДЕСТЕНІ", № 3 від 19.10.2021 датою подання.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) на користь Фермерського господарства "ЛАКІ ДЕСТЕНІ" (код ЄДРПОУ 42987132) витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн., сплачений судовий збір у розмірі 12405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов