Постанова

від 09.02.2023 по справі 300/2228/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 рокуСправа № 300/2228/22 пров. № А/857/12522/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Большакової О.О., Затолочного В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 44 344,31 грн, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року (суддя Чуприна О.В., м.Івано-Франківськ),

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі Головне управління) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просило стягнути з відповідача в дохід бюджету заборгованість на суму 44344,31 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги вказує, що оскільки між відповідачем та Тлумацькою міською радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області розірваний договір оренди землі з часу його укладення, то відповідно втрачені ознаки платника податку, тому нарахування орендної плати, на підставі якої виник податковий борг, є безпідставним.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності належно повідомленої сторони.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України (далі ПК), тому підставним є звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 44344,31 грн, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права з таких міркувань.

Апеляційним судом, з врахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на день звернення позивача до суду з позовом за відповідачем обліковувалась заборгованість по податках і зборах в загальній сумі 44344,31 грн, а саме: за платежем орендна плата за землю згідно з податковим повідомленням-рішенням від 09.10.2020 №9662-0414-0913 (далі ППР) нараховано за 2020 рік податкових зобов`язань в сумі 44344,31 грн (а.с.8).

Як свідчить розрахунок орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік, відповідно до договору оренди від 19.09.2019 (дата реєстрації договору - 19.09.2019, дата припинення договору 24.09.2020) та додаткової угоди №1 до договору оренди по ОСОБА_1 , за земельну ділянку сільськогосподарського призначення, код 914, адреса: с. Королівка, Тлумацький район, Івано-Франківська область, нарахована відповідачу за період з січня 2020 року по вересень 2020 року в сумі 44344,31 грн (а.с.72).

В суді апеляційної інстанції встановлено, що не погоджуючись із наведеним ППР відповідач оскаржив таке в судовому порядку (а.с.107-111).

4 листопада 2022 року рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у праві №300/3013/22 (далі Рішення суду) визнано протиправними та скасовано ППР.

Вказане ППР у справі №300/3013/22 є саме тим ППР на підставі якого виник податковий борг про стягнення якого позивач звернувся до суду із позовом у цій справі (а.с.134; копія ППР зі справи №300/3013/22).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2023 року у справі №300/3013/22 визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління. Відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління на Рішення суду у справі № 300/3013/22.

Відтак, Рішення суду набрало законної сили 09.02.2023.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК) податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення..

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на те, що рішення суб`єкта владних повноважень на підставі якого позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 44344,31 грн, Рішенням суду, яке набрало законної сили 09.02.2023, визнано протиправним та скасовано, воно втратили свою чинність та не може бути доказами наявності такого податкового боргу, тому позовні вимоги Головного управління про стягнення такого боргу є безпідставними.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов Головного управління не підлягає задоволення виходячи із встановлених вище обставин справи.

Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції внаслідок неповного з`ясування всіх обставин справи дійшов до передчасного висновку про задоволення позову Головного управління, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 20 лютого 2023 року.