Ухвала

від 20.02.2023 по справі 620/5038/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 620/5038/20

адміністративне провадження № К/990/3800/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі №620/5038/20 за позовом Приватного підприємства «ЕВЕРЕСТ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЕВЕРЕСТ» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №16564 від 04.02.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 86188 від 08.09.2020;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити Приватне підприємство «ЕВЕРЕСТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області: №1958623/31480476 від 23.09.2020; №1958621/31480476 від 23.09.2020; №1958622/31480476 від 23.09.2020; №1962869/31480476 від 24.09.2020; №1948697/31480476 від 21.09.2020; №1945150/31480476 від 18.09.2020; №1945151/31480476 від 18.09.2020; №1949852/31480476 від 21.09.2020; №1928748/31480476 від 14.09.2020; №1928749/31480476 від 14.09.2020; №1941031/31480476 від 17.09.2020; №1924737/31480476 від 11.09.2020; №1925330/31480476 від 11.09.2020; №1977572/31480476 від 29.09.2020; №1958620/31480476 від 23.09.2020; №1948699/31480476 від 21.09.2020; №2028506/31480476 від 12.10.2020; №2014263/31480476 від 07.10.2020; №1977571/31480476 від 29.09.2020; №2014264/31480476 від 07.10.2020; №2014293/31480476 від 07.10.2020; №2014287/31480476 від 07.10.2020; №2040634/31480476 від 16.10.2020; №2040635/31480476 від 16.10.2020; №2045388/31480476 від 19.10.2020; №1995693/31480476 від 02.10.2020; №1995691/31480476 від 02.10.2020; №1995690/31480476 від 02.10.2020; №1995692/31480476 від 02.10.2020; №2028507/31480476 від 12.10.2020; №2032491/31480476 від 13.10.2020; №2032490/31480476 від 13.10.2020; №1924740/31480476 від 11.09.2020; №1925329/31480476 від 11.09.2020; №1972234/31480476 від 28.09.2020; №2217755/31480476 від 09.12.2020; №2274013/31480476 від 29.12.2020.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну №31 від 30.04.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 14.05.2020; податкову накладну №37 від 19.05.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 10.06.2020; податкову накладну №38 від 19.05.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 10.06.2020; податкову накладну №42 від 03.06.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 26.06.2020; податкову накладну №27 від 24.04.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 14.05.2020; податкову накладну №29 від 28.04.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 14.05.2020; податкову накладну №33 від 05.05.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 14.05.2020; податкову накладну №28 від 24.04.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 14.05.2020; податкову накладну №23 від 14.04.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 30.04.2020; податкову накладну №25 від 23.04.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 14.05.2020; податкову накладну №27 від 24.04.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 14.05.2020; податкову накладну №32 від 05.05.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 14.05.2020; податкову накладну №5 від 03.02.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 26.02.2020; податкову накладну №15 від 06.03.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 30.03.2020; податкову накладну №43 від 03.06.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 26.06.2020; податкову накладну № 36 від 19.05.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 10.06.2020; податкову накладну №26 від 23.04.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 14.05.2020; податкову накладну №35 від 15.05.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 29.05.2020; податкову накладну №40 від 31.05.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 10.06.2020; податкову накладну №46 від 30.06.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 14.07.2020; податкову накладну № 57 від 31.08.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 11.09.2020; податкову накладну №58 від 01.09.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 30.09.2020; податкову накладну №59 від 01.09.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 30.09.2020; податкову накладну №45 від 25.06.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 14.07.2020; податкову накладну №48 від 30.06.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 14.07.2020; податкову накладну №49 від 31.07.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 13.08.2020; податкову накладну №50 від 31.07.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 13.08.2020; податкову накладну №55 від 21.08.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 03.09.2020; податкову накладну №56 від 25.08.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 03.09.2020; податкову накладну №53 від 12.08.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 27.08.2020; податкову накладну №41 від 31.05.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 10.06.2020; податкову накладну №47 від 30.06.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 14.07.2020; податкову накладну №51 від 31.07.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 13.08.2020; податкову накладну №4 від 03.02.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 26.02.2020; податкову накладну №14 від 06.03.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 30.03.2020; податкову накладну №44 від 03.06.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 26.06.2020; податкову накладну №44 від 03.06.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 26.06.2020; податкову накладну №61 від 31.10.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 05.11.2020; податкову накладну №62 від 30.11.2020, подану Приватним підприємством «Еверест», датою її фактичного отримання 08.12.2020.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Чернігівській області 30.01.2022 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі відповідач підставою касаційного оскарження визначає пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто вказує на необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 816/2159/18 у справі №816/2159/18, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 30.09.2022 у справі №600/332/21-а, від 31.01.2018 у справі №825/849/17 та від 06.03.2018 у справі №826/4475/16 та застосованих судами апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У касаційній скарзі відповідач не наводить належного нормативно-правового обґрунтування необхідності такого відступлення, а наводить лише обставини у справі, висновки встановлених податковим органом порушень та норми права, без зазначенням в чому полягає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у взаємозв`язку з тими висновками, що стали підставою для задоволення позову.

Крім того, скаржник наводить висновки Верховного Суду щодо іншого правозастосування, що не є належним обґрунтуванням обраної підстави касаційного оскарження.

В цілому доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі №620/5038/20 за позовом Приватного підприємства «ЕВЕРЕСТ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Хохуляк