Ухвала

від 21.02.2023 по справі 947/28021/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/28021/22

Провадження № 2-з/947/250/23

УХВАЛА

21.02.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.,

при секретарі Матвієвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2022 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, за договором іпотеки від 25.05.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрованого в реєстрі за №564, а саме на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 10349,1 кв.м., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛІБ», в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 25.05.2020 року в сумі 10031250,00 грн., шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, яка на підставі звіту про оцінку майна становить у розмірі 94140522,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 23.12.2022 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі, призначено справу в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

15.02.2023 року до суду надійшла заява від представника позивача про забезпечення позову шляхом встановлення заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, його посадовим особам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в тому числі, але не обмежуючись, заборонити дії щодо відчуження, передачі в іпотеку, оренду, державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів відносно/щодо - нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 10349,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1181997451101, що належать ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» (ЄДРПОУ 41766371).

В обґрунтування заяви, позивач посилається на те, що за договором іпотеки від 25.05.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрованого в реєстрі за №564, в іпотеку позивачу було передане майно, а саме нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 10349,1 кв.м., що належать ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ», в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 25.05.2020 року в сумі 10031250,00 грн.

26.05.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 1 до договору позики від 25.05.2020 року.

Відповідно до даної додаткової угоди сторони дійшли згоди внести наступні зміни до договору позики від 25.05.2020 року, відповідно до якої позикодавець додатково передав у власність позичальника грошові кошти у розмірі 85 984 000 гривень, що еквівалентно по курсу НБУ - 3200000 (три мільйони двісті тисяч) доларів США. Загальна сума заборгованості Позичальника перед Позикодавцем у гривневому еквіваленті складає 96 015 250,00 (дев`яносто шість мільйонів п`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Як стверджуєпозивач,вимоги зповернення позикив строкипередбачені договоромпозики від25.05.2020року тадодатковою угодою№1до ньоговід 26.05.2020року,позичальником невиконані. Загалом заборгованість за договором позики від 25.05.2020 та за додатковою угодою № 1 від 26.05.2020 складає 96015250,00 грн.

Як зазначає позивач, останньому стало відомо про наявність загрози утруднення або неможливості виконання рішення суду у даній справі, оскільки після отримання вимоги про повернення позики, позичальник ОСОБА_3 повідомив про наміри здійснення дій щодо відчуження майна третім особам.

Позивач стверджує, що у ОСОБА_3 , як керівник ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» яке є власником предмета іпотеки, наявна можливість розпорядитися об`єктом, що є предметом даного спору до вирішення справи по суті, оскільки запис про обтяження майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек не в повній мірі гарантує неможливість відчуження предмета іпотеки без згоди позивача у справі.

Отже, на підставі викладеного, позивач вважає необхідним звернутись до суду з заявою про забезпечення позову у вищевказаний спосіб.

Вказану заяву передано головуючому по справі судді Калініченко Л.В. 16.02.2023 року.

Згідно з п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа..

Статтею 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 16.02.2023 року встановлено відповідність вказаної заяви вимогам ст. 151 ЦПК України та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.02.2023 року з викликом позивача по справі.

У судове засідання призначене на 21.02.2023 року сторона позивача не з`явилась, про дату, час і місце проведення якого повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Приймаючи викладене, судом було ухвалено провести розгляд заяви про забезпечення позову за відсутності сторони позивача.

Дослідивши подану до суду заяву та оглянувши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Також, суд враховує, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним в постанові від 13 січня 2020 року по справі №922/2163/17, який є обов`язковим для суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, у відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України.

Дослідивши подану до суду заяву та надані до неї докази, судом встановлено, що в порушення вищевикладених приписів, представником позивача не доведено і не підтверджено жодним доказом, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду.

Заява про забезпечення позву не містить об`єктивних обґрунтувань ризиків не виконання рішення суду, обставин, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також, що відповідачем вчиняються будь-які спрямовані на ухилення від виконання майбутнього рішення суду.

Крім того, як вбачається, між сторонами по справі виник спір з виконання укладеного договору позики від 25.05.2020 року укладеного з ОСОБА_3 .

З поданої копії договору іпотеки від 25.05.2020 року вбачається, що ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» передав в іпотеку ОСОБА_1 належне на праві власності нерухоме майно житлові будівлі, площею 10349,1 кв.м., розташовані в АДРЕСА_1 .

У відповідності до наданої стороною позивача до заяви інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №322722069 від 13.02.2023 року вбачається, що дійсно за ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» зареєстровано на праві власності нерухоме майно житлові будівлі, площею 10349,1 кв.м., розташовані в АДРЕСА_1 , стосовно якого зареєстровано іпотеку за №36615865 на підставі вищевказаного договору іпотеки від 25.05.2020 року та зареєстровано обтяження за №36615811 у виді заборони на нерухоме майно.

Отже, стосовно спірного нерухомого майна, щодо якого позивачем заявлені вимоги про звернення стягнення, наявне зареєстроване обтяження у виді заборони на нерухоме майно, яке у відповідності до положень ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Доказів на підтвердження необхідності вжиття додаткових обтяжень щодо спірного нерухомого майна, та в чому полягає існування загрози ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову, стороною позивача не обґрунтовано та не доведено.

Зазначені обставини перешкоджають суду, з урахуванням прав і законних інтересів сторін, встановити співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Приймаючи вищевикладене, суд доходить до висновку про необґрунтованість підстав викладених позивачем в обґрунтування необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153, 352, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий Калініченко Л. В.