Рішення

від 11.04.2023 по справі 947/28021/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/28021/22

Провадження № 2/947/851/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.,

за участю секретаря - Матвієвої А.В.,

за участі:

- представника позивача ОСОБА_1 - Бандури Христини Юріївни,

- представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a> - Павельченко Ігоря Віталійовича,

- представника третьої особи - ОСОБА_2 - Єгорова Дмитра Сергійовича,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a>,

третя особа - ОСОБА_2 ,

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a>, за участі третьої особи - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просив суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 , за договором позики від 25 травня 2020 року, яка становила 10 031 250 гривень 00 копійок, звернути стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a> (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Педагогічна, 21, корп. 1, кв. 215; код ЄДРПОУ 41766371) нерухоме майно - нежитлові будівлі, загальною площею 10349,1 кв.м., розташовані в АДРЕСА_1 , як на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25 травня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрованого в реєстрі за №564, шляхом реалізації на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, що на підставі звіту про оцінку майна становить - 94 140 522 гривні 00 копійок.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між ОСОБА_1 , як позикодавцем та ОСОБА_2 , як позичальником, 25.05.2020 року було укладено договір позики, за умовами якого позивач передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 10031250,00 грн., а ОСОБА_2 зобов`язався повернути зазначені кошти у визначений в договорі строк.

Факт отримання грошових коштів підтверджується застереженням, яке зробили сторони в договорі позики (п. 2 договору).

П.6 договору передбачено, що для забезпечення виконання зобов`язань за договором позики від 25.05.2020 року, між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» буде укладено договір іпотеки та передані в іпотеку нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належні ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ».

На виконання вказаного пункту, між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» 25.05.2020 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрований в реєстрі за №564, за умовами якого ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» передало в іпотеку позивачеві наступне нерухоме майно - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з порушенням зобов`язання за договором позики від 25.05.2020 року, ОСОБА_1 звернувся з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» заборгованості за договором позики у розмірі 10031250,00 грн., у задоволенні якого рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18.03.2021 року у справі №522/8594/20, відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07.04.2022 року, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2021 року у справі №522/8594/20 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» заборгованість за договором позики від 25.05.2020 у розмірі 10031250 гривень 00 копійок.

Однак, вказане рішення суду по цей час не виконано, а ОСОБА_2 заборгованість за договором позики не погашена.

Як стверджує позивач, наявність судового рішення про стягнення з боржника на корить кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки, що відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 8 грудня 2021 року у справі № 751/3510/15-ц.

Через не виконання взятих на себе зобов`язань за договором позики від 25.05.2020 року з повернення отриманих в позику грошових коштів та не виконання рішення суду про їх стягнення, позивач вважає наявними підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.05.2020 року.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 02.12.2022 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви, терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали суду.

22.12.2022 року до суду надійшла заява від представника позивача на усунення недоліків поданої заяви, до якої додані копії додатків доданих до позову, у відповідності до кількості відповідачі та третіх осіб по справі.

Оглянувши матеріали справи, суддею було встановлено, що позовна заява відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, позивачем належним чином усунуті недоліки поданої заяви у відповідності до ухвали судді від 02.12.2022 року, підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження, визначених у ст. 185, 186 ЦПК України, відсутні.

За наслідком чого, ухвалою судді від 23.12.2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

15.02.2023 року до суду надійшла заява від представника позивача про забезпечення позову шляхом встановлення заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, його посадовим особам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в тому числі, але не обмежуючись, заборонити дії щодо відчуження, передачі в іпотеку, оренду, державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів відносно/щодо - нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 10349,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1181997451101, що належать ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» (ЄДРПОУ 41766371).

Вказану заяву передано головуючому по справі судді Калініченко Л.В. 16.02.2023 року.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 16.02.2023 року встановлено відповідність вказаної заяви вимогам ст. 151 ЦПК України та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.02.2023 року з викликом позивача по справі.

За наслідком розгляду зазначеної заяви, 21.02.2023 року Київським районним судом міста Одеси постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_3 , про забезпечення позову по цивільній справі №947/28021/22 - залишено без задоволення.

Також, 15.02.2023 року до суду надійшла заява від представника позивача про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів по справі.

Надалі, як вбачається позивачем 24.03.2023 року було скеровано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 31.03.2023 року за вх. №16937, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням кур`єрської служби ПНН №4624.

Отже, як вбачається позивач скористувався процесуальним правом передбаченим п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України.

У відповідності до заяви про збільшення розміру позовних вимог, ОСОБА_1 збільшено розмір заборгованості, за наслідком чого останній просить суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором позики від 25 травня 2020 року, з урахуванням укладеної 26 травня 2020 року Додаткової угоди №1 до договору позики від 25 травня 2020 року, сума якої становить 96 015 250 (дев`яносто шість мільйонів п`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок, звернути стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a> нерухоме майно - нежитлові будівлі, загальною площею 10349,1 кв.м., розташовані в АДРЕСА_1 , як на предмет іпотеки, шляхом реалізації на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, що на підставі звіту про оцінку майна становить - 94 140 522 гривні 00 копійок.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач додатково до первісно викладених посилань стверджує, що до договору позики від 25.05.2020 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26.05.2020 року також було укладено додаткову угоду №1, за умовами якої сторони з підстав допущення технічної описки змінили пункт 14 договору позики, а також узгодили що позикодавець додатково передає позичальнику грошові кошти в сумі 85984000,00 грн., що становить еквівалент 3200000,00 доларів США, які ОСОБА_2 зобов`язується повернути їх в строк до 26.12.2021 року.

На підставі вказаних змін, між ОСОБА_1 та ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» 14.02.2023 року було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого Савченко С.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 25 травня 2020 року зареєстрованого реєстрі за №564, який в свою чергу був посвідчений 14.02.2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрований в реєстрі за №108.

За умовами внесених змін до договору іпотеки, сторони погодили наступний зміст пункту 1.2 договору, відповідно до якого цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальника, що випливають з договору позики, укладеного між іпотеко держателем та позичальником від 25.05.2020 року та усіх додаткових договорів про внесення змін та доповнень до вказаного договору позики. У разі зміни основного зобов`язання після укладення цього договору, таке зобов`язання забезпечується в його повному розмірі без внесення змін в договір іпотеки.

Як стверджує позивач, у встановлений в додатковій угоді строк ОСОБА_2 свої зобов`язання не виконав з повернення грошових коштів одержаних в позику, з підстав чого ним 14.02.2023 року було скеровано додатково вимогу до ОСОБА_4 та ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» з підстав необхідності повернення вказаних коштів, та попереджено про намір звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.05.2020 року, з метою погашення загальної заборгованості за договором позики від 25.05.2020 року та укладеної до нього додаткової угоди №1 від 26.05.2020 року, яка становить в сумі 96015250,00 грн.

З підстав не виконання ОСОБА_4 та ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» зобов`язань з погашення заборгованості за договором позики, як стверджує позивач, він вимушений звернутись до суду з цим позовом та збільшенням розміру первісно заявлених позовних вимог.

05.04.2023 року до суду додатково надійшла заява від представника позивача про приєднання до матеріалів справи квитанції на підтвердження доплати судового збору в сумі 1015,00 грн.

В підготовче судове засідання призначене на 11 квітня 2023 року з`явились: представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ; представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a> - Павельченко Ігор Віталійович; представник третьої особи ОСОБА_2 - Єгоров Дмитро Сергійович.

У підготовчому судовому засіданні, судом було встановлено відповідність заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог вимогам ст. 49 ЦПК України та ст. 175, 177 ЦПК України, за наслідком чого, приймаючи відсутність заперечень сторін по справі, ухвалено прийняти вказану заяву до розгляду.

Надалі, під час проведення підготовчого судового засідання 11 квітня 2023 року представник третьої особи Андреєва С.О. повідомив, що підтримує заявлені вимоги, оскільки ОСОБА_2 визнаються боргові зобов`язання та наявна заборгованість за договором позики від 25.05.2020 року та укладеної до нього додаткової угоди №1 від 26.05.2020 року.

Представник відповідача ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» в підготовчому судовому засіданні визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача за наслідком визнання відповідачем та третьою особою позовних вимог, наполягав на розгляді справи в підготовчому судовому засіданні.

Крім того, суд зазначає, що 28.03.2023 року до суду надійшли заяви від відповідача - ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» за підписом директора Андреєва С.О. та особисто від останнього - ОСОБА_2 , як третьої особи по справі, про визнання позовних вимог та їх підтримання, визнання наявної заборгованості в сумі 96015250,00 грн. за договором позики від 25.05.2020 року та укладеної до нього додаткової угоди №1 від 26.05.2020 року.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову, та відсутності заперечень учасників по справі, судом було ухвалено провести розгляд справи у підготовчому судовому засіданні 11 квітня 2023 року.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши та вивчивши документи наявні в матеріалах справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 травня 2020 року між ОСОБА_1 , як позикодавцем, та ОСОБА_2 , як позичальником, укладено договір позики, за умовами якого позикодавець передав, а ОСОБА_2 отримав в позику грошові кошти в сумі - 10 031 250 грн., що складає еквівалент 375 000 доларів США, та зобов`язався повернути ці кошти у строк - до 25.05.2025 року, при цьому позикодавець має право достроково вимагати від позичальника повернення суми позики.

Сторони у договорі в пункті 2 засвідчили, що грошові кошти, які є предметом цього договору, передані позикодавцем та одержані позичальником до підписання цього договору.

На забезпечення виконання обов`язків позичальника 25.05.2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крипт Інвест Клуб» укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався солідарно, у повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання обов`язків ОСОБА_2 по договору позики.

Також, у забезпечення виконання обов`язків позичальника, 25.05.2020 року між ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ», код ЄДРПОУ 41766371, та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрований в реєстрі за №565, за умовами якого, ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ», як іпотекодавець, виступає майновим поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики від 25.05.2020 року.

Так, за вказаним договором іпотекодавець передав в іпотеку - ОСОБА_1 , як іпотекодержателю нерухоме майно - нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №118997451101, які належать іпотекодавцю на праві приватної власності.

Зазначені обставини належності ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» вказаного нерухомого майна на праві приватної власності, додатково підтверджуються наданим до суду витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №210118915 від 25.05.2020 року та надаю до суду інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №322722069 від 13.02.2023 року.

За наслідком укладення вказаного договору, тієї ж дати приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. було накладено заборону відчуження вказаного нерухомого майна, зареєстрована в реєстрі за №565.

Відомості про Іпотеку зазначеного майна та заборони відчуження були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності, що підтверджується вищевказаною інформаційною довідкою за №322722069 від 13.02.2023 року та наявними записами за №36615865 про іпотеку та №36615811 про заборону відчуження.

26 травня 2020 року між ОСОБА_1 , як позикодавцем, та ОСОБА_2 , як позичальником, укладено додаткову угоду до вищевказаного договору позики від 25 травня 2020 року, якою сторони узгодили у зв`язку з технічною опискою внести зміни до п.14 Договору позики від 25.05.2020 року та вважати вірним внесення змін і доповнень до цього договору в письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

Також за умовами додаткової угоди №1, позикодавець додатково передає у власність позичальника грошові кошти у розмірі 85 984 000 (вісімдесят п`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі) гривень, що еквівалентно по курсу НБУ 3200000 (три мільйона двісті тисяч) доларів США. Сторонами засвідчено, що загальна сума заборгованості позичальника перед позикодавцем у гривневому еквіваленті складає 96015250,00 гривень 00 копійок. Строк виконання зобов`язань встановлено терміном до 26.12.2021 року.

Сторони у пункті 3 додаткової угоди засвідчили, що грошові кошти, які є предметом цього договору, передані позикодавцем та одержані позичальником до підписання цієї додаткової угоди.

На підставі вказаних змін, між ОСОБА_1 та ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» 14.02.2023 року було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого Савченко С.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 25 травня 2020 року зареєстрованого реєстрі за №564, який в свою чергу був посвідчений 14.02.2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрований в реєстрі за №108.

За умовами внесених змін до договору іпотеки, сторони погодили наступний зміст пункту 1.2 договору, відповідно до якого цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальника, що випливають з договору позики, укладеного між іпотеко держателем та позичальником від 25.05.2020 року та усіх додаткових договорів про внесення змін та доповнень до вказаного договору позики. У разі зміни основного зобов`язання після укладення цього договору, таке зобов`язання забезпечується в його повному розмірі без внесення змін в договір іпотеки.

Також з поданого до суду витягу з Державного реєстру речових прав за №322785081 від 14.02.2023 року, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. внесені зміни до запису про іпотеку №36615865, за наслідком укладення договору про внесення змін до договору від 14.02.2023 року, посвідченого Савченко С.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №108.

Також з поданих до суду доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 з підстав порушення умов договірних зобов`язань звертався до Приморського районного суду міста Одеси з позовом про стягнення заборгованості за договором позики від 25.05.2020 року, в первісно укладеній редакції (справа № 522/8594/20). За наслідком розгляду вказаної справи, рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 18 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, яке в свою чергу скасовано постановою Одеського апеляційного суду від 07.04.2022 року, якою позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a> заборгованість за договором позики у розмірі - 10 031 250 гривень 00 копійок.

Як вбачається, з підстав невиконання умов договору позики від 25.05.2020 року, з урахуванням внесених до нього змін на підставі Додаткової угоди №1 від 26.05.2020 року, 14.02.2023 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою вимогою до ОСОБА_2 про усунення порушень, шляхом сплати заборгованості в загальній сумі у розмірі 96015250,00 грн., на протязі тридцятиденного строку, з дня отримання цієї вимоги, а також повідомив про вчинення дій зі звернення стягнення на іпотечне майно, за договором іпотеки від 25.05.2020 року.

Вказана вимога була скерована ОСОБА_2 , та отримана останнім 16.02.2023 року, що підтверджується повідомлення поштової кур`єрської служби Спецкур`єр за №8203.

Також, тієї ж дати ОСОБА_1 звернувся з письмовою вимогою до ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» про усунення порушень за договором позики від 25.05.2020 року, з урахуванням додаткової угоди №1 від 26.05.2020 року заборгованість за якими становить в загальній сумі 96015250,00 грн., на протязі тридцятиденного строку, з дня отримання цієї вимоги, а також повідомив про вчинення дій зі звернення стягнення на іпотечне майно, за договором іпотеки від 25.05.2020 року.

Вказана вимога була скерована ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ», та отримана представником підприємства 16.02.2023 року за підписом ОСОБА_2 , що підтверджується повідомлення поштової кур`єрської служби Спецкур`єр за №8204.

Одночасно судом встановлено, що з договору іпотеки від 25.05.2020 року та укладеного до нього договору про внесення змін від 14.02.2023 року вбачається, що від імені ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» діяв директор - Андреєв С.О., а відтак вказана вимога є належним чином врученою посадовій особі підприємства.

Позивач стверджує, що у вказаний у вимозі строк, як і у строк виконання зобов`язань за договором позики від 25.05.2020 року, з урахуванням внесених до нього змін, який встановлений до 26.12.2021 року, позичальник ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання з повернення грошових коштів не виконав, як і у строк визначений у вимозі, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом,

Щодо заявлених вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Надаючи оцінку укладеному між сторонами по справі правочину, судом враховується, що договір позики від 25.05.2020 року, як і укладена до нього додаткова угода №1 від 26.05.2020 року, підписані його сторонами, що було підтверджено в судовому засіданні представниками позичальника та позикодавця за цим договором.

Також судом враховується, що з моменту укладення сторонами по справі додаткової угоди №1 від 26.05.2020 року до Договору позики від 25.05.2020 року, на підставі ст.604 ЦК України відбулася новація боргу у зв`язку зі збільшенням розміру позику і попереднє зобов`язання припиняється.

За наслідком чого, виконанню підлягають зобов`язання за договором позики від 25.05.2020 року, з урахуванням внесених змін на підставі додаткової угоди №1 від 26.05.2020 року.

Зазначений договір відповідає вимогам ст. 1048 ЦК України, містять підтвердження про надання грошових коштів в позику, а також зобов`язання позичальника про їх повернення.

Одночасно в частині засвідчення сторонами у договорі позики передачу грошових коштів до його укладення, судом враховується висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року в справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19) відповідно до якого, відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Таким чином, положення договору про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші.

Під час розгляду справи представником третьої особи - ОСОБА_2 було визнано отримання ОСОБА_2 позики за договором позики від 25.05.2020 року, з урахуванням внесених до нього змін, а саме у загальному розмірі 96015250,00 грн., що також визнається ОСОБА_2 у поданій ним до суду заяві про визнання позову.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У відповідності до вказаних положень, вищевказані визнані учасниками по справі обставини, як сторін правочину, додатковому доказуванню не підлягають.

Одночасно судом враховується висновок Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню».

Приймаючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт виникнення між сторонами договірних зобов`язань за договором позики від 25.05.2020 року, з урахуванням внесених до нього змін Додатковою угодою №1 від 26.05.2020 року.

Так, за договором позики передбачений обов`язок з повернення позики, що передбачено ст. 1049 ЦПК України, відповідно до якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Приймаючи викладене, суд вважає встановленим виконання умов договору позики від 25.05.2020 року, з урахуванням внесених до нього змін додаткової угодою №1, з боку ОСОБА_1 з надання останнім у позику ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 96015250,00 грн., та їх отримання останнім.

Як вбачається, сторони за договором позики від 25.04.2020 року, з урахуванням внесених до них змін, погодили строк повернення позики до 26.12.2021 року.

Доказів на підтвердження виконання з боку ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань з повернення отриманих в позику грошових коштів за вищевказаним договором позики у погоджений сторонами строк, до суду не надано.

Одночасно судом враховується визнання ОСОБА_2 позову, визнання невиконання умов вказаного правочину і наявності боргових зобов`язань перед ОСОБА_1 в розмірі 96015250,00 грн., що також підтверджено його представником в судовому засіданні під час розгляду справи.

За наслідком чого, суд вважає доведеними доводи позивача про наявність у ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 25 травня 2020 року, з урахуванням укладеної 26 травня 2020 року Додаткової угоди №1 до договору позики від 25 травня 2020 року, у розмірі, яка станом на день пред`явлення вимоги позичальнику - 14.02.2023 року, становить в сумі 96015250,00 грн., з підстав не виконання взятих на себе майнових зобов`язань.

Як вже судом встановлено, з метою виконання зобов`язань ОСОБА_2 за вищевказаним договором позики, між ОСОБА_1 та ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» 25.05.2020 року було укладено договір іпотеки від 25.05.2020 року, з подальшими внесеннями до нього, відповідно до яких ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» є майновим поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_2 за вказаним договором позики від 25.05.2020 року, та усіма укладеними до нього змінами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи - боржника.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Отже, Іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права й обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), закріплене в статті 590 ЦК України, передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України "Про іпотеку", згідно з частиною третьою статті 33 якого звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі № 635/5796/14-ц (провадження № 61-16262св20) зроблено висновок, що: «за змістом припису частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку» визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону) - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону, не передбачили».

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», частиною 1 якої передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності);

- спосіб реалізації предмета іпотеки;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов`язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Приймаючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_2 основне зобов`язання за договором позики не виконано, зобов`язання за яким забезпечені іпотекою на підставі договору іпотеки від 25.05.2020 року, суд вважає, що позивач має право звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором і реалізувати його для погашення вказаних вище зобов`язань у порядку, встановленому умовами іпотечного договору, зокрема в судовому порядку про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом продажу на електронних торгах.

Одночасно судом враховується, що згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-г/16, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору суд вважає, що наявність судового рішення про задоволення вимог позивача, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного або іпотечного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Отже, зважаючи на порушення боржником своїх обов`язків по поверненню отриманих в позику грошових коштів, суд вважає, що вимоги позивача про задоволення таких вимог за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтуються на законі, а тому підлягають до задоволення.

В порядку ч.1 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» суд зазначає, що сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки підлягає заборгованість за договором позики від 25 травня 2020 року, з урахуванням укладеної 26 травня 2020 року Додаткової угоди №1 до договору позики від 25 травня 2020 року, яка станом на 14.02.2023 року, становить 96 015 250 (дев`яносто шість мільйонів п`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Частина 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Одночасно, ухвалюючи рішення суду в цій справі судом враховується визнання відповідачем - майновим поручителем позичальника за спірним договором позики від 25.05.2020 року, з урахуванням внесених до нього змін, а саме ТОВ «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ» позовних вимог, у тому числі суму заборгованості ОСОБА_2 за спірним договором, з урахуванням внесених змін, а також визначену вартість предмету іпотеки на підставі звіту про оцінку майна №ED221115-11, складеного 15.11.2022 року ФОП ОСОБА_5 , в сумі 94 140 522 гривні 00 копійок.

У відповідності до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Приймаючи вищевикладене, визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, у зв`язку з чим, слід звернути стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a> нерухоме майно - нежитлові будівлі, загальною площею 10349,1 кв.м., розташовані в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №118997451101, як на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25 травня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрованого в реєстрі за №564, з урахуванням укладеного 14 лютого 2023 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрованого в реєстрі за №108 - Договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого Савченко С.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 25 травня 2020 року зареєстрованого реєстрі за №564, В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором позики від 25 травня 2020 року, з урахуванням укладеної 26 травня 2020 року Додаткової угоди №1 до договору позики від 25 травня 2020 року, позикодавцем за яким є - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка станом на 14.02.2023 року, становить 96 015 250 (дев`яносто шість мільйонів п`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок, шляхом продажу на електронних торгах, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за ринковою вартістю визначеною суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Одночасно судом враховується, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження, що передбачено положеннями ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Агрокомплекс проти України» (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (див. серед інших рішень, рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

Приймаючи визнання відповідачем позову та погодження визначення вартості майна боржника, з метою поновлення порушених прав та інтересів позикодавця, суд вважає за доцільним зазначити вартість предмету іпотеку в сумі - 94 140 522 гривні 00 копійок, яка визначена сторонами на підставі звіту про оцінку майна №ED221115-11, складеного 15.11.2022 року ФОП ОСОБА_5 .

Разом з тим, суд зазначає, що визначення узгодженої сторонами вартості майна іпотеки не скасовує вимог Закону України «Про іпотеку», а саме що реалізацію предмета іпотеки, на який звертається стягнення, слід проводити шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону, за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Також судом не застосовуються положення пункту 5-2 розділу VI Прикінцевих положень закону України «Про іпоетку», у відповідності до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону, приймаючи, що предмет іпотеки перебуває у власності юридичної особи та забезпечує зобов`язання не за споживчим кредитом.

Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, розглядаючи заяву в межах заявлених позовних вимог, приймаючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача та їх задоволення.

Згідно з ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати зі сплати судового збору в сумі 13420 гривень 00 копійок.

При вищевикладених обставинах та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 263-265, 267, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a> (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Педагогічна, 21, корп. 1, кв. 215), третя особа - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором позики від 25 травня 2020 року, з урахуванням укладеної 26 травня 2020 року Додаткової угоди №1 до договору позики від 25 травня 2020 року, позикодавцем за яким є - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка станом на 14.02.2023 року, становить 96 015 250 (дев`яносто шість мільйонів п`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок, звернути стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a> (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Педагогічна, 21, корп. 1, кв. 215; код ЄДРПОУ 41766371) нерухоме майно - нежитлові будівлі, загальною площею 10349,1 кв.м., розташовані в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №118997451101, як на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25 травня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрованого в реєстрі за №564, з урахуванням укладеного 14 лютого 2023 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрованого в реєстрі за №108 - Договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого Савченко С.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 25 травня 2020 року зареєстрованого реєстрі за №564, шляхом реалізації на електронних торгах у межах процедури виконавчого провадження згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, однак не нижче вартості ніж 94 140 522 (дев`яносто чотири мільйони сто сорок тисяч п`ятсот двадцять дві) гривні 00 копійок, яка визначена на підставі звіту про оцінку майна №ED221115-11, складеного 15.11.2022 року ФОП ОСОБА_5 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИПТ ІНВЕСТ КЛУБ»</a> (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Педагогічна, 21, корп. 1, кв. 215; код ЄДРПОУ 41766371) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 13420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 14.04.2023 року.

Головуючий Калініченко Л. В.