Ухвала

від 20.02.2023 по справі 938/109/23

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 938/109/23

Провадження № 2-з/938/1/23

УХВАЛА

про вирішення заяви про забезпечення позову

20 лютого 2023 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого суддіЧекан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Дудорова О.О., звернулася до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту для права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху площею 0,0259 га згідно конфігурації зазначеній в схемі встановлення сервітуту, на земельній ділянці з кадастровим номером 2620881307:02:001:0056 площею 0,2164 га, яка розташована в с. Черетів Верховинського району Івано-Франківської області та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі рішення 14 сесії 5 демократичного скликання Буковецької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 28.08.2008 року для обслуговування земельної ділянки площею 0,3 га з кадастровим номером 2620881307:02:001:0120 в с. Черетів Верховинського району Івано-Франківської області та житлового будинку АДРЕСА_1 , що розташований на цій земельній ділянці та належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвалою від 20.02.2023 року вказану позовну заяву прийнято до розглядлу та відкрито провадження в справі у порядку загального позовного провадження.

Одночасно зпред`явленням цьогопозовуОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Дудорова О.О., подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2620881307:02:001:0056 площею 0,2164 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в с. Черетів Верховинського району Івано-Франківської області та належить ОСОБА_2 (зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві власності на підставі рішення 14 сесії 5 демократичного скликання Буковецької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 28.08.2008 року. Заяву обгрунтовує тим, що позивачем вчинені всі дії щодо можливого досудового врегулювання даного спору, а саме надіслано заяву (пропозицію) щодо встановлення сервітуту разом з схемою встановлення сервітуту та проектом договору, а також подано заяву до земельної комісії, проте відповідачка та члени її родини категорично відмовилися від укладення договору про встановлення сервітуту, вживають заходи щодо продажу даної земельної ділянки, що суттєво ускладнить позивачу встановлення сервітуту у судовому порядку, тому виникла необхідність разом з подачою позовної заяви звернутися до суду з даною заявою про забезпечення позову. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Вивчивши подані матеріали позову, суд вважає, що у відповідно до вимог ч.1 ст.153ЦПК України заяву слід розглянути без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно зі ч. 1 ст.150ЦПК України позовзабезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третястатті 150 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Крім того, Верховний Суд акцентував увагу, що є помилковимнакладення арештуна нерухомемайно особи,яка неє відповідачему справі( постанова Верховного Суду від 24.02.2021 року в справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) ).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідач та члени її родини розмістили оголошення про продаж земельної ділянки, на яку позивач хоче накласти сервітут, продаж цієї земельної ділянки ускладнить позивачу встановлення сервітуту, однак не зазначає обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Додані до позовної заяви та заяви про забезпечення позову матеріали жодним чином не підтверджують, що земельна ділянка, на яку позивач бажає накласти арешт, належить відповідачу, а також долучені роздруківки з сайту ОЛХ не підтверджують, що ці оголошення стосуються саме земельної ділянки відповідача, щодо якої вирішується питання про накладення арешту. Обов`язок доведення вищевказаного покладається на заявника. Тому суд доходить висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно слід відмовити.

Керуючись ст.ст.150,152,153,247,260 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2620881307:02:001:0056 площею 0,2164 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в с. Черетів Верховинського району Івано-Франківської області, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області абобезпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталія ЧЕКАН