Рішення

від 20.02.2023 по справі 710/1309/22

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/1309/22 Провадження № 2/710/110/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2023 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Сивоконя С.С.,

за участі секретаря судових засідань - Глущенко О.Ю.,

учасники процесу:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник третьої особи - Меркотан В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Шпола цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лип`янської сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне виробничо - комерційне підприємство «Торговий дім- Київська Русь» про визнання права власності на транспортний засіб

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

26.09.2022 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить визнати за ним право власності на транспортний засіб марки ЗИЛ ММЗ 554 М, 1992 року випуску, шассі № НОМЕР_1 реєстраційний державний номер НОМЕР_2 зареєстрований Смілянським МРЕВ ДАЇ відповідно до технічного паспорту НОМЕР_3 виданого 13.03.1993 року, ринковою вартістю 24580 грн.

Аргументи учасників справи.

Позивач мотивує свій позов тим, що в 2015 році придбав у спілки власників майнових паїв колишнього КСП «Дніпро» село Лебедин Шполянського району у власність автомобіль марки ЗИЛ ММЗ 554 М, 1992 року випуску, шассі № НОМЕР_1 реєстраційний державний номер НОМЕР_2 зареєстрований Смілянським МРЕВ ДАЇ відповідно до технічного паспорту НОМЕР_3 виданого 13.03.1993 року, ринковою вартістю 24580 грн.

Набуття права власності на придбаний ТЗ відбулося за довідкою рахунком серії ААЕ №0409272 виданої ПВКП Торговий дім- Київська Русь 24.10.2015 року, що здійснює комісійну торгівлю ТЗ. Правомірність переходу права власності підтверджується актом приймання - передачі майна пайового фонду спілки власників майнових паїв колишнього КСП «Дніпро» с. Лебедин Шполянського району від 02.02.2010 року та довідкою рахунком виданим торговою організацією. Оскільки придбаний ТЗ перебував в розібраному стані, то позивач не мав змоги доставити його до сервісного центру МВС та перереєструвати його на своє ім`я і тим самим порушив строки державної реєстрації ТЗ. Після відновлення транспортного засобу в 2021 році позивач звернувся до Черкаського ТСЦ МВС України, для реєстрації його на своє ім`я і отримав усну відмову. Про своє порушене право позивач дізнався із листа РСЦ МВС від 11.08.2021 року.

Позивач у судове засідання з`явився, позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області у суд не з`явився, надав заяву в якій просив справу слухати без його участі, позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі.

Представник відповідача Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області у суд не з`явився, надав клопотання в якій просив справу слухати без його участі, проти позовних вимог не заперечує, судові витрати просив покласти на позивача.

Представник третьої особи у суд з`явився, позов підтримав та просив його задовольнити

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 03.10.2022 було відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 19.12.2022 було здійснено перехід до розгляду справи за правилами зального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 27.12.2022 було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з довідкою виданою Лип`янською сільською радою Звенигородського району Черкаської області. від 17.11.2021 №1144 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 . В своєму господарстві має автомобіль ЗІЛ, право власності на який не зареєстрований. (а.с.4).

Відповідно до акту приймання - передачі ТЗ від 02.02.2010 року складеного в с. Лебедин Шполянського району, ОСОБА_2 - заступник голови спілки співвласників майнових колективного сільськогосподарського підприємства «Дніпро» село Лебедин Шполянського району з однієї сторони, ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_4 вид. Шполянським РВ УМВС України, АДРЕСА_2 з другої сторони, на виконання рішення спілки співвласників майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства «Дніпро» село Лебедин Шполянського району від січня 2010 року №14 склали цей акт приймання - передачі ТЗ марки ЗИЛ ММЗ 554 М. 1992 року випуску, шассі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Смілянським МРЕВ ДАЇ відповідно до технічного паспорту НОМЕР_3 виданого 13.03.1993 року. (а.с.5).

Згідно з довідкою №1537 від 04.08.2021 року, виданою старостою с. Лебедин, Рудас Н.А. , на території с. Лебедин діяла спілка співвласників «Дніпро», головою комісії по розпаюванню якої був Темненко Микола Васильович , заступником ОСОБА_2 . (а.с.6).

Відповідно до довідки - рахунку серія ААЕ №409272 від 24.10.2015 року виданої ПВ КП ТД КР, ОСОБА_1 продано ТЗ - ЗИЛ ММЗ 554 М, шасі НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) НОМЕР_3 , за 3410грн. (а.с.10, 36).

Відповідно до витягу із звіту №18 про оцінку транспортного засобу, складеного 01.06.2022 року суб`єктом оціночної діяльності - ПВКП «Торговий Дім Київська Русь», ринкова вартість автомобіля ЗИЛ ММЗ 554 М, 1992 року випуску, шассі № НОМЕР_1 , реєстраційний державний номер НОМЕР_2 зареєстрований Смілянським МРЕВ ДАЇ відповідно до технічного паспорту НОМЕР_3 виданого 13.03.1993 року на дату оцінки складає 24580 грн. (а.с.11).

Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області) від 11.08.2021 року №31.23/1381, крім іншого зазначено, що станом на 10.08.2021 згідно ЄДРТЗ МВС РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області відсутня інформація про зареєстрований автомобіль ЗИЛ ММЗ 554М, номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) НОМЕР_3 . (а.с.8-9).

Відповідно до копії технічного паспорту серія НОМЕР_3 виданого Смілянським МРЕО ДАЇ МВС в Черкаській області від 13.03.1993 року транспортний засіб марки ЗІЛ ММЗ 554 М, тип кузова - самоскид, рік випуску 1992, шассі НОМЕР_1 , кузов № б/н, двигун № НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_2 . Належить на праві власності КСП «Дніпро», с. Лебедин, Шполянський район. (а.с.12).

Відповідно до копії договору - доручення комісійного продажу транспортного засобу від 22.10.2015 Комісіонер (Приватне виробничо -комерційне підприємство «Торговий Дім Київська Русь»), діючи від імені та за рахунок Комітента ( ОСОБА_2 - заступник голови спілки співвласників майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства «Дніпро» село Лебедин, Шполянського району), зобов`язується реалізувати на засадах комісійної торгівлі транспортний засіб автомобіль ЗИЛ ММЗ 554 М, 1992 року випуску, шассі № НОМЕР_1 , реєстраційний державний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Смілянським МРЕВ ДАЇ відповідно до технічного паспорту НОМЕР_3 , виданого 13.03.1993 року, технічно розкомплектований, (відсутній кузов, автошини непридатні), потребує повної комплектації та капітального ремонту і його вартість на дату оцінки складає 3410 грн) з метою придбання його Довірителем. Передання ТЗ здійснюється за актом здавання - приймання на умовах визначених договором. Місцем передання м. Шпола вул. Лебединська, б.4. За виконання доручення, комісіонер має право на винагороду в розмірі 5% від вартості ТЗ, яка сплачується Комітентом. (а.с.39).

Відповідно до копії акту №22/10 приймання - передачі транспортного засобу від 22.10.2015 року Приватне виробничо - комерційне підприємство «Торговий Дім Київська Русь» в особі директора Меркотана В.В. (Комісіонер) та покупець ОСОБА_2 - заступник голови спілки співвласників майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства «Дніпро» село Лебедин Шполянського району (Комітент), склали акт про те, що здійснено приймання - передачу на комісію транспортного засобу: автомобіль ЗИЛ ММЗ 554 М, 1992 року випуску, шассі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Смілянським МРЕВ ДАЇ відповідно до технічного паспорту НОМЕР_3 виданого 13.03.1993 року, технічно розкомплектований, (відсутній кузов, автошина непридатна) потребує повної комплектації та капітального ремонту і його вартість на дату оцінки складає 3410 грн. (а.с.40).

Відповідно до витягу із звіту №18 про оцінку транспортного засобу, складеного 24.10.2015 року суб`єктом оціночної діяльності - ПВКП «Торговий Дім Київська Русь», ринкова вартість автомобіля ЗИЛ ММЗ 554 М, 1992 року випуску, шассі № НОМЕР_1 , реєстраційний державний номер НОМЕР_2 зареєстрований Смілянським МРЕВ ДАЇ відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 виданого 13.03.1993 року, власник КСП «Дніпро», автомобіль технічно розкомплектований, (відсутній кузов, автошина непридатна) потребує комплектації та капітального ремонту і його вартість на дату оцінки складає 3410 грн. (а.с.41).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.11.2022 року, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро», код ЄДРПОУ - 03793931, припинено. Державна реєстрація припинення юридичної особи відбулася у зв`язку з визнанням її банкрутом, 05.02.2009 року. (а.с. 44-46).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» в редакції від 31.03.2005 року, яка була чинною станом на 02.02.2010 року (дата підписання акта приймання - передачі транспортного засобу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до ч.2,3 ст. 9 цього Закону, пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Відповідно до п. 8,9 «Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств» затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року №62, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2001 р за №305/5496, який був чинний яка була чинною станом на 02.02.2010 року (дата підписання акта приймання - передачі транспортного засобу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) в редакції від 23.08.2004 року, кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку. Виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Відповідно до п.15 цього Порядку виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі - Свідоцтво), що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Відповідно до п.13,14 «Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. N 177 в редакції станом на 16.06.2003, яка була чинною станом на 02.02.2010 року (дата підписання акта приймання - передачі транспортного засобу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ), майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. До зазначеного списку додаються такі документи: акт розрахунку уточненого пайового фонду; уточнена структура пайового фонду; уточнений перелік майна пайового фонду. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Усі подані документи формуються в окрему справу по кожному підприємству. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Видача свідоцтва громадянину проводиться безоплатно. Відмову у видачі свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку. У разі втрати чи пошкодження свідоцтва громадянину видається дублікат, про що робиться відповідний запис на бланку свідоцтва.

Відповідно до п.7,8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. N 1371) у редакції станом 29.12.2009 року, яка була чинною станом на 02.02.2010 року (дата підписання акта приймання - передачі транспортного засобу) власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). Державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін`юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух") ( 3353-12 ), а також транспортні засоби, зібрані (складені) із складових частин серійних транспортних засобів без дотримання вимог зазначеного Закону ( 3353-12 ). Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; вантажна митна декларація або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 р. № 941 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів» довідку-рахунком було виключено із переліку документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України в редакції станом на 30.09.2015 року, яка була чинною на 24.10.2015 року (дата видачі довідки - рахунку), за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ст. 1014 ЦК України комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Відповідно до ст. 1018 ЦК України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.1 ст. 51 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ч.3 ст. 12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України та Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Суд не приймає до уваги копію листа Департаменту державної автомобільної інспекції від 12.01.2011 №4/8-190, надану третьою особою, оскільки не було надано доказів надсилання її іншим сторонам.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 203 ЦК України в редакції станом на 30.09.2015 року зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.3 ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу

Відповідно до ч.1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

За змістом статті 1011 ЦК України комісіонер діє в чужих інтересах, але від власного імені, тобто є самостійною стороною у правочині. Предметом договору комісії виступає діяльність комісіонера, тобто послуга, що ним надається, а не сам правочин як результат діяльності комісіонера. Отже, договір комісії є правочином щодо надання послуг, а не договором відчуження майна. Такий висновок міститься у постанові ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справа № 759/5556/16 від 01.06.2022 року.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

У відповідності до ч.5 ст.11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. N 1371) копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, їх складових частин.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Отже, досліджені судом докази вказують на те, що позивач не зареєстрував транспортний засіб у визначені законом строки та порядку, і на теперішній час позбавлений можливості зареєструвати за собою право власності на транспортний засіб у встановленому законом порядку.

В позасудовому порядку вирішити питання оформлення права власності на транспортний засіб вирішити не можливо, оскільки колишній власник майна КСП «Дніпро» та його правонаступник СТОВ «Дніпро» припили свою діяльність.

Згідно ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В той же час суд встановив, що транспортний засіб марки ЗІЛ ММЗ 554 М, самоскид, 1992 року випуску, номер шасі - НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_2 , на підставі технічного паспорту серія НОМЕР_6 виданого Смілянським МРЕВ ДАЇ УМВ в Черкаській області від 13.03.1993 року належить КСП «Дніпро». Позивач не надав до суду жодних доказів переходу права власності на зазначений транспортний засіб від КСП «Дніпро» до СТОВ «Дніпро», та в подальшому до спілки співвласників майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства «Дніпро».

Суд критично оцінює довідку №1537 від 04.08.2021 наданою старостою села Рудас Н.А. , оскільки із її змісту не можна встановити дійсні обставини справи. Так, у довідці зазначено, що на території с. Лебедин діяла спілка співвласників «Дніпро», проте із довідки не можливо встановити що «Дніпро» це саме колишнє СТОВ, крім того не вказаний період часу діяльності спілки, також не зрозуміло якими документами користувався староста села для надання такої довідки.

Суд не бере до уваги довідку № 1373 від 15.12.2022 року за підписом старости села Лебедин, Рудас Н.А. , оскільки позивач не надав доказів надсилання або вручення цієї довідки, відповідно до вимог ч.9 ст. 83 ЦПК України, іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, позивач не надав належних доказів ( копію Статуту, протоколів загальних зборів, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), які стосується існування спілки співвласників майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства «Дніпро».

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.11.2022 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро» код ЄДРПОУ - 03793931, місце знаходження: Україна, 20634, Черкаська область, Шполянський район, село Лебедин, було припинено у зв`язку з її банкрутством. Державна реєстрація припинення відбулася 05.02.2009 року.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, справа № 758/10554/16-ц від 24.02.2021 зазначено, що правонаступництво допускається лише у разі припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), проте у разі повної ліквідації юридичної особи правонаступництво не допускається.

Позивач не надав жодних доказів про те, що ОСОБА_2 станом на 02.02.2010 був уповноважений підписувати акт приймання - передачі транспортного засобу, а у 2015 році укладати договір доручення комісійного продажу транспортного засобу, тобто діяв від імені та в інтересах власника транспортного засобу. Більше того в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують право власності колишніх членів КСП «Дніпро» чи СТОВ «Дніпро», на транспортний засіб, який є предметом спору.

Ураховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що укладений договір - доручення комісійного продажу транспортного засобу від 22.10.2015 року не породжує жодних правових наслідків, щодо переходу права власності на транспортний засіб марки ЗІЛ ММЗ 554 М, самоскид, 1992 року випуску, номер шасі - НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_2 , на підставі технічного паспорту серія НОМЕР_6 виданого Смілянським МРЕВ ДАЇ УМВ в Черкаській області від 13.03.1993 року, та є нікчемним.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності наданих сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов не підлягає задоволенню суд залишає судові витрати на рахунку позивача.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 11, 16, 328, 392, 1011 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя С.С. Сивокінь

(повний текст рішення складено 21.02.2023)