Постанова

від 21.02.2023 по справі 916/3434/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3434/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

розглянувши в порядку с письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Фєм

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 про відмову у видачі судового наказу, ухвалену суддею Бездолею Д.О. у м. Одесі

у справі № 916/3434/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Фєм

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бласт і Ко

про стягнення 250 000,00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2022 року до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Євро-Фєм про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВ Бласт і Ко боргу у розмірі 250 000,00 грн. за виконані на підставі договору підряду № 17/09 від 17.09.2021 роботи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 у задоволенні заяви ТОВ Євро-Фєм про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з ТОВ Бласт і Ко відмовлено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу /ГПК/ України, враховуючі, що заявлено вимогу про стягнення боргу у розмірі, який перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заявник не погодився із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду та звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду питання про видачу судового наказу.

На думку скаржника, ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки її прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема апелянт вважає, що на дату надходження до суду першої інстанції заяви про видачу судового наказу сума вимоги не перевищувала ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки цей розмір становив 268 400 грн., враховуючи, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 грудня 2022 року складав 2 684 грн..

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом апеляційної інстанції була надіслана ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у даній справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу скаржника - вул. Хімічна, буд 1/27, офіс 304, м.Одеса, Одеська область, 65001, яка також була зазначена ним самим у апеляційній скарзі.

Згідно з довідкою Акціонерного товариства "Укрпошта" про причини повернення (Ф.20) поштового відправлення № 6511914049195 воно повернуто з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частин третьої, сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом, для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3 - 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд апеляційної інстанції з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).

Таким чином апелянт, належним чином повідомлявся про розгляд його апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 ГПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про відмову у видачі судового наказу (п.1 ч.1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку, та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ Євро-Фєм про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВ Бласт і Ко боргу у розмірі 250 000,00 грн. за виконані роботи на підставі договору підряду № 17/09 від 17.09.2021.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 у задоволенні заяви ТОВ Євро-Фєм про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з ТОВ Бласт і Ко у розмірі 250 000,00 грн. відмовлено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, що стало підставою для звернення заявника до суду апеляційної інстанції з відповідною апеляційною скаргою.

Згідно з частиною 2 статті 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Порядок розгляду заяв в наказному провадженні врегульовано розділом ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно із ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року складав 2 481 гривню.

У свою чергу, п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 148 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту поданої заяви, ТОВ Євро-Фєм просило суд видати судовий наказ про стягнення з боржника 250 000 грн. заборгованості, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн. х 100 = 248 100,00 грн.), у зв`язку з чим колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ТОВ Євро-Фєм про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості ТОВ Бласт і Ко у розмірі 250 000,00 грн. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

При цьому твердження скаржника про те, що на дату надходження до суду першої інстанції заяви про видачу судового наказу сума вимоги не перевищувала ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки цей розмір становив 268 400 грн., враховуючи, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 грудня 2022 року складав 2 684 грн., колегією суддів визнаються хибними з огляду на норми ч. 7 ст. 12 ГПК України, яка передбачає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга або вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Таким чином, зміни прожиткового мінімуму протягом року після 1 січня не впливають на визначення максимальної суми вимоги, встановленої ст.148 ГПК України, а отже і доводи апелянта не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія доходить висновку, що ухвала Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, судовий збір за апеляційний перегляд рішення покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, п.1 ч.1 ст.275, ст. 276, 280 ГПК України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 у справі №916/3434/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Фєм - без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Текст постанови складено 21.02.2023 о 12.00.

Головуючий суддяРазюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Савицький Я.Ф.