Постанова

від 15.02.2023 по справі 400/4871/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2023 р. Справа № 400/4871/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022

у справі № 400/4871/21 (суддя - Полякова К.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРКА"

2) ОСОБА_2

3) Фермерське господарство "Кондор С"

про визнання протиправним та скасування наказу

за участю представників учасників справи:

від позивача: Храновський В.М.;

від відповідача: Дергачов А.В.;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 17.06.2021 № 2217/5 «Про задоволення скарги», посилаючись на порушення відповідачем вимог законодавства щодо розгляду та задоволення скарги ТОВ "ЕРКА" та ОСОБА_2 на дії державних реєстраторів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 у справі № 400/4871/21, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 31.05.2022 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 скасовано; провадження у справі № 400/4871/21 закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2022 матеріали справи № 400/4871/21 передані за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 400/4871/21 позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 17.06.2021 № 2217/5 «Про задоволення скарги»; скасовано проведені Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі речових прав реєстраційні рішення щодо іншого речового права (права оренди на земельні ділянки) від 18.06.2021 за індексними № 58844006, № 58847154, № 58846472, № 58844672, № 58844512, № 58844137, № 58846163, № 58844874, № 58844754, № 58847873, № 58846080, № 58845447, № 58847505, що вчинені на підставі Наказу Мін`юсту від 17.06.2021 № 2217/5; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 2 497, 00 грн витрат зі сплати судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення, суд виходив з доведеності позивачем допущених відповідачем під час розгляду скарг ТОВ "ЕРКА" та ОСОБА_2 порушень ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також Порядку розгляду скарг на рішення, дії, бездіяльність, державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок №1128).

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Мін`юст звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що Мін`юстом під час розгляду скарги ТОВ "ЕРКА" та ОСОБА_2 на дії державних реєстраторів з Єдиного державного реєстру встановлено, що на момент проведення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав керівником був ОСОБА_1 , однак стосовно проведення реєстраційних дій щодо призначення ОСОБА_1 . Мін`юстом встановлено порушення щодо призначення вказаної особи на посаду керівника, з огляду на що Мін`юстом було правомірно прийнято рішення про задоволення скарги ОСОБА_2 та скасовано оскаржувані ним реєстраційні дії. Також апелянт зазначає, що ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі № 400/429/21 зупинено дію наказу Мін`юста від 23.12.2020 № 4454/5 до вирішення спору по суті, але самі реєстраційні дії скасовані даним наказом поновлено не було.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2022 у справі № 400/4871/21 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України передано колегії суддів у складі: головуючого судді - Ткаченко Б.О., суддів - Зубець Л.П., Гаврилюка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 витребувано справу № 400/4871/21 у Господарського суду міста Києва.

17.11.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 400/4871/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №400/4871/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.12.2022.

13.12.2022 суддями Північного апеляційного господарського суду Ткаченком Б.О., Зубець Л.П. та Гаврилюком О.М. було заявлено про самовідвід від розгляду справи № 400/4871/21, обґрунтовуючи його тим, що під час автоматизованого розподілу справи № 400/4871/21 не було враховано спеціалізацію суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 заяву колегії суддів у складі: головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів Зубець Л.П. та Гаврилюка О.М. про самовідвід від розгляду справи № 400/4871/21 задоволено. Матеріали справи №400/4871/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 400/4871/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Чорногуза М.Г., Іоннікової І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 400/4871/21 прийнято до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.01.2023.

12.01.2023 розгляд справи № 400/4871/21 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/134/23 від 12.01.2023 у зв`язку перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів у відпустці з 12.01.2023 по 13.01.2023, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 400/4871/21.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2023 апеляційну скаргу у справі № 400/4871/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Чорногуза М.Г., Агрикової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2023 ппеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 400/4871/21 прийнято до провадження; призначено до розгляду апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 400/4871/21 на 25.01.2023.

25.01.2023 розгляд справи не відбувся у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 призначено до розгляду апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 400/4871/21 на 15.02.2023.

У судове засідання 15.02.2023 треті особи явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що суд повідомляв учасників судового процесу про розгляд апеляційної скарги на електронні адреси, зазначені представниками учасників.

Таким чином, апеляційний суд виконав обов`язок щодо повідомлення учасників судового процесу про розгляд апеляційної скарги.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.07.2022 у справі № 761/14537/15-ц, провадження № 61-3069св21.

Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Також колегія суддів зазначає, що треті особи не були позбавлені права та можливості знайомитись з відповідними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) з огляду на приписи ч. 1 ст. 9 ГПК України, ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", відповідно до яких доступ до судових рішень є відкритим, а повний текст судових рішень підлягає оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

В даному контексті слід враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 -IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи відсутність клопотань від останніх про відкладення розгляду справи, а також те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для розгляду апеляційної скарги без заслуховування їх пояснень, з огляду на встановлені строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за відсутності представників третіх осіб.

У судовому засіданні 15.02.2023 представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

15.02.2023 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, наявні у справі, врахувавши пояснення надані учасниками справи в судових засіданнях, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішеннями державного реєстратора Щербак О.О. від 15.12.2020 за №55713694, від 18.12.2020 за №44807240, за №55807119, від 19.12.2020 за №55810798, від 11.01.2021 за №56100479, за №56101256, від 13.01.2021 за №56122885, за №56124597, за №56123572, за №56126237, за №56124249, за №56123853, за №56125602, від 10.12.2020 за №55637116, за №55614375, за №55632478, за №55612864, за №55613527, за №55612251, за №55636715, від 14.12.2020 за №55676119, від 11.12.2020 за №55663123, за №55663230, за №55661189, а також державного реєстратора Новобузської міської ради Миколаївської області Альбертін О.В. від 11.12.2020 за №55660748 та за №55660283 було припинено право оренди ТОВ "Ерка", а також оскаржуваними рішеннями такі права були зареєстровані за ФГ "Кондор С."

25.05.2021 до Мін`юсту від ОСОБА_2 та ТОВ "Ерка" надійшла скарга від 24.05.2021 на реєстраційні дії, проведені державними реєстраторами, про що свідчить штамп служби діловодства відповідача.

03.06.2021 Колегією Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - Колегія) було прийнято Висновок, відповідно до якого Колегією встановлено, що право оренди ТОВ "Ерка" було припинено на підставі угод про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок, підписаних між власниками земельних ділянок та ТОВ "Ерка", від імені якого діяв директор ОСОБА_2. Однак, заяви про припинення права оренди земельних ділянок були подані від імені ТОВ "Ерка" новим директором ОСОБА_1 При цьому, 11.12.2020 ОСОБА_2 подавалась скарга на реєстраційні дії щодо зміни до складу учасників та керівника ТОВ "Ерка", за результатами розгляду якої Мін`юстом прийнято рішення про її задоволення. Відтак, Колегія дійшла висновку, що оскільки реєстраційні дії щодо зміни складу учасників та зміни керівника були прийняті протиправно, реєстраційні дії щодо припинення права оренди земельних ділянок ТОВ "Ерка", а також щодо виникнення таких прав у ФГ "Кондор С" також підлягають скасуванню як похідні.

На підставі Висновку Колегії від 03.06.2021 Мін`юстом було прийнято Наказ № 2217/5 від 17.06.2021, яким вирішено:

1. Скаргу ОСОБА_2 та ТОВ "Ерка" від 24.05.2021 задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати рішення від 15.12.2020 за № 55713694, від 18.12.2020 за № 44807240, за № 55807119, від 19.12.2020 за № 55810798, від 11.01.2021 за № 56100479, за № 56101256, від 13.01.2021 за № 56122885, за № 56124597, за № 56123572, за № 56126237, за № 56124249, за № 56123853, за № 56125602, від 10.12.2020 за № 55637116, за № 55614375, за № 55632478, за № 55612864, за № 55613527, за № 55612251, за № 55636715, від 14.12.2020 за № 55676119, від 11.12.2020 за № 55663123, за № 55663230, за № 55661189, прийняті державним реєстратором Новобузької міської ради Миколаївської області Щербак О.О.

3. Скасувати рішення від 11.12.2020 за № 55660748, за № 55660283, прийняті державним реєстратором Новобузької міської ради Миколаївської області Альбертін О.В.

4. Виконання Наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на виконання наказу за № 2217/5 від 17.06.2021, 18.06.2021 Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України прийняті рішення про реєстрацію права оренди на земельні ділянки (13 земельних ділянок) та перереєстровано право оренди на ці земельні ділянки за ТОВ "Ерка".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що державними реєстраторами було правомірно здійснено державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, а відтак відповідач всупереч приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» задовольнив скаргу ОСОБА_2 та ТОВ "Ерка".

Посилаючись на те, що наказ Мін`юсту № 2217/5 від 17.06.2021 є незаконним, необґрунтованим, прийнятим із порушенням вимог ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи вимоги чинного законодавства та межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Дія вказаного Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частина 1 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, речові права на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах і в порядку, визначених цим Законом (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

За приписами ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін`юсту та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Частиною 9 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, відповідно до вимог частини 9 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" прийнято Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015, який визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Пунктом 2 Порядку № 1128 (у редакції чинній станом на час розгляду скарги) передбачено, що для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

З урахуванням наведеного, до повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1128 Міністерство юстиції чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволені, зокрема: наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; закінчення встановленого законом строку подачі скарги тощо.

За приписами п. 6 Порядку № 1128, якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови.

У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржується (п. 8 Порядку № 1128).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відповідно до ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Мін`юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

При зверненні до Мін`юсту зі скаргою ОСОБА_2 та ТОВ "Ерка" зазначили, що дізналися про оспорювані реєстраційні дії 21.05.2021, на підтвердження чого надано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.05.2021 № 257651232.

Так, оспорювані реєстраційні дії були проведені в грудні 2020 року та січні 2021.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, а позивачем не доведено тієї обставини, що треті особи довідалися про порушення свого права раніше, відтак судова колегія доходить висновку, що треті особи звернулися до Мін`юсту в строк, визначений ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з дня, коли вона дізналася про порушення її прав відповідною дією.

У той же час місцевим господарським судом встановлено, що висновок колегії від 03.06.2021 про задоволення скарги ОСОБА_2 та ТОВ "Ерка" не містить жодних посилань на виявлені порушення держаних реєстраторів Щербак О.О. та Альбертін О.В .

Так, на обґрунтування оспорюваного наказу та скасування рішень держаних реєстраторів відповідачем наведено мотиви скарги ОСОБА_2 від 11.12.2020 про те, що нотаріусом вчинені реєстраційні дії на підставі підроблених документів, та відповідні реєстраційні дії скасовані наказом Мін`юсту № 4454/5 від 23.12.2020. На підставі наведеного відповідачем визнано дії та рішення державних реєстраторів Щербак О.О. та Альбертін О.В. похідними та такими, що підлягають скасуванню.

Водночас на час розгляду колегією Мін`юсту скарги ОСОБА_2 та ТОВ "Ерка" (03.06.2021) та прийняття спірного наказу від 17.06.2021, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі № 400/429/21 дію наказу Мін`юсту № 4454/5 від 23.12.2020 зупинено.

Згідно з положеннями статті 156 КАС України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, станом на час розгляду колегією Мін`юсту скарги ОСОБА_2 та ТОВ "Ерка" та прийняття спірного наказу № 2217/5 від 17.06.2021 дія наказу № 4454/5 була зупинена, у зв`язку з чим відповідач не мав правових підстав для покладення викладених у даному наказі обставин в якості підстави для задоволення скарги, а тому доводи апелянта в цій частині відхиляються колегією суддів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 17.06.2021 № 2217/5 "Про задоволення скарги", а також скасування проведених Департаментом державної реєстрації Мін`юсту в Єдиному державному реєстрі речових прав реєстраційних рішень щодо іншого речового права (права оренди на земельні ділянки) від 18.06.2021 за індексними № 58844006, № 58847154, № 58846472, № 58844672, № 58844512, № 58844137, № 58846163, № 58844874, № 58844754, № 58847873, № 58846080, № 58845447, № 58847505, що вчинені на підставі наказу Мін`юсту від 17.06.2021 № 2217/5.

При цьому, судова колегія вважає обгрунтованою відмову місцевого господарського суду у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Мін`юст поновити записи в Єдиному державному реєстрі речових прав (реєстрації щодо припинення іншого речового права (права оренди) та права оренди на земельні ділянки), скасовані наказом від 17.06.2021 № 2217/5, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1128 (у редакції, чинній на час прийняття спірного наказу) рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду. У разі скасування судом рішення Мін`юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст забезпечує повторний розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку. У разі скасування судом рішення Мін`юсту про задоволення скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст не пізніше наступного робочого дня з дня надходження судового рішення також забезпечує внесення відповідних відомостей до реєстрів відповідно до закону.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1128 (у редакції, чинній на час розгляду справи) рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду. У разі скасування судом рішення Мін`юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст забезпечує новий розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.

За положеннями частини 1 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 9-1) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, відповідач не відноситься до суб`єктів державної реєстрації прав та до його повноважень не входить здійснення реєстраційних дій, зокрема, поновлення записів у Єдиному державному реєстрі речових прав.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази, з огляду на допущення відповідачем порушень вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку № 1128 під час розгляду скарги ОСОБА_2 та ТОВ "Ерка" від 24.05.2021, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 17.06.2021 № 2217/5 «Про задоволення скарги».

Відповідно до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 400/4871/21 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Мін`юсту має бути залишена без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 400/4871/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 400/4871/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 400/4871/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.02.2022.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова