УХВАЛА
24 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 400/4871/21
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 (суддя Полякова К. В.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 (головуючий суддя Мальченко А. О., судді Агрикова О. В., Чорногуз М. Г.)
у справі № 400/4871/21
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерка", 2) ОСОБА_2 і 3) Фермерське господарство "Кондор С",
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
10.03.2023 скаржник надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 400/4871/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить "касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 910/18997/21 в частині задоволення позовних вимог - скасувати."
Тобто, скаржник зазначив невірний номер справи, а також Верховний Суд зазначає, що у прохальній частині сторона має зазначити, що саме вона просить зробити суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної інстанції. Такі вимоги повинні узгоджуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статтею 308 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи зазначене, скаржникові необхідно уточнити вимоги касаційної скарги.
Таким чином, Суд вважає касаційну скаргу такою, що оформлена з порушенням вимог пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено в розмірі 2 270 грн (позов було подано у 2021 році).
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
06.10.2022 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023, позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 17.06.2021 № 2217/5 "Про задоволення скарги", скасовано проведені Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі речових прав реєстраційні рішення щодо іншого речового права (права оренди на земельні ділянки) від 18.06.2021 за індексними № 58844006, № 58847154, № 58846472, № 58844672, № 58844512, № 58844137, № 58846163, № 58844874, № 58844754, № 58847873, № 58846080, № 58845447, № 58847505, що вчинені на підставі Наказу Мін`юсту від 17.06.2021 № 2217/5.
Як убачається з касаційної скарги, скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 в частині задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що судами було задоволено позов в частині 14 вимог немайнового характеру, згідно з приписами Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 63 560 грн.
Проте, скаржник до матеріалів касаційної скарги додав платіжну інструкцію від 06.03.2023 № 950 про сплату судового збору у розмірі 6 810 грн, що не може вважатися доказом про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Таким чином, у зв`язку з відсутністю в матеріалах касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору, скаржникові необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу Міністерства юстиції України необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на (1) уточнення вимог касаційної скарги і (2) надання доказів про сплату (доплату) судового збору у розмірі 56 750 грн, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 400/4871/21 залишити без руху.
2. Надати Міністерству юстиції України строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Случ
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2023 |
Оприлюднено | 27.03.2023 |
Номер документу | 109773273 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Случ О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні