Постанова

від 21.02.2023 по справі 278/4284/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/4284/22 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є.О.

Категорія 84 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Борисюка Р.М.

розглянувши уписьмовому провадженнібез повідомленняучасників справив м.Житомирі цивільну справу №278/4284/22 за заявою ОСОБА_1 до комунального підприємства «Здобуток» Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про видачу судового наказу, за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалуЖитомирського районногосуду Житомирськоїобласті від23грудня 2022року, постановлену під головуванням судді Татуйка Є.О. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із КП «Здобуток» Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на свою користь заборгованість по нарахованій, але не виплаченій сумі заробітної плати у розмірі 19 381,44 грн та середній заробіток за період нерозрахунку з 29 липня 2022 року по день ухвалення судового рішення по суті вимог, розмір якого на день подання заяви складає 60950,25 грн.

Заяву обґрунтовує тим, що він працював на посаді енергетика в КП «Здобуток» Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області з 01 липня 2019 року. Зазначає, що 28 липня 2022 року на підставі угоди укладеної між ним та КП «Здобуток» Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області було припинено трудові відносини з КП «Здобуток» Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Вказує, що розрахунок з ним в день звільнення було проведено не в повному обсязі. Зазначає, що заборгованість по нарахованій заробітній платі складає 19381,44 грн. Стверджує, що період затримки розрахунку включає з 29 липня 2022 року по 20 грудня 2022 року та становить 60950,25 грн. Враховуючи викладене просить задовольнити заяву та видати судовий наказ про стягнення з КП «Здобуток» Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області заборгованість по нарахованій, але не виплаченій сумі заробітної плати у розмірі 19 381,44 грн та середній заробіток за період нерозрахунку з 29 липня 2022 року по день ухвалення судового рішення по суті вимог, розмір якого на день подання заяви складає 60 950,25 грн.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2022 року у видачі судового наказу відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та видати судовий наказ про стягнення з КП «Здобуток» Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на його користь заборгованість по нарахованій, але не виплаченій сумі заробітної плати у розмірі 19 381,44 грн та середній заробіток за період нерозрахунку з 29 липня 2022 року по день ухвалення судового рішення по суті вимог, розмір якого на день подання заяви складає 60 950,25 грн., посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що роботодавець нарахував йому усі належні при звільненні виплати, однак не виплатив їх у зв`язку із відсутністю у нього на розрахунковому банківському рахунку коштів. Зазначає, що на підтвердження факту нарахування йому усіх належних при звільненні виплат керівником КП «Здобуток» було видано довідку КП «Здобуток» від 28 липня 2022 року про заборгованість у розмірі 19381,44 грн., яку підписано директором КП «Здобуток» та на якій проставлено відтиск печатки КП «Здобуток». Зазначає, що його вимоги про стягнення нарахованих роботодавцем належних коштів, що належать до структури заробітної плати, та повинні були бути йому виплачені при звільненні з роботи в якості остаточного розрахунку в день звільнення, та середнього заробітку за період нерозрахунку як компенсації за порушення строків виплати заробітної плати - з метою ефективного й повного захисту його прав - повинні бути прийняті судом до розгляду і повинні бути вирішеними по суті - на підставі тих документів, які йому видав роботодавець.

Звертає увагу на те, що суд першої інстанції зробив неправильний і безпідставний висновок про те, що ним подано заяву із документами, які не містять реквізитів у фінансових документах, що унеможливлюють встановлення факту наявності заборгованості по заробітній платі. Стверджує, що будь-яких конкретних упущень, допущених ним - не має, а умисні чи за недбалості вчинені дії керівництва КП «Здобуток» Оліївської сільської ради Житомирського району не повинні ставитись йому у вину і саме через такі дії роботодавця недопустимо позбавити його належних від роботодавця коштів, зароблених ним. За таких обставин, вважає ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2022 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частиною 1, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником до заяви про видачу судового наказу долучено довідки про середній заробіток, які не містять усіх необхідних реквізитів таких документів. Зокрема, зазначені фінансові документи не містять підпису бухгалтера та відбитку печатки установи, якою дані документи видано. Окрім цього, довідка щодо заборгованості по заробітній платі також не містить підпису бухгалтера.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам процесуального права та матеріалам справи.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 163 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу. Відповідно до положень вказаної статті заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно п.1 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з КП «Здобуток» Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на свою користь заборгованість по нарахованій, але не виплаченій сумі заробітної плати у розмірі 19 381,44 грн та середній заробіток за період нерозрахунку з 29 липня 2022 року по день ухвалення судового рішення по суті вимог, розмір якого на день подання заяви складає 60 950,25 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що до заяви про видачу судового наказу ОСОБА_1 додано: наказ №38/к від 28.07.2022 про звільнення, угода від 28.07.2022, довідка розрахунок середньоденної заробітної плати за 2 місяці від 28.07.2022, копія трудової книжки, довідка про наявність заборгованості від 28.07.2022, довідка розрахунок середньомісячної заробітної плати.

Відповідно до ст. 49 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Форма довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) затверджена Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, який затверджений постановою КМУ від 26 вересня 2001 №1266. У довідці зазначається: місяці розрахункового періоду, кількість календарних (на вимогу Фонду соціального страхування України - робочих) днів у розрахунковому періоді, за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, заробітна плата (грошове забезпечення, винагорода за цивільно-правовим договором), на яку нараховано єдиний внесок та/або страхові внески, сума страхових внесків та/або єдиного внеску, сплачена застрахованою особою, розмір єдиного внеску для відповідної категорії застрахованих осіб згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 27.08.2004 року затверджено форму довідки про доходи (нараховану заробітну плату), яка повинна бути підписана головним бухгалтером підприємства, керівником підприємства та мати печатку підприємства.

Надана заявником довідка про наявність заборгованості від 28.07.2022 не містить підпису головного бухгалтера КП «Здобуток», що не може вважатися належним та допустим доказом у розумінні ст. 78 79 ЦПК України.

Згідно положень Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати у випадку збереження заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у наданій заявником довідці від 28.07.2022 про наявність заборгованості зазначено лише заборгованість перед заявником по всіх належних виплатах по заробітній платі та відпускних у розмірі 19381,44 грн. Проте, дана довідка не містить усіх складових, які необхідні при безспірному розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку, зокрема, кількість відпрацьованих робочих днів у кожному місяці, складові нарахованого доходу тощо. Відповідно, без таких даних неможливо перевірити правильність розрахунку середньоденної заробітної плати та визначити суму середнього заробітку за час затримки розрахунку, як цього вимагає законодавство, а отже заява не є безспірною.

Крім того, довідки-розрахунок середньоденної та середньомісячної заробітної плати від 28.07.2022 надані заявником на підтвердження розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку також не містять обов`язкових реквізитів фінансових документів, що не може свідчити про безпірність нарахованої заборгованості.

Відповідно, без даних щодо кількості відпрацьованих робочих днів у кожному місяці, складових нарахованого доходу, неможливо перевірити правильність розрахунку середньоденної заробітної плати, як цього вимагає законодавство, а отже заява в цій частині не є безспірною.

Згідно пункту 12 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати (пункт 1 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (Закон України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР ( 108/95-ВР ) «Про оплату праці», Закон України від 19 жовтня 2000 року N 2050-III ( 2050-14 ) «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»). До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.

Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. Відповідно п. 9 Постанови, наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

При цьому частиною 2 статті 233 КЗпП України визначено, що працівник має право звернутися до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що наведений розрахунок заборгованості в змісті заяви про видачу наказу та додані до заяви довідки є достовірними та достатніми доказами, що цілком підтверджують вимоги заявника.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (тобто наказне провадження передбачає безспірність вимог) - ч.3 ст. 19 ЦПК України.

У наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу (п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на те, що надані довідки про наявність заборгованості, а також середньоденної та середньомісячної заробітної плати не містять обов`язкових реквізитів фінансових документів та не завірені належним чином, а також той факт, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку обчислено виключно самим заявником в сумі 60950,25 грн та складові вказаного розміру не підтверджені безспірними вихідними даними (середньоденний заробіток, графік роботи, розмір середньомісячної заробітної плати, кількість робочих днів, які ним відпрацьовані за останні два календарних місяці, що передували його звільненню, згідно з табелем обліку робочого часу за дані місяці) суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у видачі судового наказу.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Житомирського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2022 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий

Судді