Рішення

від 20.02.2023 по справі 320/2691/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2023 року № 320/2691/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниці Державної фіскальної служби, головного державного інспектора Київської митниці Державної фіскальної служби Куліш Наталії Петрівни, старшого державного інспектора Київської митниці Державної фіскальної служби Гуська Юрія Михайловича про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (надалі позивач або ТОВ «Віта-Текс») до Київської митниці Державної фіскальної служби (надалі Київська митниця ДФС), головного державного інспектора Київської митниці Державної фіскальної служби Куліш Наталії Петрівни (надалі головний державний інспектор Київської ДФС Куліш Н.П.), старшого державного інспектора Київської митниці Державної фіскальної служби Гуська Юрія Михайловича (надалі старший державний інспектор Київської митниці ДФС Гусько Ю.М.), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 125000/2019/000193/1 від 22 лютого 2019 року;

- визнати протиправною бездіяльність старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Гуська Ю.М., яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного Кодексу України рішення про відмову у митному оформленні товарів за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/402623 від 15 лютого 2019 року;

- визнати протиправними дії головного державного інспектора Київської митниці ДФС Куліш Н.П., які полягали у відмові в застосуванні до товару № 1 за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/402623 від 15 лютого 2019 року другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів без урахування прийнятої Київською митницею ДФС ціни договору щодо подібного (аналогічного) товару № 3 за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/400297 від 11 січня 2019 року та щодо подібного (аналогічного) товару № 1 за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/401505 від 08 лютого 2019 року;

- стягнути з Київської митниці ДФС на користь ТОВ «Віта-Текс» понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що для підтвердження митної вартості, заявленої на товар по митній декларації № UA125110/2019/402623 від 15 лютого 2019 року, відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України, Позивач надав Київській митниці ДФС вичерпний перелік документів, необхідних для підтвердження митної вартості товару та здійснення митного контролю.

Проте, внаслідок реалізації Митним органом владної управлінської функції - контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, ігноруючи надані позивачем додаткові документи та пояснення, Київська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 125000/2019/000193/1 від 22 лютого 2019 року, яким визначена загальна сума товару у розмірі 87871,93 EUR, тобто Відповідач скоригував (збільшив) митну вартість товару на 10 819, 03 EUR.

Позивач вважає, що наведене рішення митного органу порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Віта-Текс» і є протиправним, не відповідає вимогам ч.3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, позивач зазначає, що він не погоджується з зауваженнями Київської митниці ДФС щодо того, що із даних договору, додатку до нього та інвойсу не можна визначити умови та терміни оплати товару, оскільки згідно п. 4.1. договору купівлі-продажу № VT0112-15 від 01.12.2015 року, товар підлягає оплаті протягом 60 днів із дня його отримання позивачем. В підтвердження того, що товар є стоковим, позивач посилається на умови додатку до Договору, інвойсу, листа продавця та акту проведення огляду товару UA500030/2018/4870, в яких визначено, що даний товар є стоковим. Позивачем не було надано митному органу копії митної декларації країни відправлення, так як останні не були передані йому продавцем, а висновків про якісні, вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями не були надані відповідачу, оскільки їх не було у наявності ТОВ «Віта-Текс». Позивач вважає, що Київською митницею ДФС протиправно не взято до уваги лист продавця, де вказані ціни на продукцію з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, у якості прайс-листа, оскільки вказаний лист містить необхідну інформацію, хоч і не містить дати його складання та терміну дії, а також прайс-лист надається декларантом у разі його наявності і відповідно його ненадання не може бути підставою для винесення оскаржуваного рішення. ТОВ «Віта-Текс» вважає неправомірними аргументи Київської митниці ДФС щодо того, що надані позивачем документи не дають можливості ідентифікувати товар та порівняти його з оцінюваним товаром, так як митні декларації № UA125110/2018/424947 від 18 грудня 2018 року, № UA125110/2018/425873 від 31 грудня 2018 року та додані до них інвойси, видаткові накладні, податкові накладні містять дані щодо попередніх поставок подібних (аналогічних) товарів та підтверджують заявлений позивачем рівень митної вартості товару. Позивач зазначає, що витрати на доставку товару згідно п. А.3, А.4. розділу CFR Правил Incoterms 2000 покладені на продавця товару, відповідно помилковим є твердження Київської митниці ДФС, що ТОВ «Віта-Текс» не підтвердило витрати на доставку товару, оскільки позивач не залучав третіх осіб до поставки товару. Також позивач вважає протиправним незастосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, незважаючи на надання позивачем митних деклараціях № UA125110/2018/424947 від 18 грудня 2018 року, № UA125110/2018/425873 від 31 грудня 2018 року в яких вказані ціни на подібний (аналогічний) товар, та застосування другорядного (резервного) методу.

Також ТОВ «Віта-Текс» вважає неправомірною бездіяльність головного державного інспектора Київської митниці ДФС Куліш Н.П., оскільки в порушення вимог ч. 1, 2 ст. 255 та ст. 256 Митного Кодексу України, інспектор склав картку відмови лише 22.02.2019 о 22.30, тобто після спливу більше ніж чотирьох годин після отримання листа позивача, який був отриманий відповідачем 22.02.2019 о 12.19.

Щодо неправомірних дій старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Гуська Ю.М. ТОВ «Віта-Текс» зазначило, що останній безпідставно відмовив позивачу у застосуванні до товару другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів без урахування митних декларацій № UA125110/2018/424947 від 18 грудня 2018 року, № UA125110/2018/425873 від 31 грудня 2018 року, які були надані позивачем останньому.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

03 липня 2019 року представником Київської митниці ДФС через службу діловодства суду подано відзив на позовну заяву в якому він зазначив, що проти позову заперечує та вказує на те, що заявлена митна вартість викликала сумніви у дійсності ціни оцінюваних товарів у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі та викликала сумніви у достовірності відомостей, поданих для підтвердження митної вартості товару. Також представник Київської митниці ДФС посилається на те, що ТОВ «Віта-Текс» при митному оформленні товару не надало копії експортної декларації продавця, а прайс-лист виробника не містить дати його складання та терміну його дії. Посадова особа митного органу вказує, що в інвойсі товар зазначений як стоковий, що впливає на його ціну, однак доказів на підтвердження цього не надано. Також відповідач вказує, що в п. 4.1. додатку до договору купівлі-продажу № VT0112-15 від 01.12.2015 року відсутній термін оплати товару. Окрім того, позивачем не надано документального підтвердження витрат на доставку товару до кордону України. У зв`язку з тим, що ТОВ «Віта-Текс» подало додаткові документи, які не усунули виявлені розбіжності, об`єктивно не підтвердили заявлену митну вартість та не надано всіх додаткових документів, митний орган дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за ціною контракту (основний метод) не може бути застосований. Відповідач зазначив, що другорядний метод визначення митної вартості товарів щодо подібних (аналогічних) товарів також не міг бути застосований, оскільки у митного органу була відсутня інформація про митне оформлення ідентичних та подібних товарів, а тому було застосовано другорядний (резервний) метод. На думку, представника Київської митниці ДФС, картка відмови та рішення про коригування митної вартості товарів були винесені правомірно .

02 липня 2019 року представником ТОВ «Віта-Текс» через службу діловодства суду подано відповідь на відзив в якому позивач зазначає, що Київська митниця ДФС протиправно використало другий резервний метод визначення митної вартості товару. Просить суд адміністративний позов задовольнити повністю.

01 серпня 2019 року представником позивача через службу діловодства суду подано заяву про розгляд справи у письмовому провадженні. Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував, про що свідчить підпис на заяві від 08.08.2019 року.

09 липня 2019 року старшим державним інспектором Київської митниці ДФС Гусько Ю.М. подана заява про розгляд справи за його відсутності.

27 серпня 2019 року головний державний інспектор Київської митниці ДФС через службу діловодства суду подано заяву про розгляд справи без його участі і не заперечував проти розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (код ЄДРПОУ 34483946) зареєстроване як юридична особа 15.08.2006 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.02.2019 (а.с. 11-13).

01 грудня 2015 року між ТОВ «Віта-Текс» (покупець) та Shaoxing City Jinqiao Textile Co., LTD., резидентом Китайської Народної Республіки (продавець), було укладено договір купівлі-продажу № VT0112-15 (надалі-Договір), відповідно до якого продавець продає покупцю тканини виробництва Китайської Народної Республіки, а покупець зобов`язується оплатити даний товар (а.с. 22).

Відповідно до п. 1.2. Договору сторони погодили, що найменування, ціна і кількість товару може змінюватись згідно з додатками до Договору, які є невід`ємною частиною Договору, якщо інше не передбачено самим Договором (а.с.22).

На підставі п. 2.1. Договору сторони узгодили, що товар відвантажується на умовах CFR Україна (Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до даного Договору. При цьому сторони узгодили, що морський порт на митній території України до якого продавець зобов`язується поставити товар покупцю буде узгоджуватись сторонами окремо (а.с. 22).

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони домовились, що в ціну товару включаються його вартість, упаковка, маркування та доставку (а.с. 22).

Пунктом 4.1. Договору визначено, що оплата за товар буде здійснюватись шляхом оплати покупцем виставленого Продавцем інвойсу протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання товару покупцем або уповноваженим ним представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до даного Договору (а.с. 22).

26 жовтня 2018 року між ТОВ «Віта-Текс» (покупець) та Shaoxing City Jinqiao Textile Co., LTD. було підписано додаток № VT088 до договору купівлі-продажу № VT0112-15 згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупця тканину набивну (100% поліестер, сток), ширина 220 см, товарна позиція 540754, у кількості 25 430 кг, 148 207 пог. м., за ціною 3,03 долара США за 1 (один) кг. Всього сума до сплати становить 77 052,90 долара США и 90 центов. Відповідно до п. 2 вказаного Додатку оплата за товар здійснюється покупцем на суму 77 052,90 доларів США згідно інвойсу № X180796 на підставі п. 4.1. Договору. Пунктом 3 даного Додатку визначено, що продавець зобов`язується доставити товар покупцеві морським транспортом на умовах CFR (Одеса, Україна) та грузовідправником товару визначено Wujiang Rongji Textile Co., Ltd. (а.с. 26).

28 жовтня 2018 року Shaoxing City Jinqiao Textile Co., LTD. було видано комерційний інвойс № Х180796 на виконання договору №VT0112-15 від 01.12.2015 року, додатку до нього № VT088, щодо поставки тканини 100 % поліестру, стокової, шириною 220 см, товарної позиції 540754, за ціною 3,03 долара США за 1 кг, у кількості 25 430 кг, 148 207 пог.м. (а.с. 27).

Для здійснення митного оформлення товару за вищевказаним інвойсом 19 грудня 2018 року ТОВ «Віта-Текс» було надано до Відділу митного oформлення № 3 Митного посту «Одеса-центр» Одеської митниці ДФС України шляхом електронного декларування попередню митну декларацію № UA125000/2018/967730 iз зазначенням ціни товару, визначеної відповідно до основного методу - за ціною договору-(контракту) щодо товарів які імпортуються, у розмірі 77052,90 доларів США. (а.с. 15).

25 грудня 2018 року Одеська митниця ДФС провела митний огляд товару та склала Акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500030/2018/4870 (а.с. 16).

15 лютого 2019 року ТОВ «Віта-Текс» подало до Київської митниці ДФС додаткову митну декларацію № UA125110/2019/402623 iз зазначенням ціни товару, визначеної відповідно до основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються, у розмірі 77052,90 доларів США (а.с. 20).

При цьому для підтвердження митної вартості, заявленої на товар по МД № UA125110/2019/402623 від 19.12.2018 року, відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України, ТОВ «Віта-Текс» надало Київській митниці ДФС перелік документів наступних документів:

Договір купівлі-продажу № VT0112-15 від 01 грудня 2015 року з додатками до нього (Додаток № VT088 від 26.10.2018, додаткова угода № 2 від 23.11.2018) (а.с. 22-24);

Інвойс № Х180796 від 28.10.2018 (а.с. 27);

Пакувальний лист до інвойса № Х180796 від 28 жовтня 2018 року (а.с. 84);

Коносамент №OOLU2611958710 від 9 листопада 2018 року (а.с. 87);

Міжнародна товарно-транспортна накладна № 14919 від 25 грудня 2018 року (а.с. 89);

Сертифікат походження товару № 18С3205М0289/00149 від 31 жовтня 2018 року (а.с. 90).

Київською митницею ДФС було складено акт про взяття проб (зразків) товарів № 210 від 25 грудня 2018 року тканини, обсягом 25800 кг (а.с. 102).

Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України було складено висновок № 14005703-0545 від 21 вересня 2018 року за наслідками взяття проб тканини виробника Shaoxing City Jinqiao Textile Co. Ltd. (країна походження Китай) згідно якого визначено, що за результатами досліджень всіх наданих проб товарів щодо визначених показників не суперечать інформації, заявленій у графі 31 митної декларації (а.с. 103).

Відповідно до висновку Одеського управління з питань експертиз і досліджень Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України № 142008700-0071 від 23 січня 2019 року надана на дослідження проба товару з маркувальною етикеткою «Товар № 1 (тканина)» ідентифікована як тканина вибивна, полотняного переплетення, яка виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток з поліефіру 100%. Просочення, дублювання та покриття пластмасами проби, що спостерігається неозброєним оком, не виявлено. Надана проба, за визначеними показниками, не суперечить опису у графі «Опис товар» митної декларації ЕЕ від 25.12.2018 № UA125000/2018/967730.

Відповідно до інформації, яка міститься у базі даних митного органу, при здійсненні Київською митницею ДФС пошуку аналогічного та подібного товару «тканині вибивній з синтетичних комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%), полотняного переплетення, без покриття та просочення, завширшки 220 см. Країна виробництва Китай. Виробник Shaoxing City Jinqiao Textile Co. Ltd.» знайдено товар «тканина текстильна синтетична полотняного переплетення, виготовлена з комплексних синтетичних, текстурованих поліефірних ниток на 100%. Вибивні, з надрукованим малюнком, просочення, дублювання і покриття пластмасами, які спостерігаються неозброєним оком відсутні, шириною більше 30 см. Країна виробництва Китай. Виробник Ningbo MN Industry Co. Ltd. за ціною 3,51 долара США за 1 кг)» (а.с. 119).

Київська митниця ДФС за наслідками розгляду поданих позивачем документів направила позивачеві електронне повідомлення від 15 лютого 2019 року, у якому зазначила, що керуючись положеннями статей 52-55, 57, 58, 65, 335 Митного Кодексу України, п. 44.1. ст. 44 Податкового Кодексу України, враховуючи, що надані декларантом документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності, не підтверджують всі відомості щодо чисельних значень складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, яка підлягає сплаті, необхідної для підтвердження відомостей про митну вартість товарів, а саме: експортна декларація продавця не надана митному органу; у зовнішньоекономічному договорі відсутній термін оплати товару; у зовнішньоекономічному договорі вантажовідправником вказано підприємство Wujiang Rongji Textile Co. Ltd, тоді як в коносаменті зазначено підприємство Jiangsu Goostars Hometextiles Co. Ltd, у зв`язку з чим необхідне документальне підтвердження включення всіх числових значень до складових митної вартості оцінюваного товару на умовах поставки CFR-Одеса згідно з «Incoterms-2010»; не надано доказів, що товар є стоковим; прайс-лист виробника не містить дати складання документу та терміну його дії. Відповідно до п. 2, 3 cт. 53Митного кодексу України необхідним є надання додаткових документів щодо митної вартості: 1) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, належним чином оформлені; 4) копію декларації країни відправлення з урахуванням ст.. 254 Митного Кодексу України; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару" (а.с. 120).

Листом від 21.02.2019 р. вих. № 2102/19-03 TOВ «Віта-Текс» по митній декларації № UA125110/2019/402623 від 15 лютого 2019 року були надані Київській митниці ДФС письмові пояснення та додаткові документи, які вимагалися Митним органом:

Прибуткова накладна № ВТ-0000099 від 26 грудня 2018 року щодо товару тканина 100%, поліефірна вибивна, шириною 220 см, кількістю 148207, на загальну суму 2663475,42 грн, постачальником якої визначено Shaoxing City Jinqiao Textile, а одержувачем є ТОВ «Віта-Текс» (а.с. 28).

Видаткова накладна № ВТ-000011 від 26 грудня 2018 року щодо товару тканина 100%, поліефірна вибивна, шириною 220 см, кількістю 148207, на загальну суму 2690846,29 грн., постачальником якої визначено ТОВ «Віта-Текс», а одержувачем є ТОВ «Текссол-С» (а.с. 29).

Податкова накладна № 111 від 26 грудня 2018 року, подана ТОВ «Віта-Текс» щодо постачання ТОВ «Текссол-С» тканини 100%, поліефірна вибивна, шириною 220 см, код УКТ ЗЕД 5407540000, кількістю 148207, на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 2690846,29 грн. (а.с. 30);

Копії митних декларацій № UA 125110/2019/400297 від 20 жовтня 2018 року, № UA 125110/2019/401505 від 08 листопада 2018 року та комерційних інвойсів № Х180761 від 20.10.2018, INV1108 від 08.11.2018, за якими здійснювалося митне оформлення тканини 100% поліестра, стокової, за кодом товару 540754, вартістю 3,03 долари США за 1 (один) кілограм. Окрім того, до зазначених митних декларацій та інвойсів були додані видаткові накладні № ВТ-0000105 від 18.12.2018, № ВТ-0000112 від 31.12.2018, податкові накладні № 105 від 18.12.2018, № 112 від 31.12.2018 (а.с. 31-39).

Копія листа постачальника Shaoxing City Jinqiao Textile Co., LTD. № 20190219/01-OUT від 19.02.2019, яким постачальник підтвердив ціни на свою продукцію, в тому числі ціну на тканину 100 % поліестер, шириною 220 см, вибивну, полотняну, у розмірі 3,03 долари США за 1 кг (а.с. 40-42).

Згідно витягу з бази даних митного органу лист ТОВ «Віта-Текс» було отримано Киїською митницею ДФС 22.02.2019 о 12:16:58 (а.с. 64).

У відповідь на лист ТОВ «Віта-Текс» № 2102/19-03 від 21 лютого 2019 року Київська митниця ДФС направила позивачеві електронне повідомлення від 22 лютого 2019 року в якому зазначила, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних, достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості товару, тому підтвердити заявлену вартість неможливо. Другорядні методи визначення митної вартості 2 «а» та 2 «б» за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.. 59,60 Митного Кодексу України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. Методи визначення митної вартості 2 «в» та 2 «г» - на основі віднімання та додавання вартостей не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. Під час проведення з декларантом консультації, такої інформації надано не було, а тому метод віднімання та додавання вартостей в даному випадку не може бути застосовані. Натомість у митного органу наявна інформація для застосування резервного методу, а саме рівень митної вартості згідно джерела інформації 3,51 долар США за 1 кг. Цим листом письмову консультацію з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів митницею проведено».

Відповідно до витягу з бази даних митного органу відділом митної вартості та адміністрування митних платежів 22.02.2019 о 18:43:54 на вимогу провести консультацію, зазначену у листі № 2102/19-03 від 21.02.2019 (приєднану до бази митниці 22.02.2019) надано відповідь (а.с. 46-47).

Згідно із даними спеціалізованої системи обміну електронними повідомленнями в АСМО «Інспектор», рішення про коригування митної вартості товару, задекларованого ТОВ «Віта-Текс», у електронному вигляді було надіслано декларанту Київською митницею ДФС 22.02.2019 о 19:46:32 (а.с. 114-118).

Відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA 125000/2019/000193/1 від 22 лютого 2019 року, яким визначена загальна сума товару у розмірі 87871,93 EUR. (а.с. 48).

Відповідач відмовив Позивачу у митному оформленні товару за ціною договору (контракту), прийнявши рішення у формі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2019/00061 від 28 лютого 2019 року. (а.с. 50).

Позивачем було надано нову митну декларацію IM 40 ДТ №UA 125110/2019/403986 від 05.03.2019 року з урахуванням митної вартості, визначеної Митним органом в рішеннях про коригування митної вартості. (а.с. 51).

За вищевказаною митною декларацією від 05.03.2019 року товар було оформлено Київською митницею ДФС у митному режимі імпорту - випущено у вільний обіг на митній території України.

Вважаючи, рішення про коригування митної вартості товарів № UA 125000/2019/000193/1 від 22 лютого 2019 року щодо того, що документи позивачем надані не в повному обсязі, містять розбіжності і не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а бездіяльність старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Гуська Ю.М. та дії головного державного інспектора Київської митниці ДФС Куліш Н.П. неправомірними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 р. (далі - МК України).

Згідно з вимогами пункту 34-1 частини 1 статті 4 МК України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до вимог положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до вимог положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно з вимогами частини 1-4 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Частини 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Відповідно до вимог ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з вимогами частини 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до вимога ч. 1, 2, 5-8 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Крім того, п. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Суд зазначає, що з аналізу ст.ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Як вже зазначалося судом, у п. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 15 лютого 2019 року №UA125110/2019/402623, встановлено, що декларантом подані документи не в повному обсязі і вони містять розбіжності, а також не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Так, Київська митниця ДФС в оскаржуваному рішенні зазначає, що ТОВ «Віта-Текс» не надало митному органу експортну декларацію продавця.

Згідно із п. 5.2. договору купівлі-продажу товару № VT0112-15 від 01 грудня 2015 року сторони домовились, що разом з товаром продавець зобов`язується передати вантажоотримувачу товара копію експортної митної декларації продавця.

Відповідно до п. 5.3. Договору продавець відповідає за надання покупцю всіх необхідних документів на товар, які вимагається у країні вантажоотримувача.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що дана експортна митна декларація була отримана позивачем від продавця, а також Київською митницею ДФС не зазначено на підтвердження яких відомостей митним органом витребувався даний документ.

Щодо тверджень митного органу про відсутність у зовнішньоекономічному договорі терміну оплати товару суд зазначає наступне.

Так, згідно із пунктом 3 додатку № VT088 від 26.10.2018 року до договору купівлі-продажу № VT0112-15 від 01 грудня 2015 року оплата за товар на загальну суму 77052,90 доларів США згідно інвойсу Х180796 здійснюється покупцем відповідно до п. 4.1. Договору.

Відповідно до п. 4.1. договору купівлі-продажу № VT0112-15 від 01 грудня 2015 року оплата за товар буде здійснюватись шляхом оплати покупцем виставленого продавцем інвойсу протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання товара покупцем на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до даного Договору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що терміни оплати товару визначені у договорі купівлі-продажу № VT0112-15 від 01 грудня 2015 року за згодою сторін, і твердження митного органу щодо неврегулювання даного питання є необґрунтованими.

Також Київська митниця ДФС в рішенні про коригування митної вартості товару зазначила, що у п. 3 додатку № VT088 від 26.10.2018 року до договору купівлі-продажу № VT0112-15 від 01 грудня 2015 року вантажовідправником оцінюваного товару вказано підприємство Wujiang Rongji Textile Co. Ltd, тоді як в коносаменті зазначено підприємство Jiangsu Goostars Hometextiles Co. Ltd, у зв`язку з чим необхідне документальне підтвердження включення всіх числових значень до складових митної вартості оцінюваного товару на умовах поставки CFR-Одеса згідно з «Incoterms-2010».

Так, згідно із п. 2.2. договору купівлі-продажу № VT0112-15 від 01 грудня 2015 року вантажовідправником товару є продавець чи інша особа (як фізична, так і юридична), що вказана у товаросупровідних документах або специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

У відповідності до п. 2.3. вантожоотримувачем товару є покупець або інша особа (як фізична, так і юридична) згідно додаткової угоди сторін.

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони домовились, що в ціну товару включаються його вартість, упаковка, маркування та доставка.

Як вбачається з міжнародних правил «Incoterms-2010» термін CFR «Cost and Freight/Вартість і фрахт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Термін CFR зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що вибір організації, яка здійснює доставку товару, здійснюється на вибір продавця товару - Shaoxing City Jinqiao Textile Co. Ltd., а тому вимога Київської митниці ДФС надати позивачу пояснення щодо того по якій причині доставка товара здійснювалась підприємством Wujiang Rongji Textile Co. Ltd, тоді як в коносаменті зазначено підприємство Jiangsu Goostars Hometextiles Co. Ltd не належить до компетенції ТОВ «Віта-Текс».

Щодо тверджень Київської митниці ДФС стосовно ненадання ТОВ «Віта-Текс» доказів того, що товар є стоковим суд зазначає наступне.

Так, відповідно до підпункту а» пункту 1 додатку № VT088 від 26.10.2018 до Договору, інвойсу Х180796 від 28.10.2018, листа виробника Shaoxing City Jinqiao Textile Co. Ltd. № 20190219/01-OUT від 19.02.2019, визначено, що товар є стоковим, а тому твердження Київської митниці ДФС щодо того, що доказів стоковості товару не надано, суд вважає необґрунтованими.

Стосовно аргументів митного органу, що лист виробника Shaoxing City Jinqiao Textile Co. Ltd. № 20190219/01-OUT від 19.02.2019, в якому вказані ціни на продукцію даної компанії не є прайс-листом, так як не містить дати складання документу та терміну його дії, суд звертає увагу, що вимог до такого документу як прайс-лист законодавством не встановлено, а оскільки в даному листі міститься витребувана Київською митницею ДФС інформація щодо вартісної характеристики товарів виробника, суд не вбачає підстав не враховувати даний документ як доказ.

Судом встановлено, що в п. 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості вказано, що відповідачем застосовано другорядний метод відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (21 січня 2019 року № UА500040/2019/918).

Відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 21 січня 2019 року № UА500040/2019/918 у ньому зазначено лише номер та дата митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 19 червня 2018 р. у справі № 826/6346/16 (провадження №К/9901/36092/18).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що зміст винесеного Київською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування того, що документи або наявні в них розбіжності не підтверджують всі відомості щодо чисельних значень складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, яка сплачена чи має бути сплачена. Крім того, не зазначив відповідач і про те, які саме обставини мали б підтвердити документи, які він запропонував позивачу надати додатково.

Окрім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами.

З наведених вище підстав, суд вважає, що винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Отже, на думку суду, відсутність витребуваних Київською митницею ДФС додаткових документів, а саме копії декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що, в свою чергу, підтверджується наданими до митного оформлення документами.

На підставі наведеного, суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу - протиправним.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Гуська Юрія Михайловича, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного Кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ № UA125110/2019/402623 від 15 лютого 2019 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 255 Митного Кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:

1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу;

2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу;

4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті;

5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";

6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;

7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 256 Митного Кодексу України визначено, що рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Так, у листі від 21.02.2019 р. вих. № 2102/19-03, отриманого митним органом 22.02.2019 о 12:16:58, TOВ «Віта-Текс» зверталось до Київської митниці ДФС з проханням у випадку неможливості визначення митної вартості Товару за першим методом провести у письмовому вигляді консультацію з позивачем перед винесенням рішення про коригування митної вартості товарів.

Відділом митної вартості та адміністрування митних платежів 22.02.2019 о 18:43:54 у відповідь на лист позивача було проведено письмову консультацію щодо обрання Київською митницею ДФС методу визначення митної вартості товару та проведено консультацію.

Картка відмови в прийнятті митної декларації № UA125110/2019/00061 була складена та надіслана ТОВ «Віта-Текс» 22.02.2019 о 20:30:12.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що Відділ митної вартості та адміністрування митних платежів Київської митниці ДФС в особі інспектора Гуська Ю.М. діяв правомірно, так як саме на прохання ТОВ "Віта-Текс" митним органом було надано письмову консультацію щодо обрання методу визначення митної вартості товару, після чого приблизно через дві робочі години було складено та надіслано картку відмови, і відповідно строків завершення митного оформлення відповідачем не було порушено.

Отже, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Гуська Ю.М., яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного Кодексу України рішення про відмову у митному оформленні товарів за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/402623 від 15 лютого 2019 року, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги ТОВ «Віта-Текс» про визнання протиправними дій головного державного інспектора Київської митниці ДФС Куліш Н.П., які полягали у відмові в застосуванні до товару № 1 за митною декларацією ІМ40ДТ № UA125110/2019/402623 від 15 лютого 2019 року другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів без урахування прийнятої Київською митницею ДФС ціни договору щодо подібного товару № 3 за Митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/400297 від 11 січня 2019 року та щодо подібного (аналогічного) товару № 1 за митною декларацією ІМ40ДТ № UA125110/2019/401505 від 08 лютого 2019 року, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Судом встановлено, що спірний товар №1 згідно з додатковою митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/400297 від 19.12.2018 має наступні характеристики: тканина вибивна, 100% поліестер, завширшки 220±1 см, країна виробництва: Китайська Народна Республіка, виробник: продавець.

Подібний (аналогічний) товар №1 за митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/401505 від 08.02.2019 має наступні характеристики: тканина вибивна, 100% поліестер, завширшки 220±1 см, щільність тканини 55-80±7 г/м2, полотняного переплетення, без покриття та без просочення, країна виробництва: Китайська Народна Республіка, виробник: продавець.

Судом встановлено, що митна декларація ІМ40ДТ №UA125110/2019/401505 від 08.02.2019 була оформлена Київською митницею ДФС, тобто є в базі відповідача, та була надана позивачем разом із листом №1303/19-02 від 13.03.2019.

Судом також встановлено, що спірний товар №1 за додатковою митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/400297 від 04.03.2019 та товар №1 за митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/401505 від 08.02.2019 є подібними (аналогічними) товарами в розумінні частин другої та третьої статті 60 МК України (відмінність полягає у різній щільності тканин).

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача про безпідставну відмову головного державного інспектора Київської митниці ДФС Куліш Наталії Петрівни в застосуванні до спірного товару №1 другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів без урахування прийнятої Київською митницею ДФС ціни договору щодо подібного (аналогічного) товару №1 за митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/401505 від 08.02.2019.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем, з огляду на що суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальній сумі 5763,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 2240 від 22 травня 2019 року.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 1921,00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (ЄДРПОУ 34483946, місцезнаходження: м. Київ, 03194, бульвар Кольцова буд. 17 «В») до Київської митниці Державної фіскальної служби (ЄДРПОУ 39470947, місцезнаходження: м. Бориспіль, Київська область, 08307, Міжнародний аеропорт «Бориспіль») задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості № UA125000/2019/000193/1 від 22 лютого 2019 року.

Визнати протиправними дії головного державного інспектора Київської митниці ДФС Куліш Н.П., які полягали у відмові в застосуванні до товару № 1 за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/402623 від 15 лютого 2019 року другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів без урахування прийнятої Київською митницею ДФС ціни договору щодо подібного (аналогічного) товару № 3 за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/400297 від 11 січня 2019 року та щодо подібного (аналогічного) товару № 1 за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/401505 від 08 лютого 2019 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби (ЄДРПОУ 39470947, місцезнаходження: м. Бориспіль, Київська область, 08307, Міжнародний аеропорт «Бориспіль») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (ЄДРПОУ 34483946, місцезнаходження: м. Київ, 03194, бульвар Кольцова буд. 17 «В») судовий збір у розмірі1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.