Постанова

від 12.06.2024 по справі 320/2691/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2691/19 Головуючий у І інстанції - Горобцова Я.В.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Куць М.Г.,

представника позивача Божка А.В.,

представника відповідача Збаржевецького О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниці Державної фіскальної служби, головного державного інспектора Київської митниці Державної фіскальної служби Куліш Наталії Петрівни, старшого державного інспектора Київської митниці Державної фіскальної служби Гуська Юрія Михайловича про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» звернулось до суду з даним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 125000/2019/000193/1 від 22.02.2019;

- визнати протиправною бездіяльність старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Гуська Ю.М., яка полягала в неприйнятті в строк, відведений ст. 255 Митного Кодексу України рішення про відмову у митному оформленні товарів за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/402623 від 15.02.2019;

- визнати протиправними дії головного державного інспектора Київської митниці ДФС Куліш Н.П., які полягали у відмові в застосуванні до товару № 1 за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/402623 від 15.02.2019 другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів без урахування прийнятої Київською митницею ДФС ціни договору щодо подібного (аналогічного) товару № 3 за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/400297 від 11.01.2019 та щодо подібного (аналогічного) товару № 1 за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/401505 від 08.02.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю сумнівів митного органу стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення документів, оскільки підприємство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця в порушення норм Митного кодексу України безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем. Також, вважає неправомірною бездіяльність головного державного інспектора Київської митниці ДФС Куліш Н.П., який в порушення вимог ч.ч. 1, 2 ст. 255 та ст. 256 Митного Кодексу України склав картку відмови лише 22.02.2019 о 22.30, тобто після спливу більше ніж чотирьох годин після отримання листа позивача, який був отриманий відповідачем 22.02.2019 о 12.19. Щодо неправомірних дій старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Гуська Ю.М. зазначає, що останній безпідставно відмовив йому у застосуванні до товару другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів без урахування митних декларацій № UA125110/2018/424947 від 18.12.2018, № UA125110/2018/425873 від 31.12.2018, які були надані останньому.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості № UA125000/2019/000193/1 від 22.02.2019 та визнано протиправними дії головного державного інспектора Київської митниці ДФС Куліш Н.П., які полягали у відмові в застосуванні до товару № 1 за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/402623 від 15.02.2019 другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів без урахування прийнятої Київською митницею ДФС ціни договору щодо подібного (аналогічного) товару № 3 за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/400297 від 11.01.2019 у та щодо подібного (аналогічного) товару № 1 за Митною декларацією IM40ДТ № UA125110/2019/401505 від 08.02.2019. В іншій частині у задоволені позову - відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підтвердження заявленої митної вартості за ціною контракту було надано контролюючому органу повний пакет документів, а відповідачем, у свою чергу, не доведено, що такі документи не є достатніми для підтвердження митної вартості товару, а також з того, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались у попередніх періодах, не є достатньою правовою підставою для висновку про наявність порушень з боку декларанта та не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості імпортованого товару.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт наголошує, що додані позивачем до митної декларації документи не містять всіх відомостей, що підтверджують задекларовані числові значення складових митної вартості товарів, та містять розбіжності, які стосуються числових значень митної вартості. Надані декларантом документи на підтвердження заявленої митної вартості товару не усували сумнівів щодо дійсного значення вартості задекларованого товару та щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, наполягав на їх задоволенні, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що 01.12.2015 між ТОВ «Віта-Текс» (далі - покупець) та Shaoxing City Jinqiao Textile Co., LTD., резидентом Китайської Народної Республіки (далі - продавець), було укладено договір купівлі-продажу № VT0112-15 (далі - договір), відповідно до якого продавець продає покупцю тканини виробництва Китайської Народної Республіки, а покупець зобов`язується оплатити даний товар.

26.10.2018 між ТОВ «Віта-Текс» та Shaoxing City Jinqiao Textile Co., LTD. підписано додаток № VT088 до договору купівлі-продажу № VT0112-15, згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупця тканину набивну (100% поліестер, сток), ширина 220 см, товарна позиція 540754, у кількості 25 430 кг, 148 207 пог. м., за ціною 3,03 долара США за 1 (один) кг. Всього сума до сплати становить 77 052, 90 долара США и 90 центов. Відповідно до п. 2 вказаного Додатку оплата за товар здійснюється покупцем на суму 77 052, 90 доларів США згідно інвойсу № X180796 на підставі п. 4.1. договору. Пунктом 3 даного Додатку визначено, що продавець зобов`язується доставити товар покупцеві морським транспортом на умовах CFR (Одеса, Україна) та грузовідправником товару визначено Wujiang Rongji Textile Co., Ltd.

28.10.2018 Shaoxing City Jinqiao Textile Co., LTD. видано комерційний інвойс № Х180796 на виконання договору, додатку до нього щодо поставки тканини 100 % поліестру, стокової, шириною 220 см, товарної позиції 540754, за ціною 3,03 долара США за 1 кг, у кількості 25 430 кг, 148 207 пог.м.

19.12.2018 для здійснення митного оформлення товару за вищевказаним інвойсом ТОВ «Віта-Текс» надано до Відділу митного оформлення № 3 Митного посту «Одеса-центр» Одеської митниці ДФС України шляхом електронного декларування попередню митну декларацію № UA125000/2018/967730 iз зазначенням ціни товару, визначеної відповідно до основного методу - за ціною договору-(контракту) щодо товарів які імпортуються, у розмірі 77 052, 90 доларів США.

25.12.2018 Одеська митниця ДФС провела митний огляд товару та склала Акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500030/2018/4870.

15.02.2019 ТОВ «Віта-Текс» подало до Київської митниці ДФС додаткову митну декларацію № UA125110/2019/402623 iз зазначенням ціни товару, визначеної відповідно до основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються, у розмірі 77 052, 90 доларів США.

На підтвердження митної вартості, заявленої на товар по МД № UA125110/2019/402623 від 19.12.2018, відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України, ТОВ «Віта-Текс» надало Київській митниці ДФС перелік документів наступних документів: договір купівлі-продажу № VT0112-15 від 01.12.2015 з додатками до нього (додаток № VT088 від 26.10.2018, додаткова угода № 2 від 23.11.2018); інвойс № Х180796 від 28.10.2018; пакувальний лист до інвойса № Х180796 від 28.10.2018; коносамент №OOLU2611958710 від 09.11.2018; міжнародна товарно-транспортна накладна № 14919 від 25.12.2018; сертифікат походження товару № 18С3205М0289/00149 від 31.10.2018.

Відповідно до інформації, яка міститься у базі даних митного органу, при здійсненні Київською митницею ДФС пошуку аналогічного та подібного товару «тканині вибивній з синтетичних комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%), полотняного переплетення, без покриття та просочення, завширшки 220 см. Країна виробництва Китай. Виробник Shaoxing City Jinqiao Textile Co. Ltd.» знайдено товар «тканина текстильна синтетична полотняного переплетення, виготовлена з комплексних синтетичних, текстурованих поліефірних ниток на 100%. Вибивні, з надрукованим малюнком, просочення, дублювання і покриття пластмасами, які спостерігаються неозброєним оком відсутні, шириною більше 30 см. Країна виробництва Китай. Виробник Ningbo MN Industry Co. Ltd. за ціною 3,51 долара США за 1 кг)».

Київська митниця ДФС за наслідками розгляду поданих позивачем документів направила позивачеві електронне повідомлення від 15.02.2019, у якому зазначила, що керуючись положеннями ст.ст. 52-55, 57, 58, 65, 335 Митного Кодексу України, п. 44.1. ст. 44 Податкового Кодексу України, враховуючи, що надані декларантом документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності, не підтверджують всі відомості щодо чисельних значень складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, яка підлягає сплаті, необхідної для підтвердження відомостей про митну вартість товарів, а саме: експортна декларація продавця не надана митному органу; у зовнішньоекономічному договорі відсутній термін оплати товару; у зовнішньоекономічному договорі вантажовідправником вказано підприємство «Wujiang Rongji Textile Co. Ltd», тоді як в коносаменті зазначено підприємство «Jiangsu Goostars Hometextiles Co. Ltd», у зв`язку з чим необхідне документальне підтвердження включення всіх числових значень до складових митної вартості оцінюваного товару на умовах поставки CFR-Одеса згідно з «Incoterms-2010»; не надано доказів, що товар є стоковим; прайс-лист виробника не містить дати складання документу та терміну його дії. Відповідно до п. 2, 3 cт. 53 Митного кодексу України необхідним є надання додаткових документів щодо митної вартості: 1) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, належним чином оформлені; 4) копію декларації країни відправлення з урахуванням ст.. 254 Митного Кодексу України; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Листом від 21.02.2019 вих. № 2102/19-03 TOВ «Віта-Текс» по митній декларації № UA125110/2019/402623 від 15.02.2019 були надані Київській митниці ДФС письмові пояснення та додаткові документи, які вимагалися Митним органом, а саме: прибуткова накладна № ВТ-0000099 від 26.12.2018 щодо товару тканина 100%, поліефірна вибивна, шириною 220 см, кількістю 148207, на загальну суму 2 663 475, 42 грн, постачальником якої визначено Shaoxing City Jinqiao Textile, а одержувачем є ТОВ «Віта-Текс»; видаткова накладна № ВТ-000011 від 26.12.2018 щодо товару тканина 100%, поліефірна вибивна, шириною 220 см, кількістю 148207, на загальну суму 2 690 846, 29 грн, постачальником якої визначено ТОВ «Віта-Текс», а одержувачем є ТОВ «Текссол-С»; податкова накладна № 111 від 26.12.2018, подана ТОВ «Віта-Текс» щодо постачання ТОВ «Текссол-С» тканини 100%, поліефірна вибивна, шириною 220 см, код УКТ ЗЕД 5407540000, кількістю 148 207, на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 2 690 846, 29 грн; копії митних декларацій № UA 125110/2019/400297 від 20.10.2018, № UA 125110/2019/401505 від 08.11.2018 та комерційних інвойсів № Х180761 від 20.10.2018, INV1108 від 08.11.2018, за якими здійснювалося митне оформлення тканини 100% поліестра, стокової, за кодом товару 540754, вартістю 3,03 долари США за 1 (один) кілограм. Окрім того, до зазначених митних декларацій та інвойсів були додані видаткові накладні № ВТ-0000105 від 18.12.2018, № ВТ-0000112 від 31.12.2018, податкові накладні № 105 від 18.12.2018, № 112 від 31.12.2018; копія листа постачальника Shaoxing City Jinqiao Textile Co., LTD. № 20190219/01-OUT від 19.02.2019, яким постачальник підтвердив ціни на свою продукцію, в тому числі ціну на тканину 100 % поліестер, шириною 220 см, вибивну, полотняну, у розмірі 3,03 долари США за 1 кг.

Згідно витягу з бази даних митного органу лист ТОВ «Віта-Текс» було отримано Киїською митницею ДФС 22.02.2019 о 12:16:58.

У відповідь на зазначений лист ТОВ «Віта-Текс» Київська митниця ДФС направила позивачеві електронне повідомлення від 22.02.2019, в якому зазначила, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних, достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості товару, тому підтвердити заявлену вартість неможливо. Другорядні методи визначення митної вартості 2 «а» та 2 «б» - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 Митного Кодексу України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. Методи визначення митної вартості 2 «в» та 2 «г» - на основі віднімання та додавання вартостей не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. Під час проведення з декларантом консультації, такої інформації надано не було, а тому метод віднімання та додавання вартостей в даному випадку не може бути застосовані. Натомість у митного органу наявна інформація для застосування резервного методу, а саме рівень митної вартості згідно джерела інформації 3,51 долар США за 1 кг. Цим листом письмову консультацію з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів митницею проведено».

Відповідно до витягу з бази даних митного органу відділом митної вартості та адміністрування митних платежів 22.02.2019 о 18:43:54 на вимогу провести консультацію, зазначену у листі № 2102/19-03 від 21.02.2019 (приєднану до бази митниці 22.02.2019) надано відповідь.

Згідно із даними спеціалізованої системи обміну електронними повідомленнями в АСМО «Інспектор», рішення про коригування митної вартості товару, задекларованого ТОВ «Віта-Текс», у електронному вигляді було надіслано декларанту Київською митницею ДФС 22.02.2019 о 19:46:32.

Відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA 125000/2019/000193/1 від 22.02.2019, яким визначена загальна сума товару у розмірі 87 871, 93 EUR.

Відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товару за ціною договору (контракту), прийнявши рішення у формі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2019/00061 від 28.02.2019.

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями митного органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду повною мірою, що діяв правомірно, при цьому, судом зазначено, що митним органом було надано письмову консультацію щодо обрання методу визначення митної вартості товару, після чого приблизно через дві робочі години було складено та надіслано картку відмови, і відповідно строків завершення митного оформлення відповідачем не було порушено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до вимог положень ч.ч. 2, 4, 8, 9 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Частини 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.ст. 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 7, 8, 9 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5-8 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Крім того, п. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Так, з аналізу ст.ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Як вже зазначалось вище, у п. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 15.02.2019 №UA125110/2019/402623 встановлено, що декларантом подані документи не в повному обсязі і вони містять розбіжності, а також не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Так, Київська митниця ДФС в оскаржуваному рішенні зазначає, що ТОВ «Віта-Текс» не надало митному органу експортну декларацію продавця.

Згідно п. 5.2. договору купівлі-продажу товару № VT0112-15 від 01.12.2015 сторони домовились, що разом з товаром продавець зобов`язується передати вантажоотримувачу товару копію експортної митної декларації продавця.

Відповідно до п. 5.3. договору продавець відповідає за надання покупцю всіх необхідних документів на товар, які вимагається у країні вантажоотримувача.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що дана експортна митна декларація не була отримана позивачем від продавця, а також Київською митницею ДФС не зазначено на підтвердження яких відомостей митним органом витребовувався даний документ.

Щодо тверджень митного органу про відсутність у зовнішньоекономічному договорі терміну оплати товару колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно п. 3 додатку № VT088 від 26.10.2018 до договору купівлі-продажу № VT0112-15 від 01.12.2015 оплата за товар на загальну суму 77 052, 90 доларів США згідно інвойсу Х180796 здійснюється покупцем відповідно до п. 4.1. Договору.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата за товар буде здійснюватись шляхом оплати покупцем виставленого продавцем інвойсу протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання товара покупцем на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до даного Договору.

З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції, що терміни оплати товару визначені у договорі за згодою сторін, і твердження митного органу щодо неврегулювання даного питання, є необґрунтованими.

Також, Київська митниця ДФС в рішенні про коригування митної вартості товару зазначила, що у п. 3 додатку № VT088 від 26.10.2018 до договору купівлі-продажу № VT0112-15 від 01.12.2015 вантажовідправником оцінюваного товару вказано підприємство «Wujiang Rongji Textile Co. Ltd», тоді як в коносаменті зазначено підприємство «Jiangsu Goostars Hometextiles Co. Ltd», у зв`язку з чим необхідне документальне підтвердження включення всіх числових значень до складових митної вартості оцінюваного товару на умовах поставки CFR-Одеса згідно з «Incoterms-2010».

Так, згідно п. 2.2. договору вантажовідправником товару є продавець чи інша особа (як фізична, так і юридична), що вказана у товаросупровідних документах або специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

У відповідності до п. 2.3. договору вантожоотримувачем товару є покупець або інша особа (як фізична, так і юридична) згідно додаткової угоди сторін.

Відповідно до п. 3.1. договору сторони домовились, що в ціну товару включаються його вартість, упаковка, маркування та доставка.

Як вбачається з міжнародних правил «Incoterms-2010» термін CFR «Cost and Freight/Вартість і фрахт» поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Термін CFR зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вибір організації, яка здійснює доставку товару, здійснюється на вибір продавця товару - Shaoxing City Jinqiao Textile Co. Ltd., а тому вимога Київської митниці ДФС надати позивачу пояснення щодо того по якій причині доставка товара здійснювалась підприємством «Wujiang Rongji Textile Co. Ltd», тоді як в коносаменті зазначено підприємство «Jiangsu Goostars Hometextiles Co. Ltd» не належить до компетенції ТОВ «Віта-Текс».

Щодо тверджень Київської митниці ДФС стосовно ненадання ТОВ «Віта-Текс» доказів того, що товар є стоковим, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до пп. а» п. 1 додатку № VT088 від 26.10.2018 до договору, інвойсу Х180796 від 28.10.2018, листа виробника Shaoxing City Jinqiao Textile Co. Ltd. № 20190219/01-OUT від 19.02.2019, визначено, що товар є стоковим, а тому твердження Київської митниці ДФС щодо того, що доказів стоковості товару не надано, суд вважає необґрунтованими.

Стосовно аргументів митного органу, що лист виробника Shaoxing City Jinqiao Textile Co. Ltd. № 20190219/01-OUT від 19.02.2019, в якому вказані ціни на продукцію даної компанії не є прайс-листом, так як не містить дати складання документу та терміну його дії, колегія суддів звертає увагу, що вимог до такого документу як прайс-лист законодавством не встановлено, а оскільки в даному листі міститься витребувана Київською митницею ДФС інформація щодо вартісної характеристики товарів виробника, суд не вбачає підстав не враховувати даний документ як доказ.

Судом встановлено, що в п. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказано, що відповідачем застосовано другорядний метод відповідно до ст. 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (21.01.2019 № UА500040/2019/918).

Відповідно до вимог п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Разом з тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 21.01.2019 № UА500040/2019/918, у ньому зазначено лише номер та дата митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що зміст винесеного Київською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування того, що документи або наявні в них розбіжності не підтверджують всі відомості щодо чисельних значень складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, яка сплачена чи має бути сплачена. Крім того, не зазначив відповідач і про те, які саме обставини мали б підтвердити документи, які він запропонував позивачу надати додатково.

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами.

Отже, відсутність витребуваних Київською митницею ДФС додаткових документів, а саме копії декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що, в свою чергу, підтверджується наданими до митного оформлення документами.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій головного державного інспектора Київської митниці ДФС Куліш Н.П., які полягали у відмові в застосуванні до товару № 1 за митною декларацією ІМ40ДТ № UA125110/2019/402623 від 15.02.2019 другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів без урахування прийнятої Київською митницею ДФС ціни договору щодо подібного товару № 3 за Митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/400297 від 11.01.2019 та щодо подібного (аналогічного) товару № 1 за митною декларацією ІМ40ДТ № /2019/401505 від 08.02.2019 колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.ст. 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в п.п. 5 - 7 ч. 10 ст. 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Судом встановлено, що спірний товар №1 згідно з додатковою митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/400297 від 19.12.2018 має наступні характеристики: тканина вибивна, 100% поліестер, завширшки 220±1 см, країна виробництва: Китайська Народна Республіка, виробник: продавець.

Подібний (аналогічний) товар №1 за митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/401505 від 08.02.2019 має наступні характеристики: тканина вибивна, 100% поліестер, завширшки 220±1 см, щільність тканини 55-80±7 г/м2, полотняного переплетення, без покриття та без просочення, країна виробництва: Китайська Народна Республіка, виробник: продавець.

Так, митна декларація ІМ40ДТ №UA125110/2019/401505 від 08.02.2019 була оформлена Київською митницею ДФС, тобто є в базі відповідача, та була надана позивачем разом із листом №1303/19-02 від 13.03.2019.

Спірний товар №1 за додатковою митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/400297 від 04.03.2019 та товар №1 за митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/401505 від 08.02.2019 є подібними (аналогічними) товарами в розумінні ч.ч. 2, 3 ст. 60 МК України (відмінність полягає у різній щільності тканин).

Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції, щодо безпідставної відмови головного державного інспектора Київської митниці ДФС Куліш Н.П. в застосуванні до спірного товару №1 другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів без урахування прийнятої Київською митницею ДФС ціни договору щодо подібного (аналогічного) товару №1 за митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/401505 від 08.02.2019.

Рішення в частині відмовлених позовних вимог не оскаржується.

З огляду на викладене, надані позивачем відомості та документи не дають підстав для сумніву щодо повноти та обґрунтованості числових значень митної вартості товару.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 12.06.2024.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова