Рішення

від 17.02.2023 по справі 320/11706/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2023 року м. Київ Справа № 320/11706/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справуза позовомФермерського господарства "Тетяна 2011" доГоловного управління ДПС у Київській області провизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Тетяна 2011" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у формі листа від 08.06.2021 № 23384/6/10-36-18-10;

-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у формі листа від 08.06.2021 № 23379/6/10-36-18-10;

-зобов`язати відповідача поновити позивача в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після виконання ним визначеного главою 1 Розділу ХІV Податкового кодексу України податкового обов`язку стосовно подання платником єдиного податку четвертої групи податкової звітності, на його адресу надійшло рішення відповідача, викладене у формі листа від 08.06.2021 № 23384/6/10-36-18-10, стосовно непідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Крім того, на адресу позивача надійшло також рішення контролюючого органу (лист-повідомлення від 08.06.2021 № 23379/6/10-36-18-10) про присвоєння поданим позивачем звітним документам статусу "не визнано як податкова звітність" з огляду на те, що підприємство в реєстрі платників єдиного податку в якості платника такого податку четвертої групи не перебуває.

Вказані рішення, на думку позивача, прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідають вимогам Податкового кодексу України, висновки контролюючого органу відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими, а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/11706/21 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про розгляд адміністративної справи № 320/11706/21 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що допущене позивачем правопорушення в частині неподання платником єдиного податку четвертої групи звітної податкової декларації на поточний 2021 рік окремо щодо кожної земельної ділянки є підставою для виключення підприємства з реєстру платників єдиного податку та, як наслідок, позбавлення поданої ним звітності статусу податкової, у зв`язку з чим оскаржувані рішення прийняті відповідачем правомірно.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій навів доводи в обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень аналогічні тим, що містяться у позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фермерське господарство "Тетяна 2011" (ідентифікаційний код 37582989, місцезнаходження: Київська область, Згурівський район, с. Черевки, вул. Шевченка, буд. 1М) зареєстровано в якості юридичної особи 07.12.2011 та здійснює господарську діяльність, пов`язану з вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний вид діяльності), що підтверджується даними, наведеними у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 7-10).

22.02.2021 позивачем засобами електронного зв`язку направлено до контролюючого органу наступну податкову звітність:

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік;

- додаток №1 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи;

- відомості про наявність земельних ділянок;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік.

Як вбачається з квитанцій № 2 від 22.02.2021 (а.с. 28-29), вказані документи доставлені до Головного управління ДПС у Київській області (Згурівський район) та прийняті контролюючим органом без зауважень.

Листом від 08.06.2021 № 23384/6/10-36-18-10 контролюючий орган повідомив позивача про те, що ним не дотримано вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України в частині подання звітної податкової декларації з єдиного податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки до контролюючого органу за місцем їх розташування. За наведених обставин контролюючий орган вважає, що Фермерським господарством «Тетяна 2011» не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Крім того, в цей же день відповідачем сформовано повідомлення від 08.06.2021 № 23379/6/10-36-18-10 про невизнання податковою звітністю поданих позивачем: податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи від 22.02.2021, відомостей про наявність земельних ділянок від 22.02.2021, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 22.02.2021. Як на підставу для прийняття цього рішення відповідач посилається на недостовірне зазначення позивачем визначеного пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України обов`язкового реквізиту декларації - звітного (податкового) періоду, оскільки у вказаному платником податків звітному (податковому) періоді (2021 рік) він не перебуває в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи.

Не погоджуючись із вказаними вище рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 14.09.2021 № 21014/6/99-00-18-04-03-06 (а.с. 34-37) скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.06.2021 № 23384/6/10-36-18-10 та повідомлення від 08.06.2021 № 23379/6/10-36-18-10 - без змін.

Не погоджуючись із наведеними вище рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 та статті 291 Податкового кодексу України єдиний податок належить до місцевих податків, порядок справлення якого через механізм спрощеної системи оподаткування обліку і звітності регулюється главою 1 Розділу ХІV Податкового кодексу України.

Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

До четвертої групи платників єдиного податку в силу вимог пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу належать, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з пунктом 2921.1статті 2921 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік (абзац 1 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Підпунктом 298.8.7 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з пунктом 298.2 статті 298 цього Кодексу, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (пункт 299.2 статті 299 Податкового кодексу України).

Цією ж статтею передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу з підстав, чітко окреслених пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що вже отриманий платником податків статус платника єдиного податку четвертої групи є безстроковим та може бути змінений:

-за ініціативою самого платника податків у разі переходу на ставку єдиного податку для платників іншої групи або у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, адміністрування яких виключає застосування спрощеної системи оподаткування обліку і звітності;

-за ініціативою самого контролюючого органу.

При цьому, в незалежності від суб`єкта такої ініціативи, виключення платника єдиного податку четвертої групи з реєстру здійснюється виключно за умови прийняття контролюючим органом відповідного рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Так, в силу приписів пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу відбувається у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, Фермерське господарство "Тетяна 2011" було виключено відповідачем з реєстру платників єдиного податку четвертої групи.

Вказані обставини не були спростовані відповідачем на момент прийняття рішення у даній справі.

При цьому підставою для виключення позивача з цього реєстру стали висновки контролюючого органу про непідтвердження позивачем набутого ним раніше статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік з огляду на неподання ним податкової звітності в порядку, передбаченому підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у разі неподання платником єдиного податку четвертої групи податкової звітності, передбаченої підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, чинне законодавство визначає лише один механізм позбавлення суб`єкта господарювання такого статусу, а саме: прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку відповідно до вимог підпункту 5 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Отже, єдиним законним способом реалізації контролюючим органом владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, під час якої встановлено факт неможливості перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку) та, як наслідок прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05.03.2019 у справі № 822/1676/18, 19.04.2019 у справі № 821/884/18 та 19.06.2020 у справі № 822/758/17.

Разом з тим під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано суду будь-яких доказів проведення документальної перевірки позивача та прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

У свою чергу рішення відповідача, викладене у формі листа від 08.06.2021 № 23384/6/10-36-18-10, не може вважатися рішенням про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, що винесене у відповідності до вимог пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, оскільки не містить належного правового та нормативного обґрунтування, а формулювання відповідачем обставин правопорушення у вигляді "не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік" не слугує законною підставою для позбавлення платника цього статусу.

Водночас, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, саме на підставі наведеного вище рішення позивача було виключено з реєстру платників єдиного податку.

В силу вимог підпунктів 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що рішенням відповідача від 08.06.2021 № 23384/6/10-36-18-10 безпідставно змінено правовий режим оподаткування господарської діяльності позивача, суд вважає за необхідне визнати вказане рішення протиправним та скасувати.

При цьому вимога про зобов`язання відповідача поновити позивача в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру є похідною від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, викладеного у формі листа від 08.06.2021 № 23384/6/10-36-18-10, а тому задоволення первинної вимоги є підставою для задоволення і похідної від неї вимоги.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області, викладеного у формі листа від 08.06.2021 № 23379/6/10-36-18-10, суд враховує наступне.

В силу вимог пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Одним з обов`язкових реквізитів декларації є звітний (податковий) період, за який вона подається (пункт 48.3 статті 48 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (пункт 49.11 статті 49 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, будь-яких недоліків, що полягають у відсутності та/або недостовірності реквізитів податкової звітності, поданої позивачем 22.02.2021, відповідач за наслідками обробки цієї звітності 22.02.2021 не встановив.

Водночас, приймаючи у червні 2021 року рішення, яким не визнано подану ним звітність платника єдиного податку четвертої групи податковою, відповідач спирався на обставини виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку.

Суд враховує, що етап прийняття та реєстрації податкової звітності є формальним рівнем податкового контролю, під час якого контролюючий орган здійснює візуальну перевірку звітності та її аналіз за формальними ознаками.

При цьому підставою для невизнання такої звітності податковою є наявність таких дефектів її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

Сам по собі факт виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку не є належною підставою для невизнання поданої платником звітності податковою, у тому числі після прийняття та реєстрації цієї звітності контролюючим органом.

За наведених обставин, враховуючи, що під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено безпідставність виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, рішення відповідача, викладене у формі листа від 08.06.2021 № 23379/6/10-36-18-10, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У свою чергу вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 6810,00 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області, викладене у формі листа від 08.06.2021 № 23384/6/10-36-18-10.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області, викладене у формі листа від 08.06.2021 № 23379/6/10-36-18-10

4.Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 44096797, місцезнаходження: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А) поновити Фермерське господарство "Тетяна 2011" (ідентифікаційний код 37582989 місцезнаходження: Київська область, с. Черевки, вул. Шевченка, буд. 1-М) в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру.

5.Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 44096797, місцезнаходження: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А) на користь Фермерського господарства "Тетяна 2011" (ідентифікаційний код 37582989 місцезнаходження: Київська область, с. Черевки, вул. Шевченка, буд. 1-М) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Харченко С.В.