Ухвала

від 21.02.2023 по справі 2-7634/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 2-7634/11

провадження 6/201/45/2023

УХВАЛА

21 лютого 2023 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Храмцевич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ліквідатора Приватного підприємства «Тоджима» Штельманчука Михайла Сергійовича про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Тоджима» до ОСОБА_1 , третя особа: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про стягнення суми заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом Приватного підприємства «Тоджима» до ОСОБА_1 , третя особа: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про стягнення суми заборгованості.

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 01 липня 2020 року надійшла заява ліквідатора Приватного підприємства «Тоджима» Штельманчука Михайла Сергійовича про видачу дубліката виконавчого листа у вказаній цивільній справі про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 2 240 681, 54 грн., посилаючись на те, що виконавчий документ був втрачений при пересилці.

29 лютого 2012 року по справі ухвалено заочне рішення суду, яким у задоволенні позову приватного підприємства Тоджима до ОСОБА_1 , третя особа, - Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про стягнення заборгованості - відмовити. Судові витрати, що складаються з державного мита у сумі 1700, 00 гривень та 120, 00 гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду судової справи понесені приватним підприємством Тоджима при зверненні до суду не відшкодовуються та покладаються на останнього.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року було скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року та задоволено позовні вимоги ПП «Тоджима» про стягнення зі ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 2240 681грн. 54 коп. та судові витрати.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року було залишено без змін.

25 лютого 2013 року представник ПП «Тоджима» отримав виконавчі листи, про що міститься відмітка на заяві, яка надійшла до суду 14 лютого 2013 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2013 року виправлена помилка у виконавчих листах

Згідно із постановою головного державного виконавця Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Чернової Л.В. від 19 грудня 2017 року виконавчий лист № 2-7634/11 від 14 лютого 2013 року було повернуто стягувачу за його заявою. При цьому зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлено для виконання в строк до 19 грудня 2020 року.

Так, заявник посилається на те, що указаний виконавчий лист був отриманий представником ПП «Тоджима» за довіреністю та у подальшому засобами поштового зв`язку був направлений на адресу ПП «Тоджима», однак з невідомих причин на адресу підприємства не надходив, а отже був втрачений при пересилці.

01 червня 2020 року представник ПП «Тоджима» звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчого листа. Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 12 червня 2020 року у задоволені заяви було відмовлено. Дана ухвала оскаржена не була.

01 липня 2020 року представник ПП «Тоджима» повторно звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчого листа та ухвалою судді Демидової С.О. 13 липня 2020 року заяву ліквідатора Приватного підприємства «Тоджима» Штельманчука Михайла Сергійовича про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Тоджима» до ОСОБА_1 , третя особа: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про стягнення суми заборгованості задоволено та видано дублікат виконавчого листа № 2-7634/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Тоджима» грошові кошти в сумі 2240681, 54 грн., яка складається з суми інфляційних втрат 1367864, 54 грн. та суми процентів за користування кредитними коштами 872817 грн. та дану ухвалу було оскаржено та постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено та ухвалу скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Справу було розподілено для розгляду судді Ткаченко Н.В. та ухвалою від 17 лютого 2022 року нею було заявлено самовідвід та передано справу для визначення судді у порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Справу розподілено системою для розгляду судді Антонюку О.А. та ухвалою від 24 лютого 2022 року у відкриття провадження було відмолено так як питання щодо видачі дублікату виконавчого листа було розглянуто ще суддею Ткаченко Н.В. 12 червня 2020 року, яка оскаржена не була та в законному порядку набрала законної сили. Постановою від 18 січня 2023 року Дніпровським апеляційним судом ухвалу від 24 лютого 2022 року було скасовано та направлено справу для подальшого розгляду.

Особи, які брали участь у справі, у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Суд розглядає дане питання відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (редакція від 15.12.2017) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Частиною 1 ст. 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Згідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час спірних правовідносин) виконавчі документи, видані на підставі судових рішень, можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його винесення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Перевіривши матеріали справи, заяви та оцінивши обставини справи, а також надані та добуті докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, 29 лютого 2012 року по справі ухвалено заочне рішення суду, яким у задоволенні позову приватного підприємства Тоджима до ОСОБА_1 , третя особа, - Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про стягнення заборгованості - відмовити. Судові витрати, що складаються з державного мита у сумі 1700, 00 гривень та 120, 00 гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду судової справи понесені приватним підприємством Тоджима при зверненні до суду не відшкодовуються та покладаються на останнього.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року було скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року та задоволено позовні вимоги ПП «Тоджима» про стягнення зі ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 2240 681грн. 54 коп. та судові витрати.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року було залишено без змін.

25 лютого 2013 року представник ПП «Тоджима» отримав виконавчі листи, про що міститься відмітка на заяві, яка надійшла до суду 14 лютого 2013 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2013 року виправлена помилка у виконавчих листах

Згідно із постановою головного державного виконавця Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Чернової Л.В. від 19 грудня 2017 року виконавчий лист № 2-7634/11 від 14 лютого 2013 року було повернуто стягувачу за його заявою. При цьому зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлено для виконання в строк до 19 грудня 2020 року.

Так, заявник посилається на те, що указаний виконавчий лист був отриманий представником ПП «Тоджима» за довіреністю та у подальшому засобами поштового зв`язку був направлений на адресу ПП «Тоджима», однак з невідомих причин на адресу підприємства не надходив, а отже був втрачений при пересилці.

01 червня 2020 року представник ПП «Тоджима» звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчого листа. Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 12 червня 2020 року у задоволені заяви було відмовлено. Дана ухвала оскаржена не була.

01 липня 2020 року представник ПП «Тоджима» повторно звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчого листа та ухвалою судді Демидової С.О. 13 липня 2020 року заяву ліквідатора Приватного підприємства «Тоджима» Штельманчука Михайла Сергійовича про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Тоджима» до ОСОБА_1 , третя особа: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про стягнення суми заборгованості задоволено та видано дублікат виконавчого листа № 2-7634/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Тоджима» грошові кошти в сумі 2 240 681, 54 грн., яка складається з суми інфляційних втрат 1 367 864, 54 грн. та суми процентів за користування кредитними коштами 872 817 грн. та дану ухвалу було оскаржено та постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено та ухвалу скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України).

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що заявник в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Статтею 82 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно дост.89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29 лютого 2012 року по справі ухвалено заочне рішення суду, яким у задоволенні позову приватного підприємства Тоджима до ОСОБА_1 , третя особа, - Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про стягнення заборгованості - відмовити. Судові витрати, що складаються з державного мита у сумі 1700, 00 гривень та 120, 00 гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду судової справи понесені приватним підприємством Тоджима при зверненні до суду не відшкодовуються та покладаються на останнього.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року було скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року та задоволено позовні вимоги ПП «Тоджима» про стягнення зі ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 2 240 681грн. 54 коп. та судові витрати.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року було залишено без змін та судом у встановленому законом порядку представнику видано (25 лютого 2013 року) виконавчий лист по справі, про що наявна відмітка в матеріалах справи.

Так, заявник посилається на те, що указаний виконавчий лист був отриманий представником ПП «Тоджима» за довіреністю та у подальшому засобами поштового зв`язку був направлений на адресу ПП «Тоджима», однак з невідомих причин на адресу підприємства не надходив, а отже був втрачений при пересилці.

Також судом встановлено, що інших відомостей відносно місцезнаходження чи примусового виконання або відомостей та належних та допустимих доказів на підтвердження того, що виконавчий лист щодо стягнення суми з ОСОБА_1 , який видано судом, було втрачено, суду не надано, а тому зазначене не підтверджено належними та допустими доказами, таким чином та з урахуванням вище викладеного та зазначеного, заява не обґрунтована, не підтверджена та безпідставна, передбачених законом підстав на даний час для її задоволення немає.

З урахуванням наведеного та встановленого судом при розгляді вказані заявником у заяві обставини не свідчать про втрату виконавчого листа, і лише є його припущенням, на чому не може ґрунтуватися судове рішення, а тому підстав та доказів, що виконавчий лист було втрачено не надано.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що видавати дублікат виконавчого листа на теперішній час немає законних підстав, а тому заява не обґрунтована та така, що не підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги наполягання заявника по справі на задоволенні зазначеної заяви, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаної заяви, оскільки вона не підтверджена, безпідставна і не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для її задоволення немає, а тому вважає за необхідне відмовити у її задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 4, 12,13, 44, 76,77, 81, 84, 89, 258, 259, 260, 261, 353, 443, п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Заяву ліквідатора Приватного підприємства «Тоджима» Штельманчука Михайла Сергійовича про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Тоджима» до ОСОБА_1 , третя особа: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про стягнення суми заборгованості відмовити.

Ухвала набрала законної сили 21 лютого 2023 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя -