Постанова

від 13.04.2023 по справі 2-7634/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3922/23 Справа № 2-7634/11 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О.А. Суддя у 2-й інстанції - Зайцева С. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року місто Дніпро Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 2-7634/11

Номер провадження 22-ц/803/3922/23

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Канурної О.Д., Максюти Ж.І.

за участю секретаря: Паромової О.О.

учасники справи :

заявник - ліквідатор ПП «Тоджима» Штельманчук М. С.

заінтересовані особи - ПП «Тоджима», ОСОБА_1 , Жовтневий ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі Дніпропетровської області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тоджима» на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 лютого 2023 року головуючого судді Антонюка О.А. по цивільній справі про видачу дубліката виконавчого листа,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року ліквідатор Приватного підприємства «Тоджима» (далі - ПП «Тоджима») Штельманчук М. С. звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, в якій просив видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-7634/11 від 11 липня 2012 року, з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська по справі 2-7634/21 від 24 квітня 2013 року про виправлення описки, про стягнення зі ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 2 240 681, 54 грн, який був втрачений при пересилці.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 лютого 2023 року у задоволенні заяви ліквідатора ПП «Тоджима» Штельманчука М. С. відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «Тоджима», від імені та в інтересах якого на підставі довіреності діє адвокат Пономарьов В.Д., просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення про видачу дублікату виконавчого листа, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, не врахування правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, порушення норм матеріального та процесуального права.Вважає, що ліквідатором ПП «Тоджима» при зверненні до суду з заявою від 07 липня 2020 року виконані всі вимоги, зокрема, дотримання строку встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 адвокат Зоц А.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, як необґрунтовану, а ухвалу суду залишити без змін, як ухвалену з дотриманням норм матеріального та процесуального права.Щодо недоведеності належними та допустимими доказами факту втрати виконавчого листа, зазначено, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та повністю відповідають обставинам справи. Звертаючись до суду, ліквідатор ПП «Тоджима» не зазначає, чому близько п`яти років з моменту його призначення ліквідатором, не було здійснено перевірки наявності (відсутності) виконавчого листа.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ПП «Тоджима» адвокат Пономарьов В.Д. підтримав доводи скарги. Представник ОСОБА_1 адвокат Зоц А.О. заперечувала проти задоволення скарги, з підстав викладених у відзиві.

Інші учасники судового розгляду у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи (т. 3 а.с. 206-209,215). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників заявника та заінтересованої особи , дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року по справі № 2-7364/11 у задоволенні позову ПП «Тоджима» до ОСОБА_1 , третя особа: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про стягнення заборгованості - відмовлено (т.1.а.с.73-75) .

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року скасовано ,позовні вимоги ПП Тоджима» задоволено, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПП «Тоджима» грошові кошти в сумі 2 240 681грн. 54 коп. та судові витрати у сумі 1820 грн (т.1а.с.113-121).

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року було залишено без змін (т.1.а.с.157-158).

25 лютого 2013 року представник ПП «Тоджима» отримав виконавчі листи, про що міститься відмітка на заяві, яка надійшла до суду 14 лютого 2013 року (т.1.а.с.160).

Постановою головного державного виконавця Жовтневого відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Черновою Л.В. від 06 березня 2013 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про примусове виконання виконавчого листа № 2-7634/11 від 14 лютого 2013 року (т.2.а.с.53).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2013 року виправлена помилка у виконавчих листах у прізвище відповідача (т.1.а.с.168).

Згідно із постановою головного державного виконавця Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Чернової Л.В. від 19 грудня 2017 року по виконавчому провадженні № НОМЕР_2 , виконавчий лист № 2-7634/11 від 14 лютого 2013 року виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП « Тоджима» грошових коштів в сумі 2 240 681,54 грн, було повернуто стягувачу за його заявою від 05 грудня 2017 року, на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України « Про виконавче провадження». При цьому ,в п.2 постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлено для виконання в строк до 19 грудня 2020 року (т.2.а.с.54) .

01 червня 2020 року представник ПП «Тоджима» звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчого листа. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська Ткаченко Н.В. від 12 червня 2020 року у задоволені заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання було відмовлено (т.2.а.с.2-4,44).

01 липня 2020 року представник ПП «Тоджима» повторно звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчого листа (т.2.а.с.49-52). Ухвалою судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська Демидової С.О. 13 липня 2020 року заяву ліквідатора ПП «Тоджима» Штельманчука М. С. про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом ПП «Тоджима» до ОСОБА_1 , третя особа: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про стягнення суми заборгованості задоволено та видано дублікат виконавчого листа № 2-7634/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Тоджима» грошових коштів в сумі 2 240 681, 54 грн, яка складається з суми інфляційних втрат - 1 367 864, 54 грн та суми процентів за користування кредитними коштами - 872 817 грн (т.2.а.с.82-83). Вказану ухвалу було оскаржено та постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, ухвалу суду першої інстанції від 13 липня 2020 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.2.а.с.119-123).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська Антонюк О.А. від 24 лютого 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ліквідатора ПП «Тоджима» Штельманчука М.С. про видачу дубліката виконавчого листа (т.2.а.с.132).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2023 року апеляційну скаргу ПП «Тоджима» задоволено,ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 лютого 2022 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.3.а.с.130-133).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 лютого 2023 року у задоволенні заяви ліквідатора ПП «Тоджима» Штельманчука М. С. про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено (т.3.а.с.142-145).

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість заяви про видачу дублікату виконавчого листа, оскільки вона не підтверджена належними та допустимими доказами, безпідставна і не ґрунтується на вимогах закону.

Апеляційний суд не може погодитися з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Із наведеними конституційними положеннями кореспондується частина перша статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року в справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Статтею 1 Закону України « Про виконавче провадження» № 606-XIV (у редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа, тобто станом на 14 лютого 2013 року) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Подібні положення викладено у статті 1 Закону № 1404-VIII.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення», у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).

Тобто,необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання (або поновлення цього строку судом).

При цьому, за дотримання вказаних умов, сама по собі видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових обов`язків, окрім тих, які передбачені рішенням суду, оскільки дублікат має відтворювати втрачений оригінал виконавчого документу. Натомість відсутність виконавчого документа, унеможливлює примусове виконання рішення суду.

У справі, яка переглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 про примусове виконання виконавчого листа № 2-7634/11 від 14 лютого 2013 року.

19 грудня 2017 року по виконавчому провадженні № НОМЕР_2 , виконавчий лист № 2-7634/11 від 14 лютого 2013 року виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП « Тоджима» грошових коштів в сумі 2 240 681,54 грн, було повернуто стягувачу за його заявою від 05 грудня 2017 року , на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України « Про виконавче провадження». При цьому ,в п.2 постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлено для виконання в строк до 19 грудня 2020 року (т.2.а.с.54) .

01 липня 2020 року ліквідатор ПП «Тоджима» в заяві про видачу дубліката виконавчого листа зазначив ,що вказаний виконавчий лист був отриманий представником ПП «Тоджима» за довіреністю та у подальшому засобами поштового зв`язку був направлений на адресу ПП «Тоджима», однак з невідомих причин на адресу підприємства не надходив, а отже був втрачений при пересилці. Підприємство позбавлене можливості скористатися своїм правом на повторну подачу виконавчого листа для виконання,строк на пред`явлення за яким не сплинув, через його втрату (т.2.а.с.49-52).

В матеріалах справи відсутні докази повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання до ВДВС .

З огляду на частину першу статті 22 Закону № 606-XIV (у редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа, тобто станом на 14 лютого 2013 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 23 Закону № 606-XIV встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Судом апеляційної інстанції встановлено,що 19 грудня 2017 року стягувачу було повернуто виконавчий лист № 2-7634/11 від 14 лютого 2013 року.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), яка діяла на момент повернення виконавчого документа стягувачу, тобто станом на 19 грудня 2017 року, передбачено, що виконавчі документи можуть пред`являтися до примусового виконання протягом трьох років.

Суд першої інстанції,відмовляючи у задоволенні заяви ПП «Тоджима» про видачу дубліката виконавчого листа,не врахував,що із заявою про видачу дубліката підприємство звернулося до суду 01 липня 2020 року,а виконавчий лист повернуто стягувачу ПП «Тоджима» 19 грудня 2017 року із зазначенням повторного строку пред`явлення для виконання до 19 грудня 2020.

Відповідно до ч.5 ст.37 ЦПК України повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Таким чином, ПП «Тоджима» звертаючись до суду першої інстанції із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 01 липня 2020 року , не пропустив строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки такий строк переривався, а тому строк пред`явлення виконавчого документа до виконання слід обчислювати з 19 грудня 2017 року до 19 грудня 2020 року.

Враховуючи, що рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року по цивільній справі № 2-7634/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП « Тоджима» грошових коштів в сумі 2 240 681,54 грн не виконане; оригінал виконавчого листа № 2-7634/11 виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська втрачено, а заявник звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, встановши обставини справи,допустив помилкове застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права, а тому ,з огляду на зазначене та відповідно до статті 376 ЦПК України , слід ухвалити нове судове рішення, яким заяву ПП «Тоджима» про видачу виконавчого листа задовольнити.

Аргументи відзиву на апеляційну скаргу ,суд апеляційної інстанції відхиляє ,оскільки відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того,суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи задоволення вимог апеляційної скарги ,із ОСОБА_1 на користь ПП «Тоджима» підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2684 грн (т.3.а.с.174) .

Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тоджима» - задовольнити .

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву Приватного підприємства «Тоджима» про видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа № 2-7634/11 виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Тоджима» грошових коштів в сумі 2 240 681, 54 грн, яка складається з суми інфляційних витрат - 1 367 864, 54 грн та суми процентів за користування кредитними коштами - 872 817 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Приватного підприємства «Тоджима» , ЄДРПОУ 19434132, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складений 17 квітня 2023 року .

Судді: