Постанова

від 14.02.2023 по справі 320/13823/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13823/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Почепі В.В.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Фоменко М.С.

від відповідача (апелянта): Гармаш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агрофірма «Розволожжя» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Агрофірма "Розволожжя" (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (надалі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2021 №14256/10-36-07-06 в частині грошового зобов`язання на загальну суму 6869005,00 грн., у тому числі за основним платежем 6244550,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 624455,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2021 №14257/10-36-07-06.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство не порушувало вимог Податкового кодексу України при здійсненні господарських операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва в частині визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість; поставка продукції здійснювалася юридичним особам, суб`єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та кінцевим споживачам за ринковою (справедливою) ціною, що склалася на ринку сільськогосподарської продукції на момент такого продажу. Також позивач зазначає, що встановлена у договорах ринкова (справедлива) ціна продукції між підприємством та його покупцями відповідає рівню звичайної ціни, при цьому контролюючим органом як відповідачем у справі належними та допустимими доказами не доведено зворотне. На думку позивача, використана контролюючим органом в якості обґрунтування звичайної ціни з метою оподаткування податком на додану вартість середня ціна реалізації окремих культур сільськогосподарських підприємств Білоцерківського, Володарського та Сквирського районів у 2017-2020 роках, зазначена у листі Головного управління статистики в Київській області не є звичайною ціною у розумінні приписів Податкового кодексу України. Крім цього, позивач зазначає про протиправність винесеного Головним управлінням ДПС у Київській області податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за нереєстрацію податкових накладних, внаслідок відсутності факту порушення податкового законодавства в частині заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість при обрахуванні об`єкта оподаткування із застосуванням звичайних цін.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.07.2021 №14256/10-36-07-06 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 6244550,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 624455,00 грн;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.07.2021 №14257/10-36-07-06;

- стягнуто на користь Приватного підприємства "Агрофірма "Розволожжя" (код ЄДРПОУ 30771136) сплачений судовий збір у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач занизив податкові зобов`язання з податку на додану вартість на 6257074грн, оскільки реалізував сільськогосподарську продукцію (пшениці, кукурудзи, сою, насіння соняшника та інші) контрагентам за цінами, які нижчі звичайних, що підтверджується інформацію, отриманою від Головного управління статистики у Київській області щодо середніх цін реалізації окремих зернових культур сільськогосподарськими виробниками підприємствами Білоцерківського, Володарського та Сквирського районів за період 2017 - 2020 років, тоді як згідно з нормами пункту 188.1 статті 188 ПК база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги відповідача у повному обсязі з підстав зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що Приватне підприємство "Агрофірма "Розволожжя" (ідентифікаційний код 30771136, місцезнаходження: 09052, Київська область, Сквирський район, с. Антонів, вул. Ювілейна, буд. 1-А) є суб`єктом господарювання - юридичною особою, зареєстрованою Сквирською районною державною адміністрацією Київської області 24.03.2000, номер запису в ЄДРПОУ 13461200000000160; 31.03.2000 взято на податковий облік в органах Державної податкової служби за реєстраційним номером 367; платник податку на додану вартість з 28.01.2002; індивідуальний податковий номер 307711310203.

Співробітниками Головного управлінням ДПС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2020.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області складено акт від 02.06.2021 №8092/10-36-07-05/30771136 (надалі - акт перевірки).

В акті перевірки контролюючим органом зазначено про наступні порушення: п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6257074 грн.; п. 201.1, п. 201.10 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації податкових накладних на загальну суму об`єкта оподаткування податком на додану вартість 31222747 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач 22.06.2021 звернувся до ГУ ДПС у Київській області з письмовими запереченнями за №22/06, в якому поставив питання про частковий перегляд висновків акту перевірки.

За результатами розгляду заперечень Головне управління ДПС у Київській області листом від 06.07.2021 №11594/12/10-36-07-01 залишило висновки, викладені в Акті перевірки, без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2021:

- №14256/10-36-07-06, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 6882781,40 грн., у тому числі за основним платежем - 6257074,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 625707,40 грн.;

- №14257/10-36-07-06, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 75582,75 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив, що частково погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 08.07.2021 №14256/10-36-07-06, платником частково сплачено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 13776,40 грн. (в тому числі штраф 1252,40грн.), що підтверджується платіжним дорученням від 23.07.2021 №51885.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку шляхом подання до ДПС України скарги від 26.07.2021 за №26/07-2021/1 про їх скасування.

Рішенням ДПС України від 28.09.2021 №22012/6/99-00-06-01-01-06 податкові повідомлення-рішення від 08.07.2021 №14256/10-36-07-06 та №14257/10-36-07-06 в частині оскаржуваних сум залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач при здійсненні операцій з постачання власно виробленої сільськогосподарської продукції (пшениці, кукурудзи, насіння соняшника, сої та інших) контрагентам правильно визначив податкові зобов`язання з податку на додану вартість відповідно до ціни, яка встановлена в договорах постачання сільськогосподарської продукції з цими покупцями. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач здійснював реалізацію ідентичного товару у відповідні звітні податкові періоди у співставних умовах, але за суттєво відмінними цінами, також не встановлено та не доведено обставин, які б мали вплив на заниження ціни, управління посилається виключно на середню ціну реалізації неідентифікованої сільськогосподарської продукції на території Київської області. Контролюючим органом не порівнювалася номенклатура такого товару, його стан та якість, інші співставні договірні умови, на яких здійснювалася реалізація товару.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення (абзац другий зазначеного пункту).

Згідно із підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін (стаття 11 зазначеного Закону).

Отже, суб`єкти господарювання реалізують продукцію за ціною, визначеною в договорі. Ця ціна, якщо не доведено зворотнє, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін, тобто, для цілей оподаткування є звичайною.

Верховний Суд у постанові від 16.12.2019 (справа №200/12345/18-а) зазначив, що у справах, в яких спір стосується визначення бази оподаткування податком на додану вартість з дотриманням вимоги пункту 188.1 статті 188 ПК України щодо звичайних цін як мінімального рівня, якому повинна відповідати база оподаткування, особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (послуг), визначена в договорі, не відповідає ринковим.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між Позивачем (Продавець), з однієї сторони та ДП ЗАТ Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД» (Покупець), з іншої сторони укладено ряд Договорів поставки, які за змістом є ідентичні та не підлягають окремому дослідженню, зокрема: від 05.09.2018р. №40-13-18-0040 на поставку ріпака (вищого та першого класу) врожаю 2018 року в кількості 57,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 706800,00 грн; від 21.08.2018р. №40-33-18-0002 на поставку соняшника врожаю 2018 року в кількості 220,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 2090000,00 грн; від 19.09.2018р. №40-33-18-0003 на поставку соняшника врожаю 2018 року в кількості 700,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 6720000,00 грн та Додаткова угода №1 від 03.11.2018 року на поставку соняшника врожаю 2018 року в кількості 96,350 тонн+/-10% за одну тону з ПДВ 9044,40 грн; від 09.10.2018р. №40-02-18-0283 на поставку сої у кількості 700,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 7595000,00 грн; від 20.08.2019р. №40-33-19-0001 на поставку соняшника врожаю 2019 року у кількості 2000,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 17000000,00 грн. Додаткова угода №1 від 23.10.2019 року на поставку соняшника врожаю 2019 року у кількості 93,900 тонн+/-10%, за одну тону з ПДВ - 8469,76 грн, Додаткова угода №2 від 08.11.2019 року на поставку соняшника врожаю 2019 року у кількості 69,450 тонн+/-10%, за одну тону з ПДВ - 8429,50 грн, Додаткова угода №3 від 11.11.2019 року на поставку соняшника врожаю 2019 року у кількості 46,300 тонн+/-10%, за одну тону з ПДВ - 8461076 грн, Додаткова угода №4 від 12.11.2019 року на поставку соняшника врожаю 2019 року у кількості 47,200 тонн+/-10%, за одну тону з ПДВ - 8396,06 грн та Додаткова угода №5 від 13.11.2019 року на поставку соняшника врожаю 2019 року у кількості 67,600 тонн+/-10%, за одну тону з ПДВ - 8413,80 грн; від 02.07.2019р. №40-07-19-0002 на поставку пшениці фуражну урожаю 2018 року в кількості 230,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 968000,00 грн; від 24.07.2019р. №40-05-19-0008 на поставку гороху жовтого урожаю 2019 року в кількості 200,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 1010000,00 грн; від 10.10.2018 року. №40-07-18-0001 на поставку пшениці фуражну урожаю 2018 року в кількості 910,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 4732000,00 грн; від 31.07.2018р. ,№40-33-18-0001 на поставку соняшника врожаю 2018 року в кількості 325,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 3022500,00 грн. Додаткова угода №1 від 10.10.2018 року на поставку соняшника врожаю 2018 року в кількості 119,550 тонн+/-10% за одну тону з ПДВ 9286,66 грн, Додаткова угода №2 від 16.10.2018 року на поставку соняшника врожаю 2018 року в кількості 163,400 тонн+/-10% за одну тону з ПДВ 9225,47 грн та Додаткова угода №3 від 17.10.2018 року на поставку соняшника врожаю 2018 року в кількості 24,150 тонн+/-10% за одну тону з ПДВ 9211,20 грн; від 11.06.2018р. .№40-05-18-0001 на поставку гороху жовтого урожаю 2018 року в кількості 300,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 1425000,00 грн; від 30.12.2016р. ,№40-33-16-0004 на поставку соняшника врожаю 2016 року в кількості 164,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 1672800,00 грн; від 24.04.2018 року №40-13-18-001 на поставку ріпак продовольчий (вищого та першого класу) врожаю 2018 року в кількості 2000,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 22000000,00 грн. Додаткова угода №1 від 10.07.2018 року на поставку ріпака продовольчий (вищого та першого класу) врожаю 2018 року в кількості 26,500 тонн+/-10% за одну тону з ПДВ 10872,92 грн, Додаткова угода №2 від 16.07.2018 року на поставку ріпака продовольчий (вищого та першого класу) врожаю 2018 року в кількості 25,350 тонн+/-10% за одну тону з ПДВ 10885,40 грн; від 02.05.2019р. №40-10-19-0001 на поставку кукурудзи у кількості 2000,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 6400000,00 грн; від 07.06.2018р. №40-13-18-0002 на поставку ріпак продовольчий (вищого та першого класу) врожаю 2018 року в кількості 300,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 3375000,00 грн; від 07.09.2018р. №40-05-18-0015 на поставку гороху жовтого урожаю 2018 року в кількості 100,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 560000,00 грн; від 05.11.2018р. №40-10-18-0002 на поставку кукурудзи у кількості 1000,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 4050000,00 грн; від 22.11.2018р. №40-10-18-0003 на поставку кукурудзи у кількості 1000,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 4000000,00 грн; від 23.08.2019р. №40-02-19-0220 на поставку сої у кількості 1000,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 8250000,00 грн, Додаток №1; від 28.10.2019р. №40-33-19-0009 на поставку соняшника врожаю 2019 року в кількості 120,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 999000,00 грн; від 27.06.2019р. №40-10-19-0002 на поставку кукурудзи у кількості 500,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 2125000,00 грн; від 09.06.2017р. №40-13-17-0002 на поставку ріпак продовольчий (вищого та першого класу) врожаю 2017 року в кількості 1500,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 15900000,00 грн. Додаткова угода №1 від 11.08.2017 року на поставку ріпака продовольчий (вищого та першого класу) врожаю 2017 року в кількості 102,850 тонн+/-10% за одну тону з ПДВ 10453,40 грн, Додаткова угода №2 від 12.08.2017 року на поставку ріпака продовольчий (вищого та першого класу) врожаю 2017 року в кількості 8711,17 тонн+/-10% за одну тону з ПДВ 10453,40 грн; від 28.08.2017р. №40-02-17-0169 на поставку сої у кількості 550,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 5225000,00 грн, Додаткова угода №1 від 07.11.2017 року на на поставку сої врожаю 2017 року в кількості 550,00 тонн+/-10% за одну тону з ПДВ 9500,00 грн; від 26.06.2017р. №40-05-17-0001 на поставку гороху жовтого урожаю 2017 року в кількості 600,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 3360000,00 грн; від 27.07.2017р. №40-05-17-0003 на поставку гороху жовтого урожаю 2017 року в кількості 150,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 900000,00 грн; від 10.08.2018р. №40-05-18-0003 на поставку гороху жовтого урожаю 2017 року в кількості 220,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 1210000,00 грн; від 14.09.2018р. №40-05-18-0016 на поставку гороху жовтого урожаю 2018 року в кількості 200,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 1120000,00 грн; від 04.09.2019р. №40-10-19-0003 на поставку кукурудзи в кількості 4200,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 13377000,00 грн; від 12.07.2018р. №40-13-18-0022 на поставку ріпак продовольчий (вищого та першого класу) врожаю 2018 року в кількості 600,00 тонн+/-10% на загальну суму з ПДВ 7080000,00 грн.

У відповідності до пунктів 1.1, 1.2 вищезазначених Договорів Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію (пшениця, соняшник, соя, ріпа, горох та інші) урожаю відповідного року у кількості тонн +/-10% за вибором Покупця (надалі - «Товар»), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар. При укладанні цього Договору Продавець засвідчуєм гарантує, що Товар) який поставляється за цим Договором, належить йому на праві власності, не обмежений у цивільному обігу та є вільним від будь-яких обтяжень, обмежень (застави, податкової застави, не знаходиться під арештом тощо) та прав третіх осіб; не є предметом спору; на нього не було звернене стягнення за будь-якими зобов`язаннями Продавця; не був нікому відступлений, проданий, чи подарований, а також не знаходиться під забороною відчуження.

Ціна товару та порядок розрахунку визначено у пункті 3 вищезазначених Договорів.

Колегія суддів звертає увагу, що на підставі оцінки доказів у справі (договорів поставки (купівлі-продажу) Товариство визначило податкові зобов`язання з податку на додану вартість, виходячи з договірної вартості сільськогосподарської продукції, та склало за такими операціями податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, в підтвердження виконання вищезазначених договорів, позивачем до суду першої інстанції надано копії первинної документації (Видаткові накладні на поставку за період 2017 - 2020 рік: пшениці, кукурудзи, соняшник, макуха соєва; соя; ріпак продовольчий; горох жовтий, ячмінь товарний; Відомості на видачу товару; Витяги з Єдиного реєстру податкових накладних), які судом першої інстанції досліджено та залучено до матеріалів справи (стор. 59 - 133 том ІІ; тома ІІІ - VI та стор. 1 - 233 том VIІ).

Колегія суддів звертає увагу, що на підставі оцінки доказів у справі (договорів поставки (купівлі-продажу) Товариство визначило податкові зобов`язання з податку на додану вартість, виходячи з договірної вартості сільськогосподарської продукції, та склало за такими операціями податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатково позивачем надавалися до суду першої інстанції, а останнім залучено до матеріалів справи первинні документи, які підтверджують реалізацію товару (переробку): Договір поставки №21112018/1 від 21 листопада 2018 року, укладений з ПП «Фенікс Агро» (Покупець). Специфікація (Додаткова угода) від 21 листопада 2018 року; Договір поставки №23112018/1 від 23 листопада 2018 року, укладений з ПП «Фенікс Агро» (Покупець). Специфікація (Додаткова угода) від 23 листопада 2018 року; Договір поставки №20072018/1 від 20 липня 2018 року, укладений з ПП «Валента» (Покупець). Специфікація (Додаткова угода) від 20 липня 2018 року; Договір поставки №20072018/2 від 20 липня 2018 року, укладений з ПП «Валента» (Покупець). Специфікація (Додаткова угода) від 20 липня 2018 року; Договір поставки від 04 грудня 2019року №04122019/1, укладений з ФОП ОСОБА_1 (Покупець); Договір на заготівлю та переробку цукрових буряків в 2017 році на давальницьких умовах від 19 жовтня 2017 року за №19102017/1, укладений з ТОВ «Призма-14»; Договір на заготівлю та переробку цукрових буряків в 2019 році на давальницьких умовах від 11.09.2019р. №11092019/1, укладений з ТОВ «Шамраївський цукор».

Суд першої інстанції, надаючи оцінку листу Головного управління статистики у Київській області, не визнав його доказом звичайної ціни в операціях, які здійснив позивач з продажу сільськогосподарської продукції. Такий висновок суду першої інстанції відповідає нормам підпунктів 14.1.71 та 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК. Відповідно до змісту зазначеного листа він містить статистичну інформацію, зокрема про середні ціни реалізації пшениці, кукурудзи на зерно, насіння соняшника, бобів сої підприємствами Володарського та Сквирського районах Київської області у 2016-2020 роках. В листі зазначено, що середня ціна реалізації - це середня вартість одиниці (тонни, центнера, штуки) реалізованої за період сільськогосподарської продукції з урахуванням її якості, але без врахування податку на додану вартість, накладних витрат по закупівлях, транспортних та експедиційних витрат, дотацій, а також застережено, що наведені середні ціни призначені для статистичних цілей (розрахунків індексів цін, індексів обсягів реалізації продукції сільського господарства, тощо) і не можуть використовуватися для інших цілей. Ціни в листі наведені в розрізі календарних місяців 2016 - 2020 років, при цьому не за кожний місяці окремо, а узагальнено за кілька послідовних місяців з їх повторенням в наступному узагальненні.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем визначено цін, наведені в листі Головного управління статистики у Київській області, звичайними цінами без співставлення умов поставки (продажу) зернових, за яких формувалися ці ціни, з умовами поставок (продажу), визначеними в договорах товариства з покупцями, тобто без з`ясування, чи склалися ціни, які були взяті для порівняння з цінами, за якими позивач реалізував продукцію відповідно до умов договорів поставки (купівлі-продажу), в порівняних економічних (комерційних) умовах.

Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, твердження позивача, що відповідач не врахував звичайну практику при визначенні ціни між непов`язаними особами щодо встановлення надбавок чи знижок до ціни, зокрема знижок, зумовлених сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту, втратою продукцією якості або інших властивостей, а також ту обставину, що сільськогосподарська продукція, з операцій з постачання якої позивач визначив податкові зобов`язання, була вирощена та фактично поставлена.

Згідно з положеннями частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів і не надав докази, які б підтверджували, що договірна ціна продажу позивачем продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, а отже твердження Головного управління ДПС у Київській області про заниження податкових зобов`язань з ПДВ за відповідні звітні (податкові) періоди в сумі 6244550грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 листопада 2022 року по справі № 320/5251/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Щодо посилання відповідача на обов`язок позивача скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п.201.8 ст. 201 ПК України).

До обов`язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в п.201.1 ст. 201 ПК України, законодавець відносить: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано про відсутність порушення в частині декларування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у ПП "Агрофірма "Розволожжя" відсутній обов`язок складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні відповідно до ст. 201 ПК України, що свідчить про протиправність застосування відповідачем штрафу за відсутність факту такої реєстрації у розмірі 75582,75 грн. згідно з п. 1201 ст. 120 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.07.2021 №14256/10-36-07-06 в частині грошового зобов`язання на загальну суму 6869005 грн., у тому числі за основним платежем - 6244550 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 624455 грн та від 08.07.2021 №14257/10-36-07-06 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 75582,75 грн.

Колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог прийнято у відповідності до вимог законодавства, а скарга відповідача є необґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 311, 313, 315-316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Суддів: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови складено 20 лютого 2023 року.