Постанова

від 14.02.2023 по справі 640/38384/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/38384/21 Головуючий у 1 інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» (далі - ТОВ «АГРОВЕТ ПРОДАКШН») звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу ДПС, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 02.08.2021 року № 3973/25010700.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові-повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 02 серпня 2021 року № 3973/25010700.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області, як відокремлений підрозділ ДПС звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт стверджує про відсутність реального джерела походження товару по ланцюгу постачання сировини (сої та соєвих бобів). Також, апелянт вказує, що, згідно податкової інформації, у контрагентів позивача відсутні у достатній кількості виробничі і трудові ресурси, а також, вказує на недоліки у оформленні товарно-супровідних накладних. Крім того, апелянт посилається на те, що контрагенти товариств, що вели господарські відносини з позивачем, є фігурантами кримінальних проваджень.

10 лютого 2023 року через систему «Електронний суд» до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області на підставі направлення від 11.06.2021 року №1749 та наказу від 11.06.2021 року № 999-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВЕТ ПРОДАКШН», за результатами якої складено Акт від 01.07.2021 року № 3607/07/41737108 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" (код за ЄДРПОУ 41737108)».

Висновками даного акту перевірки встановлено порушення ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету всього на суму 5 271 113 грн. ПДВ, в т.ч.: травень 2020р. - 255 414 грн., липень 2020р. - 1 164 332 грн., серпень 2020р. - 458 918 грн., вересень 2020р. - 1 734 341 грн., жовтень 2020р. - 683 065 грн., листопад 2020р. - 577 964 грн.. грудень 2020р. - 91 045 грн., січень 2021р. 306 034 грн.

27 липня 2021 року за результатами розгляду заперечення ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" на акт перевірки від 01.07.2021 року № 3607/07/41737108, ГУ ДПС у Чернігівській області листом за № 1535/ж12/25-01-07-02-02-08 висновки вказаного акту перевірки залишено без змін.

02 серпня 2021 року ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 3973/25010700, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України за порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" збільшено розмір грошового зобов`язання за платежем податок з податку на додану вартість на загальну суму 6 588 891,25 грн., в тому числі 5 271 113,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 1 317 778,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням ДПС від 24.11.2021 року № 26630/6/99-00-06-01-03-06 податкове повідомлення-рішення № 3973/25010700 від 02.08.2021 року залишено без змін, скаргу ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" - без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Приписами п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України закріплено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розділом V ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.

Згідно положень пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Нормами пункту 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписи п. 198.6 ст. 198 ПК України визначають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Нормами п. 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В силу частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У іншому випадку, відповідно до норм податкового законодавства, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов`язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до ст. 1 Закону №996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Наказу №88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АГРОВЕТ ПРОДАКШН», за результатами якої складено Акт від 01 липня 2021 року № 3607/07/41737108 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки вказано про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету всього на суму 5 271 113 грн. ПДВ, в т.ч.: травень 2020р. - 255 414 грн., липень 2020р. - 1 164 332 грн., серпень 2020р. - 458 918 грн., вересень 2020р. - 1 734 341 грн., жовтень 2020р. - 683 065 грн., листопад 2020р. - 577 964 грн.. грудень 2020р. - 91 045 грн., січень 2021р. 306 034 грн.

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2021 року № 3973/25010700, яким ТОВ «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» збільшено розмір грошового зобов`язання за платежем податок з податку на додану вартість на загальну суму 6 588 891, 25 грн., в тому числі 5 271 113,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 1 317 778,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для нарахування грошових зобов`язань став висновок контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ТОВ «ОПТОЙЛ», ТОВ «ВТЛ АГРО», ТОВ «АМАТ ХЕРСОН», ТОВ «ПРОТЕКС 100» та ТОВ «ДК-ОІЛ ГРУПП».

З даного приводу, слід зазначити наступне.

Так, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди, є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Дані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеного, зокрема, у постановах від 06 квітня 2021 року у справі № 815/4628/15, від 30 червня 2021 року у справі № 813/5927/15, від 06 липня 2021 року у справі № 810/4984/15, від 13 липня 2021 року у справі № 815/250/16, від 03 серпня 2021 року у справі № 808/628/16.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» та ТОВ «ОПТОЙЛ», ТОВ «ВТЛ АГРО», ТОВ «АМАТ ХЕРСОН», ТОВ «ПРОТЕКС 100» та ТОВ «ДК-ОІЛ ГРУПП».

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «ОПТОЙЛ» (Постачальник) та ТОВ «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» (Покупець) укладено Договір поставки № 18/11/2019 від 18.11.2019 року, за умовами якого, Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати товар, найменування, асортимент, одиниця виміру. Ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару визначається у Специфікаціях та/або податкових накладних, які будуть формуватися Постачальником на підставі заявок Покупця з подальшим виставленням рахунків-фактур для здійснення оплати товару.

На виконання вказаного договору ТОВ «ОПТОЙЛ» було поставлено позивачеві шрот соєвий тостований гранульований, макуху соєву, що підтверджується:

- видатковими накладними від 09.02.2020 року № 9, від 10.02.2020 року № 19, від 13.02.2020 року № 21, № 22, від 20.05.2020 року № 74, від 26.05.2020 року № 76, від 28.05.2020 року № 82, від 09.06.2020 року № 87, від 12.06.2020 року № 89, від 19.06.2020 року № 92, від 24.06.2020 року № 95, від 30.06.2020 року № 101, від 09.07.2020 року № 114, від 16.07.2020 року № 121, від 22.07.2020 року № 122, від 24.07.2020 року № 123, від 29.07.2020 року № 124, від 30.07.2020 року № 125, від 01.08.2020 року № 127, від 05.08.2020 року № 128, від 11.08.2020 року № 131, від 12.08.2020 року № 132, від 13.08.2020 року № 133, від 14.08.2020 року № 138, від 17.08.2020 року № 134, від 18.08.2020 року № 135, від 19.08.2020 року № 136, від 25.08.2020 року № 137, від 31.08.2020 року № 142;

- рахунками на оплату від 09.02.2020 року № 19, від 10.02.2020 року № 18, від 13.02.2020 року № 20, №21, від 20.05.2020 року № 75, від 26.05.2020 року № 77, від 28.05.2020 року № 82, від 09.06.2020 року № 86, від 12.06.2020 року № 88, від 19.06.2020 року № 90, від 24.06.2020 року № 93, від 30.06.2020 року № 99, від 09.07.2020 року № 103, від 16.07.2020 року № 108, від 22.07.2020 року № 109, від 24.07.2020 року № 110, від 30.07.2020 року № 111, від 30.07.2020 року № 112, від 05.08.2020 року № 115, від 11.08.2020 року № 117, від 12.08.2020 року № 118, від 13.08.2020 року № 119, від 17.08.2020 року № 120, від 18.08.2020 року № 121, від 19.08.2020 року № 122, від 25.08.2020 року № 123, від 31.08.2020 року № 127;

- товарно-транспортними накладними від 09.02.2020 року № 20, від 10.2.2020 року № 19, від 13.02.2020 року № 13, №22, від 20.05.2020 року № 74, від 26.05.2020 року № 76, від 28.05.2020 року № 82, від 09.06.2020 року № 87, від 12.06.2020 року № 89, від 19.06.2020 року № 92, від 24.06.2020 року № 95, від 30.06.2020 року № 101, від 09.07.2020 року № 114, від 16.07.2020 року № 1607, від 22.07.2020 року № 2207, від 24.07.2020 року № 2407, від 29.07.2020 року № 2907-1, від 30.07.2020 року № 3007, від 31.07.2020 року № 3107, від 05.08.2020 року № 0508/2, від 11.08.2020 року № 1108-1, від 12.08.2020 року № 1208, від 12.08.2020 року № 917539, від 14.08.2020 року № 123, від 17.08.2020 року № 1708/2, від 17.08.2020 року № 17, від 19.08.2020 року № 1908, від 25.08.2020 року № 2508-1, від 31.08.2020 року № 2/1;

- податковими накладними від 09.02.2020 року № 9, від 10.02.2020 року № 4, від 13.02.2020 року № 5, №7, від 20.05.2020 року № 5, від 26.05.2020 року № 6, від 28.05.2020 року № 10, від 09.06.2020 року № 6, від 12.06.2020 року № 7, від 19.06.2020 року № 10, від 24.06.2020 року № 14, від 30.06.2020 року № 19, 09.07.2020 року № 9, від 16.07.2020 року № 16, від 22.07.2020 року № 18, від 24.07.2020 року № 19, від 29.07.2020 року № 20, від 30.07.2020 року № 21, від 01.08.2020 року № 1, від 05.08.2020 року № 2, від 11.08.2020 року № 4, від 12.08.2020 року № 5, від 13.08.2020 року № 6, від 14.08.2020 року № 7, від 17.08.2020 року № 9, від 18.08.2020 року № 10, від 19.08.2020 року № 11, від 25.08.2020 року № 13, від 31.08.2020 року № 15.

Оплата за поставку вказаного вище товару підтверджується наданими платіжними дорученнями та виписками по особовому рахунку позивача.

Крім того, на виконання умов Договору поставки надано якісні посвідчення товару: шроту соєвого тостованого гранульованого, макухи соєвої.

01 жовтня 2018 року між ТОВ «ВТЛ Агро» (Постачальник) та ТОВ «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» (Покупець) укладено Договір поставки № 10/10/2018/3, за умовами якого Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати товар, найменування, асортимент, одиниця виміру. Ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару визначається у Специфікаціях та/або податкових накладних, які будуть формуватися Постачальником на підставі заявок Покупця з подальшим виставленням рахунків-фактур для здійснення оплати товару.

На виконання вказаного договору, ТОВ «ВТЛ Агро» було поставлено позивачеві шрот соняшниковий негранульований, що підтверджується:

- видатковими накладними від 03.07.2020 року № ВАТ00123, від 06.07.2020 року № ВАТ00125, від 10.07.2020 року № ВАТ00128, 10.07.2020 року № № ВАТ00127, від 13.07.2020 року № ВАТ00131, від 20.07.2020 року № ВАТ00133, від 29.07.2020 року № ВАТ00136;

- рахунками на оплату від 03.07.2020 року № ВАТ00123, від 06.07.2020 року № ВАТ00125, 10.07.2020 року № ВАТ00128, від 10.07.2020 року № № ВАТ00127, від 13.07.2020 року № ВАТ00131, від 20.07.2020 року № ВАТ00133, від 29.07.2020 року № ВАТ0013;

- товарно-транспортними накладними від 02.07.2020 року № ВАТ00123, від 05.07.2020 року № ВАТ00125, від 09.07.2020 року № ВАТ00128, від 09.07.2020 року № № ВАТ00127, від 11.07.2020 року № ВАТ00131, від 17.07.2020 року № ВАТ00133, від 28.07.2020 року № ВАТ00136;

- податковими накладними від 03.07.2020 року № 1, від 06.07.2020 року № 4, від 10.07.2020 року № 5, від 10.07.2020 року № 6, від 13.07.2020 року № 9, від 20.07.2020 року № 12, від 29.07.2020 року № 13.

Оплата за поставку вказаного вище товару підтверджується наданими платіжними дорученнями та виписками по особовому рахунку позивача.

Крім того, на виконання умов Договору поставки надано якісні посвідчення товару: шроту соняшникового негранульованого.

29 вересня 2020 року між ТОВ «АМАТ ХЕРСОН» (Постачальник) та ТОВ «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» (Покупець) укладено Договір поставки № 10/10/2018/3, за умовами якого Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати товар, найменування, асортимент, одиниця виміру. Ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару визначається у Специфікаціях та/або податкових накладних, які будуть формуватися Постачальником на підставі заявок Покупця з подальшим виставленням рахунків-фактур для здійснення оплати товару.

На виконання вказаного договору, ТОВ «АМАТ ХЕРСОН» було поставлено позивачеві шрот соняшниковий негранульований, шрот соєвий, макуху соєву, що підтверджується:

- видатковими накладними від 01.09.2020 року № РН-0000074, від 03.09.2020 року № РН-0000077, від 08.09.2020 року № РН-0000082, № РН-0000083, від 10.09.2020 року № № РН-0000085, № РН-0000086, від 11.09.2020 року № РН-0000089, № РН-0000087, № РН-0000090, від 14.09.2020 року № РН-0000091, № РН-0000092, від 15.09.2020 року № РН-0000096, від 18.08.2020 року №РН-0000100, №РН-0000098, №РН-0000097, №РН-0000099, від 26.09.2020 року № РН - 0000106, від 24.09.2020 року № РН- 0000115, від 25.09.2020 року № РН-0000112, № РН-0000111, № РН-0000110, від 28.09.2020 року № РН-0000113, від 29.09.2020 року № РН-0000114, від 30.09.2020 року № РН-0000116, № РН-0000124, № РН-0000123, № РН-0000117, від 08.10.2020 року № РН-0000125, від 09.10.2020 року № РН-0000128, № РН-0000131, від 12.10.2020 року № № РН-0000132, від 13.10.2020 року № РН-0000129, від 19.10.2020 року № РН-0000139, № РН-0000140, № РН-0000141, від 23.10.2020 року № РН-0000147, від 21.10.2020 року № РН-0000148, від 27.10.2020 року № РН-0000151, від 29.10.2020 року № РН-0000156, від 30.10.2020 року № РН-0000157;

- рахунками на оплату від 01.09.2020 року № СФ-0000073, від 03.09.2020 року № СФ-0000077, від 08.09.2020 року № СФ-0000081, № СФ-0000082, від 10.09.2020 року № СФ-0000085, № СФ-0000086, від 11.09.2020 року № СФ-0000089, № СФ-0000087, № СФ-0000090, від 14.09.2020 року № СФ-000091, № СФ-000092, від 15.09.2020 року № СФ-000096, від 18.09.2020 року № СФ-0000100, № СФ-000098, № СФ-000097, № СФ-000099, від 23.09.2020 року № СФ-0000106, від 24.09.2020 року № СФ-0000115, від 25.04.2020 року № СФ-0000112, № СФ-0000111, № СФ-0000110, від 28.09.2020 року № СФ-0000113, № СФ-0000115, від 30.09.2020 року № СФ-0000117, № СФ-0000125, № СФ-0000119, від 08.10.2020 року № СФ-0000126, від 09.10.2020 року № СФ-0000129, № СФ-0000135, від 12.10.2020 року № СФ-0000136, від 13.10.2020 року № СФ-0000130, від 19.10.2020 року № СФ-0000141, № СФ-0000142, № СФ-0000143, від 23.10.2020 року № СФ-0000149, від 21.10.2020 року № СФ-0000150, від 27.10.2020 року № СФ-0000153, від 29.10.2020 року № СФ-0000155, від 30.10.2020 року № СФ-0000156;

- товарно-транспортними накладними від 01.09.2020 року № 000000088, від 02.09.2020 року № 000000089, від 07.09.2020 року № 000000098, № 000000097, від 09.09.2020 року № 000000104, № 000000102, від 08.09.2020 року № 000000103, від 10.09.2020 року № 000000106, № 000000105, від 12.09.2020 року № 000000109, від 13.09.2020 року № 000000110, від 15.09.2020 року № 000000111, від 17.09.2020 року № 000000117, від 17.09.2020 року № 000000115, № 000000116, від 18.09.2020 року № 000000118, від 22.09.2020 року № 000000121, від 24.09.2020 року № 000000124, від 25.09.2020 року № 000000129, № 000000132, № 000000128, від 27.09.2020 року № 000000135, № 000000134, від 29.09.2020 року № 000000137, від 30.09.2020 року № 000000138, № 000000144, № 000000139, від 08.10.2020 року № 000000147, від 08.10.2020 року № 000000149, № 000000148, від 11.10.2020 року № 000000151, від 13.10.2020 року № 000000154, від 18.10.2020 року № 000000161, № 000000162, від 17.10.2020 року № 000000163, від 23.10.2020 року № 000000172, від 21.10.2020 року № 000000169, від 27.10.2020 року № 000000174, від 28.10.2020 року № 000000180, від 29.10.2020 року № 000000181;

- податковими накладними від 01.09.2020 року № 1, від 03.09.2020 року № 3, від 08.09.2020 року № 9, № 10, від 10.09.2020 року № 10, №13, від 11.09.2020 року № 16, від 11.09.2020 року № 14, № 17, від 14.09.2020 року № 19, № 20, від 15.09.2020 року № 22, від 18.09.2020 року № 27, № 25, № 24, №26, від 22.09.2020 року № 30, від 24.09.2020 року № 34, від 25.09.2020 року № 40, № 39, № 38, від 28.09.2020 року № 41, від 29.09.2020 року № 43, від 30.09.2020 року № 44, № 48, № 46, № 47, від 08.10.2020 року № 1, від 09.10.2020 року № 6, № 7, від 12.10.2021 року № 10, від 13.10.2020 року № 11, від 19.10.2020 року № 19, № 20, № 21, від 23.10.2020 року № 29, від 21.10.2020 року № 28, від 27.10.2020 року № 31, від 29.10.2020 року № 34, від 30.10.2020 року № 35.

Оплата за поставку вказаного вище товару підтверджується наданими платіжними дорученнями та виписками по особовому рахунку позивача.

Крім того, на виконання умов Договору поставки надано якісні посвідчення товару: шроту соняшникового негранульованого, шрот соєвий, макуху соєву.

15 жовтня 2020 року між ТОВ «ПРОТЕКС 100» (Постачальник) та ТОВ «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» (Покупець) укладено Договір поставки № 151020, за умовами якого Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати товар, найменування, асортимент, одиниця виміру. Ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару визначається у Специфікаціях та/або податкових накладних, які будуть формуватися Постачальником на підставі заявок Покупця з подальшим виставленням рахунків-фактур для здійснення оплати товару.

На виконання вказаного договору, ТОВ «ПРОТЕКС 100» було поставлено позивачеві шрот соняшниковий, що підтверджується:

- видатковими накладними від 02.11.2020 року № 128, від 05.11.2020 року № 253, від 10.11.2020 року № 264, від 12.11.2020 року № 267, від 20.11.2020 року № 282, від 25.11.2020 року № 286, від 26.11.2020 року № 290;

- рахунками на оплату від 02.11.2020 року № 240, від 04.11.2020 року № 247, від 10.11.2020 року № 255, від 12.11.2020 року № 258, від 19.11.2020 року № 274, від 25.11.2020 року № 280, від 26.11.2020 року № 284;

- товарно-транспортними накладними від 02.11.2020 року № 021120, від 04.11.2020 року № 041120, від 09.11.2020 року № 091120, від 11.11.2020 року № 111120, від 19.11.2020 року № 191120, від 24.11.2020 року № 241120, від 24.11.2020 року № 241120;

- податковими накладними від 02.11.2020 року № 263, від 05.11.2020 року № 269, від 10.11.2020 року № 279, від 12.11.2020 року № 282, від 20.11.2020 року № 293, від 25.11.2020 року № 302, від 26.11.2020 року № 304.

Оплата за поставку вказаного вище товару підтверджується наданими платіжними дорученнями та виписками по особовому рахунку позивача.

Крім того, на виконання умов Договору поставки надано якісні посвідчення товару: шроту соняшникового негранульованого.

05 жовтня 2018 року між ТОВ «ДК-ОІЛ-ГРУПП» (Постачальник) та ТОВ «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» (Покупець) укладено Договір поставки № 05/10-18, за умовами якого Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати товар, найменування, асортимент, одиниця виміру. Ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару визначається у Специфікаціях та/або податкових накладних, які будуть формуватися Постачальником на підставі заявок Покупця з подальшим виставленням рахунків-фактур для здійснення оплати товару.

На виконання вказаного договору, ТОВ «ДК-ОІЛ-ГРУПП» було поставлено позивачеві шрот соняшниковий, макуху соєву кормову, що підтверджується:

- видатковими накладними від 15.10.2020 року № 232, від 20.10.2020 року № 235, від 27.10.2020 року № 246, від 30.10.2020 року № 252, від 04.11.2020 року № 263, від 10.11.2020 року № 270;

- рахунками на оплату від 15.10.2020 року № 232, від 19.10.2020 року № 235, від 26.10.2020 року № 242, від 29.10.2020 року № 251, від 04.11.2020 року № 263, від 10.11.2020 року № 271;

- товарно-транспортними накладними від 15.10.2020 року № Р590, від 20.10.2020 року № 593, від 27.10.2020 року, від 30.10.2020 року № 610, від 04.11.2020 року №Р620, від 10.11.2020 року № 628;

- податковими накладними від 15.10.2020 року № 20, від 20.10.2020 року № 23, від 27.10.2020 року № 33, від 30.10.2020 року № 40, від 04.11.2020 року № 13, від 10.11.2020 року № 20.

Оплата за поставку вказаного вище товару підтверджується наданими платіжними дорученнями та виписками по особовому рахунку позивача.

Крім того, на виконання умов Договору поставки надано якісні посвідчення товару шроту соняшникового, макухи соєвої кормової.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість, а також сторони господарських операцій, що, відповідно, свідчить про те, що вказані документи у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Водночас, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Чернігівській області посилається на висновки Акту перевірки та вказує, що:

- постачальник ТОВ «ОПТОЙЛ» (код 42977784, 2658. ГУ ДПС у м. Києві, Сопом`ямський р-н; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, власні основні засоби не декларувались, об`єкти оподаткування орендовані офіс та 2 склади в м. Києві та Запоріжжі); за даними поданої звітності з ЄСВ мав штатних працівників: у лютому 2020р.- 3; у травні-червні 2020 - 4; у липні-серпні 2020 - 6 (за цивільно-правовими договорами-0), що вказує на незначні трудові ресурси для здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах;

- постачальник ТОВ «ВТЛ АГРО" (код 42438589, 1601. ГУ ДПС у Полтавській області (м. Полтава); 46.21-оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; власні основні засоби та об`єкти оподаткування не декларувались, платник ПДВ з 01.10.2018р.; за даними поданої звітності з ЄСВ кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату - 2 особи, що вказує на незначні трудові ресурси для здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах; обсяги придбання без ПДВ не декларувались;

- постачальник ТОВ «АМАТ ХЕРСОН» (код 35330301, 2103.ГУ ДПС у Херсонській області, АРК,СЕВ.(Херсонський); 46.19-діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; об`єкти оподаткування - орендований офіс та склад, платник ПДВ з 16.07.2010р.; за даними поданої звітності з ЄСВ кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату - 2 особи, що вказує на незначні трудові ресурси для здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах. Рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості 22.01.2021 №10373 «Невідповідність придбаних та реалізованих товарів» та 17.02.2021 №24817 «невідповідність обсягів придбаної та реалізованої продукції, не встановлено походження макухи, ріпака»;

- постачальник ТОВ "ПРОТЕКС 100" (код 42177423, 486.ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Саксаганський район, м. Кривий Ріг); 46.21-оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; об`єкти оподаткування - орендовані офіс, склад, гараж, ТЗ, платник ПДВ з 19.12.2019р.; за даними поданої звітності з ЄСВ кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату - 4 особи, що вказує на незначні трудові ресурси для здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах;

- постачальник ТОВ "ДК-ОІЛ ГРУПП" (код 41519918, 1017.ГУ ДПС у Київській області (Переяслав-Хмельницький район); 10.41 - виробництво олії та тваринних жирів; об`єкти оподаткування - орендовані офіс, автомобіль, переробний цех, платник ПДВ з 01.11.2017р.; за даними поданої звітності з ЄСВ кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату - 10 осіб. Рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості 11.01.2021 №300: «встановлено наявність ризикових операцій» та 23.04.2021№2547.

З урахуванням наведеного, апелянт стверджує про відсутність у контрагентів позивача у достатній кількості виробничих і трудових ресурсів для здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вважає такі доводи апелянта необгрунтованими, оскільки, висновки про відсутність реальності господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу наданої іншими контролюючими органами податкової інформації та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, зокрема, і щодо неподання контрагентами податкової звітності, проте, така податкова інформація, носить виключно інформативний характер.

Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі №600/1083/20-а, від 05 січня 2021 року у справі № 820/1124/17.

Разом з цим, як вірно вказано судом першої інстанції, доказів щодо проведення будь-якої перевірки ТОВ «ОПТОЙЛ», ТОВ «ВТЛ АГРО», ТОВ «АМАТ ХЕРСОН», ТОВ «ПРОТЕКС 100» та ТОВ «ДК-ОІЛ ГРУПП», (зустрічної звірки, виїзної перевірки, тощо), які б підтверджували належним чином доводи суб`єкта владних повноважень, контролюючим органом не надано.

Крім того, слід зазначити, що чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, наявності чи відсутності у останнього основних фондів, тощо.

Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі № 816/5038/13-а, від 17 листопада 2021 року у справі №640/18105/18.

Також, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання апелянта на недоліки в оформленні товарно-супровідних накладних, оскільки, незазначення в товарно-транспортних накладних певної інформації, не може свідчити про відсутність самого факту перевезення придбаних позивачем ТМЦ. Крім того, документи на перевезення товарно - матеріальних цінностей з наслідками формування ПДВ не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Оскільки, транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, тому, за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 30 вересня 2021 року у справі № 826/12528/17, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, жодним чином не впливає на значення такого документу, як доказу транспортування товару.

Доводи апелянта про відсутність реального джерела походження товару по ланцюгу постачання сировини (сої та соєвих бобів), колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що контрагенти товариств, що вели господарські відносини з ТОВ «АГРОВЕТ ПРОДАКШН», є фігурантами кримінальних проваджень, оскільки, сам факт порушення кримінальної справи посвідчує виключно цю процесуальну дію, яка сама по собі не впливає на господарські взаємовідносини між суб`єктами господарювання, які реалізували свою господарську компетенцію та не доводить склад податкового правопорушення відповідно до статті 109 Податкового кодексу України Крім того, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення, протоколи допиту чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Враховуючи вищезазначене, оскільки, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується необхідними первинними документами, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано визнано протиправним та скасовано податкові-повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 02 серпня 2021 року № 3973/25010700.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу ДПС залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлено 20.02.2023 р.