Ухвала

від 22.02.2023 по справі 475/194/23

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/194/23

Провадження № 2-з/475/1/23

У Х В А Л А

22.02.2023смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді: Кривенко О.В.,

за участю секретаря: Маташнюк О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення заборони проводити будь-яке відчуження спільного майна.

У обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що з 22 березня 1986 року по 24 листопада 2020 року позивачка перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 та 24 листопада 2020 року шлюб між ними був розірваний.

За період шлюбу ними було придбано житловий будинок по АДРЕСА_1 та легковий автомобіль марки ВАЗ-2107, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Предметом спору по даній справі стане все набуте майно під час шлюбу.

Заявник вважає, що все це майно належить їй на праві спільної сумісної власності у розмірі 1/2 частини, тому відповідачем не може бути відчужено зазначене майно на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПКУкраїни заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід,

який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак і до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокремате, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З`ясувавши обсяг позовних вимог ОСОБА_1 , оцінивши спосіб і обсяг забезпечення позову про яке просить заявник, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, оскільки заявником не надано жодного доказу про належність легкового автомобіля марки ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 , періоду його придбання.

Як вбачається із матеріалів заяви про забезпечення позову, позовні вимоги ОСОБА_1 носять майновий характер, між сторонами існує спір, а невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливити виконання рішення суду стосовно вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Одночасно суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті, але якщо відповідач не згодний з застосованим заходом забезпечення позову, він може звернутись до суду з письмовою заявою про скасування заходів забезпечення позову, в якій обґрунтувати свої доводи про недоцільність забезпечення позову.

За таких обставин заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-157 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючої АДРЕСА_1 ), про забезпечення позову задовольнити часттково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони проводити будь-яке відчуження житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Роз`яснити ОСОБА_1 ,що відповіднодо ч.4ст.152 ЦПК України,у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову направити негайно для виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Сторони, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу, а у разі подання апеляційної скарги відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження цієї ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

суддя : О. В. Кривенко