Постанова

від 20.02.2023 по справі 924/635/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

20 лютого 2023 року Справа № 924/635/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Наркевицької селищної ради

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2022

(ухвалене о 12:36 год. у м. Хмельницькому, повний текст складено 10.01.2023)

у справі № 924/635/22 (суддя Гладій С.В.)

за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Хмельницької районної державної адміністрації с. Малиничі, Хмельницького району, Хмельницької області

до Наркевицької селищної ради смт. Наркевичі, Хмельницького району, Хмельницької області

про:

- скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 6820955700:02:007:0001 площею 21,4108 га, припинивши право комунальної власності на вказане нерухоме майно;

- скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 6820955700:02:007:0002 площею 8,22 га, припинивши право комунальної власності на вказане нерухоме майно

- зобов`язання повернути державі земельну ділянку водного фонду площею 21,4108 га, кадастровий номер 6820955700:02:007:0001

- зобов`язання повернути державі земельну ділянку водного фонду площею 8,22 га, кадастровий номер 6820955700:02:007:0002

за участю представників:

від позивача - не з явився;

від відповідача - Чорна Г.Б.;

прокурор - Рункевич І.В.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Хмельницької районної державної адміністрації звернувся з позовною заявою до Наркевицької селищної ради про скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 6820955700:02:007:0001 площею 21,4108 га, цільове призначенням для рибогосподарських потреб (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 678904368209), припинивши право комунальної власності Наркевицької селищної ради на вказане нерухоме майно; про скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 6820955700:02:007:0002 площею 8,22 га, цільове призначення - для рибогосподарських потреб (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 676117368209), припинивши право комунальної власності Наркевицької селищної ради на вказане нерухоме майно; про зобов`язання Наркевицьку селищну раду повернути державі в особі Хмельницької районної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду площею 21,4108 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 6820955700:02:007:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 678904368209); про зобов`язання Наркевицьку селищну раду повернути державі в особі Хмельницької районної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду площею 8,22 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 6820955700:02:007:0002 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 676117368209).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення законності набуття права комунальної власності Наркевицькою селищною радою права комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2022 у справі № 24/635/22 позов задоволено. Скасовано державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 6820955700:02:007:0001 площею 21,4108 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 678904368209), припинивши право комунальної власності Наркевицької селищної ради (код 04403444) на вказане нерухоме майно. Скасовано державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 6820955700:02:007:0002 площею 8,22 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 676117368209), припинивши право комунальної власності Наркевицької селищної ради (код 04403444) на вказане нерухоме майно. Зобов`язано Наркевицьку селищну раду (код 04403444) повернути державі в особі Хмельницької районної державної адміністрації (код 21318806) земельну ділянку водного фонду площею 21,4108 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб з кадастровий номер 6820955700:02:007:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 678904368209). Зобов`язано Наркевицьку селищну раду (код 04403444) повернути державі в особі Хмельницької районної державної адміністрації (код 21318806) земельну ділянку водного фонду площею 8,22 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб з кадастровий номер 6820955700:02:007:0002 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 676117368209). Стягнуто з Наркевицької селищної ради на користь Хмельницької обласної прокуратури 9 924 грн витрат по оплаті судового збору.

При ухваленні вказаного рішення суд виходив з того, що земельні ділянки з 2003 року відносяться до державної власності, їх розпорядником є Хмельницька районна державна адміністрація, а відповідач передчасно зареєстрував право комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001, 6820955700:02:007:0002 за Наркевицькою селищною радою.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 16, 167, 267, 317, 319, 326, 328, 386, 391, ЦК України, ст. ст. 5, 6, 85 Водного кодексу України, ст. ст. 17, 59, 80, 84, 122, 125, 152, 212 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 9, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. п. 4, 7 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Також, суд першої інстанції надав оцінку наявності підстав для звернення прокурора до суду із цим позовом, а також дотримання порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням із апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду звернулася Наркевицька селищна рада, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2022 у справі №924/635/22 ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник вказує таке.

Зазначивши у оскаржуваному рішенні про те, що за Наркевицькою селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб у липні 2015 року, суд першої інстанції не взяв до уваги факт, на який вказував відповідач у відзиві, зокрема, що право власності Наркевицької селищної ради на спірні земельні ділянки зареєстровано значно раніше ніж зазначає позивач у своєму позові, а саме у 2008 році.

Водночас взявши до уваги інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 283763373 та № 283763671 суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що інформація таких довідок свідчить лише про те, що в липні 2015 року було здійснено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди ВАТ "Хмельницькрибгосп") на спірні земельні ділянки. А зазначена у вищезгаданих довідках підстава державної реєстрації права, комунальної власності на спірні земельні ділянки водного фонду - Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI жодним чином не спростовує факту належності спірних земельних ділянок до комунальної власності Наркевицької селищної ради, зареєстрованого на підставі статті 59 Земельного кодексу України та статті 7 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності"), тобто ще до ухвалення та вступу у дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності"

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про те, що спірні земельні ділянки відносяться до державної власності з 2003 року, мотивуючи це тим, що відповідач передчасно зареєстрував право комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001, 6820955700:02:007:0002 за Наркевицькою селищною радою.

Помилковість такого висновку підтверджується, як обставинами викладеними у позові, доказами, які позивачем долучені до позову, так і обставинами, викладеними Наркевицькою селищною радою у відзиві. А саме: право власності на гідротехнічні споруди за Державним агентством рибного господарства України зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в листопаді 2019 року. З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №283763373 та №283763671 вбачається, що гідротехнічні споруди є нерухомим майном, право власності на яке підлягає державній реєстрації і виникає з моменту державної реєстрації.

Оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів, на підтвердження неправомірності набуття Наркевицькою селищною радою права комунальної власності на спірні земельні ділянки, в момент його набуття, то висновок суду першої інстанції про передчасність реєстрації прав комунальної власності на спірні земельні ділянки є помилковим.

Крім того, згідно доданого до позову витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна до державної власності віднесено дамби, греблі, загати та інші водозахисні насипні споруди. Водночас водойми (ставки), які розташовані у межах села Юхимівці та знаходяться на спірних земельних ділянках, до державної власності не віднесено.

Технічний паспорт на гідротехнічні споруди ставу Юхимівці (інв. №01-004) та Паспорт рибогосподарської технологічної водойми: рибної дільниці "Юхимівці" в заплаві р. Мшанець Волочиського району Хмельницької області додані позивачем до позовної заяви у якості доказу не є належними та допустимими доказами, у даному спорі, оскільки замовником таких паспортів є ПрАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", яке не виступає ані стороною у даному спорі, ані власником чи балансоутримувачем такого майна.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу, вважає, що доводи скарги не відповідають фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства, з огляду на таке.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідження судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по себе державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Право державної власності в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України (на момент визначення органу управління вказаним нерухомим майном - Державний департамент рибного господарства) на гідротехнічні споруди ставу "Юхимівці" виникло ще задовго до його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Під час судового розгляду встановлено, що 13.07.2015 та 09.07.2015 за Наркевицькою селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, які знаходяться за адресою с. Юхимівці, Волочиського району, Хмельницької області, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №283763373 та № 283763671.

Підставою державної реєстрації права комунальної власності на вказані земельні ділянки водного фонду у Державному реєстрі прав зазначено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності 01.01.2013.

Судом враховано, що відповідно до під. "а" п. 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" у державній власності залишаються: розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки; на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони.

Пунктом 7 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, здійснюється в порядку, встановленому законом (пункт 9 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності").

Таким чином, зважаючи на обставини справи, положення законодавства суд вірно дійшов висновку, що держава, маючи у власності гідроспоруди ставу "Юхимівці", наділена повноваженнями щодо володіння, користування та розпорядження земельним ділянками водного фонду та водним фондом - ставом "Юхимівці", що створений та функціонує за допомогою таких гідротехнічних споруд починаючи з 2003 року, а відповідач незаконно зареєстрував право комунальної власності на спірні земельні ділянки водного фонду за Наркевицькою селищною радою.

З огляду на викладене, прокурор вважає, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а вказаного судового рішення без змін.

Хмельницька районна державна адміністрація не скористалася правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 20.02.2023 представник скаржника підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення було порушено норми матеріального права, не надано оцінку всім доводам відповідача. З огляду на вказане, вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2022 у справі №924/635/22 слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Прокурор в судовому засіданні заявила, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представник Хмельницької районної державної адміністрації не вийшов на зв`язок із судом апеляційної інстанції для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів.

В свою чергу, апеляційний господарський суд, враховуючи положення ч. 5 ст. 197 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що наказом Державного департаменту рибного господарства "Про затвердження акту приймання передачі гідротехнічних споруд які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Хмельницькрибгосп" на баланс Державного підприємства "Укрриба" №248 від 21.08.2003 затверджено "Акт прийомупередачі гідротехнічних споруд які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Хмельницькрибгосп" (смт. Меджибіж) на баланс Державного підприємства "Укрриба" та закріплено в Акті майно за ДП "Укрриба" на праві повного господарського подання (а. с. 31).

Головою Державного департаменту рибного господарства 11.07.2003 затверджено акт приймання - передачі гідротехнічних споруд які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ВАТ "Хмельницькрибгосп" (а. с. 32).

Відповідно до акту комісія провела обстеження об`єкта передачі за адресою: смт. Меджибіж, вул. Чкалова,58, який належить ВАТ "Хмельницькрибгосп" і передається ВАТ "Укрриба", та встановила до складу об`єкта передачі входять гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, та пов`язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, що не увійшли до статутного фонду господарського товариства ВАТ "Хмельницькрибгосп" та передаються на баланс Державного підприємства "Укрриба", перелік яких наведено у додатку 1, що є невід`ємною частиною Акту.

До матеріалів справи додано додаток №1 до акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ВАТ "Хмельницькрибгсп" та передаються на баланс Державного підприємства "Укрриба" (а. с. 33-34).

Державне підприємство "Укрриба" звернулося з листом №11-04/37 від 31.03.2021 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Вінницької обласної прокуратури, Територіального управління рахункової палати по Вінницькій, Житомирській, Кіровоградській та Хмельницьких областях, регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, Вінницької обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо неправомірного використання державного майна та просить вжити відповідних заходів реагування та проінформувати ДП "Укрриба" про вжиті заходи (а. с. 49 на звороті - 51).

07.04.2021 Вінницька обласна прокуратура листом №15/2-р-21 звернулася до Хмельницької обласної прокуратури в якому повідомила, що на підставі ч.3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" направляє за належністю звернення Державного підприємства "Укрриба" щодо можливого незаконного використання державного майна (а. с. 49).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 283762579 від 09.11.2021, Волочиська районна державна адміністрація є власником земельної ділянки кадастровий номер 6820955700:03:014:0001, загальною площею 44,1457 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб, яка розташована на території Наркевицької сільської ради (а. с. 19-22).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 283763373 від 09.11.2021, земельна ділянка кадастровий номер 6820955700:02:007:0001, загальною площею 21,4108 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб, яка знаходиться за адресою с. Юхимівці, Волочиського району, Хмельницької області, зареєстрована 13.07.2015 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та належить до комунальної власності, власником якої Наркевицька сільська рада (а. с. 23-26).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 283763671 від 09.11.2021, земельна ділянка кадастровий номер 6820955700:02:007:0002, загальною площею 8,22 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб, яка знаходиться за адресою с. Юхимівці, Волочиського району, Хмельницької області, зареєстрована 09.07.2015 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та належить до комунальної власності, власником якої Наркевицька сільська рада (а. с. 27-30).

Хмельницька обласна прокуратура звернулася з листом №15/2-80вих-22 від 27.01.2022 до Наркевицької селищної ради в якому просить в строк до 14.02.2022 повідомити прокуратуру про підстави реєстрації у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права комунальної власності в особі Наркевицької селищної ради на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002 та надати належним чином завірені копії документів, що слугували підставами для формування вказаних земельних ділянок як об`єктів цивільних прав. У зазначений строк повідомити, чи приймались Наркевицькою селищною радою рішення щодо передачі на праві оренди чи на інших речових правах у користування фізичним або юридичним особам, чи укладались відповідні договори щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002, долучивши належним чином завірені копії. Окрім того, повідомити чи вживались або вживатимуться заходи щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок водного фонду із кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002 у Державному земельному кадастрі та права комунальної власності на ці земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у разі не вжиття таких заходів навести причини (а. с. 52).

Наркевицька селищна рада листом №71 від 31.01.2022 повідомила Хмельницьку обласну прокуратуру, що селищною радою факту неправомірного набуття земельних ділянок, що розташовані в межах села Юхимівці, кадастрові номери 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002 не встановлено, згідно вимог чинного законодавства України, то підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок водного фонду із кадастровими номерами: 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002 у Державному земельному кадастрі та права комунальної власності на ці земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відсутні (а. с. 53-54).

Хмельницька обласна прокуратура з листом №15/2-494вих-22 від 20.05.2022 звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області в якому просила в строк до 31.05.2022 надати інформацію щодо місця розташування (в межах чи за межами населеного пункту Юхимівці) земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002 (а. с. 58).

Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області листом №10-924/0/280-22 від 31.05.2022 надало інформацію Хмельницькій обласній прокуратурі в якому повідомила, що земельні ділянки водного фонду з кадастровим номером 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002 знаходяться в межах населеного пункту с. Юхимівці Наркевицької селищної ради. Проект встановлення межі населеного пункту знаходиться в Головному управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (а. с. 59).

Хмельницька обласна прокуратура звернулася з листом №15/2-514вих-22 від 27.05.2022 до Наркевицької селищної ради в якому просить в строк до 02.06.2022 надати інформацію щодо місця розташування (в межах чи за межами населеного пункту Юхимівці) земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002 (а. с. 55).

Наркевицька селищна рада листом №268 від 07.06.2022 надала інформацію Хмельницькій обласній прокуратурі в якому повідомила, що земельна ділянка водного фонду 21,4108 га з кадастровим номером 6820955700:02:007:0001 та земельна ділянка водного фонду площею 8,22 га з кадастровим номером 6820955700:02:007:0002 знаходяться в межах населеного пункту с. Юхимівці, Хмельницького району, Хмельницької області, що підтверджується витягом з генерального плану с. Юхимівці (а. с. 56-57).

Хмельницька обласна прокуратура звернулася з листом №15/2-725вих-22 від 05.08.2022 до Фонду державного майна України в якому просила в найкоротший строк надати до прокуратури витяги з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна гідротехнічні споруди ставу Юхимівці загальною площею 76 443,58 кв. м., що розташовані у с. Юхимівці Хмельницького (колишнього Волочиського) району Хмельницької області, інвентарний №01-004, реєстраційний номер 25592421.93. ПВПВВИ023, балансоутримувач Державне підприємство "Укрриба", код 25592421, суб`єкт управління Державне агентство меліорації та рибного господарства України, код 37472282 (а. с. 60-61).

Фонд державного майна України листом №10-15-10961 від 16.08.2022 надав інформацію Хмельницькій обласній прокуратурі в якій повідомив, що Державним агентством меліорації та рибного господарства України до Реєстру надано відомості стосовно нерухомого державного майна, зокрема "Став Юхимівці", (інвентарний №01-004, місцезнаходження: Хмельницька область, Волочиський район, с. Юхимівці, вул. Жовтнева,24 "Д"), яке перебуває на балансі Державного підприємства "Укрриба" (код 25592421, суб`єкт управління Державне агентство меліорації та рибного господарства України, код 37472282), що підтверджується витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна (а. с. 62-63).

Хмельницька обласна прокуратура звернулася з листом №15/2-724вих-22 від 05.08.2022 до Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області в якому просила в строк до 15.08.2022 повідомити, який саме водний об`єкт обліковується під вказаними гідроспорудами ставу загальною площею 76 443,58 кв. м. у с. Юхимівці, чи видавався паспорт водного об`єкта на водойму, якщо та, кому саме, у разі наявності паспорта водного об`єкта надати належним чином завірену копію (а. с. 64).

Регіональний офіс водних ресурсів у Хмельницькій області надав Хмельницькій обласній прокуратурі паспорт рибогосподарської технологічної водойми: рибної дільниці "Юхимівці" в заплаві р. Мшанець, Волочиського району, Хмельницької області, замовник ПАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарське-рибоводне підприємство", розробник: ТОВ "Рибпромсервіс" (а. с. 65-108).

Хмельницька обласна прокуратура звернулася з листом №15/2-551вих-22 від 08.06.2022 до Хмельницької районної державної адміністрації в якому просила в строк до 28.06.2022 повідомити прокуратуру чи вживались та чи будуть вживатись заходи щодо, захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом щодо повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002 у державну власність. У разі не звернення до суду з позовом у спірних правовідносинах наведіть причини. Крім того, повідомила, що у разі невжиття заходів щодо захисту інтересів держави самостійно, прокуратурою вирішуватиметься питання про пред`явлення відповідного позову в інтересах держави (а. с. 109-110).

Хмельницька районна військова адміністрація листом №35/06-695/22 від 23.06.2022 надала інформацію Хмельницькій обласній прокуратурі в якому повідомила, що не була відома інформація про набуття Наркевицькою селищною радою права комунальної власності на земельні ділянки водного фонду, на яких розташовані гідроспоруди ставу Юхимівці державної форми власності, що перебувають на балансі ДП "Укрриба". Крім того, інформує, що станом на 24.06.2022р. видатки по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" відсутні. У зв`язку з чим у адміністрації відсутня можливість для самостійного захисту інтересів держави у суді. А тому просить, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", розглянути можливість здійснення представництва в суді законних інтересів держави (а. с. 111).

07.07.2022 перший заступник Хмельницької обласної прокуратури направив Хмельницькій районній державній адміністрації Хмельницькій районній військовій адміністрації повідомлення про намір здійснити представництво інтересів держави в суді в особі Хмельницької районної адміністрації шляхом пред`явлення до Наркевицької селищної ради позову щодо скасування державної реєстрації та припинення права комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002, повернення їх до державної власності (а. с. 112).

Також прокуратурою до матеріалів справи додано технічний паспорт на гідротехнічні споруди ставу "Юхимівні" (інв. №01-004), акт обстеження державного нерухомого майна №43 від 27.03.2018 - гідротехнічних споруд, яке обліковується на балансі ДП "Укрриба" та значиться по договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого майна, що належить до державної власності №1720 від 29.09.2015, укладений РВ ФДМУ по Хмельницькій області з ПАТ "Хмельницькрибгосп" (а. с. 35-48).

Наркевицькою селищною радою до матеріалів справи додано витяг з Генерального плану села Юхимівці Хмельницького (Волочиського) району Хмельницької області (а. с. 153-156)

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Щодо звернення прокурора до суду із цим позовом, суд враховує таке.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Відповідно до абзаців першого і другого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з абзацами першим, другим і третім частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Вище встановлено, що Хмельницька обласна прокуратура звернулася з листом №15/2-551вих-22 від 08.06.2022 до Хмельницької районної державної адміністрації в якому просила в строк до 28.06.2022 повідомити прокуратуру чи вживались та чи будуть вживатись заходи щодо, захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом щодо повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002 у державну власність. У разі не звернення до суду з позовом у спірних правовідносинах наведіть причини. Крім того, повідомила, що у разі невжиття заходів щодо захисту інтересів держави самостійно, прокуратурою вирішуватиметься питання про пред`явлення відповідного позову в інтересах держави.

В свою чергу, Хмельницька районна військова адміністрація листом №35/06-695/22 від 23.06.2022 надала інформацію Хмельницькій обласній прокуратурі в якому повідомила, що не була відома інформація про набуття Наркевицькою селищною радою права комунальної власності на земельні ділянки водного фонду, на яких розташовані гідроспоруди ставу Юхимівці державної форми власності, що перебувають на балансі ДП "Укрриба". Крім того, інформує, що станом на 24.06.2022 видатки по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" відсутні. У зв`язку з чим у адміністрації відсутня можливість для самостійного захисту інтересів держави у суді. А тому просить , відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", розглянути можливість здійснення представництва в суді законних інтересів держави.

За наведеного, 07.07.2022 перший заступник Хмельницької обласної прокуратури направив Хмельницькій районній державній адміністрації Хмельницькій районній військовій адміністрації повідомлення про намір здійснити представництво інтересів держави в суді в особі Хмельницької районної адміністрації шляхом пред`явлення до Наркевицької селищної ради позову щодо скасування державної реєстрації та припинення права комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002, повернення їх до державної власності.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач вчиняв будь-які заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на усунення виявлених порушень, суд доходить висновку, що прокурор належним чином обґрунтував необхідність представництва інтересів Хмельницької районної військової адміністрації.

Щодо вимог про скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки водного фонду та зобов`язання повернення державі земельні ділянки водного фонду, суд зазначає таке.

У відповідності до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України).

Відповідно до п. 5 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв`язку.

У відповідності до статті 5 Водного кодексу України до водних об`єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води та територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об`єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. До водних об`єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об`єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно до статті 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до частиною 1 статті 59 Земельного кодексу України передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Вище було встановлено, що у липні 2015 року за Наркевицькою селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001 та 6820955700:02:007:0002, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №283763373 та №283763671.

Підставою державної реєстрації права комунальної власності на вказані земельні ділянки водного фонду у Державному реєстрі прав зазначено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VІ.

Відповідно до підпункту "а" пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" у державній власності залишаються: розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки; на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони.

Пунктом 7 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VІ, здійснюється в порядку, встановленому законом (пункт 9 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності").

Також, із матеріалів справи судом встановлено, що на спірних земельних ділянках розташоване державне майно - гідротехнічні споруди ставу Юхимівці, що перебувають в управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства України та на праві господарського відання на балансі ДП "Укрриба" згідно із наказом Державного департаменту рибного господарства від 21.08.2003 № 248 та актом від 11.07.2003 приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Хмельницькрибгосп" під час приватизації.

Також, розташування гідротехнічних споруд ставу Юхимівці державної форми власності на земельних ділянках водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001, 6820955700:02:007:0002 та 6820955700:03:014:0001 (крайня ділянка зареєстрована за державою в особі Волочиської районної державної адміністрації) підтверджується наказом Державного департаменту рибного господарства від 21.08.2003 № 248, актом приймання-передачі гідротехнічних споруд від 11.07.2003, інформаційними довідками із Державного реєстру прав, технічним паспортом на гідроспоруди ставу Юхимівці, витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності та актом обстеження гідроспоруд від 27.03.2018, складеного ДП "Укрриба".

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно гідротехнічні споруди ставу "Юхимівці" розташоване на трьох земельних ділянках водного фонду (кадастровий номер: 6820955700:03:014:0001, реєстраційний номер: 532211068209, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, площа: 44.1457 га; кадастровий номер: 6820955700:02:007:0001, реєстраційний номер: 678904368209, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, площа: 21.4108 га; кадастровий номер:6820955700:02:007:0002, реєстраційний номер: 676117368209, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, площа: 8.22 га).

Таким чином, держава, маючи у власності гідроспоруди ставу Юхимівці, наділена повноваженнями щодо володіння, користування, та розпорядження земельною ділянкою водного фонду та водним фондом ставом Юхимівці, що створений та функціонує за допомогою таких гідротехнічних споруд починаючи з 2003 року.

Враховуючи, те, що земельні ділянки відносяться з 2003 року до державної власності, відповідач неправомірно зареєстрував право комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001, 6820955700:02:007:0002 за Наркевицькою селищною радою.

Щодо посилання скаржника на те, що спірні земельні ділянки ще з 2008 році перебувають у його власності, що підтверджується, зокрема, обставиною передання їх в оренду на підставі договорів оренди, суд вказує таке.

У відзиві на позов (а. с. 116-122) відповідач вказував, що Наркевицькою селищною радою у травні 2008 року було передано у строкове платне користування ВАТ "Хмельницькрибгосп", земельні ділянки, які знаходяться на території Наркевицької селищної ради в межах села Юхимівні, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 6820955700:02:007:0001, площею 21,41 га та земельну ділянку кадастровий номер 6820955700:02:007:0002, площею 8,22 га. Також повідомив, що договори оренди землі зареєстровані у Волочиському РВ ХРФ ДП "ЦДЗК" 17.05.2008 за №№ 0875000016 та 040875000017.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду представник скаржника наголосила, що здійснивши державну реєстрацію відповідних речових прав, держава в особі відповідного уповноваженого органу, не заперечила щодо власності Наркевицькою селищною радою на спірні земельні ділянки.

В той же час, згідно із ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції 2006 року) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Тобто, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідження судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по себе державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Суд зауважує, що за загальним правилом право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

Таким чином, наведені скаржником обставини, а саме надання ним за договорами оренди земельних ділянок в користування іншим особам спірних земельних ділянок та реєстрація таких договорів не є підставою для виникнення права власності у відповідача на спірні земельні ділянки.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктом права власності на землю є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності; право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до листа від 31.05.2022 № 10-924/0/280-22 Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, земельні ділянки з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001, 6820955700:02:007:0002 знаходяться в межах населеного пункту с. Юхимівці Наркевицької селищної ради.

Статтею 17 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельний кодекс України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства.

Враховуючи викладене, саме Хмельницька районна державна адміністрація є розпорядником земельних ділянок водного фонду державної форми власності, що розташовані в межах сіл, міст та селищ на її території.

Згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори, правочини, інші юридичні факти.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в ч. 1 ст. 321 ЦК України, згідно з якою, право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ст. 212 ЗК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦК України визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1ст. 170 ЦК України).

Положення ст. 391 Цивільного кодексу України, якою передбачено права власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, передбачають регулювання захисту права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов`язані з позбавленням володіння майном. Тобто передбачений вказаною правовою нормою негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати користування та розпорядження ним. Також характерною ознакою цього позову, як правило, є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі.

Велика Палата Верховного Суду у своїх висновках неодноразово зазначала про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, й нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18); від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18); від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18); від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19); від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19)).

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. В такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18); від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18); від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18); від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19); від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19)).

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19)).

Вказаним спростовуються твердження скаржника, що прокурор звернувся із віндикаційним позовом, а не негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена в п.4.26 постанови від 19.09.2019 у справі №906/1063/18).

Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена в п.47 постанови від 15.10.2019 у справі №902/1003/17).

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред`явлення негаторного позову.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення (постанова Вищого господарського суду України від 07.06.2016 у справі №907/810/15).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-92цс15, у якій зазначено, що передбачений статтею 391 ЦК спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном, підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Зважаючи на викладене, позивачем із цими позовними вимогами може виступати власник або постійний землекористувач.

Вище встановлено, що на земельних ділянках водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001, 6820955700:02:007:0002 та 6820955700:03:014:0001 розташоване державне майно - гідротехнічні споруди ставу Юхимівці, що перебувають в управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства України та на праві господарського відання на балансі ДП "Укрриба" згідно із наказом Державного департаменту рибного господарства від 21.08.2003 № 248 та актом від 11.07.2003 приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Хмельницькрибгосп" під час приватизації.

Суд зауважує, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно гідротехнічні споруди ставу "Юхимівці", інвентарний № 01-004, реєстраційний №25592421.93.ПВПВВИ023 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1960932368209) розташовані на трьох земельних ділянках водного фонду (кадастровий номер: 6820955700:03:014:0001, реєстраційний номер: 532211068209, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, площа: 44,1457 га; кадастровий номер: 6820955700:02:007:0001, реєстраційний номер: 678904368209, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, площа: 21,4108 га; кадастровий номер:6820955700:02:007:0002, реєстраційний номер: 676117368209, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, площа: 8,22 га).

Держава, маючи у власності гідроспоруди ставу Юхимівці, наділена повноваженнями щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду та водним об`єктом - ставом Юхимівці, що створений та функціонує за допомогою таких гідротехнічних споруд, однак, в даному випадку, держава позбавлена можливості належним чином здійснювати повноваження власника вказаних вище земельних ділянок водного фонду, оскільки право комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6820955700:02:007:0001, 6820955700:02:007:0002 зареєстровано за Наркевицькою селищною радою.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до абз. 2 та 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній з 26.07.2022, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12.05.2022 № 2255-ІХ) у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними; у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що право комунальної власності на земельні ділянки зареєстровано за Наркевицькою селищною радою, яка не є власником земельних ділянок.

З врахуванням встановленого, суд під час розгляду справи встановив, що відповідач тривалий час користується земельними ділянками водного фонду позивача, що в свою чергу, є підставою для застосування правової конструкції, передбаченої ст.391 ЦК України.

За таких обставин, заявлені прокурором вимоги про зобов`язання Наркевицької селищної ради повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації земельні ділянки водного фонду та скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки водного фонду є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо посилання представника відповідача на те, що суд помилково не застосував наслідки спливу позовної давності, суд вказує таке.

Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", рішення від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

В той же час, вище вказано, що прокурор у цій справі заявив негаторний позов, а суд зауважує, що на негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно не застосовував до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2022 у справі № 924/635/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Наркевицької селищної ради - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Наркевицької селищної ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2022 у справі № 924/635/22 - без змін.

2. Справу № 924/635/22 надіслати Господарському суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "22" лютого 2023 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Мельник О.В.