Постанова

від 21.02.2023 по справі 908/1573/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1573/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 (прийняте суддею Науменко А.О.) у справі № 908/1573/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

про стягнення 133 626 грн 54 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення заборгованості за договором № 20/2021/4961 від 02.12.2021 в сумі 133 626 грн 54 коп. та судового збору.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі № 908/1573/22:

-позов задоволено;

-стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ" 133 626, 57 грн заборгованості та 2 481, 00 грн судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання умов договору № 20/2021/4961 від 02.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленого обладнання та наявність заборгованості у сумі 133 626, 54 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі № 908/1573/22, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на ті обставини, що порушення зобов`язання з боку Відповідача сталось внаслідок настання дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) під впливом яких опинилось підприємство.

Враховуючи стрімке наближення ворожих військ у напрямку м. Запоріжжя, з метою запобігання негативним наслідкам техногенного, природного характеру та збереження життя і здоров`я працівників підприємства та мешканців м. Запоріжжя, Відповідачем було видано Наказ № 226 від 28.02.2022 року про виведення з експлуатації основних фондів та консервацію основного та допоміжного обладнання терміном з 28.02.2022 року до дати закінчення бойових дій у м. Запоріжжя або зменшення їх інтенсивності.

Починаючи з 28.02.2022 року основні фонди підприємства, всі допоміжні машини і агрегати були зупинені, у тому числі вантажно-розвантажувальні комплекси та механізми, локомотиви, системи служби сигналізації та блокування, які забезпечували рух, навантаження та розвантаження залізничних вагонів.

Персонал ПАТ "Запоріжсталь" включаючи фахівців управління залізничного транспорту був виведений у вимушений простій відповідно до ст. 34, ст. 113 Кодексу Законів про працю України, на підставі наказу ПАТ "Запоріжсталь" № 179 від 07.03.2022 року та розпорядження по управлінню залізничного транспорту № 148-1 від 09.03.2022 року.

Відповідно до наказу ПАТ "Запоріжсталь" № 237 від 09.03.2022 року та акту технічного стану основних фондів ПАТ "Запоріжсталь" на час їх розконсервації від 01.04.2022 року та у зв`язку із частковою стабілізацією ситуації у м. Запоріжжі, ПАТ "Запоріжсталь" частково відновило процес виробництва готової продукції з частковою розконсервацією основних фондів. Відповідно до вказаного наказу та акту технічного стану основних фондів від 01.04.2022 року з 03.04.2022 року розпочався процес розконсервації доменних печей № 3 та № 4 та з 07.04.2022 року частково розпочався випуск продукції комбінату.

28.02.2022 року Торгово-промислова палата України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Отже, лист від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України та фактичне зупинення діяльності підприємства Відповідача, що підтверджується відповідними доказами, є достатнім та належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання Відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), наявність яких є підставою для звільнення Відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, у період з 24.02.2022 року ПАТ "Запоріжсталь" було не в змозі виконувати свої зобов`язання оплати товару з незалежних від нього причин внаслідок настання обставин непереборної сили.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення скарги заперечує. Відповідачем в період з лютого по вересень 2022 року не направлялося на адресу позивача письмове повідомлення щодо настання для їхнього підприємства, як Сторони за договором, обставин непереборної сили (форс-мажор). Крім того, відповідачем в період з лютого по вересень 2022 року також не направлявся на адресу нашого Товариства сертифікат Торгово-промислової палати України на підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме для відповідача як Сторони за Договором та учасника договірних відносин, хоча такий обов`язок передбачено п. 8.2. договору.

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. (вих. № 2024/02.0-7.1), який засвідчує введення воєнного стану як форс-мажору, є універсальним та дозволяє широкому колу осіб його використовувати. Тобто, не є персоналізованим і не засвідчує настання форс-мажорних обставин саме для відповідача як учасника договірних відносин та Сторони за Договором.

Згідно з вимогами статті 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за це, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Відповідачем не надано письмових доказів відносно того, що у зв`язку саме з веденням бойових дій та сутичок між військами Збройних Сил України та Російської Федерації на території міста Запоріжжя, для відповідача створилися передумови щодо перешкоджання здійснення господарської діяльності під час введеного воєнного стану та неможливості проведення у встановленому порядку розрахунків з іншими суб`єктами господарювання за отриману готову продукцію та/або виконані (надані) роботи (послуги).

На думку позивача, у випадку неможливості відповідача через введення воєнного стану в державі здійснювати господарську діяльність, останній не був позбавлений реальної можливості протягом 2022 року, узгодивши відповідні дії з позивачем, змінити умови договору щодо порядку та строків проведення оплати за фактично отриману готову продукцію, в частині відповідальності за невиконання умов угоди тощо.

Крім того, наголошуємо на тому, що відповідачем не доведено того, що позивач перебуває в кращому фінансовому становищі порівняно з відповідачем з огляду на запровадження в державі воєнного стану, адже не дивлячись на щоденні артилерійські обстріли території міста Нікополя та Нікопольського району Дніпропетровської області, що здійснюються військами Російської Федерації, ТОВ "М-ЛИТ" намагається забезпечувати організацію проведення господарської діяльності з виробництва готової продукції.

Не проведення тривалий час відповідачем оплати вартості фактично отриманої готової продукції відповідно до умов укладеного Договору не дає реальної можливості ТОВ "М-ЛИТ" здійснювати оплату у встановленому порядку до бюджету держави відповідних сум податків, зборів та обов`язкових платежів за результатами здійснення господарської діяльності, а також необхідністю забезпечення здійснення виплати працівникам Товариства заробітної плати відповідно до приписів положень Кодексу України про працю.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2022 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою; ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи.

02.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ" (постачальником) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (покупцем) укладено договір поставки за № 20/2021/4961 (надалі Договір).

Відповідно до предмета Договору, Постачальник зобов`язувався передати, а Покупець прийняти та оплатити обладнання запірної арматури (Обладнання) на умовах визначених Договором.

Відповідно до п. 4.3 Договору загальна сума Договору визначається як сумарна вартість Обладнання, поставка якого здійснюється відповідно до доданих специфікацій.

Відповідно до специфікації № 1 від 02.12.2021 до Договору, Постачальник продає, а покупець приймає та оплачує Обладнання на загальну суму з ПДВ 397 580 грн 28 коп.

Згідно з п. 4 Специфікації строк поставки - протягом 30 днів з дати укладення Специфікації.

Відповідно до п. 5 Специфікації строк оплати поставленого Обладнання протягом 30 календарних днів з моменту поставки Обладнання і надання повного пакета документів згідно з п. 6.3 Договору.

Договір та Специфікація підписані з боку обох сторін та скріплені печатками товариств.

На виконання умов Договору та специфікації, позивач поставив відповідачеві Обладнання на загальну суму 397 580 грн 28 коп., що підтверджується видатковими накладними: № 26 від 27.01.2022 на суму 330 049 грн 30 коп. та № 56 від 14.02.2022 на суму 67 530 грн 98 коп. Відповідач не заперечує отримання товару.

На оплату поставленого обладнання за вищевказаними видатковими накладними, позивачем виставлено відповідачеві рахунки-фактури № 35 від 27.01.2022 та № 68 від 14.02.2022.

Відповідач за поставлене позивачем Обладнання сплатив несвоєчасно та частково, всього в сумі 263 953 грн 74 коп., згідно з платіжними дорученнями: № 675806 від 01.06.2022 на суму 116 246 грн 82 коп., № 682061 від 16.06.2022 на суму 47 706 грн 92 коп., № 682161 від 16.06.2022 на суму 100 000 грн 00 коп.

Претензією № 75 від 28.06.2022 позивач звернувся до відповідача про сплату залишку заборгованості за Договором в сумі 133 626 грн 54 коп.

Відповідачем відповіді на претензію не надано, заборгованість за Договором не погашена.

Відповідач посилається на неможливість виконання зобов`язання через введення воєнного стану.

Договір містить погоджений сторонами 8 розділ, який врегульовує дії при виникненні форс-мажору.

Так, відповідно до п. 8.2. Договору сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов`язана без необґрунтованих затримок повідомити в письмовій формі іншу сторону про їх настання чи припинення. Факти, викладені у повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої, після його отримання, але не пізніше 20 календарних дній з дати повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється стороною, для якої настали форс-мажорні обставини, іншій стороні.

У випадку, якщо форс-мажорні обставини тривають більше 60 календарних днів, сторони можуть виступити з ініціативою про розірвання договору (п. 8.3. Договору).

Згідно п. 8.4. Договору настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання сторонами зобов`язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання.

Листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені вище обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідачем було видано Наказ № 226 від 28.02.2022 року про виведення з експлуатації основних фондів та консервацію основного та допоміжного обладнання терміном з 28.02.2022 року до дати закінчення бойових дій у м. Запоріжжя або зменшення їх інтенсивності.

Персонал ПАТ "Запоріжсталь" включаючи фахівців управління залізничного транспорту був виведений у вимушений простій відповідно до ст. 34, ст. 113 Кодексу Законів про працю України, на підставі наказу ПАТ "Запоріжсталь" № 179 від 07.03.2022 року та розпорядження по управлінню залізничного транспорту № 148-1 від 09.03.2022 року.

Інформація про консервацію виробництва на ПАТ "Запоріжсталь" була також неодноразово розміщена у новинах в мережі Інтернет.

Відповідно до наказу ПАТ "Запоріжсталь" № 237 від 09.03.2022 року у зв`язку із частковою стабілізацією ситуації у м. Запоріжжі, ПАТ "Запоріжсталь" частково відновило процес виробництва готової продукції з частковою розконсервацією основних фондів. Відповідно до вказаного наказу та акту технічного стану основних фондів від 01.04.2022 року з 03.04.2022 року розпочався процес розконсервації доменних печей № 3 та № 4 та з 07.04.2022 року частково розпочався випуск продукції комбінату.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки та наявність боргу у сумі 133 626 грн 54 коп. стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, обов`язком продавця є передача товару у власність покупцеві, який, у свою чергу, зобов`язується оплатити товар.

Враховуючи умови договору поставки та специфікації, строк оплати отриманого товару за спірними видатковими накладними на суму 133 626, 54 грн. настав; відповідач не надав доказів сплати вказаної заборгованості.

За викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За положеннями статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач зазначає, що з 24.02.2022 не в змозі виконувати свої зобов`язання з оплати товару з незалежних від нього причин, внаслідок обставин непереборної сили війни у країні.

Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Тобто, необхідно довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні.

Дійсно, за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України). Тобто, можна звільнити від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок буде оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Однак, відповідачем не доведено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання господарського зобов`язання здійснення оплати за отриманий товар. Сам відповідач надає наказ від 09.03.2022 № 237, відповідно до якого виробництво на підприємстві частково працює, а отже відповідач продовжує вести господарську діяльність.

Окрім того частково борг було оплачено під час дії воєнного стану, а відсутність коштів на виконання зобов`язань не може вважатись форс-мажором.

Суд враховує, що підприємство відповідача не знаходилось на території ведення бойових дій чи на окупованій території. Позивач також знаходиться в економічних умовах аналогічних відповідачу та на його діяльність також мають негативний вплив військові дії.

Суд звертає увагу, що законодавчо форс-мажорні обставини звільняють тільки від відповідальності за порушення зобов`язань (тобто від нарахування штрафів/пені), проте не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов`язань та не припиняють зобов`язання сторін. У даній справі позивачем заявлено до стягнення лише основний борг без нарахування будь-яких штрафних санкцій.

Договором визначений порядок повідомлення стороною про форс-мажорні обставини та дії сторін у випадку їх виникнення (розділ 8).

Однак, відповідачем не надано доказів дотримання вказаного порядку. Відповідач не повідомляв позивача про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором до моменту звернення позивача з позовом.

Викладеним спростовуються доводи наведені відповідачем у апеляційній скарзі.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі № 908/1573/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2022 у справі № 908/1573/22 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

СуддяВ.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко