Постанова

від 09.02.2023 по справі 521/17134/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/140/23

Справа № 521/17134/22

Головуючий у першій інстанції Морозова І. В.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Тьосової Я.В.,

захисника - Риженка Д.О.,

особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом та програмного забезпечення «EasyCon»апеляційну скаргу представника Одеської митниці Державної митної служби України Бєлошицької Л.Ф. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 22.12.2022 року, якою закрито провадження по справі щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ПП «ПРАЙД ЕКСПРЕС», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України,

встановив:

Оскарженою постановою закрито провадження по справі відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу вказаного правопорушення.

Згідно з оскарженою постановою, суддею першої інстанції встановлено, що відповідно протоколу про порушення митних правил від 23.09.2022 року №1157/50000/22, 21.09.2022 року до сектору митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці було подано МД типу IM40ДЕ №UA500530/2022/004940 від 21.09.2022 року та інші товаросупровідні документи, зокрема рахунок-фактуру від 14.09.2022 року №GIB2022000000120, автотранспортну накладну від 14.09.2022 року № 6/H, сертифікат про походження товару від 14.09.2022 року №V0760389, зовнішньоекономічний договір від 09.08.2022 року № FS-220809, копію митної декларації країни відправлення (Туреччина) від 14.09.2022 року №22330100EX00184897.

Відповідно до інформації, зазначеної y МД типу IM40ДЕ № UA500530/2022/004940 та вказаних товаросупровідних документах, встановлено, що від компанії відправника/продавця - «KARACABEY GUMRUKLEME LOJISTIK ITH. IHR. LIMITED SIRKETI» ( АДРЕСА_2 ) на адресу одержувача/покупця - ТОВ «Будтехінжинерінг» (54038, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 2-а) на автотранспортному засобі марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тягач з реєстраційним номером НОМЕР_2 , країна реєстрації Туреччина, згідно з Графою 31 переміщується товар «Мішки пакувальні (біг - беги) із полотняного переплетення з стрічкових поліпропіленивих ниток, без покриття та просочення, для пакування сипучих матеріалів - 14560 шт.»

Згідно з Графою 33 МД типу ІМ40ДЕ № UA500530/2022/004940 було визначено код товару - 6305339000 згідно з УКТ ЗЕД.

У відповідності до ст. 320 Митного кодексу України, за МД «М40ДЕ» №UA500530/2022/004940 від 21.09.2022 року, системою управління ризиками визначена необхідність проведення наступної фори митного контролю: «Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації» «забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки».

Статтею 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється шляхом проведення митного огляду та перевірки документів і відомостей, які відповідно до статті 335 МК України надаються митним органам під час переміщення товарів через митний кордон України.

22.09.2022 року, керуючись ст. 338 Митного кодексу України, посадовими особами Одеської митниці проведено повний митний огляд товару, заявленого митною декларацією ІМ40ДЕ № UA500530/2022/004940, який переміщується на вантажному автомобілі марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тягач з реєстраційним номером НОМЕР_2, країна реєстрації Туреччина, за результатами якого складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №A500530/2022/004940 від 22.09.2022 року.

В ході проведення огляду виявлено невідповідність відомостей, заявлених у товаросупровідних документах та МД ІМ4ОДЕ № UA500530/2022/004940, зокрема, щодо опису товару, ваги брутто/нетто та пакування товару, заявленому у МД.

Окрім зв`язки було виявлено дерев?яні палети у кількості 52 шт., на кожному палеті розміщувався товар «біг - беги» у кількості 280 шт., які були загорнуті у поліетиленовий мішок. Загальна кількість біг - бегів - 14 560 шт. Вага порожнього палета становить 15 кг. Загальна вага порожніх палетів складає 780 кг. Вага нетто товару складає 20 907 кг, вага одного біг - бегу склала - 1,44 кг.

Таким чином, виявлено розбіжності між вагою завантаженого автомобіля марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тягач з реєстраційним номером НОМЕР_2 , країна реєстрації Туреччина, вага якого складає 36 757 кг, та вагою порожнього автомобіля, вага якого становить - 15 070 кг, тобто різниця склала 21 687 кг, що є вагою брутто товару.

Відповідно до маркування, яке було виявлено на кожному біг - безі, під час проведення митного огляду виникли сумніви щодо повноти та правильності класифікації товару, вказаному у МД ІМ40ДЕ NUA500530/2022/004940, за Кодом УКТ ЗЕД - 6305339000, із ставкою ввізного мита 4% (відповідно до Закону України від 04.06.2020 року №674-IX «Про Митний тариф України»).

За результатами проведеного митного огляду, відповідно до Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500530/2022/004940 від 22.09.2022 року, сектором митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці винесено Рішення про визначення коду товару від 23.09.2022 року № KT-UA500530-0003-2022, згідно якого, заявлений за МД ІМ40ДЕ NUA500530/2022/004940 товар не відповідає заявленим відомостям в графах 31, 33 МД, фактично це товар «Гнучкі проміжні контейнери великої місткості, мішки пакувальні (біг - беги) із полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових тканин місткістю 1000 кг, без покриття та просочення, для пакування сипучих матеріалів - 14560 шт.»

У відповідності до пояснень до товарної позиції 6305 - «Гнучкі проміжні (тимчасові) контейнери великої місткості переважно виготовляють з погіпропіленових чи поліетиленових тканих матеріалів і мають місткість 250 - 3000 кг. Вони можуть мати пристосування для захоплення (підіймання) по чотирьох кутах і можуть бути оснащені отворами зверху і знизу для полегшення навантаження і розвантаження. Вони переважно використовуються для упакування, зберігання, транспортування сухих, сипких матеріалів».

Тобто, враховуючи місткість поліпропіленових пакувальних мішків згідно маркування, яка становить 1000 кг, та згідно з основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД, даний товар передбачено класифікувати за кодом 6305321900.

Відповідно до Закону України від 04.06.2020 року №674-IX «Про Митний тариф України» ставка ввізного мита для товарів, класифікованих за кодом 6305321900, становить - 7,2%.

Таким чином, на думку митного органу, ОСОБА_1 було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 МК України, та не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що призвело до порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України.

Суддя першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, не знайшов достатніх підстав для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчинені правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення та виніс постанову про закриття провадження по справі.

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції представник Одеської митниці Державної митної служби України Бєлошицька Л.Ф., подала апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість постанови, стверджує про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та дослідженим доказам, просить скасувати постанову, прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені ним правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, з конфіскацією предметів правопорушення - товару гнучкі проміжні контейнери великої місткості, мішки пакувальні (біг-беги) із полотняного переплетення з стрічкових поліпропіленових тканин, місткість 1000 кг, без покриття та просочення, для пакування сипучих матеріалів.

Апелянт вказує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, оскільки ним порушено процедуру декларування, не було задекларовано товар за встановленою формою, передбаченою ст.257 МК України, не зазначено точних та достовірних відомостей про товари, що підлягають обов`язковому декларуванню.

До початку апеляційного розгляду, захисник Риженко Д.О. в інтересах ОСОБА_1 подав заперечення на апеляційну скаргу представника Одеської митниці, в яких просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційний розгляд, проведено за відсутності представника Одеської митниці Державної митної служби України, який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, але звернувся із клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі умови для реалізації права учасників провадження на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що представник Одеської митниці Державної митної служби Українив судове засідання не з`явився, суд розцінює це як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Розгляд справи за відсутністю представника Одеської митниці узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши матеріали справи; заслухавши доводи захисника Риженка Д.О. та ОСОБА_1 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги представника Одеської митниці та просили залишити оскаржену постанову без змін; дослідивши докази, які долучені до справи; суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з оскарженої постанови, суддя першої інстанції з достатньою повнотою дослідив матеріали справи, оцінив всі наявні в справі докази та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

Апеляційний суд вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ст.472 МК України передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних даних про товар, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Декларування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 1 ст. 495 МК України встановлює, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя першої інстанції в достатній мірі приділив увагу дослідженню та аналізу матеріалів справи, сформованим Одеською митницею Державної митної служби України щодо порушення ОСОБА_1 , як декларантом митних правил, передбачених ст.472 МК України.

Суддею першої інстанції встановлено, що 21.09.2022 року до сектору митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці було подано МД типу IM40ДЕ №UA500530/2022/004940 від 21.09.2022 року та інші товаросупровідні документи, зокрема рахунок-фактуру від 14.09.2022 року №GIB2022000000120, автотранспортну накладну від 14.09.2022 року № 6/H, сертифікат про походження товару від 14.09.2022 року №V0760389, зовнішньоекономічний договір від 09.08.2022 року №FS-220809, копію митної декларації країни відправлення (Туреччина) від 14.09.2022 року №22330100EX00184897.

Відповідно до інформації, зазначеної y МД типу IM40ДЕ №UA500530/2022/004940 та вказаних товаросупровідних документах, встановлено, що від компанії відправника/продавця - «KARACABEY GUMRUKLEME LOJISTIK ITH. IHR. LIMITED SIRKETI» ( АДРЕСА_2 ) на адресу одержувача/покупця - ТОВ «Будтехінжинерінг» (54038, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 2-а) на автотранспортному засобі марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тягач з реєстраційним номером НОМЕР_2 , країна реєстрації Туреччина, згідно з Графою 31 переміщується товар «Мішки пакувальні (біг - беги) із полотняного переплетення з стрічкових поліпропіленивих ниток, без покриття та просочення, для пакування сипучих матеріалів - 14560 шт.»

Згідно з Графою 33 МД типу ІМ40ДЕ №UA500530/2022/004940 було визначено код товару - 6305339000 згідно з УКТ ЗЕД.

Після прийняття зазначеної декларації до митного оформлення, митним органом була визначена необхідність проведення митного огляду товару. В результаті митного огляду кількість товару підтверджено, шляхом переважування встановлено, що вага нетто/брутто товару по факту менша ніж зазначена в документах та виявлено дерев`яні палети в якості пакувальних матеріалів в кількості 52 шт., що не призводить до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Також 23.09.2022 року сектору митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці прийнято Рішення про визначення коду товару від 23.09.2022 № КТ-UA500530-0003-2022, яким змінений заявлений код УКТЗЕД товару на 6305 32 19 00.

Суддею першої інстанції враховано, що заявлення відомостей про товар (найменування, опис упаковки, вагу та код товару згідно УКЗЕД) у митній декларації № UA500530/2022/004940 від 21.09.2022 року було здійснено ОСОБА_1 відповідно до наданих декларантом документів: зовнішньоекономічного договору (контракту) № FS-220809 від 09.08.2022 року, специфікації № 5 від 09.09.2022 року, рахунку-фактури (інвойсу) № GIB2022000000120 від 14.09.2022 року, автотранспортної накладної б/н від 14.09.2022 року, сертифікату про походження товару № V 0780389 від 14.09.2022 року, копії митної декларації країни відправлення № 22330100ЕХ00184897 від 14.09.2022 року та інших.

Таким чином, суддя першої інстанції дійшов висновку, що код товару зазначений в митній декларації відповідає коду зазначеному у всіх товаросупровідних документах, а саме в митній декларації країни відправлення товару, специфікації до договору купівлі-продажу, в міжнародній автотранспортній накладній CMR.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей (п.1, 3 ч. 1 ст. 266 МК).

Можливість здійснення фізичного огляду товару з дозволу митного органу з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному в товаросупровідних документах перед подачею митної декларації є правом, а не обов`язком декларанта (ч.2 ст.266 МК України).

Також суддею першої інстанції враховано, що під час заявлення відомостей про товар (найменування, опис упаковки, вагу та код товару згідно УКЗЕД) у митній декларації № UA500530/2022/004940 від 21.09.2022 року ОСОБА_1 було врахований опис та код товару, зазначені у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення (Туреччини) № 22330100ЕХ00184897 від 14.09.2022 року, який співпадає із заявленим до митного оформлення в Україні, у той час як Туреччина та Україна приєднались до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів та їх товарна номенклатура складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Також, суддею першої інстанції було обґрунтовано враховано, що Верховною Радою України був прийнятий Закон України від 27.07.2022 року № 2445-ІХ «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, що використовуються для забезпечення зберігання зернових та/або олійних культур», який набрав чинності 17.08.2022 року.

Законом України від 27.07.2022 № 2445-ІХ «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, що використовуються для забезпечення зберігання зернових та/або олійних культур» розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнений пунктом 9-16 такого змісту:

«9-16. Установити, що у період дії воєнного стану, введеного в Україні Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення чи скасування при ввезенні на митну територію України від оподаткування ввізним митом звільняються вироби та обладнання для зберігання, перевезення, завантаження і розвантаження зернових та/або олійних культур: полімерні рукави та мішки об`ємом не менше 0,8 метрів кубічних для зберігання сільськогосподарської продукції, що класифікуються у товарних підкатегоріях 3917 31 00 90, 3917 32 00 90, 3917 39 00 90, 3923 21 00 00, 3923 29 90 00, 3923 90 00 00, 5407 20 11 00, 5407 20 19 00, 6305 32 11 00, 6305 32 19 00 згідно з УКТ ЗЕД…»

23.09.2022 року сектору митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці прийнято Рішення про визначення коду товару від 23.09.2022 року № КТ-UA500530-0003-2022, яким змінений заявлений код УКТЗЕД товару на 6305 32 19 00.

Отже, суддею першої інстанції вірно встановлено, що при митному оформленні за кодом товару, що був визначений Одеською митницею у рішенні про визначення коду товару від 23.09.2022 року № КТ-UA500530-0003-2022, відповідно до Закону України від 27.07.2022 № 2445-ІХ має застосовуватись звільнення від оподаткування ввізним митом відповідно до призначення товару.

Призначення товару вказано в додатковій угоді (специфікація № 5 від 09.09.2022 року) до зовнішньоекономічного договору, що була подана до митного оформлення разом з основним пакетом документів, у якій зазначено: «PP Big-bag for agricultural product» (для сільськогосподарської продукції).

Отже, при оформленні товару за кодом товару визначеним Одеською митницею у рішенні про визначення коду товару від 23.09.2022 року №КТ-UA500530-0003-2022 сума митних платежів була би меншою: сплаті би підлягав тільки податок на додану вартість, без сплати мита.

Таким чином, суддя першої інстанції дійшов вірного висновку, що зміна рішенням Одеської митниці від 23.09.2022 року №КТ-UA500530-0003-2022 коду товару за УКТЗЕД не призводила до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

Частинами 1 та 2 статті 268 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, у редакції, яка була чинною на день подання митної декларації, передбачено, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що подання неточних відомостей в МД ІМ4ОДЕ №UA500530/2022/004940призвели до фактичних наслідків, в тому числі до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто, в ланцюгу поєднання суб`єктивної та об`єктивної сторони порушення митних правил, де має місце дія, наслідок та причинний зв`язок, апеляційним судом також під час перевірки законності та обґрунтованості судового рішення, не встановлено будь-якого негативного наслідку за інкримінованими ОСОБА_1 діями. При цьому, митним органом протилежне в апеляційній скарзі не доведено.

З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновками судді першої інстанції про те, що митним органом не доведена наявність в діях ОСОБА_1 як умислу на порушення митних правил, передбачених ст.472 МК України, а також наявності наслідків неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та допущення ОСОБА_1 таких помилок систематично.

При цьому, апеляційний суд враховує відсутність у митного органу доказів на спростування наведених висновків місцевого суду.

З урахуванням наведеного, досліджені в суді першої інстанції обставини, які перевірені в ході апеляційного розгляду, дозволяють суду апеляційної інстанції дійти висновку про те, що в суді першої інстанції були досліджені всі обставини справи та надана їм належна оцінка, зокрема відносно того, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на заявлення неточних відомостей відносно товару, оскільки ці дії не мають жодного юридичного значення з урахуванням відсутньої реальної можливості декларанта або власника товару зменшити митні платежі.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що долучена до матеріалів справи довідка про ціну ТОВ «Експоцентр Одеса» від 05.10.2022 року не є висновком експерта в розумінні положень ст.515 МК, та на яку, як доказ вини особи у порушенні митних правил, може посилатись митний орган.

При цьому, відповідно до п.4 ч.1 ст.495 МК доказом у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі такі дані встановлюються висновком експерта.

Відповідно до роз`яснень в абз. 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005 року при визначенні вартості предмета контрабанди чи порушення митних правил потрібно виходити з нормативних актів про ціни й ціноутворення на відповідні товари. У разі потреби це питання може бути вирішено на підставі висновку експертизи.

Законодавство України передбачає визначення вартості товарів шляхом оцінки цих товарів (майна) у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженому Постановою КМУ №1440 від 10.09.2003 року. Така оцінка проводиться суб`єктами оціночної діяльності, які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності.

Також, відповідно до абзаців 2 та 3 п. 6.5 «Порядку роботи складу митниці ДФС», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №627 від 30.05.2012 року «У випадках, коли товари, транспортні засоби комерційного призначення, тимчасово вилучені в справах про порушення митних правил, або предмети контрабанди, вилучені Митницею відповідно до кримінально-процесуального законодавства, передаються на склад Митниці без визначення вартості, а також коли товари тимчасово вилучаються у справах про порушення митних правил за статтями Кодексу, що передбачають стягнення в розмірах, визначених у відсотках від вартості цих товарів, залучення експертів є обов`язковим.

Рішення про необхідність залучення експерта приймається посадовою особою митниці, в провадженні якої знаходиться справа, шляхом винесення відповідної постанови.

Разом з тим, в матеріалах справи про порушення митних правил відсутній експертний висновок щодо вартості товару, а довідка про ціни Товариства з обмеженою відповідальністю «Експоцентр Одеса», яка не суб`єктом оціночної діяльності, який отримав сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, містить певний діапазон ціни вилученого товару. Окрім того, за наявності встановлених судом обставин, представником митного органу не надано суду раціонального пояснення стосовно того, за яким критерієм митний орган встановив вартість товару, а також з яких підстав в даній справі не проводилося експертне дослідження вартості цього товару.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Практика Європейського Суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Разом з тим, у рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

За викладених обставин, апеляційний суд погоджується з рішенням місцевого суду стосовно того, що в даній справі митним органом не було доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, у зв`язку із чим суддя першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх належним чином, дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст.8, 62 Конституції України, ст. 529 Митного кодексу України ст.ст.7, 247, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Державної митної служби України Бєлошицької Л.Ф. - залишити без задоволення.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 22.12.2022 року, якою закрито провадження по справі відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу правопорушення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський