Постанова

від 22.02.2023 по справі 703/2495/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 703/2495/21

провадження № 61-12107св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Деметра-ЛК»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра-ЛК» на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 липня 2022 року у складі судді Прилуцького В. О. та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року

у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Деметра-ЛК» (далі - ТОВ «Деметра-ЛК») про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди.

Позовну заяву мотивовано тим, що 03 лютого 2014 року між ним та

ТОВ «Деметра-ЛК» укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого він передав у строкове платне користування земельну ділянку площею 7,3872 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123787200:02:001:0476, яка розташована в адміністративних межах Ротмистрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Договір був укладений на 10 років, з 03 лютого 2014 року до 03 лютого

2024 року.

03 лютого 2014 року була здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки.

Вказував, що відповідно до пункту 9 договору оренди землі відповідач повинен сплачувати не менше 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до умов договору оренди землі відповідач взяв на себе зобов`язання до 31 грудня кожного року сплачувати позивачу орендну плату у розмірі 2 976,38 грн.

Зазначав, що відповідач щорічно сплачував орендну плату лише

до 2018 року, надалі сплачувати перестав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 8 929,14 грн (за 2018, 2019, 2020 роки), що є порушенням умов договору, які є підставою для розірвання договору.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд:

- розірвати договір оренди земельної ділянки площею 7,3872 га, кадастровий номер 7123787200:02:001:0476, що розташована на території Ротмистрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, який був укладений 03 лютого 2014 року між ним та ТОВ «Деметра-ЛК»;

- стягнути з ТОВ «Деметра-ЛК» на його користь заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою за 2018, 2019 та 2020 роки

у розмірі 8 929,14 грн та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати

у розмірі 2 517,38 грн, а всього 11 446,52 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 7,3872 га, кадастровий номер 7123787200:02:001:0476, від 03 лютого 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Деметра-ЛК» та зареєстрований Смілянським міськрайонним управлінням юстиції Черкаської області, номер запису 4556532.

Стягнуто з ТОВ «Деметра-ЛК» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в розмірі 8 929,14 грн та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 2 517,38 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки орендар порушив свій обов`язок зі сплати орендної плати протягом 2018, 2019,

2020 роківза договором оренди від 03 лютого 2014 року, який укладений між позивачем та ТОВ «Деметра-ЛК», суд вважав, що вказаний договір оренди землі підлягає розірванню, а з відповідача на користь позивача та підлягає стягненню основна сума заборгованості з виплати орендної плати

за 2018, 2019, 2020 роки у розмірі 8 929,14 грн.

Пунктом 14 договору оренди землі від 03 лютого 2014 року передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,03 % несплаченої суми за кожен день прострочення. Оскільки відповідач має прострочення сплати заборгованості за оренду плачу перед позивачем за 2018, 2019 та 2020 роки, то суд вважав, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 517,38 грн також підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року апеляційну скаргу представника ТОВ «Деметра-ЛК» - адвоката

Ігнатенка В. М. залишено без задоволення.

Заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області

від 01 липня 2022 року залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що відповідач не довів, що належним чином виконував умови договору оренди землі в частині виплати орендної плати у грошовій формі за користування земельною ділянкою, що належить ОСОБА_1 , тому наявні підстави для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням орендарем свого обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати протягом 2018, 2019, 2020 років. Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині стягнення основної суми заборгованості з виплати орендної плати за 2018, 2019, 2020 роки у розмірі 8 929,14 грн та розірвання договору оренди землі, який був укладений

03 лютого 2014 року між позивачем та відповідачем.

Відповідач має прострочення сплати заборгованості за оренду плачу перед позивачем за 2018, 2019 та 2020 роки, тому також правильним є висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про стягнення пені в сумі 2 517,38 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2022 року ТОВ «Деметра-ЛК»подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що за 2018 рік орендна плата ОСОБА_1 була виплачена ТОВ «Деметра-ЛК» у спосіб, передбачений пунктом 12 договору, тобто шляхом передачі продукції.

Згідно з бухгалтерською довідкою ТОВ «Деметра-ЛК» від 11 серпня

2022 року, відповідно до договору оренди землі, зареєстрованому

у Реєстраційній службі Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис

від 03 лютого 2014 року за № 4556532, ТОВ «Деметра-ЛК» виплатило

ОСОБА_1 орендну плату у 2018 році авансом наперед продукцією,

а саме: 1 тонну ячменю, 2 тонни пшениці та 2 тонни кукурудзи.

Зазначене підтверджує, що орендна плата позивачу виплачена достроково, що не заборонено законодавством про оренду землі.

При цьому позивач ОСОБА_1 фактично дав свою мовчазну згоду на отримання орендної плати за майбутній період.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ТОВ «Деметра-ЛК» посилається на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу позивач не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

03 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Деметра-ЛК» укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав

в строкове платне користування земельну ділянку площею 7,3872 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123787200:02:001:0476, яка розташована в адміністративних межах Ротмистрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Договір був укладений на 10 років, з 03 лютого 2014 року до 03 лютого

2024 року.

Згідно з пунктами 11, 13 цього договору оренди землі орендна плата сплачується до 31 грудня кожного року, розмір орендної плати переглядається щорічно.

Відповідно до пункту 9 договору оренди землі від 03 лютого 2014 року орендна плата 3 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки становить 2 976,38 грн, вноситься орендарем у формі та розмірі 100 % грошовій, до 31 грудня за кожен рік користування ділянкою.

03 лютого 2014 року здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 157697160 від 27 лютого 2019 року земельна ділянка площею 7,39 га, кадастровий номер 7123787200:02:001:0476, що розташована на території Ротмистрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить ОСОБА_1 . Орендар - ТОВ «Деметра-ЛК».

Відповідно до бухгалтерської довідки від 11 серпня 2022 року № 2 згідно

з договором оренди землі, зареєстрованому у Реєстраційній службі Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 лютого 2014 року за № 45565332, ТОВ «Деметра-ЛК» виплатило ОСОБА_1 орендну плату

у 2018 році авансом наперед, продукцією. А саме: одну тонну ячменю та по дві тони пшениці та кукурудзи, на загальну суму 25 500,00 грн (а.с. 100).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ТОВ «Деметра-ЛК» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач не виплачував орендну плату у грошовій формі за період з 2018 до

2020 роки включно та повинен сплатити йому суму невиплаченої орендної плати у розмірі 8 929,14 грн.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк,

а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 9 договору оренди землі

від 03 лютого 2014 року орендна плата 3 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки становить 2 976,38 грн, вноситься орендарем

у формі та розмірі 100 % грошовій, до 31 грудня за кожен рік користування ділянкою.

Згідно з пунктами 11 та 13 договору оренди землі від 03 лютого 2014 року орендна плата сплачується до 31 грудня кожного поточного року. Розмір орендної плати переглядається щорічно.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, встановивши, що відповідач протягом 2018-2020 років не виплачував орендну плату, визначену договором, дійшов правильного висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням орендарем свого обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати протягом 2018, 2019, 2020 років, оскільки неналежне виконання умов договору зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

Також ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,03 % несплаченої суми за кожен день прострочення в розмірі 2 517,28 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з пунктом 14 договору оренди землі від 03 лютого 2014 року передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,03 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Встановивши, що відповідач має прострочення сплати заборгованості за орендною платою перед позивачем за 2018, 2019 та 2020 роки, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Деметра-ЛК» пені у сумі 2 517,38 грн.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, що ТОВ «Деметра-ЛК» не сплачено орендну плату за 2018-2020 роки, тому відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що відповідно до

пункту 12 спірного договору оренди землі ТОВ «Деметра-ЛК» у 2018 році позивачу була наперед виплачена орендна плата за договором

в натуральній формі (ячмінь - 1 тонна, пшениця - 2 тонни, кукурудза -

2 тонни) на загальну суму 25 500,00 грн, тому вважає, що фактично орендна плата була виплачена за майбутні періоди достроково, що підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ «Деметра-ЛК» від 11 серпня 2022 року № 2.

Відповідно до пункту 12 договору оренди землі, укладеного між сторонами, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Будь-які акти на підтвердження передачі ТОВ «Деметра-ЛК» в рахунок орендної плати продукції чи надання послуг в рахунок орендної плати

в матеріалах справи відсутні, умовами договору передбачено грошову форму орендної плати, тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.

Крім того, як правильно зазначив апеляційний суд, договір оренди

від 03 лютого 2014 року не містить домовленості сторін про сплату орендної плати авансом наперед.

Отже, суди дійшли правильних висновків, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати позивачу орендної плати за договором оренди землі від 03 лютого 2014 року наперед, у тому числі за період 2018-2020 років.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, повно

і всебічно дослідив наявні у справі докази та надав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального

і процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра-ЛК» залишити без задоволення.

Заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області

від 01 липня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду

від 09 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

Д. Д. Луспеник

Р. А. Лідовець