Ухвала

від 20.02.2023 по справі 340/613/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 лютого 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/613/23

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи

за позовомВиконувача обов`язків керівника Кропивницької окружної прокуратури () в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (вул. Чикаленка, 11,м. Кропивницький,Кіровоградська область) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (вул. Пашутінська, 1, м. Кропивницький, 25015, код ЄДРПОУ - 38613719)до Приватного акціонерного товариства "Завод Сегмент" (вул.Героїв Маріуполя,83,м.Кропивницький,Кіровоградська область, ЄДРПОУ 14308799) провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Кропивницької окружної прокуратури звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Приватного акціонерного товариства «Завод Сегмент» (код ЄРДПОУ 20652762) в частині невжиття заходів до приведення захисної споруди цивільного захисту № 40052, площею 334,2 м.2, яка призначена для укриття 300 осіб, яке розташоване в м. Кропивницькому по вул. Героїв Маріуполя (Родимцева), 83 у належний технічний стан та готовності використання за призначенням та зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Завод Сегмент» вжити заходів до усунення порушень вимог діючого законодавства щодо утримання захисної споруди цивільного захисту № 40052 відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Отже, під час звернення прокурора до суду суддя повинен з`ясувати підстави представництва інтересів держави.

Як встановлено судом, в обґрунтування вказаних позовних вимог, прокурор зазначає, що ГУ ДСНС України у Кіровоградській області був обізнаний про те, що ОКВП "Дніпро-Кіровоград" не виконує обов`язки по утриманню об`єкта у стані готовності до використання за призначенням, оскільки фахівці вказаного органу приймали участь у проведенні оцінки стану готовності, експлуатації і використання сховища, за результатами яких об`єкт визнано не готовим до використання за призначенням.

Разом з цим, ГУ ДСНС України у Кіровоградській області жодних заходів для звернення до суду з метою примусового зобов`язання балансоутримувача виконати свої обов`язки не вживав здійснюючи посилання на обмеження діючим законодавством його повноважень на проведення контролю та звернення до суду лише з відповідним позовом та відсутності повноважень на звернення з іншими, що свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження. У зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з даним позовом.

Разом з цим, на думку судді, таке обґрунтування не є несумісним з інтересом держави та статусом прокурора як позивача з огляду на таке.

У Законі України "Про прокуратуру" закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді виключно у таких випадках: 1) суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту чи здійснює його неналежно; 2) відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

При цьому обов`язковою передумовою для цього є порушення або загроза порушення інтересів держави, тобто ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France), заява №61517/00, пункт 27).

До того ж, у рішенні у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01, пункт 63) ЄСПЛ зазначив, що тільки той факт, на який посилається Уряд, що відповідно до національного законодавства прокуратура, крім виконання функції обвинувачення, ще й діє в інтересах суспільства, не може розглядатися як підтвердження її статусу незалежного та безстороннього суб`єкта в суді.

Крім того, важливе значення також мають такі сформовані Судом підходи: в ряді випадків присутність прокурора чи аналогічного службовця в засіданнях суду в якості "активного" або "пасивного" учасника справи може вважатися порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (Martinie v. France [GC], заява № 58675/00, пункт 53); сам по собі факт того, що дії прокурорів спрямовані на охорону державних інтересів, не можна тлумачити як надання їм правового статусу незалежних і неупереджених учасників процесу (Zlнnsat, spol. s.r.o. v. Bulgaria, заява № 57785/00, пункт 78); хоча незалежність та неупередженість прокурора чи аналогічної посадової особи не піддаються критиці, підвищена чутливість громадськості до справедливого здійснення правосуддя виправдовує зростаюче значення, яке надається такій участі прокурора (Borgers v. Belgium, заява № 12005/86, пункт 24).

Отже, участь прокурора в судовому провадженні поза межами кримінального процесу, незалежно від існуючих законодавчих гарантій неупередженості та об`єктивності цього органу, допускається як виняток, оскільки така участь на боці однієї із сторін може негативно сприйматися в суспільстві, в тому числі, через існування загрози порушення досить чутливого та важливого принципу рівності сторін судового процесу.

Виходячи з обставин цього спору суд зауважує, що повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом, а саме приписами статей 67 та 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Прокурор у поданому ним позові позивачем визначає Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, проте не вказує на обставини нездійснення/неналежного здійснення захисту цим суб`єктом владних повноважень самостійно.

Натомість, звертаючись до суду з цим позовом, прокурор виходить з того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" на період дії воєнного стану припинено здійснення ДСНС та її територіальними органами державного нагляду (контролю) з питань цивільного захисту, у т.ч. щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням.

З урахуванням наведеного, слід звернути увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 січня 2022 року у справі № 0440/6277/18 (провадження № К/9901/32920/20), відповідно до якого:

"48. Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

49. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

50. З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

51. Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2019 року в справі № 320/1724/19, від 09 жовтня 2019 року в справі № 0440/4892/18, від 04 жовтня 2019 року в справі № 804/4728/18, від 30 липня 2019 року в справі № 0440/6927/18, від 26 лютого 2020 року в справі № 804/4458/18, від 27 квітня 2020 року в справі № 826/10807/16, від 20 травня 2020 року в справі №580/17/20 і Суд не вбачає підстав відступу від нього у цій справі".

У контексті наведеного суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 року № 697 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" шляхом викладення пункту 2 цієї постанови у такій редакції: "2. Протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері: за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; з метою виконання міжнародних зобов`язань України".

Таким чином, з огляду на викладені обставини, з`ясуванню підлягає наявність підстав для звернення позивача до суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області, а саме докази на користь існування конкретних причин, умов та обставин, що остання знала чи повинна була знати про наявність стверджуваного позивачем порушення інтересів держави та допустила протиправну бездіяльність пов`язану із їх захистом.

Крім цього, прокурор звертається з позовом на захист інтересів держави у зв`язку із невиконанням та порушенням вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Позивачем не підтверджено, що Головному управлінню ДСНС України у Кіровоградській області надано законом повноваження звернення до суду саме з такими позовними вимогами, а саме з позовом про спонукання до приведення в належний стан певних будівель чи споруд.

Відтак, на переконання суду, навіть за наявності підстав для відкриття провадження у справі звертаючись з позовом, прокурор фактично намагається розширити повноваження, надані такому суб`єкту чинним законодавством, що суперечить приписам статті 19 Конституції України про можливість органу державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, прокурору у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати нормативно-правове обґрунтування наявності законодавчо визначених підстав для звернення прокурора саме з таким предметом позову.

Згідно з частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Разом з цим, як визначено частиною сьомою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

За приписами частин тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Кіровоградського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 та частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням обґрунтування підстав для звернення до суду з цим позовом, та доказів надіслання копій такої позовної заяви іншим учасникам справи.

Зокрема, недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- нормативно-правового обґрунтування щодо наявності законодавчо визначених підстав для звернення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області та, як наслідок, і прокурора саме з таким предметом позову;

- доказів звернення прокурора до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері для здійснення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, як то передбачено постановою Кабінету Міністрів України;

- доказів відмови у проведенні планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) у межах даного предмету спору;

- внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 КК України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо або повідомити про причини і підстави невчинення таких дій.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.В. Жук