Рішення

від 21.02.2023 по справі 580/1853/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року справа № 580/1853/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю Теплоальт-Умань про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Теплоальт-Умань, в якій просить стягнути з відповідача 36 519 грн. 64 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2020 році та 3923 грн. 68 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у 2020 році середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача становила 14 осіб і особи з інвалідністю у відповідача не працювали, тому відповідач зобов`язаний сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 36 519 грн. 64 коп. та пеню у сумі 3923 грн. 68 коп. У зв`язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій та пені позивач звернувся до суду.

Відповідач проти позову заперечив. 13.02.2023 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ним у 2019-2020 роках було створене робоче місце для особи з інвалідністю та на це місце була працевлаштована особа з інвалідністю ОСОБА_1 . Вказане підтверджується копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 2002 року, повідомленням про прийняття на роботу від 17.10.2019 та від 03.10.2020, наказом про прийняття на роботу №2 від 16.10.2019, наказом про прийняття на роботу №16 від 03.11.2020.

Щодо неподання у 2020 році звітності форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» з відміткою про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю зазначив, що оскільки у 2020 році на підприємстві була працевлаштована особа з інвалідністю, був відсутній попит на робочу силу, тому така звітність не подавалась.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

20.02.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач не надав довідку МСЕК, в якій мають бути зазначені причини інвалідності, група інвалідності та строк, на який встановлено інвалідність.

ОСОБА_2 відпрацював у відповідача в 2020 році лише 2 місяці, що є недостатнім для виконання нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Щодо посилань відповідача на неподання звітів про попит на робочу силу у зв`язку з відсутністю такого попиту зазначив, що ОСОБА_2 був працевлаштований лише 04.11.2020, тому до вказаної дати відповідач не виконав обов`язку щодо працевлаштування особи з інвалідністю.

Ухвалою судді від 29.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

З`ясувавши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши подані письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоальт-Умань» (код ЄДРПОУ 38215834) зареєстроване як юридична особа.

Посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду, за результатами якого був складений Акт №ЧК-731/449/АВ від 14.12.2021. (далі Акт №ЧК-731/449/АВ від 14.12.2021).

Актом №ЧК-731/449/АВ від 14.12.2021 встановлено, що відповідач не подав щорічної звітності до відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, а саме звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік та за 2020 рік та не виконав нормативів для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році.

З Акта перевірки №ЧК-731/449/АВ від 14.12.2021 вбачається, що у звітному 2020 році середньооблікова кількість штатних працівників склала 14 осіб. Відповідачу необхідно дотриматись нормативу працевлаштування 1 особи з інвалідністю. Фактично на підприємстві у 2020 році інвалід був працевлаштований 36 календарних днів.

Згідно наказу відповідача №2 від 16.10.2019 про прийняття працівників на роботу на період опалювального сезону ОСОБА_1 був прийнятий на посаду машиністом (кочегаром) котельні з 17.10.2019 до дати фактичного закінчення опалювального сезону за основним місцем роботи з місячним окладом згідно штатного розпису.

Згідно наказу відповідача №16 від 03.11.2020 про прийняття працівників на роботу на період опалювального сезону ОСОБА_1 був прийнятий на посаду машиністом (кочегаром) котельні з 04.11.2020 до дати фактичного закінчення опалювального сезону за основним місцем роботи з місячним окладом згідно штатного розпису.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.01.2002 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи.

Фонд заробітної плати за 2020 рік склав 1022,55 тис. грн., середньорічна заробітна плата одного працівника 73 039 грн. 23 коп.

Позивач листом №480/01-28 від 31.03.2022 повідомив позивача про обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 36 519 грн. 64 коп. та пеню у сумі 3825 грн. 04 коп.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені станом на 08.04.2022 сума адміністративно-господарських санкцій складає 36 519 грн. 64 коп., сума пені 3923 грн., які на час розгляду справи не сплачені.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами є Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон № 875).

Частиною першою статті 18 Закону № 875-XII передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 18 Закону №875).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, частиною 2 статті 19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 1 статті 20 Закону №875 визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно частини 2 статті 20 Закону №875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів) (частина третя статті 20 Закону №875).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частина 4 статті 20 Закону №875).

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 , інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 затверджено Форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, про те, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом «Про зайнятість населення» та Наказом № 316; звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом №875-ХІІ та Порядком №70; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Водночас обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону №875-XII.

Аналогічна позиція викладена, зокрема в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № П/811/693/17, від 13.06.2018 у справі № 819/639/17, від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 13.05.2021 у справі № 260/554/19.

Отже підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно вжило необхідних заходів по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 15.03.2019 (справа №823/2157/17), обов`язок щодо створення робочого місця для особи з інвалідністю виникає у роботодавця не з моменту виникнення вакансій, а з моменту утворення у роботодавця середньооблікової кількості штатних працівників від 8 осіб і більше.

Відповідно до пункту 9 Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України №591 від 27.08.2020, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (рядок 02), та кількості осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, застосовується правило заокруглення до цілого: якщо після коми число від 1 до 4, заокруглення відбувається в бік зменшення, від 5 до 9 - в бік збільшення.

У звітному 2020 році середньооблікова кількість штатних працівників відповідача складає 14 осіб.

Отже норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році складав 1 робоче місце.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.01.2002 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи.

Відповідно до наказу №2 від 16.10.2019 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду на роботу до дати фактичного закінчення опалювального сезону.

Згідно розпорядження Уманської міської ради №74-р від 06.04.2020 про завершення опалювального сезону 2019-2020 рр. вирішено завершити опалювальний сезон 2019-2020 рр. споживачам тепла від об`єктів теплопостачання з « 09» квітня 2020 року.

Таким чином, у відповідності до наказу відповідача №2 від 16.10.2019 ОСОБА_1 підлягав звільненню з 09.04.2022.

Доказів на підтвердження звільнення ОСОБА_1 у більш пізній строк від 09.04.2020 відповідач не надав.

Також згідно наказу №16 від 03.11.2020 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до дати фактичного закінчення опалювального сезону.

Таким чином, в 2020 році у відповідача працював ОСОБА_1 в періоди з 01.01.2020 по 09.04.2020 та з 04.11.2020 по 31.12.2020. Тобто, період роботи ОСОБА_1 у відповідача склав 5 місяців 7 днів.

Отже, у 2020 році у відповідача працювало 0 осіб з інвалідністю. Розрахунок: 5 місяців 7 днів / 12 місяців = 0,42. (з урахуванням заокруглення у бік зменшення 0 осіб).

Суд звертає увагу, що відповідач не подавав щорічних звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік та за 2020 рік. Вказана обставина визнається відповідачем.

Відтак, що відповідач не вжив необхідних заходів щодо фактичного працевлаштування осіб з інвалідністю, не проінформувавши відповідні установи щодо наявності не зайнятої вакансії для особи з інвалідністю, тому зобов`язаний сплатити адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця особами з інвалідністю.

Фонд заробітної плати за 2020 рік склав 1022,55 тис. грн., середньорічна заробітна плата одного працівника 73 039 грн. 23 коп.

Таким чином, відповідач зобов`язаний сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 36 519 грн. 64 коп. (73 039 грн. 23 коп. / 2 = 36 519 грн. 64 коп.).

Процедура сплати підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі - сума адміністративно-господарських санкцій) визначається Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 №70 (далі Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно з розрахунком суми позову щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, здійсненого відповідачем, сума адміністративно-господарських санкцій становить 51 018 грн. 18 коп.

Пеня за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій станом на 08.04.2022 (дата розрахунку позивача) становить: 10% (ставка НБУ) х 120/100/365 дн. = 0,03%.

Кількість днів прострочення за 2020 рік 358 дні.

Сума пені: (36 519 грн. 64 коп. х 0,03%) х 358 дн. = 3923 грн. 68 коп.

Щодо посилань позивача на ненадання відповідачем довідки МСЕК на ОСОБА_1 то у акті від 14.12.2021 №ЧК-731/449/АВ позивач встановив факт роботи однієї особи з інвалідністю у 2020 році, що не суперечить доводам відповідача про те, що такою особою є ОСОБА_1 проте тривалість роботи останнього є недостатньою для виконання встановленого нормативу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб?єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб?єкта владних повноважень, пов?язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Теплоальт-Умань (пров. Мілованова, 4, кв. 20, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 38215834) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Благовісна, 269/105, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21368023) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця особами з інвалідністю за 2020 рік у сумі 36 519 (тридцять шість тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 64 копійки та пеню у сумі 3923 (три тисячі дев`ятсот двадцять три) гривні 68 копійок, усього 40 443 (сорок тисяч чотириста сорок три) гривні 32 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий Алла РУДЕНКО